ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД“

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

СЄМІКОЛЕНОВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА

УДК 311.101.52

СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ТА РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність 08.00.10 – Статистика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів економічного факультету Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Кабінету Міністрів України, м.Київ

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент Галицька Елеонора Вікторівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри обліку та аудиту

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Цал-Цалко Юзеф Сигізмундович,

Житомирський державний

технологічний університет,

завідувач кафедри економіки

кандидат економічних наук, доцент

Бараник Зоя Павлівна,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

доцент кафедри статистики

Захист відбудеться 14 -березня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м.Київ, пр.Перемоги 54/1, ауд.203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, 03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 49-г, к.601.

Автореферат розісланий “11” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Д.Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Готельне господарство є однією з важливих складових сфери послуг в Україні і ефективне його функціонування сприяє пожвавленню соціально-економічного розвитку країни та окремих її регіонів. Значну роль відіграє готельне господарство у розвитку туризму як фактору підвищення престижу України в міжнародному співробітництві і є постійним джерелом поповнення валютних надходжень в країну.

В умовах трансформаційної економіки України, зміні загальноекономічної та соціально-політичної ситуації простежується як позитивний, так і негативний вплив на ефективність діяльності підприємств готельного господарства та якість виконання ними своїх функцій. На сьогодні найгострішими проблемами, що гальмують розвиток готельного господарства, є недостатність готельних підприємств в окремих регіонах країни, їх недосконала структура за типами та номерним фондом, обмеженість спектру послуг тощо.

Готельне господарство має стати одним з дієвих засобів формування ринкового механізму, надходження значних прибутків до держави, створення нових робочих місць, підтримки регіонів. З огляду на це, виникає необхідність будівництва і реконструкції підприємств готельного господарства країни, розширення спектру готельних послуг та приведення їх до відповідних європейських стандартів.

Важливими напрямами подальшого розвитку готельного господарства є суттєве поліпшення забезпечення потреб споживачів у різноманітних готельних послугах, їх якості та підвищенні ефективності діяльності готельних підприємств, що набуває особливого значення у сучасних умовах. Це можливо лише на основі комплексного аналізу стану та тенденцій розвитку готельного господарства, оцінювання особливостей функціонування готельних підприємств. Для здійснення такого дослідження потрібен відповідний статистичний інструментарій, адаптування методів статистики до аналізу закономірностей розвитку готельного господарства.

Проблемним питанням в сучасних умовах залишається недосконалість нормативної бази та інформаційно-аналітичного забезпечення дослідження різних аспектів діяльності підприємств готельного господарства. За цих умов, розв’язання теоретико-методологічних засад і практичне здійснення статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства є важливим та актуальним.

Вирішенню теоретичних завдань у системі управління готельними підприємствами сприяли дослідження українських і зарубіжних вчених: С. Байлика, Т. Дорошенко, Л. Лук’янова, І. Мініча, Л. Нечаюк, Х. Роглева, Н. Телеша, В. Федорченко, Є. Башмачникова, Г. Бондаренко, Л. Єрохіна, Н. Кабушкіна, І. Ляпіна та інших.

Значний внесок у розробку питань побудови статистичного інструментарію та всебічного статистико-економічного аналізу господарювання підприємств, регіонів, видів економічної діяльності і держави в цілому зробили вітчизняні вчені-статистики. Зокрема, різні теоретичні, методологічні та організаційні аспекти цих проблем знайшли відображення у наукових працях В.Адамова, В. Анісімова, З. Бараник, О. Васечко, Е. Галицької, А. Головача, С. Герасименка, А.Єріної, Н. Ковтун, І. Манцурова, Ю. Цал-Цалко, В. Швеця та інших. Віддаючи належне напрацюванням економістів, статистиків та спеціалістів з питань функціонування і розвитку готельних підприємств, слід зауважити, що для вітчизняної статистики готельне господарство залишається малодослідженим об’єктом.

Актуальність розв’язання даних питань на сучасному етапі розвитку готельного господарства зумовлює необхідність перегляду, уточнення та доповнення деяких підходів до інформаційно-аналітичного та методологічного забезпечення статистичного аналізу: вдосконалення інформаційного забезпечення з боку офіційної статистики і неурядових інституцій, переосмислення ролі окремих статистичних показників у сучасних економічних відносинах та адаптацію статистичних методів в аналізі діяльності готельних підприємств. Теоретична та практична значимість дослідження вказаних проблем, а також необхідність пошуку шляхів удосконалення статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства України зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів факультету економічних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, яка є складовою частиною комплексної теми “Розробка методології моделювання процесів державного регулювання трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 0104U000540 ).

