Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ПРОЦЮК Василь Михайлович

УДК 371.134: 78: 37.034.036: 398.8

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

ДО ВИХОВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Іванчук Марія Георгіївна,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, завідувач

науково-методичної лабораторії моніторингу

якості підготовки фахівців, м. Чернівці

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Афанасьєв Юрій Львович,

Академія керівних кадрів Міністерства

культури і туризму України,

завідувач кафедри мистецтвознавства

та експертної діяльності, м. Київ

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Отич Олена Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти і освіти

дорослих АПН України,

докторант відділу мистецької освіти, м. Київ

Захист відбудеться 19 червня 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м.Вінниця, вул. Острозького, 32, 2й-поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м.Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий 17 травня 2007 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розбудова української держави зумовлює необхідність виховання особистості, спроможної самостійно приймати нестандартні рішення, гнучко реагувати на динамічні соціальні зміни. Виховати таку особистість здатний тільки той учитель, який сам піднявся до вищих цінностей культури, володіє фаховою майстерністю та прагне до професійного вдосконалення.

Сучасній школі потрібний педагог, який усвідомлює себе вчителем-вихователем, провідником культури свого народу, котрий добре знає і розуміє внутрішній світ своїх вихованців.

Вихідні концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх учителів закладено в законах України „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, у Державній програмі „Вчитель”, Національній доктрині розвитку освіти в Україні.

Проблема підготовки вчителя до виховної роботи зі школярами завжди була і є важливим питанням педагогіки, її основи закладено в роботах класиків педагогічної науки (Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський та ін.). Питання професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя досліджували О.А.Абдулліна, Г.О.Балл, І.А.Зязюн, А.Ф.Линенко, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва, В.О.Сластьонін та ін.

Професійній підготовці майбутніх учителів у галузі мистецької освіти присвячено праці А.М.Алексюк, Л.Г.Арчажникової, М.П.Лещенко, Л.М.Масол, В.Ф.Орлова, Г.М.Падалки, Т.Й.Рейзенкінд, О.Я.Ростовського, О.П.Рудницької та ін.

Проблема гармонійного розвитку особистості, формування її емоційної культури, культури почуттів відображена у поглядах мислителів античності, епохи Відродження та доби Просвітництва, знайшла достатнє висвітлення у дослідженнях сучасних вітчизняних і зарубіжних учених-педагогів (Ю.Л.Афанасьєв, Б.А.Брилін, О.Н.Дем’янчук, Л.Г.Коваль, А.І.Кузьмінський, Л.Т.Левчук, Б.Т.Ліхачов, Н.Є.Миропольська, Ю.А.Полуянов, Г.С.Тарасенко та ін.).

Як показують дослідження психологів і педагогів (І.Д.Бех, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, О.В.Запорожець, О.М.Леонтьєв, Л.І.Рувінський та ін.), моральний розвиток особистості відбувається в процесі послідовного засвоєння моральних взірців, закріплених у відповідних нормах, ідеалах, описаних у різних видах мистецтва, в тому числі й у народній музичній творчості.

Звернення до народної творчості як до засобу формування особистості має міцну методологічну основу, спирається на філософське осмислення народного музичного мистецтва (О.І.Дей, Г.В.Довженок, І.І.Земцовський, А.І.Іваницький, М.Г.Стельмахович) як одного із стержневих компонентів культури. Народне мистецтво акумулює в собі відповідні знання, досвід, національні традиції і є дієвим виховним фактором.

Важливими для нашої роботи є наукові дослідження потенціалу народної музичної творчості та можливості його використання в морально-естетичному вихованні (О.С.Аліксійчук, Ю.Б.Мандрик, О.М.Отич, Р.В.Ткач, Р.І.Дзвінка).

