ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО

ЯКОВЛЄВА Марина Вікторівна

УДК: 152.26:370.153:42:44.

МОДЕЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКА В УМОВАХ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ОДЕСА - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат психологічних наук

МЕЛІХОВА Ірина Олексіївна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К.Д.Ушинського,

доцент кафедри теорії та методики практичної психології.

Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України,

доктор психологічних наук, професор

НОСЕНКО Елеонора Львівна,

Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедри педагогічної психології

та англійської мови;

кандидат психологічних наук, доцент

КОЛОТ Світлана Олександрівна,

Одеський національний політехнічний університет,

завідувач кафедри соціології та психології.

Провідна установа - Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України,

(м. Київ)

Захист відбудеться “29” червня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (Одеса, вул. Старопортофранківська, 26).

Автореферат розісланий “29” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Кузнєцова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема вивчення і формування мотиваційної сфери особистості в процесі психолого-педагогічної взаємодії вчитель-учень в умовах середньої школи набуває особливого значення у зв'язку з зростанням ролі знань у всіх сферах життя суспільства та зміною парадигми освіти в Україні. В той же час дані, які маються (В.Г. Асеєв,О.М. Леонтьєв, М.Ш. Магомед-Ємінов та ін.), засвідчують наявність значних проблем в забезпеченні умов формування мотивації пізнавальної діяльності учнів.

Незважаючі на те, що сучасні як вітчизняні (М.М.Заброцкий, С.С. Занюк, Г.С.Костюк та ін.) та зарубіжні психологи (J.Atkinson, W.Barbuto та ін.) мають певні напрацювання в галузі теоретичних основ мотивації, загальних уявлень про її механізми (М.А.Алексєєва, В.Ф. Моргун, С.Г. Москвичов та ін.), взаємозв'язок мотивації з пізнавальними процесами (Т.Л.Баларич, І.О.Меліхова та ін.), різними видами діяльності (М.Ю.Гусаренко, В.В.Шуба та ін.), а також її вплив на ефективність освоєння знань (В.С.Мерлін, М.В.Матюхіна, Л.М.Фрідман та ін.), проблема забезпечення цілеспрямованості формування мотивів у учнів залишається недостатньо розкритою.

До того ж є певні суперечності між вченими відносно розуміння сутності змісту таких категорій як “мотив”, “мотивація”, “мотиваційна сфера” та ін., що суттєво ускладнює пізнання даного феномену.

Для вікової та педагогічної психології в сучасних умовах особливого значення також набуває розробка методологічних і методичних аспектів психолого-педагогічного впливу на процес формування мотивації пізнавальної діяльності учнів в процесі освоєння іноземної мови. За даними різних вчених (Е.Воронцова, Г.Клімашевич, Г.Івончик та ін.) зазначена проблема є недостатньо розроблена як в теоретичному, так і практичному аспектах.

Все вищенаведене зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження “Моделювання мотивації пізнавальної діяльності підлітка в умовах навчання іноземної мови”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми “Психологічні закономірності змін в становленні особистості, що розвивається”, що входить до тематичного плану науково-дослідних робіт Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського кафедри теорії та методики практичної психології (протокол № 5 від 26.12.2002 р.). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 25.10.2005 р.). Автором досліджувались структура та особливості функціонування психологічного механізму розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному обґрунтуванні психологічної моделі формування мотиву пізнавальної діяльності підлітка в умовах навчання іноземній мові в середній школі.

Об'єкт дослідження – мотиваційна сфера підлітків в умовах навчальної діяльності .

Предмет дослідження – психологічній механізм моделювання розвитку мотиву пізнавальної діяльності при освоєнні іноземної мови підлітками.

Згідно з метою визначено такі завдання дослідження:

1. Вивчити психолого-педагогічні особливості розвитку мотивації пізнавальної діяльності.

2. Узагальнити концептуальні підходи до формування мотиву пізнавальної діяльності учнів середньої школи.

3. Проаналізувати психолого-педагогічні умови, що сприяють ефективному вивченню іноземної мови підлітками в середній школі.

4. Розробити модель психологічного механізму формування та розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка в ході навчання англійській мові в середній школі.

5. Експериментально апробувати запропоновану модель формування і розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка на уроках англійської мови в умовах середньої школи.

Гіпотези дослідження. Розвиток пізнавальної діяльності школяра детермінується умовами формування мотиваційних утворень, які є визначальними у цьому процесі. Ми припускаємо, що психологічний механізм формування та розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка повинен мати: орієнтуючу навчальну активність та адекватний емоційний фон. При цьому на мотиваційний процес можна ефективно впливати в процесі навчання за умов застосовування вчителем психологічних способів, що регулюють пізнавальну діяльність, як то: виявлення рівнів компонентів мотиву пізнавальної діяльності; реалізація функції управління мотиваційним процесом особистості школяра; розробка методичних засобів формування мотиваційних утворень в процесі навчання школярів та ін.

Методи дослідження. Теоретичні: аналіз, узагальнення, класифікація, систематизація, моделювання; організаційні - лонгитюдний, порівняльний; емпіричні – тестування, опитування, констатуючий та формуючий експерименти; методи математичної обробки емпіричних даних.

