ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОЛОВНЯ Алла Василівна

УДК 811.111’373.72

ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ

РЕДЬЯРДА КІПЛІНГА

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк – 2008

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | доктор філологічних наук, професор

Левицький Андрій Едуардович,

професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор

Швачко Світлана Олексіївна,

завідувач кафедри перекладу

Сумського державного університету

кандидат філологічних наук, доцент

Ніконова Віра Григорівна,

доцент кафедри філології та перекладу

Дніпропетровського університету економіки і права

Захист відбудеться “07” березня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “06” лютого 2008 р.

Учений секретар канд. філол. наук

спеціалізованої вченої ради доцент Н.В. Пирлік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Спроба виявити особливості мови та її призначення віддзеркалювати життя народу, а також прагнення до осмислення феномену культури як специфічної форми існування людини і суспільства у світі (С.Г.Воркачов, В.І.Карасик, В.А.Маслова, Г.Г.Слишкін, Ю.С.Степанов) зумовлюють активний розвиток лінгвокультурології. Форму мовної актуалізації культурно зумовлених особливостей певного етнічного угрупування ми називаємо лінгвокультурним простором. На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки увага багатьох дослідників фокусується на проблемах вивчення картин світу (А.Д.Бєлова, І.О.Голубовська, Ю.М.Караулов, Г.В.Колшанський, О.А.Корнілов) та взаємозв’язку мови та культури (А.Вежбицька, Д.Б.Гудков, С.Г.Тер-Мінасова, М.І.Толстой). Протягом тривалого часу вивчення концептуальних просторів творчості окремих письменників становить значний інтерес для науковців (О.П.Воробйова, В.Г.Ніконова, Н.Ф.Єремєєва, Д.М.Колесник, Д.М.Павкін) і здійснюється у рамках когнітивного напрямку сучасної лінгвістики (О.Л.Бєссонова, М.Джонсон, О.С.Кубрякова, Дж.Лакофф, Р.Ленекер, В.М.Манакін, М.М.Полюжин, А.М.Приходько, Ю.С.Степанов).

Картина світу, відображена у художніх творах, репрезентує дійсність крізь призму світосприйняття письменника. Носієм мовної картини світу є людина як член певного соціуму та спільноти, у яких існує ціла низка уявлень про навколишній світ, про людину в ньому та про представників інших народів (М.Ф.Алефіренко, Г.В.Колшанський, М.І.Толстой, А.Б.Юнацька). Узагальненим образом носія цінностей національно-культурної спільноти є мовна особистість (В.І.Карасик, Ю.М.Караулов, І.О.Голубовська, Ю.С.Степанов, М.І.Толстой). Мовна особистість письменника як представника відповідного етнокультурного угрупування впливає на формування та розвиток його свідомості та виявляється у його творчості. У художньому тексті відтворюються особливості побуту та життя суспільства або окремого етносу, який описує автор, а простір твору відбиває особливості лінгвокультурного осередку, до якого належить письменник (О.П.Воробйова, С.Г.Воркачов, В.В.Красних, Н.В.Крючкова).

Художня проза класика світової літератури, видатного англійського письменника Редьярда Кіплінга, відзначається неповторністю, оскільки у ній перетинаються різні національно-культурні традиції, зокрема, західна (англійська) та східна (індійська). Дослідження творчості Редьярда Кіплінга раніше проводилися, головним чином, у царині його поезії (Н.М.Д’яконов, О.С.Долінін, О.В.Домбровська, Д.Я.Мирський та ін.). Вивчалися і окремі аспекти його художньої прози: досліджувалася символіка прозових творів Р.Кіплінга (Дж.Макфадден, Р.Спіллер-молодший), акцент робився на виявленні психології героїв (Р.Максі), культурологічних особливостей творчості письменника (Дж.Ел’їс, Е.Леттрель).

Актуальність роботи зумовлена спрямованістю низки досліджень у межах одного з пріоритетних напрямків сучасної лінгвістики – аналізу тексту, у якому зображено певну культурну традицію як засіб вираження національного характеру, менталітету народу, його картини світу. Такий ракурс наукового пошуку дозволяє виявити мовні особливості зображення різних етнічних угруповань, зокрема, народів Заходу та Сходу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у рамках комплексної наукової теми кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету “Когнітивні дослідження тексту та дискурсу: поетика, стилістика, риторика” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № від 23 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою № U002115 Міністерства освіти і науки України “Функціональні моделі тексту та дискурсу у синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти” (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № від
30 січня 2005 року).

