ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТІНЕЙ ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 633.811.96: 631.12

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Кам’янець-Подільський – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України

Наукові керівники: академік АН ВШ України, заслужений діяч науки і техніки, доктор сільськогосподарських наук, професор АЛЕКСЕЄВА Олена Семенівна,

Подільський державний аграрно-технічний університет, професор кафедри селекції, насінництва і генетики сільськогосподарських культур

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

КВАЩУК Олена Володимирівна,

Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри рослинництва і кормовиробництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ЛИХОЧВОР Володимир Володимирович,

Львівський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва і луківництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

АВЕРЧЕВ Олександр Володимирович,

Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри землеробства, директор післядипломної освіти та дорадництва

Провідна установа: Інститут землеробства УААН

Захист дисертації відбудеться "10" квітня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 71.831.01 у Подільському державному аграрно-технічному університеті за адресою: 32316, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Шевченка 13, головний корпус, ауд. № 20.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Подільського державного аграрно-технічного університету за адресою: 32316, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Шевченка 13.

Автореферат розісланий "6" березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.О. Гойсюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У харчуванні нашого народу спрадавна значне місце посідають круп’яні культури, зокрема гречка. Досвід попередніх поколінь та результати найновіших наукових розробок і вивчення хімічного складу стверджують, що гречана крупа, виготовлена з екологічно чистого зерна, є унікальним продуктом харчування. Значний вміст і добра засвоюваність основних поживних речовин, мінеральних сполук, а також органічних кислот і вітамінів обумовлює високі поживні якості гречаної крупи і збалансований легко перетравний білок, наближається за своїм амінокислотним складом до білка тваринного походження. Але якісні продукти харчування з гречки можливо виготовити тільки при використанні зерна, вирощеного в екологічно безпечній ґрунтово-кліматичній зоні та застосуванні спеціально розробленої технології вирощування. Господарства, які вирощують гречку, часто застосовують примітивну технологію і через це виникла необхідність удосконалити основні елементи агротехніки для зони південно-західного Лісостепу України.

Останнім часом поширюється використання біопрепаратів, які збагачують ґрунт на мікробіоту, тобто на живі компоненти, що роблять ґрунт більш активним біоносним природнім тілом. У цьому плані є використання сидеральних культур і впровадження у сільське господарство ЕМ-технологій та використання нових біопрепаратів і відповідних гербіцидів – основних факторів інтенсифікації технології вирощування гречки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження виконувались автором у відповідності з планом науково-дослідного інституту круп’яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету за темою: "Селекція на високу і стабільну продуктивність адаптованих до мінливих умов вирощування високоякісних сортів гречки та розробка енергозаощаджуючої технології їх вирощування та збирання для умов південно-західного регіону України" (номер державної реєстрації – 0101U003326).

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень є виявлення залежності впливу факторів інтенсифікації на урожайність і якість зерна гречки в умовах південно-західного Лісостепу України.

Оскільки питання про застосування біопрепаратів, зелених добрив та внесення гербіцидів по вегетуючих рослинах при вирощуванні гречки не вивчене, це і визначило необхідність проведення наших досліджень.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

? виявити вплив сидератів (зеленого удобрення) на родючість ґрунту, запаси продуктивної вологи та продуктивність гречки;

? вивчити особливості росту, розвитку й формування врожаю та якості зерна залежно від впливу сидератів, біопрепаратів та гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС;

? встановити сортову реакцію гречки на процес формування фотосинтетичного апарату в онтогенезі рослин залежно від застосування біопрепаратів та зеленого удобрення;

? встановити кореляційний зв’язок врожаю гречки з визначальними її факторами;

? дати економічну і енергетичну оцінку ефективності застосування елементів інтенсифікації технології вирощування гречки та розробити рекомендації виробництву, які забезпечать збільшення врожайності гречки.

Об’єкт досліджень – продукційний процес росту і розвитку гречки, біопрепарати, дія сидеральних культур на агрохімічні властивості ґрунту, дія біопрепаратів та гербіциду на врожай та якісні показники зерна гречки.

Предмет досліджень: сорти гречки: Вікторія і Зеленоквіткова 90; сидерати – ярий ріпак, редька олійна, гірчиця біла, гречка; біопрепарати: Байкал ЕМ-1, Екозорф; Екозорф 1; гербіцид – Фюзілад Форте 150 ЕС.

Методи досліджень: візуальний – для реєстрації фенологічних фаз росту і розвитку рослин гречки; хімічний – для визначення вмісту гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію в ґрунті; ваговий – для визначення урожайності зеленої маси сидератів і зерна гречки з облікових ділянок; термостатно-ваговий – для визначення запасів продуктивної вологи; кількісний – для визначення густоти рослин, виживання та інші; метод висічок – для визначення площі асиміляційної поверхні гречки; біохімічний – для визначення хімічного складу зерна; статистичний, дисперсійний, кореляційний і регресійний методи – для визначення вірогідності різниць між факторами; порівняльно-розрахунковий – для визначення економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних прийомів.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах південно-західного Лісостепу України вперше встановлено залежність росту, розвитку та формування продуктивності гречки від впливу зеленого удобрення, біопрепаратів та гербіциду.

