КОММЕДБІОПРОМ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЛIКАРСЬКИХ ЗАСОБIВ

На правах рукопису

Для службового користування

Прим. № _______

ШКЛЯЄВ Сергій Анатолійович

УДК 615.07:543.422

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ АТОМНО-АБСОРБЦІЙНОЇ

СПЕКТРОФОТОМЕТРІЇ В СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА КОНТРОЛІ ЯКОСТІ

ДЕЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

15.00.03 – стандартизація та організація виробництва

лікарських засобів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

ХАРКIВ – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії аналітичної хімії Державного наукового центру лікарських засобів (м. Харків). Коммедбіопром, Національна Академія наук України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук,

Підпружников Юрій Васильович,

Державний науковий центр лікарських засобів,

завідувач лабораторії аналітичної хімії

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

Мазур Іван Антонович,

завідувач кафедри фармацевтичної хімії

Запорізького державного медичного університету

доктор хімічних наук, професор

Бланк Абрам Борісович,

завідувач відділом аналитичної хімії інституту

Монокрісталів НТК “Інститут Монокрісталів”

Провідна установа: Українська фармацевтична академія,

кафедра токсікологічної хімії, м. Харків

Захист відбудеться “28” жовтня 1999 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .817.01 при Державному науковому центрі лікарських засобів (310085, м. Харків-85, вул. Астрономічна, 33).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ДНЦЛЗ

Автореферат розісланий “28” вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор фармацевтичних наук, професор М. О. Казарінов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В наш час все більш широкого застосуваня набувають препарати з біологічно активними мікроелементами, наприклад, полівітамінні препарати. Крім цього, особлива увага приділяється збалансованим препаратам, одержаним з лікарської рослинної сировини. В них проявляється синергізм в дії органічних сполук та мікроелементів. Особ-ливістю таких препаратів є те, що мікроелементи знаходяться на мікро рівнях і менше. В зв’язку з цим все більше застосування знаходять високочутливі і селективні методи, серед яких і атомно-абсорбційна (АА) спектрофотометрія.

Починаючи з 1987 року цей метод є фармакопейним і придатний як для визначення основної діючої речовини в субстанції і лікарських формах, так і для нормування домішок токсичних і важких елементів в препаратах.

Однак, методологія застосування ААС в фармацевтичному аналізі розвинута недо-статньо. Різні спроби замінити існуючі групові тести АА визначенням приводили до подорожчання і тривалості аналізу. З іншого боку, застосування неселективних методів для визначення токсичних та каталітично активних елементів в будь-якій субстанції не відображає її дійсної якості. З аналітичної точки зору відсутня стандартизація проведення АА визначень у фармаціі. Крім того, велике різноманіття об’єктів фармацевтичного аналізу тягне за собою значні складності у виборі конкретної методики визначення елементів.

Для вирішення вказаних проблем дослідник повинен мати уяву про склад проби, її властивості, про вплив фонових компонентів на атомізацію елементів. Знання специфічного впливу конкретних домішкових елементів дозволить обрати той або інший метод їх визна-чення. Вивчення джерел можливих помилок у визначенні дозволить вибрати методологію проведення АА визначення елементів. Недостатнє вивчення цих питань обмежує і ускладнює застосування АА спектрофотометрії в фармацевтичному аналізі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Державного наукового центру лікарських засобів і програмою розвитку науки і техніки Госкоммедбиопрома (№ державної реєстрації 01.93U044239).

Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи – виявлення особливостей застосу-вання електротермічного АА аналізу, урахування їх для розробки методик визначення мікроелементів і важких металів в субстанціях і лікарських формах, а також вивчення метрологічних характеристик різних варіантів проведення АА аналізу.