Мета дослідження – виявлення мовних і концептуальних особливостей лінгвокультурного простору художньої прози Р.Кіплінга.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– обґрунтувати поняття лінгвокультурного простору;

– визначити особливості вияву мовної особистості Редьярда Кіплінга у художніх прозових творах;

– виявити концепти, які ідентифікують лінгвокультурний простір художньої прози Р.Кіплінга;

– розкрити особливості вербалізації концептів як маркерів лінгвокультурного простору художньої прози Р.Кіплінга з урахуванням їхньої значущості для англійської та індійської культурних традицій;

– виокремити концептуальні метафори, притаманні художній прозі письменника, розмежувавши їх на підставі значущості для опису англійської та індійської культур;

– встановити мовні засоби відображення лінгвокультурного простору художньої прози Р.Кіплінга на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях.

Об’єктом дослідження є лінгвокультурний простір художньої прози Р.Кіплінга.

Предметом роботи виступають лінгвокультурні особливості мовних
засобів на позначення ключових рис англійців та індусів, відображених у художній прозі Р.Кіплінга.

Матеріалом дисертаційного дослідження слугували оригінальні художні прозові твори Редьярда Кіплінга загальним обсягом близько 3700 сторінок, із яких шляхом суцільної вибірки було виділено 526 культурно маркованих фрагментів, які містять мовлення персонажів-представників означених культур та описи їхньої поведінки, побуту, традицій, історії, релігії, ставлення до оточуючого середовища та сприйняття представників інших етносів.

Для досягнення поставленої мети та вирішення конкретних завдань було використано такі методи: контекстуально-семантичний аналіз для дослідження семантико-змістових характеристик лексичних одиниць, відібраних із художніх прозових текстів; аналіз словникових дефініцій для виявлення особливостей вербалізації базових концептів художньої прози Р.Кіплінга; концептуальний аналіз, за допомогою якого було встановлено відношення між досліджуваними концептами, а також окреслено контури лінгвокультурного простору художньої прози письменника; методика фреймового моделювання, спрямована на встановлення тенденцій внутрішньої організації виокремлених концептів; аналіз концептуальних метафор, за допомогою якого було виявлено базові концептуальні метафори, характерні англійській та індійській культурам; зіставний, за допомогою якого були встановленні особливості конструкцій, використаних автором для відтворення опису життя англійців та індусів; описовий метод, у межах якого за допомогою прийомів спостереження, систематизації та інтерпретації було виявлено різнорівневі мовні одиниці, задіяні в художній прозі Р.Кіплінга.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній вперше визначено поняття лінгвокультурного простору та бікультурної мовної особистості; виокремлені вербалізовані у художній прозі Р.Кіплінга концепти, які становлять основу англійської та індійської картин світу; виявлені одиниці фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів мови, що відтворюють типові риси англійської та індійської культур. Робота є першим дослідженням мови прозових творів Редьярда Кіплінга, у якому встановлюються особливості художнього відображення англійської та індійської культур.

Теоретична значущість дисертації полягає у тому, що результати дослідження становлять внесок до розвитку лінгвокультурології шляхом аналізу різнорівневих мовних одиниць, що використовуються для художнього віддзеркалення концептуальних, мовних та культурних особливостей певних етнічних угрупувань; до теорії концептуальної метафори через виділення типових для кожної з культур концептуальних метафор; до теорії номінації за допомогою виявлення лінгвокогнітивного підґрунтя лексичних одиниць, що вербалізують у художній прозі Р.Кіплінга базові концепти, а також теорії міжкультурної комунікації у визначенні особливостей взаємодії англійців та індусів і засобів відображення такого спілкування у прозовій творчості Р.Кіплінга.

Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю використання основних положень дисертації в курсах лексикології (розділи “Словотвір”, “Семасіологія”, “Фразеологія”), стилістики англійської мови (“Стилістична диференціація словникового складу мови”, “Стилістична лексикологія”), у розробці спецкурсів із когнітивної лінгвістики, інтерпретації тексту та лінгвокультурології, а також у лексикографічній практиці для укладання лінгвокультурологічних словників. Отримані результати можуть бути застосовані на практичних заняттях з англійського усного та писемного мовлення на старших курсах факультетів іноземних мов.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась у доповідях на семи міжнародних конференціях: “Мова і культура” (Київ,
2004 рік), “Стилистика и теория языковой коммуникации” (Москва, Росія,
2005 рік), “Слов’янська та германська лексикологія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2005 рік), “Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, 2005 рік), III Бодуенівських читаннях (Казань, Росія, 2006 рік), 26-ій конференції Асоціації поетики та лінгвістики PALA 2006 (Йоенсу, Фінляндія, 2006 рік), XIII конференції з функціональної лінгвістики “Язык и мир” (Ялта, 2006 рік); на IV Регіональній науково-практичній конференції “Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2003 рік); на IV Міжвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006 рік); на двох науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 рік) та “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006 рік).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено
в 6 статтях, 5 з них у фахових виданнях України (2,1 аркушів), а також
4 матеріалах і тезах виступів на наукових конференціях (0,53 аркушів). Загальний обсяг публікацій – 2,63 др. арк.

