НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ГАЛИЦЬ Оксана Василівна

УДК 336.711.65:339.924

ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Спеціальність: 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківської справи Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Смовженко Тамара Степанівна,

Університет банківської справи

Національного банку України,

ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Корнєєв Володимир Вікторович,

Державна установа «Інститут економіки

та прогнозування» НАН України,

заступник завідувача відділу досліджень розвитку

та регулювання фінансових ринків;

кандидат економічних наук, доцент

Хома Ірина Василівна,

Національний університет «Львівська політехніка»,

доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться 16 травня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 14 квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник І. З. Сторонянська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Євроінтеграційні наміри України внесли зміни до розвитку її економіки і зокрема до фінансової сфери. Суттєво ці зміни торкнулись розвитку банківської системи, яка є системоутворювальною ланкою фінансово-кредитного ринку. Суть цих змін проявляється у збільшенні присутності іноземних банків, необхідності імплементації норм банківського законодавства, чинних в ЄС, та європейських методів ведення банківського бізнесу у вітчизняну практику.

Для того, щоб забезпечити ефективне функціонування банківської системи України в умовах посилення євроінтеграційних процесів, необхідно дослідити особливості сучасного етапу її розвитку, дослідити вплив на її роботу іноземного капіталу. Усе це зумовлює актуальність розроблення проблематики ефективного розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграції.

Проблематика європейської інтеграції знайшла широке висвітлення в еко-но-мічній літературі. Наукове обґрунтування інтеграційних процесів України на-ведено у працях таких відомих учених як: О. Білорус, А. Гальчинський,
В. Геєць, М. Долішній, Р. Кашпір, С. Кульпінський, Д. Лук’яненко, Н. Мікула, В. Мусієць, Ю. Полунєєв, А. Ревенко, В. Сіденко, В. Сікора, О. Шаров та ін.

Вагомий внесок у дослідження євроінтеграційних процесів зробили такі зарубіжні автори як: Е. П. М. Гарденер, К. Дойч, Н. Злоказова, Р. Маккінон,
Р. Манделл, А. Мілвард, П. Калліер, П. Кеннен, Г. Фейгін, Я. Флемінг,
С. Хоффман, У. Штойберг та ін.

Теоретичні та прикладні аспекти розвитку банківської системи України було досліджено такими відомими вітчизняними науковцями та практиками як:
І. Алексєєв, О. Барановський, О. Вовчак, В. Геєць, О. Кірєєв, М. Козоріз,
В. Корнєєв, М. Крупка, В. Міщенко, Т. Смовженко, В. Стельмах, І. Хома та ін.

Разом з тим питання ефективного розвитку банківської системи з урахуванням євроінтеграційних процесів України залишаються не достатньо дослідженими.

Актуальність зазначених питань, необхідність їх поглибленого дослідження зумовили вибір теми дисертаційної роботи, окреслили мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, проведених автором згідно із плановою науково-дослідною темою Університету банківської справи Націо-нального банку України «Підвищення ефективності взаємодії банківського та реального секторів економіки в умовах євроінтеграції та глобалізації» (номер державної реєстрації 0105V008982). Зокрема, автором було розроблено рекомендації щодо оцінювання ефективності роботи банківської системи та пропозиції щодо прискорення її інтеграції в європейський фінансовий ринок.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є роз-роблення теоретико-методологічних та прикладних засад підвищення ефектив-ності розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграції.

Для досягнення поставленої мети в роботі було поставлено такі завдання:

· уточнити понятійно-термінологічний апарат за тематикою дослідження;

· визначити вплив євроінтеграційних процесів на розвиток та ефективність роботи банківської системи України;

· дослідити особливості ведення банківського бізнесу в європейських країнах та основні норми його регулювання;

· оцінити грошово-кредитну політику Національного банку України з позицій європейських стандартів, визначити рівень імплементації норм банківського нагляду ЄС в Україні;

· проаналізувати сучасний стан функціонування банківської системи України та рівень його ефективності;

· удосконалити методику оцінювання рівня конкурентоспроможності банку;

· розробити пропозиції щодо удосконалення механізмів ефективного розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції.

Об’єктом дослідження є розвиток банківської системи в умовах євроінтеграції України.

Предметом дослідження є ефективність функціонування банківської системи в умовах євроінтеграції України та напрями її підвищення.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії та теорії фінансів, що стосуються банківської системи та регулювання грошово-кредитного ринку, теорії інтеграції, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних дослідників у сфері розвитку банківської системи та євроінтеграції України, чинні законодавчі і нормативно-правові акти України в цих сферах. Для дослідження законо-мірностей та особливостей функціонування банківської системи України з позицій євро-інтеграції використано методи порівняльного аналізу (для ви-значення відносного рівня розвитку банківської системи України в порівнянні з європейськими країнами), ретроспективного та статистичного аналізу (при дослідженні осо-бливостей розвитку вітчизняних банків та рівня їх конку-рентоспроможності), наукового абстрагування (при розробці системи заходів з підвищення рівня конкурентоспроможності банківської системи). Методи наукового аналізу та синтезу застосовувались для визначення основних проблем, що стримують розвиток та інтеграцію української банківської системи до європейського фінансового простору, а також при розробленні заходів з їх усунення.