Автором дисертації в межах даної теми обґрунтовано систему показників та методи статистичної оцінки діяльності готельних підприємств, розроблено концептуальну основу класифікації та групування підприємств готельного господарства за різними ознаками, розроблено механізм оцінки інвестиційної привабливості готельного господарства регіонів.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - теоретичне обґрунтування методологічних засад і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:

· узагальнити існуючі методологічні підходи до статистичного аналізу стану та розвитку готельного господарства;

· здійснити типологію підприємств готельного господарства з урахуванням світового та вітчизняного досвіду;

· розкрити особливості інформаційного забезпечення статистичного аналізу стану та розвитку готельного господарства і обґрунтувати можливі напрями його удосконалення;

· сформувати систему статистичних показників діяльності підприємств готельного господарства;

· оцінити інвестиційну привабливість готельного господарства регіонів України;

· виявити регіональні особливості розвитку готельного господарства Автономної Республіки Крим (АРК) та здійснити типологію його районів;

Об’єктом дослідження є готельне господарство України.

Предметом дослідження є методологічні та організаційні аспекти статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є системний підхід до статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства України. Для вирішення сформульованих завдань використовувались загальнонаукові методи: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, формулювання логічного висновку та висування гіпотез. Обґрунтовано необхідність використання статистичних методів при проведенні дослідження. Це, зокрема, метод статистичного спостереження, метод групувань, табличний та графічний методи для проведення структурного аналізу: підприємств готельного господарства за формами власності, за типами підприємств, за номерним фондом, в регіональному розрізі тощо та основних видів доходів; для аналізу структури приїжджих за різними ознаками; узагальнюючі статистичні характеристики та характеристики варіації при оцінюванні складу досліджуваних явищ та інтенсивності структурних зрушень; методи аналізу рядів динаміки - для виявлення основних тенденцій розвитку готельного господарства України; непараметричні методи вимірювання взаємозв’язків - для оцінювання інвестиційної привабливості готельного господарства регіону та регіону в цілому; методи експертного оцінювання для прийняття рішень, пов’язаних з обґрунтуванням макро- та мезорівневих програм соціальної спрямованості та розвитку сфери готельних послуг; методи кластерного аналізу для виокремлення однорідних груп районів АРК.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що визначають умови розвитку туристичної сфери та готельного господарства в Україні, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України. У роботі широко використовувалися інформаційні джерела урядових інституцій, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені проблемам функціонування готельного господарства.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розробленні теоретико-методологічних та організаційних засад статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства. Найбільш вагомими теоретичними та практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:

вперше:

- розроблено методичне забезпечення статистичного оцінювання діяльності підприємств готельного господарства, що дає можливість здійснити оцінку стану та аналіз розвитку готельного господарства України та окремих її регіонів;

- розроблено методичні підходи до оцінювання інвестиційної привабливості готельного господарства, що дає можливість здійснити порівняльний аналіз рівня інвестиційної привабливості регіонів в цілому з рівнем інвестиційної привабливості готельного господарства зокрема;

удосконалено:

- систему статистичних показників діяльності готельних підприємств, що дозволяє розширити аналітичні можливості статистичного аналізу різних аспектів їх функціонування, оцінити стан та розвиток готельного господарства України;

- існуючу систему класифікацій та групувань підприємств готельного господарства, що дозволяє здійснити всебічний аналіз мережі готельних підприємств;

- інформаційну базу, зокрема, методи статистичного спостереження, що дозволяє вивчити потреби у додаткових послугах підприємств готельного господарства та розшири їх спектр;

дістало подальший розвиток:

- теоретичні засади сутності категорії “готельне господарство”, що дає можливість розмежувати категорії “готелі”, “готельні підприємства” та інші їх типи;

- методологічні положення експертного оцінювання стану та розвитку готельного господарства, що важливо враховувати для прийняття рішень, пов’язаних з обґрунтуванням макро- та мезорівневих програм соціальної спрямованості та розвитку сфери готельних послуг;

- процедури кластерного аналізу з метою виокремлення однорідних груп районів АРК. Це дає можливість запропонувати новий підхід до розподілу сукупності на порівняльні групи.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані в дисертаційній роботі наукові результати мають як теоретичне, так і практичне значення і є методичною основою для комплексного аналізу й оцінювання діяльності підприємств готельного господарства. Практичне значення дослідження полягає в тому, що впровадження запропонованої системи статистичних показників, методичних підходів до групування підприємств готельного господарства та використання запропонованих статистичних методів дає можливість оперативного, поточного та перспективного аналізу розвитку готельного господарства України в цілому та за її окремими регіонами.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджені в практику діяльності відділу інвестиційної політики та рекламно-інформаційної діяльності Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим (довідка №01-29/ від 17.09. 2006 р.) та відділу туризму Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (довідка №112/46/117-06 від 25.09. 2006 р.), де використовуються при аналізі ефективності функціонування складових інфраструктури сфери послуг.

