Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Зацепіна Наталя Олександрівна

УКД----------------------------------371.398(420)

Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому обласному інституті післядипломної

педагогічної освіти, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, професор

Калашник Наталія Григорівна – заступник Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань

Офіційні опоненти: |

доктор педагогічних наук, професор Гребенюк Георгій Євгенійович – завідуючий кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Кримського гуманітарного університету (м. Ялта)

кандидат педагогічних наук, доцент

Ігнатович Ольга Геннадіївна,

доцент кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться 13 лютого 2008 року, о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а

Автореферат розісланий „12” січня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Естетичне світобачення є важливим показником гармонійно розвиненої особистості, її духовної сутності. Тому естетичному вихованню молодого покоління приділяється значна увага в сучасній українській школі. Розвитку естетичного виховання у вітчизняній педагогічній науці і практиці сприяють офіційно-нормативні документи: “Національна доктрина розвитку освіти”, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ сторіччя), Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, Державний стандарт базової і повної середньої освіти, Закон України “Про освіту” та закон “Про виховання дітей і молоді”.

У зв'язку з цим першочергового значення набуває формування у старшокласників естетичних смаків, які значною мірою визначають рівень духовності особистості, впливають на її світогляд, творчі потенції, сприяють гармонійному розвитку. Наявність естетичних смаків забезпечує здатність людини до освоєння багатств світової і національної культури, як акумульованого досвіду минулих поколінь, а отже, і її соціалізацію, котра досягається через опанування ціннісних культурних орієнтирів. Формування естетичних смаків дає людині можливість не тільки освоювати дійсність за законами краси, а й сприяє розвитку її творчості.

Актуальність дослідження обумовлена зростанням ролі естетичної освіти й виховання в духовному житті окремої людини і людства в цілому, гуманізацією й естетизацією життя в сучасних умовах, а також необхідністю оновлення змісту і технологій навчання та виховання, в тому числі й в художньо-естетичній галузі.

Особливого значення набуває формування естетичних смаків у молоді віком від 15 до 17 років, яка навчається у старших класах загальноосвітньої школи, оскільки це період становлення самосвідомості особистості, формування стійких світоглядних позицій та навичок творчої самореалізації. За термін навчання у загальноосвітньому закладі молодь має опанувати не лише теоретичні знання, світоглядні ідеали і цінності, але й набути певні практичні вміння та фахові уподобання. Розвинений естетичний смак відіграє у даному разі важливу роль, оскільки слугує міцним підґрунтям формування й інших оцінок і суджень. Естетичні смаки свідомо чи підсвідомо визначають світогляд людини, впливають на спосіб її життя, ставлення до праці, людей, довкілля тощо.

Реформування національної школи на демократичних засадах, участь України в Болонському процесі створює обнадійливі перспективи для подальшого удосконалення естетичного виховання старшокласників у загальноосвітній школі, що відповідає вимогам сьогодення. У зв’язку з цим значущість висунутої проблематики вимагає відповідних змін у професійній підготовці та духовній культурі самого вчителя, котрий працює в старших класах середньої школи, бо саме від нього залежить ефективність реалізації сучасних напрацювань в теорії і практиці естетичного виховання у навчально-виховному процесі.

Особливості та закономірності процесу естетичного виховання ґрунтовно висвітлюється в роботах А.Ахматова, І.Беха, В.Бутенка, О.Вишневського, Н.Миропольської, М.Кияшка, О.Сухомлинської, Л.Масол, О.Ігнатович, Г.Шевченко, Б.Нагорного, Т.Танько та інших дослідників. Сутність естетичних смаків як форми відображення дійсності вивчали такі відомі педагоги та психологи, як Л.Виготський, В.Скатерщиков, О.Молчанова, В.Кан-Калік та ін. Теоретико-методологічний аналіз проблем естетичного виховання, зокрема виховання естетичного смаку, знайшов відображення в наукових працях О.Бурова, Л.Столовича, С.Долуханова, М.Киященка, М.Лейзерова, Л.Левчук. Функціонування структурних елементів естетичної свідомості – ідеалів, смаків, оцінок, потреб, інтересів тощо та питання теорії і методики естетичного виховання учнівської молоді досліджували І.Бех, В.Бутенко, К.Гаврилець, О.Дем'янчук, І.Зязюн, Н.Калашник, Н.Миропольська, Л.Масол, О.Рудницька, Д. Джола та ін.

Актуальність теми підтверджується активізацією наукових досліджень формування різних аспектів естетичного виховання, в тому числі й естетичних смаків. За останні роки захищено дисертації, в яких ставляться і розв’язуються різноманітні питання розвитку естетичних смаків у різних вікових категорій школярів: Л.Михайлова (виховання естетичної культури старшокласників); С.Барило, В.Баєвський, І.Казимирська, Т.Лісінська (смаки старшокласників); Г.Падалка, О.Коробко, В.Малахова, Л.Гончаренко, В.Мирошниченко, Т.Тарасенко (формування естетичних та художніх смаків майбутніх учителів).