Виявлено сортові особливості гречки у формуванні фотосинтетичних параметрів посівів залежно від технологічних прийомів.

Встановлені зв’язки між рівнем урожайності і різними чинниками, які впливали на продукційний процес.

Запропоновано удосконалені елементи технології вирощування зерна гречки за рахунок використання зеленого удобрення, біопрепаратів та внесення гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технології вирощування гречки у господарствах різних форм власності, яка забезпечує урожайність 22-24 ц/га.

Виробнича перевірка і впровадження здійснено у ТОВ "Левада" с. Гвардійське Хмельницького району (135 га), у фермерських господарствах: "Тетяна" с. Ружичанка Хмельницького району (85 га), "Мендрика А." Деражнянського району (148 га) Хмельницької області.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто та за участю наукових керівників проведено планування й обґрунтування напрямків досліджень. Особисто проведені інформаційний пошук, аналіз і оцінка джерел літератури, визначено мету та задачі досліджень, проведені польові і лабораторні дослідження, сформовано основні положення дисертаційної роботи, здійснено інтерпретацію та узагальнення одержаних результатів, забезпечено впровадження технології у виробництво. Частка участі дисертанта в наукових працях, надрукованих у співавторстві складає 80% і включає виконання експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення.

Апробація результатів і досліджень. Основні положення та результати досліджень доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та молодих вчених Подільського державного аграрно-технічного університету в 2004-2006 рр., Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (Уманський державний аграрний університет (21-22 лютого)) та міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства" (Харківський НАУ ім. В.В. Докучаєва, 1-2 березня 2007 р.), на обласних і районних конференціях при проведенні навчання спеціалістів агропромислового комплексу. Доповіді неодноразово відмічались грамотами.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових робіт, з них 3 – у фахових виданнях, 2 – тези науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 191 сторінці друкованого тексту, включає вступ та 6 розділів, які містять 33 таблиці і 23 рисунки, висновки, рекомендації виробництву, список використаної літератури складає 183 джерела, з яких 59 іншомовних. Допоміжний матеріал дисертації поданий в 24 таблицях додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Наукові основи формування урожаю гречки залежно від технологічних прийомів Дається аналіз наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів стосовно застосування зеленого удобрення, біопрепаратів в рослинництві та впливу дії гербіцидів на забур’яненість і продуктивність гречки. На підставі аналізу літературних джерел обґрунтовано робочу гіпотезу та проведення досліджень за темою дисертації.

Умови, матеріал та методика досліджень Дослідження проводились протягом 2003-2006 років у фермерському господарстві „Пролісок” Хмельницького району Хмельницької області. Польові досліди закладались в 4-пільній сівозміні фермерського господарства, яка за теплозабезпеченістю та ступенем зволоженості протягом вегетаційного періоду відноситься до південно-західного теплого агрокліматичного району.

Ґрунт на дослідних ділянках чорнозем опідзолений на карбонатних лесовидних суглинках. Вміст гумусу в ґрунті складає 2,66%, що свідчить про його середню величину. Вміст легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 94,38 мг/кг ґрунту – низький (71-150), рухомого фосфору (Р2О5) (за Чириковим) – 80,40 мг/кг ґрунту – середній (81-150), калію (за Чириковим) – 119,40 мг/кг ґрунту – середній (81-150).

Ґрунт дослідної ділянки має слабо-кислу реакцію ґрунтового розчину – рН – 5,5. Рівень забруднення важкими металами та пестицидами не перевищує ГДК, а щільність забруднення радіонуклідами – допустимого рівня.

Погодні умови вегетаційного періоду років досліджень були різними, вони мали суттєвий вплив на формування урожайності гречки, що дало можливість дослідити реакцію сортів, що вивчались в дослідах, на прийоми технології вирощування.

Агротехніка в дослідах відповідала рекомендованій на час їх проведення для зони, за виключенням агрозаходів, зміна яких передбачалася схемою дослідів для вивчення.

В основі схеми польового досліду 1 було вивчення дії та взаємодії трьох факторів: фактор А – зелене добриво (гречка, ріпак ярий, гірчиця біла, редька олійна); фактор В – біопрепарати (Байкал ЕМ-1 (20 мл на гектарну норму насіння), Екозорф (рідка форма) (50 мл на гектарну норму насіння), Екозорф-1 (торф’яна форма) (200 г на гектарну норму насіння)); фактор С – сорти (Вікторія і Зеленоквіткова 90).

Схема досліду 2 передбачала дію і взаємодію теж трьох факторів: фактор А – способи сівби (звичайний рядковий (з міжряддям 15 см), широкорядний (з міжряддям 30 см), широкорядний (з міжряддям 45 см)); фактор В – норми внесення гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС (контроль (без внесення гербіциду), Фюзілад Форте 150 ЕС з нормами внесення: 1,0 л/га, 1,2, 1,4, 1,6, 1,8, 2,0 і 2,2 л/га. Гербіцид вносили у фазі гречки – гілкування-початок бутонізації (на цей період злакові бур’яни добре формують листкову поверхню)); фактор С – сорти (Вікторія, Зеленоквіткова 90).