Інформаційна база дослідження сформована на основі використання законодавчих та нормативних актів, що регулюють діяльність банків в Україні; звітних даних щодо діяльності українських та зарубіжних банків; офіційних статистичних даних; матеріалів Національного банку України; науково-методичної літератури; матеріалів періодичних видань; аналітичних розрахунків автора, ресурсів Інтернету.

Наукова новизна отриманих результатів. Науковим завданням до-слі-дження було розроблення теоретико-методологічних засад підвищення ефектив-ності розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції України. Відповідно до мети і завдань проведеного дослідження одержано такі теоретичні та методичні результати, що характеризуються науковою новизною:

уперше:–

розроблено методику визначення ефективності функціонування банківської системи України та окремих банків на основі використання встановлених Національним банком економічних нормативів, яким надано питомі ваги і додано групу показників рентабельності. Запропонована методика доповнює методичну базу аналізу банківської діяльності та дозволяє в динаміці відслідковувати зміни ефективності в роботі банківських установ та банківської системи України загалом;

удосконалено:–

методику оцінки конкурентоспроможності банку на ринку банківських послуг. В її основу покладено інтегральний коефіцієнт, що узагальнює показники відносної конкурентоспроможності активів, зобов’язань, власного капіталу та прибутковості банків;–

підходи до підвищення ефективності розвитку банківської системи України, до яких віднесено: відокремлення служби банківського нагляду від Національного банку у окрему організаційну структуру, удосконалення роботи об’єднань комерційних банків, створення інституції банківського омбудсмена та умов для виникнення в країні спеціалізованих, кооперативних, муніципальних банків. Їх комплексне впровадження дозволить підвищити ефективність функціонування банківської системи України;

набули подальшого розвитку: –

класифікація зовнішніх та внутрішніх чинників, які перешкоджають просуванню банківської системи в європейський фінансовий простір, що дозволяє наглядовим органам більш адекватно застосовувати механізми їх мінімізації та усунення; –

обґрунтування особливостей розвитку банківського бізнесу в європейських країнах залежно від рівня їх інтеграції до ЄС, що дає змогу визначити пріоритети розвитку банківської системи України на шляху поглиблення процесу її інтеграції до фінансового ринку ЄС;

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці методичних підходів до оцінки ефективності розвитку банківської системи України. Основні положення та висновки дисертації використані Національним банком України при розробленні Стратегії розвитку банківської системи України на 2008–2012 роки (довідка № 11-113/3583 від 26.09.2007), Асоціацією українських банків при наданні пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства (довідка № 08-10/0536 від 04.10.2007), Міністерством економіки України при розробці відповідних документів та нормативних актів щодо удосконалення механізмів економічної політики держави, розвитку бан-ківських і небанківських установ України (довідка № 53-22/659 від 11.09.2007). Науково-методичні розробки, запропоновані в дисертації, впроваджені та ви-користані в навчальному процесі Університету банківської справи Національного банку України при викладанні навчальних дисциплін «Банківський нагляд», «Фінансовий менеджмент у банку», «Фінансовий менеджмент» (довідка № 08-16/656 від 08.10.2007) і Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України при складанні навчальних програм та підготовки методичного забезпечення з дисциплін «Аналіз банківської діяльності», «Центральний банк і грошово-кредитна політика», «Корпоративне управління в банках» (довідка
№ 01-15/932 від 28.09.2007). Подальше впровадження в практичну діяльність окремих положень, висновків та пропозицій дисертаційного дослідження сприятиме підвищенню конкурентоспроможності банків України на внутріш-ньому та зовнішньому ринках, інтеграції до європейських стандартів.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, розробки, висновки та результати, що викладено в дисертації і винесено на захист, виконані та отримані автором особисто.

Апробація результатів роботи. Про основні результати дослідження автор доповідала, вони отримали позитивну оцінку на семи науково-практичних кон-ференціях та семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу (регіо-наль-ний аспект)» (17–18 квітня 2003 р., м. Чернівці); Міжнародній науково-прак-тичній конференції «Проблеми зниження тінізації економіки України в умовах ринкових перетворень» (10 листопада 2003 р.,
м. Львів); V Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія розвитку малих та середніх банків у контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів» (14 жовтня 2004 року, м. Львів); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічні проблеми ринкової трансформації України» (17 березня 2005 р., м. Львів); Науково-практичному семінарі «Нагляд на основі оцінки ризиків та бухгалтерський облік фінансових інструментів за міжнародними стандартами» (6–7 грудня 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансовий потенціал регіонів України в умовах ринкової економіки» (16–17 березня 2006 року, м. Чернівці); ІІ Між-народній науково-практичній конференції «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (31 травня – 1 червня 2007 року, м. Львів).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 11 наукових працях загальним обсягом 4,1 друк. арк. З них 8 наукових праць – у фахових виданнях, загальним обсягом 3,5 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 198 позицій, додатків. Загальний обсяг дисертації – --сторінок комп’ютерного тексту, у
т. ч. 7 рисун-ків, 23 таблиці, з них 5 займають площу цілої сторінки. Робота також містить 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й основні завдання дисертації, відображено наукову новизну та практичне значення роботи.