Випливаючими з цієї мети нами були поставлені наступні задачі дослідження:

·

· розробка підходу до вибору методу розкриття проби при визначенні елементів в лікарській рослинній сировині;

· вивчення обліку неселективного поглинання при АА аналізі фармацевтичних пре-паратів і застосування модифікаторів матриці;

· обгрунтування і вибір вимог до тесту “Перевірка придатності системи”;

· розробка загальної статті Державної фармакопеї України “Атомно-абсорбційна спектрометрія”;

· вивчення можливості непрямого визначення органічних сполук за елементами структури;

· розробка методик кількісного визначення і контролю домішок в ряді лікарських засобів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

·

·

· обгрунтований і введений в практику фармацевтичного АА аналізу тест: “Перевірка придатності атомно-абсорбційної системи”;

· розроблена загальна стаття Державної фармакопеї України “Атомно-абсорбційна спектрометрія”;

· вивчена можливість непрямого визначення органічних сполук за елементами структури на прикладі визначення вітаміну В12 за атомом кобальта;

·

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень розроблений ряд методик контролю якості препаратів та інших об’єктів, частина яких введе-на в нормативно-технічну документацію, затверджену Фармакопейним комітетом МОЗ України:

ТФС 42У-201/203-915-98 “Простатилен”

ДЗФС 2.2.22. Атомно-емісійна спектрометрія

ДЗФС 2.2.23. Атомно-абсорбційна спектрометрія

Була виконана робота з обгрунтування і введення в практику фармацевтичного АА аналізу тесту “Перевірка придатності атомно-абсорбційної системи”. Результати непрямого визначення ціанокобаламіну за кобальтом є черговим кроком до можливості непрямого АА визначення органічних сполук за елементами структури.

Особистий внесок здобувача полягає в одержанні наукових результатів, викладених в дисертації, плануванні експерименту, апробації прийомів пошуку оптимальної температурної програми атомізації, розробки ДЗФС 2.2.22. “Атомно-емісійна спектрометрія” та 2.2.23. “Атомно-абсорбційна спектрометрія”, ТФС 42У-201/203-915-98 субстанция “Простатилен”, участі в розробці НТД на препарати “Кальцій альгінат”, “Ундецин”, “Корінь алтею лікарський”, “Полівітаміний препарат” та ін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені і обговорені на Республіканських науково-практичних конференціях: “Научные достижения и проблемы производства лекарственных средств” (Харків, 1995), “Досягнення сучасної фармації - в медичну практику” (Харків, 1996), на Всеукраїнській конференції з аналітичної хімії (Ужгород, 1998) на науково-практичної конференції “Фармация ХХI века: инновации и традиции” (С.-Петербург, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, в тому числі 6 статей та 5 тез. доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, двох розділів власних експериментальних досліджень, загальних висновків і списку використаних джерел, викладена на 128 сторінках машинопису (основного тексту 124), містить 14 рисунків, 23 таблиці, 1 додаток. Список використаних джерел містить 117 найменувань, у тому числі 44 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Деякі підходи до обліку неселективного поглинання при

атомізації в печі.

Аналітичний сигнал, зважаючи на імпульсивне випарювання проби в електротер-мічному атомізаторі, має форму піку, як правило, достатньо асиметричного. Така форма піку зумовлена, в першу чергу, неоднаковістю процесів, що відбуваються в моменти наростання сигналу і його зниження.

Вивчення зв’язку процесів атомізації і форми сигналу, що реєструється, ми проводили на прикладі визначення кадмію у соку подорожника. Даний об’єкт цікавий тим, що в ньому можна проводити пряме визначення кадмію, не удаючись до концентрування або мінералізації проби.

АА визначення проводили в наступних умовах: дифракційна решітка 1200 штр/мм; щілина монохроматора 0,5 мм; довжина хвилі детектування 228,8 мм; ток розпікання без-електродної лампи 120 мА; температура висушування проби програмується від 80 до 140оС зі швидкістю 40о/хв; температура озолювання проби – 550оС протягом 10 сек; температура атомізації проби –2200оС протягом 5 сек. Дозування проб здійснювали автоматичним дозатором по 20 мкл.

В початковій стадії процесу атомізації при підвищенні температури відбувається як атомізація визначаємого елементу, так і випарювання матричних компонентів, які не були вилучені з проби на стадії озолювання. Це було видно з явного прояву диму на стадії атомізації.

Підвищення температури озолювання приводило до втрати кадмію, що небажано.

Для уникнення помилки при реєстрації сигналу необхідно було або розділити в часі неселективне поглинання і аналітичний сигнал, або виміряти неселективне поглинання і потім відняти його від реєструємого сигналу. Перший варіант досягається при випарюванні з графітової платформи або введення модифікаторів матриці, а другий – при використанні корекції неселективного поглинання.