Загальний обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом 215 сторінок
(з них 184 сторінки тексту) складається зі вступу, трьох розділів з висновками
до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової літератури (298 позицій), лексикографічних джерел (10 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (11 позицій) та одного додатку.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність обраної проблематики, висвітлено мету та завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, визначено фактичний матеріал, предмет, об’єкт та методи аналізу.

У першому розділі “Теоретичні засади вивчення лінгвокультурного простору в сучасній лінгвістиці” обґрунтовано основні засади дослідження лінгвокультурного простору в сучасній когнітивно-дискурсивній парадигмі; подано теоретичні положення, на яких ґрунтується дослідження лінгвокультурного простору художньої прози Редьярда Кіплінга; встановлено особливості вербалізації окреслених концептів у лінгвокультурному аспекті; розглянуто проблеми та сучасний стан дослідження мовних картин світу.

У другому розділі “Лінгвокультурні особливості базових концептів у художній прозі Редьярда Кіплінга” виокремлено базові для художньої прози Р.Кіплінга концепти з урахуванням їхньої важливості для англійської й індійської культур, зображених у прозовій творчості автора; виявлено типові концептуальні метафори та змодельовано лінгвокультурний простір художньої прози Р.Кіплінга з урахуванням етнокультурної специфіки побуту та світосприйняття англійців та індусів.

У третьому розділі “Мовні особливості художньої прози Редьярда Кіплінга у лінгвокультурному аспекті” розглянуто особливості мовних засобів різних рівнів, за допомогою яких зображуються типові риси індійської та англійської національно-культурних традицій у художній прозі Редьярда Кіплінга.

У загальних висновках викладено теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальших досліджень
з окресленої проблематики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретичні засади вивчення лінгвокультурного простору в сучасній лінгвістиці”. Сучасний стан розвитку лінгвістичної науки характеризується значним інтересом науковців до питань, які торкаються проблем взаємозв’язку мови та культури в аспекті взаємодії мови та суспільства (Л.І.Гришаєва, О.А.Леонтович, О.П.Садохин, О.С.Снітко, Й.А.Стернін, С.Г.Тер-Мінасова, Л.В.Цурикова), у рамках яких вивчається відображення реального світу, що оточує людину, умови її життя, свідомість, національний характер, менталітет, певна система цінностей, моральні настанови за допомогою мовних одиниць (А.Е.Левицький).

Результати досліджень, проведених у такому аспекті, дозволяють поєднати розглянуті мовні одиниці у межах певних просторів: номінативного (І.В.Недайнова), ідіоматичного (Ю.І.Фещенко), образного (Л.І.Бєлєхова), орієнтаційного (С.І.Потапенко), дискурсивного (О.В.Александрова, О.С.Кубрякова, О.Й.Шейгал) та ментального (Ж.Фоконьє). З позицій культурологічно орієнтованої лінгвістики зроблено цілу низку спроб осмислити специфічну фіксацію культурно значущих явищ та характеристик буття на основі аналізу різнорівневих мовних одиниць (В.В.Красних, Н.В.Слухай). У такому ракурсі доцільним є поєднання мовних одиниць як маркерів певної культури у межах лінгвокультурного простору.

Місце людини як носія національно-специфічної інформації у лінгвокультурному просторі дозволяє визначити поняття мовної особистості (Ю.М.Караулов). Кожна мовна особистість володіє певним набором когнітивних просторів – структурованою сукупністю знань, уявлень, притаманних певній культурі (А.Е.Левицький). Бікультурна мовна особистість Редьярда Кіплінга поєднує у собі риси, типові для представників англійської та індійської культур, є показовою в аспекті мовних і етнічних виявів як англійців, так і індусів. Західна англійська та східна індійська культури, зображені в художній прозі Редьярда Кіплінга, за своєю суттю є різними. Інформацію про них ми отримуємо шляхом аналізу різнорівневих мовних одиниць, що використовуються для зображення поведінки, вірувань, життя, побуту, світосприйняття та особливостей мовлення персонажів-представників англійського та індійського етнічних угрупувань.

