Корольчук Леся Валеріївна

УДК 332.146.2

Активізація транскордонного
співробітництва регіонів

Спеціальність: 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Герасимчук Зоряна Вікторівна,
Луцький національний технічний університет,
перший проректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Пила Василь Іванович,
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України,
завідувач відділу проблем регіональної економіки;

кандидат економічних наук
Максимчук Максим Віталійович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник.

Захист відбудеться “24” червня 2008 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “21” травня 2008 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах розвитку світової економіки міжнародні інтеграційні процеси стають визначальними і значною мірою набувають регіонального відтінку. Все більша роль у міждержавних відносинах надається регіонам. В зв’язку з цим, зростає значення транскордонного співробітництва. Такий вид співробітництва, починаючи з середини минулого століття, отримав особливе поширення у країнах Західної Європи, де вже накопичено багаторічний досвід здійснення транскордонної співпраці, спрямованої на посилення та поглиблення добросусідських взаємовідносин між територіальними общинами або органами влади. Для України, яка обрала курс зовнішньоекономічної політики в напрямку інтеграції до Європейського Союзу, транскордонне співробітництво відіграє важливу роль, так як, за умови ефективного здійснення, є рушієм економічного розвитку регіонів та спонукає до прискорення процесів конвергенції та інтеграції.

У зв’язку з наявністю в нашій державі дисбалансу загальнодержавних інтересів з інтересами населення регіонів і територіальних громад, недоліками в системі управління економікою регіонів діяльність транскордонних регіонів, яка теоретично має широкі перспективи, на практиці зводиться лише до культурно-освітньої співпраці. Для якнайповнішого використання можливостей та отримання максимальних вигод від транскордонної співпраці регіонів необхідно ретельно досліджувати транскордонне співробітництво в сучасних умовах розвитку економіки України і шукати шляхи його активізації.

Питання активізації транскордонного співробітництва регіонів у теоретичному плані вивчалося зарубіжними та вітчизняними науковцями. Зокрема, проблемам транскордонного співробітництва присвячені роботи М. Долішного, П. Бєлєнького, С. Писаренко, Н. Мікули, П. Луцишина, С. Федонюка, В. Пили, Д. Стеченка, І. Студєннікова, О. Гонти, А. Лавренчука, Я. Жалило, Т. Терещенко, В. Будкіна, В. Кириченко. Серед зарубіжних вчених, які досліджують транскордонне співробітництво, слід назвати Г. Мюрдаля, Н. Косолапова, Р. Федана, П. Ебергарда, І. Іванова, Т. Вертинську, В. Гудака, Н. Левру, А. Яроша, Ш. Пурича, С. Романова та інших. Ними обґрунтовано категоріальний апарат транскордонного співробітництва, узагальнено досвід діяльності транскордонних об’єднань країн Західної Європи, вивчено вітчизняну практику участі прикордонних регіонів у транскордонному співробітництві. Проте, аналіз економічної літератури з проблем транскордонних зв’язків свідчить про недостатнє дослідження теоретичних засад процесів активізації транскордонного співробітництва, його особливостей, відсутність методичного забезпечення оцінки результатів транскордонної співпраці та визначених шляхів активізації транскордонного співробітництва регіонів.

Зазначене обумовлює актуальність проведеного дослідження, необхідність удосконалення теоретичних та методичних засад активізації транскордонного співробітництва. Значимість проблеми обумовила вибір теми дисертаційної роботи, її основні цілі, завдання, структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету за держбюджетною темою: „Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0106U000610), у рамках якої автором запропоновано шляхи активізації транскордонного співробітництва регіонів, а також відповідно до наукового напряму Інституту регіональних досліджень НАН України в рамках наукової теми „Розробка регіональної стратегії формування та підтримки розвитку транскордонних кластерів” (номер державної реєстрації 0102U000426), де автором було розроблено процедуру запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку транскордонного регіону як інструмента нарощення конкурентноздатності його економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних засад, методичних та концептуальних підходів до активізації транскордонного співробітництва. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- визначення ролі та місця транскордонного співробітництва в регіональному розвитку;

- систематизація факторів впливу на розвиток транскордонного співробітництва регіонів;

- дослідження рівнів реалізації транскордонного співробітництва;

- розробка методичних засад оцінки результатів транскордонної співпраці регіонів;

- аналіз та оцінка реалізації транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України;

- виявлення основних тенденцій функціонування транскордонних регіонів в Україні;

- розробка методичних рекомендацій щодо підбору мотиваційних інструментів для активізації транскордонного співробітництва регіонів;

- формування механізму забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника транскордонного співробітництва;

- розробка моделі нарощення конкурентноздатності економіки транскордонного регіону.

Об’єктом дослідження є процеси організації транскордонного співробітництва регіонів.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні підходи до активізації транскордонного співробітництва регіонів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення теорії регіонального розвитку, теорії транскордонного співробітництва, а також теорії порівняльних переваг Д. Рікардо, конкурентних переваг М. Портера, теорій мотивації А. Маслоу та К. Альдерфера, теорії життєвого циклу товару М. Познера та Р. Вернера.

У процесі дослідження використано метод індукції (при визначенні ознак регіону як учасника транскордонного співробітництва), метод ретроспективного аналізу (при вивченні інституційно-фінансової підтримки транскордонного співробітництва на всіх рівнях його реалізації), угрупування і класифікації (для систематизації факторів впливу на розвиток транскордонної співпраці), статистичний аналіз (для виявлення тенденцій розвитку транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України). Інформаційною базою дослідження слугували праці українських та зарубіжних вчених, нормативно-правові акти України, міжнародні угоди, документи Європейської Комісії та Ради Європи, статистичні дані Держкомстату України, Волинського та Чернігівського обласних управлінь статистики, аналітичні звіти управлінь зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Волинської та Чернігівської ОДА, статистичні щорічники Люблінського воєводства Республіки Польща, дані про стан соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів Білорусії та Російської Федерації суміжних з Волинською та Чернігівською областями, інформація з мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методичні і прикладні результати:

одержано вперше:

- розроблено механізм забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника транскордонного співробітництва, який дозволить активізувати транскордонне співробітництво регіонів відповідно до регіональних та загальнодержавних інтересів.

удосконалено:

- методику аналізу та оцінки реалізації транскордонного співробітництва регіонів, яка, на відміну від існуючих, дозволяє оцінити результати транскордонної співпраці на локальному, регіональному, державному та загальноєвропейському рівнях на основі визначених цілей здійснення транскордонного співробітництва на кожному з даних рівнів, виявити сучасні тенденції розвитку транскордонної співпраці, що лягли в основу підбору шляхів активізації транскордонної взаємодії регіонів;

- методи мотивації для активізації транскордонного співробітництва регіонів, що дасть можливість забезпечити підвищення інтенсивності транскордонної взаємодії, враховуючи домінуючі потреби регіонів, що складають транскордонний регіон на відповідній стадії його розвитку на взаємовигідних засадах.

дістало подальший розвиток:

- визначення цілей здійснення транскордонного співробітництва на загальноєвропейському, державному, регіональному та локальному рівнях, що лягли в основу розробки методики аналізу та оцінки реалізації транскордонного співробітництва та вибору шляхів активізації транскордонної співпраці регіонів;

- класифікація факторів впливу на розвиток транскордонного співробітництва регіонів, що дозволило на основі узагальнення існуючого досвіду запропонувати класифікацію їх за якісними характеристиками та характером впливу, що допоможе в їх ідентифікації та визначенні пріоритетності впливу в конкретних умовах для оперативної та ефективної протидії негативному їх прояву та стимулювання позитивної дії;

- розробка пропозицій щодо застосування кластерної моделі інноваційного розвитку транскордонного регіону та процедури її запровадження в сучасних умовах, що дозволить підвищити конкурентні переваги прикордонних регіонів України з метою активізації транскордонного співробітництва та захисту внутрішнього ринку, а також підвищити конкурентні переваги транскордонного регіону для його ефективного залучення до міжнародного поділу праці.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати розвивають теорію і методику такого напряму регіоналістики, як транскордонне співробітництво. Запропоновані методичні рекомендації можуть бути використані при внесенні змін до чинного законодавства України у зв’язку з приведенням його у відповідність до норм Закону України „Про транскордонне співробітництво”; при формуванні стратегії держави у сфері транскордонних взаємовідносин; в роботі органів місцевої влади.

Наукові розробки здобувача використані Управлінням міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації в рамках діяльності Єврорегіону „Буг” (довідка № 90/1-23 від 11.02.2008 р.), а також в поточній роботі Головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 172/02-05 від 11.02.2008 р.).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Луцького державного технічного університету при викладанні та методичному забезпеченні дисциплін „Розміщення продуктивних сил”, „Міжнародні економічні відносини”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Економічна безпека”, „Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства”, „Теорія світової економіки” (довідка № 283-15-25 від 12.02.2008 р.), а також на факультеті міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки при викладанні курсів „Європейське транскордонне співробітництво” та „Світова економіка” (довідка № 3/400 від 12.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися й отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Образование и наука без границ–2006” (м. Дніпропетровськ, 2006); Міжнародна науково-практична конференція “Перспективи та пріоритети розвитку економіки України–2006”, (м. Луцьк, 2006); ІV Міжнародна науково-технічна конференція „Еколого-економічні проблеми Карпатського Єврорегіону „ЕЕП КЄ 2007”, (м. Івано-Франківськ, 2007); ІV Міжнародна науково-практична конференція „Європейські процеси і транскордонне співробітництво”, м. Луцьк, 2007); ІV науково-практична конференція „Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки”, (м. Луцьк, 2007); ІV Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах”, (м. Луцьк, 2007); Міжнародна науково-практична конференція „Вплив маркетингу на підвищення ефективності транскордонного економічного співробітництва з країнами-членами ЄС”, (м. Мукачево, 2007).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 14 наукових робіт загальним обсягом 5,8 д.а., з яких особисто автору належать 3,2 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 9 робіт загальним обсягом 4,4 д.а., з яких особисто автору належать 1,8 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 164 найменувань та 8 додатків. Робота викладена на 203 сторінках, з яких 160 сторінок займає основний текст, містить 18 таблиць та 10 рисунків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі „Теоретичні засади процесів активізації транскордонного співробітництва регіонів” визначено роль та місце транскордонного співробітництва регіонів (ТКС), виділено основні характеристики регіону як активного учасника транскордонного співробітництва, досліджено фактори впливу на розвиток транскордонної співпраці регіонів, розглянуто особливості реалізації транскордонного співробітництва регіонів на загальноєвропейському, державному, регіональному та локальному рівнях.

На основі аналізу визначень поняття „транскордонне співробітництво” та існуючого досвіду функціонування транскордонних регіонів визначено роль та місце транскордонної співпраці в регіональному розвитку з трьох позицій: - ТКС як необхідність; - ТКС як додаткові можливості розвитку; - ТКС як цільовий процес.

Узагальнення існуючих в науковій літературі дефініцій терміну „регіон” за різноманітними, запропонованими нами на основі теорії розміщення продуктивних сил та суспільної географії, аналітичними підходами (суспільно-географічний, адміністративно-територіальний, історично-географічний, соціологічний, економічний, багаторівневий, комплексний), дозволило виділити основні характеристики регіону як учасника ТКС: адміністративний статус регіону; цілісність території зі спільними історико-географічними особливостями та територіально-диференційованою спільнотою людей; організаційно-господарська взаємопов’язаність складових елементів; економічна самодостатність та економічні зв’язки з регіонами інших країн; прикордонність. Відповідно до предмета дослідження дані ознаки диференційовано в залежності від ваги їх впливу на активізацію транскордонної співпраці регіонів: 1) ознаки регіону як учасника ТКС, що є необхідними передумовами створення транскордонного регіону (ТКР); 2) ознаки регіону як учасника ТКС, що є каталізаторами активізації даного процесу.

На основі узагальнення існуючих підходів до класифікації факторів розвитку ТКС та аналізу досвіду функціонування єврорегіонів в Західній Європі та Україні, зокрема, запропоновано власну класифікацію даних факторів, яка полегшить їх ідентифікацію та визначення пріоритетності їх дії в конкретних умовах, дозволить спрогнозувати їх вплив та віднайти механізми спрямування такого впливу для активізації ТКС, оцінити результативність функціонування транскордонних регіонів, оперативно та ефективними засобами протидіяти негативному прояву факторів та стимулювати їх позитивну дію. Класифікацію факторів впливу на розвиток ТКС регіонів зображено на рисунку 1.

Авторським внеском у класифікацію факторів впливу на розвиток ТКС регіонів є такі її критерії: за рівнем впливу, що пояснюється багаторівневістю реалізації ТКС, а також за функціональністю впливу, що обумовлено двостороннім характером дії факторів на розвиток ТКС: з одного боку, ефективність діяльності ТКР забезпечується завдяки зближенню рівнів розвитку економіки (конвергенції) прикордонних регіонів-учасників ТКС у напрямку до вищого, що проявляється у вирівнюванні показників соціально-економічного розвитку даних регіонів, уніфікації законодавства у сфері повноважень місцевих органів виконавчої влади, ліквідації відмінностей у нормативно-правовому забезпеченні у банківській, податковій та митній сферах; з іншого боку, на противагу конвергенції в інтересах територіальної цілісності держави необхідна наявність зворотного процесу (дивергенції), який полягає у формуванні в кожного прикордонного регіону-учасника ТКС індивідуальних регіональних та національних особливостей економічного, політичного, соціального, адміністративно-територіального та культурного характеру.

Рис. 1. Класифікація факторів впливу на розвиток ТКС

В результаті дослідження нами компліментарних зв’язків на різних рівнях реалізації ТКС (загальноєвропейському, державному, регіональному, локальному) на основі вивчення досвіду функціонування транскордонних регіонів в Європі визначено основні цілі реалізації ТКС на кожному рівні шляхом аналізу специфіки інституційно-правової та фінансової підтримки діяльності ТКР на всіх рівнях, що послужать критеріями для оцінки реалізації ТКС регіонів та орієнтирами при виборі шляхів активізації транскордонної співпраці.

Основною ціллю реалізації ТКС на локальному рівні визначено реалізацію проектів ТКС, на регіональному – підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону, на державному – вирішення проблем прикордонних регіонів, що мають загальнодержавне значення, на загальноєвропейському – сприяння інтеграційним процесам.

У другому розділі "Аналіз та оцінка реалізації транскордонного співробітництва регіонів" розроблено методичні засади аналізу та оцінки реалізації ТКС регіонів, на основі чого здійснено аналіз та оцінку реалізації ТКС регіонів України.

Аналіз та оцінку реалізації ТКС регіонів запропоновано здійснювати на загальноєвропейському, державному, регіональному та локальному рівнях на основі визначених цілей здійснення ТКС на кожному з даних рівнів, що дасть можливість визначити характерні риси реалізації транскордонної співпраці на всіх рівнях та виявити основні тенденції розвитку ТКС, що ляжуть в основу вибору шляхів активізації транскордонної взаємодії регіонів. Етапи методики аналізу та оцінки реалізації ТКС регіонів схематично наведені на рисунку 2.

Аналіз та оцінку розвитку ТКС в Україні проведено на базі двох єврорегіонів, а саме Єврорегіону „Буг” та Єврорегіону „Дніпро”, так як вони є представниками двох різних, з чотирьох існуючих, осей ТКС на європейському континенті, які торкаються західного та східного кордонів України: Балтійсько-Чорноморської (вздовж кордонів Румунії, Угорщини, Словенії, Польщі та України: Єврорегiони “Буг”, “Карпати”, “Нижнiй Дунай”, “Верхнiй Прут”) та Баренцоморсько-Чорноморської (вздовж західного кордону Росії: Єврорегіони „Дніпро”, „Слобожанщина”, „Ярославна”).

Аналіз та оцінка ефективності впровадження некомерційних та комерційних проектів ТКС регіонів в Україні дозволили визначити наступні особливості реалізації транскордонної співпраці на локальному рівні: серед проектів ТКС широко впроваджуються некомерційні проекти, незначна частка комерційних; проекти ТКС більшою мірою фінансуються за рахунок технічної допомоги в рамках європейських програм розвитку ТКС та з Європейських структурних фондів; відсутній внутрішній механізм фінансового забезпечення реалізації проектів ТКС; низька ініціативність суб’єктів підприємницької діяльності в розробці та реалізації проектів ТКС; серед сфер реалізації проектів ТКС пріоритетними є культура, освіта, розбудова інфраструктури, охорона навколишнього середовища; відсутня економічна складова економічної співпраці; недосконалість системи збору статистичної інформації про результати реалізації проектів ТКС.

Вибір мети, об’єкта, предмета та завдань аналізу

1 етап

2 етап

Вибір напрямків аналізу

Оцінка реалізації ТКС регіонів на локальному рівні | Оцінка реалізації ТКС регіонів на регіональному рівні | Оцінка реалізації ТКС регіонів на державному рівні | Оцінка реалізації ТКС регіонів на загальноєвропейському рівні

3 етап | Вибір мети, об’єкта, предмета аналізу на кожному з напрямків

Оцінка результатів реалізації проектів ТКС | Оцінка впливу ТКС на соціально-економічний розвиток прикордонних регіонів | Оцінка реалізації ТКС відповідно до державних пріоритетів регіонального розвитку | Оцінка впливу ТКС на поглиблення процесів регіональної економічної інтеграції

Проекти ТКС | Прикордонні регіони-учасники ТКС | Прикордонні регіони учасники ТКС | ТКР

Ефективність реалізації проектів ТКС | Рівень впливу ТКС на соціально-економічний розвиток прикордонних регіонів | Рівень впливу ТКС на вирішення проблем прикордонних регіонів, що мають загальнодержавне значення | Рівень впливу ТКС на поглиблення процесів регіональної економічної інтеграції

4 етап | Вибір цілей аналізу за кожним з напрямків

Оцінка реалізації некомерційних проектів ТКС | Оцінка можливостей розвитку

ТКС регіонів |

Оцінка стану економічної безпеки прикордонних регіонів в рамках реалізації ТКС | Визначення ступеня інтеграційних процесів всередині ТКР

Оцінка реалізації комерційних проектів ТКС | Визначення пріоритетів розвитку ТКС регіонів |

Оцінка рівня державної підтримки розвитку ТКС відповідно до пріоритетів зовнішньоекономічної та внутрішньої регіональної політики держави.

Оцінка рівня реалізації можливостей розвитку ТКС регіонів

5 етап | Вибір методів , системи показників та підготовка інформаційного забезпечення

Аналіз та оцінка реалізації ТКС регіонів

6 етап

7 етап | Оцінка тенденцій розвитку ТКС регіонів

8 етап | Вибір шляхів активізації ТКС регіонів

Рис. 2. Основні етапи аналізу та оцінки реалізації ТКС регіонів

На основі оцінки можливостей, рівня їх реалізації та визначення пріоритетів розвитку ТКС прикордонних регіонів України визначено особливості реалізації ТКС на регіональному рівні: неповною мірою реалізуються можливості розвитку ТКС прикордонних регіонів, нівелюється забезпечення їх спільних комерційних інтересів; при реалізації ТКС застосовується не весь наявний потенціал прикордонних регіонів, що перешкоджає подоланню всіх їх проблем, вирішити які можливо за допомогою транскордонної співпраці; ТКС незначною мірою впливає на підвищення рівня соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів, так як не позначається на їх галузевій спеціалізації та не приносить прибутків.

Оцінка стану економічної безпеки прикордонних регіонів в рамках реалізації ТКС та рівня державної підтримки розвитку транскордонної співпраці відповідно до пріоритетів зовнішньоекономічної та внутрішньої регіональної політики держави дала можливість виділити особливості реалізації ТКС за участю прикордонних регіонів України на державному рівні: недосконала законодавча база у сфері ТКС; відсутність стратегії підвищення конкурентноздатності економіки прикордонних регіонів на транскордонних ринках в контексті забезпечення їх економічної безпеки; присутність впливу політичного фактора на рівень державної підтримки розвитку ТКС на західному та східному кордонах України; відсутність внутрішнього механізму регулювання ступеня відкритості економіки прикордонних регіонів.

В результаті оцінки ступеня інтенсивності інтеграційних процесів всередині ТКР, що функціонують на території України, визначено особливості реалізації ТКС на загальноєвропейському рівні: впровадження принципів європейського самоврядування в прикордонних регіонах України не застосовується на практиці; ТКС не позначається на конвергенції економік прикордонних регіонів, так як незначною мірою впливає на їх соціально-економічний розвиток; реалізація ТКС за європейськими стандартами не враховує особливостей розвитку національної економіки; ТКС не виконує інтеграційної функції, так як носить декларативний характер; підтримка Європейським Союзом розвитку ТКС на західному кордоні України в рамках розширення меж Співтовариства на схід ставить в нерівні умови ТКР на східному кордоні.

Аналіз та оцінка діяльності єврорегіонів за участю прикордонних регіонів України впродовж 2000-2006 років дали можливість визначити основні тенденції функціонування ТКР в нашій державі, що допоможе виявити шляхи активізації їх діяльності:

- ТКС носить більшою мірою політичний характер, а не економічний;

- ТКС здійснюється формально і не забезпечує досягнення практичних цілей на всіх рівнях його реалізації;

- розвиток ТКС підтримується державою, як одна з необхідних умов вступу до ЄС, а не як засіб подолання диспропорцій регіонального розвитку в країні;

- ТКС розвивається при відсутності спільної стратегії розвитку ТКР, заснованої на продуктивному використанні спільних ресурсів прикордонних регіонів, які його складають;

- існують нерівні можливості в отриманні фінансового забезпечення розвитку ТКС прикордонними регіонами на західному та східному кордонах України;

- відсутні внутрішні засоби мотивації активізації ТКС;

- намагаючись використати всі переваги сусідства з ЄС, державні органи влади недостатньо приділяють уваги забезпеченню економічної безпеки прикордонних регіонів в рамках реалізації ТКС.

Тенденції функціонування ТКР в Україні свідчать про нагальну необхідність вжиття ефективних заходів щодо активізації ТКС регіонів в напрямку мотивації активізації транскордонної співпраці, забезпечення економічної безпеки прикордонних регіонів-учасників ТКС та підвищення конкурентоспроможності ТКР, що б допомогло підвищити ефективність діяльності транскордонних регіональних об’єднань та отримати практичні результати від транскордонної взаємодії регіонів.

У третьому розділі „Шляхи активізації транскордонного співробітництва регіонів” розроблено методичні рекомендації щодо підбору дієвих в сучасних умовах мотиваційних інструментів для активізації ТКС, сформовано механізм забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника транскордонної співпраці, запропоновано кластерну модель інноваційного розвитку ТКР як засіб нарощення конкурентноздатності його економіки та процедуру її впровадження.

Згідно з теоріями потреб А. Маслоу та К. Альдерфера на основі визначення потреб здійснення ТКС прикордонними регіонами України, стадій розвитку ТКР та їх співставлення з цілями реалізації транскордонної співпраці запропоновано мотиваційні інструменти для активізації ТКС регіонів.

Відповідно до проведеного аналізу та оцінки реалізації ТКС в якості домінуючої потреби здійснення транскордонної співпраці прикордонними регіонами України визначено потреби в ТКС як засобі існування прикордонного регіону, що вимагає застосування таких мотиваційних інструментів, які б забезпечували сприятливі умови, необхідне фінансування для активізації ТКС, а також розвиток ТКР як сталої системи. У зв’язку з цим запропоновано такі інструменти мотивації активізації транскордонної співпраці регіонів:

- інструменти мотивації, використання яких передбачає усунення наявних перешкод для активізації ТКС (адміністративно-правові, економічні);

- інструменти безпосередньої мотивації (перерозподіл прибутків від ТКС, стимулювання реалізації проектів, рекламно-інформаційні, освітні).

Проведені дослідження показали, що реалізація транскордонної співпраці регіонів під негативною дією факторів розвитку ТКС може становити потенційну небезпеку для їх економіки та для економіки України загалом, спонукали до розробки механізму забезпечення економічної безпеки прикордонних регіонів-учасників ТКС для усунення наявних та попередження потенційних загроз в результаті активізації транскордонної взаємодії регіонів.

Прикордонні регіони України, що співпрацюють з прикордонними регіонами Європейського Союзу в рамках єврорегіонів вздовж західного кордону України, знаходяться в нерівних конкурентних умовах порівняно зі своїми партнерами через значно нижчий рівень їх соціально-економічного розвитку. Така ситуація в перспективі активізації ТКС може призвести до негативних наслідків, пов’язаних з:

- переміщенням ресурсомістких виробництв на територію прикордонних регіонів України, що з одного боку може здатися привабливим для вітчизняних постачальників сировини, адже дасть їм можливість розширити її збут, та для населення загалом, так як збільшить попит на робочу силу в регіоні, а з іншого - це негативно відобразиться на спеціалізації регіону: замість перепрофілювання його економіки на розвиток наукомістких галузей, регіон спеціалізуватиметься на виробництві ресурсномісткої продукції, що є менш конкурентноздатною на світовому ринку, і до того ж таке виробництво є шкідливим для навколишнього середовища;

- витісненням з транскордонного ринку вітчизняних підприємств через низьку конкурентноздатність їх продукції, порівняно з аналогічною продукцією підприємств прикордонних регіонів країн ЄС і, як наслідок, ліквідацією цілих галузей економіки прикордонних регіонів України;

- насиченням ринків прикордонних регіонів України імпортною продукцією, що виробляється всередині ЄС, так як продукція вітчизняних виробників є не конкурентноздатною на ринку ЄС через відмінності у стандартах та вимогах до її якості;

- відпливом висококваліфікованих кадрів у розвиненіші, порівняно з прикордонними регіонами України, прикордонні регіони країн ЄС в рамках ТКР, де є високооплачуваний попит на їх працю.

Прикордонні регіони в складі ТКР на східному кордоні України мають майже однаковий рівень соціально-економічного розвитку, проте низький за світовими стандартами, а отже всі вони є депресивними регіонами з налагодженими ще за часів існування Радянського Союзу кооперативно-виробничими зв’язками. Активізація ТКС між такими регіонами з використанням старих звичних схем співпраці може призвести до деградації їх економіки в силу нераціонального використання наявних ресурсів, завдання шкоди навколишньому середовищу шляхом використання застарілих технологій виробництва тощо.

Відповідно до потенційних загроз економіці прикордонних регіонів України, що виникають в результаті здійснення ними ТКС, спираючись на теоретичні основи менеджменту та нормативно-правову базу України розроблено внутрішній механізм забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону в складі ТКР, який дозволить запобігти появі перелічених вище негативних наслідків активізації ТКС, а також, у випадку функціонування ТКР на західному кордоні України, дасть можливість скористатися перевагами сусідства з країнами ЄС: можливість обміну досвідом в різних сферах економіки, доступу до нових технологій та здобуття навиків їх запровадження на виробництві, запозичення новітніх методів, форм та інструментів адміністративного управління тощо, та, у випадку ТКР на східному кордоні України, - ефективно використовувати історично сформовану систему кооперативно-виробничих зв’язків між регіонами, створюючи на її базі високотехнологічне виробництво конкурентоспроможної на світовому ринку продукції, розвиваючи сферу послуг. Даний механізм передбачає взаємозв’язки та розподіл повноважень в сфері забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону-учасника ТКС між центральними та місцевими органами державної влади, закріплюючи за останніми право здійснення діагностики стану економічної безпеки регіону, вибору оптимальної стратегії забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника ТКС, складання необхідної програми забезпечення економічної безпеки згідно обраної стратегії і, відповідно, право вибору та застосування необхідних інструментів забезпечення економічної безпеки регіону. Схему механізму забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника ТКС представлено на рисунку 3.

Проведений аналіз та оцінка реалізації ТКС в Україні, а також сучасні тенденції розвитку світової економіки вимагають застосування в якості одного з найефективніших шляхів активізації ТКС розробку спільної моделі нарощення конкурентноздатності економіки ТКР. Поскільки, прискорення соціально-економічного розвитку та підвищення конкурентноздатності передусім пов’язане з інноваційним процесом, який набув масового характеру: продукування нових технологій вийшло за межі наукових лабораторій і організацій, інновації охоплюють усі сфери економіки як держави, так і регіону зокрема, підвищення конкурентноздатності економіки ТКР пропонуємо здійснювати шляхом нарощення його інноваційного потенціалу, що сприятиме як підвищенню конкурентних переваг прикордонних регіонів України з метою активізації ТКС та захисту внутрішнього ринку, так і підвищенню конкурентних переваг ТКР для ефективного залучення до міжнародного поділу праці.

Рис. 3. Механізм забезпечення економічної безпеки
прикордонного регіону як учасника ТКС

В якості моделі нарощення конкурентноздатності економіки пропонуємо застосовувати кластерну модель інноваційного розвитку, яку вбачаємо в раціоналізації розміщення продуктивних сил прикордонних регіонів в рамках ТКР за посередництвом транскордонного органу шляхом утворення транскордонних кластерів у взаємовигідних сферах економіки регіонів-учасників ТКС з метою запровадження новітніх технологій у виробництво товарів та послуг в ТКР, підвищення їх конкурентноздатності на світовому ринку та конкурентноздатності економіки ТКР загалом.

В свою чергу, під транскордонним кластером розуміється територіально-виробничий комплекс, сформований на базі територіальної концентрації мереж спеціалізованих постачальників, основних виробників і споживачів прикордонних регіонів-учасників ТКС, пов’язаних виробничо-технологічним ланцюгом, що являє собою галузево-територіальні добровільні об’єднання підприємств, які тісно співпрацюють із науковими установами та органами місцевої влади посередництвом транскордонного органу з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції та економічного зростання ТКР.

Запропоновано процедуру впровадження кластерної моделі інноваційного розвитку ТКР, адаптовану до особливостей розвитку ТКС на всіх рівнях його реалізації, умов соціально-економічного розвитку співпрацюючих регіонів та сучасних тенденцій функціонування світової економічної системи. Дана процедура включає у себе наступні етапи:

1) детермінація конкурентних переваг прикордонних регіонів-учасників ТКС з метою визначення вигідних сфер їх економіки для створення транскордонних кластерів;

2) розробка стратегії розвитку ТКС прикордонного регіону на основі співставлення трьох параметрів: економічної безпеки регіону, його конкурентноздатних на транскордонному ринку сфер економіки та можливостей ТКС для підвищення конкурентноздатності економіки регіону;

3) узгодження спільної стратегії розвитку ТКР транскордонним органом, реалізація якої призвела б до зростання економічного потенціалу кожного прикордонного регіону та ефективної спеціалізації ТКР загалом в системі міжнародного поділу праці на основі використання спільних конкурентних переваг пов’язаних з раціональним використанням продуктивних сил;

4) активізація транскордонної кооперації, що передбачає застосування органами місцевої влади прикордонних регіонів наступних необхідних заходів:

- елімінативних, тобто таких, що сприятимуть усуненню наявних перешкод для запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку ТКР, а саме правових, організаційних, ринкових, управлінських тощо;

- перфектних, які забезпечать поглиблення ТКС та прискорять запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку ТКР (інформаційних, фінансових, інфраструктурних);

- колаборативних (з метою власне створення транскордонних кластерів), що полягають у виборі інноваційної стратегії співпраці підприємств ТКР в рамках кластера шляхом визначення їх технологічної позиції.

На основі аналізу та оцінки реалізації ТКС за участю прикордонних регіонів України визначено регіональні особливості запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку ТКР, які безпосередньо впливають на характер заходів щодо інтенсифікації транскордонної кооперації (елімінативних, перфектних та колаборативних):

- регіональні особливості запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку ТКР на західному кордоні України:

- вищий рівень розвитку інфосфери, тобто спостерігається інтенсивніший обмін інформацією в рамках ТКР (виключаючи прикордонні регіони Білорусії, які ведуть обмін статистичною інформацією зі співпрацюючими регіонами лише неофіційно), що збільшує можливості для створення транскордонних кластерів, інноваційний розвиток прискорюється за допомогою обміну досвідом між підприємствами ТКР;

- географічна близькість до постіндустріального суспільства (ЄС) дає можливість отримання цінного досвіду інноваційного розвитку економіки та створення кластерів в наукомістких галузях, а також у сфері послуг;

- візовий режим перетину кордону між Україною та країнами ЄС негативно впливає на ТКС суміжних регіонів, а також безпосередньо і на утворення транскордонних кластерів.

- регіональні особливості запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку ТКР на східному кордоні України:

- безвізовий режим перетину кордону в рамках СНД сприяє збільшенню кількості ділових контактів всередині транскордонного кластера, що безпосередньо впливає на ефективність його діяльності;

- наявність вже існуючих сформованих виробничих зв’язків, що залишились в спадок від Радянського Союзу становить стартову основу для запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку ТКР;

- географічна близькість до індустріального суспільства, що спонукає створювати кластери в сфері промисловості з метою пошуку шляхів раціоналізації виробництва на підприємствах ТКР.

Кластерна модель інноваційного розвитку ТКР вимагає вжиття заходів щодо активізації ТКС в науково-технічній сфері, а також використання процедури її впровадження з врахуванням існуючих регіональних особливостей. Інтеграція науки та виробництва в рамках запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку ТКР стане запорукою зростання економічного потенціалу прикордонних регіонів, що його складають та залучення ТКР до міжнародного поділу праці в якості конкурентоспроможного суб’єкта.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та представлено авторський варіант вирішення важливого наукового та прикладного завдання – розробку теоретико-методичних та практичних підходів до активізації ТКС регіонів.

1. В умовах глобалізації, регіоналізації та інтеграції світової економіки все більша роль у міждержавних відносинах надається регіонам. Зростає значення такого нового механізму регіонального розвитку як ТКС. Особлива увага приділяється проблемам активізації транскордонної співпраці регіонів.

2. При дослідженні теоретичних засад процесів активізації ТКС регіонів виявлено ознаки регіону як учасника транскордонної співпраці, що є необхідними передумовами створення ТКР (адміністративний статус регіону; цілісність території; спільні історико-географічні особливості; територіально-диференційована спільність людей) та такі, що є каталізаторами активізації ТКС (організаційно-господарська взаємопов’язаність складових елементів; економічна самодостатність та економічні зв’язки з регіонами інших країн), що складе основу вибору шляхів активізації транскордонної співпраці регіонів.

3. Рівень розвитку ТКС регіонів залежить від впливу різноманітних факторів. На основі узагальнення існуючих підходів до класифікації факторів розвитку ТКС та аналізу досвіду функціонування єврорегіонів в Західній Європі та Україні зокрема запропоновано власну класифікацію даних факторів за якісними характеристиками та за характером впливу, яка полегшить їх ідентифікацію та визначення пріоритетності їх дії в конкретних умовах, дозволить спрогнозувати їх вплив та віднайти механізми спрямування такого впливу на розвиток ТКС, оцінити результативність функціонування транскордонних регіонів, оперативно та ефективними засобами протидіяти негативному прояву факторів та стимулювати їх позитивну дію.

4. Важливим аспектом при вивченні процесів активізації ТКС регіонів є багаторівневість реалізації транскордонної співпраці. В результаті дослідження компліментарних зв’язків на різних рівнях реалізації ТКС (загальноєвропейському, державному, регіональному, локальному) на основі вивчення досвіду функціонування ТКР в Європі визначено основні цілі реалізації ТКС на кожному рівні шляхом аналізу специфіки інституційно-правової та фінансової підтримки діяльності ТКР на всіх рівнях: на локальному – реалізація проектів ТКС, на регіональному – підвищення соціально-економічного рівня розвитку регіону, на державному – вирішення проблем прикордонних регіонів, що мають загальнодержавне значення, на загальноєвропейському – сприяння інтеграційним процесам, що послужать критеріями для оцінки реалізації ТКС регіонів та орієнтирами при виборі шляхів активізації транскордонної співпраці.

5. Необхідною передумовою вибору ефективних шляхів активізації ТКС регіонів є аналіз та оцінка функціонування діючих ТКР. Для цього вивчено існуючі методичні підходи до оцінки реалізації ТКС регіонів. На їх основі розроблено власну методику аналізу та оцінки реалізації транскордонної співпраці регіонів на локальному, регіональному, державному та загальноєвропейському рівнях. Запропоновано систему показників, які характеризують ефективність здійснення ТКС на всіх рівнях, що передбачає визначення рівня реалізації некомерційних та комерційних проектів ТКС на локальному рівні, оцінку можливостей розвитку ТКС регіонів, визначення пріоритетів розвитку ТКС регіонів та оцінку рівня реалізації можливостей розвитку транскордонної співпраці на регіональному рівні, характеристику стану економічної безпеки прикордонних регіонів-учасників ТКС та рівня державної підтримки розвитку транскордонної співпраці відповідно до пріоритетів зовнішньоекономічної та внутрішньої регіональної політики держави на державному рівні, а також визначення ступеня інтеграційних процесів всередині ТКР на загальноєвропейському рівні.

6. Здійснено аналіз та оцінку реалізації ТКС прикордонних регіонів України на всіх рівнях, в результаті чого виявлено: серед проектів ТКС частка комерційних є незначною через відсутність внутрішнього механізму їх фінансування, неповною мірою використовуються всі існуючі можливості реалізації ТКС через відсутність спільної стратегії розвитку ТКР, ігнорується питання забезпечення економічної безпеки прикордонних регіонів як учасників ТКС в силу надмірного впливу політичного фактора на державну підтримку розвитку транскордонної співпраці, конвергенція економік прикордонних регіонів в рамках ТКР є слабкою, так як транскордонна співпраця носить більшою мірою декларативний характер і не впливає на підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіонів.

9. Визначено основні тенденції розвитку ТКС за участю прикордонних регіонів України, а саме: формальний та політичний характер транскордонної співпраці регіонів, відсутність внутрішніх інструментів мотивації активізації ТКС, спільної стратегії розвитку ТКР, механізму забезпечення економічної безпеки прикордонних регіонів як учасників ТКС.

10. Запропоновано мотиваційні інструменти для активізації ТКС регіонів, які забезпечать сприятливі умови, необхідне фінансування для активізації ТКС, а також розвиток ТКР як сталої системи. В якості таких інструментів запропоновано: інструменти мотивації, використання яких передбачає усунення наявних перешкод для активізації ТКС (адміністративно-правові, економічні); інструменти безпосередньої мотивації (перерозподіл прибутків від ТКС, стимулювання реалізації проектів, рекламно-інформаційні, освітні).

11. З метою попередження можливих негативних наслідків від активізації ТКС, на основі теорії менеджменту та нормативно-правової бази України розроблено механізм забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника транскордонної співпраці, який, у випадку функціонування ТКР на західному кордоні України, дасть можливість скористатися перевагами сусідства з країнами ЄС: можливість обміну досвідом в різних сферах економіки, доступу до нових технологій та здобуття навиків їх запровадження на виробництві, запозичення новітніх методів, форм та інструментів адміністративного управління тощо, та, у випадку ТКР на східному кордоні України, ефективно використовувати історично сформовану систему кооперативно-виробничих зв’язків між регіонами, створюючи на її базі високотехнологічне виробництво конкурентноздатної на світовому ринку продукції, розвиваючи сферу послуг.

12. Запропоновано кластерну модель інноваційного розвитку ТКР, яка передбачає як підвищення конкурентних переваг прикордонних регіонів України з метою активізації ТКС та захисту внутрішнього ринку, так і підвищення конкурентних переваг ТКР з метою його ефективного залучення до міжнародного поділу праці, а також розроблено процедуру її запровадження в сучасних умовах. Дана модель нарощення конкурентноздатності економіки ТКР полягає в раціоналізації розміщення продуктивних сил прикордонних регіонів-учасників за посередництвом транскордонного органу шляхом утворення транскордонних кластерів у взаємовигідних сферах економіки регіонів-учасників в ТКС з метою запровадження новітніх технологій у виробництво товарів та послуг в ТКР, підвищення їх конкурентноздатності на світовому ринку та конкурентноздатності економіки ТКР загалом.

Список опублікованих праць здобувача
за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

1.