Після введення в атомізатор графітової платформи і проведення випарювання проби з неї вдалося відокремити аналітичний сигнал від неселективного поглинання. Одержана регістрограма представлена на рис. (ліворуч). Час появи максимуму неселективного поглинання склав 1,5 сек, а поглинання атомами кадмію склало 2,5 сек.

Другий варіант полягає у вилученні з реєструємого сигналу неселективного погли-нання за допомогою корекції неселективних перешкод. Ми використовували дейтерієву ко-рекцію, яка полягає в наступному: в атомізатор окрім світла від джерела поглинання попадає світло від лампи суцільного спектра – дейтерієвої лампи. У зв’язку з тим, що смуга випромі-нювання цієї лампи дуже широка, селективне поглинання практично не реєструється в ньому, воно складає занадто малу частку. Тому світло, поглинуте від джерела суцільного спектру і являє собою неселективне випромінювання. Сигнал, одержаний в результаті віднімання поглинання світла від дейтерієвої лампи з поглинання від лампи з порожнистим катодом, дорівнює селективному поглинанню атомами визначаємого елементу.

Після перемикання спектрофотометра на режим з дейтерієвою корекцією неселек-тивного поглинання і при відсутності графітової платформи була одержана регістрограма (рис. , праворуч).

Рис.1. Регистрограми визначення кадмію в соку подорожника,

одержані при випарюванні з графітової платформи (зліва) із

дейтерієвою корекцією фону (справа).

В цьому випадку термін появи максимуму сигналу 1 сек і висота піку дорівнює істинному поглинанню атомами кадмію резонансного випромінювання від джерела світла. Правильність цього висновку була підтверджена методом добавок. Результати визначення кадмію (мг/кг) в соку подорожника представлені в табл. .

Таблиця 1. Результати визначення кадмію (мг/кг) в соку

подорожника.

Xсер | f | s2 | s | P | t(P,f) | X | E, %

0,79 | 4 | 1,15*10-3 | 0,0339 | 0,95 | 2,78 | 0,04 | 5,3

Одержані дані свідчать про те, що при відсутності даних про те, має місце чи ні неселективне поглинання, необхідно застосовувати той або інший метод корекції даного поглинання.

Деякі підходи до обліку впливу матричних компонентів

на атомізацію в печі.

Відомо, що матричні компоненти можуть як збільшувати чутливість визначення елементів, так і зменшувати її. Одним з основних способів зниження цього впливу є додава-ння модифікаторів матриці в аналізуємий розчин. Даний висновок можна продемонструвати на прикладі застосування аміаку як модифікатора матриці при визначення важких металів в _амілазі після кислотної мінералізації.

Субстанція _амілази – дрібний аморфний порошок жовтуватого кольору з характерним запахом, мало розчиняється у воді. У зв’язку з його малою розчинністю для прямого визначення в субстанції токсичних елементів було прийняте рішення про кислотну мінералізацію проби в середовищі азотної кислоти у фторопластових автоклавах лабора-торного виготовлення.

Наважку _амілази масою 1 г поміщали в автоклав, додавали 10 мл кислоти азотної концентрованої. Автоклав герметизували і поміщали в сушильну шафу, нагріту до 170оС. Через 1 годину автоклав охолоджували і розкривали. Для запобігання забруднення при розведенні розчинів і для підвищення чутливості визначення, одержаний кислотний мінера-лізат дозували безпосередньо в піч АА спектрофотометра.

Градуювальні розчини готували шляхом відповідного розведення Державного стандартного зразка розчинів металів для одержання розчинів з наступними концентраціями катіонів: міді 0,005–0,05 мкл/мл; свинцю 0,003–0,03 мкл/мл; кадмію 0,01–0,1 мкл/мл та олова 0,05–0,5 мкл/мл.

АА спректрофотометр виводили на режим згідно інструкції з експлуатації заводу-виробника для проведення вимірювань за двопроменевою схемою, без корекції неселектив-них перешкод дифракційна решітка 1200 штр/мм.

