Овчар Олег
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
БІЛОУС ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 336.7
ОПЕРАЦІЇ ВІДКРИТОГО РИНКУ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ГРОШОВУ ПРОПОЗИЦІЮ
Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Лютий Ігор Олексійович,
Київський національний університет імені Тараса
Шевченка,
в.о. декана економічного факультету
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Савлук Михайло Іванович,
Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана
Міністерства освіти і науки України,
професор кафедри банківської справи;
доктор економічних наук, професор
Нікіфоров Петро Опанасович,
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри фінансів і кредиту,
декан економічного факультету.
Захист відбудеться „16” квітня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90а, ауд. 203.
З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська 58, кім. 12.
Автореферат розісланий „ 12 ” березня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
к.е.н., доцент О.І. Жилянська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Регулювання грошової пропозиції є важливою передумовою стабільного економічного розвитку, що забезпечується через реалізацію грошово-кредитної політики центральним банком країни. В умовах розвитку ринкової системи господарювання в Україні найбільш ефективними інструментами грошово-кредитної політики є інструменти, що доповнюють її функціонування. Відбувається перехід до переважного використання заходів непрямого монетарного контролю, які діють завдяки здійсненню контролю центральним банком за ціною або об'ємом резервних грошей, що, в свою чергу, відображається на кількості грошей, рівні процентних ставок та кредитному потенціалі банківської системи.
Операції на відкритому ринку є одним з таких ринкових інструментів грошово-кредитного регулювання, який, змінюючи ліквідність банківської системи, впливає на відсоткові ставки грошового ринку, кредитну спроможність банків, інвестиційний потенціал країни, сприяє розвитку ринку державних цінних паперів і фондового ринку, що забезпечує економічний розвиток країни. Тому за сучасних умов зростає важливість операцій відкритого ринку центрального банку як дієвого та гнучкого інструменту регулювання грошового ринку.
У світовій теорії та практиці операціям на відкритому ринку приділяється багато уваги, оскільки цей інструмент ефективно використовується центральними банками розвинених країн світу з метою впливу на пропозицію грошей. Серед західних вчених особливої уваги заслуговують праці Д.Д. Ван-Хуза, М. Вудфорда, Г.Р. Габбарда, С. Грея, М. Гудфренда, С. Зіна, Дж.М. Кейнса, Ф.С. Мишкіна, Р.Л. Мілера, Л.Прайса, Д. Торнтона, Х. Ухліга, М.Фрідмана, Г. Хоггарта, М. Цельмера та ін. Теоретичні аспекти операцій відкритого ринку, їх роль серед інших грошово-кредитних інструментів впливу на грошовий ринок, здійснення операції з цінними паперами центральним банком з метою управління грошовою пропозицією виступають об’єктом дослідження українських вчених А. Гальчинського, А. Гриценка, О. Дзюблюка, В. Лагутіна, І. Лютого, В. Міщенка, А. Мороза, С. Науменкової, П. Нікіфорова, М. Пуховкіної, М. Савлука, М. Савченка, В. Стельмаха, А. Чухна, В. Ющенка.
Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даного питання, слід зауважити, що в умовах розвитку ринкової економіки в Україні потребують подальшого дослідження механізм здійснення операцій відкритого ринку, теоретичні та методичні аспекти впливу операцій відкритого ринку на макроекономічні показники розвитку країни через регулювання грошової пропозиції з метою розробки науково обґрунтованого цілісного механізму такого впливу для використання в практичній діяльності. Зазначене обумовило актуальність обраної теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт, які виконує колектив кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до комплексної планової теми наукових досліджень „Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0101U006977, шифр 01 БФ 040-01), підрозділ „Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання”, в межах якої автором обґрунтовано сутність та роль операцій відкритого ринку у проведенні грошово-кредитної політики, вплив операцій відкритого ринку на грошову пропозицію та їх взаємозв’язок з макроекономічними показниками.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад проведення центральним банком операцій відкритого ринку та висвітлення їх дії на грошову пропозицію, розкриття механізму впливу операцій з цінними паперами центрального банку на макроекономічні показники, що визначають економічний розвиток країни.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішувалися такі завдання:
проаналізувати еволюцію економічних теорій у контексті взаємозв’язку грошового обігу та економічних показників розвитку країн;
узагальнити теоретичні засади та розкрити економічну сутність операцій відкритого ринку центрального банку;
розкрити механізм впливу операцій відкритого ринку на грошову пропозицію та показники грошово-кредитного ринку;
узагальнити зарубіжний досвід проведення операцій на відкритому ринку центральним банком та можливість його адаптації до умов національної економіки;
розкрити механізм проведення операцій відкритого ринку Національним банком України (далі – НБУ), їх дію на грошову пропозицію та взаємозв’язок з макроекономічними показниками;
дослідити суперечності розвитку вітчизняного ринку державних цінних паперів у контексті підвищення ефективності функціонування механізму реалізації операцій відкритого ринку;
розробити економіко-математичну модель взаємозв’язку операцій відкритого ринку та показників грошово-кредитного ринку;
виявити чинники, що обмежують використання НБУ операцій з цінними паперами на відкритому ринку як інструменту управління грошовою пропозицією, ліквідністю банківської системи і ставками грошового ринку;
розробити рекомендації щодо підвищення ефективності застосування НБУ операцій на відкритому ринку.