Повторність дослідів – чотириразова. Облікова площа ділянки – 50 м2, варіанти в дослідах розміщували методом розщеплених ділянок.

Для обґрунтування особливостей формування урожайності та якості зерна гречки проводили обліки, вимірювання, супутні спостереження у відповідності до методик проведення польових досліджень, згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (Доспехов Б.А., 1985; Волкодав В.В., 2001); агрохімічний аналіз ґрунту на вміст легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію, вмісту гумусу, кислотності ґрунту та забур’яненість посівів згідно методів дослідження ґрунтів (Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П., 2003); визначення площі листкової поверхні рослин – за методом А.А. Ничипоровича (1961); визначення технологічних якостей зерна проводили згідно "Методических рекомендаций по селекции и семеноводству гречихи" (1984); облік урожаю проводили методом суцільного поділяночного обмолоту комбайном "Sampo". Врожайність приводили до 100% чистоти та стандартної вологості за методикою, яка викладена В.Ф. Мойсейченко та В.О. Єщенко (1994); економічну ефективність елементів технології вирощування розраховували, керуючись технологічними картами вирощування гречки та "Методичними вказівками з визначення економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями" (1999); енергетичну оцінку вирощування гречки визначали за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іванченко (1988); статистичну обробку результатів досліджень проводили за методами дисперсійного, кореляційного, регресійного, кластерного, факторного аналізів на персональному комп’ютері з використанням спеціальних пакетів прикладних програм (Excel 2003, Statistica .0).

Ріст, розвиток і формування урожаю гречки залежно від зеленого удобрення та біопрепаратів

Продуктивність сидератів в досліді Досліди із сидеральними культурами родини капустяних та гречкою, як сидератом, проводились нами протягом трьох років. Найвищу урожайність сформували: редька олійна – 76,2 т/га (середнє за 3 роки) та ріпак ярий – 59,2 т/га. Менша продуктивність у гірчиці білої (43,8 т/га) та у гречки (37,6 т/га) (табл. 1).

При формуванні зеленої маси сидеральні культури по-різному реагували на погодні умови в роки досліджень. Так, гірчиця біла найбільш продуктивною була 2005 року, в якому вона сформувала 54,7 т/га зеленої маси, тобто більше як в 1,5 рази порівняно із 2003 роком; ріпак ярий, навпаки, більш продуктивним виявився 2003 року. Цього ж року найвища врожайність була у редьки олійної (88,7 т/га) та гречки (42,0 т/га) порівняно із іншими роками.

Таблиця 1

Продуктивність сидеральних культур, т/га

Сидеральні культури | Зелена маса сидератів

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | середнє

Гірчиця біла | 36,7 | 40,0 | 54,7 | 43,7

Ріпак ярий | 71,7 | 44,0 | 62,0 | 59,2

Редька олійна | 88,7 | 61,0 | 79,0 | 76,2

Гречка | 42,0 | 30,0 | 41,0 | 37,6

НІР05 | 15,2 | 10,8 | 11,4

Вплив сидеральних культур на вміст поживних речовин у ґрунті Як відомо, зелене добриво швидко розкладається у ґрунті. У результаті розкладу в ґрунт надходить велика кількість рухомих поживних речовин. Дослідження показали, що вміст рухомого фосфору збільшився після всіх сидератів. Зокрема, після гірчиці білої на 9 мг/кг ґрунту, ріпаку ярого – на 5, редьки олійної – на 7 і гречки – на 9 мг/кг ґрунту. Звичайно, що вміст рухомого фосфору після гречки був найвищим, це пояснюється самою специфікою цієї культури – сприяти розчиненню своїми кореневими виділеннями (різні кислоти) важкорозчинних фосфатів і переводити їх в легкодоступні форми.

Визначення обмінного калію, яке проведене нами теж протягом років досліджень показало, що вміст його збільшився на 2-9 мг/кг ґрунту залежно від сидерату. Найвищий вміст його виявлено після редьки олійної та гречки.

Вміст азоту після всіх сидератів теж збільшився, крім гірчиці білої, і це збільшення за роки досліджень було в межах 4-9 мг/кг ґрунту.

Особливості вологозабезпечення посівів гречки залежно від зеленого удобрення і біопрепаратів Найбільша кількість продуктивної вологи була перед сівбою гречки по таких сидератах як: редька олійна – 215,4 мм та гречка – 211,6 мм в метровому шарі ґрунту. В період вегетації гречки, та в кінці вегетації гречки запаси продуктивної вологи були меншими, але прослідковується така ж сама закономірність більшої кількості вологи під редькою олійною.

Формування густоти стеблостою гречки залежно від сидератів та біопрепаратів Достовірний вплив на схожість мали біопрепарати і генетичні особливості сорту, що підтверджується результатами дисперсійного аналізу отриманих експериментальних даних. З рисунку 1 видно, що найбільша частка впливу із досліджуваних факторів на схожість насіння належить біопрепаратам (19%). Також досить вагомий вплив мають генетичні особливості сорту (8%).