Результати дисертації знайшли практичне застосування в діяльності готельного підприємства “Хелена”, м. Феодосія, АРК (довідка № 265 від 06.09. 2006 р.) та в роботі Херсонської обласної державної телерадіокомпанії “Скіфія” (довідка № 590/01-13 від 06.09.2006 р.), де використовуються при аналізі ефективності функціонування підприємств готельного господарства.

Наукові розробки автора дисертації використовуються у навчальному процесі вищих навчальних закладів України: довідка Національного університету “Києво-Могилянська академія” № 082 від 20.12.2006 р.; довідка Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського № 82-06.14/2346 від 26.10.2006 р. та довідка Кримського економічного інституту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” № 685/01 від 23.10.2006 р.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою і містить виклад авторського підходу щодо теоретико-методологічних та організаційних засад комплексного статистичного дослідження діяльності підприємств готельного господарства. Наукові положення, розробки, моделі, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, що є результатом самостійної роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри фінансів Національного університету “Києво-Могилянська академія”, міжнародних і національних наукових та науково-практичних конференціях, а саме: всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та практика економіки та підприємництва” (3-5 травня, 2004 р., м. Алушта), всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (29 вересня – 1 жовтня 2004 р., м. Алушта), міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна” (3 березня, 2005 р., м. Київ), міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції “Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан та перспективи” (13-14 травня 2005 р., м. Львів), ІV міжнародній науковій конференції “Міжкультурні комунікації: традиції та перспективи” (27-29 травня, 2005 р., м. Алушта), XII міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Ломоносов – 2006” (12-15 квітня 2006 р., Російська Федерація, м. Москва), І міжнародній науково-практичній конференції “Наука та освіта - 2006” (1-15 вересня 2006 р., м. Дніпропетровськ), щорічних днях науки Національного університету “Києво-Могилянська академія” (2003 – 2005 рр.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження автором опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 4,5 друк.арк., з них: 7 у наукових фахових виданнях, 6 -матеріали і тези конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Структура дисертації відображає логіку дослідження та особливості характеру розробки поставленого наукового завдання. Дисертаційна робота містить 34 рисунки на 13 сторінках, 31 таблицю на 15 сторінках, 4 додатки на 36 сторінках, список використаних джерел налічує 162 найменування і наведений на 15 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 161 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, окреслена мета та основні завдання роботи, визначені об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрита наукова новизна та викладено практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Готельне господарство як об’єкт статистичного дослідження” висвітлено сутність готельного господарства як складової сфери послуг та визначено особливості його функціонування, обґрунтовано значення готельного господарства в розвитку міжнародних відносин, охарактеризовано становлення готельного господарства у історичному аспекті та в сучасних умовах господарювання, викладено основні методологічні засади статистики готельного господарства.

На основі аналізу законодавчо-нормативних актів та літературних джерел, встановлено тотожність розуміння категорій “готелі” та “підприємства готельного господарства”. “Готелі” - це один з типів готельних підприємств, поряд з готелями функціонують мотелі, готельно-офісні центри, гуртожитки для приїжджих та інші місця короткотермінового проживання. Висвітлено їх сутність, окреслено відмінності, функції, характеристики, різні підходи до надання обов’язкових та додаткових послуг тощо.

Для визначення виробничо-технологічних характеристик суб’єктів господарювання в Україні спираються на Класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД), яка забезпечує міжнародну порівнянність і задовольняє аналітичні потреби різних країн. Оскільки підприємства готельного господарства в редакції “Готелі” в системі секторно-галузевої класифікації економіки Україні відображаються як у секторальному розподілі, так і за виробничо-технологічними ознаками суб’єктів господарювання, то ув’язка показників здійснюється відповідно у системі національних рахунків (СНР) та КВЕДі і в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій, установ (ЄДРПОУ).

Враховуючи, що вищезазначені національні стандарти містять розширену класифікацію суб’єктів господарювання, це не дає можливості здійснити ґрунтовний аналіз стану та розвитку готельного господарства, отож в дисертації розроблено типологію підприємств готельного господарства, що доповнює наведені класифікації і дозволяє здійснити детальний та всебічний аналіз мережі готельних підприємств. Готельні підприємства класифіковано за: 1) рівнем комфорту, 2) місцем розташування, 3) тривалістю перебування в них, 4) місткістю, 5) поверховістю, 6) забезпеченістю харчуванням, 7) тривалістю функціонування протягом року, 8) рівнями цін, 9) формами власності та іншими ознаками (готельні ланцюги).

Зважаючи на сутність та характер функціонування готельного господарства України, його роль у розвитку національної економіки, а також вплив на соціальні умови і процеси, статистика готельного господарства розглядається, з одного боку, як галузь соціально-економічної статистики, оскільки вивчає галузі економіки в цілому як цілісну систему, а з другого, як галузева статистика, оскільки всебічно та глибоко досліджує стан, закономірності та тенденції розвитку окремої галузі – готельного господарства, а також вплив на цей розвиток різних соціальних та економічних явищ шляхом збору, обробки, аналізу та узагальнення статистичних даних (рис.1).

