Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук України

МЕЛЬНИК Алла Іванівна

УДК 377. 6.047:[811.111+811.133.1](043.3)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному лінгвістичному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, професор Спіцин Євген Сергійович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Гриньова Марина Вікторівна, Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, декан природничого факультету, завідувач кафедри педагогічної майстерності

кандидат педагогічних наук, доцент Каташинська Іванна Вікторівна, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри германської філології, директор Інституту Перекладу

Захист відбудеться "15" травня 2008 року о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, актова зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат дисертації розісланий "14" квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Зайченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стрімкість нашого сьогоденного буття обумовлена бурхливим  розвитком  соціально-економічних  перетворень  та забезпеченням загальнодержавних і регіональних потреб у висококваліфікованих кадрах. Основні вимоги до рівня професійної підготовки фахівців знайшли відображення в Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, а також у Національній доктрині розвитку освіти.

Завдання професійної освіти полягає у формуванні та розвитку високого інтелекту майбутніх фахівців, їхніх особистісних рис, здібностей, талантів. Сьогоденню необхідні молоді, освічені, творчі особистості та соціально мобільні фахівці, що вміють самостійно вчитися, творчо працювати, удосконалювати свої знання, вміння та навички в різних галузях, здатні швидко адаптуватися в нових умовах професійної діяльності.

Основна ідея полягає в тому, щоб навчити молодь умінню використовувати отримані професійні знання для організації свого життя. Головною метою педагогічного процесу має стати не нагромадження знань, умінь і навичок, а постійне її збагачення досвідом творчості, формування механізму самоорганізації і самореалізації. Тому проблема професійної підготовки фахівців як компетентних працівників, виховання основних професійних якостей та здібностей, створення умов для їх повноцінного особистісного та професійного розвитку залишається відкритою.

Підписання Болонської декларації започаткувало єдині вимоги до визнання дипломів про освіту, працевлаштування і мобільність громадян, що має істотно підвищити конкурентоспроможність фахівців на світовому та європейському ринку праці, дати можливість застосування й використання знань випускників вищих навчальних закладів, у тому числі медичних, у країнах Європи. Цей факт зумовлює необхідність докорінного перегляду підходів до професійної підготовки молодших спеціалістів у вищих медичних навчальних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Необхідність підвищення якості підготовки цієї категорії фахівців зумовлена суперечністю між потребою суспільства, зацікавленого у зростанні якості підготовки фахівців, і браком механізмів проектування новітніх освітніх систем; між потребами та інтересами особистості, розвитком її освіченості як чинника соціального престижу і недостатньою розробкою умов набуття кваліфікації у професійній сфері. Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є формування професійно-пізнавальної спрямованості як предмета виміру сформованості його особистості.

Проблему професійної підготовки, розробки моделі спеціаліста у своїх працях досліджують І.Д. Бех, В.В. Кудіна, Н.В. Кузьміна, Л.П. Пуховська та ін. Складність і багатоаспектність поняття спрямованості особистості зумовлюють численні підходи до розуміння його суті та природи.

Так, деякі вчені структуру спрямованості розглядають у взаємозв’язку з потребами (О.М. Леонтьєв, В.С. Мерлін, К.К. Платонов), інші – як домінуюче ставлення особистості (В.М. М’ясищев), як систему мотивів (Л.І. Божович, М.С. Неймарк, С.Л. Рубінштейн, П.М. Якобсон). Питання пізнавальної спрямованості, її активізації є предметом досліджень В.І. Лозової, Н.Г. Морозової. Проблемі професійної спрямованості особистості в психолого-педагогічній науці присвячені теоретичні та практичні дослідження провідних вчених і практиків, психологів і педагогів: Г.Х. Айсиної, Г.Г. Кашканової, В.І. Ковальова, М.І. Макарова, В.П. Парамзіна та ін. Визначальний характер професійної спрямованості в процесі професійного та життєвого самовизначення молоді досліджується в роботах Є.О. Клімова, К. Штарке та ін. Формування професійної спрямованості студентів вищих навчальних закладів розглядають Н.В. Володіна, О.Б. Каганов, Н.В. Пустовалова, А.М. Сендер та ін.

У контексті нашого дослідження поняття „професійно-пізнавальна спрямованість” є основоположним. Спираючись на теорію діяльності, основні положення про спрямованість особистості, які сформульовані О.М. Леонтьєвим, К.К. Платоновим та С.Л. Рубінштейном, низку досліджень, присвячених взаємодії професійних та пізнавальних інтересів (А.О. Вербицький, С.П. Крегжде, Л.А. Менашева, А.В. Мордовська, А.П. Сейтешев, П.А. Шавір, Г.І. Щукіна), вважаємо за доцільне ввести поняття „професійно-пізнавальна спрямованість”, яке допоможе нам у розумінні структури, етапів розвитку і психологічної природи активності особистості, її професійного становлення та вдосконалення, а також в організації більш цілеспрямованого, гармонійного розвитку студента як майбутнього творчого, професійно діючого фахівця.