Обробка насіння гречки біопрепаратами сприяла підвищенню польової схожості насіння на 0,4-8,0% залежно від зеленого удобрення. Більше рослин виживає при вирощуванні гречки після редьки олійної з використанням біопрепарату Екозорф 1. Виживання рослин на цьому варіанті становило 96,5% у сорту Вікторія, та 95,4% у сорту Зеленоквіткова 90, тоді як на контрольному варіанті цей показник дорівнював 91,2 та 90,1%. Дія цього препарату також підвищується при сівбі гречки після сидератів гірчиця біла та ріпак ярий.

Рис. 1. Частка впливу досліджуваних факторів на польову схожість

Формування фотосинтетичних показників посівів гречки залежно від зеленого удобрення та біопрепаратів Використання зеленого удобрення та обробка насіння гречки різними біопрепаратами впливають на формування листкового апарата.

Найбільше наростання листкової поверхні показало застосування зеленого удобрення – редьки олійної. Щодо використання біопрепаратів, то найбільш спрацювали в цьому плані Байкал ЕМ-1 та Екозорф 1. Після редьки олійної наростання листкової поверхні становить відповідно у сорту Вікторія у фазі початок плодоутворення 120,5 та 130,7%, у сорту Зеленоквіткова – 109,9 і 124,2%. Після гірчиці білої відповідно 114,4 і 118,9% та 104,8 і 112,6%. Така ж закономірність спостерігається і після інших сидератів. Але найнижчий показник наростання листкової поверхні спостерігається після такого сидерата як гречка.

При застосуванні біопрепаратів при вирощуванні гречки виявлено позитивний вплив на накопичення хлорофілу. Порівняно із контрольним варіантом (без обробки насіння біопрепаратом) вміст хлорофілу збільшується на 0,06-0,12 від застосування Екозорфу 1 та на 0,33-0,17 мг/г сирої маси від застосування Байкалу ЕМ-1, значно менші показники отримані при обробці насіння Екозорфом.

Найвищий коефіцієнт використання ФАР посівами гречки був при застосуванні Екозорфу 1 та Байкалу ЕМ-1 на таких сидератах як редька олійна та гірчиця біла. Коефіцієнт використання ФАР у вказаних варіантах був в межах 2,6-2,7%. Це досить високий показник, який підкреслює застосування відповідних елементів в технології вирощування даної культури.

Продуктивність гречки залежно від сидератів та біопрепаратів На урожайність гречки суттєвий вплив мали як сидерати, так і біопрепарати. В окремі роки впливали також генетичні особливості сорту та взаємодія факторів АВ, ВС, АС. При використанні біопрепаратів найбільші прирости урожаю отримано від застосування Екозорфу 1 та Байкалу ЕМ-1. Так, в середньому за три роки при вирощуванні гречки після сидерату – гірчиця біла вони становили відповідно 4,4 і 2,9 ц/га, ріпаку ярого – 2,8 і 0,9 ц/га у сорту Вікторія. Більші прирости урожаю отримані при вирощуванні гречки сорту Зеленоквіткова 90 у варіанті післядії зеленого удобрення – редьки олійної та гірчиці білої (табл. 2).

Обумовлено це тим, що біомаса сидератів є збалансованим за основними елементами живлення добривом. Слід відмітити, що ці сидерати, крім здатності засвоювати рухомі елементи живлення в кореневмісному шарі, попереджають їх міграцію в глибші горизонти.

Проте після гречки, як зеленого добрива, вирощування цієї її ж культури із застосуванням біопрепаратів не дало великого позитивного результату, хоча ріст і розвиток гречки порівняно із контрольним варіантом був інтенсивнішим у варіантах з біопрепаратами, особливо з Байкалом ЕМ-1, де надбавка в урожаї склала 0,8 ц/га (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність гречки сорту Зеленоквіткова 90 при використанні сидеральних культур та біопрепаратів, ц/га

Сидерат | Біо-препарат | Роки досліджень | Середнє | ± до контролю | 2004 | 2005 | 2006 | Гірчиця біла | Контроль | 20,6 | 24,6 | 16,7 | 20,6 | - | Байкал ЕМ-1 | 22,9 | 27,7 | 18,2 | 22,9 | +2,3 | Екозорф | 22,0 | 29,2 | 17,8 | 23,0 | +2,4 | Екозорф 1 | 24,1 | 28,7 | 21,3 | 24,7 | +4,1 | Ярий ріпак | Контроль | 21,6 | 23,4 | 17,1 | 20,7 | - | Байкал ЕМ-1 | 23,1 | 26,3 | 17,9 | 22,4 | +1,7 | Екозорф | 22,7 | 26,3 | 16,7 | 21,9 | +1,2 | Екозорф 1 | 24,9 | 27,1 | 18,9 | 23,6 | +2,9 | Редька олійна | Контроль | 20,5 | 22,7 | 19,3 | 20,8 | - | Байкал ЕМ-1 | 23,0 | 30,2 | 20,1 | 24,4 | +3,6 | Екозорф | 24,3 | 30,3 | 19,9 | 24,8 | +4,0 | Екозорф 1 | 22,7 | 25,5 | 21,4 | 23,2 | +2,4 | Гречка | Контроль | 21,9 | 25,5 | 18,1 | 21,8 | - | Байкал ЕМ-1 | 22,3 | 26,1 | 19,4 | 22,6 | +0,8 | Екозорф | 22,0 | 25,0 | 19,7 | 22,2 | +0,4 | Екозорф 1 | 21,7 | 21,7 | 21,1 | 21,5 | -0,3 | НІР05 (А)0,67 | 0,85 | 0,63