Об’єктом дослідження є грошово-кредитна політика центрального банку та її вплив на грошовий ринок.
Предметом дослідження є теоретичні засади та практика реалізації Національним банком України операцій відкритого ринку у контексті формування грошової пропозиції.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною базою дисертаційної роботи стали загальновизнані наукові положення фундаментальної, загальнонаукової теорії пізнання досліджуваних явищ і процесів. Зокрема дослідження об’єктивних процесів виникнення необхідності управління грошовим ринком, шляхів управління грошовою пропозицією здійснено за допомогою діалектичного, історичного і системного методів. У процесі вивчення досвіду закордонних країн у проведенні операцій відкритого ринку використано табличний і графічний методи. У дослідженні сутності та місця операцій відкритого ринку в системі інструментів грошово-кредитної політики центрального банку і їх впливу на грошову пропозицію та шляхів їх проведення використовувалися методи порівняння, аналізу та синтезу.
Розробка економіко-математичної моделі взаємозв’язку операцій відкритого ринку, грошової пропозиції та макроекономічних показників здійснена за допомогою методів графічного наукової абстракції, вибіркового обстеження, порівняння, групування.
Інформаційною базою для проведення дослідження стали: законодавчі та нормативні акти, нормативно-правові документи з питань проведення грошово-кредитної політики, нормативно-правові акти Національного банку України, наукові праці, роботи провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, періодичні видання, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, аналітичні дані Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України, статистичні матеріали Міжнародного валютного фонду. У роботі використовувалися інформаційні джерела фінансових урядових інституцій зарубіжних країн, фінансово-статистичні матеріали щодо банківської системи та макроекономічних показників країни.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання – обґрунтування ролі операцій відкритого ринку в системі застосування інструментів грошово-кредитної політики, аналіз механізму впливу операцій відкритого ринку центральних банків на грошову пропозицію та макроекономічні показники. Найбільш суттєвими теоретичними та практичними результатами, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, є наступні:
вперше:
визначено вплив операцій відкритого ринку на якісні параметри грошової пропозиції в Україні: ціну окремих грошових агрегатів, їх ліквідність, що дозволяє використати операції відкритого ринку для посилення дії ринкових методів впливу на кредитоспроможність фінансово-кредитних інститутів і населення за різними напрямами використання фінансових активів (термінами, обсягами залучення, формою забезпечення) та інвестиційну спрямованість залучення грошових доходів фізичних і юридичних осіб у реальний сектор економіки;
обґрунтовано можливість використання операцій відкритого ринку в Україні як інструменту, що поєднує цілі та механізм бюджетної і грошово-кредитної політики та дозволяє активізувати фінансовий і фондовий ринки України, збільшити коло суб’єктів і використати державні цінні папери з позиції одночасного залучення грошових доходів юридичних і фізичних осіб для фінансування бюджету та здійснення впливу на грошову пропозицію;
удосконалено:
визначення причинно-наслідкових зв’язків між операціями відкритого ринку та макроекономічними показниками розвитку країни, такими як сукупний обсяг інвестицій, валовий внутрішній продукт, національний дохід, що дає можливість використовувати окремі інструменти фондового ринку через механізм грошово-кредитної політики НБУ для стабілізації макроекономічної ситуації в країні;
методику реалізації операцій відкритого ринку центральних банків у сфері управління банківською ліквідністю та пропозицією грошей через активізацію застосування процентної політики центрального банку, посилення ролі показників фондового ринку у національній економіці, а також диверсифікацію процентної політики комерційними банками, що дасть змогу розширити пропозицію дешевих кредитів у банківській системі;
дістали подальшого розвитку:
розробка економіко-математичної моделі, яка показує залежність обсягу інвестицій у країні від таких монетарних показників, як грошова база, грошова маса та операції відкритого ринку, підтверджуючи існуючий взаємозв’язок між операціями відкритого ринку НБУ і обсягом інвестицій, а також вплив операцій з цінними паперами центрального банку на монетарні й економічні процеси в країні;
економічне обґрунтування розширення кола емітентів цінних паперів та суб’єктів ринку цінних паперів з метою розширення фондового ринку, що дозволить збільшити обсяги операцій відкритого ринку, посилити їх ефективність з позиції регулювання грошової пропозиції, а також збільшити соціально-економічний ефект від проведення операцій відкритого ринку через залучення населення;
визначення особливостей проведення операцій відкритого ринку центральним банком як інструменту стабілізації грошово-кредитного ринку з метою зниження відсоткових ставок та створення умов для розвитку фондового ринку, що сприятиме активізації використання сучасних інструментів фондового ринку, надасть можливість подальшого розвитку інституційної бази і широкого застосування окремих видів цінних паперів у регулюванні центральним банком грошової пропозиції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні механізму впливу операцій відкритого ринку на грошову пропозицію та їх взаємозв’язку з макроекономічними показниками, що дозволило підняти на якісно новий рівень роль операцій на відкритому ринку при реалізації основних засад грошово-кредитної політики.
