ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

ЖУКОВСЬКА ЮЛІЯ ГЕОРГІЇВНА

УДК 311:33

ЦЕНТРАЛЬНІ СТАТИСТИЧНІ КЛАСИФІКАЦІЇ УКРАЇНИ

(МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОБУДОВИ)

Спеціальність 08.00.10 – Статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державному підприємстві “Науково-технічний комплекс статистичних досліджень”, м. Київ.

Науковий

керівник: | доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Парфенцева Неля Олексіївна,

Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, завідуюча кафедрою статистики

Офіційні

опоненти: | доктор економічних наук, професор

Ревенко Андрій Пилипович

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Карпов Володимир Іванович,

Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків

Захист відбудеться 25 березня 2008 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, к. 36.

Автореферат розісланий лютого 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради |

С.В. Шульга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ринкові перетворення в українській економіці привели до реформування системи національної статистики. Державна статистика базується на статистичних стандартах, що регламентують процеси збирання, оброблення та подання соціально-економічних даних. Важливим елементом єдиної нормативної бази статистики є класифікації, що дозволяють упорядковувати, зберігати, уніфіковувати статистичну інформацію для комплексного аналізу соціально-економічних явищ та прогнозування розвитку економіки.

Класифікації є головними засобами статистичної систематизації явищ суспільства та визначають в значній мірі якість зібраної інформації. Періодично виникає необхідність перегляду класифікацій з метою приведення їх у відповідність до змінюваних явищ у суспільстві. Такий перегляд стосується не тільки окремих елементів певної класифікації, але й загальної ієрархічної структури.

Структурні перетворення економіки України, зміни методологічних засад міжнародних центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції вимагають розроблення нового покоління національних класифікацій, що гармонізовані з міжнародними та європейськими класифікаціями, а також створення нормативно-методологічної бази для їх розроблення та впровадження.

Питання розроблення та впровадження статистичних класифікацій знаходить відображення у працях вітчизняних та зарубіжних вчених – Л. Богданової, Е. Брюно, В. Гладкової, В. Головка, В. Карпова, Н. Ланк’яра, Р. Моторіна, О. Осауленка, Н. Парфенцевої, Н. Райнера, А. Ревенка, В. Трейєра та інших.

Дослідження вчених України щодо ефективності наукових розробок у галузі статистичних класифікацій, системи організації впровадження міжнародних класифікацій у практику роботи національних статистичних служб сприяли вдосконаленню статистичної методології збирання даних, організації обстежень на основі статистичних класифікацій.

Водночас методологічні засади подальшого розвитку статистичних класифікацій України наразі розглядаються в незначній кількості публікацій. Актуальними залишаються проблеми розроблення та впровадження нових національних статистичних класифікацій у статистичну практику. Розвиток національних класифікацій з урахуванням досвіду європейських країн і гармонізованих з відповідними європейськими і міжнародними класифікаціями забезпечує інтеграцію органів державної статистики України в європейську статистику та уможливлює одержання повністю порівнянних даних.

Усі ці проблеми потребують свого дослідження. Таким чином, актуальність і практична значущість цього аспекту розробок зумовили вибір теми дисертаційної роботи та основні напрями дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Науково-дослідного інституту статистики Держкомстату України (зараз – Науково-технічного комплексу статистичних досліджень). Методологічні та практичні положення дисертації розроблялися відповідно до науково-дослідних тем: “Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України” (№ державної реєстрації 0197U004013, 0198U007212, 0199U003752, 0103U007401), “Ведення державних класифікаторів” (№ державної реєстрації 0197U004017, 0198U007207, 0101U006450, 0102U005849), “Розроблення номенклатури промислової продукції та Пояснень до неї на базі Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП)” (№ державної реєстрації 0101U006451, 0102U005850), “Перерахунки та формування динамічних рядів основних показників галузей економіки за видами діяльності згідно з державною класифікацією видів економічної діяльності” (№ державної реєстрації 0102U005852), “Розроблення методологічних співставлень класифікації діяльності та продукції” (№ державної реєстрації 0103U007401).

Особистий внесок автора полягає у розробленні методичного забезпечення побудови нових редакцій центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції України на базі оновлених редакцій їхніх міжнародних та європейських аналогів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення методичного забезпечення побудови нових редакцій центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції України.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені та вирішені такі завдання:

· проаналізувати методологічні засади побудови оновлених редакцій центральних міжнародних та європейських статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції;

· оцінити сучасний стан центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції України;

· визначити методологічні принципи побудови та запропонувати нову редакцію Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД);

· розкрити сутність методологічних змін у побудові запропонованої нової та чинної редакцій Класифікації видів економічної діяльності України;

· окреслити загальні принципи побудови і запропонувати нову структуру Центральної статистичної класифікації продукції (ЦСКП);

· здійснити зіставлення методичного забезпечення побудови класифікацій видів економічної діяльності на світовому, європейському та національному рівні;

· визначити відповідність кодів видів економічної діяльності та продукції за запропонованими новою редакцією КВЕД та новою структурою ЦСКП.