У лінгвокультурному просторі художньої прози Редьярда Кіплінга поєдналися англійська та індійська національні традиції. Взаємодія двох світоглядів відтворилася у творчому доробку письменника, а лінгвокультурний простір його художньої прози вирізняється специфічними рисами, при зіставленні яких виявляються найбільш типові особливості кожного народу. У ньому відображаються уявлення етносів не лише про свою націю, напр., It was “wrong and improper” of Lispeth to think of marriage with an Englishman, who was of
a superiour clay (Captains Courageous), але й про зображену іншу етнічну групу, напр., The two let in all sorts of low people, niggers and all (Captains Courageous),
а також взаємозв’язки між ними, напр., But as Purun Dass grew up he realized that the ancient order of things was changing, and that if anyone wished to get on he
must stand well with the English, and imitate all the English believed to be good
(The Jungle Books).

Художня проза письменника – це невичерпне джерело інформації про історію, спосіб життя, релігію, менталітет та інші національно-специфічні риси кожного з культурних осередків. Так, історичні реалії обох суспільств відображуються у художній прозовій творчості Р.Кіплінга. Англійці, пишаються своїм минулим, напр., Five hundred years ago would have made all England such an England as nether Dane, Saxon, nor Norman should have conquered” (Puck of Pook’s Hill) і з гордістю вирізняють свій народ поміж інших. Проте, їм важко вижити в Індії: непристосовані до життя в непростих умовах цієї країни, англійці помирали, напр., Societies and chaplains, anxious for the child, tried to catch him, but O’Hara drifted away, till he came across the woman who took opium and learned the taste from her, and died as poor whites do in India (Kim). Особливості віросповідання обох народів також знайшли своє відображення у прозовій творчості письменника, напр., It is a shame and a scandal that a poor woman may not go to make a prayer to her Gods except she be jostled and insulted by all the refuse of Hindustan – that she must eat gali [abuse] as men eat ghee (Kim). Кожен індус повинен вірити у Бога,
і порушення цієї норми є неприпустимим. Крім того, ніхто з представників індійського суспільства не повинен виділятися з-поміж інших подібних людей.
У випадку, якщо це траплялося, таку людину зневажали, напр., Her own people hated her because she had, they said, become a memsahib and washed herself daily (Captain Courageous).

Художнє мислення Р.Кіплінга, відображене у його прозі, в першу чергу, зорієнтоване на фольклорно-міфологічні мотиви. Не лише у казках про тварин, але й у інших творах він спирається на первинні, архаїчні сюжети та образи, які споконвічно зберігаються в колективній пам’яті людства. Створена Р.Кіплінгом картина світу базується на міфологічних засадах англійської та індійської культур. Споконвіків англійці вірили в існування різноманітних чарівних істот, що відображено у віруваннях та легендах народу Англії, напр.: ‘Giants, trolls, kelpies, brownies, goblins, imps; wood, tree, mound, and water spirits; heath-people, hill-watchers, treasure-guards, good people, little people, pishogues, leprechauns, night-riders, pixies, nixies, gnomes, and the rest – gone, all gone! I came into England with Oak, Ash and Thorn, and when Oak, Ash and Thorn are gone I shall go too’ (Puck of Pook’s Hill). Релігійні міфи про початок світу та зародження життя на землі є важливим компонентом картини світу індусів, напр.: “Payah kun,’ said the Eldest Magician; and he breathed upon the bare patch where she had eaten, and upon the place where she had sat down, and one became the great Indian Desert, and the other became the Desert of Sahara, and you can look them out on the map (The Jungle Books).

Етнокультурні традиції та особливості обох народів знайшли відображення у художній прозі Редьярда Кіплінга, поєднавшись у нову міжкультурну реальність, вербалізовану відповідними мовними засобами.

Розділ 2. “Лінгвокультурні особливості базових концептів у художній прозі Редьярда Кіплінга”. У художній прозі Р.Кіплінга виокремлено типові як для англійців, так і для індусів, а також притаманні окремо кожному з цих етносів концептосфери – сукупність взаємозумовлених концептів. Концептосфера ЛЮДИНА відтворюється за рахунок ізоморфних та аломорфних мовних виявів; ПРОСТІР, ЧАС, ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНІ ЯВИЩА носять виключно аломорфний характер.

Основними аспектами втілення концептосфери ЛЮДИНА є етнокультурний, гендерний та аксіологічний: у прозових творах письменника вирізняються кілька етнокультурних традицій, напр., The talk of white men is wholly lacking in dignity (Kim); Mahbub’s hand shot into his bosom, for to call a Pathan a ‘black man’ [kala admi] is a blood-insult (Kim); вирізняється опозиція “чоловік – жінка”, напр., Our night trains are not as well looked after as the day ones, where the sexes are very strictly kept to separate carriages (Kim); значну роль для представників обох культур відіграє ціннісний компонент, напр., The old brute pushed and panted and grunted up the bank, mumbling: “Respect the aged and infirm!” (The Jungle Books).

У кожній з культур людська істота відіграє певну роль і наділена низкою характеристик. Проте існують риси англійської та індійської лінгвокультурних традицій, притаманні представникам обох етносів. У художніх прозових творах Р.Кіплінга людина наділена як позитивними, так і негативними рисами. Вона мудра, що допомагає їй впоратися з різними життєвими ситуаціями, напр., Men and their cubs are very wise. He may be a help in time (The Jungle Books); хоробра і здатна це проявити не лише словом, а й вчинками, напр., A brave heart and a courteous tongue,” said he (The Jungle Books); працьовита, напр., I worked like a horse and I ate like a hog and I slept like a dead man (Collected Stories).

До негативних рис можна зарахувати слабкість, емоційність, хитрість, злодійкуватість, брехливість, жахливу людську натуру.

Людина слабка у порівнянні з будь-якою іншою живою істотою, напр., The reason the beasts give among themselves is that Man is the weakest and the most defenceless of all living things, and it is unsportsmanlike to touch him (The Jungle Books). Надмірність емоцій приносить їй лише зло, напр., ‘Hearts are like horses. They come and they go against bit or spur’ (Kim). У різних життєвих ситуаціях людина проявляє хитрість, напр., “That is man’s cunning,” said Kaa. “Thou art wise, but the Little People are always angry (The Jungle Books). Людська натура злодійкувата, тому цінні речі доводиться ховати, напр., Ticket-collecting is a slow business in the East, where people secrete their tickets in all sorts of curious places (Kim). Як англійцям, так і індусам, з точки зору Р.Кіплінга, притаманна брехливість, напр., You are all liars, you English” (Captains Courageous); Kim
could lie like an Oriental (Kim). Усі зазначені негативні риси характеризують людину як жахливу істоту, навіть у порівнянні з тваринами, напр., And because
I had learned the ways of men, I became more terrible in the jungle than Shere Khan (The Jungle Books).

Крім спільних рис, у художній прозі Р.Кіплінга відображені властивості, притаманні представникам окремих етносів. Власне англієць поєднує як позитивні, так і негативні властивості. Серед позитивних виділяються гордість за свою націю, допитливість, уособлення прогресу. Англійці пишаються тим, що вони є представниками саме цього народу, напр., I am not Norman, Sir Richard, nor Saxon, Sir Hugh. English am I (Puck of Pook’s Hill). Вони цікавляться подіями, які відбуваються в їхній країні, напр., But it was above all hings necessary that England at breakfast should be amused and thrilled and interested, whether Gordon lived or died, or half the British army went to pieces in the sands (The Light that Failed). Здобутки англійського народу, зокрема, медицина, знаходяться на високому рівні, напр.,
He got the medicine, because he’s an English doctor (Collected Stories).

Однак, представникам англійського народу притаманні й негативні риси, такі як зверхність у стосунках з іншими, невитривалість, загарбницька натура.

Англійці вважають себе вищою порівняно з усіма іншими народами нацією, напр., “My order is to take thee to the school.“ The driver used the ‘thou’, which is rudeness when applied to a white man (Kim). Порівняно з індусами, англійці – фізично слабкі, напр., No European could have made five miles a day over the
ice-rubbish and sharp-edged drifts (The Jungle Books). Вони націлені на те, щоб захопити чужі землі, напр., “It’s a clumsy ending and vile journalese, but it’s quite true. And yet” – he sprang to his feet and snatched at the manuscript – “you scarred, deboshed, battered old gladiator! You’re sent out when a war begins, to minister to the blind, brutal, British public’s bestial thirst for blood ”(The Light that Failed).

Індійському суспільству властива соціальна нерівність, напр., Followed the usual aimless babble that every low-caste native must rise on every occasion (Kim) та почуття меншовартості, напр., that what is good for the Englishman must be twice as good for the Asiatic (The Jungle Books).

Творчість Р.Кіплінга багата згадками про інші національності. У художніх прозових творах письменника в описах людей інших національностей, підкреслюються ті риси, які є, на погляд автора, типовими. Номінація представників інших націй базується на територіальних ознаках, особливостях способу життя, кольорі шкіри, рисах зовнішності, асоціаціях з представниками тваринного світу.

Представник певного культурного угруповання може називатися так само як і територія, де він проживає, напр., “Would I do it if I did not, Ohio?” (Captains Courageous). Звички певного народу, зокрема, недотримання гігієни, також лежать в основі його номінації, напр., Kerick Booterin turned nearly white under his oil and smoke, for he was an Aleut, and Aleuts are not clean people (The Jungle Books). Вказуючи на колір шкіри людини, автор узагальнено ідентифікує її як представника не стільки окремого народу, скільки відповідної раси, напр.,
The Yellow Man, whose name was Kitai, had with him a brown box (Puck of Pook’s Hill). Певні особливості зовнішності людини, такі як, наприклад, зачіска, також характеризують людину, напр., She had been in the China passenger trade and her lower deck had bunks for two thousand pigtails (The Light that Failed). Назва представників інших національностей може базуватися на подібностях з об’єктами тваринного світу, що оточує певний народ, напр., “Aren’t the camel-guns ever going to begin!” (Kim).

У прозовій творчості Р.Кіплінга значне місце посідає жінка. В обох культурах вона здатна створити домашній затишок, наділена інтелектуальними здібностями. Жінка дбає про комфорт у домі, напр., She picked out a nice dry Cave, instead of a heap of wet leaves, to lie down in; and she lit a nice fire of wood at the back of the Cave; and she hung a dried wild-horse skin, tail down across the opening of the Cave; and she said, “Wipe your feet dear, when you come in, and now we’ll keep the house (Just So Stories); вона мудра, напр., She is beyond question a wise and
a discerning woman. All women are thus (Kim) та талановита, напр., As a town-mouse well acquainted with the latest songs by the most fashionable composers – they are women for the most part – Kim had a distinct advantage over men from a little fruit village behind Saharunpore, but he left that advantage be inferred (Kim).

Жінка наділена і негативними рисами. Вона говірлива, напр., The husbands of the talkative have a great reward hereafter’ (Kim) та неорганізована, напр., for it is by means of women that all plans come to ruin and we lie out in the dawning with our throats cut (Kim).

У концептосфері ЛЮДИНА в аксіологічному аспекті, існують ціннісні концепти, які характеризують культурні особливості як англійців, так і індусів: ПРАВДА, ПОВАГА, ОСВІТА, СТРИМАНІСТЬ, КОХАННЯ, ЖИТТЯ, ВІРА У БОГА/ВИЩІ СИЛИ, РОДИННІ ЗВ’ЯЗКИ, ДРУЖБА, МАТЕРІАЛЬНІ БЛАГА, ФОЛЬКЛОР.

Як для англійців, так і для індусів важливо говорити правду, напр., “A liar,
a flatterer, and a jackal were all hatched out one egg,” said the adjutant to nobody
in particular (The Jungle Books). Поважати старих і людей з фізичними вадами
є обов’язком кожної людини, напр., The old brute pushed and panted and grunted up the bank, mumbling: “Respect the aged and infirm!” (The Jungle Books). У межах кожної з культур люди розуміють важливість навчання, напр., You must go back to Lucknow and be a good little boy and mind your book, as the English say, and perhaps, next holiday if you care, you can come back to me!’ (Kim). Надмірні прояви емоцій є негативною рисою, напр., I can see now that the sign of the Red Bull was a sign for me as well as for thee. All desire is red – and evil’ (Kim). Кожна людина розуміє цінність такого почуття, як кохання, напр., The Red Flower is in my body, my bones are water – and – I know not what I know (The Jungle Books). Як англійці, так і індуси високо цінують життя. Однак вони не здатні ним керувати, напр., Kim flung himself wholeheartedly upon the next turn of the wheel (Kim). Усі процеси підпорядковуються вищій силі, напр., I worshipped none, child. I bowed before the Excellent Law (Kim). Близькі поняття – сім’я, напр., I wish, though, that I had somebody that belonged to me – just a father or a mother (The Light that Failed) та дружба, напр., The Gods gave me all three, and there is no gift like friendship (Puck of Pook’s Hill), відіграють важливу роль у житті людини. Людська істота не уявляє своє життя без достатку, напр., “Yes,” said Dick deliberately, “I like the power; I like the fun; I like the fuss; and above all I like the money” (The Light that Failed). Вона любить спів і танці, напр., Singing over the spring songs – the moon and sambur songs (The Jungle Books).