Рис.1. Місце статистики готельного господарства у національній статистиці

У дисертації обґрунтовано необхідність використання певних статистичних методів при оцінюванні стану, тенденцій та напрямів розвитку готельного господарства України.

У розділі 2 “Інформаційно-методичне забезпечення статистичного дослідження стану та розвитку готельного господарства” обґрунтовано методичні положення побудови системи статистичних показників. Досліджено зміст існуючого інформаційного забезпечення статистичного аналізу стану та розвитку готельного господарства, сформульовано напрями його вдосконалення в умовах розвитку міжнародних відносин України.

Доведено необхідність застосування системи взаємопов’язаних показників для аналізу і оцінки діяльності підприємств готельного господарства. В основу побудови системи показників покладено принципи системного підходу, що дозволило структурувати їх за відповідними блоками та, враховуючи можливості офіційної статистичної звітності, визначити склад показників кожного блоку.

Побудована автором система показників характеризує багатогранність діяльності підприємств готельного господарства України і може використовуватись з метою проведення комплексного статистичного аналізу та прийняття управлінських рішень на макро-, мезо- та мікрорівні.

Удосконалена система статистичних показників включає наступні блоки (табл.1).

Таблиця 1

Система показників діяльності підприємств готельного господарства

Блоки показників | Назва показників

Загальноекономічні показники | · Середня місткість готельного підприємства

· Середня кількість номерів готельного підприємства

· Середня житлова площа номерів готельного підприємства

· Кількість готельних підприємств в Україні на 1 млн.наявного населення

· Середня кількість наданих готельним підприємством людино-діб

· Середня кількість наданих готельним підприємством людино-діб іноземним громадянам

· Середня чисельність працівників на готельному підприємстві

· Завантаженість готельного підприємства

Фінансові показники | · Дохід від експлуатації у розрахунку на одне місце

· Дохід від експлуатації у розрахунку на одну людино-добу наданих послуг

· Рентабельність

· Прибуток

· Прибуток у розрахунку на одне місце

· Прибуток у розрахунку на одного працівника

· Прибуток у розрахунку на одиницю витрат

Показники якості обслуговування | · Середня кількість місць у номері

· Середня житлова площа номера

· Середня житлова площа у розрахунку на одне місце

· Питома вага номерів „люкс” та „напівлюкс” у загальній кількості номерів

· Питома вага структурних підрозділів у їх загальній кількості

· Питома вага додаткових підрозділів

· Кількість працівників у розрахунку на одне місце

· Кількість працівників у розрахунку на тисячу людино-діб

Показники забезпеченості послугами готельних підприємств у регіоні | · Кількість готельних підприємств в регіонах у розрахунку на 1000 наявного населення

· Житлова площа готельних підприємств у розрахунку на 1000 наявного населення

· Кількість номерів у розрахунку на 1000 наявного населення

· Кількість місць у розрахунку на 1000 наявного населення

Узагальнюючий показник інвестиційної привабливості готельного господарства регіону | · Кількість місць готельних підприємств

· Завантаженість готельних підприємств

· Дохідність

За результатами проведеного аналізу рівня інформаційного забезпечення статистичного аналізу стану та розвитку готельного господарства доведено недосконалість існуючої термінології та встановленої типологізації підприємств готельного господарства, що викликає значні розбіжності в інформації за різними джерелами. Основним джерелом інформації щодо результатів діяльності підприємств готельного господарства є звітність, яка складається на основі первинного обліку. Виявлено, що інформаційна база звітності готельних підприємств використовується недостатньо. Не спостерігається її застосування як в діяльності потенційних користувачів, так і у наукових дослідженнях. У звітності передбачена система регламентованих показників, які характеризують діяльність підприємств готельного господарства. Зміст звітів, їх форми та термін подання встановлюються Державним комітетом статистики України. До форм статистичної звітності підприємств готельного господарства відносяться: Форма №1-готель „Звіт про роботу готелю”, Форма №1-ТУР та Форма №1-ТУР-к. На їх основі звітують усі готельні підприємства (гуртожитки, готельно-офісні центри), незважаючи на специфіку свого існування і діяльності, а також незважаючи на невизначеність їх у вищезазначених нормативних документах. Це свідчить про недосконалість правової та нормативної забезпеченості діяльності підприємств готельного господарства.

Доведено, що інформаційною базою статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства має стати система державної статистики, яка здебільше здійснює суцільні спостереження, але для повноти інформаційного забезпечення необхідні також організація і проведення несуцільних спостережень. З метою вивчення потреб у додаткових послугах підприємств готельного господарства та розширення аналітичних можливостей оцінювання стану та розвитку готельного господарства обґрунтовано необхідність вдосконалення методів статистичного спостереження та здійснено вибіркове обстеження на готельних підприємствах АРК.