Розділ 1 «Теоретико-методологічні та прикладні аспекти ефективного функціонування банківської системи України в умовах євроінтеграційних процесів» присвячено дослідженню євроінтеграційних процесів та їх впливу на діяльність банківської системи, проаналізовано досвід та особливості функціонування банківських систем європейських країн, визначено норми регулювання банківської діяльності в ЄС та ступінь їх імплементації в Україні. Основний акцент у дослідженні зроблено на урахуванні впливу євро-інтеграційних процесів на ефективність розвитку банківської системи.

Європейська інтеграція є об’єктивним процесом поступового зближення та взаємопроникнення близьких за рівнем розвитку країн і формування на цій основі спільного політичного, економічного, торговельного, фінансового, валютного простору. Спроби теоретичного узагальнення економічної інтеграції призвели до появи її нових концепцій: «Поглиблення задля розширення», «Європи змінних геометрій», «Концентричних кіл», «Різношвидкісної Європи». Це є, з одного боку, віддзеркаленням різних етапів, рівнів зрілості та проявів інтеграційних процесів, з іншого – об’єктивною необхідністю пошуку подальших шляхів розвитку ЄС. Важлива роль у цих концепціях відводиться фінансово-кредитній системі та саме банківській її ланці, оскільки інтеграція неможлива без їх об’єднання, яке також здійснюється за певними етапами. Серед них автором виділено: активізацію транскордонного руху капіталу, імплементацію норм спільного законодавства та створення спільного валютного союзу.

За результатами дослідження розвитку банківського бізнесу в європейських країнах було зроблено висновок, що є взаємозв’язок між рівнем інтеграції країни до ЄС та рівнем розвитку її банківського сектора. Відповідно до положень інтеграційної теорії виділяється чотири рівні європейської інтеграції, на трьох із них: найвищому – валютному союзі, рівні митного союзу та рівні претендента на інтеграцію – простежуються чіткі особливості розвитку банківських систем країн:–

на рівні валютного союзу – високорозвинена банківська система, високий рівень взаємопроникнення капіталу, у тому числі завдяки використанню спільної валюти; повністю уніфіковане європейське банківське законодавство;–

на рівні митного союзу – відносно слабше розвинена банківська система, яка характеризується високою часткою участі іноземних інвесторів; імпле-мен-товано основні норми банківського законодавства, за винятком положень, що стосуються грошового обігу;–

у країнах – претендентах на євроінтеграцію – слабкий рівень розвитку банківської системи, відносно низький рівень іноземного капіталу, через високий рівень ризиків; імплементовано незначну частину євро-пейського банківського законодавства.

У результаті дослідження встановлено, що економічна інтеграція посилила конкуренцію в банківському секторі, поглибила процеси концентрації бан-ків-ського капіталу, що поставило ЄС перед необхідністю створення наднаціо-нального механізму регулювання банківської сфери. У роботі підкреслено, що регулювання мало на меті забезпечити стабільний і збалансований розвиток європейського ринку, активізацію банківської діяльності.

Ураховуючи те, що в процесі євроінтеграції виникне необхідність в імплементації норм європейського законодавства до українського з метою підвищення ефективності функціонування та розвитку вітчизняних банків, досліджено основні нормативні документи, що регулюють банківське законо-давство в ЄС. Установлено, що з більшості позицій в Україні досягнуто відповідності основним нормам та стандартам ЄС. Однак частина чинних в Україні нормативно-правових актів у банківській галузі не повною мірою адаптована до законодавства ЄС, що може розглядатись як один із стримувальних факторів ефективного розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграції.

На основі аналізу засад функціонування банківської системи України зроблено висновок, що для неї притаманні ті ж загальні принципи, які характеризують діяльність банківських систем країн ЄС і безпосередньо Центральної та Східної Європи (дворівнева побудова, розділення функцій центрального банку та всіх інших банків, контроль за діяльністю банківських установ). Однак вони здійснили реформування своїх банківських систем значно швидшими темпами, ніж Україна, що зумовило вищий рівень конкуренто-здатності їхніх банків, якщо порівнювати з українськими, та вищу ефективність їх розвитку.

Шляхами до подолання відставання в розвитку банківської системи України від європейських країн мають стати підвищення ефективності її роботи, імплементація європейських норм регулювання діяльності, підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних банків, полегшення їх доступу до ринку європейських кредитних ресурсів.

Проведення перетворень у банківській системі України сприятиме прискоренню темпів європейської інтеграції, налагодженню більш тісного міжнародного економічного співробітництва і підвищенню конкуренто-спро-можності вітчизняних банків на ринку банківських послуг, дасть можливість збалансувати інтереси банків та клієнтів. Разом це дозволяє визначити шлях до інтеграції банківської системи України в європейський фінансовий простір
(рис. 1).

Зокрема, етапами інтеграції банківської системи України до європейського фінансового простору є одночасне підвищення ефективності роботи банківської системи та приведення грошово-кредитної політики у відповідність до європейських стандартів. На наступному етапі доцільно реалізовувати заходи з підвищення конкурентоспроможності банківської системи (підвищення рівня капіталізації, удосконалення її організаційної структури та функціонального спрямування). Далі доцільно привести українське банківське законодавство в повну відповідність до норм ЄС.

Рис. 1. Шлях до інтеграції банківської системи України
в європейський фінансовий простір

Розділ 2 «Аналіз ефективності функціонування банківської системи України» присвячений оцінці роботи банківського нагляду та грошово-кредитної політики Національного банку України в контексті євроінтеграційних процесів, аналізові основних тенденцій розвитку банківської системи України, впливу на неї іноземного капіталу, визначенню ефективності її роботи.

У роботі проаналізовано сучасний стан та основні тенденції розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграційних процесів, а це дозволило зробити висновок, що, незважаючи на високі темпи розвитку, вона все ж є менш розвиненою, якщо порівнювати з європейськими аналогами.

У процесі дослідження було з’ясовано, що успішність проведення грошово-кредитної політики, з урахуванням змін, які зумовлюються євроінтеграційними процесами, значною мірою залежить від функціонування центрального банку, діяльність якого має значний вплив на ефективність функціонування економіки країни. Діяльність Національного банку України впродовж останніх років була спрямована на забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Грошово-кредитна, валютно-курсова політика Національного банку України здійснювалась відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики, за-тверджених Радою Національного банку України, і була адекватна тим процесам, які відбувалися в економіці держави, та загалом сприяла економічному зростанню.

Дослідження показало, що в Україні, на відміну від європейських країн, немає довгострокової стратегії монетарної політики, за допомогою якої визначались би інструменти грошово-кредитної політики на довгостроковий проміжок часу. Основні засади грошово-кредитної політики приймаються на рік і в них не визначено інструментів монетарної політики на значний проміжок часу, які б дозволили прогнозувати розвиток економіки. У роботі зроблено висновок про те, що невикористання при визначенні грошово-кредитної політики як головного компонента інфляційної складової може розглядатись як певна невідповідність європейським вимогам. З огляду на це підтверджується необхідність поступового переходу до таргетування інфляції з метою вжиття антиінфляційних заходів у тісному поєднанні із заходами розвитку реального сектора економіки.

Важливим показником розвитку грошово-кредитних відносин є рівень монетизації економіки. Питома вага готівки в широкій масі грошей в Україні є однією з найбільших у світі. Так, наприкінці 2006 року відношення М0 до М3 в Україні становило 28,7%, тоді як в європейських країнах – 8,3%. Співвідношення М0 до ВВП в Україні на кінець 2006 року дорівнювало 12,6%, тоді як у країнах ЄС – 5,6%. Водночас такий стан речей в українській економіці можна пояснити не надмірністю готівкової маси, а значним дефіцитом безготівкових коштів.

У процесі дослідження з’ясовано, що інтеграції вітчизняної банківської системи в європейський фінансовий простір перешкоджають як зовнішні, так і внутрішні чинники. До зовнішніх віднесено низькі доходи переважної більшості населення України, велику питому вагу збиткових підприємств, значний тіньовий обіг, непередбачуваність політичної та економічної ситуації в Україні й ризиків на довгострокову перспективу. До розряду внутрішніх – низький рівень капіталізації, і, як наслідок, неможливість забезпечити економіку ресурсами в потрібних обсягах, недостатню конкуренто-спро-можність вітчизняних комерційних банків порівняно з європейськими, вузькість асортименту пропонованих послуг, нерозвиненість системи кредитних історій (кредитних бюро), недостатній рівень управління ризиками та неефективний менеджмент.

Це підтверджують основні макроекономічні показники діяльності банківської системи України. За останні п’ять років банки наростили загальні активи у 8,8 раза, а зобов’язання – у 9,7 раза. Якщо 2000 року кошти суб’єктів господарювання перевищували кошти фізичних осіб більш як удвічі, то на 01.01.2007 р. ситуація протилежно змінилася: кошти фізичних осіб в 1,4 раза перевищили кошти суб’єктів господарювання. У 13,8 раза збільшився регулятивний капітал банків (рис. 2).

Така динаміка, безумовно, є позитивною тенденцією в банківському секторі, однак і надалі зберігається невідповідність у темпах росту активів та регулятивного капіталу банківських установ. Окрім того, навіть такі високі темпи приросту показників роботи банківської системи, які спостерігаються в Україні, не дають змоги розраховувати найближчим часом (3–5 років) на досягнення показників середньоєвропейського рівня.