Ми виходили саме з розуміння поняття „професійної спрямованості” як такої, в основі якої лежить професійний інтерес, що набуває особливої інтенсивності у поєднанні з пізнавальним. Професійна спрямованість характеризується не тільки професійним інтересом, схильністю до певної діяльності, але й рівнем розвитку пізнавальних інтересів.

Велике значення у даному контексті має актуалізація процесу пізнання, організована як активне розширення інтелектуальної сфери, від якої залежить ефективність формування професійної спрямованості. Пізнавальна спрямованість, що складає підґрунтя активної діяльності особистості, надає професійній діяльності на заняттях іноземної мови позитивне емоційне забарвлення, сприяє засвоєнню студентами фахових знань, прискорює набуття ними умінь та навичок у процесі діяльності щодо здобуття спеціальності.

Визначальним у формуванні професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків є, на нашу думку, питання про спеціалізацію тематики і змісту дидактичних матеріалів з іноземної мови та їх зв’язок з профілюючими дисциплінами. У своїх переконаннях ми спираємося на праці, присвячені вихованню професіонала у процесі навчання іноземних мов (В.В. Волкова,  І.О. Зимня, І.В. Каташинська, Г.О. Китайгородська, М.В. Ляховицький, Н.В. Пустовалова). Коло питань, порушене зазначеними авторами, досить широке, проте залишається невирішеною проблема формування професійно-пізнавальної спрямованості майбутніх медичних фахівців.

Професійно-пізнавальна спрямованість розглядається нами як утворення усвідомлюваних особистістю домінуючих мотивів, які визначають активне пізнавальне ставлення особистості до опанування професійних знань, умінь та навичок і забезпечують ефективність виконання завдань у майбутній професійній діяльності. Активне пізнавальне ставлення особистості до опанування професії, що характеризується її позитивно емоційною та стійкою розумовою активністю, сприяє формуванню пізнавальної спрямованості та вихованню необхідних моральних якостей та установок особистості.

Вибір теми нашого дослідження „Формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання іноземних мов” зумовлений необхідністю розв’язання однієї з важливих проблем сучасної психолого-педагогічної науки та практики – формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків засобами іноземної мови.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в руслі науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Київського національного лінгвістичного університету „Розробка та реалізація сучасної моделі загальнопедагогічної підготовки вчителів у контексті євроінтеграційних процесів”, державний реєстраційний номер 0106U001029. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні вченої ради Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 4 від 27.11.2006 р.) та погоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 24.04.2007 р.).

Об’єкт дослідження – формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання іноземних мов.

Предмет дослідження – зміст, форми організації, методи та педагогічні умови формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання іноземних мов.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання англійської та французької мов.

Для реалізації мети дослідження висуваємо таку гіпотезу: якщо розробити та обґрунтувати модель формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання англійської та французької мов, то підвищиться рівень пізнавального, емоційно-вольового, мотиваційного та діяльнісного компонентів за умов врахування їх цілісності, реалізації професійно-орієнтованого навчання, здійснення особистісно-діяльнісного підходу, керування процесом іншомовного спілкування у контекстному та системному навчанні.

Об’єкт, предмет, мета дослідження зумовили такі завдання:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній теорії і практиці.

2. Обґрунтувати поняття „професійно-пізнавальна спрямованість” та охарактеризувати його змістові компоненти.

3. Визначити етапи формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання та рівні її сформованості.

4. Створити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання іноземних мов.

5. Розробити методичні рекомендації щодо застосування моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання англійської та французької мов.

Методологічною основою дослідження є теорія пізнання, загальнофілософські принципи, які ґрунтуються на методології пізнання – єдності пізнавальної і практичної діяльності, положення про активність суб’єкта в пізнавальній діяльності; психологічні принципи, які включають поняття свідомості і діяльності, формування особистості у діяльності, активності студентів у процесі оволодіння знаннями; педагогічні принципи організації процесу навчання: науковості, свідомості, доступності, наочності, професійної спрямованості, зв’язку навчання з життям, випереджального навчання, переходу від навчання до самоосвіти, створення емоційного позитивного досвіду навчання; положення педагогіки та психології про взаємозв’язок навчання, виховання і розвиток особистості; сучасні концепції демократизації та гуманізації освіти й виховання у XXI столітті, концепція неперервної освіти.

Теоретичною основою дослідження стали наукові положення про: професійну спрямованість (А.О. Вербицький, Н.В. Кузьміна, А.П. Сейтешев); розвиток пізнавальних сил особистості (В.І. Лозова, В.М. М’ясищев, С.О. Сисоєва, Г.І. Щукіна); взаємодію професійних та пізнавальних інтересів (С.П. Крегжде, Л.А. Менашева, А.В. Мордовська, П.А. Шавір); єдність свідомості та діяльності, формування особистості в діяльності (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв); механізм самореалізації особистості (К.О. Абульханова-Славська, І.Д. Бех, М.В. Гриньова, О.В. Киричук та ін).

У ході розв’язання поставлених завдань застосовувалися такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження:–

теоретичні: вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури, що забезпечило розгляд загальних теоретичних питань з проблеми дослідження; вивчення, аналіз і узагальнення педагогічного досвіду, порівняння, моделювання змісту, зіставлення та узагальнення отриманих результатів дослідження з метою обґрунтування сутності досліджуваного поняття та визначення педагогічних умов формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання англійської та французької мов;–

емпіричні: діагностичні (усне та письмове опитування, анкетування, бесіди, спостереження, ранжування) з метою визначення рівня сформованості у студентів змістових компонентів професійно-пізнавальної спрямованості; обсерваційні (педагогічне спостереження), що уможливило вивчення стану й динаміки сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів; праксиметричні (аналіз педагогічного досвіду та результатів діяльності), за допомогою яких упорядковано та систематизовано дослідницькі матеріали; експериментальні методи (констатуючий і формуючий експерименти), що сприяли розробці й обґрунтуванню моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів; статистичні методи обробки експериментальних даних, які дозволили перевірити обґрунтовані теоретичні прогнози та підтвердили висунуту гіпотезу дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Бориславського медичного училища, Житомирського інституту медсестринства, Білоцерківського медичного коледжу. Дослідженням було охоплено 720 студентів ІІ та ІV курсів фельдшерського, акушерського, зуботехнічного та медсестринського відділень.

Організація дослідження. Дослідження проводилось протягом 2002-2007 років у три етапи.

На першому етапі (2002-2003 рр.) здійснювався аналіз психолого-педагогічної літератури, визначалися об’єкт, предмет, мета і завдання дослідно-експериментальної роботи; проводилися констатуючі дослідження з метою виявлення вихідного рівня сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

На другому етапі (2003-2006 рр.) розроблено модель формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання англійської та французької мов та здійснено її експериментальну перевірку.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) узагальнювалися та уточнювалися напрацьовані матеріали, здійснювався їх кількісний та якісний аналіз за допомогою методів математичної статистики; проводився порівняльний аналіз одержаних проміжних та кінцевих результатів педагогічного експерименту; узагальнювались експериментальні дані, формулювалися основні висновки; проводилося загальне оформлення тексту дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що обґрунтовано сутність поняття „професійно-пізнавальна спрямованість” особистості, охарактеризовано його змістові компоненти; виявлено та проаналізовано етапи формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів у процесі навчання; вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання англійської та французької мов; визначено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної якості; подальшого розвитку набули положення педагогічної науки щодо вдосконалення форм організації та методів навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях з іноземних мов.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що узагальнено досвід вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з проблеми формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів; розроблено технологію визначення рівнів сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання англійської та французької мов та методичні рекомендації щодо застосування розробленої моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів; створено та апробовано навчально-методичний посібник „Англійська мова для студентів-медиків” та „Методичні рекомендації з іноземних мов для професійної підготовки студентів-медиків”.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; критичним аналізом та врахуванням стану розробки проблеми в теорії та практиці; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних меті, предмету та завданням; поєднанням кількісного й якісного аналізу емпіричного матеріалу; дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези; позитивними результатами формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків у експериментальних групах.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Освіта та наука без кордонів – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006); всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Інноваційні технології навчання мов та культури в умовах євроінтеграції”
(м. Біла Церква, 2005), „Мовна освіта в контексті Болонських реалій” (м. Київ, 2005); семінарах, що проводились у Бориславському медичному училищі, Житомирському інституті медсестринства та Білоцерківському медичному коледжі, а також у публікаціях, зазначених в авторефераті.

Результати дослідження, наукові положення та навчально-методичні матеріали впроваджено у практику навчально-виховного процесу Бориславського медичного училища (довідка № 207 від 27.06.2007), Житомирського інституту медсестринства (довідка № 237 від 08.06.2007) та Білоцерківського медичного коледжу (довідка № 620 від 29.06. 2007).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 10 одноосібних публікаціях. Серед них: 6 статей у наукових фахових виданнях, 3 – у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 навчально-методичний посібник.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 9 додатків, списку використаних джерел (204 найменування, з них 13 іноземною мовою). Основний зміст викладено на 183 сторінках. Робота містить 15 рисунків, 21 таблицю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження і доцільність наукового пошуку, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, теоретичну та методологічну основу дослідження; сформульовано гіпотезу; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, підтверджено вірогідність здобутих результатів; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні засади процесу формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації” розкриваються сучасні проблеми професійної підготовки медичних фахівців середньої ланки, обґрунтовується соціальне замовлення на знання іноземної мови студентами вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (коледжів, училищ); проаналізовано наукові підходи до визначення сутності вихідних понять професійно-пізнавальної спрямованості особистості у психолого-педагогічній літературі, розкрито сутність та уточнено структуру даного поняття; визначено основні етапи формування професійно-пізнавальної спрямованості особистості у процесі навчання.

Аналіз праць, присвячених реформуванню професійної освіти в медичній галузі (М.М. Костюков, Б.В. Михайличенко, В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський та ін.) показав, що вагоме місце у системі професійної підготовки медичних фахівців середньої ланки посідає проблема професійного самовизначення майбутніх спеціалістів, що є невід’ємним атрибутом професійного становлення та компетенції фахівця.

Приведення медичної галузі відповідно до міжнародних стандартів можливе за умови підготовки нової генерації фахівців з професійним володінням іноземними мовами. Системі охорони здоров’я потрібні фахівці, зорієнтовані на самовдосконалення, що стає можливим на основі формування професійно-пізнавальної спрямованості у процесі навчання англійської та французької мов як одного з елементів змісту професійної підготовки, складової професійного становлення особистості медичного фахівця.

На основі здійсненого аналізу досліджень науковців установлено, що існування різних підходів до вивчення поняття професійно-пізнавальної спрямованості особистості пов’язане насамперед з багатоплановістю його вихідних понять: „спрямованість”, „професійна спрямованість”, „пізнавальна спрямованість”.

Спрямованість посідає центральне місце у структурі особистості та визначає характеристику особливостей її поведінки. Пізнавальна спрямованість охоплює коло тих потреб особистості, що пов’язані з потребою у пізнанні, пошуку нових знань, допитливістю, самостійністю, подоланням перешкод, пізнавальною активністю (О.В. Киричук, Г.І. Щукіна). Професійна спрямованість розглядається науковцями як співвідношення нахилів до певної діяльності та здібностей до неї (С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов); ставлення молодої людини до певних видів праці, професії (Ю.П. Вавілов, Б.Ф. Ломов); інтерес до професії (С.П. Крегжде, П.А. Шавір); схильність займатися професією (О.Б. Каганов, А.П. Сейтешев).

На основі проведеного теоретичного аналізу визначено сутність поняття „професійно-пізнавальна спрямованість”, яке ми розглядаємо як одну з часткових форм прояву професійної спрямованості і відповідно – загальної спрямованості. Виділене поняття є значно вужчим, ніж професійна спрямованість, в його основі лежить професійний інтерес, який набуває особливої інтенсивності в першу чергу в поєднанні з пізнавальним інтересом. Професійно-пізнавальна спрямованість – це складне інтегративне утворення, в якому перехід пізнавальних інтересів у професійні і навпаки не означає зникнення попередніх, а їх активізацію. Навчання набуває форми пізнавальної діяльності стосовно професії як основи наступної практичної роботи.

У процесі дослідження визначено чотири змістові компоненти сформованості професійно-пізнавальної спрямованості: пізнавальний, емоційно-вольовий, мотиваційний та діяльнісний.

Пізнавальний компонент передбачає активне ставлення до пізнавальної діяльності, яке пояснюється прагненням глибше пізнати зміст професійної освіти. Він визначається потребами особистості у знаннях, здатністю до набуття знань та пізнавальним інтересом як необхідним мотивом діяльності, що визначає пізнавальне ставлення особистості до професії.

Емоційно-вольовий компонент передбачає емоційну активність, яка характеризується суб’єктивними переживаннями, установками в поведінці, задоволенням чи незадоволенням від виконаної роботи. Він визначається інтенсивністю професійних мотивів, які охоплюють просту зацікавленість чи бажання що-небудь дізнатися про професію, але можуть перерости в глибокі професійні інтереси та стійкі бажання оволодіти навичками та вміннями, які необхідні в майбутньому. Вольовий компонент передбачає впевненість особистості у подоланні труднощів при оволодінні професією.

Мотиваційний компонент містить оцінку місця професійної та пізнавальної мотивації у загальній структурі мотивів, набуття адекватного особистісного смислу професійної діяльності, особистісне ставлення, ступінь активності при реалізації професійних планів, прагнення удосконалити знання, особистий досвід в обраній сфері діяльності.

Діяльнісний компонент характеризується стійким ставленням особистості до професійної діяльності, яке включає потребу в пізнавальній діяльності щодо оволодіння професією, бажання вивчати не лише програмний матеріал, і виявляється в готовності особистості застосовувати знання та набуті вміння в майбутній професійній діяльності, досягати цілей щодо оволодіння професією.

Кожен з цих компонентів передбачає динаміку змін, а у своїй сукупності вони відображають зміст професійно-пізнавальної спрямованості особистості. Тому робота з формування професійно-пізнавальної спрямованості має бути зорієнтована на гармонійний взаємозв’язок з усіма її змістовими компонентами. Їх інтегральними характеристиками виступають знання, потреби, мотиви, інтереси, цілі щодо оволодіння професією, система взаємин, що виявляється через переконання, поведінку, спілкування студентів-медиків з викладачами та співпрацю викладачів іноземних мов з викладачами профілюючих дисциплін.

Формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів у процесі навчання передбачає два етапи. Перший етап – формування первинного епізодичного інтересу до професії, де важливу роль відіграє позитивне емоційне зовнішнє підкріплення. Другий етап – формування стійкого ініціативного інтересу, на якому відбувається взаємоперехід від професійної практичної до активної пізнавальної діяльності.

У другому розділі „Модель формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання іноземних мов та експериментальна перевірка її результативності” розкрито програму дослідно-експериментальної роботи; розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання англійської та французької мов; розроблено технологію визначення рівнів сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання англійської та французької мов та методичні рекомендації щодо застосування розробленої моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів; створено та апробовано навчально-методичний посібник „Англійська мова для студентів-медиків” та „Методичні рекомендації з іноземних мов для професійної підготовки студентів-медиків”.

Вивчення реального стану сформованості професійно-пізнавальної спрямованості на практиці засвідчило, що має місце недооцінка формування мотиваційної сфери студентів у процесі навчання іноземних мов у вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

У дослідно-експериментальній роботі брали участь 720 студентів ІІ та ІV курсів Білоцерківського медичного коледжу, Бориславського медичного училища та Житомирського інституту медсестринства.

В результаті проведення дослідної роботи на констатуючому етапі експерименту визначені такі критерії професійно-пізнавальної спрямованості, як: усвідомлення потреби у вивченні іноземних мов; емоційний досвід на заняттях з іноземної мови (ІМ); мотивація професійної діяльності; бажання вивчати позапрограмний матеріал. Аналіз запропонованих критеріїв та відповідних їм показників дозволяє визначити три рівні сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів у процесі навчання англійської та французької мов.

Студенти з високим рівнем сформованості

професійно-пізнавальної спрямованості:

– свідомий вибір навчального закладу, чіткі уявлення про медичну професію та усвідомлення потреби в її виборі; професійні наміри мають чітке вираження із визначенням конкретних шляхів подальшого професійного навчання та працевлаштування; професійні інтереси чітко виражені;

– високий пізнавальний потенціал, що впливає на пізнавальну активність і стає стимулом до функціонування системи саморегуляції професійної діяльності та професійно значущих якостей; виявляється самостійність та систематичність у пізнавальній діяльності;

– позитивне емоційне ставлення до вивчення ІМ; виявляється потреба у самоорганізації, яка зумовлена усвідомленням необхідності якісної підготовки до майбутньої професійної діяльності; співвіднесення важливості ІМ для набуття кваліфікації ;

– успішність з ІМ висока, відрізняється стабільністю; байдуже ставлення до оцінки (мається на увазі ситуація, коли студент працює однаково активно, незважаючи на те, оцінюється результат його діяльності викладачем чи ні); вибір професійно орієнтованих текстів за глибиною та новизною інформації; в ситуації вибору навчальних вправ перевага надається творчим пізнавально-діяльнісним завданням; активне включення у виконання завдань підвищеної складності.

Студенти із середнім рівнем сформованості

професійно-пізнавальної спрямованості:

– професійні інтереси не є стабілізованими і ще не остаточно впливають на пізнавальну діяльність; професійні наміри мають певне вираження із визначенням окремих шляхів подальшого професійного становлення у сфері медицини;

– сукупність знань про професію проявляється у цілому та усвідомлення потреби у її виборі; пізнавальна активність непостійна;

– епізодичне позитивне ставлення до вивчення ІМ; активність проявляється під впливом постійного контролю та спонукання;

– успішність з ІМ середня, нестабільна; зорієнтованість на оцінку та уникнення покарання залежать від зовнішніх спонукань.

Студенти з низьким рівнем сформованості

професійно-пізнавальної спрямованості:

– вибір навчального закладу визначають мотивами, частково пов’язаними або зовсім не пов’язаними з медичною професією; професійні наміри не виражені, а шляхи подальшого професійного розвитку в медичній галузі не мають конкретизації; професійні уявлення досить мінливі; професійні інтереси є аморфними і недостатньо впливають на пізнавальну діяльність;

– показники пізнавальної активності вкрай низькі, відсутня потреба та ініціативність у пізнавальній діяльності;

– негативне ставлення до вивчення ІМ; сумніви щодо перспектив застосування мови у майбутній професії; відсутність мотивації працювати самостійно над удосконаленням мови; низький рівень активності на заняттях з ІМ;

– успішність з ІМ низька; оцінка є сильним мотиватором, підкріплена бажанням уникнути покарання у навчальній діяльності; вибір професійно орієнтованих текстів за принципом мінімального обсягу; переважає діяльність за зразком; при виборі вправ до текстів перевага надається відтворюючим пізнавально-діяльнісним завданням, при цьому потребують роз’яснень для виконання; відсутній інтерес до способів отримання нової інформації.

Результати констатуючого експерименту свідчать про те, що серед студентів-медиків у процесі навчання англійської та французької мов переважають низький (49,1%) і середній (30%) рівні сформованості професійно-пізнавальної спрямованості та тільки 20,9% припадає на високий рівень.

Актуальним постає питання побудови нової системи підготовки медичних фахівців, яка б представляла собою модель цілеспрямованого педагогічного стимулювання активності особистості майбутнього фахівця.

Створення моделі є дієвим засобом перевірки ефективності педагогічних умов, доцільності й необхідності тих чи інших форм організації, методів та засобів навчання. Успішною побудовою такої моделі підготовки фахівців може слугувати процес формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у навчанні англійської та французької мов.

Схематично цілісність та взаємозумовленість складових моделі: мети, змісту, педагогічних умов, форм організації, методів навчально-пізнавальної діяльності, суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача та студента в процесі навчання та результат формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків у процесі навчання англійської та французької мов зображено на рисунку 1 (див. рис. 1).

На етапі формуючого експерименту стояло завдання визначення, обґрунтування та експериментальної перевірки ефективності моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків у процесі навчання іноземних мов на основі врахування тих емпіричних даних, які були здобуті за результатами констатуючого експерименту. До педагогічних умов відносимо: врахування цілісності пізнавального, емоційно-вольового, мотиваційного та діяльнісного компонентів професійно-пізнавальної спрямованості майбутніх фахівців; реалізацію професійно орієнтованого навчання; здійснення особистісно-діяльнісного підходу; керування іншомовним спілкуванням у контекстному та системному навчанні.

У формуючому експерименті взяли участь 269 студентів експериментальних та 270 – контрольних груп ІІ курсу.

Рис. 1. Модель формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання іноземних мов

Формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків у

процесі навчання іноземних мов мало свої особливості як у змісті, так і у формах організації навчання. В експериментальних групах упроваджувалися інтегровані бінарні заняття в системі з іншими формами організації, активними методами й засобами навчання. Широкого застосування набули навчально-професійний та творчо-розвивальний тренінги, групові дискусії, наочні методи, самостійна робота, проблемно-пошуковий метод (евристична бесіда), створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу з іноземних мов, а також створення ситуації новизни навчального матеріалу.

Після завершення формуючого експерименту, оцінюючи рівні сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів експериментальних груп за пізнавальним компонентом, можна констатувати, що кількість студентів з високим рівнем сформованості зросла на 18,2%, а з низьким рівнем зменшилася на 23,4% (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні сформованості компонентів професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків у процесі навчання іноземних мов

№ п/п | Компоненти | Рівень | КГ | ЕГ

До

експерименту | Після

експерименту | До експерименту | Після

експерименту

Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | %

1. | Пізнавальний | Високий | 71 | 26,2 | 77 | 28,4 | 59 | 21,9 | 108 | 40,1

Середній | 69 | 25,5 | 83 | 30,6 | 79 | 29,4 | 93 | 34,6

Низький | 131 | 48,3 | 111 | 41 | 131 | 48,7 | 68 | 25,3

2. | Емоційно- вольовий | Високий | 101 | 37,3 | 110 | 41 | 94 | 35 | 135 | 50,2

Середній | 72 | 26,6 | 92 | 34 | 49 | 18 | 77 | 28,6

Низький | 98 | 36,1 | 69 | 25 | 126 | 47 | 57 | 21,2

3. | Мотиваційний | Високий | 42 | 15,5 | 63 | 23,2 | 38 | 14,2 | 78 | 29

Середній | 94 | 34,7 | 95 | 35,1 | 80 | 29,7 | 103 | 38,3

Низький | 135 | 49,8 | 113 | 41,7 | 151 | 56,1 | 88 | 32,7

4. | Діяльнісний | Високий | 28 | 10,4 | 42 | 15,5 | 17 | 6 | 65 | 24,3

Середній | 112 | 41,3 | 118 | 43,5 | 94 | 35 | 124 | 46,0

Низький | 131 | 48,3 | 111 | 41 | 158 | 59 | 80 | 29,7

Порівняно незначні позитивні зміни відбулися й у контрольних групах, де простежується тенденція до збільшення кількості студентів з високим рівнем пізнавального компонента професійно-пізнавальної спрямованості на 2,2%.

Щодо емоційно-вольового компонента – після проведення експерименту значно збільшилася кількість студентів експериментальних груп з високим рівнем (до початку експерименту – 35%, після його проведення – 50,2%), а кількість студентів з низьким рівнем зменшилася на 25,8%. У контрольних групах відбулися незначні позитивні зміни: збільшилась кількість студентів з високим рівнем емоційно-вольового компонента (до початку експерименту – 37,3%, після проведення – 41%).

Кількість студентів в експериментальних групах з високим рівнем мотиваційного компонента зросла на 14,8%, з низьким – зменшилася на 23,4%. Незначні зрушення відбуваються у контрольних групах: кількість студентів з високим рівнем даного компонента зросла лише на 7,7%, а кількість студентів з низьким рівнем сформованості професійно-пізнавальної спрямованості зменшилася на 8,1%.

Аналіз рівня розвитку діяльнісного компонента підтверджує, що позитивні зміни відбулися на всіх рівнях в експериментальних групах. У частини студентів експериментальних груп зріс рівень сформованості професійно-пізнавальної спрямованості із середнього до вищого – на 18,3%, а з низького до середнього – на 29,3%. У контрольних групах також простежується позитивна динаміка, але порівняно з експериментальними – результати непереконливі. Кількість студентів з високим рівнем сформованості зросла тільки на 5,1%, з низьким рівнем зменшилася на 7,3%.

На підставі даних експериментальної роботи, проведеної у вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, нами було здійснено зіставлення здобутих результатів на констатуючому та формуючому етапах і узагальнено їх у діаграмі рівнів сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів (див. рис. 2).

Суттєві зрушення, які відбулися на всіх рівнях, свідчать про результативність проведеної експериментальної роботи. Однак зазначимо, що ці зрушення нерівномірні відносно різних рівнів сформованості професійно-пізнавальної спрямованості. Найбільші зміни відбулися на низькому рівні: кількість студентів експериментальних груп з таким рівнем зменшилася на 25,4%. Частка студентів з високим рівнем збільшилася на 16,6% і становить 35,9%.

Отже, результати проведеної дослідно-експериментальної роботи підтвердили дієвість розробленої моделі. У звичайних умовах процес формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації без упровадження відповідного змісту, форм організації, методів навчально-пізнавальної діяльності та дотримання педагогічних умов відбувається не так суттєво.

Рис. 2. Рівні сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів

Дисертаційне дослідження дало змогу зробити такі загальні висновки.

1. Здійснений аналіз теоретичних засад проблеми формування професійно-пізнавальної спрямованості дав можливість підтвердити актуальність досліджуваної проблеми на сучасному етапі; охарактеризувати професійно-пізнавальну спрямованість як складову професійного становлення особистості медичного фахівця, від якої залежить рівень його сформованості; встановити, що соціальні та педагогічні реалії сьогодення вимагають від педагогічної системи оновлення змісту, форм організації, методів і засобів формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів, які відповідали б сучасним потребам.

2. На основі проведеного теоретичного аналізу було запропоновано визначення поняття „професійно-пізнавальна спрямованість”, яке розглядається як одна з часткових форм прояву професійної спрямованості і відповідно загальної спрямованості. Виділене поняття є значно вужчим, ніж професійна спрямованість, в його основі лежить професійний інтерес, який набуває особливої інтенсивності у поєднанні з пізнавальним інтересом.

Професійно-пізнавальна спрямованість розглядається як утворення усвідомлюваних домінуючих мотивів, що визначає активне пізнавальне ставлення особистості до опанування та удосконалення професійних умінь та навичок і забезпечує ефективність виконання завдань у майбутній професійній діяльності. При цьому центрального значення набувають професійні та пізнавальні інтереси як результат прояву професійних мотивів та мотивів навчальної діяльності, які характеризують цілі особистості.

У процесі дослідження визначено чотири змістові компоненти професійно-пізнавальної спрямованості: пізнавальний, емоційно-вольовий, мотиваційний та діяльнісний.

3. Формування професійно-пізнавальної спрямованості особистості передбачає два взаємопов’язаних етапи. Перший етап – формування первинного епізодичного інтересу до професії, де важливу роль відіграє позитивне емоційне зовнішнє підкріплення. Другий етап – формування стійкого ініціативного інтересу, на якому відбувається взаємоперехід від професійної практичної до активної пізнавальної діяльності.

У дослідженні визначено критерії пізнавального, емоційно-вольового, мотиваційного та діяльнісного компонентів професійно-пізнавальної спрямованості. Їх основними показниками є інтерес до вивчення іноземних мов, інтерес до читання іноземної фахової літератури; наявність позитивних почуттів, прояв наполегливості та сили волі долати труднощі в процесі навчання, рівень успішності; пізнавальна мотивація, прагнення до професійного удосконалення, прояв активності на заняттях з іноземних мов; пізнавальна ініціативність та професійна творчість.

Відповідно до визначених критеріальних характеристик виявлено рівні сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів, що брали участь в експерименті: високий, середній та низький.

4. Визначено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено ефективність розробленої моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів, здійснено міжпредметні зв’язки у процесі вивчення іноземних мов і клінічних, доклінічних дисциплін на інтегрованих бінарних заняттях у системі з іншими формами організації, активними методами і засобами навчання (навчально-професійний та творчо-розвивальний тренінги, групові дискусії, проблемно-пошуковий метод (евристична бесіда), наочні методи, створення ситуацій інтересу та новизни в процесі викладання іноземних мов).

За результатами формуючого експерименту відбулися позитивні зміни в рівнях сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів: питома вага студентів з високим рівнем зросла від 19,3% до 35,9%; з середнім – від 28,1% до 36,9%; з низьким – зменшилася від 52,6% до 27,2%. Показано позитивне розширення мотиваційної сфери у процесі формування професійно-пізнавальної спрямованості та оцінку ставлення студентів експериментальних і контрольних груп до іноземної мови. Порівняльний аналіз рівнів сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів на констатуючому та формуючому етапах експерименту підтвердив дієвість розробленої моделі та ефективність педагогічних умов формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

5. Розроблено методичні рекомендації щодо застосування моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання англійської та французької мов.

Навчально-методичний посібник „Англійська мова для студентів-медиків” та „Методичні рекомендації з іноземних мов для професійної підготовки студентів-медиків” склали основу методичних рекомендацій для викладачів та студентів вищих медичних навчальних закладів.

Проведене дослідження не вичерпує усіх можливих аспектів розглянутої проблеми. Потребує подальшого вивчення взаємодія та особливості прояву суб’єктивних і об’єктивних факторів, які впливають на процес формування професійно-пізнавальної спрямованості особистості; вплив особливостей викладання іноземних мов на формування пізнавальних та професійних мотивів навчання студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІV рівнів.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Мельник А.І. Психолого-педагогічні аспекти навчальної мотивації в зарубіжних теоріях учіння // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – Вип. 26. – С. 47-53.

2. Мельник А.І. Професійно-пізнавальна спрямованість: понятійний аналіз // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – Вип. 28. – С. 43-47.

3. Мельник А.І. Мотивація вивчення іноземної мови студентами медичного училища // Мовна освіта в контексті Болонських реалій: Тези доповідей наукової конференції кафедри ЮНЕСКО КНЛУ, 24-25 лютого 2005 р. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. – С. 112-114.

4. Мельник А.І. Навчання студентів-медиків читання професійно орієнтованих текстів англійською мовою // Іноземні мови. – 2005. – № 4. – С. 22-27.

5. Мельник А.І. Іншомовне професійно орієнтоване читання у вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації // Інноваційні технології навчання мов та культури в умовах євроінтеграції // Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 16-17 грудня 2005 р. – Біла Церква, 2005. – С. 96-98.

6. Мельник А.І. Англійська мова для студентів-медиків: Навч.-метод. посібник. – Біла Церква: Білоцерківський медичний коледж, 2006. – 115 с.

7. Мельник А.І. Навчальний посібник „Англійська мова для студентів-медиків” (спеціальність 5.110109 “Стоматологія ортопедична”) // Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф.: Образование и наука без границ (18-28 декабря 2006 г.). – Днепропетровск: Наука и образование, 2006. – Т. 4. – С. 22-26.

8. Мельник А.І. Експериментально-педагогічна робота із втілення міжпредметної інтеграції у навчанні іншомовного професійно орієнтованого читання // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – Вип. 31. – С. 132-136.

9. Мельник А.І. Міжпредметні зв’язки в процесі вивчення іноземної мови у вищих медичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2007. – № 2. – С. 116-122.

10. Мельник А.І. Формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання іноземних мов // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. – Вип. 34. – С. 90-92.

АНОТАЦІЇ

Мельник А.І. Формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання іноземних