Включали лампу з порожнистим катодом або високочастотну безелектродну лампу для відповідного елемента, виставляли за допомогою монохроматора резонансну лінію, встановлювали спектральну ширину щілини і температурну програму блоку керування атомізатором, які відповідають визначаємому елементу (табл. ).

В атомізатор послідовно (не менше трьох разів) вводили по 10 мкл усіх градуювальних розчинів, починаючи з розчину з найменшою концентрацією, додаючи кожен раз по 10 мкл випробовуваного розчину.

Таблиця 2.– Довжина хвилі детектування, спектральна

ширину щілини і температурна програма блоку керування

атомізатором.

Визначає-мий елемент | Довжина хвилі, нм | Щілина монохроматора,

мм |

Температура, 0С

Озолювання | Атомізації

мідь | 324,8 | 0,2 | 1000 | 2500

свинець | 283,3 | 0,5 | 600 | 2200

кадмій | 228,8 | 0,5 | 550 | 2200

олово | 286,3 | 0,5 | 650 | 2500

Після кожного вимірювання проводили відпалювання печі, проводячи нагрівання за заданою програмою, але без дозування розчинів.

За одержаними даними будували графік залежності амплітуди аналітичного сигналу від кількості доданого елементу в них.

При цьому був відзначений сильний вплив високої кислотності середовища на визначення свинцю, що виявлялося в зменшенні чутливості його визначення. Зниження температури на стадії озолювання не приводило до поліпшення тому, що з’явилася сильна задимленість на стадії атомізації. З метою підвищення чутливості визначення було запропо-новано вносити в піч разом з пробою і стандартною добавкою розчин аміаку. Таким чином, у піч дозували 10 мкл досліджуваного розчину, 10 мкл води або стандартного розчину елемен-та та 20 мкл концентрованого розчину аміаку. В табл. представлені дані тангенсів кутів нахилу одержаних градуювальних прямих (коефіцієнт b) елементів з добавкою аміаку і без неї та результати визначення елементів в субстанції _амілази.

Таблиця 3.– Дані тангенсів кутів нахилу одержаних градуювальних прямих (коефіцієнт b) елементів з добавкою аміаку і без неї та результати визначення елементів в субстанції _амілази

Визначаємий елемент | Тангенс кута нахилу градуювальної прямої | Вміст елемента в

пробі, мг/кг

без аміаку | з аміаком

мідь | 0,42 | 0,43 | 0,720,07

свинець | нет | 0,29 | 0,0530,004

кадмій | 0,16 | 0,31 | 0,0640,003

олово | 0,06 | 0,09 | 0,0490,005

Одержані результати свідчать наступне: низьке значення рН розчину, одержаного в результаті мінералізації, повністю пригнічувало аналітичний сигнал свинцю. Додавання аміаку ефективно відбивалося на визначенні вказаного елемента, що пов’язано з переведен-ням його в менш леткі сполуки і мало впливало на атомізацію інших важких металів.

Вимоги тесту “Перевірка придатності АА системи”.

Вплив матричних компонентів на результати визначення елементів в електротермічному варіанті часто не передбачений. Це може виявлятися як в завищенні результатів, так і в їх заниженні. Крім цього, широко використовувані методи спектральної корекції також не гарантують повний облік неселективного поглинання. На підставі літературних даних, вимог Європейського посібника до проведення аналітичних вимірювань і виходячи з нормування допусків до вмісту елементів в лікарських засобах, а також врахо-вуючи вимоги до надійності методик, які використовуються в контролі якості фармацев-тичної продукції, нами були сформульовані вимоги до придатності АА системи.

АА система вважається придатною, якщо виконуються наступні умови:– 

відносне стандартне відхилення середнього значення АА сигналу, розраховане з градуювального розчину, або розчинів порівняння, а також з 5 повторних вимірювань погли-нання розчину, якій досліджується, не повинно перевищувати величину, вказану у відповідній частній статті;– 

між тангенсом кута нахилу градуювальної прямої та тангенсом кута нахилу прямої, побудованої з розчинів для перевірки придатності АА системи (розчини з добавкою) при використанні метода градуювальних розчинів, застосовуючи t_тест, немає значимої різниці.

Метод градуювальних розчинів допускається використовувати в тому випадку, якщо нахил градуювальної прямої, побудованої з додаванням аналізуємого розчину, статистично не відмінні, інакше необхідно використовувати метод стандартної додатки.