Формуванню світоглядної культури старшокласників у процесі організації та проведення художніх акцій на практичних заняттях з мистецтва сприяють дослідження І.Шликової; визначенню критеріїв сформованості художньої та естетичної культури школярів присвячені дослідження Н.Миропольської.

Характерною ознакою сучасних зарубіжних досліджень є орієнтація на проблеми значення естетичного виховання для творчого розвитку особистості (Д.Брунер, Д.Гілфорд, Р.Скратон та ін.), естетичне виховання на заняттях з мистецтвознавчих, гуманітарних дисциплін (П.Брісон, Е.Вебб, та ін.), формування естетичного смаку засобами мови художньої літератури (Г.Айзенк, М.Бердцлі, К.Берт).

Враховуючи велику увагу з боку педагогічної громадськості до зазначеної проблематики, недостатньо дослідженими залишаються питання щодо напрямів формування смаків, їхнього естетичного забарвлення по відношенню до праці, природного довкілля, витворів мистецтва, до літератури, живопису тощо.

Недостатня дослідженість питання формування естетичних смаків в учнів старших класів загальноосвітніх шкіл як важливої складової їхньої духовної зрілості і громадянського самопочуття та потреба в його конструктивному розв`язанні, визначенні форм, методів, засобів, спеціальних технологій виховання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до комплексної теми Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти “Професійне становлення педагогічних працівників” (протокол №7 від 06.02.1999 року). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №12 від 10.03.2000 року) і узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол №3 від 13.04.2000 року).

Об'єкт дослідження – естетичне виховання учнів старших класів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Мета і завдання дослідження

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування естетичних смаків учнів старших класів загальноосвітньої школи у навчально-виховному процесі.

Відповідно до мети дослідження були поставленні такі завдання:

· розкрити теоретико-методологічні засади формування естетичних смаків учнів старших класів, виявити особливості процесу формування естетичних смаків учнів старших класів;

· обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування естетичних смаків старшокласників;

· розробити та впровадити в навчально-виховний процес структурно-функціональну модель системи роботи з формування естетичних смаків старшокласників;

· експериментально перевірити педагогічну ефективність впровадження системи роботи з формування естетичних смаків старшокласників в різних формах навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи;

· підготувати методичні рекомендації по формуванню естетичних смаків старшокласників за результатами проведеного дослідження.

У дослідженні було застосовано такі методи:

- теоретичні: хронологічний і ретроспективний методи, що дозволило виявити трансформацію та розвиток поглядів на поняття “естетичний смак”; історично-педагогічний аналіз наукових джерел, що забезпечив розгляд загальних теоретичних завдань, поставлених у дослідженні, зокрема забезпечив можливість визначити педагогічні засади та наукові підходи до розв`язання проблеми формування естетичних смаків старшокласників; систематизація та узагальнення теоретичних питань щодо обґрунтування організаційно-педагогічних умов, створення яких сприяє успішному функціонуванню системи роботи з формування естетичних смаків старшокласників та організаційної моделі управління цією системою; порівняльний аналіз отриманих результатів, що сприяло формуванню висновків дослідження за визначеними та обґрунтованими критеріями рівнів сформованості естетичних смаків старшокласників;

- емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, інтерв`ювання, бесіди, вивчення документації, аналіз продуктів навчально-пізнавальної діяльності учнів, що сприяло визначенню стану сформованості естетичних смаків старшокласників; констатувальний та формувальний експерименти, котрі дозволили перевірити систему роботи з формування естетичних смаків в старшокласників; статистичні методи опрацювання даних дослідження, які надали можливість узагальнити результати експерименту.

Наукова новизна отриманих результатів, полягає в тому, що вперше:

· визначено поняття “естетичний смак”, уточнено його сутність, показано роль і місце в системі виховання естетичної культури старшокласників;

· визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови ефективного формування естетичних смаків учнів старших класів загальноосвітньої школи як цілісного утворення;

· розроблено й апробовано модель формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи;

· виокремлено й обґрунтовано критерії та рівні сформованості естетичного смаку старшокласників у навчально-виховному процесі середньої школи (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці педагогічних технологій формування естетичного смаку старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи; розробці системи творчих завдань та вправ щодо прищеплення в них естетичного смаку; підготовлено та впроваджено методичні рекомендації з розвитку естетичних смаків старшокласників.

Результати дослідження впроваджено у систему навчально-виховної роботи запорізької загальноосвітньої школа І-Ш ступенів № 65 (довідка №23 від 21 травня 2005 року), Запорізького ліцею “Вибір” (довідка № 12 від 15 травня 2005 року); Підгірненської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Новомиколаївського району Запорізької області (акт №1 від 28 січня 2007 року).