Аналіз стану цієї освітньої сфери свідчить про невідповідність рівня підготовки педагога сучасним національно-культурним вимогам суспільства. Актуальність проблеми, пошуки шляхів подолання виявленої невідповідності і зумовили вибір теми нашого дослідження: „Підготовка майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження проводилось у відповідності до тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України в розробці комплексної теми „Методичне забезпечення змісту мистецької освіти та естетичного виховання в середній загальноосвітній школі” (№0103U001165), а також згідно з Державним стандартом загальної середньої освіти в галузі „Естетична культура”. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України (протокол №3 від 24.03.2004) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №9 від 23.11.2004).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх педагогів до виховання молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

Мета дослідження полягає у розкритті змісту та педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

Гіпотеза дослідження: народна музична творчість є важливим засобом підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів, якщо:

– ця культурна сфера набуде особистісного сенсу і стане складовою внутрішнього досвіду майбутнього вчителя музики;

– відбір і застосування в освітньому просторі навчально-виховних методів здійснюватиметься на засадах інтеграційного підходу;

– міжпредметна єдність змісту професійної підготовки доцільно опосередковуватиметься музичним фольклором.

Визначені мета, об’єкт, предмет і гіпотеза дослідження зумовили вирішення наступних завдань:

1. Здійснити науково-теоретичний аналіз проблеми підготовки майбутнього вчителя музики та розкрити морально-естетичний потенціал народної музичної творчості.

2. Розробити способи діагностики (критерії, показники, рівні) та виявити стан готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору.

3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічну модель підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору.

4. Визначити педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики готовності до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості та виробити методичні рекомендації для педагогів.

Для вирішення поставлених завдань було створено дослідницьку програму, що включала такі методи дослідження: теоретичний аналіз (вивчення філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної, мистецтвознавчої літератури з даної проблеми); емпіричні методи (анкетування, цілеспрямоване спостереження, письмові й усні опитування, бесіди з учителями, студентами, учнями шкіл,); аналіз продуктів творчої діяльності; моделювання експериментальної методики педагогічної підготовки студентів; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний); методи статистичної обробки експериментальних даних.

Особливістю констатувального та формувального експериментів є те, що їх проведення полягало в особистій участі автора у підготовці (навчанні) студентів до майбутньої професійної діяльності, моделюванні системи спеціальних навчальних занять, котрі забезпечують готовність студентів до використання народної музичної творчості в морально-естетичному вихованні молодших школярів.

Теоретичною та методологічною основою дослідження стали: філософське положення про діалектичну єдність морального і естетичного у цілісному розвитку особистості (Ю.Л.Афанасьєв, Г.П.Шевченко та ін.); досвід використання народної музичної творчості у виховному процесі митцями національної культури (В.М.Верховинець, С.І.Воробкевич, Ф.М.Колесса, М.Д.Леонтович, М.В.Лисенко, Я.С.Степовий, К.Г.Стеценко та ін.); психолого-педагогічна теорія готовності особистості до педагогічної діяльності (А.М.Алексюк, І.Д.Бех, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, І.А.Зязюн, Н.В.Кічук, Н.В.Кузьміна, Н.Г.Ничкало, О.М.Пєхота, В.А.Семиченко, С.О.Сисоєва та ін.); положення педагогічної готовності у галузі мистецької освіти (М.П.Лещенко, Л.М.Масол, Н.Є.Миропольська, В.Ф.Орлов, Г.М.Падалка, О.Я.Ростовський, О.П.Рудницька, Л.О.Хлєбнікова та ін.); наукові дослідження потенціалу народної музичної творчості (О.С.Аліксійчук, Р.І.Дзвінка, Н.Є.Кравцова, Л.В.Кузнєцова, Ю.Б.Мандрик, Р.О.Осипець, О.М.Отич та ін.).

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі відділення „Музичне виховання” педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Додатково проводились дослідження в школах Чернівців та Чернівецької області. Всього дослідженням охоплено 604 респонденти. З них 364 студенти, 132 вчителі музики та 108 школярів молодших класів.