Об’єктом дослідження є центральні міжнародні та європейські класифікації видів економічної діяльності та продукції.

Предметом дослідження є методичне забезпечення побудови центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції України.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають загальнотеоретичні методи пізнання: класифікації, статистичне спостереження, групування, діалектичний метод, метод порівняльного аналізу, а також сучасні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі статистичних класифікацій.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні класифікації Державного комітету статистики України, міжнародні видання нормативних документів (ООН і ЄС) з питань класифікацій, а також матеріали міжнародних семінарів і конференцій статистиків, опубліковані Європейською статистичною комісією за обраною темою.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації сформульовано теоретичні та методологічні положення, що можуть слугувати методичним забезпеченням побудови центральних національних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції. Найбільш суттєві результати, що характеризують наукову новизну дисертації та особистий внесок автора, такі:

В дисертації вперше:

· запропоновано нову редакцію Класифікації видів економічної діяльності, що гармонізована з міжнародною (ISIC Rev. ) та європейською (NACE Rev. ) класифікаціями видів економічної діяльності, що зумовлює можливість запровадження в Україні міжнародних статистичних класифікацій;

· розроблено методичне забезпечення проведення зіставлень видів економічної діяльності при переході від КВЕД (ДК :2005) до запропонованої дисертантом нової редакції КВЕД, що забезпечує умови для складання динамічних рядів;

· побудовано таблиці зіставлення видів діяльності на всіх рівнях угруповання в міжнародній (ISIC Rev. ), європейській (NACE Rev. ) та національній запропонованій дисертантом новій редакції КВЕД класифікаціях видів економічної діяльності, що уможливлює проведення порівняння структури економіки України з аналогічними даними інших країн світу;

· розроблено нову структуру Центральної статистичної класифікації продукції (ЦСКП) України, що створює умови для побудови Центральної статистичної класифікації продукції (ЦСКП) України, адаптованої до міжнародних класифікацій.

Удосконалено:

· методичне забезпечення побудови другої редакції КВЕД (ДК :2005), що розкриває сутність змін в цій класифікації;

· порівняльні таблиці структур оновлених та чинних редакцій міжнародних і європейських класифікацій видів економічної діяльності та продукції, що дозволяє визначити концептуальні відмінності між існуючими та оновленими міжнародними класифікаціями;

· методологічні принципи розподілу сукупності статистичних одиниць за видами економічної діяльності у запропонованій дисертантом новій редакції КВЕД, що уможливлює розподіл підприємств за видами економічної діяльності згідно з міжнародною методологією.

Дістало подальший розвиток:

· визначення відповідності кодів видів економічної діяльності та продукції за запропонованими дисертантом новою редакцією КВЕД та новою структурою ЦСКП з метою їх зіставлення, що забезпечує можливість проведення статистичного спостереження за продукцією, виробленою у відповідних видах діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати мають як теоретичне, так і методичне значення для вирішення питань у галузі класифікацій. Практична цінність проведеного дослідження полягає в тому, що висновки й основні положення, викладені в дисертації, доведені до рівня методичного забезпечення та практичних рекомендацій щодо побудови національних нової редакції класифікації видів економічної діяльності та нової структури класифікації продукції, гармонізованих з оновленими редакціями їхніх міжнародних аналогів.

Результати дослідження використані Державним комітетом статистики України при впроваджені у статистичну практику методичного забезпечення проведення зіставлень видів економічної діяльності при переході від КВЕДДК :2005) до запропонованої дисертантом нової редакції КВЕД (довідка № 17/1_/57а від 12.09.2007 р.).

Запропоноване у дисертаційній роботі методичне забезпечення побудови центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції України використовується при викладанні навчального курсу з дисципліни “Система статистичних класифікацій України” на кафедрі статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України (довідка № 400 від 04.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим, самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове та практичне значення. Усі наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, одержані дисертантом особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися на: Науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 5 грудня 2003 року), V Міжнародній науковій конференції “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития” (м. Мінськ, 20–21 жовтня 2004 року), ІІ та ІІІ Науково-практичних конференціях з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 5 грудня 2004 та 2005 роках).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,89 д.а., з них 8 – у наукових фахових виданнях; особисто автору належить 3,68 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 146 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 39 таблиць на 29 сторінках, 19 рисунків на 14 сторінках, список використаних джерел налічує 116 найменувань на 12 сторінках, 2 додатка розміщено на 115 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі до дисертації висвітлюється актуальність теми, мета, завдання, методи, наукове та практичне значення дослідження.

У розділі 1 “Центральні міжнародні статистичні класифікації як основа для створення національних статистичних класифікацій України” розглянуті історичні етапи розвитку міжнародних центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції, проаналізовано міжнародний досвід з питань розроблення і використання центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції, охарактеризовані основні принципи створення центральних міжнародних та європейських статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції.

За рівнем поширення класифікації бувають:

1) міжнародні (класифікації ООН), орієнтовані на отримання та аналіз статистичної інформації, що стосується всіх країн світу. Центральними статистичними класифікаціями видів діяльності та продукції Організації Об’єднаних Націй є:–

Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності – ISIC (Rev. 4) (International Standard Industrial Classification of All Economic Activities);–

Класифікація основної продукції – CPC (Ver. ) (Central Product Classification);

2) багатонаціональні (зокрема, класифікації Європейського Союзу), орієнтовані на отримання й аналіз статистичної інформації про економічні та соціальні процеси країн певного регіону. Центральними статистичними класифікаціями діяльності та продукції Європейського Союзу є:–

Статистична класифікація видів економічної діяльності Європейського Союзу – NACE (Rev. 2) (Statistical Classification of Economic Activities in the European Community);–

Класифікація продукції за видами діяльності –СРА (Rev. ) (Classification of Products according to their Activities);–

Класифікатор видів промислової продукції Європейського Союзу – PRODuction COMmunautaire, PRODCOM (Products of the European Community);

3) національні, орієнтовані на збирання й аналіз статистичної інформації в окремій країні (зокрема, класифікації України). Центральними статистичними класифікаціями видів діяльності та продукції України є:–

Класифікація видів економічної діяльності – КВЕД (ДК 009:2005);–

Центральна статистична класифікація продукції – ЦСКП;–

Номенклатура продукції промисловості – НПП.

Протягом останніх трьох десятиліть у світовій економіці відбулися помітні зміни. Це, перш за все, проникнення інформаційних технологій до секторів економіки, що спричинює перетворення у сфері виробництва, виникнення нових видів діяльності та товарів, збільшення кількості напрямів та зростання обсягів діяльності у сфері послуг. Такі процеси зумовили необхідність внесення змін у Міжнародну стандартну галузеву класифікацію видів діяльності (ISIC) та Класифікацію основної продукції (СРС). Це, у свою чергу, приводить до створення і видання нових редакцій ISIC (Rev. 4) та СРС (Ver. 2).

Структурно ISIC (Rev. 4) складається з двох блоків: ідентифікації та назви. Блок ідентифікації побудований за ієрархічною системою класифікації та послідовною системою кодування з застосуванням чотиризначного літеро-цифрового коду. Секції позначені великими літерами латинської абетки від A до U. Літерні позначення розроблено з метою формування угруповань верхнього рівня, і вони не беруть участі в ідентифікації кодових позицій, для чого використовується тільки цифрова частина коду.

Загальна структура коду ISIC (Rev. 4) має такий вигляд:

рівень 1: | Y– | секція | (21), позначені алфавітним кодом;

рівень 2: | XX– | розділ | (88), позначені двозначним цифровим кодом;

рівень 3: | XXX– | група | (238), позначені тризначним цифровим кодом;

рівень 4:XXXX– | клас | (420), позначені чотиризначним цифровим кодом.

Перегляд СРС здійснюється разом з переглядом ISIC. На відміну від ISIC ), структура вищих рівнів СРС (Ver. 2) залишається без змін.

За формою викладу СРС (Ver. 2) складається з блоку ідентифікації та блоку назв класифікаційних угруповань. Блок ідентифікації побудований за ієрархічною системою класифікації та послідовною системою кодування з застосуванням п’ятизначного цифрового коду.

Загальна структура коду СРС (Ver. 2) має такий вигляд:

рівень 1: | X– | секція | (10), позначені однозначним цифровим кодом;

рівень 2: | XX– | розділ | (71), позначені двозначним цифровим кодом;

рівень 3: | XXX– | група | (314), позначені тризначним цифровим кодом;

рівень 4: | XXXX– | клас | (1261), позначені чотиризначним цифровим кодом;

рівень 5: | XXXXX– | підклас | (2644), позначені п’ятизначним цифровим кодом.

Мета перегляду центральних статистичних класифікацій полягає в тому, щоб визначити слабкі місця в цих класифікаціях, показати зміни технології чи економічної організації, відповісти на нові вимоги до даних, досягти узгодженості та порівнянності різних класифікацій.

Основна концепція ISIC (Rev. 4) базується на визначенні цієї класифікації як стандарту для розроблення багатонаціональних та національних класифікацій видів діяльності.

NACE (Rev. 2) ґрунтується на методології ISIC (Rev. 4). Для кодування NACE (Rev. 2) використано чотиризначний літеро-цифровий код. Для позначення секцій застосовані великі літери латинської абетки від A до U. NACE ) має розширення у двох видах діяльності (секції В та С) на кілька підсекцій, які позначені двозначними літерними кодами. Літерні позначення при цьому використовують аналогічно до ISIC (Rev. 4). Відмінність у системах кодування ISIC ) та NACE (Rev. 2) полягає в наявності крапки між другим і третім знаком коду.

Загальна структура коду NACE (Rev. 2) має такий вигляд:

рівень 1: | Y– | секція | (21), позначені алфавітним кодом;

проміжний рівень: |

YY– |

підсекція |

(16), позначені двозначним алфавітним кодом;

рівень 2: | XX– | розділ | (88), позначені двозначним цифровим кодом;

рівень 3: | XX.X– | група | (272), позначені тризначним цифровим кодом;

рівень 4: | XX.XX– | клас | (615), позначені чотиризначним цифровим кодом.

Зв’язок продукції з видами економічної діяльності забезпечується через симетричність структур СРА та NACE на всіх рівнях, тому будь-які зміни в останній призводять до внесення змін в СРА.

Структурно СРА (Rev. 2) складається з двох блоків: ідентифікації та назви. Блок ідентифікації побудований за ієрархічною системою класифікації та послідовною системою кодування з застосуванням шестизначного літеро-цифрового коду. Секції позначені великими літерами латинської абетки від A до U. СРА ) має проміжний рівень – розширення у двох видах діяльності (секції В та С) на кілька підсекцій, які позначені двозначними літерними кодами. Літерні позначення здійснено аналогічно до NACE (Rev. 2).

Загальна структура коду СРА (Rev. 2) має такий вигляд:

рівень 1: | Y– | секція | (21), позначені алфавітним кодом;

проміжний рівень: |

YY– |

підсекція |

(16), позначені двозначним алфавітним кодом;

рівень 2: | XX– | розділ | (88), позначені двозначним цифровим кодом;

рівень 3: | XX.X– | група | (272), позначені тризначним цифровим кодом;

рівень 4: | XX.XX– | клас | (615), позначені чотиризначним цифровим кодом;

рівень 5: | XX.XX.X– | категорія | (1329), позначені п’ятизначним цифровим кодом;

рівень 6: | XX.XX.XX– | підкатегорія | (3202), позначені шестизначним цифровим кодом.

У розділі 2 “Центральні національні статистичні класифікації як інструментарій статистики підприємств” проаналізовано сучасний стан національних центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції. В результаті проведеного аналізу виявлені певні досягнення в цьому напрямі розвитку науки та досліджені можливості їхнього застосування. Розкрито роль національних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції у розвитку національної статистичної практики.

У міжнародній статистичній практиці центральні статистичні класифікації видів економічної діяльності та продукції поєднані у взаємопов’язану систему. На європейському рівні статистичні класифікації видів економічної діяльності та продукції повністю гармонізовані з класифікаціями світового рівня. Національні класифікації видів економічної діяльності та продукції гармонізовані з відповідними класифікаціями Європейського Союзу.

Таким чином, центральні статистичні класифікації є ядром сукупності класифікацій міжнародного, європейського і національного рівнів. Гармонізація різних статистичних класифікацій підвищує ефективність економічної взаємодії між країнами.

З погляду методологічних принципів побудови в роботі вперше представлено взаємозв’язок оновлених міжнародних та європейських класифікацій видів економічної діяльності та продукції з запропонованими дисертантом новою редакцією КВЕД та новою структурою ЦСКП. Методологічно запропонована дисертантом нова редакція КВЕД побудована на основі Статистичної класифікації видів економічної діяльності Європейського Союзу NACERev. ), водночас оновлення структури ЦСКП грунтується на Класифікації продукції за видами діяльності СРА (Rev. 2) (Рис. 1). |

Види діяльності | Продукція

Світовий рівень | ISIC Rev. 4 | СРС Ver. 2

Європейський рівень | NACE Rev. 2 | СРА Rev. 2 

PRODСOM

Український рівень | КВЕД

(запропонована дисертантом нова редакція) | ЦСКП

(запропонована дисертантом нова структура)

| НПП

Рис. 1. Взаємозв’язок статистичних класифікацій діяльності та продукції України зі світовими та європейськими класифікаціями

КВЕД та ЦСКП є складовими частинами державної системи класифікацій та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Ці класифікації розроблено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 04.05.1993 р. “Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики”. При цьому КВЕД та ЦСКП складають основний блок у системі національних статистичних класифікацій і є логічно пов’язаними, оскільки здійснення будь-якої економічної діяльності завжди передбачає отримання певного результату – вироблених товарів чи наданих послуг.

Класифікація видів економічної діяльності КВЕД (ДК :2005), що набула чинності з 01.04.2006 р., розроблена на заміну КВЕД (ДК –96) з метою приведення її у відповідність до редакції 2002 р. європейської статистичної класифікації видів діяльності NACE (Rev. .1).

Детальний аналіз останніх двох редакцій КВЕД (ДК 96) та (ДК :2005) показав, що різниця за структурою цих класифікацій є мінімальною, оскільки під час її перегляду найбільш важливим фактором була визначена вимога неперервності. У КВЕД (ДК 009:2005) було додано 2 розділи, 2 групи; 1 клас знятий і 13 класів додано; 155 підкласів зняті та 2 – додано (див. табл. 1).

Система кодування КВЕД (ДК 009:2005) має п’ять ієрархічних рівнів і один проміжний рівень. Для позначення секцій використані великі літери латинської абетки від A до Q (див. табл. 1). КВЕД (ДК 009:2005) має розширення у двох видах діяльності (секції C та D) на кілька підсекцій, що позначені двозначними літерними кодами. Літерні позначення використано аналогічно до NACE .1).

Таблиця 1

Порівняння структур КВЕД (ДК 00996) та КВЕД (ДК 009:2005)

Секції | КВЕД (ДК 009–96) | КВЕД (ДК 009:2005)

підсекції | розділи | групи | класи | підкласи | розділи | групи | класи | підкласи

A | 2 | 6 | 14 | 16 | 2 | 6 | 14 | 15

B | 1 | 1 | 2 | 5 | 1 | 1 | 2 | 2

C | 2 | 5 | 13 | 16 | 33 | 5 | 13 | 16 | 20

D | 14 | 23 | 103 | 241 | 341 | 23 | 103 | 242 | 278

E | 2 | 4 | 4 | 9 | 2 | 4 | 7 | 7

F | 1 | 5 | 17 | 41 | 1 | 5 | 17 | 26

G | 3 | 19 | 77 | 129 | 3 | 19 | 79 | 104

H | 1 | 5 | 9 | 15 | 1 | 5 | 8 | 9

I | 5 | 14 | 21 | 35 | 5 | 14 | 21 | 30

J | 3 | 5 | 12 | 20 | 3 | 5 | 12 | 12

K | 5 | 23 | 36 | 48 | 5 | 23 | 39 | 45

L | 1 | 3 | 10 | 22 | 1 | 3 | 10 | 17

M | 1 | 4 | 6 | 8 | 1 | 4 | 6 | 8

N | 1 | 3 | 7 | 14 | 1 | 3 | 7 | 10

O | 4 | 12 | 28 | 35 | 4 | 12 | 30 | 33

P | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 3

Q | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1

Всього | 16 | 60 | 222 | 502 | 773 | 62 | 224 | 514 | 620

Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД (ДК 009:2005) має такий вигляд:

рівень 1: | Y– | секція | (17), позначені однозначним алфавітним кодом;

проміжний рівень: |

YY– |

підсекція |

(16), позначені двозначним алфавітним кодом;

рівень 2: | XX– | розділ | (62), позначені двозначним цифровим кодом;

рівень 3: | XX.X– | група | (224), позначені тризначним цифровим кодом;

рівень 4: | XX.XX– | клас | (514), позначені чотиризначним цифровим кодом;

рівень 5: | XX.XX.Х– | підклас | (620), позначені п’ятизначним цифровим кодом.

З погляду принципів побудови ЦСКП застосовують два блоки: ідентифікації та назви. Блок ідентифікації містить коди класифікаційних угруповань і побудований за ієрархічною системою класифікації та послідовною системою кодування з застосуванням шестизначного літеро-цифрового коду. Секції позначені великими літерами латинської абетки від A до Q. ЦСКП має один проміжний рівень – розширення у двох видах діяльності (секції С та D) на кілька підсекцій, які позначені двозначними літерними кодами. Літерні позначення аналогічні до СРА (Rev. 1).

Загальна структура коду ЦСКП має такий вигляд:

рівень 1: | Y– | секція | (17), позначені однозначним алфавітним кодом;

проміжний рівень: |

YY– |

підсекція |

(16), позначені двозначним алфавітним кодом;

рівень 2: | XX– | розділ | (62), позначені двозначним цифровим кодом;

рівень 3: | XX.X– | група | (224), позначені тризначним цифровим кодом;

рівень 4: | XX.XX– | клас | (514), позначені чотиризначним цифровим кодом;

рівень 5: | XX.XX.Х– | категорія | (1146), позначені п’ятизначним цифровим кодом;

рівень 6: | XX.XX.ХХ– | підкатегорія | (2608), позначені шестизначним цифровим кодом.

Загальна економічна ситуація впливає на розвиток класифікацій в Україні. Статистичні класифікації повинні забезпечувати можливість об’єктивно відображати зміни в національній економіці. Удосконалення існуючих центральних статистичних національних класифікацій уможливлює вирішення завдань, пов’язаних з аналізом стану і прогнозуванням розвитку національної економіки, станом демографічної та соціальної ситуації в країні, вивченням міжгалузевих проблем, забезпеченням порівнянності даних на міжнародному рівні.

У розділі 3 “Шляхи удосконалення статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції” зосереджено увагу на питаннях адаптації оновлених редакцій міжнародних центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції до національної статистичної практики; визначено відповідність видів діяльності в ISIC (Rev. ), NACE (Rev. ) та запропонованій дисертантом новій редакції КВЕД; структуризовано запропоновану дисертантом нову редакцію КВЕД; розроблено методичне забезпечення проведення зіставлень видів економічної діяльності при переході від КВЕД (ДК :2005) до запропонованої дисертантом нової редакції КВЕД; побудовано таблиці відповідності кодів видів діяльності та продукції за запропонованими дисертантом новою редакцією КВЕД та новою структурою ЦСКП.

Кардинальні зміни у системах світової та європейської класифікації приводять до появи нових редакцій ISIC (Rev. ), NACE (Rev. ), СРС ), СРА ). Удосконалення міжнародних центральних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції вимагають відповідного розроблення й удосконалення національних класифікацій, перш за все – розроблення та впровадження нових редакцій КВЕД та ЦСКП.

Переглянута ISIC (Rev. 4) більш деталізована, ніж попередня, на всіх рівнях класифікації, що задовольняє потреби у визначенні багатьох нових галузей (див. табл. ).

Таблиця 2

Порівняння структур ISIC (Rev. 3.1) та ISIC (Rev. 4)

Ієрархічний рівень | Кількість угруповань

ISIC (Rev. 3.1) | ISIC (Rev. 4)

Секція | 17 | 21

Розділ | 62 | 88

Група | 161 | 238

Клас | 298 | 420

Методологія побудови структури СРС (Ver. 2) ґрунтується на використанні структури ISIC (Rev. 4), із якою СРС (Ver. 2) пов’язана перехідним ключем, що засвідчує відповідність видів економічної діяльності та результатів цієї діяльності – продукції та послуг. Нова версія СРС більш деталізована, ніж попередня. У СРС ) зберігається загальна структура (див. табл. 3).

Таблиця 3

Порівняння структур CPC (Ver. 1.1) та CPC (Ver. 2)

Ієрархічний рівень | Кількість угруповань

CPC (Ver. 1.1) | CPC (Ver. 2)

Секція | 10 | 10

Розділ | 70 | 71

Група | 305 | 314

Клас | 1167 | 1261

Підклас | 2096 | 2644

NACE (Rev. 2) порівняно з ISIC (Rev. 4) є більш деталізованою класифікацією, що відображає специфіку економіки країн Європейського Союзу. З огляду на методологічні принципи побудови, NACE (Rev. 2) здійснює деталізацію кодових позиції ISIC ) на рівні секцій, груп та класів (див. табл. ).

Таблиця 4

Порівняння структур ISIC (Rev. 4) та NACE (Rev. 2)

Ієрархічний рівень | ISIC (Rev. 4) | NACE (Rev. 2)

Кількість угруповань | Кодування | Кількість угруповань | Кодування

Секція | 21 | A – U | 21 | A – U

Підсекція–– | 16 | ВA – СN

Розділ | 88 | 01 – 99 | 88 | 01 – 99

Група | 238 | 011 – 990 | 272 | 01.1 – 99.0

Клас | 420 | 0111 – 9990 | 615 | 01.11 – 99.00

Перегляд NACE (Rev. ) передбачає проведення детального аналізу та перегляду Класифікації продукції за видами діяльності CPA ). Мета перегляду СРА (Rev. ) полягає в забезпечені сучасної структури продукції, орієнтованої на вид економічної діяльності. Табл. 5 дає уявлення про структури CPА ) та CPА (Rev. ).

Таблиця 5

Порівняння структур CPА (Rev. 1) та CPА (Rev. 2)

Ієрархічний рівень | Кількість угруповань

CPА (Rev. 1) | CPА (Rev. 2)

Секція | 17 | 21

Розділ | 62 | 88

Група | 224 | 272

Клас | 514 | 615

Категорія | 1146 | 1329

Підкатегорія | 2608 | 3202

Відповідно до методологічних рекомендацій Євростату, при створенні національних статистичних класифікацій використовуються базові європейські класифікації в незмінному вигляді, а деталізація, що враховує національні особливості, здійснюється на подальших рівнях класифікації. Такий підхід забезпечує спільну інтерпретацію національних класифікацій з міжнародними, стандартизацію термінів, визначень, пояснень. Таким чином, у міжнародній статистичній практиці забезпечується порівнянність статистичних даних. Зміна міжнародного аналогу статистичних класифікацій у будь-якому обсязі зумовлює необхідність внесення відповідних змін у національні класифікації.

Мета оновлення КВЕД полягає в тому, щоб зробити цю класифікацію більш функціональною та адаптованою до економічних реалій.

Проведений аналіз чинної КВЕД (ДК 009:2005) та запропонованої дисертантом нової редакції КВЕД показав, що перехід від КВЕД (ДК 009:2005) до запропонованої дисертантом нової редакції КВЕД супроводжується зміною методологічних засад побудови класифікації. Ці зміни зумовлені появою у Класифікації нових видів економічної діяльності, що мають велике значення для економіки, а також розширенням одних та перерозподілом інших видів економічної діяльності.

Зміна методологічних основ при розробленні нової запропонованої дисертантом редакції КВЕД впливає на розподіл одиниць статистичного спостереження за видами економічної діяльності. В табл. 6 наведено зіставлення КВЕД (ДК 009:2005) і запропонованої дисертантом нової редакції КВЕД на прикладі розподілу сукупності підприємств та організацій України, що спостерігається національними статистичними органами.

Таблиця 6

Таблиця відповідності видів економічної діяльності

за чинною та новою запропонованою дисертантом редакціями КВЕД

КВЕД

(ДК 009:2005) | КВЕД (запропонована дисертантом нова редакція)

A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | N | O | P | Q | R | S | T | U

A | Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

B | Рибальство, рибництво

C | Добувна промисловість

D | Переробна промисловість

E | Виробництво і розподілення електричної енергії, газу та води

F | Будівництво

G | Торгівля; ремонт автомобілів. побутових виробів та предметів особистого вжитку

H | Діяльність готелів та ресторанів

I | Діяльність транспорту та зв’язку

J | Фінансова діяльність

K | Операції з нерухомим майном, оренда, інжирінг та надання послуг підприємцям

L | Державне управління

M | Освіта

N | Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

О | Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту

Р | Діяльність домашніх господарств

Q | Діяльність екстериторіальних організацій

Замальовані клітинки свідчать про зв’язок запропонованої дисертантом нової та чинної редакцій класифікації, що вказує на присутність одиниць спостереження як в існуючому виді економічної діяльності, так і у відповідному виді економічної діяльності запропонованої дисертантом нової редакції класифікації.

Як видно з табл. 6, у деяких випадках (крім секції C, F, H, M, P, Q) немає однозначної відповідності видів діяльності за чинною та запропонованою дисертантом новою редакцією КВЕД. У дисертації наведено розроблені дисертантом дзеркальні ієрархічні порівняльні перехідні таблиці, що встановлюють зв’язок цих двох класифікацій, починаючи з найнижчого рівня. Ці таблиці з методичними поясненнями до них, на нашу думку, дозволяють уникнути помилок при переході від чинної до запропонованої дисертантом нової редакції КВЕД, а також допомагають у створені нової КВЕД, гармонізованої з NACE (Rev. 2) та сприяють більш швидкому її впровадженню та використанню.

Запропонована дисертантом нова редакція КВЕД гармонізована з міжнародними класифікаціями ISIC (Rev. 4) та NACE (Rev. 2).

У табл. 7 наведені дані щодо структур (кількості розділів і структури кодів) класифікацій видів економічної діяльності: міжнародної ISIC (Rev. 4), європейської NACE (Rev. 2) та запропонованої дисертантом нової редакції КВЕД.

Таблиця 7

Зіставлення структур ISIC (Rev. 4), NACE (Rev. 2) та

КВЕД (запропонованої дисертантом нової редакції)

Класифікації | Рівень угруповання

1 | 2 | 3 | 4 | 5

ISIC (Rev. 4), ООН | 21 секцій | 88 розділів | 238 груп | 420 класів

NACE (Rev. 2), ЄС | 21 секцій | 16 підсекцій | 88 розділів | 272 груп | 615 класів

КВЕД (нова запропонована дисертантом редакція), Україна | 21 секцій | 16 підсекцій | 88 розділів | 272 груп | 615 класів | 679 підкласів

Структура коду | “A” - “U” | “BA -BB”

“CA CN” | XX

01 99 | ХХ.X

01.1 99.0 | ХХ.ХX

01.11 99.00 | ХХ.XХ.Х

01.11.1 99.00.0

Оскільки за основу побудови структури та формування складу класифікаційних угруповань ЦСКП прийнято КВЕД, що гармонізована з NACE та СРА, будь-які зміни в цих класифікаціях приводять до перегляду ЦСКП (табл. 8). Запропонована дисертантом нова структура ЦСКП є більш деталізованою, ніж попередня, на всіх рівнях угруповання.

Таблиця 8

Порівняння структур чинної та запропонованої дисертантом нової ЦСКП

Ієрархічний рівень | Кількість угруповань

ЦСКП

(чинна) | ЦСКП

(нова запропонована дисертантом)

Секція | 17 | 21

Підсекція | 16 | 16

Розділ | 62 | 88

Група | 224 | 272

Клас | 514 | 615

Категорія | 1146 | 1329

Підкатегорія | 2608 | 3202

Методологічно КВЕД та ЦСКП розроблені таким чином, щоб забезпечити за позиціями відповідність “діяльність продукція”, коли кожному виду економічної діяльності відповідає лише та продукція, що може бути її результатом. У роботі було досліджено відповідність кодів видів діяльності та продукції за запропонованими дисертантом новою редакцією КВЕД та новою структурою ЦСКП, за допомогою яких забезпечується проведення статистичного спостереження за продукцією, що вироблена у відповідних видах діяльності. У табл. наведені дані щодо запропонованих дисертантом структур КВЕД та ЦСКП.

Таблиця 9

Порівняння запропонованих нових дисертантом структур КВЕД та ЦСКП

Класифікації | Кількість

розділів

(ХХ) | груп

(ХХ.Х) | класів (ХХ.ХХ) | підкласів

(категорій) (ХХ.ХХ.Х) | підкатегорій (ХХ.ХХ.ХХ)

КВЕД | 88 | 272 | 615 | 679 | -

ЦСКП | 88 | 272 | 615 | 1329 | 3202

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені основні поняття щодо методичного забезпечення побудови національних класифікацій видів економічної діяльності та продукції, викладені методичні засади зіставлення чинної та запропонованої дисертантом нової редакції Класифікації видів економічної діяльності. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Класифікації є основним інструментарієм статистичних спостережень, за допомогою яких проводиться всебічний статистичний аналіз ринкової економіки. Структурні перетворення в галузях економіки вимагають перегляду і коректування класифікацій для забезпечення як їх відповідності сучасним умовам, так і інформаційної єдності та цілісності зібраної статистичної інформації, а також можливості інтегрування в процес міжнародного інформаційного обміну.

2. В Україні у 2006 році вийшли офіційні видання нових редакцій класифікацій діяльності КВЕДДК :2005) та продукції ЦСКП, які гармонізовані з їх міжнародними аналогами NACE .1) та CPA .1). Змінюється покоління міжнародних і європейських класифікацій, набувають чинності нові редакції центральних міжнародних і європейських класифікацій: ISIC (Rev. 4), NACE 2), CPC ), CPA ). Чинні національні центральні класифікації видів економічної діяльності та продукції стають непридатними для цілей аналізу та співробітництва з міжнародними організаціями в галузі статистики. Структура і принципи побудови класифікації мають суттєві недоліки, головним з яких є несумісність з міжнародними аналогами. Нагальною необхідністю є ретельне вивчення нових редакцій центральних міжнародних статистичних класифікацій видів економічної діяльності та продукції та внесення відповідних змін у центральні статистичні класифікації діяльності та продукції України, а також узгодження та гармонізація статистичної методології з міжнародно визнаними нормами і стандартами.

3. Незамінним інструментом впровадження класифікацій є ряд допоміжних засобів, зокрема порівняльні таблиці структур чинних і нових редакцій класифікацій, порівняльні таблиці класифікацій видів діяльності міжнародного та багатонаціонального рівнів, таблиці відповідності видів діяльності та продукції. Найбільш суттєвими з них є:–

побудовані таблиці зіставлення структур чинних та нових редакцій міжнародних і європейських класифікацій видів діяльності ISIC .1) – ISIC 4), NACE (Rev. 1.1) – NACE (Rev. 2) та продукції CPC (Ver. 1.1) – СPC ), CPA ) – CPA (Rev. 2), за допомогою яких визначаються концептуальні відмінності між існуючими та новими класифікаціями;–

побудовані таблиці зіставлення видів діяльності нових редакцій міжнародної та європейської класифікацій діяльності, відповідно ISIC (Rev. 4) та NACE (Rev. ), з метою їх гармонізації;–

побудовані таблиці відповідності кодів видів діяльності та продукції за новими редакціями міжнародних класифікацій видів діяльності ISIC (Rev. ) та продукції CPC (Ver. 2). Ці таблиці дозволяють розподілити відповідні дані про продукти за новими угрупованнями галузей промисловості.

4. Основним теоретико-практичним результатом дисертації є побудова дзеркальних ієрархічних порівняльних перехідних таблиць між КВЕД (ДК 009:2005) та запропонованою дисертантом новою Класифікацією видів економічної діяльності, а також між запропонованою дисертантом новою Класифікацією видів економічної діяльності та КВЕД (ДК 009:2005). Ці таблиці можуть бути використані під час проведення зіставлення класифікацій видів економічної діяльності та продукції, розрахунків ретроспективних рядів при переході від КВЕД (ДК :2005) до запропонованої дисертантом нової КВЕД, а також під час заповнення бази даних автоматизованої системи ведення статистичних класифікацій.

5. Структуризація зв’язків між КВЕД (ДК 009:2005) та запропонованою дисертантом новою КВЕД сприяє розумінню методологічних змін в організації статистичного визначення видів економічної діяльності при впровадженні нової редакції КВЕД, а також надає можливість коректного перекодування кожного підприємства та організації згідно з кодами нової КВЕД.

6. З огляду на значущість Класифікації видів економічної діяльності, дисертантом запропонована нова редакція КВЕД, що гармонізована з оновленими міжнародними та європейськими класифікаціями видів економічної діяльності, відповідно ISIC (Rev. 4) та NACE (Rev. 2), структура якої адекватніше відображає сучасну організацію виробництва порівняно з попередньою редакцією і більше підходить для опису існуючих