Апробація і впровадження результатів. Основні положення та результати експериментальної роботи доповідались на засіданнях кафедри педагогіки та психології Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та наукової ради навчально-методичного центру Запорізької міської ради. Наукові доповіді й виступи обговорювались на науково-практичних конференціях (м.Дніпропетровськ, 2001 рік; м. Харків, 2001 рік; м. Київ, 2001 рік; м. Запоріжжя, 2002 рік; м. Запоріжжя, 2005 рік). Результати дослідження знайшли відображення в спецкурсах з естетичного виховання школярів, циклу навчальних дисциплін педагогічного профілю (педагогіки, методики виховної роботи, педагогічної майстерності та ін).

Особистий внесок автора у роботу, опубліковану в співавторстві з Калашник Н.Г. полягає у розкритті поняття “естетичний смак” та висвітленні технологій його формування в учнів загальноосвітніх шкіл.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 1 навчальний посібник (у співавторстві), 7 статей у провідних фахових виданнях, 4 статті у збірниках матеріалів конференцій.

Обсяг і структура дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (206 найменувань на 15 сторінках), 7 додатків (на 38 сторінках), 1 рисунка-схеми, 2 рисунків, 18 таблиць. Загальний обсяг роботи 239 сторінок (185 сторінок – основний текст).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розкривається ступінь розробленості проблеми, формулюються об`єкт, предмет, мета і завдання роботи, визначається її наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію та публікації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі” здійснено дослідження основних теоретико-методологічних положень процесу формування естетичних смаків старшокласників, сутності та змісту поняття естетичного смаку, здійснено історико-педагогічний та системний аналіз досліджуваної проблеми в філософській, психологічній, педагогічній та культурологічній літературі. На основі цього аналізу можна стверджувати, що смак є інтегральною якістю особистості і вимагає дослідження теоретико-методологічних засад, психічних процесів та соціально-педагогічних тенденцій у навчально-виховній діяльності особистості, яка детермінується її суспільними та особистісними відносинами. Естетичний смак розглядається як стрижень культури особистості. Через процес смакового сприйняття формується її ставлення до навколишнього середовища, відбувається становлення взаємозв`язків з навколишнім світом.

Естетичні смаки несуть у собі внутрішні психологічні прояви уподобань, прийняття або неприйняття певних явищ дійсності, творів мистецтва кожною людиною відповідно до її світосприйняття. У смаках виявляється ставлення до життя. Естетично виховані юнаки та дівчата відчувають потребу в аксіологічному самовиявленні. Їхні смаки поступово вдосконалюються завдяки цілеспрямованому педагогічному впливу.

У ході дослідження визначено, що вікові особливості розвитку особистості та її психологічні новоутворення, які з’являються у 14-15 років, зумовлюють специфіку формування “вікових” смаків, утворюючи особливу, досить суперечливу смакову палітру старшокласника.

Формування естетичних смаків даної вікової категорії багато в чому залежить і від молодіжного середовища, і від впливу смаків лідерів певного мікросоціуму. Значну роль у цьому процесі відіграє й рівень розвитку естетичних смаків у родині старшокласника. На формування естетичних смаків старшокласників впливають й інші фактори, нерідко негативного ґатунку, що може призвести до аксіологічної деформації їхньої свідомості. Тому особливою є цілеспрямована педагогічна робота з естетичного виховання старшокласників в процесі навчально-виховної діяльності.

У роботі визначені основні напрями формування естетичних смаків особистості до: життя, спілкування, праці, природи, творів мистецтва, живопису, літератури тощо. Дається характеристика напрямів формування естетичних смаків, що сприяють розв’язанню виховних завдань, висунутих перед школою.

Загальновідомо, що усяка діяльність, спрямована на ствердження краси, естетично виховує людину. Відповідно формування естетичних почуттів старшокласника, потреба особистої участі у створенні естетично привабливих речей становить квінтесенцію естетичного виховання. Залучення старшокласника до креативної діяльності активізує процес інтеріоризації естетичних цінностей. Проте ця діяльність має бути не механічною, а передбачати елемент творчості, оскільки саме творча діяльність, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей, дає позитивний, суспільно цінний результат. Дослідження підтверджує, що неможливо виховувати особистість, якщо праця не стає головним засобом її соціальної самореалізації, а креативне ставлення до неї не трансформується в пріоритетну духовну потребу. У зв`язку з цим особливого значення набуває формування естетичного ставлення до навколишньої дійсності, результатів людської праці, об`єктів і пам`яток природи, історії, культури, розуміння їхньої універсальної цінності. Важливе місце в естетичному світосприйнятті людини посідає наявність естетичного смаку, як показника чуттєвої витонченості особистості, її художнього мислення, духовної досконалості.

Дослідженням доведено, що виховання естетичних смаків не обмежується тільки педагогічним впливом на особистість старшокласника. Воно обіймає різноманітну діяльність суспільства щодо естетичної культури, в якій приймають участь багато різних ланок суспільства – від сім`ї й школи до спеціальних закладів культури та мистецтва, різноманітних засобів мас-медіа, системи Інтернет тощо. Цілеспрямований педагогічний вплив на свідомість старшокласників сприяє формуванню естетичних смаків, позитивно позначається на розвитку естетичної культури в цілому. Доведено, що формування естетичних смаків старшокласників відбувається з урахуванням таких провідних чинників процесу виховання, як спадковість, виховне середовище та характер виховання. Наведені чинники ґрунтовно висвітлюються й аналізуються у дисертаційному дослідженні.