У творчості Р.Кіплінга виокремлюються та відіграють домінуючу роль у життєвій філософії Заходу та Сходу дві основні буттєві категорії – простір та час. Вони належать до тих понять, які формують основу людського світосприйняття та утворюють найважливіші для людини форми існування матерії (О.С.Кубрякова), напр., Delhi is the navel of the world’; and he is indeed as old as the jungles (Kim).

Великобританія є морською державою, котра омивається водою з усіх боків, тому для англійців ПРОСТІР асоціюється з морем, яке є важливою частиною їхнього життя, напр., Then a low, gray mother-wave swung out of the fog, tucked Harvey under one arm, so to speak, and pulled him off and away to leeward; the great green closed over him, and he went quietly to sleep (Captains Courageous). Для жителів Сходу значущість поняття простору виявляється у поважному ставленні до рідної землі, що визначає важливість концепту БАТЬКІВЩИНА для індусів: Once upon
a time, on an uninhabited island on the shore of the Red Sea, there lived a Parsee
from whose hat the rays of the sun were reflected in more-than-oriental splendour
(Just So Stories).

Характеристики концепту ЧАС кардинально відрізняються в англійській та індійській культурах. Для англійців час відмірюється конкретними проміжками: He spent his evening on the quay, and boarded many ships (The Light that Failed).
В індійській культурі прояви часу пов’язуються з природою, наприклад, дощем: These things happened many, many rains ago (The Jungle Books); плодами та деревами: As many times as there are nuts on that palm (The Jungle Books).

В індійській культурі природний компонент домінує над людським: існує ціла низка понять, що є більш значущими складовими природи, ніж людина. Саме цим зумовлена важливість для індійської культури таких концептосфер, як ФЛОРА, ФАУНА та ПРИРОДНІ ЯВИЩА, що не типово для англійців. У художніх прозових творах Р.Кіплінга описи тварин (слонів, змій та інших представників фауни) переважають над розповідями про людей.

Серед диких тварин важливим є слон, який уособлює силу та владу:
The happy medium for stump – clearing is a lord of all beasts, who is the elephant (Collected Stories); змія асоціюється з мудрістю: There is none like thee in the jungle, wise, old, strong, and most beautiful Kaa (The Jungle Books); мавпа характеризується як нерозумна істота, а порівняти людину з мавпою вважається образою: Ugh!
I grow angry and I curse them, and they feign penitence, but behind my neck I know they call me a toothless old ape (Kim); вовк асоціюється зі сміливістю: No more angry than wolves in a cage when their trainer walks among them (Puck of Pook’s Hill); лисиця з хитрістю: Bold as a wolf, cunning as a fox was Witta! (Puck of Pook’s Hill).

Корова та бик належать до домашніх тварин. Корова вважається в Індії священною твариною: the nine hundred though devils of his father’s prophecy, might pray to the beast after dark, as Hindus pray to the Holy Cow (Kim), а бик є охоронцем спокою: It may be that the Bull knows – that he is sent to guide us both,’ said the lama, hopefully as a child (Kim).

Для персонажів-англійців у художній прозі Р.Кіплінга концептосфера ФАУНА представлена кішками, собаками, рибами та пташками. Собака є першою твариною, яку приручила людина: The Woman said, ‘Wild Things out of the Wild Woods, help my Man to hunt through the day and guard this Cave at night, and I will give you as many roast bones as you need’ (Just So Stories). Кішка вважається розумною та хитрою: Then the Woman laughed and set the Cat a bowl of the warm white milk and said, ‘O Cat, you are as clever as a man, but remember that your bargain was not made with the Man or the Dog, and I do not know what they will do when they come home’ (Just So Stories). Рибальство є важливим видом промислу у морській державі, саме це зумовлює важливість риби у рамках англійської культури: ”Nay; but spare my men,” said Fulke; and he heard him splash like a fish in a pond, for the tide was rising (Puck of Pook’s Hill). Пташка згадується в історичних оповідях героїчного минулого англійського народу: and in the saddle he looked like a little white falcon (Puck of Pook’s Hill).

З огляду на те, що у географічному аспекті Індія та Англія розташовані далеко одна від одної, тварини, які мешкають у цих країнах, різні. Саме тому в рамках кожної з культур, тварини, які живуть, відповідно, на території Індії та Англії, відіграють значну роль.