Рис. 2. Динаміка загальних активів, зобов’язань і капіталу банківської системи України у 2001–2006 рр. (млн грн)

Банківська система України сьогодні є повністю відкритою для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дозволяє створювати банки з іноземним капіталом, з моменту вступу України до СОТ буде дозволено і функціонування філій іноземних банків. Іноземний капітал присутній у банківській системі України вже понад п’ять років.

У ході дослідження проаналізовано вплив іноземного капіталу на діяльність банківської системи України. З’ясовано, що протягом 2001–2003 років кількість банків з іноземним капіталом в Україні скорочувалась (із 22-х на початок 2001 року до 19-ти – на кінець 2003 року), що свідчило про недостатню привабливість вітчизняного ринку фінансових послуг для іноземних інвесторів. Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків упродовж тих років також мала тенденцію до зменшення – із 13,3% на 01.01.2001 р. до 9,6% – на 01.01.2005 р. Однак 2005 року ця тенденція змінилася: кількість банків з іноземним капіталом збільшилась до 23-х, а 2006-го – до 35-ти. Банків, яким належить 100 відсотків іноземного капіталу, в Україні на початок 2007 року було 13. Таким чином, у 2005–2006 роках спостерігається підвищення інтересу зару-біжних інвесторів до вітчизняної банківської системи, що зумовлено високим рівнем її прибутковості та ненасиченістю ринку.

Зазначено, що основним спонукальним фактором входження іноземних банків на український ринок є бажання отримання більш високого прибутку за умови прийнятного ризику.

У роботі визначено позитивні чинники та імовірні ризики входження іноземного капіталу в Україну (табл. 1).

Таблиця 1

Позитивні чинники та імовірні ризики входження іноземних банків
в Україну

№ пор. | Позитивні чинники | Імовірні ризики

1. | Поява додаткових обсягів ресурсів, що сприятимуть прискореному розвиткові економіки | Можливість відпливу прибутків до материнських банків

2. | Розширення обсягів кредитування економіки як передумови необ-хідних структурних зрушень у національній економіці | Незацікавленість у фінансуванні конку-рентоспроможної промисловості, необ-хідної українській економіці

3. | Прискорений розвиток фінансових ринків | Рішення щодо видавання значних кредитів та інвестицій будуть прийматись за межами держави

4. | Використання сучасних банківських технологій та досвіду банківського менеджменту | У разі фінансової нестабільності іноземний капітал може бути виве-дений із країни протягом незначного проміжку часу

5. | Підвищення прозорості діяльності банків | Економічна криза в одній країні може спричинити ланцюгову реакцію бан-крутств банків

Загалом присутність іноземного капіталу сприяє більш динамічному розвиткові всієї банківської системи України, адаптації її до вимог ЄС.

З метою відстеження ефективності функціонування банківської системи України було розроблено методику оцінювання ефективності роботи банківської системи, яка базується на групуванні банків за інтегральними показниками розрахунку нормативів капіталу, ліквідності, кредитного ризику, інвестування, загальної відкритої валютної позиції, рентабельності.

У роботі запропоновано загальний інтегральний показник надійності банківської системи (1), що включає економічні нормативи НБУ та пропоновані нормативи рентабельності: норматив рентабельності статутного капіталу, дохідності активів, рента-бельності статутного капіталу, рентабельності активів. Їхні питомі ваги становлять: для та

Подальші розрахунки здійснюються за формулою середнього геометричного:

, (1)

де – загальний інтегральний показник надійності банківської системи;

– інтегральне значення показників капіталу;

– інтегральне значення показників ліквідності;

– інтегральне значення показників кредитного ризику;

– інтегральне значення показників інвестування;

– інтегральне значення показників валютної позиції;

– інтегральне значення показників рентабельності.

За результатами обчислень статистичних даних показник ефективності банківської системи України за 2006 рік становить Це свідчить, що система функціонує ефективно.

З метою визначення надійності банку в дисертації запропоновано обчислювати загальний інтегральний показник надійності банківської системи та запровадити проведення перевірок банків службою банківського нагляду залежно від ступеня їх надійності.

Розділ 3 «Напрями підвищення ефективності розвитку банківської системи України в умовах посилення процесу євроінтеграції» містить обґрунтування перспективних напрямів та умов адаптації банківської системи України до стандартів ЄС, визначення конкурентоспроможності банку в умовах транскордонного руху капіталу, а також шляхів оптимізації роботи банківської системи України.

Визначено ознаки інтеграції національної банківської системи в європейський фінансовий простір, які полягають у забезпеченні вільного руху капіталів та заощаджень, вільному доступові акцій на фондові біржі європейських країн, підвищенні ліквідності фінансових ринків, створенні ефективної ринкової економіки, забезпеченні подолання конкурентного тиску з боку ЄС.

Основні напрями сприяння інтеграції банківської системи України в європейський фінансовий простір наведено на рис. 3.

Розроблено та обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до адаптації банківської системи до європейських умов. Він на основі використання принципів дозволяє визначити основні орієнтири її адаптації до стандартів ЄС.