У другому розділі „Організаційно-методична система формування естетичних смаків старшокласників” зроблено аналіз похідного рівня сформованості естетичних смаків старшокласників в загальноосвітніх закладах. У процесі дослідження нами були використані такі методи: анкетування, аналіз навчальної документації, спостереження, методи опитування (бесіда, інтерв’ю). При вимірюванні рівнів сформованості смаків старшокласників ми вважали за необхідне враховувати наступні критерії їхньої оцінки: раціонально-ціннісні (висвітлюють рівень інтелектуального розвитку особистості, знання, які людина має з певних питань, перш за все певні естетичні знання, обізнаності у сфері мистецтва, широту кругозору тощо), емоційно-ціннісні (власні естетичні уподобання особистості, її естетичні ідеали та почуття, що виникають під час взаємодії з певними об’єктами, адекватність естетичної реакції, ціннісне ставлення до дійсності тощо) та практично-ціннісні критерії (зовнішній прояв двох попередніх груп критеріїв у аксіологічній діяльності особистості, тобто її зовнішні прояви, стиль спілкування та його мотивацію як у формальному середовищі, так і позаформальному, творча діяльність тощо). Згідно з цими критеріями ми у своєму дослідженні використали п’ятирівневу шкалу сформованості естетичного смаку (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий).

Зроблений нами аналіз свідчить про відносно низький рівень сформованості естетичних смаків. Абсолютна більшість респондентів (52%) не має чіткого уявлення про смак, не усвідомлює красу мистецтва, не орієнтується у видах і жанрах мистецтва. Як наслідок у респондентів відсутня зацікавленість щодо відвідування виставок, концертів класичної та сучасної симфонічної музики, захоплення художньою літературою. Естетична нерозвиненість молоді і, як наслідок, відсутність естетичного смаку зумовили необхідність створення експериментальної моделі доцільно організованої навчально-виховної діяльності, завданням якої є цілеспрямоване формування естетичних смаків учнів старших класів. Запропонована нами модель містить наступні складові:

а) формування когнітивного досвіду особистості, його світосприйняття та знань у широкому розумінні (формування світогляду, позитивних знань про природу, суспільство, людину, моральних норм, уявлень про красу, її сутність та призначення, критерії оцінки прекрасного та ставлення до нього);

б) свідоме формування емоційного компоненту естетичних смаків, яке передбачає формування активного особистісного відношення до явищ, людей та подій, їхнє чуттєве переживання, корекцію мотивів та потреб особистості;

в) включення всього комплексу теоретичних знань, емоційних переживань до діяльнісного досвіду особистості.

Наступним етапом нашого дослідження була розробка та впровадження в практику навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи моделі формування естетичного смаку старшокласників (Див. схему 1).

Схема 1.

Теоретична модель процесу формування естетичних смаків старшокласників

Процес формування естетичних смаків старшокласників характеризується розвитком таких структурних компонентів: пізнавальної спрямованості особистості (мотиви, інтереси, потреби, ідеали) та діяльнісної спрямованості особистості (аксіологічна та творча діяльність, котрі сприяють інтеріоризації суспільних естетичних ідеалів во внутрішню структуру особистості). Теоретична модель процесу формування естетичних смаків старшокласників містить у собі три взаємопов`язаних компонента: когнітивний (передбачає розвиток інтересу до пізнання, який, в свою чергу, активізує всі інші компоненти психіки), потребнісно-мотиваційний (передбачає наявність системи мотивів поведінки, прояв творчої активності пізнавальних процесів), діяльнісно-практичний (передбачає прояв творчої активності особистості в естетично спрямованій аксіологічній діяльності).

Базуючись на результатах теоретичного дослідження та відповідно до теоретичної моделі процесу формування естетичних смаків старшокласників нами було розроблено спецкурс “Естетичне виховання: краса та смаки” та позаурочний виховний курс “Естетичне дозвілля”, які були спрямовані на формування у старшокласників естетичного смаку та підвищення їхньої естетичної культури взагалі. Для активізації процесу формування естетичного смаку було застосовано ефективні, на наш погляд, методи і прийоми естетичного та творчого розвитку старшокласників.

Загальна мета цілеспрямованого педагогічного впливу виконаного дослідження полягала в тому, щоб досягти підвищення (порівняно з початковим етапом експерименту) рівня розвитку естетичних смаків старшокласників, що зумовило необхідність комплексного використання мистецтв в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Впровадження різноманітних мистецьких засобів було спрямоване на збагачення уявлень старшокласників щодо мистецтва, на посилення емоційної насиченості занять, на розвиток асоціативного мислення, фантазії та уяви особистості, тобто сприяло якісному удосконаленню художньо-естетичного сприйняття навколишньої дійсності. У процесі аналізу результатів дослідження ми спиралися на розроблені нами основні складові моделі естетичної компетентності, які старшокласник мав опанувати у процесі експерементальної роботи.