Поряд з тваринами в індійській культурі вода є основою усього живого: вона є невід’ємною частиною життя кожної людини, напр., The river has shiften even into my little life (The Jungle Books), її потребують усі, напр., It needs water. A new skin never comes to full colour before the first bath (The Jungle Books). У художній прозі Р.Кіплінга концепт ВОДА поділяється на два мікроконцепти: РІКА, напр., By the Right and Left of Ganga (The Jungle Books) та ДОЩ, напр., Better could not be till the rains fall in the dry season (The Jungle Books). Для англійців важливою категорією є море: Far away a sea would burst into a sheet of foam, and the other would follow suit as at a signal (Captains Courageous).

Природоцентричний характер художньої прози підтверджується важливістю для персонажів-індусів у творчості Р.Кіплінга концепту ВОГОНЬ. Він – неодмінний атрибут побуту та джерело страху, він функціонує як біологічна істота: “This thing will die if I do not give it things to eat” (The Jungle Books).

Змоделювати специфічний природоцентричний компонент у бікультурній концептуальній картині світу письменника дозволяють типові для світогляду індусів концептуальні метафори:

ЖИТТЯ – ЦЕ КОЛЕСО, ЯКЕ РУХАЄТЬСЯ У ЗАДАНОМУ НАПРЯМКУ: Kim flung himself wholeheartedly upon the next turn of the wheel (Kim);

ЛЮДИНА – ЦЕ ДРІБНИЧКА У СВІТІ ПРИРОДИ: I will stay in the madrissah till I am ripe (Kim);

ПРИРОДА – ЦЕ МОГУТНЯ ЖИВА ІСТОТА: Our own ship was swallowed up
in the mist (Puck of Pook’s Hill);

БІДА – ЦЕ БЕЗЖАЛІСНИЙ БАТІГ: “Is this the Hand of Friendship to avert
the Whip of Calamity?” laughed the Colonel (Kim):

ДРУЖБА – ЦЕ РУКА ДОПОМОГИ: “Now he really needs the Hand of
Friendship (Kim).

Природоцентричному характеру індійської культури протиставляються антропоцентричні особливості, притаманні західній цивілізації. Концептуальні метафори віддзеркалюють особливості світогляду англійців та відтворюють важливі для них поняття та принципи життя:

ЛЮДИНА – ЦЕ ВОЛОДАР/ГОСПОДАР СВІТУ: “Look you, boys,” said he,
“I am born out of my due time. Five hundred years ago would have made all England such an England as neither Dane, Saxon, nor Norman should have conquered” (Puck
of Pook’s Hill);

ЗБРОЯ – ЦЕ ДРУГ: “He loosed the blade a little and drove it back happily into the sheath, and the sword answered him low and crooningly, as – as a woman would speak to a man, her head on his shoulder) (Puck of Pook’s Hill);

ЖАГА БАГАТСТВА – ЦЕ ЗЛО: Moreover – come back, Binkie: that red daub isn’t going anywhere – unless you take precious good care, you will fall under the damnation of the cheque-book, and that’s worse than death (The Light that Failed);

ОСВІТА – ЦЕ МОГУТНІЙ ДРУГ: “But how excellent a weapon is a pen! I must learn it” (Puck of Pook’s Hill).

У лінгвокультурному просторі художньої прози Редьярда Кіплінга відображені особливості англійської та індійської культурних традицій. Лінгвокультурні концепти та концептуальні метафори акумулюють риси, типові для кожної з культур.

Розділ 3. “Мовні особливості художньої прози Редьярда Кіплінга у лінгвокультурному аспекті”. Особливості лінгвокультурного простору художньої прози Р.Кіплінга вербалізуються за допомогою різнорівневих мовних одиниць: фонетичних, морфологічних, лексичних, синтаксичних.

Однією з рис природоцентричного характеру східної культури є багатство звукових відчуттів. Засоби звукової експресії роблять творчість письменника унікальною. Відтворення звуків природи: splashed – плюскіт, quaking – дрижання, bubbled – булькіт, crack – тріск, slipped – відчуття чогось слизького, thunder – грім, snapped – тріск, crashing – тріск, roared – рев, crackle – хрускіт, потріскування, howling – виття вітру, і людських звуків: squeals, scream, shrieking – виск, пронизливий крик, giggles – хихотіння, coughing – кашель, humming – мугикання, наповнює творчість автора багатством відчуттів, необхідних для зображення національно-культурного колориту Сходу. Поєднання різного типу відчуттів повною мірою відтворює особливості світу, відображеного автором у його художній прозі, напр.,