Пропонується п’ять основних принципів (рис. 4): вільний руху капіталу, виконання Маастрихтських критеріїв, допущення конкуренції, ефективний банківський нагляд, співпраця центральних банків.

Пропонується п’ять основних принципів (рис. 4): вільний руху капіталу, виконання Маастрихтських критеріїв, допущення конкуренції, ефективний банківський нагляд, співпраця центральних банків.

В умовах розвитку євроінтеграційних процесів перед кожним банком постає проблема оцінки своєї конкурентоспроможності з тим, щоб посилити конкурентну позицію та, відповідно, запропонувати ефективні напрями її підвищення. Для цього в дисертації запропоновано використовувати методику оцінювання конкурентоспроможності банку, в основі якої покладено комплексний коефіцієнт (2, 3), що є узагальненням коефіцієнтів активів, зобов’язань, власного капіталу та прибутковості.

Завдяки широкому охопленню вибірки ця методика дозволяє оцінити рівень конкурентоспроможності банків. Для кожного банку і всього періоду часу, що аналізується, значення коефіцієнтів конкурентоспроможності визначаємо за формулою

, (2)

де – коефіцієнт конкурентоспроможності для i-гo показника;

– кількість аналізованих часових моментів;

xij – показники активів, зобов’язань, власного капіталу та прибутковості (і) обраних для дослідження банків (j).

Після визначення показників конкурентоспроможності вводиться комп-лексний коефіцієнт конкурентоспроможності, який розраховується за формулою

, (3)

де – комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності банку;

– показник конкурентоспроможності активів;

– показник конкурентоспроможності зобов’язань;

– показник конкурентоспроможності власного капіталу;

– показник конкурентоспроможності прибутковості банку.

Що менше значення то вищий рівень конкурентоспроможності даного банку за і-тим показником. Відповідно, більший вклад цього показника в комплексний коефіцієнт.

Після розрахунку комплексного коефіцієнта конкурентоспроможності банки упорядковують (ранжирують) у порядку зменшення отриманого результату. Запропоновану методику було апробовано на шести банківських установах (ЗАТ КБ «ПриватБанк», «Райффайзен банк «Аваль», АКБ «Укрсоцбанк», ВАТ КБ «Надра», АКІБ «УкрСиббанк», Промінвестбанк). Вибір банківських установ зроблено на таких підставах: банки належать до однієї групи – першої; вони однакові за правовим статусом і формою госпо-дарювання; схожі за спектром операцій – універсальні.

Найбільш конкурентоспроможним із досліджуваних банків є ЗАТ КБ «ПриватБанк» (R = 0,595262), Промінвестбанк України (0,181266), «Райф-файзен банк «Аваль» (0,089973), далі йдуть – АКБ «Укрсоцбанк» (0,04723), АКІБ «УкрСиббанк» (0,00908) та ВАТ КБ «Надра» (0,002601).

У роботі окреслено основні напрями подальшого розвитку банківської системи України, які полягають у збільшенні присутності іноземного капіталу, розширенні банківської мережі, зменшенні витратності банківської системи, зміцненні позицій вітчизняних банків через підвищення ефективності своєї діяльності, стрімкому розвитку новітніх банківських технологій, зміні стратегій розвитку банків, спрямованій на збільшення конкурентоспроможності, збіль-шенні прозорості в діяльності банків, капіталізації, прибутковості банків, поліпшенні менеджменту.

Для подальшого розвитку банківської системи України та її інтеграції в європейський фінансовий ринок запропоновано вдосконалити її організаційну структуру. Для цього доцільно реалізувати такі заходи: відокремлення служби банківського нагляду від Національного банку України в окрему структуру (що дозволить, на базі світового досвіду, підвищити ефективність його роботи та прозорість банківської діяльності); удосконалення роботи об’єднань комер-ційних банків (які представлятимуть інтереси комерційних банків, надаватимуть консультації, працюватимуть над підвищенням кваліфікації банківських працівників, узагальнюючи та поширюючи банківський досвід, співпрацюючи зі службою банківського нагляду); створення інституції банківського омбудсмена (з метою підвищення авторитету банківської системи та вирішення спірних ситуацій між банками та клієнтами); створення умов для виникнення у країні спеціалізованих банків зі спеціалізацією за сферами бізнесу, кооперативних, муніципальних банків, які б сприяли розвиткові регіонів, малого та середнього бізнесу, місцевих громад.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено аналіз теоретико-методологічних засад та прикладних аспектів ефективності роботи банківської системи України. На його основі та з урахуванням зарубіжного досвіду запропоновано пропозиції щодо удосконалення теорії та методики оцінювання ефективності розвитку, а також напрями її підвищення. У результаті проведеного дослідження стало можливим сформулювати такі висновки та пропозиції.

1. Інтеграційні процеси в Європі створили якісно нові умови для діяльності банків. Економічна інтеграція посилила концентрацію і централізацію банківсь-кого капіталу як усередині окремих європейських країн, так і на міжнародній арені, у результаті чого виникли транснаціональні банківські групи, що контролюють банківський бізнес у багатьох європейських країнах. Вона сти-мулювала інтернаціоналізацію банківської діяльності, розширення зв’язків між європейськими банківськими системами, що призвело до необхідності вста-новлення єдиних норм діяльності банків.

2. Проаналізувавши практику грошово-кредитної політики Україні у 2001–2006 рр. та порівнявши її з європейськими аналогами, можна стверджувати, що загалом вона була адекватна тим процесам, які відбувалися в економіці держави. Основними її напрямами в тому періоді були: підвищення гнучкості курсової політики, дедоларизація економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату для нерезидентів, репатріація українських капіталів, поповнення золотовалютних резервів країни і зменшення ризику їх знецінення, забезпечення стійкого позитивного сальдо платіжного балансу, вдосконалення валютного законодавства, подальша лібералізація валютного ринку з метою забезпечення ефективного функціонування економіки в процесі євроінтеграції.

3. Просуванню вітчизняної банківської системи в європейський фінансовий простір перешкоджають як зовнішні, так і внутрішні чинники. До зовнішніх віднесемо: низькі доходи переважної більшості населення України, велику питому вагу збиткових підприємств, значний тіньовий обіг, непередбачуваність політичної та економічної ситуації в Україні й ризиків на довгострокову перспективу. До розряду внутрішніх – низький рівень капіталізації, неможли-вість забезпечити економіку ресурсами в необхідних обсягах, недостатню конку-рентоспроможність вітчизняних банків порівняно з європейськими, вузь-кість асортименту пропонованих послуг, нерозвиненість кредитних бюро, недостатній рівень управління ризиками та неефективний менеджмент.

4. Присутність іноземного капіталу сприяє більш динамічному розвиткові всієї банківської системи України, її адаптації до вимог ЄС. Головним позитивом приходу іноземних банків є залучення в українську економіку додаткового капіталу, адже можливості вітчизняної банківської системи обмежені. Будь-яке кількісне обмеження присутності іноземного капіталу гальмуватиме входження України до європейських структур.

5. Запропоновано обчислювати загальний інтегральний показник ефектив-ності роботи банківської системи, що враховує економічні нормативи НБУ та групу показників рентабельності, з метою запровадження системи проведення перевірок банків службою банківського нагляду залежно від ступеня надійності банку. За проведеними розрахунками, його значення для банківської системи України дозволяє стверджувати доволі високий рівень ефективності. Його застосування дає змогу відслідковувати стан ефективності роботи банківської системи.

6. Розроблено методику оцінки конкурентоспроможності банку, яка складається з таких етапів: вибору банку для оцінювання; визначення інформаційної бази оцінювання; розрахунку показників та вибір еталонного значення показника для оцінювання рівня конкурентоспроможності; висновків щодо рівня конкурентоспроможності банків; визначення та обґрунтування стратегій із підвищення конкурентоспроможності. В основі запропонованої мето-дики оцінювання конкурентоспроможності покладено комплексний коефіцієнт, що є узагальненням коефіцієнтів активів, зобов’язань, власного капіталу та прибутковості. За її допомогою можна оцінювати рівень конку-рентоспроможності банків, порівнювати його з іншими банківськими устано-вами і на основі цього розробляти та застосовувати стратегію їх розвитку.

7. Найбільш актуальними пропозиціями для підвищення ефективності роботи банківської системи України вважаємо: удосконалення організаційної структури – шляхом сприяння створенню спеціалізованих та регіональних банків, відокремлення служби банківського нагляду від Національного банку України в окрему структуру, удосконалення роботи об’єднань комерційних банків, створення інституції банківського омбудсмена.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Галиць О. Проблемні аспекти боротьби з відмиванням грошей // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 10. – С. 51–53. – (0,5 д. а.)

2. Галиць О. Перспективи розвитку кредитування малого та середнього бізнесу в Україні // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. праць. – Чернівці, 2003. – Вип. 4: Економічні науки. – С. 105–106. – (0,4 д. а.)

3. Галиць О. Особливості здійснення транскордонних переказів у Євро-пейському Союзі // Вісник Національного банку України. – 2004. – № 2. –
С. 5–27. – (0,5 д. а.)

4. Галиць О. Вплив євроінтеграційних процесів на діяльність малих та середніх банків в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Мале та середнє банківництво в умовах становлення ринкової системи в Україні: Зб. наук. праць / ІРД НАН України; Відп. ред. акад. М. І. Долішній. – Львів, 2004. – Вип. 6 (L). – С. 53–57. – (0,4 д. а.)

5. Галиць О. Грошово-кредитна політика України: шлях до Європи // Соці-ально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкові перетворення в Украї-ні в умовах світових інтеграційних процесів: Зб. наук. праць / ІРД НАН Украї-ни; Відп. ред. акад. М. І. Долішній. – Львів, 2005. – Вип. 6 (LVI). –
С. 491–496. – (0,4 д. а.)

6. Галиць О. Основи інтеграції банківської системи в європейський простір // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. – Тернопіль, 2005. – № 18. – С. 160–164. – (Серія: Економіка). – (0,4 д. а.)

7. Галиць О. Адаптація умов роботи банківської системи України до стандартів ЄС // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. – Тернопіль, 2007. – № 21. – С. 107–114. – (Серія: Економіка). – (0,4 д. а.)

8. Галиць О. Визначення конкурентоспроможності банку та стратегії її підвищення // Регіональна економіка. – 2007. – № 2. – С. 216–221. – (0,5 д. а.)

Інші публікації

9. Галиць О. Боротьба з «відмиванням» грошей у банківському секторі
// Актуальні проблеми економічної безпеки України: Збірник за матеріалами круглого столу і науково-практичної конференції. – Львів: ЛЮІ МВС України, 2004. – С. 132–136. – (0,2 д. а.)

10. Галиць О. Вдосконалення банківської діяльності в контексті євро--інтеграційних процесів // Зб. праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці, 2006. – Вип. 7: Економічні науки. – С. 177–182. – (0,2 д. а.)

11. Галиць О. Проблеми формування ресурсів підприємствами малого та середнього бізнесу // Матеріали міжнародної науково-практичної конфе-
ренції «Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України»,
21–22 листопада 2007 р. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – С. 144–146.
– (0,2 д. а.)

АНОТАЦІЯ

Галиць О. В. Ефективність функціонування банківської системи України в умовах євроінтеграції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит / Інститут регіональних до-сліджень НАН України. – Львів, 2008.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних засад впливу євро-інтеграційних процесів на розвиток та функціонування банківської системи України і визначенню механізмів удосконалення та ефективного розвитку банківської системи України з метою забезпечення її конкурентоздатності. У роботі здійснено систематизацію чинників, що перешкоджають просуванню банківської системи України в європейський фінансовий простір, на зовнішні та внутрішні. Запропоновано методику визначення ефективності функ-ціонування банківської системи з метою забезпечення стабільності її роботи. Окреслено, за допомогою принципів, основні орієнтири адаптації банківської системи до європейських умов. Запропоновано підходи до ефективного розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграційних процесів.

Ключові слова: банківська система, євроінтеграційні процеси, ефективний розвиток, конкурентоспроможність банківської системи.

АННОТАЦИЯ

Галыць О. В. Эффективность функционирования банковской системы Украины в условиях евроинтеграции. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – деньги, финансы и кредит / Институт региональных исследований НАН Украины. – Львов, 2008.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических принципов влияния евроинтеграционных процессов на развитие и функционирование банковской системы Украины и определению механизмов усовершенствования и эффектив-ного развития банковской системы Украины в условиях евро-интеграционных процессов с целью обеспечения ее конкуренто-способности.

Рассмотрены теоретико-методологические и прикладные аспекты функ-цио-нирования банковской системы Украины в условиях евро-интеграционных процессов. Обоснованно особенности развития банковского бизнеса в евро-пейских странах в зависимости от уровня интеграции страны к ЕС. Исследовано нормы регуляции банковской деятельности в ЕС и уровень имплементации европейского банковского законодательства в Украине.

Проанализирована денежно-кредитная политика Национального банка Украины из позиций европейского опыта и обоснованны практические рекомендации относительно необходимости, в соответствии с европейскими требованиями, использование инфляционной составляющей в качестве главного ее компонента. Рассмотрены современное состояние и основные тенденции развития банковской системы Украины в условиях евро-ин-те-грационных процессов. Осуществлена систематизация факторов, которые препятствуют ее продвижению в европейское финансовое пространство. Проанализировано влияние иностранного капитала на развитие банковской системы Украины. Предложена методика определения эффективности функционирования банковской системы для обеспечения стабильности ее работы.

Очерчены, с помощью принципов, основные ориентиры адаптации бан-ковской системы к европейским условиям. Усовершенствованно методику оценки конкурентоспособности банка на рынке банковских услуг. Опреде-лены возможные направления оптимизации организационной структуры банковской системы Украины. Предложена собственная концепция развития национальной банковской системы в условиях евроинтеграционных процессов.

Ключевые слова: банковская система, евроинтеграционные процессы, эффективное развитие, конкурентоспособность банковской системы.

ANNOTATION

Halyts O. V. The efficiency of functioning of the banking system of Ukraine in the conditions of Euro integration. – The manuscript.

The dissertation for obtaining of scientific degree of candidate of economic sciences in the speciality 08.00.08 – money, finances and credit / The Institute of Regional Researches of NAS of Ukraine. – Lviv, 2008

The dissertation is devoted to the ground of theoretical principles of influencing of Euro integration processes on development and functioning of the banking system of Ukraine and determination of mechanisms of improvement and effective development of the banking system of Ukraine in the Euro integration conditions of with the purpose of providing of its competitiveness is devoted. It was examined the theoretical-methodological and applied aspects of functioning of the banking system of Ukraine in the conditions of Euro integration processes are examined. The modern state and basic progress trends of the banking system of Ukraine in the conditions