Зокрема, в дослідженні застосовувалися такі психодіагностичні методики: “Метод експериментальних ситуацій” А.К.Маркової, “Мотивація до успіху”, “Мотивація до уникнення невдач” Т.Елерса, “Спрямованість на одержання знань”, “Спрямованість на оцінку” Є.П.Ільїна, Н.А.Курдюкової, “Пізнавальна потреба” В.С.Юркевича та “Мотиви навчальної діяльності” В.І.Петрушина, В.А.Якуніна для характеристики мотивів навчальної діяльності.

Одержані результати, з подальшою їх графічною репрезентацією, аналізувалися за допомогою методів параметричної статистики, представлених в комп'ютерному пакеті статистичних програм Statistica.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше: побудовано модель психологічного супроводження розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка в умовах навчання іноземної мови, яка відтворює внутрішній психологічний механізм його становлення та детермінується психолого-педагогічними засобами впливу вчителя; розроблено комплекс психолого-педагогічних умов ефективного психолого-педагогічного впливу на процес розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка на прикладі навчання англійській мові; визначено, що стимулюючі та регулюючі задачі при засвоєнні іноземної мови в загально-психологічному плані мають найбільший психологічний вплив на формування мотивації учнів.

Уточнено: зміст поняття мотивації пізнавальної діяльності як динамічного процесу, в якому емоційна активність є домінуючою; психологічну систему класифікації прийомів активізації мотивів пізнавальної діяльності при навчанні іноземній мові за рахунок поділу їх на системні та ситуативні.

Отримали подальший розвиток дані про особливості прояву та змін в становленні мотиваційної сфери підлітків.

Практичне значення одержаних результатів. Результати, пов'язані зі змістом сутності поняття мотиву пізнавальної діяльності, методами його дослідження, а також технологіями його формування, можуть бути використані як основа при підготовці навчальних посібників для учнів середньої школи, студентів психологічних і педагогічних факультетів, а також педагогами та психологами в організації навчально-виховного процесу. Результати емпіричного дослідження можна використовувати для діагностики рівнів пізнавальної мотивації шляхом застосування пропонованого комплексу психодіагностичних методик.

Основні висновки дослідження впроваджені в систему підготовки студентів що навчаються за спеціальністю “Психологія та англійська мова” Інституту психології Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (акт №8 від 1 листопада 2006р.). Модель психолого-педагогічного впливу на процес формування мотиву пізнавальної діяльності учнів підліткового віку в умовах навчання іноземної мови в середній школі використовується в Економічному ліцеї (акт № 1 від 21 вересня 2005р.); в ЗОШ № 85 (акт № 13 від 30 листопада 2005 р.); в ЗОШ з поглибленим вивчанням англійської мови № 106 (акт № 241 від 29 листопада 2006р.), в центрі дитячої та юнацької творчості “Еврика” (акт № 69 від 6 грудня 2006р.).

Особистий внесок автора полягає в розробці моделі та визначенні механізму розвитку мотиву пізнавальної діяльності, а також в експериментальній апробації авторської психолого-педагогічної програми розвитку мотиву пізнавальної діяльності в умовах навчання іноземній мові.

Достовірність одержаних результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням взаємодоповнюючих психологічних методик, адекватних об'єкту, предмету, меті та задачам дослідження, проведенням кількісного аналізу одержаних даних із застосуванням сучасного апарату математичної статистики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Психологія сучасності: наука і практика” (Одеса, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції в інтернет-режимі “Теоретико-методологічні проблеми дослідження психології особистості: Досвід минулого – погляд в майбутнє” (Одеса, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Київ, 2002), науково-практичній конференції “Соціальній державі соціальна освіта” (Одеса, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2006), Всеукраїнській студентської науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної психологічної науки” (Одеса, 2006), на методологічних семінарах, засіданнях кафедри теорії та методики практичної психології (2004-2006), кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів (2004-2006); педагогічних нарадах середньої школи №85 м. Одеси, районних методичних семінарах вчителів Київського району м. Одеси (2001 - 2004).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в 10 публікаціях, з них 4 статті - у фахових наукових виданнях України.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації – 197 сторінок, основний – 179, таблиць – 30, малюнків – 32, список використаної літератури містить 265 робіт українських і зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено предмет, об'єкт, мету, задачі дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, дані про апробацію основних положень дослідження, результаті публікацій за темою дисертації.

У першому розділі – “Психологічні основи мотивації пізнавальної діяльності” - розкрито сутність понять “мотив”, “мотивація”, “мотиваційні утворення”, “мотиваційна сфера особистості”, проаналізовано загальні підходи щодо місця мотивації в навчальній діяльності школярів. Виявлено компоненти мотиву навчальної діяльності, фактори мотивоутворення та визначено зміст механізму, що обумовлює розвиток мотивації пізнавальної діяльності підлітка.

Для розуміння сутності мотивації пізнавальної діяльності в роботі розглядаються такі загальнопсихологічні категорії як мотив (внутрішня спонука активності, що формується в свідомості людини та зумовлює причину поведінки або вчинку), стимул (зовнішня спонукальна причина), мотивація (динамічний процес внутрішнього управління поведінкою або процес формування мотиву як підстави дії, вчинку); мотиваційні утворення (спрямованість, стани, установки, властивості особистості).