Етапи дослідження. Перший етап (1996–1999 рр.) – пошуково-підготовчий. Його змістом було вивчення філософської, психолого-педагогічної і методичної літератури з проблем підготовки вчителя, новітніх прикладних педагогічних досліджень, пов’язаних з використанням народної музичної творчості; визначення проблеми дослідження, його мети, завдань, гіпотези та методики експерименту.

Другий етап (1999–2003 рр.) – дослідно-експериментальний – включав перевірку гіпотези, уточнення змісту, методів і прийомів роботи зі студентами щодо їхньої підготовки до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

Третій етап (2003–2007 рр.) – контрольно-підсумковий – передбачав аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи, порівняння у контрольних та експериментальних групах вихідних і заключних даних, на основі яких підводилися підсумки і робилися висновки.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в наступному:

– вперше визначено й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості;

– розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічну модель формування готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості;

– уточнено зміст освіти у вищій педагогічній школі, що забезпечує в майбутніх учителів реалізацію виховного потенціалу музичного фольклору;

– набула подальшого розвитку методика діагностики готовності студентів до виховання молодших школярів (комплекс критеріїв та показників, рівні готовності).

Практичне значення полягає:

– у розробці та впровадженні в практику підготовки вчителів музики навчальних курсів з циклу дисциплін вільного вибору студентами „Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості” та „Хроматична сопілка на уроках музики в загальноосвітній школі”;

– у розробці навчально-методичного забезпечення процесу морально-естетичного виховання молодших школярів засобами музичного фольклору для майбутніх і працюючих учителів музики в загальноосвітній школі;

– у використанні виховних можливостей народного пісенного матеріалу в організації музичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, у змісті курсів підвищення кваліфікації вчителів музики в інституті післядипломної педагогічної освіти;

Достовірність результатів і обґрунтування висновків забезпечені науковим підходом до вирішення досліджуваної проблеми; відповідністю комплексу методів дослідження його завданням; репрезентативністю вибірки; результатами експериментальної перевірки і висновками, які відображені в методичних рекомендаціях з використання народної музичної творчості у вихованні морально-естетичних почуттів молодших школярів.

Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: „Музично-естетичне виховання учнівської молоді на спадщині С.Воробкевича” (Чернівці, 1996); „Сидір Воробкевич і сучасність” (Чернівці, 1998); „Проблеми музично-естетичного виховання в сучасній школі” (Чернівці, 1999); „Музично-пісенне краєзнавство в системі підготовки вчителів молодших класів у Чернівецькому педучилищі” (Чернівці, 2001); „Деякі аспекти підготовки майбутнього вчителя музики до професійної діяльності” (Дніпропетровськ, 2004); „Підготовка майбутніх учителів музики до роботи у школі” (Дніпропетровськ, 2004), „Виховання морально-естетичних почуттів школярів у процесі гри на хроматичній сопілці” (Київ, 2007), на засіданнях кафедр.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №15/60 від 16.11.2006 р.), Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 161 від 15.12.2006 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 342 від 15.12.2006 р.), Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 2/4-548 від 14.12.2006 р.), дошкільного навчального закладу №10 “Попелюшка” та спеціалізованої початкової школи №9 м. Чернівців (довідка № 01-15/1724 від 13.12.2006 р.), Чернівецької обласної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки (довідка №330 від 14.12.2006 р.).

Публікації. Результати дослідження розкрито в 15 одноосібних публікаціях, зокрема, 7 – у наукових фахових виданнях з переліку ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (275 найменувань), 9 додатків. Зміст дослідження викладено на 197 сторінках основного тексту і містить 10 таблиць, 4 рисунки. Повний обсяг роботи 250 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір наукової проблеми, аргументовано її актуальність і ступінь розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичну і практичну значимість, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Підготовка майбутнього вчителя музики до морально-естетичного виховання школярів як наукова проблема” розкрито науково-теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя, культурно-історичні та психолого-педагогічні особливості формування морально-естетичних почуттів особистості, обґрунтовано потенціал народної музичної творчості у вихованні молодших школярів.