(В) | 0,67 | 0,85 | 0,63 | (С) | 0,48 | (АВ) | 1,35 | 1,69 | 1,27 | (АС) | 0,95 | 1,20 | 0,89 | (ВС) | 1,20 | S2,94 | 3,21 | 3,32 |

Сортова реакція гречки на внесення гербіциду Фюзілад Форте  ЕС за різних способів сівби

Формування стеблостою гречки Краще виживання рослин у нашому досліді спостерігається за широкорядного способу сівби (ширина міжрядь 45 см) – 96,19-99,44%, менший відсоток виживання при сівбі гречки з міжряддям 30 см – 90,72-96,72. Значне зниження виживання рослин порівняно із широкорядним способом сівби спостерігається за звичайного рядкового способу сівби і воно складає від 4,93 до 7,22% у сорту Вікторія і від 7,33 до 9,10% – у сорту Зеленоквіткова .

З рисунку 2 видно як впливає доза внесення гербіциду на кількість рослин перед збиранням гречки. Можна стверджувати, що цей вплив проявляється через зменшення у фітоценозі кількості конкурентів гречки – бур’янів, що в свою чергу безпосередньо впливає на виживання рослин гречки.

Рис. 2. Залежність кількості рослин перед збиранням гречки від дози внесення гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС

Забур’яненість посівів гречки залежно від внесення різних доз гербіциду за різних способів сівби Під час проведення досліджень виявлено, що при внесенні гербіциду Фюзілад Форте  ЕС кількість злакових бур’янів перед збиранням культури значно зменшується порівняно із контрольним варіантом за різних способів сівби. Процент знищення сягає до 99,9. Даний гербіцид краще себе проявляє в широкорядних посівах порівняно із звичайним рядковим способом сівби. Якщо за широкорядного способу сівби (45 см) у сорту Вікторія процент знищення бур’янів залежно від дози внесення сягає від 80,6 до 95,7, то при звичайному рядковому – від 75,5 до 94,3. Майже аналогічні дані отримані і при вирощуванні сорту Зеленоквіткова . Кращими дозами в знищенні злакових бур’янів в посівах гречки є дози 1,4 і 1,6 л/га, де відмічається високий відсоток знищення бур’янів.

Формування біометричних показників індивідуальної продуктивності рослин гречки залежно від способів сівби та внесення гербіциду Висота рослин, як основна складова морфологічної структури, залежала в основному від способу сівби. Звичайний рядковий спосіб сівби забезпечував зростання цього показника порівняно із широкорядними посівами. Дози внесення гербіциду не проявляли своєї дії на висоту рослин гречки. Впливу гербіциду на кількість гілок не відмічено. Цей показник різнився тільки від способу сівби, а також залежав від сорту і більшим він був у сорту Зеленоквіткова . Дози внесеного гербіциду впливали на виповненість зерна. Із збільшенням дози внесення, починаючи із 1,8-2,2 л/га, кількість повноцінних зерен зменшується.

Формування урожаю зерна гречки залежно від способів сівби та внесення гербіциду Дози внесення гербіциду 1,4 та 1,6 л/га забезпечували статистично достовірні прирости врожаю порівняно із контролем. При широкорядному способі сівби (45 см) приріст врожаю складав майже 6 ц/га, а з міжряддям 30 см та при звичайному рядковому способах сівби – 5 ц/га при вирощуванні сорту Вікторія (табл. 3).

Таблиця 3

Урожайність гречки сорту Вікторія залежно від доз внесення гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС за різних способів сівби, ц/га

Способи сівби | Дози внесення гербіциду, л/га | Роки досліджень | Середнє | 2004 | 2005 | 2006 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Широ-коряд-ний (45 см) | контроль | 16,48 | 17,49 | 15,17 | 16,38 | 1,0 | 17,66 | 19,32 | 16,26 | 17,74 | 1,2 | 20,48 | 20,90 | 18,35 | 19,91 | 1,4 | 21,75 | 21,84 | 22,93 | 22,17 | 1,6 | 19,63 | 24,24 | 24,40 | 22,75 | 1,8 | 20,96 | 25,07 | 19,33 | 21,78 | 2,0 | 21,16 | 24,19 | 19,73 | 21,69 | 2,2 | 18,96 | 23,11 | 19,07 | 20,38 | Широ-коряд-ний (30 см) | контроль | 14,19 | 14,02 | 15,77 | 14,66 | 1,0 | 17,10 | 17,88 | 16,29 | 17,07 | 1,2 | 19,94 | 18,02 | 17,35 | 18,43 | 1,4 | 18,06 | 18,13 | 19,07 | 18,42 | 1,6 | 19,28 | 21,55 | 20,93 | 20,58 | 1,8 | 19,39 | 20,72 | 18,08 | 19,39 | 2,0 | 18,69 | 20,06 | 19,20 | 19,31 | 2,2 | 18,07 | 19,37 | 20,80 | 19,41 | Продовження таблиці 3