Ґрунтуючись на концепції інтегрального підходу в розумінні мотиву як “системного утворення” (Дж.Роттер, Л.Фестінгер), що лежить в основі дії та вчинку (С.Г.Москвичов, В.С.Мерлін, Е.П Ільїн та ін.), в роботі сформульовано поняття “мотиву”, як феномену, що визначає першопричини поведінки, й стійких психічних утворень, що мотивує вибір цілей, засобів та способів дій, формує значення дій, й ситуативних утворень, що ініціюють загальну діяльність або окремі дії. Мотивація пізнавальної діяльності розглянута як вид загальнолюдської діяльності, системоутворюючим чинником якої є мотив.

Беручи до уваги складну структуру мотиву (види, рівні, якості, прояви) та особливості мотивації (етапи, чутливість до зовнішнього впливу, динамічність) визначено фактори, що сприяють формуванню оптимального мотиву пізнавальної діяльності: вікові психологічні особливості підлітка, особистісні диспозиції. Домінуючі фактори це потреба у спілкуванні, пізнавальний інтерес, пізнавальна потреба як латентний стан готовності до розвитку мотиву. Важливими є такі фактори як цілеутворення, внутрішня відповідальність, потреба досягнення успіху, мотиваційна установка (комунікативна інтенція). Всі ці психологічні утворення ініціюються природними властивостями особистості та переходять в зміст мотиву як процесуальні компоненти мотивації.

Узагальнення досліджень (О.Н.Арестова, А.К.Маркова, П.М.Якобсон та ін.) дозволило розширити уявлення про механізм розвиток пізнавальної мотивації, в основі якого лежать потреби особистості, а результатом є виникнення наміру та спонуки до досягнення мети. Було виявлено стадії мотиваційного процесу, який складається з формування наміру як кінцевого етапу мотивації і виникнення орієнтовної навчальної активності, активізація навчальної поведінки, формування пізнавальної активності. Важливою складовою механізму є мотиваційно- цільовий резонанс, який, виконуючи функцію перехідного етапу від стадії до стадії, забезпечує усвідомлення мети діяльності і прийняття її як особисто значущої.

Подальше дослідження дозволило припустити, що ефективність розвитку пізнавальної мотивації підлітка загалом залежить від того, наскільки сильно виражений рівень мотиваційних утворень. Актуалізація мотивів навчальної діяльності припускає сформованість мотиваційних утворень як ініціюючих мотивацію навчальної діяльності. Отже, першочерговими задачами у розвитку пізнавальної мотивації можна вважати ініціацію мотиваційного процесу, актуалізацію соціальних внутрішніх потреб та регуляцію мотиваційного процесу учня.

Виходячи з вищенаведеного, мотив пізнавальної діяльності можна визначити як внутрішнє психологічне інтегральне утворення, обумовлене особистісними диспозиціями підлітка та спрямоване на задоволення пізнавальної потреби. Причому характер мотивації пізнавальної діяльності школярів багато в чому залежати від ступенів розвитку їх навчальної діяльності.

Спираючись на психологічні концепції навчання (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна, Д.Б. Ельконін, В.В.Давидов), загальну стратегію формування мотиву пізнавальної діяльності можна представити таким чином: пізнавальний мотив утворюється у випадку, якщо учень розуміє навчальну задачу та значення вправ, сам активно й свідомо виконує дію з навчальним матеріалом.

Таким чином, узагальнення відомостей щодо механізму, етапів та стратегій формування мотиву пізнавальної діяльності в ході навчального процесу, а також чинників її посилення дозволяє науково обґрунтовано підійти до побудови моделі формування мотиву пізнавальної діяльності.

У другому розділі – “Модель розвитку мотивації пізнавальної діяльності підлітків в процесі навчання англійській мові” - проаналізовано психолого-педагогічні умови формування мотиву пізнавальної діяльності в середній школі, зокрема, на уроках англійської мови; на основі проведеного дослідження побудована модель формування мотиву пізнавальної діяльності, яка складається з функціональних блоків, що представляють діяльність вчителя (зовнішні блоки) і внутрішній процес розвитку мотиву учня (внутрішні блоки, що відбивають стадії даного процесу) (рис.1).

Визначено, що специфіка предмету “Іноземна мова” полягає в тому, що її вивчення передбачає, перш за все, процес спілкування, що надає можливості для особової орієнтації підлітка в спеціально організованих реальних життєвих ситуаціях, і робить особистісно значущою практично будь-яку навчальну тему. Це особливо важливо в підлітковому віці, у зв’язку з його високим рівнем потреби в спілкуванні. Специфіка, засоби, зміст предмету “Іноземна мова” створюють умови для формування комунікативної мотивації (потреба в спілкуванні), лінгвопізнавальної мотивації (потреба в нових словах), інструментальної мотивації (позитивне ставлення учнів до певних видів роботи, потреба в самонавчанні), що загалом інтенсифікує процес формування позитивного мотиву пізнавальної діяльності в ході навчального процесу.

Вирішення цих задач на уроках вивчення іноземних мов створює підґрунтя для застосування специфічних методів (монологічних, діалогічних, дослідницьких). Конкретизація цих методів в умовах навчання приводить до підвищення мовної та комунікативної компетенцій, регуляції емоцій. Разом з тим змінюються інтерес, рівень домагань, установка до вивчення мови, забезпечується мотиваційна спрямованість навчального процесу, формування мотиваційних утворень, а отже виникає стимул мотивації навчальної діяльності загалом. У цьому сенсі переважне значення набуває реалізація функцій спілкування на уроках іноземної мови (пізнавальної, регуляторної, ціннісно-орієнтаційної), оскільки спілкування регулює поведінку особистості, спонукає до тих або інших вчинків, до взаємодії, сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, поглядів, переконань особистості, а також служить засобом мовного оформлення поведінки людей, їх взаємостосунків, що, у свою чергу, обумовлює подальшу актуалізацію мотиваційних утворень особистості школяра.