Вибіркове обстеження здійснено за трьома видами анкет, розроблених автором (для працюючих на готельних підприємствах, для гостей готельних підприємств та для експертів), які складено українською, російською та англійською мовами. Обробка даних анкет дозволила здійснити комбінаційні розподіли працюючих за: статтю, віком та стажем роботи; віком та посадою; посадою та стажем роботи; гостей за: частотою користування готельними послугами та зірковістю готельних підприємств; статтю, віком та соціальним статусом. Це надало змогу виявити позитивні аспекти та недоліки діяльності підприємств готельного господарства, зробити пропозиції щодо покращення якості обслуговування, визначити основні тенденції та перспективи розвитку готельного господарства.

Доведено доцільність використання методів експертного опитування, які поглибили аналіз стану та розвитку готельного господарства в Україні, ступінь впливу готельного господарства на розвиток економіки в цілому на сьогодні та на перспективу, оцінити фактори впливу на розвиток готельного господарства України в цілому та в регіональному розрізі. Поряд з цим надало можливість з’ясувати ступінь труднощів у пошуку повної інформації щодо наявності готельних підприємств і їх характеристики за різними ознаками та довіри користувачів інформації до різних її джерел, а також забезпечення інформацією туристів щодо вибору готелю та інвесторів щодо інвестиційного клімату в регіоні тощо.

Використання запропонованих методів статистичного обстеження та експертного оцінювання має підвищити ефективність аналітичних процедур та прийняття управлінських рішень на різних рівнях, сприяти покращенню діяльності готельних підприємств та якості надання послуг.

У розділі 3 “Статистичний аналіз стану та перспективи розвитку готельного господарства” - на основі удосконаленого статистичного інструментарію, зокрема, системи класифікацій і групувань підприємств готельного господарства України та системи статистичних показників, здійснено оцінювання стану та розвитку готельного господарства як в цілому в Україні, так і у регіональному розрізі.

На 01.01.2006 р. функціонувало 1232 підприємства готельного господарства, зокрема, 788 готелів, 17 мотелів, 8 готельно-офісних центрів, 6 кемпінгів, 35 молодіжних баз та гірських притулків, 235 гуртожитків для приїжджих та 143 інших місць для короткотермінового проживання. Виокремлено 3 групи регіонів за кількістю готельних підприємств, а саме, регіони-лідери (Дніпропетровська обл., АРК, Донецька, Львівська, Одеська області та м. Київ), регіони – переслідувачі (Запорізька, Луганська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області) та основна група регіонів (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька області та м. Севастополь).

Оцінено сучасний стан та тенденції розвитку готельного господарства України в цілому та за окремими регіонами за допомогою визначених класифікацій і групувань та сформованої системи статистичних показників. Виявлено, що за останні 10 років кількість підприємств готельного господарства в Україні зменшилась на 12%. Починаючи з 1997 р. по 2004 р. спостерігалось постійне їх скорочення і тільки в 2005 р. порівняно з попередніми періодами їх кількість дещо збільшилась. В період з 1995 р. по 2004 р. зменшення кількості підприємств на території України було пов’язано з банкрутством окремих підприємств та зміною форми власності, а деяке збільшення у 2005 р. – з початком інтенсивного розвитку зеленого і сільського туризму та проведенням конкурсу “Євробачення -2005” у м. Києві.

З’ясовано, що відповідно до функціональної структури, за даними на 01.01.2006р., найбільш поширеними типами готельних підприємств в загальній їх кількості по Україні є готелі (64,0% ) та гуртожитки (19,1%), найменшу частку – кемпінги (0,5%). Аналіз структури підприємств готельного господарства України свідчить, що такі їх типи, як мотелі, кемпінги, мо-лодіжні бази, що надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті. Як свідчить міжнародний досвід, саме такі підприємства, враховуючи їх місткість та функціональність, могли б дати істотний поштовх до подальшого розвитку готельного господарства та створити додаткові робочі місця.

Автором оцінено зміни основних показників діяльності підприємств готельного господарства в цілому по Україні за 1995-2005 рр.: середньої місткості, середньої кількості наданих готельними підприємствами людино-діб вітчизняним та іноземним приїжджим, завантаженості, питомої ваги структурних та додаткових підрозділів готельних підприємств, питомої ваги номерів різних типів в загальній їх кількості, дохідності тощо.

Досліджуючи динаміку основних загальноекономічних показників, з’ясовано, що одним з найважливіших, що характеризує стан готельного господарства є показник середньої місткості готельних підприємств (рис. 2).