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Звичай-ний рядко-вий (15 см) | контроль | 11,92 | 13,27 | 13,67 | 12,95 | 1,0 | 14,18 | 15,10 | 14,12 | 14,46 | 1,2 | 10,10 | 14,97 | 15,06 | 13,37 | 1,4 | 14,96 | 15,04 | 16,93 | 15,64 | 1,6 | 15,13 | 15,93 | 15,33 | 15,46 | 1,8 | 15,02 | 16,12 | 16,27 | 15,80 | 2,0 | 14,88 | 15,25 | 15,73 | 15,28 | 2,2 | 14,79 | 15,07 | 16,67 | 15,51 | НІР05 (А)0,63 | 205,14 | 0,73 | (В) | 1,03 | 23,15 | 1,19 | (С) | 0,52 | 0,59 | (АВ) | 1,79 | 8,73 | 2,06 | (ВС) | 0,89 | 5,58 | 1,03 | (АС) | 2,50 | 1,68 | (АВС) | 2,52 | S | 4,93 | 4,42 | 5,44 |

Зовсім по-іншому на дози внесення гербіциду реагував сорт Зеленоквіткова 90. Тут за різних способів сівби кращими дозами виявились 1,4 та 1,8 л/га. Прирости врожаю порівняно із контрольними варіантами були такі: за широкорядного способу сівби з міжряддям 45 см – 8,43 ц/га, з міжряддям 30 см – 5,21 і за звичайного рядкового – 5,83 ц/га.

Технологічна та продовольча оцінка зерна гречки залежно від досліджуваних агрочинників

Технологічні якості плодів гречки визначаються особливостями їх подальшої переробки і одержання різних продуктів визначеного хімічного складу. Найбільш повноцінні плоди мають велику абсолютну масу, натуру і найменшу плівчастість. Результати наших досліджень показали, що маса 1000 зерен, плівчастість та вирівняність зерна залежали як від зеленого удобрення, так і від біопрепаратів, якими було оброблене насіння гречки перед сівбою. Найбільшу масу 1000 зерен гречка сформувала після такого сидерату як гірчиця біла з використанням біопрепарату Екозорф 1. Маса 1000 насінин в цьому варіанті перевищувала контроль на 0,8 г. Біопрепарати впливали також на вирівняність зерна. Кращою вона була теж у варіантах із застосуванням Екозорфу 1 при вирощуванні гречки по різних сидератах.

У досліді 2, де вивчались різні способи сівби і дози внесення гербіциду Фюзілад Форте  ЕС, виявлено, що вони мають деякий вплив на якісні показники зерна. Так, при вирощуванні гречки сорту Вікторія із внесенням гербіциду в різних дозах збільшувалась маса 1000 насінин, а зокрема, при дозі внесення 1,4 л/га на 0,9 г за широкорядного способу сівби (45 см), з дозою внесення 1,6 л/га за широкорядного способу сівби (30 см) на 0,4 г і при звичайному рядковому (1,8 л/га) на 0,6 г. Плівчастість зерна зменшувалась при використанні різних доз гербіциду за широкорядного способу (45 см). За інших способів сівби вона збільшувалась. Щодо вирівняності зерна, то вона суттєво підвищувалась із внесенням гербіциду (1,4-1,8 л/га) на широкорядних посівах.

Відповідно до результатів випробувань Українською лабораторією якості і безпеки продукції АПК залишків пестициду у зерні гречки не виявлено. Це свідчить про те, що гербіцид Фюзілад Форте  ЕС не погіршує якості зерна гречки та позитивно впливає на збільшення її урожайності.

Економічна та енергетична оцінка вирощування гречки за різних елементів технології

Аналіз економічної ефективності показав, що найбільш результативним є використання на зелене добриво гірчиці білої та редьки олійної з обробкою насіння гречки біопрепаратами Екозорф 1 та Байкал ЕМ-1, де рівень рентабельності та чистий доход були найвищими. При вирощуванні гречки сорту Вікторія отримана найвища економічна ефективність при обробці насіння біопрепаратом Екозорф 1 після сидерату гірчиця біла з рівнем рентабельності 166,74%. Біопрепарат Байкал ЕМ-1 забезпечив рівень рентабельності 143,75% при сівбі гречки після редьки олійної. При вирощуванні сорту Зеленоквіткова найвищий рівень рентабельності (160,4%) отримано від застосування гірчиці білої на зелене удобрення з використанням біопрепарату Екозорф при собівартості 1 ц зерна 49,92 грн., що на 8,72 грн. менше контролю.