Положення роботи, що мають елементи новизни для теорії та практики діяльності центрального банку, реалізовані у Центрі наукових досліджень Національного банку України (довідка від 26.09.2006 №53-108/491).
Окремі положення та висновки щодо ролі операцій відкритого ринку в реалізації економічної політики держави, розвитку фондового ринку та ринку державних запозичень, що містяться в дисертаційній роботі, знайшли практичне впровадження у роботі Міністерства фінансів України при підготовці проекту „Основних напрямків бюджетної політики на 2006, 2007 рік (бюджетної резолюції)” (довідка від 19.01.2007 № 31-01060-28/36).
Окремі висновки автора щодо наявності якісного взаємозв’язку операцій відкритого ринку Національного банку України та складових валового внутрішнього продукту використані Міністерством економіки України при розробці Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік (довідка від 16.01.2007 № 57-24/9).
Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні лекційних курсів: “Банківська справа”, “Центральний банк і грошово-кредитна політика”.
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно. Всі публікації, за винятком однієї статті, написані одноосібно. Особистий внесок у працю, опубліковану у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи відображені в доповідях на науково-практичних конференціях, а саме: Всеукраїнській науковій конференції з питань фінансів грошового обігу та кредиту (м. Київ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Шевченківська весна. Сучасний стан наук: досягнення, проблеми і перспективи” (м. Київ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (м. Київ, 2005 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (м. Київ, 2006 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України” (м. Київ, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Перший крок у науку” (м. Луганськ, 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції „Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (м. Київ, 2007 р.).
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 6 статей у наукових фахових виданнях та 1 статтю в інших виданнях загальним обсягом 2,83 друк. арк.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 204 сторінки комп’ютерного тексту та ілюстративного матеріалу, який представлено у формі 40 рисунків, 25 таблиць та 7 додатків. Список використаних джерел містить 198 найменування і наведений на 15 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, сформульовано наукову новизну та охарактеризовано практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі „Теоретичні засади та сутність операцій відкритого ринку центрального банку” узагальнено економічні погляди стосовно взаємозв’язку грошового обігу та показників грошово-кредитного ринку, проведено дослідження щодо важливості та необхідності управління грошовим ринком з метою стимулювання економічного зростання, висвітлено сутність операцій відкритого ринку центрального банку як інструменту грошово-кредитної політики.
Проведений аналіз історичного розвитку економічних поглядів на роль грошового обігу в економічному розвитку країни засвідчив, що перші теоретичні розробки щодо оцінювання впливу маси грошей на економіку ґрунтувалися на взаємозв’язку об’єму грошової маси та цін, і до ХХ ст. економісти констатували факт рівнопропорційної зміни цін у разі зміни кількості грошей, не розкриваючи механізму цього процесу і розглядаючи зв'язок товарних цін і грошової маси як механічний, обмежуючи вплив грошей на економіку сферою обміну.
Першим ідею залежності рівня цін від кількості благородних металів запропонував французький економіст Ж. Боден. Дану концепцію залежності цін від кількості грошей підтримували Т.Ман, У. Петті, Д. Локк, Р. Кантільон, Д. Юм, Д. Рікардо. У другій половині XVIIІ ст. було висунуто ідею щодо необхідності державного регулювання грошового ринку (І. Бентам).
У ХХ ст. розпочинається аналіз попиту на гроші та визначення відсоткової ставки в залежності від попиту і пропозиції на грошові ресурси, досліджуються шляхи впливу грошей на економіку, розглядається механізм свідомого регулювання цим впливом.
В економічній теорії існують дві основні концепції державного регулювання економікою та грошовим ринком, а саме: теорія Дж.М. Кейнса та монетарна теорія М. Фрідмена. Кожна з них визначає механізм впливу грошової пропозиції на монетарні показники та реальний сектор економіки при здійсненні державного регулювання пропозиції грошей, зокрема через проведення операцій відкритого ринку.