Рис.2. Динаміка середньої місткості готельних підприємств України за 1995-2005 рр. (станом на кінець періоду)

Виявлено, що з місткістю готельних підприємств пов’язана їх завантаженість. При постійному зменшенні середньої місткості підприємств готельного господарства України, починаючи з 1995 р. (94 місця) і включно до 1999 р. (79 місць), коефіцієнт завантаженості також зменшувався, тенденція до підвищення рівня завантаженості спостерігається починаючи з 2000 р. При цьому, максимальне значення цього показника в цілому по Україні на кінець 2005 р. становило 32,6% (рис.3).

Рис. 3. Динаміка коефіцієнта завантаженості підприємств готельного господарства України за 1995-2005 рр. (станом на кінець періоду)

За світовими стандартами коефіцієнт завантаженості готельних підприємств повинен становити 55-65%. В Україні лише у м. Києві зазначений показник (68%) відповідає даному стандарту.

Розроблено методику оцінювання інвестиційної привабливості готельного господарства, що уможливило здійснити порівняльний аналіз рівня інвестиційної привабливості регіонів в цілому з рівнем інвестиційної привабливості готельного господарства зокрема. Визначення узагальнюючих оцінок інвестиційної привабливості готельного господарства регіонів України дало можливість проранжувати їх, встановити відповідний рейтинг та узгодити оцінки, отримані в результаті проведеного дослідження, з даними Інституту Реформ щодо інвестиційної привабливості регіонів. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (0,79) свідчить про тісний зв’язок між інвестиційною привабливістю готельного господарства регіону та регіону в цілому. На рис.4 простежується узгодженість рейтингових оцінок рівня інвестиційної привабливості регіонів в цілому з рівнем інвестиційної привабливості готельного господарства зокрема.

Рис. 4. Індекси інвестиційної привабливості регіонів України (2005 р.)

Аналіз засвідчує нерівномірний розподіл інвестиційних надходжень у регіони України, і розподіл у галузевому розрізі - більшість їх припадає на розвиток важкої промисловості регіону, металургії, машинобудівництва тощо.

Дослідження особливостей розвитку готельного господарства Автономної Республіки Крим свідчить, що в останні роки в готельному комплексі АРК спостерігалися значні зміни: поряд з новими інвестиційними проектами, періодично змінюється статус готельних підприємств, оскільки частина з них переходить в оздоровчий комплекс, або через нерентабельність готелі передаються в оренду фізичним особам і використовуються не за призначенням. При цьому, частка підприємств готельного господарства АРК в загальній їх кількості по Україні в останні роки залишається без змін (6,2-6,3%).

З’ясовано, що одним з найважливіших показників сталого функціонування підприємств готельного господарства АРК, особливо з переходом до ринкової економіки, є кількість іноземних приїжджих, що користуються послугами готельних підприємств. З загального числа перебуваючих на підприємствах готельного господарства АРК у 2005 р. кожен третій був іноземець. При цьому їх кількість збільшилася порівняно з 2000 р. майже в два рази. Порівняно з попередніми періодами спостерігаються структурні зрушення до збільшення частки приїжджих з Російської Федерації, інших країн СНД та країн Євросоюзу. У 2005 р. більше половини приїжджих до Криму були громадяни Російської Федерації (58,3%), частка громадян країн Євросоюзу становила - 15,5%, інших європейських країн - 10,5%, країн СНД - 4,8%, США та Канади - 2,1% та інших країн світу – 8,8%. Встановлено, що найбільшим попитом у іноземних громадян користувалися готельні підприємства м. Ялти, м. Судака, м. Євпаторії, м. Феодосії та м. Алушти.

Для розподілу сукупності районів АРК на порівняльні однорідні групи та аналізу структури готельних підприємств за різними ознаками адаптовано метод багатовимірного статистичного аналізу – метод кластеризації (класифікації). До ознакової множини включено 5 показників: дохід на одного працюючого (грн.); рентабельність; дохід людино-доба (тис.грн.); кількість приїжджих на одного працюючого (осіб); житлова площа підприємств готельного господарства регіону у розрахунку на одне підприємство (кв.м.) Кластерні процедури було проведено із використанням пакета програмного забезпечення STATISTICA 6.0 фірми StatSoft, що дозволило отримати однорідні кластери, які мають щільне групування індивідуальних показників навколо центру їх розподілу.

Кількість груп визначено на основі побудови графіку списку об’єднання районів АРК у кластери, який показав, що оптимальним є розбиття районів на чотири кластери. До першого кластера увійшли такі курортні центри як м. Алушта та м. Ялта; до другого– м. Євпаторія; м. Феодосія, м. Судак, м. Керч та м. Сімферополь; третій кластер формують такі райони АРК: Бахчисарайський, Совєтський, Кіровський та Чорноморський райони; четвертий - м. Армянск, м. Джанкой, Красногвардейський та Красноперекопський райони.