Професійно-педагогічна підготовка вчителя залежить від якості засвоєння психолого-педагогічних та фахових знань (О.М.Пєхота), практичних навичок і умінь (О.Я.Савченко), розвитку і реалізації творчих можливостей (В.В.Рибалка, С.О.Сисоєва), постійного прагнення до пошуку (О.П.Рудницька), рівня його загальної культури, особистісних морально-естетичних якостей (І.А.Зязюн). Сутність підготовки майбутніх учителів до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів певною мірою розкривається через конкретизацію поняття „професійно-педагогічна підготовка” і розуміється як цілеспрямований процес суб’єкт-суб’єктної взаємодії педагога і студента, кінцевою метою якого є формування достатніх знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення фахової діяльності.

Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема єдності морального й естетичного в розвитку особистості відображена у працях античних філософів, видатних педагогів (А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський та ін.).

Вітчизняні і зарубіжні вчені-педагоги (В.Г.Бутенко, О.Н.Дем’янчук, І.А.Зязюн, Д.Ю.Кучерюк, Л.Т.Левчук, Н.Є.Миропольська, В.І.Панченко, О.І.Оніщенко, Ю.А.Полуянов, Г.С.Тарасенко, Л.О.Хлєбнікова, Т.І.Цвелих, Г.П.Шевченко та ін.) доводять, що естетичне виховання не тільки розвиває художньо-емоційну сферу особистості, а й активно впливає на розвиток і вдосконалення її моральних, інтелектуальних і фізичних сил.

Аналіз особливостей виховання моральних почуттів у дітей молодшого шкільного віку (Л.І.Божович, В.А.Киричок, М.Г.Іванчук, Є.В.Семенов та ін.) показав, що ставлення дітей до моральних норм виражаються в переживаннях і є результатом досвіду зіткнення з цими нормами. Тому важливим засобом виховання молодших школярів є народна музична творчість, котра, викликаючи відповідні переживання, динамічно насичені образи й асоціації, вчить цінувати і любити рідну землю, працю, людське життя.

Підкреслюючи думку про єдність морального та естетичного почуттів, ми пропонуємо таку дефінітивну їх характеристику: морально-естетичне почуття – це емоційно-оцінювальне ставлення особистості до самої себе, до інших людей, до навколишньої дійсності на засадах Істини, Добра, Краси, що формується і розвивається впродовж всього життя під впливом соціальних цінностей, відображених у духовній культурі народу.

Підготовка майбутнього вчителя музики у нових освітніх умовах набуває важливого значення та потребує якісного оновлення змісту й технологій для забезпечення готовності до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

У другому розділі „Експериментальне дослідження готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості” представлено програму формування готовності студентів до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості, зроблено аналіз результатів вивчення її реального стану.

Визначальним у системі підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості вважаємо морально-естетичний критерій розвитку особистості, який спрямований на формування моральної і естетичної культури майбутнього вчителя музики. Проявом цього критерію є гуманне ставлення педагога до дітей, усвідомлення свого обов’язку вчителя-вихователя перед суспільством, переживання і відповідальності за виховання і розвиток особистості кожної дитини.

Показниками емоційно-мотиваційного критерію є такі: розуміння значущості української народної музичної творчості у вихованні морально-естетичних почуттів молодших школярів, ціннісні переваги манери виконання народних пісень та емоційне задоволення морально-естетичною діяльністю засобами народної музичної творчості.

Когнітивний критерій готовності майбутніх учителів музики у нашому дослідженні забезпечується розумінням морально-естетичної сутності української народної музичної творчості та усвідомленням її потенціалу у вихованні в молодших школярів морально-естетичних почуттів.

Показниками процесуально-операційного критерію є такі: оволодіння методами і прийомами виховання та діагностики у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості; здатність творчо організовувати морально-естетичну діяльність засобами музичного фольклору, викликати у школярів емоційний відгук.

На основі виділених критеріїв та показників готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості нами визначено три рівні сформованості морально-естетичної готовності студентів до професійно-педагогічної діяльності.

Високий рівень готовності характеризується сформованістю всіх компонентів у їх єдності та взаємодії, цілісністю особистісно-професійної компетентності майбутнього вчителя, високим ступенем розуміння виховних можливостей народної музики, наявністю знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення морально-естетичного виховання засобами народної музики, творчим підходом до теоретичної і практичної діяльності.

Середній рівень готовності кваліфікується неповною сформованістю цілісної структури музично-педагогічної діяльності вчителя до морально-естетичного виховання засобами фольклору, достатньою увагою до виховних можливостей народної музики, сформованими вміннями відбору й аналізу художнього матеріалу, практичними навичками, творчим підходом до діяльності.

Низький рівень готовності визначається частковою сформованістю окремих компонентів підготовки майбутнього вчителя, недостатніми знаннями, уміннями й навичками виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості, недостатнім розумінням виховних можливостей української народної музичної творчості.

Аналіз навчального плану спеціальності „Педагогіка і методика середньої освіти. Музичне виховання” та процесуального компоненту підготовки студентів до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору дозволив визначити взаємозв’язок загальнонаукового, психолого-педагогічного, музично-теоретичного і музично-виконавського циклів навчальних дисциплін, сприяв уточненню комплексу професійних умінь (перцептивні, організаторські, конструктивні, комунікативні), основних видів діяльності (навчально-теоретична, навчально-практична, навчально-дослідницька, ігрова, оцінювальна, художньо-творча та ін.), форм і методів, що забезпечують фахову готовність студентів.

Вивчення досвіду роботи вчителів музики у сучасній школі показало недостатність використання народної музичної творчості у навчально-виховному процесі. Аналіз результатів анкетування свідчить про те, що тільки 33,3% учителів музики зі 132 опитаних використовують українську народну творчість на уроках і в позаурочний час. 16,7% – розглядають музичний фольклор як одну з ланок міжпредметних зв’язків у вивченні української літератури, народознавства та інших шкільних дисциплін. 12,1% педагогів ведуть фольклорні гуртки, а 3% учителів музики взагалі не цікавляться українською народною музичною творчістю. Наслідки їхньої роботи відображаються на вихованцях. Переважна більшість дітей таких учителів недостатньо знають українські народні пісні, слухають і співають лише сучасну естрадну музику.

Результати дослідження показали, що рівень готовності студентів до використання народної музичної творчості та розуміння її важливості у практичній діяльності зі школярами недостатній: 47,6% опитаних зазначили, що народна музична творчість використовується тільки на уроках музики; 35,4% – вважають народну музику однією з ланок міжпредметних зв’язків у викладанні читання, української літератури та інших шкільних дисциплін; 17% – підкреслюють важливість її використання у різних формах позакласної музичної роботи зі школярами.

Для реалізації програми дослідження нами були визначені методи, які найбільше виявляють моральну і естетичну сторони підготовки майбутнього вчителя до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості: анкетування, виконання творчих завдань (міні-твір „Роль народної музики у вихованні у молодших школярів морально-естетичних почуттів”), спостереження, моделювання фрагменту заняття з використанням народної музичної творчості, вивчення й аналіз шкільних програм з музики, щоденників педагогічної практики студентів, методичних розробок позакласних виховних занять тощо.

Високим рівнем здатності до творчої організації морально-естетичної діяльності засобами музичного фольклору (процесуально-операційний критерій) володіють лише 20,2% студентів контрольної групи та 20,0% – експериментальної. Вони добре обізнані з навчальним матеріалом, мають достатню теоретичну і практичну підготовку, здатні до творчості, оскільки займались у фольклорних гуртках. Середній рівень (ситуативна здатність) притаманний 29,8% студентів контрольної групи та 28,6% – експериментальної. Вони характеризується насиченою діяльністю, але обмеженістю у виборі жанрів для практичного засвоєння дітьми (частіше колискові чи дуже відомі веснянки). Низький рівень – проявили 50,0% студентів контрольної групи та 51,4% експериментальної.

Аналіз процесу моделювання студентами фрагменту уроку з використанням української народної музичної творчості та практичної його реалізації дозволяє констатувати, що високий рівень емоційного задоволення морально-естетичною діяльністю (емоційно-мотиваційний критерій) виявлений у 17,0% студентів контрольної групи і у 17,1% студентів експериментальної групи. Майбутні вчителі музики добре володіють різножанровим фольклорним матеріалом, здатні включити всіх молодших школярів у творчу діяльність. Середній рівень виявлений у 36,2% студентів контрольної групи та 35,7% студентів експериментальної групи, низький – у 46,8% студентів контрольної групи та 47,1% студентів експериментальної.

Результати констатувального етапу дослідження стану готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості свідчать про те, що студентів необхідно збагатити спеціальними знаннями та вміннями, вчити розуміти морально-естетичну сутність народної музики, виявляти виховні можливості музичного фольклору і практично їх реалізовувати у навчально-виховному процесі.

У третьому розділі „Педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики готовності до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості” розроблена модель підготовки студентів до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості; визначено умови, що забезпечують формування у майбутніх учителів музики готовності до морально-естетичного виховання школярів; описано формувальний експеримент і проаналізовано одержані результати.

Організаційно-педагогічна модель підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості визначає провідну умову – музичний фольклор як інтеграційно-змістовий компонент дисциплін загальнонаукового, психолого-педагогічного, музично-теоретичного, музично-виконавського циклів та курсів з циклу дисциплін вільного вибору студентом „Хроматична сопілка в загальноосвітній школі” та „Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості” (Рис.1.).

Рис.1. Організаційно-педагогічна модель підготовки вчителя музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості

Для перевірки ефективності запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості здійснювалось дослідження за показниками рівнів готовності, визначених нами на етапі констатувального експерименту. Аналіз результатів середньоарифметичних даних готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості до та після формувального експерименту показав, що в експериментальній групі низький і середній рівні зменшилися відповідно на 34,1% і на 6,6%, а високий – зріс на 40,8 % (Рис. 2).

Рівні: – високий – середній – низький

Рис.2. Порівняльний аналіз середньоарифметичних даних показників готовності майбутніх учителів до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів

Зіставлення рівнів готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості показало, що студенти експериментальної групи мають вищий рівень сформованості цієї готовності після формувального експерименту порівняно зі студентами контрольної групи.

Для перевірки ефективності експериментальної методики підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості ми оцінювали критерій згоди істинності розходжень у рівнях готовності за визначеними показниками на початку та наприкінці експерименту.

Значення виразу , де та – середні бали, а – середня похибка різниці вибірки, за показниками емоційно-мотиваційного, когнітивного та процесуально-операційного критеріїв значно перевищувало число 3. Тому можна говорити про ефективність експериментальної методики підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. Достовірність отриманих даних забезпечено використанням методів математичної статистики (критерій Стьюдента).

Таким чином, результати дослідження підтвердили нашу робочу гіпотезу і вихідну методологію, визначені завдання реалізовані, мети досягнуто, сукупність одержаних наукових результатів має важливе значення для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. На основі науково-теоретичного аналізу проблеми дослідження обґрунтовано, що професійно-педагогічна підготовка вчителя залежить від якості засвоєння психолого-педагогічних та фахових знань, практичних навичок і умінь, рівня загальної культури, розвитку та реалізації творчих можливостей, постійного прагнення до інноваційного пошуку та особистісних морально-естетичних якостей. Вона розуміється нами як цілеспрямований процес суб’єкт-суб’єктної взаємодії педагога і студента, кінцевою метою якого є формування достатніх знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення професійної діяльності.

Доведено, що народна музична творчість є важливим засобом морально-естетичного виховання молодших школярів. Її виховний потенціал закладений у самому змісті програмового матеріалу, реалізація якого залежить від професійної підготовки вчителя музики.

Запропоновано дефінітивну характеристику поняття “морально-естетичне почуття”. Аналіз психолого-педагогічних особливостей формування морально-естетичних почуттів молодших школярів показав, що вони розуміють зміст ситуацій і можуть дати їм моральну й естетичну оцінку. А емоційний відгук на прекрасне сприяє розвитку в дітей інтересу до народної музичної творчості, формуванню моральних і естетичних потреб.

2. У процесі дослідження розроблені критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. Інтеграційним компонентом у підготовці майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості вважаємо морально-естетичний критерій. Розуміння значущості музичного фольклору у вихованні морально-естетичних почуттів школярів, ціннісні переваги манери виконання народних пісень та емоційне задоволення морально-естетичною діяльністю є показниками емоційно-мотиваційного критерію. Процесуально-операційний критерій забезпечується оволодінням методами і прийомами виховання та діагностики у молодших школярів морально-естетичних почуттів, здатністю творчо організовувати морально-естетичну діяльність засобами народної музичної творчості, а когнітивний – розумінням морально-естетичної сутності музичного фольклору та усвідомленням його виховного потенціалу.

Запропонована методика діагностики готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості сприяла виявленню її стану в студентів: показала їхню недостатню обізнаність у напрямі морально-естетичного виховання та труднощі в організації виховної роботи зі школярами.

3. Розроблена організаційно-педагогічна модель підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості окреслює взаємозв’язок інтеграційного змісту професійної підготовки та навчально-методичного забезпечення. Музичний фольклор, як складова внутрішнього досвіду майбутніх учителів музики, є інтеграційно-змістовим компонентом.

Синтез морального та естетичного у змісті навчальних дисциплін загальнонаукового, психолого-педагогічного, музично-теоретичного та музично-виконавського циклів сприяє формуванню готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

Доповнення змісту професійної підготовки дисциплінами з циклу вільного вибору („Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості” та „Хроматична сопілка в загальноосвітній школі”), обґрунтування методів, форм та видів діяльності (навчально-теоретична, навчально-практична, навчально-дослідницька, комунікативна, ігрова, оцінювальна, художньо-творча) сприяло активному включенню студентів у навчально-вихований процес, впливало на формування готовності студентів до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості.

4. Результатами дослідно-експериментальної роботи підтверджено та обґрунтовано ефективність таких педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів: народна музична творчість, як культурна сфера, набуває особистісного сенсу і стає складовою внутрішнього досвіду особистості педагога; відбір і застосування в освітньому просторі навчально-виховних методів здійснюється на засадах інтеграційного підходу; міжпредметна єдність змісту професійної підготовки доцільно опосередковується музичним фольклором.

5. Установлено, що знання і вміння викладача у процесі цільового проектування та співтворчості перетворюються в особистий досвід студентів за умови, якщо педагог своєчасно, цілеспрямовано і методично грамотно допомагає майбутнім учителям знайти індивідуальний спосіб організації духовного і професійного становлення. Це розширює рефлексію і самоаналіз студентами перспектив професійного вдосконалення, підкреслює правильність вибору цінностей національної культури.

6. Аналіз та узагальнення теоретико-методичних положень і результатів експериментальної роботи з підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів дали можливість науково обґрунтувати вироблені нами методичні рекомендації щодо використання народної музичної творчості у навчально-виховному процесі. Представлений у дослідженні комплекс методичних матеріалів може мати широке застосування у практиці роботи освітніх закладів з метою морально-естетичного виховання.