Відповідно до кейнсіанської теорії зв’язок між пропозицією грошей та доходом країни можна відобразити через таку структурно-логічну схему: “грошова пропозиція > процентна ставка > інвестиційний попит > номінальний обсяг виробництва”. Дж.М. Кейнс називав норму процента головним каналом зв'язку між сферою реальної економіки і грошовою сферою, яка знаходиться під впливом попиту і пропозиції грошей. Він визнав можливість ефективного регулювання грошей і свідомого використання їх державою як інструменту впливу на економіку. Дж.М. Кейнсом створено цілісну концепцію керованих грошей, що базувалася на широкому державному регулюванні пропозиції грошей і була спрямована на забезпечення стимулювання ефективного попиту.
Встановлено, що на відміну від кейнсіанської теорії теорія монетаристів вважає показником, який визначає рівень основних макроекономічних змінних, грошову пропозицію, зростання якої збільшує попит на всі види активів та призводить до збільшення реального обсягу виробництва. На цій підставі монетаристи вважають регулювання пропозиції грошей важливим способом попередження кризових явищ, згладжування коливань ділового циклу.
Необхідність регулювання пропозиції грошей та позиція щодо існуючого зв’язку цінних паперів та грошової маси знайшли відображення у роботах таких вчених ХХ ст., як Р.Дж. Хоутрі, Г.К. Саймонса, Дж. Тобіна.
Із розвитком поглядів на роль грошей в економіці та їхнього впливу на економічні змінні, усвідомленням важливості проведення грошово-кредитної політики починається пошук ефективних інструментів її здійснення. В умовах розвитку ринкових відносин, інтернаціоналізації господарства та посилення мобільності капіталів на перше місце висуваються ринкові інструменти впливу на грошовий ринок.
Історично першим інструментом реалізації операцій на відкритому ринку було використано операції центрального банку з купівлі та продажу цінних паперів. З часом формування фінансових ринків все більше країн проводять операції відкритого ринку на вторинному ринку, головним чином, у формі прямого та зворотнього репо, оскільки за їх допомогою можна ефективно здійснювати короткотермінові коливання банківських резервів, впливати на ліквідність банківської системи та здійснювати управління ставками грошового ринку. Епізодичне застосування операцій репо в світовій практиці спостерігалося у 1920-х рр. в США, а їх регулярне використання почалося в Канаді з 1953 р., а в США – з 1960-х рр. Починаючи з 1970-х рр., операції репо стали застосовуватися центральними банками при проведенні грошово-кредитної політики центральними банками Німеччини, Італії, Нідерландів, а пізніше – і в інших країнах.
У роботі визначено, що операції відкритого ринку – це операції центрального банку з цінними паперами, які здійснюються з метою регулювання грошової пропозиції з боку центрального банку для зміни обсягу кредитної пропозиції банківської системи. Проведення операцій на відкритому ринку впливає не тільки на обсяг грошової пропозиції та грошової маси, але й на їх структуру, збільшуючи частку безготівкової складової у загальному обсязі грошової маси країни.
Встановлено, що в умовах розвиненого ринку цінних паперів операції відкритого ринку мають суттєві переваги, а саме: високу оперативність, контрольованість і гнучкість. Вони бувають динамічними та захисними. Для проведення операцій відкритого ринку центральні банки, як правило, використовують державні цінні папери, що пов’язано з такими їх характеристиками, як надійність, безризиковість та висока ліквідність. Зміну пропозиції грошей можна досягти через здійснення операцій відкритого ринку як з банками, так і з іншими власниками цінних паперів. Різниця полягає лише у часі настання відповідного ефекту.
Показано, що зміна пропозиції грошей через проведення операцій відкритого ринку починається зі зміни обсягу грошової бази. У процесі кредитно-розрахункової діяльності комерційних банків грошова пропозиція змінюється під дією грошового мультиплікатора, величина якого залежить від розміру відношення готівки до депозитів. Зниження цього відношення призводить до збільшення грошового мультиплікатора, а, отже, обсягу пропозиції грошей і навпаки, що показано на прикладі України (рис.1). Управління пропозицією грошей через проведення операцій відкритого ринку стимулює збільшення безготівкової складової грошової маси, тим самим збільшуючи мультиплікативний ефект.
Рис.1. Грошовий мультиплікатор та відношення готівки до депозитів в Україні протягом 2000 – 2007 рр.:
1 – грошовий мультиплікатор;
2 – відношення готівки до депозитів.
Встановлено, що рішення стосовно обсягу необхідних операцій відкритого ринку слід приймати на основі оцінки рівня попиту та прогнозу факторів, що впливають на пропозицію грошей. Таким чином, обсяг пропозиції грошей у країні змінюється на розмір щоденних змін попиту на гроші.
У другому розділі “Особливості реалізації операцій відкритого ринку в грошово-кредитній політиці центрального банку” розкрито шляхи реалізації операцій відкритого ринку центральним банком, розглянуто їх проведення НБУ, висвітлено діючу вітчизняну нормативно-правову базу та здійснено аналіз необхідних передумов для ефективного проведення операцій відкритого ринку в Україні.
У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що операції відкритого ринку проводяться у вигляді прямих операцій купівлі-продажу цінних паперів, операцій рефінансування, зворотних операцій, валютних свопів, розміщення депозитів на визначений строк, випуску боргових сертифікатів.
Центральні банки для проведення операцій на відкритому ринку використовують різноманітні угоди з цінними паперами, які відрізняються за формою, об'єктом, терміновістю та учасниками угоди.
Показано, що операції центрального банку на відкритому ринку впливають на обсяг інвестицій через зміну відсоткових ставок, що схематично виглядає наступним чином: “операції відкритого ринку > курс державних цінних паперів > доходність державних цінних паперів > короткострокова відсоткова ставка > довгострокова відсоткова ставка > обсяг інвестицій”.
Проведене дослідження засвідчило, що в Україні чітко визначена законодавча база проведення НБУ операцій відкритого ринку, яка включає Закон України “Про Національний банк України”, Закон України “Про банки і банківську діяльність”, Закон України “Про цінні папери та фондову біржу”, Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.09.2006 №378 та ін.
З’ясовано, що до операцій відкритого ринку в Україні відповідно до нормативно-правових актів НБУ відносяться операції прямої купівлі-продажу цінних паперів НБУ на вторинному ринку, операції з рефінансування, які включають постійно діючі лінії рефінансування для надання банкам кредитів овернайт та кредити рефінансування терміном до 14 днів і до 365 днів.
Виявлено, що ефективне проведення операцій відкритого ринку неможливе без відповідних передумов, а саме зацікавленості банків та суб’єктів господарювання у здійсненні операцій з цінними паперами, наявності взаємозв’язку доходності цінних паперів і відсоткових ставок на фінансові ресурси на грошовому ринку та ринку капіталів, що можливо лише за наявності розвиненого фондового ринку.
Протягом 2000 – першого півріччя 2007 рр. грошова маса в Україні збільшилася у понад дев’ять разів, а грошова база збільшилася майже у сім разів. При цьому операції відкритого ринку не були основним каналом насичення національної економіки грошовою масою.
Купівлю-продаж державних цінних паперів (далі – ДЦП) на вторинному ринку НБУ здійснював протягом 1996 – 2002 рр. З метою зміни ліквідності банківської системи, управління грошовою пропозицією, активізації проведення міжбанківських операцій з ДЦП НБУ встановив режим двостороннього котирування облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) як інструменту регулювання грошово-кредитного ринку, у зв’язку з чим у 2001 – 2002 рр. різко збільшилися обсяги торгівлі ОВДП: викуп ДЦП на вторинному ринку зріс в два рази порівняно з 2000 р. та становив 3 408 млн. грн. – 2 млн. грн. відповідно, продаж зріс у сім разів порівняно з 2000 р. та становив 4 млн. грн. – 1 млн. грн. відповідно. За цей період обсяг вторинного ринку державних облігацій у загальній структурі торгів на вторинному ринку Першої торгівельної системи (далі – ПФТС) досягнув майже 80% (79,8% у 2001 р. та 77,5% у 2002 р.).
З часу припинення практики двостороннього котирування (з 2003 р.), а також з моменту погашення Міністерством фінансів України ОВДП (у 2005 р.), які знаходилися у власності НБУ на загальну суму 2,2 млрд. грн., НБУ перестав бути монополістом на ринку ДЦП, що унеможливило проведення операцій відкритого ринку за допомогою купівлі-продажу ДЦП. Про це також свідчить незначна частка ОВДП в активі балансу НБУ: протягом 01.01.2001 – 01.01.2007 рр. їх частка знизилася з 23,4% до 0,3%. Поряд з цим, обсяг торгів державними облігаціями на ПФТС скоротився та у 2007 р. склав лише 8,9%.
Розмір відсоткових ставок в Україні свідчить про високі ставки кредитування у порівняні із обліковою ставкою НБУ (табл.1). Доходність ДЦП набагато нижча за ставку кредитування, хоча протягом 2000 – першого півріччя 2007 рр. спостерігається зниження такої різниці з 16,8 процентних пунктів у 2000 р. до семи процентних пунктів у першому півріччі 2007 р. за рахунок падіння рівня відсоткових ставок кредитування. Проте така ситуація не заохочує банки здійснювати операції з ДЦП, що негативно відображається на розвитку фондового ринку та можливості ефективного проведення операцій відкритого ринку НБУ.
Таблиця 1
Відсоткові ставки в Україні, 2000 – 2006 рр.
Роки
Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 (І пів.)
Облікова ставка НБУ, % | 27,0 | 12,5 | 7,0 | 7,0 | 9,0 | 9,5 | 8,5 | 8,0
Доходність ДЦП, % | 20,5 | 15,7 | 10,8 | 9,8 | 11,2 | 7,3 | 9,3 | 7,1
Відсоткова ставка за кредитами в гривні, % | 37,3 | 29,6 | 19,6 | 17,7 | 17,5 | 16,4 | 15,1 | 14,1
Відсоткова ставка за операціями репо, % | 28,0 | 22,0 | 11,7 | 8,0 | 13,5 | 12,0 | 10,7 | -
Обсягу казначейських та інших цінних паперів, що рефінансуються НБУ, у портфелі банків недостатньо для збільшення грошової маси у необхідному обсязі через механізм рефінансування, оскільки їх відношення до приросту грошової бази складає близько 30% (табл.2).
Операції рефінансування банків НБУ, включаючи угоди прямого репо, протягом 2005 – І півріччя 2007 рр. мають незначний обсяг та становлять 516,5 млн. грн., 1 528,0 млн. грн. та 935 млн. грн. відповідно. Такий обсяг порівняно з приростом грошової маси свідчить про другорядну роль даного інструменту в регулюванні ліквідності банківської системи. Зокрема у І півріччі 2007 р. збільшення грошової пропозиції забезпечувалося НБУ на 95% через операції на валютному ринку.
Таблиця 2
Монетарні показники в Україні, 2000 – 2007 рр.
Роки
Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007
(І пів.)
Грошова маса, млн. грн. | 32252 | 45755 | 64870 | 95043 | 125801 | 194071 | 261063 | 303016
Приріст грошової маси, % | 45 | 42 | 42 | 47 | 32 | 54 | 35 | 16
Грошова база, млн. грн. | 16780 | 23055 | 30808 | 40089 | 53763 | 82760 | 97214 | 111038
Приріст грошової бази, % | 40 | 37 | 34 | 30 | 34 | 54 | 17 | 14
Приріст грошової бази, млн. грн. | 4792 | 6275 | 7753 | 9281 | 13674 | 28997 | 14454 | 13824
Сума коштів, залучених до бюджету через ОВДП, млн. грн. | 1892,1 | 1190,1 | 2848,6 | 1161,3 | 2203,8 | 7153,4 | 1597,6 | 801,2
Відношення коштів, залучених до бюджету
через ОВДП, до обсягу грошової маси, % | 5,7 | 2,6 | 4,4 | 1,2 | 1,8 | 3,7 | 0,6 | 0,3
Вкладення банків у цінні папери, що рефінансуються НБУ, млн. грн. | 555 | 2 975 | 2 314 | 2 423 | 2 704 | 6 487 | 4 568 | 3 809
Відношення цінних паперів, що рефінансуються НБУ, у портфелі банків до приросту грошової бази, % | 11,6 | 47,4 | 29,8 | 26,1 | 19,8 | 22,4 | 31,6 | 27,6
Встановлено, що найбільша питома вага серед інструментів, які використовуються при проведенні операцій рефінансування, припадає на державні облігації. Їх частка протягом 2001 – 2006 рр. зросла з 9% до 50%, а у першій половині 2007 р. становила близько 70%.
Як засвідчив аналіз досвіду різних країн, оптимальне відношення обсягу державних цінних паперів до грошової маси становить 15 – 20%. В Україні таке відношення коливається від 5,7% до 0,6% і є недостатнім для проведення ефективної грошово-кредитної політики через механізм операцій відкритого ринку.
У третьому розділі “Роль операцій відкритого ринку Національного банку України в управлінні грошовою пропозицією” показано зв'язок операцій відкритого ринку, показників грошового ринку та інвестицій в Україні на підставі використання економіко-математичного моделювання та розкрито умови реалізації механізму операцій відкритого ринку.
Проведене дослідження засвідчило, що для ефективного застосування операцій відкритого ринку в Україні важливе місце повинна займати процентна політика як механізм регулювання НБУ грошового обігу. На сьогоднішній день роль процентної політики НБУ не відповідає тій сутності, яка в ній закладена, оскільки пріоритет надано обмінному курсу гривні до іноземної валюти порівняно до інших монетарних інструментів регулювання економіки.
Виявлено, що боргова політика Міністерства фінансів України не сприяє подальшому розвитку фондового ринку, зокрема надаючи перевагу здійсненню зовнішніх запозичень, що знижує ефективність грошово-кредитного регулювання через неможливість здійснення НБУ операцій на відкритому ринку з використання інструментів фондового ринку.
Зроблено висновок, що НБУ на сьогоднішній день не може оперативно й ефективно здійснювати управління грошовою пропозицією, переважно використовуючи операції відкритого ринку, через низку причин, а саме: невеликий за розмірами та функціонально неефективний фондовий ринок (незначний обсяг організованого фондового ринку, відсутність нормально функціонуючого вторинного ринку цінних паперів, недостатній розвиток ринку державних боргових зобов’язань та вторинного ринку ДЦП); відсутність економічної зацікавленості з боку комерційних банків у придбанні цінних паперів та з боку уряду – у залученні коштів до бюджету, використовуючи цінні папери; відсутність достатнього обсягу цінних паперів на балансі НБУ.
У роботі аргументовано, що існує зв'язок обсягу інвестицій від низки монетарних показників, таких як грошова база, грошова маса та операції відкритого ринку Національного банку України. Залежності економічних змінних побудовані за допомогою програми MicrocalTM OriginTM Version 5.0, яка визначає параметри згладжуючих функцій, використовуючи функції для нелінійної апроксимації експериментальних залежностей.
Побудовано рівняння взаємозв’язку обсягу інвестицій з такими показниками, як грошова маса, грошова база та операції відкритого ринку у наступному вигляді:
І = k Ч (М Ч МВ Ч ОМО)ц, (1)
де k – константа рівняння, коефіцієнт, що враховує вплив інших економічних показників на обсяг інвестицій, які не відображені у рівнянні (1);
І – обсяг інвестицій;
М – грошова маса;
МВ – грошова база;
ОМО – обсяг операцій відкритого ринку.
Розрахункові значення капітальних інвестицій як функції величини (М Ч МВ Ч ОМО), отримані за формулою (1), представлені на рис.2 в логарифмічному масштабі, де k = 6,764 (±1,309), ц = 0,31109(±0,009). Така залежність має лінійний характер. Фактичні значення капітальних інвестицій як функції величини (М Ч МВ Ч ОМО) на рис.2 представлена у вигляді точок. Коефіцієнт кореляції R для цієї залежності близький до 1 та дорівнює 0,994, що вказує на узгодженість фактичних і розрахункових даних.
Рис.2. Капітальні інвестиції як функція величини обсягу операцій відкритого ринку, грошової бази та грошової маси в логарифмічних координатах
Доведено, що використання НБУ операцій на відкритому ринку уможливить підвищення ефективності регулювання ліквідності банківської системи, сприяє розвитку ринку державних цінних паперів, фондового ринку, а також підвищує ефективність управління урядом внутрішніми державними запозиченнями, що є важливим елементом здійснення структурних реформ, розвитку ринкової інфраструктури та національної економіки. Активне проведення НБУ операцій на відкритому ринку посилить дію ринкових методів при здійсненні управління грошовою пропозицією, відсотковими ставками на ринку та інвестиційним потенціалом банківської системи України.
ВИСНОВКИ
Проведене у дисертаційній роботі комплексне дослідження операцій відкритого ринку центрального банку, їх ролі в регулюванні обсягу та структури грошової пропозиції, механізму реалізації та умов проведення операцій відкритого ринку в Україні, а також впливу на економічні показники дозволили сформулювати висновки теоретичного, методичного, організаційного змісту, які відображають вирішення основних завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети, а саме:
Встановлено, що сутність операцій на відкритому ринку полягає у здійсненні центральним банком операцій з цінними паперами, проведення яких дає йому можливість впливати на обсяг грошової пропозиції, показники грошово-кредитного ринку та економічної кон’юнктури. Переваги операцій на відкритому ринку, а саме оперативність, контрольованість та гнучкість у системі заходів реалізації грошово-кредитної політики вказують на необхідність їхнього активного розвитку в Україні як важливого інструменту управління грошовою пропозицією.
Визначено, що зв’язок грошового обігу та рівня цін економісти відзначали й аналізували, починаючи з XVI ст. З розвитком ринкової економіки розглядається вплив грошової маси на такі показники, як обсяг експорту, торговий баланс, витрати населення, інвестиційний попит, рівень номінального обсягу валового внутрішнього продукту, національний дохід, платоспроможний попит, ставка відсотка. Вплив грошової пропозиції на економічні показники країни обґрунтовує необхідність управління грошовим ринком як невід’ємною частиною державного регулювання національної економіки країни.
На підставі проведеного дослідження виявлено, що операції відкритого ринку проводяться центральним банком у вигляді прямих операцій купівлі-продажу цінних паперів, операцій рефінансування, зворотних операцій, валютних свопів, розміщення депозитів на визначений строк, випуску боргових сертифікатів. Для проведення операцій на відкритому ринку центральним банком використовуються угоди з цінними паперами, які відрізняються за формою, об'єктом, терміновістю та учасниками угоди. Найбільш вживаним інструментом проведення операцій відкритого ринку є операції репо, що обумовлено їх гнучкістю як інструменту управління пропозицією грошей, ліквідністю та ставками грошового ринку. Ці операції практично не пов’язані з кредитним ризиком, оскільки є забезпеченими кредитами, а, отже, є найбільш точним індикатором очікувань учасників відносно короткострокових ставок грошового ринку. Вони дають змогу центральному банку впливати на короткострокову кон'юнктуру ринку з подальшим нівелюванням ефекту цього впливу через певний проміжок часу. Операції репо здійснюють вплив на процеси ціноутворення в результаті формування реальних ринкових цін і додаткового попиту на цінні папери, які є заставою по репо, підвищуючи оборотність таких цінних паперів та ліквідність фондового ринку загалом.