Зазначимо, що за відстанню 1,5 об’єднуються “1” та “2” кластери. Це свідчить про те, що показники діяльності підприємств готельного господарства міст, що потрапили в “2” кластер, не набагато відрізняються від аналогічних показників підприємств міст “1” кластеру і на наступному етапі, за умов покращення функціонування даних підприємств готельного господарства, вони об’єднаються в єдиний кластер.

Результати кластерного аналізу свідчать про значну варіацію підприємств готельного господарства за рівнем розвитку. Для підвищення ефективності роботи підприємств районів “3” та “4” кластерів, розширення сфери готельних послуг необхідно стимулювати розвиток авто-, велотуризму, воєнно-історичного, релігійного, сільського, зеленого туризму тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад статистичного дослідження стану та розвитку готельного господарства України. Основні науково-практичні результати дисертації дозволяють зробити такі висновки:

1. Прискорений розвиток сфери послуг, прагнення підприємств отримати найвищий прибуток та зростаюча платоспроможність споживачів послуг сприяють розширенню та урізноманітненню діяльності готельних підприємств, оскільки готельне господарство – одна з важливих складових сфери послуг. Тому в роботі обґрунтовано теоретичні, методологічні та організаційні засади аналізу стану та розвитку готельного господарства в контексті трансформації економіки. Це дає можливість забезпечити глибоке обґрунтування управлінських рішень та краще здійснювати контроль за їх виконанням.

2. Існування проблем термінологічного визначення основних категорій та понять, не тільки в наявних літературних джерелах, а і в законодавчих та нормативних актах України, вимагає єдиного підходу до розуміння та трактування категорій “готельне господарство”, “підприємства готельного господарства” та “готель”. Це дозволило б чітко розмежувати категорії, що стосуються місць короткотермінового проживання залежно від їх типу та функцій.

3. Класифікація готельних підприємств та розробка відповідних до них базових вимог – необхідна умова проведення системного аналізу стану та розвитку готельного господарства. Відтак, доповнено окремі класифікації та визначено методичні підходи до побудови групувань за різними ознаками за: рівнем комфорту, місцем розташування, тривалістю перебування в них, місткістю, поверховістю, забезпеченістю харчуванням, тривалістю функціонування протягом року, рівнями цін, формами власності та іншими ознаками. Це дає можливість на основі групувань вивчити різні типи явищ, притаманних готельному господарству, та підвищити ефективність використання інших статистичних методів дослідження.

4. В процесі дослідження виявлено, що незважаючи на багатий арсенал статистичних методів, вони практично не використовуються в аналізі діяльності підприємств готельного господарства. Всебічна характеристика явищ вимагає комплексного застосування всіх статистичних методів. Відтак, обґрунтовано використання певних статистичних методів в оцінці стану, тенденцій та напрямів розвитку готельного господарства України, зокрема методів статистичного спостереження, групувань, узагальнюючих статистичних характеристик та характеристик варіації, методів обробки динамічних рядів, аналізу взаємозв’язків між явищами, експертних оцінок та інших.

5. Теоретично обґрунтовано необхідність формування системи статистичних показників для здійснення комплексного аналізу стану і розвитку готельного господарства. Визначено методичні підходи до побудови системи та виділення показників у блоки з урахуванням економічного змісту досліджуваних явищ і процесів, розвитку їх в часі, ступеню агрегування, аналітичних функцій, джерел формування тощо. Це дозволило сформувати систему показників з урахуванням вивчених потреб користувачів і наявної статистичної інформації, та на їх основі удосконалити технологію проведення статистичного аналізу.

6. Існуюче інформаційне забезпечення не дає можливості проводити комплексний статистичний аналіз стану та розвитку готельного господарства. Якісне використання інформаційних ресурсів в статистичному аналізі і прийнятті управлінських рішень на сьогодні є одним з найважливіших і найскладніших завдань статистики готельного господарства. Окремі завдання статистичного аналізу неможливо вирішити через відсутність певної інформації, що насамперед стосується вивчення причинно-наслідкового зв’язку окремих сторін розвитку готельного господарства в контексті розвитку економіки України, структурних зрушень в готельному господарстві країни та окремих її регіонів тощо.

7. Побудова системи раціонального інформаційного забезпечення оцінювання стану та розвитку готельного господарства потребує визначення змісту необхідної інформації і добре організованого статистичного спостереження. Інформаційна база звітності готельних підприємств використовується не повною мірою, як в діяльності потенційних користувачів, так і в наукових дослідженнях, незважаючи на те, що вона є основою комплексного оцінювання і прогнозування діяльності підприємств готельного господарства, його стану та розвитку в регіоні та в державі в цілому. Для вирішення проблем інформаційного забезпечення необхідно поряд з суцільним спостереженням проводити вибіркові обстеження та застосовувати метод експертних оцінок. Це дає можливість вивчити потреби в додаткових послугах підприємств готельного господарства, розширити їх спектр та вивчити склад приїжджих і працюючих за різними ознаками. На підставі даних експертного опитування - з’ясувати існуючі недоліки, пов’язані з проблемою прийняття управлінських та інвестиційних рішень на мезо- і макро- рівнях, а також реалізувати проекти, результати яких неможливо однозначно визначити та врахувати експертні оцінки у процесі розробки політики держави щодо розвитку сфери послуг в Україні.