Виконана робота, певна річ, не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. Заслуговує на увагу вирішення наступних завдань: дослідження проблеми узгодження смислового навантаження народної музичної творчості і конкретної виховної мети педагога; врахування індивідуального музично-слухового досвіду школяра у виборі вчителем музики оптимальних форм і методів виховної роботи засобами народної музичної творчості, в тому числі й регіонального її компоненту; порівняльний аналіз досвіду підготовки майбутніх учителів музики до виховання у школярів морально-естетичних почуттів у інших країнах.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

АНОТАЦІЇ

Процюк В.М. Підготовка майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2007.

У дисертації науково обґрунтовано теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми; узагальнено потенціал народної музичної творчості у морально-естетичному вихованні школярів; розроблено компоненти, показники і рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору; розроблено та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами народної музичної творчості; визначено педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики зазначеної готовності.

Розроблено і впроваджено в практику підготовки вчителів музики навчальні дисципліни „Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості”, „Хроматична сопілка в загальноосвітній школі” та їх методичне забезпечення.

Ключові слова: підготовка майбутніх учителів, готовність, морально-естетичні почуття, молодші школярі, народна музична творчість, педагогічні умови.

Процюк В.М. Подготовка будущих учителей музыки к воспитанию у младших школьников нравственно-эстетических чувств средствами народного музыкального творчства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2007.

Диссертация посвящена проблеме подготовки будущих учителей музыки к воспитанию у младших школьников нравственно-эстетических чувств средствами народного музыкального творчества.

В исследовании проанализированы теоретико-методологические основы подготовки учителя к профессиональной деятельности, обобщен потенциал народного музыкального творчества в нравственно-эстетическом воспитании школьников, разработана модель подготовки будущих учителей музыки к воспитанию у младших школьников нравственно-эстетических чувств средствами народного музыкального творчества.

Результат исследования состояния готовности будущих учителей музыки к воспитанию у младших школьников нравственно-эстетических чувств средствами народного музыкального творчества свидетельствует о том, что студентов необходимо вооружить специальными знаниями и умениями для реализации воспитательных возможностей музыкального фольклора.

Обоснованы педагогические условия формирования у будущих учителей музыки готовности к воспитанию у младших школьников нравственно-эстетических чувств средствами народного музыкального творчества: включение народного музыкального творчества во внутренний опыт личности педагога; интеграция содержания профессиональной подготовки посредством музыкального фольклора; оптимальный отбор и применение учебно-воспитательных методов, приемов и средств и др.

Разработано и внедрено в практику подготовки учителей музыки учебные дисциплины „Педагогические технологии нравственно-эстетического воспитания младших школьников средствами народного музыкального творчества”, „Хроматическаая сопилка в общеобразовательной школе” и их методическое обеспечение.

Ключевые слова: подготовка будущих учителей, готовность, нравственно-эстетические чувства, младшие школьники, народное музыкальное творчество, педагогические условия.

V.M Protsyuk. Preparation of future teachers of music on education of the junior schoolchildren of moral and aesthetic sences by facilities of musical folk-lore. – Manuscript.

Sciences thesis for the Candidate of Pedagogic Sciences in Speciality 13.00.04. – Theory and Methods of Professional Education. – Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskiy, Vinnytsia, 2007.

The dissertation is devoted to the scientifically grounded theoretical and methodological principles of the researched problem; generalized potential of musical folk-lore in moral and aesthetical education of schoolchildren; Components, indexes and levels of readiness of future teachers of music to the education of junior schoolchildren of moral and aesthetical senses by facilities of musical folk-lore; developed and experimentally tested the model of the preparation of future teachers of music to the education of junior schoolchildren of moral and aesthetical senses by facilities of musical folk-lore, pedagogical terms in forming of the noted readiness in future teachers of music are marked.

Educational branches of science “Pedagogical technologies of moral and aesthetical education of junior schoolchildren by facilities of folk-lore”, “Chromatic pan- pipe in general school” are developed and inculcated in practice of preparation of the teachers of music and their methodical guarantee.

Key words: preparation of future teachers, readiness, moral and aesthetical senses, musical folk-lore, pedagogical terms of forming of preparation.