Під час формувального експерименту було виділено низку принципів розвитку естетичних смаків старшокласників, обов`язкових для дотримання в естетично спрямованому навчально-виховному процесі. Для активізації міжпредметних зв`язків різних циклів навчальних дисциплін нами було розроблено методичні рекомендації щодо використання різних видів мистецтва на уроках з різних навчальних дисциплін.

Головною цільовою установкою для роботи з експериментальними групами на формувальному етапі дослідно-експериментальної роботи було обов’язкове дотримання визначених педагогічних умов формування естетичних смаків старшокласників.

Формувальний етап дослідно-експериментальної роботи поділявся на чотири етапи: ціннісно-орієнтаційний (передбачав розвиток позитивного ставлення старшокласників до різних видів мистецтва, розуміння доцільності їхнього використання у навчально-виховному процесі); комунікативний (супроводжувався виконанням творчих завдань, спрямованих на проникнення в емоційно-образний зміст мистецьких творів, їхнє творче переживання, переосмислення й осягнення змістової сутності, інтеграцію отриманих естетичних вражень в аксіологічно спрямовану діяльність); оцінювально-інтерпретаційний (передбачав трансформацію сформованих естетичних смаків у систему естетичної вихованості особистості, набуття естетичних вмінь інтерпретувати явища навколишньої дійсності за допомогою різних видів аксіологічної творчості) та контрольно-оцінювальний етап (мав за мету оцінку педагогами та учнями готовності останніх до аксіологічної діяльності в школі та в особистому житті, тобто визначення рівня розвитку естетичних смаків як компонента естетичної вихованості особистості).

Кожний етап роботи характеризувався відповідною метою та завданнями, особливостями змісту навчально-виховної роботи, мав відповідні форми та методи організації художньо-пізнавальної діяльності, був логічним продовженням попереднього етапу та спрямовувався на розвиток і вдосконалення певних естетичних смаків особистості.

Важливим етапом експериментального педагогічного дослідження було визначення впливу окремих соціально-психологічних чинників і якостей особистості на формування в неї естетичних смаків, зокрема таких його аспектів, як смаків по відношенню до життя, спілкування та праці, добре облаштованого побуту, окультуреного природного ландшафту та натуральної природи, літератури, живопису та інших видів мистецтва. Попередньо простежувалась залежність між рівнем розвитку естетичного смаку особистості старшокласника та сформованістю його когнітивних, комунікативних, регулятивних та інших здібностей, умінь та навичок.

Результати вимірювання вказують на чітку залежність між рівнем розвитку комунікативних і регулятивних здібностей учнів, і рівнем їхніх смаків до вищезазначених аспектів людського буття.

Виявлені в ході експерименту залежності між певними здібностями учнів та їхньої смаковою культурою мають характер тенденції, оскільки залежність між цими показниками не є однозначною. Адже само по собі підвищення рівня розвитку, наприклад, комунікативних здібностей, спостережливості або уяви учня, автоматично не спонукає до більш високого рівня розвитку його смакової культури, так само як і підвищення рівня розвитку естетичного смаку автоматично не забезпечує нарощування інших його здібностей, умінь і навичок. Залежність між зазначеними якостями є вельми опосередкованою: зростання комунікативних, когнітивних та інших якостей учня впливає, перш за все, на загальний розвиток особистості і, як наслідок, на його естетичну культуру та його естетичні смаки. У свою чергу розвиток смаків безпосередньо позначається на загальній культурі особистості: її життєвій позиції, світогляді та ціннісних орієнтаціях. Це, відповідно, відбивається і на рівні розвитку всіх інших якостей людини, спонукає її до розвитку своїх когнітивних, регулятивних та інших здібностей. Причому опосередкований характер цієї залежності, як показує дослідження, може супроводжуватися своєрідним “запізненням у часі” (наприклад, рівень естетичного смаку у людини підвищився, разом з тим потрібен ще деякий термін, коли ці зміни адекватно позначаться на інших якостях і здібностях особистості).

Дослідження дозволило виявити і певні винятки із зазначеного правила. Так серед респондентів з низьким рівнем смаків та рівнем нижче середнього трапляються випадки, коли їхні комунікативні, регулятивні та деякі інші здібності дорівнюють середніх показників і навпаки. Окрім того, існують приклади, коли підвищення рівня тих чи інших здібностей учня (принаймні, регулятивних) діє у протилежному напрямку: деякі учні з високими вольовими якостями, можуть використовувати їх з егоїстичною метою – для особистого домінування в певному середовищі однолітків, що, відповідно, гальмує зростання їхньої поведінкової та естетичної культури. Подібний процес, але у зворотному напрямі, може відбуватися і в разі підвищення рівня естетичної культури. Тут провідним спонукальним чинником виступає тимчасове зниження вибагливості до себе, що особливо характерно для старшокласників. Іноді “замилування мистецтвом” породжує у молодіжному середовищі “богемні настрої” та відповідне ставлення до справи, романтичну “розхристаність” і показну дезорганізованість. Під час проведення формуючого експерименту ці настрої успішно долалися.

Ефективність запропонованих форм та методів розвитку естетичного смаку старшокласників підтверджують дані, наведені в дисертаційному дослідженні. Аналіз відвіданих занять дозволяє стверджувати, що учням подобаються нетрадиційні форми проведення уроків та інтерактивні методи навчання. Встановлено, що в ході формувального експерименту підвищився інтерес учнів до аксіологічно спрямованої діяльності та навчання в цілому. Старшокласники приймають активну участь у дискутуванні, відстоюючи власні естетичні ідеали. Відмічається значне збагачення їхньої мови (у ній з`явились порівняння, красиві поетичні вирази, елементи вишуканості). У результаті на уроках почали переважати позитивні емоції, виникла атмосфера співпраці. Навіть учні з низьким рівнем естетичних смаків виявили бажання брати участь в обговоренні цікавих естетичних і моральних проблем, а у колективній роботі спостерігається переважання естетичного ставлення до справи та міжособистісних стосунках.

Особистісно орієнтований підхід до формування естетичного смаку старшокласників надає їм можливість виявити свої потенційні можливості, нахили і здібності, задовольнити свої естетичні потреби через запропоновану свободу вибору завдань. Старшокласники виявили інтерес до театралізованих уроків, де вони мали змогу продемонструвати свої естетичні здібності.

Завершальний етап експериментального дослідження засвідчив, що запропоновані нами зміни характеру діяльності учнів у навчально-виховному процесі та поза ним, поєднання репродуктивних, пошукових і творчих методів сприяли отриманню вагомих результатів. Кількісні та якісні показники цих змін унаочнені в таблиці 1.

Табл. 1

Рівні сформованості естетичних смаків | Експер. група

(початк. етап)

Кіл. уч. (ч.) / Проц. відн. (%) | Експер. група

(заверш. етап)

Кіл. уч. (ч.) / Проц. відн. (%) | Контр. група

(початк. етап)

Кіл. уч. (ч.) / Проц. відн. (%) | Контр. група

(заверш. етап)

Кіл. уч. (ч.) / Проц. відн. (%)

Низький | 39 ч. / 23% | 14 / 8% | 16 / 24% | 14 / 22%

Нижче середнього | 49 ч. / 29% | 39 / 23% | 19 / 28% | 19 / 28%

Середній | 52 ч. / 30% | 65 / 38% | 20 / 30% | 21 / 31%

Вище середнього | 19 ч. / 11% | 32 / 19% | 7 / 11% | 8 / 12%

Високий | 12 ч. / 7% | 21 / 12% | 6 / 7% | 6 / 7%

Усього | 171 / 100% | 171 / 100% | 68 / 100% | 68 %

Наведені дані свідчать, що показники рівнів сформованості естетичних смаків на завершальному етапі в експериментальних групах значно змінилися порівняно з початковим: низький рівень – 8% порівняно з 23%, показник рівня нижче середнього – 23% порівняно з 29%, показник середнього рівня змінився з 30% на 38%, показник рівня вище середнього підвищився з 11% до 19%, високий рівень розвиненості естетичного смаку на завершальному етапі виявили 12% респондентів у порівнянні з 7% на початковому етапі. Щодо показників рівнів сформованості естетичних смаків респондентів контрольних груп, наведені в таблиці 1, свідчать, що вони майже не змінилися (низький рівень – 21% порівняно з 24%, показник рівня нижче середнього – 27% порівняно з 28%, показник середнього рівня змінився з 30% на 31%, показник рівня вище середнього підвищився з 11% до 12%, високий рівень розвиненості естетичного смаку на завершальному етапі залишився не змінним – 7%).

Результати експерименту переконують, що застосування запропонованих нами технологій та підходів до навчання, зокрема використання можливостей творчої роботи в системі навчання і виховання, значно активізує розвиток загальноособистісних здібностей учнів і, як наслідок, позитивно позначається на рівні сформованості естетичної культури та естетичних смаків. Це, у свою чергу, є важливим чинником розвитку всіх інших якостей особистості. Дослідження підтверджує, що естетичний компонент відіграє важливу роль у гармонійному розвитку старшокласників, важливу складову якого становить наявність розвиненого естетичного смаку.

За результатами дослідження сформульовано такі висновки:

1. Дослідженням підтверджено, що виховання естетичних смаків старшокласників у процесі навчально-виховної діяльності ґрунтується на загальнофілософській теорії розвитку і теорії пізнання, положеннях естетики, що стосуються природи смаків, теорії культурогенезу та вікової психології про закономірності та основні чинники формування естетичної свідомості особистості та її смаків. Формування належних естетичних смаків у старшокласників є ефективним засобом їхньої соціалізації, формування та розвитку творчого потенціалу. Естетичний смак є стрижнем загальної культури особистості. Процес смакового сприйняття значною мірою визначає формування естетичного ставлення до навколишнього середовища, до інших людей, впливає на життєву позицію зростаючої особистості.

2. Встановлено, що естетичні смаки є внутрішніми психологічними проявами особистісних уподобань. Формування естетичного смаку відбувається внаслідок інтеграції психічних властивостей людини – відчуття, сприйняття, уявлення, мислення в усіх формах виявлення та рівнях розвитку, її емоційних станів, вищих почуттів (інтелектуальні, моральні, естетичні), вольових властивостей та актів, темпераменту, характеру, здібностей, мотивів, потреб, психологічних настанов особистості. У процесі формування естетичних смаків старшокласників мають враховуватися вікові особливості та психологічні характеристики учнів. Їхнє передбачення сприяє впровадженню у навчально-виховний процес індивідуального підходу та особистісно орієнтованих технологій, що підвищують ефективність естетичного виховання у поєднанні з розвитком духовно-моральних та інтелектуальних властивостей старшокласників.

3. Розроблено критерії сформованості естетичного смаку за п`ятирівневою шкалою (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий рівень). При вимірюванні рівня сформованості естетичного смаку старшокласників було враховано наступні критерії: інтелектуально-ціннісні (висвітлюють рівень інтелектуального розвитку особистості, знаннь, які учні опановують з основ наук, перш за все естетичного профілю, виявлення загальної ерудиції в різних галузях інтелектуальної і творчої діяльності людини тощо), емоційно-ціннісні (власні естетичні уподобання особистості, її естетичні ідеали та почуття, що виникають під час взаємодії з певними об’єктами, адекватність естетичної реакції, ціннісне ставлення до реалій буття тощо), та практично-ціннісні критерії їхньої оцінки (зовнішній прояв двох вищеозначених критеріїв у аксіологічній діяльності особистості, стиль поведінкової культури та її мотивацію в різних життєвих ситуаціях, творча діяльність і т. ін.).

4. Доведено, що в сучасних умовах найважливішими компонентами розвитку смакової культури старшокласників є формування смаків по відношенню до життя, спілкування, до праці та професії, до природи, до духовних і матеріальних цінностей мистецтва. Виявлено, що основними чинниками, які впливають на формування естетичних смаків щодо життя, спілкування та праці є розвиток комунікативних та регулятивних здібностей старшокласників. Розвиток естетичних смаків по відношенню до прекрасного у природі й побуті залежить від рівня сформованості особистісних якостей, як спостережливість та увага, а розвиток літературних та мистецьких смаків старшокласників залежить від рівня розвитку їхніх перцептивних здібностей та уяви. Експериментальне дослідження щодо формування естетичних смаків старшокласників дозволило виявити виховний вплив цих чинників та виокремити напрями, за якими воно здійснюється, й встановити взаємозалежності між ними. Їхнє врахування надає можливість значно підвищити рівень естетичних смаків старшокласників.

5. Розроблено, обґрунтовано та апробовано навчально-виховну модель формування естетичних смаків відповідно до визначених напрямів. Доведено, що позитивна динаміка підвищення рівня естетичних смаків обумовлюється докорінними змінами сутності навчально-виховного процесу, форм його організації та технологій забезпечення. Педагогіка співпраці стає домінуючою у відносинах між вчителями й учнями, спонукаючи останніх до творчої діяльності. Естетизація взаємостосунків між об`єктами і суб`єктами педагогічного процесу сприяє вдосконаленню духовного досвіду старшокласників, ствердженню в їхній свідомості пріоритету моральних цінностей.

6. Встановлено, що формування естетичних смаків учнів старших класів може бути ефективним за наступних умов: забезпечення взаємозв'язку загальнолюдських і національних цінностей у навчально-виховному процесі; створення естетично привабливого виховного середовища; формування смакової культури на міждисциплінарній основі та врахуванні психофізіологічних особливостей їхнього соціального і культурного досвіду; сприяння співпраці школи і сім`ї у галузі естетичного виховання молодого покоління.

7. Розроблено і впроваджено в навчально-виховний процес комплекс науково-методичного супроводу авторського спецкурсу “Естетичне виховання: краса та смаки”.

Мета дослідження досягнута, сукупність науково-теоретичних і практичних висновків набуває важливого значення для систематизації змісту теорії та практики формування естетичних смаків учнів старших класів, організації її суспільно корисної діяльності в сучасних умовах розвитку і реформування освіти в Україні.

Проведене дослідження не претендує на повне і всебічне висвітлення проблеми. Подальші перспективи ми бачимо у поширенні експериментальної бази дослідження на учнів середньої і початкової ланок навчання в загальноосвітній школі, перевірці ефективності розробленої нами моделі формування естетичних смаків на всіх шаблях шкільного навчання з метою створення безперервної системи формування смакової культури в учнів загальноосвітніх шкіл, подальшого вдосконалення моделі формування естетичних смаків учнів старших класів.

Основні положення дисертації викладені у наступних публікаціях:

Навчальні посібники

1. Калашник Н.Г., Зацепина Н.А. Прикладная густосология: Пособие по формированию эстетических вкусов детей и молодежи. – Запорожье: Полиграф, 2004. – 255с.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Зацепина Н.А. К вопросу о комплексной природе эстетического вкуса // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 24, частина 2. – Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2003. – С. 160-163.

3. Зацепіна Н.О. Емоційний та чуттєвий розвиток особистості як основа формування естетичних смаків молодої людини // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Збірник наукових праць. - Київ-Запоріжжя, 2004. Випуск 32. – С. 437-440.

4. Зацепіна Н.О. Формування життєвої компетентності обдарованої молоді за допомогою виховання естетичних смаків // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Збірник наукових праць. - Київ-Запоріжжя, 2004. Випуск 33. – С. 267-271.

5. Калашник Н.Г., Зацепіна Н.О. Формування естетичних смаків молоді – основа розвитку духовності українського народу // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Збірник наукових праць. – Київ: КНУ ім. Т.Шевченка. 2005. – С. 97-109.

6. Зацепіна Н.О. Формування естетичних смаків молоді – основа духовного розвитку українського народу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2005. Випуск 36. – С. 175-179.

7. Зацепіна Н.О. Розвиток та виховання творчих якостей особистості та формування на цій основі її естетичних смаків // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2006. Випуск 37. – С. 428-431.

8. Зацепіна Н.О. Формування смаку до художнього слова та спілкування як складових комунікативної компетентності дитини // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2006. Випуск 38. – С. 387-391.

Матеріали конференцій, тез, доповідей

9. Калашник Н.Г., Зацепина Н.А. Роль уроков иностранного языка в процессе формирования эстетических вкусов школьников // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Матеріали VII міжнародної конференції. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 130-131.

10. Калашник Н.Г., Зацепіна Н.О. Щодо психолого-педагогічного процесу розвитку естетичних смаків у обдарованих дітей // Наука і соціальні проблеми суспільства: людина, техніка, технологія, довкілля. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Харків: НТУ „ХПІ”, 2001. – С. 91-94.

11. Калашник Н.Г., Зацепина Н.А. Роль уроков иностранного языка в процессе формирования эстетических вкусов учащихся. Дні науки і культури Франції та України: VII Міжнародна науково-практична конференція 22-25 травня. - Київ, 2001. – С. 64-66.

12. Зацепіна Н.О. Роль естетичних смаків у культурному житті // Проблема гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України. Матеріали всеукраїнської наукової конференції. – Запоріжжя: ЗЮИ, 2002. – С. 116-118.

Зацепіна Н.О. Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2008.

У дисертації досліджуються методологічні, психолого-педагогічні засади та педагогічні умови формування і розвитку естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Досліджуються основні напрями формування естетичних смаків старшокласників, зокрема особливості формування смаку по відношенню до життя, до спілкування та праці, до прекрасного у природі і побуті та розвитку літературно-мистецьких смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

У роботі вперше розроблено та впроваджено в практику навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи експериментальну модель формування естетичного смаку старшокласників. Також теоретично обґрунтовано і практично перевірено педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності формування естетичних смаків старшокласників. Показано ефективність запропонованих технологій в оптимізації естетичного виховання учнів та розвитку у них естетичних смаків. У процесі дослідження доведено вплив розвитку окремих особистісних якостей учнів старших класів на формування і розвиток їхніх естетичних смаків в процесі естетичного виховання.

Ключові слова: естетичний смак, види смаків, естетична свідомість, естетична культура, естетична вихованість, старшокласник, здібності, творчість, аксіологічна діяльність.

Зацепина Н.А. Формирование эстетических вкусов старшеклассников в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2008.

В диссертации исследуются методологические, психолого-педагогические принципы и педагогические условия формирования эстетических вкусов старшеклассников в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы. Эстетический вкус рассматривается, как способность судить о прекрасном в природе, в искусстве и быту, как рационально-эмоциональное освоение действительности, как органичное единство логики и интуиции. Эстетический вкус также рассматривается как психологический и социокультурный феномен, сочетающий всеобщность эстетического идеала и индивидуальность эстетического чувства, что выражает гармонию социальной и природной сущности человека. Воспитанность вкусов свидетельствует об индивидуализации воспитания: в их сформированности проявляется целостность личности – ее нравственное, духовное, трудовое, эстетическое и физическое совершенство.

Воспитание вкусов рассматривается как развитие природной одаренности ребенка, его представления о собственных творческих возможностях. Особенно важным это становится для старших школьников, т.е. в период становления самосознания личности, когда формируется ее мировоззрение, стремление к творческой самореализации. Именно поэтому формирование изысканных эстетических вкусов дает