Блоки зовнішнього впливу Блок внутрішнього процесу III

II

Суб`єкт Т

I Внутренний процес

Рис.1 Модель психологічного супроводження формування МПД, де Т-учитель, Р - учень, МПД – мотив пізнавальної діяльності

При побудові концептуальної моделі формування мотиву пізнавальної діяльності в основу було покладене поняття мотиваційного забезпечення навчального процесу, що сприяє пізнавальній мотивації підлітків. Його зміст складають: потреба у знаннях загалом та іноземної мови зокрема, потреба у самонавчанні, а також в пошуку нової інформації, потреба у досягненні успіху в процесі засвоєння іншомовного матеріалу. При цьому необхідним є рівень стійкості пізнавального інтересу. В “ідеальний” мотив ми включили прагнення до досягнення успіху, рівень домагань, самооцінку знань, умінь і навичок.

За певних умов (організація уроку, його зміст, вживання психологічних прийомів впливу) означені компоненти розвиваються, внаслідок чого формується намір як готовність до засвоєння знань, і, нарешті, до розуміння необхідності потреби в навчанні, що приводить до спонуки учня реалізувати названі готовності, і, як результат – до розвитку пізнавальної потреби учня. Ми переконались, що названі фактори є стимулами пізнавальної мотивації. Таким чином, впровадження в навчальний процес принципу мотиваційного забезпечення формує мотив пізнавальної діяльності. Це означає, що мотивація і формування мотиву – суб’єктивні сторони внутрішнього світу учня, які визначаються його власними спонуканнями, пристрастями, усвідомленими ним потребами.

Виходячи з психологічних знань механізмів мотиваційного процесу школяра, структури та видів психологічного впливу вчителя на цей процес, а також з класифікації методів навчання та сучасного стану проблеми мотиваційного забезпечення уроків іноземної мови, в роботі систематизовані види навчальних засобів за їхнім призначенням, особливо представлені прийоми та ефекти навчання: 1.Стимулюючі, які орієнтують на навчальну активність, викликають прийняття навчальної ситуації (розуміння мети вправи, мовної задачі), цікавість, позитивні емоції тощо, наприклад прийоми “емоційного єднання”, “ефекту цікавості”, “ефекту ілюзії присутності” та ін. 2. Формуючі, які активізують пізнавальну діяльність, формують цілеположення й осмислення навчальної задачі, тобто уміння школяра ставити цілі і згодом досягати їх, наприклад, драматизація, полілог, ролева гра, “ефект – психічне насичення” (А.К.Маркова); ситуація “ступінь обов'язковості” (виконання навчального завдання, наприклад, в необов'язковій ситуації) тощо. 3. Регулюючі, які регулюють рівень домагань, уміння досягати мети та приймати рішення, а також контролюють мотивацію успіху й уникнення невдач тощо, наприклад, “дезавтоматизація” (доведені раніше до навику дії знов повертаються на етап усвідомлення); “ефект провокації” (виявляється стійкість засвоєних раніше форм роботи).

В той же час зауважимо, що влучність застосування зазначених груп прийомів, а також ефективність використання побудованої моделі формування мотиву пізнавальної діяльності в процес навчання підлітків іноземній мові має досягатися через конкретизацію їх у відповідній програмі з урахуванням відомостей про істинний стан сформованості пізнавальної мотивації сучасного підлітка.

У третьому розділі - “Емпіричні дослідження мотивації пізнавальної діяльності підлітка в процесі вивченні англійської мови” - представлено теоретико-методичне обґрунтування та результати проведеного дослідження, наведено психологічну програму формування мотиву пізнавальної діяльності підлітків при вивченні англійської мови, а також дані про її апробацію.

Для виявлення факторів та рівнів розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітків нами було здійснено експериментальне дослідження, яке проводилося на базі середньої школи №85 м.Одеси (Київський район) та охоплювало вибірку з 52 учнів 6-их класів у віці 11-12 років.

Результати дослідження показали, що найбільш вираженими компонентами мотиву пізнавальної діяльності підлітків є потреба в спілкуванні (63,5% виборів), пізнавальна потреба (52% випробуваних), помірно висока мотивація досягнення успіху (40% випробуваних), бажання стати висококваліфікованим фахівцем (34 вибори), забезпечити успішність вступу до ВНЗ та майбутньої професійної діяльності (32 вибори), стати корисним у суспільстві (84 вибори). Також підлітки характеризуються помірною спрямованістю на набування знань (65% випробуваних) та отримання хороших оцінок (65% випробуваних), небажанням вчитися під пресом (47 виборів), або керуючись соціальними установками з приводу престижу певної діяльності (11 виборів).

Для визначення провідних компонентів мотиву пізнавальної діяльності був проведений кореляційний аналіз отриманих результатів із застосуванням коефіцієнтів добутку моментів Пірсона, бісеріальної кореляції та коефіцієнту детермінації.