Крім необхідності проведення даного тесту, для обліку зміни параметрів настроюван-ня атомно-абсорбційного спектрофотометра, схема введення градуювальних розчинів і роз-чинів проб повинна бути відповідальним чином рандомізована.

Реалізація розглянутого тесту продемонстрирована на прикладі ряду методик визначення елементів в субстанціях та лікарських формах: мікроелементів в полівітамінному препараті, цинку в субстанції “Простатилен”, міді та заліза в субстанції кислоти аскорбіно-вої, сурми у воді для ін’єкцій в ампулах з модифікованого скла.

Тест “Перевірка придатності атомно-абсорбційної системи” включений в національну частину розробленої нами ДЗФС “Атомно-абсорбційна спектрометрія”.

Вивчення ступеню вилучення марганцю з трави череди трироздільної.

Відомо, що надземна частина рослини містить ряд біологічно активних сполук, а в якості мікроелементів – марганець. Однак недостатньо вивчений ступінь вилучення та мігра-ції марганцю як мікроелементу при стандартних методах використання в терапевтичній практиці трави череди трироздільної.

Виникало питання: скількі та у вигляді сполук якого роду марганець знаходиться в траві череди? Для відповіді на це питання експеримент був побудований наступним чином: рослинну сировину екстрагували водою, водно-спиртовим розчинами, бутанолом та хлороформом. Така пробопідготовка перспективна у зв’язку з тим, що в електротермічній АА має місце істотний вплив фонових компонентів і кислотності середовища на атомізацію елементів. Актуальним є дослідження можливості проведення пробопідготовки для АА аналізу в “м’яких” умовах. Відомо, що для проб, які не мають кристалічної структури, рекомендується використовувати кислотну екстракцію. В зв’язку з тим, що рослинна сировина – достатньо пориста маса, цей метод вилучення визначаємого елемента слід вважати переважним. Таким чином, результати дослідження ступеню вилучення марганцю з лікарської рослинної сировини дадуть можливість провести оптимальну пробопідготовку з точки зору АА визначення.

Визначення марганцю ми проводили методом електротермічної АА спектрофотометрії за методом градуювального графіка. Попередньо було встановлено відсутність впливу реагентів на результати визначення марганцю.

Градуювальні розчини готували шляхом відповідного розведення Державного стандартного зразка розчину марганцю для одержання розчинів з концентраціями катіону Mn2+ 0,004; 0,01; 0,02; 0,05; 0,1 мкг/мкл.

Для одержання аналізуємих зразків брали стандартні упаковки трави череди по 50 г виробництва АО “Ліктрави” (Україна). По 1 г подрібненої сировини (діаметр сіта 0,1 мм) екстрагували водою, водно-спиртовими сумішами з концентраціями спирту 204070і 96бутанолом, хлороформом при нагріванні до 70 оС на водяному огрівнику в колбі із зворотним холодильником. Екстракти готували у співвідношенні сировина – готовий продукт 1:10. Термін екстрагування – 1 година. Крім того була проведена повна кислотна мінералізація проби трави череди трироздільної в середовищі азотної кислоти в автоклаві лабораторного виготовлення. Таким чином, було одержане уявлення про дійсний вміст марганцю в даній рослинній сировині, що дало можливість зробити висновки про ступінь вилучення марганцю розчинниками різної полярності.

АА визначення проводили в наступних умовах: – дифракційна решітка 1200 штр/мм; щілина монохроматора 0,1 мм; довжина хвилі детектування 279,5 нм; ток розжарювання лампи з порожнистим катодом 30 мА; температура висушування проби - програмується от 80 до 140 0С зі швидкістю 40 0/хв; температура озолювання проби - 1100 оС протягом 10 сек; температура атомізації проби - 2500 оС протягом 5 сек. Дозування проб здійснювали автоматичним дозатором.

Розрахунок вмісту марганцю в розчині виконували за методом градуювального гра-фіка. Параметри його розраховували за методом найменших квадратів. Рівняння залежності має наступний вигляд: Sx ,4  X. Відносне стандартне відхилення визначення кон-центрації марганцю в розчині в досліджуваному інтервалі концентрації не перевищує 6,4За одержаним рівнянням визначали концентрацію марганцю у випробуваних розчинах і проводили перерахування на початкову сировину. Одержані дані наведені в табл. .