Найбільш вигідно вносити гербіцид Фюзілад Форте  ЕС при широкорядному способі сівби (з міжряддям 45 см) у дозі 1,4-1,8 л/га, а при звичайному рядковому – 1,4-1,6 л/га.

Посіви гречки сорту Вікторія на кращих варіантах досліду 1 акумулювали 53500-64758 МДж/га енергії, а сорту Зеленоквіткова 90 – 53524-60732 МДж/га. При цьому витрати енергії на вирощування гречки становили відповідно – 18201-18352 та 17134-17254 МДж/га, енергетичний коефіцієнт складав відповідно – 1,10-1,48 та 1,49-1,60, а ККД посіву – 2,9-3,6 та 3,6-3,7.

При застосуванні гербіциду Фюзілад Форте  ЕС за різних способів сівби виявлено високу енергетичну доцільність вирощування сортів гречки за широкорядного способу сівби з дозою гербіциду 1,8 л/га, а за звичайного рядкового – 1,6 л/га. На цих варіантах біоенергетичний коефіцієнт посіву дорівнював 3,8 і 3,3 відповідно.

Висновки

У дисертації наводяться результати досліджень щодо теоретичного узагальнення закономірностей формування продуктивності гречки залежно від дії агротехнічних чинників і запропоновано нове вирішення наукового завдання в питаннях удосконалення сучасної технології вирощування відповідно до виробничих потреб з метою підвищення урожайності та якості зерна даної культури.

1. Найкращими сидератами в південно-західному Лісостепу із родини капустяних є редька олійна та ріпак ярий, які на чорноземі опідзоленому формують найвищий урожай (відповідно 60,9 і 47,3 т/га в середньому за 3 роки досліджень).

2. Сидерати суттєво впливали на вміст поживних речовин у ґрунті. Вміст рухомого фосфору збільшився на 5-9 мг/кг ґрунту, обмінного калію – на 2-9 і легкогідролізованого азоту – на 4-9 мг/кг ґрунту залежно від сидерату.

3. При застосуванні сидератів збільшується кількість продуктивної вологи. Найбільша кількість продуктивної вологи як перед сівбою гречки так і в період вегетації була після редьки олійної відповідно 215 і 165 мм, тоді як після гречки – 212 і 160 мм.

4. Обробка насіння гречки біопрепаратами сприяла підвищенню польової схожості насіння на 0,4-8,0% залежно від зеленого удобрення. Коефіцієнт кореляції r = 0,97 свідчить про високий ступінь залежності кількості рослин перед збиранням від схожості насіння. На формування густоти стеблостою достовірно і позитивно впливає обробка насіння біопрепаратами такими як Екозорф 1 та Байкал ЕМ-1.

5. Найбільший приріст листкової поверхні в середньому на одну рослину і відповідно на один гектар забезпечило використання редьки олійної на зелене добриво та обробка насіння гречки такими препаратами як Байкал ЕМ-1 та Екозорф 1. Площа листкової поверхні складала відповідно 43,2 і 50,5 тис. м2/га. Встановлено середній кореляційний зв’язок (r = 0,60) площі листкової поверхні посівів гречки з урожайністю.

6. Вищий вміст хлорофілу в посівах гречки був з використанням таких зелених добрив як редька олійна та гірчиця біла. Стимулюючу дію на підвищення вмісту хлорофілу проявили такі біопрепарати: Байкал ЕМ-1, Екозорф 1.

7. При визначенні коефіцієнта використання ФАР посівами гречки встановлено значне варіювання з використанням біопрепаратів. Найвищим він був при застосуванні Екозорфу 1 та Байкалу ЕМ-1 за сівби гречки по таких сидератах як редька олійна та гірчиця біла. Коефіцієнт використання ФАР у вказаних варіантах був у межах 2,6-2,7%. Встановлені кореляційні зв’язки коефіцієнту використання ФАР із виживанням рослин (r = 0,50) і площею листкової поверхні (r = 0,69).

8. На урожайність гречки суттєвий вплив мали як зелене удобрення так і біопрепарати. При використанні біопрепаратів найбільш суттєві надбавки урожаю отримано від застосування Екозорфу 1 та Байкалу ЕМ-1. Так, в середньому за три роки при вирощуванні гречки сорту Вікторія після сидерату – гірчиця біла вони становили відповідно 4,4 і 2,9 ц/га, ріпаку ярого – 2,8 і 0,9 ц/га. При вирощуванні гречки сорту Зеленоквіткова 90 більші надбавки в урожаї отримані у варіанті післядії зеленого удобрення – редьки олійної та гірчиці білої при застосуванні цих же біопрепаратів.

9. Внесення гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС в різних дозах під час вегетації гречки не впливає на виживання рослин (2%), а значно більше впливають способи сівби (71%).

10. На кількість злакових бур’янів впливають як способи сівби так і дози внесення гербіциду. Частка впливу доз гербіциду на кількість бур’янів в посівах гречки найбільша – (66%), менша – способу сівби (20%). Під впливом гербіциду знищення злакових бур’янів сягає 99,9%.

11. Формування елементів структури врожаю гречки значною мірою залежало від способу сівби і сортових особливостей. Найкращу архітектоніку рослин забезпечив широкорядний спосіб сівби (з міжряддям 45 см) не залежно від доз внесення гербіциду. Високі дози гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС (1,8-2,2 л/га) впливають на формування повноцінного зерна.

12. Найкращу продуктивність гречки серед випробуваних доз гербіциду при вирощуванні гречки сорту Зеленоквіткова 90 забезпечили дози 1,4-1,8 л/га за різних способів сівби. Статистично достовірні прирости урожайності при вирощуванні сорту Вікторія забезпечили дози від 1,4 до 2,2 л/га за звичайного рядкового способу сівби та широкорядного (з міжряддям 30 см), а за широкорядного (45 см) – від 1,4 до 1,6 л/га.

13. Маса 1000 зерен, плівчастість та вирівняність зерна залежали як від зеленого удобрення, так і від біопрепаратів, якими було оброблене насіння гречки перед сівбою. Найбільшу масу 1000 зерен гречка сформувала після такого сидерату як гірчиця біла з використанням біопрепарату Екозорф 1. У цьому варіанті вона перевищувала контроль на 0,8 г. Найбільш дієвим на плівчастість зерна є препарат Екозорф 1. Плівчастість насіння зменшується у сорту Вікторія від 0,2 до 0,8 %, у сорту Зеленоквіткова 90 – від 0,1 до 0,7 % залежно від зеленого удобрення. Цей біопрепарат краще впливав і на вирівняність зерна. Дози гербіциду не проявляли суттєвого впливу на технологічні якості зерна. Залишків гербіциду у зерні гречки не виявлено.

14. При вирощуванні сортів гречки Вікторія та Зеленоквіткова 90 отримана найвища економічна ефективність при обробці насіння біопрепаратом Екозорф 1 після сидерату гірчиця біла з рівнем рентабельності відповідно 166,7 та 160,4%. Доцільно вносити гербіцид Фюзілад Форте 150 ЕС при широкорядному способі сівби (45 см) у дозах 1,4-1,8 л/га, при звичайному рядковому – 1,4-1,6 л/га при вирощуванні обох сортів (після занесення даного препарату до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" на посівах гречки).

Пропозиції виробництву

При вирощуванні гречки в умовах південно-західного Лісостепу України рекомендуємо:–

застосовувати на зелене удобрення редьку олійну та гірчицю білу;–

проводити передпосівну обробку насіння гречки біопрепаратами: Байкал ЕМ-1 з використанням 20 мл на гектарну норму насіння розчиненого у воді (2% від гектарної норми насіння), та Екозорф 1 – 200 г на гектарну норму насіння розчиненого у воді (2,5% від ваги гектарної норми);

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Тіней В.А. Вплив сидератів та ефективних мікроорганізмів на родючість ґрунту в польовій сівозміні при вирощуванні гречки на зерно //Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – № 13. – 2005. – С. 129-133.

2. Алексеєва О.С., Тіней В.А., Кващук О.В. Вплив ефективних мікроорганізмів на урожайність гречки в умовах фермерського господарства "Пролісок" Хмельницького району Хмельницької області // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – № 14. – 2006. – С. 13-15.

3. Тіней В.А. Польова схожість рослин гречки залежно від сидератів та біопрепаратів //Вісник аграрної науки. – №1. – 2007. – С. .

4. Тіней В.А. Вплив зеленого удобрення на вміст поживних речовин в ґрунті //Зб. тез Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених – Уманський державний аграрний університет. – Умань, 2007. – С. 27-28.

5. Тіней В.А. Застосування гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС на посівах гречки //Зб. тез міжнародної науково-практичної конференції: Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. – Харків, 2007. – С. 98-100.

АНОТАЦІЯ

Тіней В.А. Інтенсифікація технології вирощування гречки в умовах південно-західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам’янець-Подільський, 2007.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення особливостей росту і розвитку та формування фотосинтетичної, індивідуальної та зернової продуктивності гречки залежно від впливу зеленого удобрення, біопрепаратів, способів сівби, внесення різних доз гербіциду Фюзілад Форте  ЕС, а також дана економічна і біоенергетична оцінки вирощування гречки за різних елементів технології.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно вигідні елементи технології, які забезпечують формування урожайності зерна гречки на рівні 22-24 ц/га.

Ключові слова: гречка, біологічно активні препарати, зелене удобрення, способи сівби, гербіцид, урожайність, якість зерна, економічна і біоенергетична ефективність.

АННОТАЦИЯ

Тиней В.А. Интенсификация технологии выращивания гречихи в условиях юго-западной Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. Подольский государственный аграрно-технический университет, Каменец-Подольский, 2007 г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по изучению особенностей роста и развития и формирования фотосинтетической, индивидуальной и зерновой продуктивности гречихи зависимо от