Вивчення механізму впливу операцій відкритого ринку центрального банку на грошову пропозицію та показники грошово-кредитного ринку показало, що такий вплив здійснюється через зміну грошової бази, а саме через зміну обсягу вільних резервів банківської системи. Обсяг грошової пропозиції визначає обсяг грошової маси в обігу та є обернено пропорційним рівневі відсоткових ставок на ринку. Рівень відсоткових ставок знаходяться в обернено пропорційній залежності до обсягу інвестицій, як частина ВВП. Аналіз функціонування цього механізму засвідчив, що зміна пропозиції грошей через проведення операцій з цінними паперами на відкритому ринку впливає на економічні показники через зміну ставки відсотка.
Досліджено вплив операцій відкритого ринку на грошову масу, який засвідчив, що проведення операцій на відкритому ринку впливає не тільки на обсяг грошової маси, але й на її структуру, збільшуючи частку безготівкової складової у загальному обсязі грошової маси країни, що дозволяє покращити структуру грошової маси та підвищити її регульованість. Центральний банк, здійснюючи операції з цінними паперами на відкритому ринку, проводить розрахунки у безготівковій формі, розширюючи грошову пропозицію в частині її безготівкової складової. Купівля комерційними банками або їх клієнтами цінних паперів у центрального банку призводить до перетворення готівкових коштів у депозити, безготівкову форму. Пожвавлення використання операцій відкритого ринку центральним банком покращить структуру грошової маси з точки зору її регульованості та можливості прогнозування її зміни.
З розвитком фондового ринку країни підвищується роль операцій відкритого ринку як ринкового інструменту грошово-кредитної політики. Операції центрального банку з цінними паперами на відкритому ринку використовуються в цілях короткострокового управління пропозицією грошей для щоденного згладжування ринкових відсоткових ставок. Здійснюючи операції з цінними паперами, центральний банк не нав’язує учасникам відкритого ринку відповідні рішення щодо купівлі чи продажу цінних паперів, а стимулює у них зацікавленість до здійснення операцій, які відповідають напрямам зміни грошової пропозиції відповідно до цілей грошово-кредитної політики. Зацікавленість обумовлюється рівнем доходності цінних паперів, який не повинен бути нижчим за рівень доходності інших активів комерційних банків. Ринковий механізм впливу центрального банку на доходність цінних паперів передбачає, насамперед, вплив на динаміку попиту і пропозиції цінних паперів через їх ринкову ціну. Головним фактором, що визначає дієвість зазначеного механізму, є обернена залежність між ціною і доходністю цінних паперів.
Дослідження впливу ринку державних цінних паперів на ефективність механізму реалізації операцій на відкритому ринку засвідчив, що операції з державними цінними паперами центрального банку можуть стати ефективним інструментом впливу на грошову пропозицію лише за умов розвиненого ринку державних цінних паперів через взаємозв’язок доходності цінних паперів та рівня відсоткових ставок на ринку. Центральний банк, проводячи операції на відкритому ринку, впливає на курс державних цінних паперів, який відображається на рівні їх доходності. Рівень доходності цінних паперів визначає рівень короткострокової відсоткової ставки, за якою банки обмінюються резервами та яка прямо пов'язана з довгостроковою відсотковою ставкою на ринку.
На основі аналізу механізму реалізації НБУ операцій відкритого ринку встановлено, що НБУ з метою ефективного регулювання ліквідності банківської системи, враховуючи поточну ситуацію на грошово-кредитному ринку, може застосовувати операції відкритого ринку, до яких відносяться операції з купівлі-продажу цінних паперів на вторинному ринку та операції рефінансування. Стан ринку державних цінних паперів стримує активне використання НБУ операцій відкритого ринку як інструменту управління грошово-кредитним ринком. Переорієнтація Уряду України на дешеві за внутрішні зовнішні джерела фінансування дефіциту бюджету здійснює перешкоди на шляху використання НБУ інструментів фондового ринку при проведенні грошово-кредитної політики.
Запропоновано економіко-математичну модель, яка досліджує взаємозв’язок обсягу інвестицій у країні з такими монетарними показниками, як грошова база, грошова маса та операції НБУ на відкритому ринку. Аналіз залежності капітальних інвестицій від обсягу операцій відкритого ринку засвідчив, що така залежність має лінійний характер і