Було встановлено певні кореляційні комплекси. Перший з них формується навколо показника “спрямованість на оцінку”, з яким значимо пов'язані “прагнення до досягнення високих результатів” (r=0,37; p<0,05), “поваги викладачів” (r=0,34; p<0,05), “уникнення засудження і покарання за погане навчання” (r=0,41; p<0,05) та інші. Другий комплекс мотивів концентрується біля показника “спрямованість на здобуття знань”, з яким пов'язані “пізнавальна потреба” (r=0,51; p<0,01), “потреба в новизні” (r=0,36; p<0,05), “бажання бути готовим до чергових занять” (r=0,39; p<0,05) та інші. Третій комплекс формується навколо показника “потреби в позитивних емоціях”, який виявляє негативні зв’язки з показниками перших двох комплексів.

Ці дані дозволили зробити висновок, що провідними компонентами мотиву пізнавальної діяльності в підлітковому віці є: спрямованість на оцінку і пов'язані з нею прагнення до досягнення високих результатів, повага викладачів, уникнення засудження за погане навчання; пізнавальна потреба, потреба в новизні, бажання бути готовим до чергових занять; потреби в позитивних емоціях.

Отримані результати дозволили конкретизувати побудовану нами модель формування мотивації пізнавальної діяльності у відповідній програмі з урахуванням відомостей про стан мотиваційної сфери підлітків.

Основу програми склали сукупність способів і прийомів, вживання яких вчителем дозволили б учню набувати знання, формувати уміння й автоматизувати навички при одночасному розвитку мотивації пізнавальної діяльності.

Мета розробленої психологічної програми – посилити мотивацію пізнавальної діяльності підлітків (на матеріалі англійської мови). Відповідно до мети вона мала вирішувати такі завдання: добитися розуміння навчальної задачі; збудити цікавість школярів; викликати емоційне реагування і пізнавальний інтерес; створити умови для виникнення відповідальності й актуалізації соціальної потреби. Програма розрахована на тривалий термін впровадження (3-5 років), протягом якого мають реалізуватися три етапи (табл. 1)

Як ми бачимо, кожний етап має свої цілі й задачі роботи, а також передбачає вибір адекватних прийомів психологічного впливу. Так, на першому етапі доцільним є використання прийомів “емоційного єднання”, “ефекту цікавості”, “ілюзії присутності”, музичної паузи, імітації дій вчителя тощо.

Таблиця 1.

Етапи реалізації психологічної програми формування мотиву пізнавальної

діяльності підлітка

Назва

Етапу | Цілі | Прийоми психологічного впливу | Задачі етапу

Координа-ційний

(стимулю-ючий) | Сформувати мотивацію досягнення

Успіху;

добитися

Від учнів вміння ставити мету – свідомо опановувати знаннями й уміннями | Прийоми: діагностуючі;

Стимулюючі – постановка лінгвістичних

задач, збудження навчальної ситуації, збудження позитивних емоцій | Формувати наочну

Спрямованість мотивації;

порушити інтерес до навчального матеріалу;

розвинути в учнів уміння ставити цілі майбутньої діяльності, активізувати пізнавальний інтерес, потребу в праці, відповідальне відношення до своїх обов'язків, до навчання, праці

Регулю-ючий | Створити умови для подальшого вдосконалення мотивації та розвитку її динамічних властивостей | Прийоми, що регулюють процес мотивації: рішення комунікативних задач, дискусії, полілоги |

Формувати стійкий інтерес, виникнення наміру, позитивні мотиваційні установки, підсилити особистісні диспозиції, розвинути потреби в спілкуванні

Коригу-ючий | Організувати діяльність | Прийоми комунікативної спрямованості | Актуалізувати потреби,

підсилити формування

самооцінки, розвинути потребу

успіху

На другому - прийомів драматизації, полілогу, ролевих ігор, “психічного насичення”, ситуацій з різним “ступенем обов'язковості” тощо. Третій етап передбачає вживання прийомів “дезавтоматизації”, “ефекту провокації”тощо. Вибір конкретних прийомів, крім відповідності етапу формування мотиву пізнавальної діяльності підлітків, залежить від змісту, типу та структури уроку англійської мови, від його теми, форми проведення, рівня підготовленості учнів, їх інтересу до теми, що вивчається, обсягу та складності навчального матеріалу. Всі ці фактори обумовлюють змістовну варіативність розробленої програми формування мотиву пізнавальної діяльності.

З метою апробації програми формування мотиву пізнавальної діяльності підлітків нами був проведений формуючий лонгитюдний експеримент, який тривав упродовж 1999-2004 років. Учасниками експерименту були учні одеської школи №85, які на момент його початку навчалися в двох 6-их класах . Як контрольна група був вибраний 6 “А” клас (26 учнів), як експериментальна - 6 “Б” клас (26 учнів). До початку експерименту діти навчалися однаково і не мали суттєвих відмінностей в успішності навчання і мотиву пізнавальної діяльності.

Подальша апробація передбачала навчання учнів контрольної групи впродовж п'яти років за традиційною програмою з англійської мови, зокрема, в аспекті реалізованого в школі системно-комунікативного методу навчання іноземним мовам. Учні, що увійшли до експериментальної групи, в цей час проходили навчання за розробленою нами програмою формування мотиву пізнавальної діяльності підлітків в процесі навчання англійській мові. Після закінчення кожного навчального року одночасно з контролем рівня знань та вмінь школярів обох груп з англійської мови здійснювалося психодіагностичне обстеження, спрямоване на виявлення особливостей сформованості компонентів мотиву пізнавальної діяльності.

Звернемося до основних результатів попереднього та підсумкового тестування (табл.2).

Дані, наведені у таблиці стосовно дітей з контрольної групи показують, що протягом п'яти років, поки тривало дослідження, у динаміці основних компонентів мотиву пізнавальної діяльності, як природного процесу, що відбувається без спеціального втручання, тобто в умовах навчання за традиційною системою, зафіксована тенденція до підвищення спрямованості на відмітку і прагнення уникнути невдач, значного зростання потреб в заохоченні та позитивних емоціях. Відомості щодо змін у досліджуваних показниках в дітей експериментальної групи дозволяють зробити висновок, що включення в учбовий процес заходів щодо формування мотиву учбової діяльності приводить до суттєвого зростання потреби в новизні та в знаннях.

Отже, представлені дані дозволяють виділити результат упровадження розробленої нами психологічної програми формування мотиву пізнавальної діяльності як цілеспрямованого процесу впливу на мотиваційну сферу школярів в умовах навчання англійській мові.

Він полягає в істотному зниженні спрямованості на оцінку та мотивації уникнення невдач, а також у зростанні потреби в новизні, в знаннях, пізнавальної потреби, а також загальній спрямованості на отримання знань.

Слід також зазначити, що водночас з такими змінами у випробуваних експериментальної групи суттєво підвищився рівень інтелектуальних вмінь (у середньому на 29,2 бали).

Якщо порівнювати такі зміни з динамікою інтелектуальних вмінь дітей контрольної групи за цей період, де приріст значення показника склав лише 9,8 бала, а також спираючись на дані про достовірність відмінностей, що виявилися у його виразності між експериментальною та контрольною групами по закінченню експерименту (t=7,29; p<0,01), можна говорити про те, що впровадження запропонованої програми через посилення мотивації пізнавальної діяльності також спричинило розвиток інтелектуальних вмінь учнів.

Спираючись на ці дані, можна говорити, що в результаті впровадження розробленої нами програми, у підлітків була скорегована та посилена мотивація навчальної діяльності, що у свою чергу позитивно відбилося на продуктивності самої пізнавальної діяльності, викликавши більш інтенсивний розвиток у них інтелектуальних умінь.

Таким чином, у дисертації теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено механізм психолого-педагогічного впливу на процес формування і розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка в умовах навчання іноземній мові в середній школі.

Таблиця 2

Статистичні відмінності показників, що характеризують мотивацію пізнавальної діяльності в експериментальній та контрольній групах до та після проведення експерименту.

Досліджуваний показник | Групи | Час тестування | Достовірність змін (t)

До експерименту | Після експерименту

Спрямованість на оцінку | Контрольна | 5,0 | 5,5 | 1,14

Експериментальна | 5,3 | 4,1 | 3,16**

Достовірність відмінностей (t) | 0,72 | 4,21** | -

Спрямованість на знання | Контрольна | 6,6 | 6,5 | 0,72

Експериментальна | 7,7 | 9,7 | 4,32**

Достовірність відмінностей (t) | 1,42 | 5,47** | -

Пізнавальна потреба | Контрольна | 15,8 | 15,4 | 0,42

Експериментальна | 15,9 | 18,9 | 2,85**

Достовірність відмінностей (t) | 0,07 | 3,40** | -

Мотивація уникнення невдач | Контрольна | 14,4 | 14,9 | 0,86

Експериментальна | 14,2 | 12,5 | 2,06*

Достовірність відмінностей (t) | 0,18 | 2,19* | -

Потреба у заохоченні | Контрольна | 2,5 | 3,2 | 2,09*

Експериментальна | 2,7 | 2,1 | 1,66

Достовірність відмінностей (t) | 0,59 | 2,17*

Потреба у новизні | Контрольна | 2,3 | 2,4 | 0,32

Експериментальна | 3,3 | 4,8 | 2,81**

Достовірність відмінностей (t) | 2,06* | 3,64**

Потреба у позитивних емоціях | Контрольна | 3,0 | 4,2 | 2,28*

Експериментальна | 2,6 | 3,2 | 2,03*

Достовірність відмінностей (t) | 0,94 | 2,08* | -

Потреба у знаннях | Контрольна | 2,8 | 2,3 | 1,53

Експериментальна | 2,1 | 3,6 | 3,12**

Достовірність відмінностей (t) | 1,99 | 2,98** | -

Примітка. * - відмінності достовірні на рівні р<0,05; ** - відмінності достовірні на рівні р<0,01.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Показано, що психолого-педагогічні особливості розвитку мотиву пізнавальної діяльності залишаються недостатньо розкритими. Достатньо чітко це виявляється при визначенні та моделюванні умов їх формування при освоєнні іноземної мови учнями. Встановлено, що ефективність психолого-педагогічного впливу на розвиток мотивації особистості істотно залежить від індивідуальних особливостей учнів, таких як: зацікавленості, інтересу, пізнавальної захопленості, готовності до навчання та ін. Узагальнення різних даних дозволяє розглядати мотив пізнавальної діяльності учнів як внутрішнє психологічне утворення, що характеризується активізацією психічних процесів, задіяних до освоєння знань, навичок та вмінь.

2. Умовно всі концептуальні підходи, в яких розкриваються внутрішні механізми формування мотивів пізнавальної діяльності можна поділити на змістові та процесуальні. Також показано, що мотив пізнавальної діяльності може характеризуватися варіативністю, яка відображається в його динамічних ознаках. Останні є певною формою вираження мотиву, що детермінуються психофізіологічними особливостями особистості (стійкість, модальність, сила та ін.).

3. Систематизація психолого-педагогічні умов формування мотивів пізнавальної діяльності дозволила умовно поділити їх на ті, що, по-перше, є проектно-передбачуваними загальними стратегіями етапів формування знань, навичок та вмінь, по-друге, ситуативно-імпровізаційними, що стимулюють мотиваційну активність учнів.

4. Побудовано модель психологічного механізму формування мотивації пізнавальної діяльності при освоєнні іноземної мови, в який системоутворюючим елементом виступає міжсуб’єктна взаємодія учня з вчителем, а основними блоками є “управлінський” та “формуючий”.

5. Визначено найбільш суттєві психолого-педагогічні прийоми впливу на процес формування мотиву пізнавальної діяльності, що можуть бути реалізовані на вербальному – комунікативному, аудіювальному, предметному та комбінованому рівнях при навчанні підлітків іноземній мові.

6. Відмічено, що формування мотиву пізнавальної діяльності підлітків залежить від стиля поведінки вчителя (інформаційно-репродуктивний, творчо-пошуковий та ін.), а також особистісних диспозицій та якостей учнів (акуратності, відповідальності, самостійності тощо).

7. Встановлено на основі кореляційного аналізу експериментальних даних, що провідними компонентами в пізнавальній діяльності підлітків є три групи мотивів: перша - обумовлена спрямованістю учнів на позитивну оцінку викладачів та учнівського колективу; друга - обумовлена спрямованістю на здобуття знань, бажанням скоріше засвоїти предмет; третя - обумовлена характером прояву позитивних емоцій.

8. Доведено шляхом порівняння динаміки розвитку мотивів пізнавальної діяльності учнів в контрольній та експериментальній групах, що використання психологічних прийомів впливу (стимулюючих, формуючих, регулюючих) дозволило суттєво активізувати наведені групи мотивів та збалансувати їх прояв.

9. Показано, що адаптований системно-комунікативний метод навчання іноземним мовам, який реалізовувався в експериментальній групі, виявився достатньо ефективним в аспекті стратегічних умов забезпечення формування мотивів пізнавальної діяльності підлітків при освоєнні ними англійської мови.

10. Засвідчено в результаті апробації розробленої програми формування мотиву пізнавальної діяльності підлітків, що використання цілеспрямованих психолого-педагогічних впливів дозволяє підвищити не тільки їх прояв, а також якісні показники успішності освоєння іноземної мови в організованому навчальному процесі.

Проведене дослідження сприяло висуненню завдань подальшого вивчення проблеми формування мотиву пізнавальної діяльності в аспекті:

- розкриття механізмів впливу мотиву пізнавальної діяльності на окремі пізнавальні процеси при освоєнні іноземної мови;

- використання сугестивних методів впливу, як прийомів регуляції мотивів пізнавальної діяльності;

- дослідження психологічних закономірностей формування мотиву пізнавальної діяльності в залежності від готовності учнів до її освоєння.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Яковлева М.В. Роль управления педагогическим процессом в формировании мотивов учения школьников Науковий вісник ПДПУ ім.К.Д.Ушинськоґо.-спецвипуск.-2002.-С. 185-190.

2. Яковлева М.В. Эстетическое воспитание как необходимое условие совершенствования мотивационной сферы личности школьника. Науковий вісник ПДПУ ім.К.Д.Ушинськоґо.-спецвипуск.-2002.-С.141-146.

3. Яковлева М.В. Формирование мотивов учения школьников с отклонениями в поведении. Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. – Київ: Міленіум, 2002. –156-162.

4. Яковлева М.В. Психологическая культура учителя как фактор развития познавательной мотивации подростка. Наука і освіта. –2004. -№ 6-7.-С.330-333

5. Яковлєва М.В. Вплив інтеграції психологічних знань вчителя та його педагогічного досвіду на формування пізнавального мотиву підлітка. Наука і освіта. – 2005. - № 5-6. - С.-166-168.

6. Яковлева М.В. Актуальность проблемы мотивации учения младших школьников. Зб.наук.праць. педагогічні науки: Випуск 20. Частина І.-Херсон:Айлант,2001.-С.187-190.

7. Яковлева М.В. Социокультурная среда обучения иностранным языкам как фактор формирования социальных мотивов школьников. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики.-Випуск 21.- Одеса, 2003.-С. 212-220.

8. Яковлева М.В. Иностранный язык как средство формирования положительных мотивов учения подростков. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців “Психологія сучасності: наука і практика (тези)”.- Одеса: ПДПУім.К.Д.Ушинського, 2004.-С.104-106.

9. Яковлева М.В., Яновский А.А. Обучение в условиях межпредметной интеграции. Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції: Актуальні проблеми сучасної психологічної науки. – Одеса: СМИЛ, 2006. – С. 180—183.

10. Яковлева М.В. Мотивационное обеспечение процесса при обучении иностранным языкам. “Актуальні проблеми практичної психології”. Зб.наук. праць.-Херсон, 2006.- С.288-292

АНОТАЦІЯ

Яковлєва М.В. Моделювання мотивації пізнавальної діяльності підлітка в умовах навчання іноземних мов. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.К.Д.Ушинського, Одеса, 2007.

Робота присвячена теоретичному та емпіричному обґрунтуванню механізму психолого-педагогічного впливу на процес формування й розвитку мотиву пізнавальної діяльності підлітка в умовах навчання іноземній мові в середній школі. Мотивація пізнавальної діяльності розглядається як внутрішнє психологічне інтегральне утворення, обумовлене особистісними диспозиціями та спрямоване на задоволення пізнавальної потреби. Побудовано модель психолого-педагогічного впливу на процес формування мотиву пізнавальної діяльності учнів підліткового віку в умовах навчання іноземним мовам в середній школі, а також представлені відповідні класи дидактичних прийомів навчання, які сприяють формування мотиву пізнавальної діяльності учнів.

Розроблено та апробовано програму формування мотиву пізнавальної діяльності учнів підліткового віку в умовах навчання іноземним мовам в середній школі, засновану на створеній моделі та відомостях про стан сформованості пізнавальної мотивації сучасного підлітка, який характеризується вираженою потребою в спілкуванні, значною пізнавальною потребою, помірною спрямованістю на здобуття знань і отримання хороших оцінок, помірно вираженим бажанням стати висококваліфікованим фахівцем, забезпечити успішність вступу до ВНЗ та майбутньої професійної діяльності, стати корисним і шановним в суспільстві, але небажанням вчитися під пресом або керуючись соціальними установками престижу певної діяльності.

Ключові слова: мотивація, мотив пізнавальної діяльності, сучасний підліток, психолого-педагогічний вплив.

АННОТАЦИЯ

Яковлева М.В. Моделирование мотивации познавательной деятельности подростка в условиях обучения иностранных языков. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Южно-Украинский государственный педагогический университет им. К.Д. Ушинского, Одесса, 2007.

Диссертация содержит результаты теоретического и экспериментального обоснования механизма психолого-педагогического воздействия на процесс формирования и развития мотива познавательной деятельности подростка в условиях обучения иностранному языку в средней школе. Мотив познавательной деятельности рассматривается как внутреннее психологическое интегральное образование, обусловленное личностными диспозициями и направленное на удовлетворение познавательной потребности. Разработана модель психолого-педагогического воздействия на процесс формирования мотива познавательной деятельности подростка при обучении иностранному языку в средней школе, которая включает ориентировочный, активирующий учебное поведение и формирующий познавательную активность элементы, детерминированные психолого-педагогическим воздействием учителя.

В экспериментальном исследовании выявлено, что большинство подростков характеризуется выраженной потребностью в общении, значительной познавательной потребностью, умеренной направленностью на приобретение знаний и получение хороших отметок, умеренно выраженной мотивацией достижения успеха, желанием стать высококвалифицированным специалистом, обеспечить успешность поступления в ВУЗ, стать полезным и уважаемым в обществе, но нежеланием учиться под прессом или руководствуясь социальными установками по поводу престижа той или иной деятельности. Причем исследование динамики развития мотивов познавательной деятельности учащихся второй ступени средней школы позволило заключить, что традиционная система обучения стимулирует повышение направленности на отметку и стремление избежать неудач.

С учетом этих результатов, разработанная нами модель формирования мотивации познавательной деятельности, была конкретизирована в психологической программе, апробация которой в течении пяти лет показала, что целенаправленное воздействие на мотивационную сферу школьников в условиях обучения английскому языку приводит к существенному снижению направленности на оценку и мотива избегания неудач, а также к росту потребности в новизне, в знаниях, познавательной потребности, общей направленности на получение знаний. Это свидетельствует о возможности эффективного внешнего психолого-педагогического воздействия на процесс формирования и развития мотива познавательной деятельности подростка при обучении иностранному языку в средней школе.

Ключевые слова: мотивация, мотив познавательной деятельности, современный подросток, психолого-педагогическое воздействие.

ANNOTATION

Yakovleva M.V. “The Modeling of Teenager’s Cognitive Activity Motivation in Condition of Studying Foreign Languages”. – Manuscript

Dissertation on science degree “Candidate of Psychological sciences” in specialization 19.00.07 – Pedagogical and Age-specific Psychology. The South-Ukrainian State Pedagogical University after K.D. Ushinsky, Odesa, 2007

Dissertation consists of theoretical and experimental substation of psychological-and-pedagogical impact on formation process and evolution of cognitive teenager’s activity motivation mechanism in conditions of studying foreign languages at secondary school. The motivation of cognitive activity is considered as inside psychological integral formation, which is caused by personal dispositions and it is directed on satisfaction of cognitive needs. The model of psychological-and-pedagogical influence on the formation process of the teenager’s cognitive activity was formed. This model consists of three stages that are connected with motivational resonance, and the last stage is the so-called transformation between the stages, and it serves like the coordinator of pupil’s educational behavior. The process is resulted with the formation of cognitive activity motive. In the whole the process is determinated by the teacher’s psychology-and-pedagogical impact.

During the experimental research it was found that the most of teenagers are characterized as the