Таблиця 4. Залежність концентрації розчинів марганцю від використовуваного розчинника.

Випробуваний | Кількість | Концентрація марганцю

розчин

(екстракт) | екстрак-тивних речовин, % | В перерахунку на сировину, % | % від загального вмісту марганцю в сировині * | В перерахунку на екстрактивні речовини, %

Водний екстракт | 17 | 3,01*10-3 | 99,86 | 17,7*10-3

20% спиртовий | 15 | 1,01*10-3 | 33,62 | 6,8*10-3

40% спиртовий | 12 | 0,30*10-3 | 10,0 | 2,0*10-3

70% спиртовий | 9 | 0,11*10-3 | 3,62 | 1,2*10-3

96% спиртовий | 5 | 0,001*10-3 | 0,003 | 0,002*10-3

Бутанолольний | 4 | 0,017*10-3 | 0,56 | 0,04*10-3

Хлороформний | 8 | 0,028*10-3 | 0,93 | 0,035*10-3

*Вміст марганцю в траві череди 3,01*10-3%

Як видно з табл. , максимальний результат (3,01 мкг/мл або 3,01.10_% в перерахунку на сировину) досягається при екстракції водою. При збільшенні концентрації спирту від 0 до 96спостерігається зменшення вмісту марганцю і його сполук в досліджуваних розчинах приблизно в 3000 разів. Якщо при переході від екстракції водою до 20від 20до 40від 40до 70спирту цей показник зменшується в середньому в 3 рази кожен раз, то при пере-ході від 70до 96спирту відбувається різке зніження екстрагуємості. Залежність кон-центрації марганцю в розчині від частки води в спирто-водній суміші, що використовується, представлена на рис. . В зв’язку з тим, що при екстракції водою відбувається повне вилучен-ня марганцю з початкової рослинної сировини, можна припустити, що в водних розчинах ці комплекси або полярні, або легко гідролізуються. Цікаві результати одержані при екстракції сировини бутанолом та хлорофомом (із зменшенням полярності екстрагенту збільшується екстрагуємість марганцю). На наш погляд це пов’язано з тим, що марганець здатний утворю-вати малополярні комплекси з природними сполуками, які входять до складу рослини.

Внесок таких комплексів в загальний зміст марганцю складає від 0,5 до 1

Рис. . Екстрагуємість марганцю в спирто-водні суміші.

Залежність концентрації розчину марганцю від органічного розчинника, якій використовувався, представлена на рис. .

Рис. . Залежність концентрації розчину марганцю від

використовуваного органічного розчинника.

В результаті проведеної роботи показано, що у вивчаємій сировини найбільш повне вилучення відбувається при використанні води як екстрагенту. Одержані дані дозволяють зробити висновок про можливість відмовлення від повної мінералізації при підготовці проби трави череди трироздільної для АА визначення марганцю і обмежитись водною або кислотною екстракцією.

Вивчення можливості непрямого визначення органічних

сполук за елементами структури.

В багато полівітамінних препаратів входить ціанокобаламін (вітамін В12), який воло-діє високою біологічною активністю. Звичайно він міститься в препаратах на рівні 0,5 – 50 мкг в одиниці дозованого лікарського засоба. При визначенні ціанокобаламіну найчастіше використовують або мікробіологічний метод, або метод високоефективної рідинної хромато-графії. Мета даного розділу роботи – вивчення можливості визначення вітаміну В12 методом АА спектрофотометрії.

Градуювальні розчини готували шляхом відповідного розведення Державного стандартного зразка розчину кобальту для одержання розчинів з концентраціями катіону Со2+ 0.020, 0.040, 0.060, 0.080 мкг/мл і з субстанції ціанокобаламіна для одержання розчинів з концентраціями катіону Со2+ 0.025, 0.050, 0.075, 0.100 мкг/мл, одержуючи дві серії градую-вальних розчинів.

Атомно-абсорбційне визначення проводили в наступних умовах – дифракційна решіт-ка 1200 штр/мм; щілина монохроматора 0,15 мм; довжина хвилі детектування 240,7 нм; ток розжарення лампи з порожнистим катодом 30 мА; температура висушування проби - програ-мується від 80 до 140 0С зі швидкістю 40 0/мин; температура озолювання проби - 1100 оС протягом 10 сек; температура атомізації проби - 2500 оС протягом 5 сек. Дозування проб здійснювалось автоматичним дозатором.

Крім того, для повноті дослідження, атомізація проводилась як з графітової платфор-мі, так і без неї.

Для обробки одержаних даних була написана програма в форматі табличного процесора Microsoft Excel 97. Результати порівняння градуювальних характеристик, одержаних без застосування платформи та з нею, представлені в табл. .

Таблиця 5. Результати порівняння градуювальних характеристик за атомом кобальту.

Без платформи | З платформою

В12 | Со2+ | В12 | Со2+

f= | 7 | f= | 6 | f= | 7 | f= | 6

a= | 4,35 | a= | 6,25 | a= | -2,12 | a= | 0,75

b= | 31,7 | b= | 35,55 | b= | 55,11 | b= | 58,7

SQ= | 10,16 | SQ= | 46,96 | SQ= | 38,20 | SQ= | 26,65

So= | 1,20 | So= | 2,79 | So= | 2,33 | So= | 2,10

Sa= | 0,90 | Sa= | 2,42 | Sa= | 1,62 | Sa= | 1,82

Sb= | 0,86 | Sb= | 1,76 | Sb= | 2,13 | Sb= | 1,33

Порівняння тангенсів кутів нахилу двох прямих типу y=a+bx

b1/b2= | 0,892 | f= | 13 | b1/b2= | 0,939 | f= | 13

Sg2= | 4,39 | t(P,f)= | 2,16(табл) | Sg2= | 4,989 | t(P,f)= | 2,16(табл)

Sd2= | 4,04 | t= | 1,91(експ) | Sd2= | 6,153 | t= | 1,44(експ)

Як видно з табл. (1,91<2,16 і 1,44<2,16), відмінності в коефіцієнтах b статистично не значені. Це говорить про однакову чутливість визначення кобальту як у вигляді катіону, так і в молекулі ціанокобаламіну.

На підставі вищевикладених методів правильності АА визначення був розроблений ряд методик: визначення мікроелементів в полівітамінному препараті, цинку в субстанції “Простатілен”, міді і заліза в субстанції кислоти аскорбінової, сурми в склі для оптимізації технології виробництва ампул і підвищення якості продукції та інші.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Основний зміст дисертації опубліковано в роботах:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Шкляєв С.А. Використання методу атомно-абсорбційної спектрофотометрії в стандартизації та контролі якості деяких лікарських засобів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальностю 15.00.03 – стандартизація та організація виробництва лікарських засобів. – Державний науковий центр лікарських засобів, Харків, 1999.

Проведено дослідження впливу фонових компонентів проб на вимірювання погли-нання визначаємого елементу. Апробовані можливі методи його усуненння. Запропонований алгоритм пошуку оптимальної температурної программи електротермічного атомізатора в поєднанні з необхідним методом градуювання дозволяє одержувати вірні результати.

Вивчені можливі джерела похибки при проведенні атомно-абсорбційних вимірювань, в результаті чого були сформульовані вимоги тесту “Перевірка придатності атомно-абсорб-ційної системи”.

Розроблений ряд методик визначення як домішкових, так і діючих елементів в субстанціях и лікарських формах, в яких показана реалізація запропонованого тесту.

Розроблена загальна фармакопейна стаття Національної фармакопеї України 2.2.23. “Атомно-абсорбційна спектрометрія”, вимоги якої не поступаються вимогам зарубіжних Фармакопей.

Ключові слова: стандартизація, аналіз, контроль якості, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, визначення, рослинна сировина, лікарські засоби, мікроелементи.

Шкляев С.А. Использование метода атомно-абсорбционной спектрофотометрии в стандартизации и контроле качества некоторых лекарственных средств. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.03 – стандартизация и организация производства лекарственных средств. – Государственный научный центр лекарственных средств, Харьков, 1999.

Работа посвящена изучению возможностей метода атомно-абсорбционной спектрофотометрии в применении к анализу лекарственных средств.

Первая глава представляет собой обзор литературы по АА анализу элементов в фармацевтических объектах и влиянию органических соединений на атомизацию определяемых элементов. Показано, что этот метод может использоваться как для определения примесей элементов в препаратах (в данном случае он служит дополнением к суммарным тестам, таким как “сульфидный” тест), так и для количественного определения действующих элементов в лекарственных препаратах. Приведенные данные показывают, что только около 25атомно-абсорбционных определений элементов в лекарственных средствах, описанных в Европейской Фармакопее 1998 года, проводятся с использованием электротермического варианта. Одними из основных объектов определения методом атомной абсорбции являются токсичные и каталитически активные элементы, а также микроэлементы в лекарственных препаратах.

Во второй главе представлены объекты исследования и описано используемое оборудование. Описано устройство используемого атомизатора закрытого типа. Рассмотрено влияние температурной программы нагрева печи на стадиях озоления и атомизации на аналитический сигнал определяемого элемента.

Третья глава посвящена исследованию влияния условий атомизации, модификаторов матрицы и коррекции неселективного поглощения на правильность получаемых результатов. Проведено исследование влияния фоновых компонентов проб на измерение поглощения определяемого элемента. Апробированы возможные методы его устранения. Предложенный алгоритм поиска оптимальной температурной программы электротермического атомизатора в сочетании с необходимым методом градуировки позволяет получать правильные результаты. Проведено обоснование выбора требований теста “Проверка пригодности атомно-абсорбционной системы”, в результате чего были сформулированы и апробированы требования указанного теста.

В четвертой главе рассмотрены практические приложения результатов, полученных в главе , и приведены методики АА определения следующих элементов в ряде объектов фармацевтического анализа: микроэлементов – меди, железа, цинка, марганца, кобальта и хрома – в поливитаминном препарате; цинка в субстанции “Простатилен”; меди и железа в субстанции кислоты аскорбиновой; показана возможность определения цианокобаламина методом АА спектрофотометрии по атому кобальта; изучена экстрагируемость марганца из травы череды трехраздельной; определено содержание сурьмы в модифицированном стекле для производства ампул и в воде для инъекций, разлитой в ампулы из указанного стекла.

Разработана общая фармакопейная статья национальной Фармакопеи Украины 2.2.23. “Атомно-абсорбционная спектрометрия”, требования которой не уступают требованиям зарубежных Фармакопей. Указанная статья приведена в Приложении к диссертации. В национальную часть разработанной нами общей статьи введен тест “Проверка пригодности атомно-абсорбционной системы”, а также другие дополнения, отличающие статью Государственной фармакопеи Украины от аналогичных статей зарубежных фармакопей.

Ключевые слова: стандартизация, анализ, контроль качества, атомно-абсорбционная спектрофотометрия, определение, растительное сырье, лекарственные средства, микроэлементы.

ShklyaevThe usage of the atomic absorption method in the standardisation and quality control of some drugs products. – Manuscript.

The thesis for a candidate of pharmaceutical science degree by speciality 15.00.03 - standardisation and organisation of production of medicinal preparations. – The State scientific centre of drugs, Kharkiv, 1999.

The influence of background components of tests to the measurement of element absorption determination has been studied. The possible methods of its eliminating was tested. The proposed algorithm for searching of optimum warm-up program of electrothermal atomizator in combination with the necessary calibration method allows to get correct results.

A possible sources of inaccuracies during carring out of the atomic absorption measurements was investigated and a result that this the requests of the “System suitability test” was formulated.

The number of methods of the impurities and active elements in the drug substances and drug products determination in which was shown the realisation of the “Atomic absorption system suitability test” was been developed.

The General Monograph 2.2.23. “The atomic absorption spectrometry” in the National Pharmacopoeia was developed and its requirements don’t yield to abroad Pharmacopoeia’s.

Key words: standartisation, analysis, quality control, atomic absorption spectrometry, determination, plant materials, drug products, microelements.

Відповідальний за випуск В.В.Білетченко

Формат 6084/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. - друк.арк. 1.0

Підпісано до друку 23.09.99 р.

Наклад 100 прим.

Надруковано ПФ “Парус”