8. Розроблено методичне забезпечення та адаптовано статистичні методи для здійснення статистичного оцінювання стану та розвитку готельного господарства України. Виявлено, що загальними причинами зменшення кількості підприємств готельного господарства є економічний спад в Україні та окремих її регіонах, посилення податкового та регулятивного тиску протягом останнього десятиліття, несприятливий інвестиційний клімат. Проте, для різних явищ, що характеризують стан та розвиток готельного господарства регіонів України, притаманні й інші тенденції. Необхідна перебудова, реконструкція старих та будівництво нових підприємств готельного господарства, пришвидшення розвитку не тільки готелів, а й інших типів готельних підприємств, таких як мотелі, кемпінги, турбази та гуртожитки. Для виявлення особливостей стану та розвитку готельного господарства в розрізі окремих регіонів, якісного і ефективного здійснення статистичного аналізу, необхідна чітка організація аналітичного процесу та використання комп’ютерних технологій.

9. Розроблено методику оцінювання інвестиційної привабливості готельного господарства, побудовану з використанням низки показників, зокрема: кількості місць готельних підприємств у регіоні, завантаженості готельних підприємств та дохідності у розрахунку на одне місце готельного підприємства. Це дало можливість здійснити порівняльний аналіз інвестиційної привабливості регіонів в цілому з інвестиційною привабливістю готельного господарства зокрема та оцінити щільність зв’язку між ними.

10. Досліджено стан та розвиток готельного господарства АРК. Проведено аналіз часових рядів вартісних показників, що дозволило виявити тенденції, сезонні коливання та оцінити структурні зрушення. Адаптовано апарат та процедури кластерного аналізу для розподілу регіонів (районів) Криму на порівняльні однорідні групи, що дозволило не тільки оцінити сучасний стан готельного господарства АРК, а й запропонувати принципово новий підхід до здійснення аналітичних процедур на основі даних офіційної статистичної звітності.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані органами державного управління будь-якого рівня, а також потенційними інвесторами та іншими користувачами інформації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Сєміколенова С.В. Проблеми моделювання в стратегічному управлінні // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Економічні науки. – 2004.–– Том 30. – С.82- 85 (0,4 д.а.).

2. Сєміколенова С.В. Strategic planning of hotel sector development in Ukraine // Культура народов Причерноморья. – №54. – 2004. –С. 101-103 (0,4 д.а.).

3. Сєміколенова С.В. Місце готельного господарства в розвитку міжнародних комунікацій: ретроспектива та сучасний стан // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. –– 2005. – Том 18 (57). – С. 123-127 (0,7 д.а.).

4. Сєміколенова С.В. Особливості класифікації та групувань готельних підприємств в Україні та інших країнах світу // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Економічні науки. – 2005. – Том 44. –– С.97-101 (0,5 д.а.).

5. Cєміколенова С.В. Методичні підходи до формування системи статистичних показників діяльності готельних підприємств // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Економічні науки. – 2006. – Том 56. –– С.75 – 80 (0,6 д.а.).

6. Галицька Е.В., Сєміколенова С.В. Статистичне забезпечення управління діяльністю підприємств готельного господарства // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – – Дніпропетровськ, 2006. – Том 3. – С.98-103 (0,4 д.а.) (особисто автору належить 0,25 д.а., висвітлено особливості існуючого інформаційного забезпечення статистичного аналізу стану та розвитку готельного господарства та сформульовано напрями його вдосконалення в умовах розвитку міжнародних відносин України).

7. Галицька Е.В., Сєміколенова С.В. Оцінка інвестиційної привабливості готельного господарства регіонів України // Культура народов Причерноморья. – №80. – 2006. – С.133-136 (0,5 д.а.) (особисто автору належить 0,3 д.а., здійснено порівняльний аналіз рівня інвестиційної привабливості регіонів в цілому з рівнем інвестиційної привабливості готельного господарства зокрема).

В інших виданнях

1. Сєміколенова С.В. Аналіз підходів до застосування прогнозування в системі стратегічного управління // Теорія та практика економіки та підприємництва : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Сімферополь, 2004. – С.77-81 (0,2 д.а.).

2. Сєміколенова С.В. Стратегії розвитку готельного господарства у м. Києві // Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Сімферополь, 2004. – С.63-66 (0,2 д.а.).

3. Сєміколенова С.В. Аналіз стану та напрямки розвитку готельного господарства України // Інтеграція країн із перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції . –