НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

КОНОХ АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 796.015.86 : 376.2

ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ У МОЛОДШИХ

ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Запорізькому державному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

Волкова Світлана Степанівна, Запорізький інститут

державного і муніципального управління

професор кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сергієнко Леонід Прокопович Миколаївський

гуманітарний інститут Українського державного

морського технічного університету, заст. директора

доктор педагогічних наук, професор

Дубогай Олександра Дмитрівна, завідувач кафедри

фізичного виховання і здоров'я Національного

педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут фізичної

культури і спорту, Державний комітет молодіжної

політики, спорту і туризму України, м. Київ.

Захист відбудеться “26” жовтня 2000 року о 14 год 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, м.Київ - 150, вул.Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м.Київ-150, вул.Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий “23” вересня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор педагогічних наук Смульський В.Л.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із найважливіших завдань сучасного суспільства є розвиток і зміцнення здоров'я дітей.

У комплексі профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворю-ваності та смертності дітей, важливу роль відіграє попередження нещасних випадків і травм, що стали одними з головних факторів, які загрожують життю і здоров'ю дітей (С.А.Долецький, 1978; М.Мейелл, 1995; В.Т. Пономарев, 1997).

Дослідження ряду авторів свідчать, що травми є головною причиною летальних наслідків у дітей віком від 3 років, причому від них гине або отримує серйозні ушкодження більше дітей, ніж від усіх захворювань узятих разом (Т.Я.Усикова, 1989; Ю.А. Островерха, І.П.Піскун, М.К.Хобзей, 1999).

На сьогодні рівень дитячого травматизму залишається досить високим як у країні в цілому, так і в Запорізькій області зокрема. В останній лише в 1999 році внаслідок травм загинуло 131, а отримали різні ушкодження понад 27 тисяч дітей до 14 років. Тенденція до зниження цих показників поки що не спостерігається. Особливу небезпеку набуває травматизм для дітей молодшого шкільного віку (Д.Д.Алкс, 1978; Р.Г.Агарков, Б.С.Монахов, 1991; З.І.Білоусова, 1994; П.Статмєн, 1996). Аналіз дитячого травматизму показав, що на дітей віком від 6 до 10 років припадає понад 40% усіх травм, у структурі яких більше половини пошкоджень є наслідком різних видів падінь (В.Ф.Башкиров,1989; А.А.Горлов, 1990; ).

З метою попередження серйозних ушкоджень організму людини техніці падінь спеціально навчають спортсменів у видах спорту, що належать до найбільш травмонебезпечних (волейбол, гірські та водні лижі, парашутний спорт і т.ін.). Між тим, цей аспект навчання практично відсутній на уроках фізичної культури, де рівень травматизму молодших школярів як у процесі проведення рухливих, спортивних ігор, так і під час оволодіння іншими розділами шкільної програми, особливо гімнастики (стрибки, лазіння по канату, зіскоки з гімнастичних приладів тощо) досить високий (Л.П.Соков, 1987; Г.Маккол, 1995).

У зв'язку з вищезазначеним, актуальними є дослідження, що стосуються розробки відповідних програм профілактики дитячого травматизму засобами фізичного виховання, які характеризуються доступністю й відносною простотою практичного впровадження в шкільні програми фізичної культури

1-3 класів і програми підготовки вчителів.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом науково - дослідної роботи Запорізького державного університету з теми “Розробка експериментальних навчальних планів і шкільних програм”, (наказ Міністерства освіти України № 44 від 18.06.1992 року). Робота має безпосередній зв’язок з навчальним планом факультету фізичного виховання і спорту Запорізького державного університету, зокрема з програмою навчальної дисципліни “Педагогічні основи самозбереження”.

Мета роботи - сформувати педагогічну систему профілактики травматизму у дітей в віці 6-10 років в процесі занять фізичною культурою.

Завдання дослідження:

1. Дати оцінку рівня травматизму дітей 6-10 років, пов'язаного з різними видами падінь і станом функцій, що визначають їх оптимальну рухову діяльність.

2. Розробити методику формування у школярів 1-3 класів рухових умінь і навичок виконання різних видів падінь у нестандартних умовах.

3. Дослідити особливості змін використаних у роботі показників під впливом системи навчання спеціальних рухових дій на уроках фізичної культури.

4. Дати оцінку ефективності розробленої нами програми профілактики травматизму в системі фізичного виховання школярів 1-3 класів.

Наукова новизна отриманих результатів:

·

- визначено найбільш раціональну послідовність використання методів і способів розучування та удосконалення спеціальних умінь та навичок при падіннях у нестандартних умовах згідно з віковими, психофізіологічними можливостями дітей і рівнем їх фізичної підготовленості;

- розроблено педагогічну систему профілактики травматизму молодших школярів, основою якої є методика формування спеціальних умінь і навичок виконання різних видів падінь у нестандартних та ускладнених умовах;

- розроблено й експериментально апробовано програму підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи з профілактики травматизму у молодших школярів під час фізичного виховання.

Практичне значення роботи. Рекомендовано спеціальну методику використання на уроках фізичної культури системи спеціальних вправ, які формують у молодших школярів уміння виконувати падіння в нестандартних й ускладнених умовах, що дозволяє істотно знизити рівень дитячого травматизму.

Результати дисертаційної роботи знайшли відображення в методичних рекомендаціях з профілактики дитячого травматизму й апробовані в СШ № 29 м. Запоріжжя. Матеріали дослідження впроваджено в курс занять "Педагогічні основи самозбереження" для студентів факультету фізичного виховання і спорту Запорізького державного університету.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному виконанні всього обсягу експериментальної роботи, аналізі літературних даних, описі й обговоренні отриманих результатів. З метою впровадження у практику й підвищення ефективності занять з профілактики дитячого травматизму автором розроблено систему вправ, що сприяють зниженню рівня травматизму молодших школярів, а також розроблена й апробована програма підготовки студентів факультету фізичного виховання до роботи з цієї проблеми.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і результати дослідження висвітлено в доповідях, виголошених на науково-практичних конференціях: "Людина, здоров'я, фізична культура і спорт учнів у світі, що змінюється" (Караганда, 1993), 1-й Міжнародній конференції "Охорона життя і здоров'я школярів" (Харків, 1995), Міжнародній конференції "Виховання дітей і молоді до здорового способу життя" (Брно, Чехія, 1996), Міжнародному науковому конгресі “Фізична культура, спорт, туризм - у нових умовах розвитку країн СНД” (Мінськ, 1999). Про результати дослідження доповідалося на наукових конференціях викладачів і студентів Запорізького державного університету (Запоріжжя, 1995-99).

Публікації. З теми дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць. З них п'ять статей - у наукових журналах зі спеціальності, затверджених ВАК України, збірниках наукових праць, а також збірниках тез міжнародних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури й додатків. Обсяг дисертаційного дослідження - 249 сторінок, 33 таблиці, 17 малюнків, 6 додатків. У роботі використано 238 джерел наукової і спеціальної літератури, з них 12 - іноземною мовою.

Основні результати дослідження

Перший розділ "Загальнотеоретичні аспекти проблеми дитячого травматизму" присвячений аналізу наукової літератури з питань особливостей регуляції рухової діяльності людини в нестандартних умовах і адаптивного значення їх варіабельності. Розглянуто особливості розвитку основних психофізіологічних функцій організму дітей 6-10 років. Наведено класифікацію дитячого травматизму, визначено його основні види і причини.

У другому розділі дисертації "Методи й організація дослідження" викладено методи, що використані для вирішення поставлених у роботі завдань: це аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, вивчення документації обласного лікувально - фізкультурного диспансеру, педагогічні спостереження, методи математичної статистики, а також окремі особисті методики. Виходячи з визначених у роботі завдань, виділено ряд показників рухової діяльності та психофізіологічних функцій, що впливають на результативність рухової діяльності при виконанні падінь у нестандартних умовах: швидкість розподілу й переключення уваги, координація рухів, статична рівновага, стійкість щодо вестибулярних навантажень, точність реакції на об'єкт, що рухається, точність диференціювання й відтворення часових параметрів, диференціювання й відтворення просторових параметрів, ступінь рішучості. Швидкісні, швидкісно-силові якості досліджуваних, а також рівень їх фізичної працездатності оцінювалися такими тестами: біг на 30м, стрибок у довжину з місця та функціональна проба Руф'є - Діксона.

Організація дослідження. Експериментальне дослідження проводилося в два етапи. На першому етапі (січень-вересень 1993 року), беручи за основу педагогічні спостереження і аналіз різних видів падінь, що призводили до травм, особливостей рухової діяльності під час долання смуг перешкод, а також з урахуванням даних спеціальної літератури з питань дослідження варіабельності рухової діяльності в нестандартних та ускладнених умовах було зроблено вибір експериментальних методик.

На другому етапі відповідно до мети й завдань експерименту в період з вересня 1993 року по травень 1995 року було проведено обстеження дітей 1-3 класів СШ № 29 м. Запоріжжя віком від 6 до 10 років. Усі школярі були поділені на 2 групи: контрольну (117 осіб, із них було 58 дівчаток і 59 хлопчиків) та експериментальну (123 особи із них обстежено 60 дівчаток і 63 хлопчики) групи. Обстеження дітей цих груп проводилося протягом трьох років, тобто одні й ті ж діти спостерігалися від 1-го до 3-го класів. Усі учні, за даними попереднього обстеження, проведеного шкільним лікарем, були віднесені до основної медичної групи. Принципова відмінність у підготовці дітей експериментальної і контрольної груп полягала в тому, що школярі експериментальної групи займалися за розробленою нами спеціальною програмою профілактики травматизму засобами фізичних вправ. Для визначення ефективності цієї програми на кожному етапі експерименту (1-й,

2-й, 3-й класи) протягом навчального року (вересень - початок, січень-середина, травень-закінчення занять) проводилася реєстрація показників, що визначають оптимальну діяльність організму в нестандартних та ускладнених умовах, виконувалися тестові випробування щодо подолання смуг перешкод, які оцінювалися за часом їх проходження та якістю виконаних падінь. У нашій роботі було використано три контрольні смуги перешкод, що відрізнялися ступенем складності. Школярам 1-х класів пропонувалися найбільш прості перешкоди і способи падінь, які надалі ускладнювалися додатковими перешкодами й новими способами падінь аж до 3-го класу. Слід відзначити, що з метою об'єктивної інтерпретації отриманих даних та їх порівняльного аналізу на всіх проміжних етапах експерименту в межах одного навчального року застосовувалася тестова стандартна смуга перешкод. Діти контрольної групи проходили смугу перешкод лише один раз (у середині першого року навчання), а далі її долали лише учні експериментальної групи.

У третьому розділі роботи “Обг'рунтування методики формування у молодших школярів умінь і навичок виконання падінь у нестандартних і ускладнених умовах” дано загальну характеристику рівня травматизму дітей 6-10 років. Визначено основні види падінь, їх причини і стан функцій, що визначають оптимальну рухову діяльність у нестандартних умовах. З'ясовано, що однією з головних причин дитячого травматизму, пов'язаного з різними видами падінь, є відсутність у дітей елементарних умінь безпечного падіння. Аналіз результатів констатуючого експерименту дозволив установити в молодших школярів низький рівень фізичної підготовленості, незадовільні результати проходження ними контрольних смуг перешкод, відсутність умінь і навичок травмобезпечних падінь. Недостатній рівень розвитку психофізіологічних показників, які визначають оптимальну діяльність у нестандартних й ускладнених умовах, що в цілому зумовило й високий рівень травматизму. У той же час дані спеціальної літератури та власні педагогічні спостереження показали, що на сьогодні в системі фізичного виховання учнів початкових класів недостатньо уваги приділяється профілактиці травматизму простими й доступними засобами фізичного виховання.

У четвертому розділі "Програма профілактики травматизму молодших школярів засобами фізичної культури" подано програму, укладену на основі пропонованої нами класифікації падінь, що містить найбільш поширені й доступні для молодших школярів способи падінь, оптимальне оволодіння якими є підг'рунтям первинної профілактики травматизму (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація падінь

В И Д И П А Д І Н Ь

падіння вперед падіння вбік падіння назад

1. На руки - груди 2. З перекатом через плече 3. В оберт через плече 1. На стегно з перекатом на руки - груди 2. На стегно з перекатом на спину з наступним обертом 1. На спину 2. У перекид через плече 3. На руки-груди з поворотом кругом

Відповідно до даної класифікації розроблено послідовність падінь школярами згідно зі змістом програм з фізичної культури для учнів 1-3 класів (табл.2), а для кожного способу падінь розроблено й експериментально апробовано спеціальні вправи. Практична реалізація змісту зазначеної програми можлива шляхом раціонального планування й поурочного розподілу навчального матеріалу з необхідним комплексом заходів для його опанування. Розроблена й апробована методика профілактики травматизму дозволяє цілеспрямовано вирішувати оздоровчі завдання щодо найчастіших порушень здоров'я школярів - травм.

Таблиця 2

Умовний розподіл вивчення різних видів падінь з елементами

програмового матеріалу в 1-3 класах

Клас Елементи Зміст Методичні вказівки

1-й Рухові та народні ігри - 20 год. Гімнастика - 16 год. Легка атлетика - 5 год. Основні елементи й поняття спортивних ігор - 5 год. Спортивні ігри: Футбол - 8 год. Плавання - 2 год. Орієнтовний ком-плексний тест оцінки стану фізичної підго-товленості - 12 год. Розучування: 1.Падіння вперед на руки - груди. 2.Падіння вбік на стегно з перекатом на руки-груди. 3.Падіння назад на спину. Закріплення вміння виконувати різні види раніше вивчених падінь в ускладнених умовах. На початкових фазах навчання падінь слід більше часу відводити на повільне їх засвоєння. При цьому краще вико-ристовувати цілісний метод, полегшуючи їх виконання за допомогою підвідних вправ. На етапі створення уявлення важли-вого значення набуває якісний показ вправ, близький до ідеального.

2-й Рухові та народні ігри - 10 год. Гімнастика - 18 год. Легка атлетика - 5 год. Спортивні ігри: футбол - 14 год. баскетбол - 4 год. Плавання - 6 год. Орієнтовний ком- плексний тест оцінки стану фізичної підго-товленості -12 год. Розучування: 1.Падіння вперед на руки-груди з перекатом через плече. 2.Падіння вбік на стегно з перекатом на спину та наступним обертанням. 3.Падіння назад у перекид через плече. Закріплення вмінь виконувати різні види падінь, вивчених у 1-му класі, у нестандартних умовах. Удосконалення ви-конання різних видів падінь у нестандартних умовах, вивчених у 1-му класі. Вправи з техніки падінь рекомендується вивчати на початку основної частини уроку у 2-й та 3-й чвертях. Перед виконанням вправ слід проводити ретельну спеціальну розминку. Удосконалювати в простих та ускладнених умовах у 1-й та 4-й чвертях.

3-й Рухові та народні ігри - 5 год. Гімнастика - 16 год. Спортивні ігри: футбол - 15 год. баскетбол - 5 год. Плавання - 4 год. Кросова підготовка - 5 год. Орієнтовний ком-плексний тест оцінки стану фізичної підго-товленості - 12 год. Розучування: 1.Падіння вперед у перекид через плече. 2.Падіння назад на руки-груди з поворотом кругом. Закріплення падінь, вивчених у 2-му класі. Удосконалення падінь, вивчених у 1-му класі. Варіабельності змісту і складності етапів смуг перешкод необхідно досягати шляхом введення різних способів падінь, послідовної зміни висоти й ширини перешкод, відстані між ними, способу їх подолання, кількості етапів. Варіанти смуг перешкод та рухові завдання реко-мендується міняти через 1-2 уроки, після того як основна частина учнів засвоїть виконання вправи.

Крім того, використання цієї методики дозволяє підвищити рівень гармонійного розвитку фізичних здібностей, сформувати життєво важливі рухові вміння і навички у дітей в процесі фізичного виховання в школі.

У зв'язку з актуальністю і практичною значимістю програми профілактики дитячого травматизму розроблено навчальну програму для підготовки майбутніх учителів з даної проблеми. Програму впроваджено на факультеті фізичного виховання і спорту Запорізького державного університету в курсі "Педагогічні основи самозбереження".

У п'ятому розділі “Експериментальне обг'рунтування методики профілактики травматизму у молодших школярів засобами фізичного виховання” викладено результати оцінки ефективності запропонованої нами програми профілактики травматизму у молодших школярів.

На підставі аналізу літературних джерел, власних педагогічних спостережень і результатів констатуючого експерименту було виділено показники, що визначають оптимальну рухову діяльність організму школярів в нестандартних умовах. На наступному етапі експерименту було проведено поглиблений й порівняльний аналіз особливостей змін даних параметрів у дітей контрольної й експериментальної груп на 1-му, 2-му і 3-му роках дослідження. На початку першого року експерименту між учнями першого класу контрольної й експериментальної груп нами не було зареєстровано вірогідних відмінностей у величинах обстежуваних показників (мал.1.1п).

Клас Початок року (п) Середина року (с) Кінець року (к)

Мал. 1. Величини вірогідних відмінностей (у %) між досліджуваними

показниками школярів контрольної й експериментальної груп

на першому (1), другому (2) і третьому (3) роках навчання.

·

- - суттєві відмінності між контрольною й експериментальною групами.

Аналіз результатів, одержаних через 4 місяці після початку експерименту, дозволив встановити, що 46,15% використаних у роботі показників у школярів експериментальної групи мали тенденцію до покращення і статистично відрізнялися від показників, зареєстрованих у дітей контрольної групи. Наприкінці навчального року величина вірогідних відмінностей досягала 61,53%. (мал. 1.1к).

Аналогічний характер змін був відзначений нами протягом другого і третього років навчання. Якщо на початку року у школярів другого класу ймовірні відмінності між обстежуваними показниками у контрольній й експериментальній групах були 15,83%, то в середині року - 69,23%, а на кінець року залишилась на досить високому рівні - 46,15% (мал.1.2).

У школярів третього класу на початку і в середині навчального року величина статистично значущих розбіжностей у показниках контрольної й експериментальної груп складала 46,15%, а до кінця експерименту ще збільшилася до 69,23% (мал.1.3).

Для більш переконливого підтвердження одержаних нами даних було проведено додатковий аналіз характеру приросту величин досліджуваних показників наприкінці всього експерименту в цілому. Як видно з результатів, наведених у таблиці 3, наприкінці дослідження у школярів, що займалися протягом 3-х років за розробленою нами програмою профілактики травматизму, відзначається істотне покращення порівняно з дітьми контрольної групи, практично всіх параметрів, що визначають оптимальну діяльність організму в нестандартних умовах. Так, спостерігалось збільшення швидкості розподілу і переключення уваги (-21,34% в експериментальній групі та +9,06%.у контрольній), покращення оцінок у тестах на координацію (відповідно +19,50% і +6,62%) та функції вестибулярної стійкості (+33,44% і +4,66%), збільшення часу утримання статичної рівноваги (+69,08% і 5,59%), зниження величини помилки в тестах РРО (- 18,88% і +31,45%), покращення точності диференціювання часових і просторових параметрів, значне зниження часу в тестах на виявлення ступеня рішучості, а також підвищення рівня загальної фізичної працездатності.

Одним з найважливіших критеріїв оцінки ефективності запропонованої нами програми профілактики травматизму у молодших школярів засобами фізичних вправ є успішність подолання ними спеціальних смуг перешкод. На мал.2 А наведено дані щодо успішності подолання контрольної смуги перешкод школярами 1-го класу.

В середині навчального року (тобто через 4 місяці занять за розробленою програмою) час і якість проходження контрольної смуги перешкод у першокласників експериментальної групи були статистично кращими, ніж такі ж показники, зареєстровані у дітей контрольної групи (відповідно час виконання - 23,06+1,67 с і 27,64+1,33 с і якість - 3,94 +0,32 та 3,02 +0,45 бала).

Подальша робота зі школярами експериментальної групи щодо розвитку й удосконаленню навичок травмобезпечного падіння привела до ще більш істотного покращення результатів. Дані, одержані через 8 місяців занять, засвідчили, що до кінця навчального року діти експериментальної групи суттєво покращили (зниження до 19,08 +1,16 с, так і якість підвищення оцінки до 4,68 +0,27 бала) долання контрольної смуги перешкод.

Таблиця 3

Величини приросту показників рухової діяльності та психо-

фізіологічних функцій у школярів контрольної й експериментальної

груп на заключному етапі дослідження ( % від рівня цих показників,

зареєстрованих на початку експерименту)

№ п/п Показники Групи

контрольна експериментальна

1 Швидкість розподілення і переключення уваги (с) +9,06% - 21,34%

2 Координація рухів (бал) +6,62% +19,50%

3 Статична рівновага (с) +5,59% 69,08%

4 Вестибулярна стійкість (бал) +4,66% +33,44%

5 РРО (кількість помилок) +31,45% -18,88%

6 Точне диференціювання часових інтервалів (кількість помилок) - 4,08% - 28,81%

7 Точне диференціювання Просторових параметрів: а) збільшення (см) б) зменшення (см) - 1,47% - 6,15% - 22,22% - 64,86%

8 Ступінь рішучості а) перекат уперед (с) б) рівновага (с) - 10,46% +10,34% - 30,38% - 14,71%

9 Стрибок у довжину з місця (см) +6,72% + 4,26%

10 Біг 30 метрів (с) - 3,57% - 4,81%

11 ІП (умовні одиниці) + 1,68% - 25,12%

Аналогічні результати були отримані при оцінюванні успішності проходження контрольних смуг перешкод цими ж учнями на 2-му році навчання (мал.2). Через 8 місяців занять в учнів другого класу також поліпшився, порівняно з початком і серединою року, час проходження

контрольної смуги перешкод (з 31,44 +1,08 с до 25,26 +1,65 с) і якість виконання (збільшення оцінки з 3.68 +0.33 бала до 4,75 +0,33 бала).

Мал. 2 Результати проходження контрольної смуги перешкод школярами на різних

етапах експерименту

* - статистично вірогідна різниця в порівнянні з початком навчального року

Дані щодо часу й якості долання ще більш ускладненої смуги перешкод на

3-му році навчання наведені на мал.2 . До кінця 3-го класу, так само як на

1-му і 2-му роках навчання, відзначалося суттєве покращення часу та якості проходження контрольної смуги перешкод (зменшення часу з 29,68 +1,28 с до 24,12 +1,37 с і підвищення оцінки з 3,75 +0.34 бала до 4,86 +0,43 бала).

Важливим критерієм оцінки набутих дітьми умінь і навичок падінь є показники визначеного у них рівня травматизму. Як видно з результатів, наведених у таблиці 4, загальний рівень травматизму, пов'язаний з різними видами падінь у дітей експериментальної групи до закінчення кожного етапу дослідження (1-й, 2-й, 3-й роки навчання) був суттєво нижчим, ніж у школярів контрольної групи.

Таблиця 4

Кількість травм, одержаних внаслідок падінь, у молодших

школярів на різних етапах дослідження

Групи Етапи дослідження

на кінець 1-го року на кінець 2-го року на кінець 3-го року за весь період

кількість травм % кількість травм % кількість травм % кількість травм %

Контрольна (n = 117) 28 23,93 23 19,66 26 22,22 77 21,94

Експеримен-тальна (n = 123) 18 14,63 13 10,57 10 8,13 41 11,11

Різниця між контрольною і експепери-ментальною групами 10 9,30 10 9,09 16 14,09 36 10,83

У середньому за весь період експерименту загальний рівень травматизму серед дітей, які займалися за розробленою нами методикою, був на 10,8% нижчим, ніж у дітей контрольної групи.

З метою додаткової оцінки пролонгованої ефективності запропонованої нами програми профілактики травматизму в 1998-1999 навчальному році було проведено обстеження школярів, які брали участь в експерименті 1993-95 років. Наведені в таблиці 5 показники свідчать про те, що навіть через такий тривалий період після закінчення дослідження у школярів експериментальної групи спостерігався більш низький рівень травматизму порівняно з дітьми з контрольної групи.

Педагогічні спостереження та індивідуальні опитування школярів показали, що вміння і навички виконання найбільш раціональних падінь, які сформовані в ході експерименту, досить міцно закріплювалися і часто ставали необхідними в повсякденному житті.

Таблиця 5

Рівень травматизму школярів у 1998-99 навчальному році,

що брали участь в експерименті у 1993-95 роках

№ п/п Показники Група

контрольна експериментальна

1. Кількість отриманих травм 6 3

2. Процент від загальної кількості дітей 17,14 9,38

Наведені результати свідчать про те, що систематичні заняття за розробленою нами програмою профілактики травматизму засобами фізичних вправ призводять до суттєвого покращення у молодших школярів координаційних здібностей, психофізіологічних функцій, вдосконаленню і розвитку рухової діяльності в нестандартних та ускладнених умовах, що є основою первинної профілактики дитячого травматизму. Практичне впровадження цієї програми дозволило суттєво знизити рівень травматизму серед дітей експериментальної групи на 10,83% порівняно з контрольною групою.

Практичний досвід роботи з профілактики дитячого травматизму показав, що ефективність зазначених заходів значною мірою залежить від підготовленості вчителів. Тому однією з головних умов, необхідних для практичної реалізації програми профілактики дитячого травматизму, є спеціальна підготовка вчителів фізичної культури. У зв'язку з безумовною актуальністю та практичною значимістю даних питань нами розроблено 14-годинна програма “Профілактика травматизму засобами фізичного виховання у молодших школярів”, яка включена в програму курсу “Педагогічні основи самозбереження”.

Таким чином, наведені експериментальні дані переконливо свідчать про високу ефективність запропонованої нами програми профілактики травматизму молодших школярів засобами фізичних вправ та необхідність її впровадження в програму шкільних занять з фізичного виховання.

У шостому розділі “Аналіз і узагальнення результатів дослідження” підведено підсумки експерименту, для чого виділено три групи отриманих даних: підтверджуючі (перша група), доповнюючі існуючі розробки (друга група) і абсолютно нові з досліджуваного питання (третя група).

Підтвердженням існуючих положень стали дані деяких авторів про високий рівень травматизму серед молодших школярів, головною причиною якого є різні види падінь (С.Я.Долецький, 1978; Л.П.Соков, 1987; Т.Я.Усикова, 1991), а також практична відсутність досліджень з питань профілактики травматизму засобами фізичних вправ.

Даними, що доповнюють існуючі розробки, є результати проведеного аналізу, який свідчить про те, що поряд із заходами на рівні державних, громадських організацій і сім'ї найбільш реальною на сьогодні є первинна профілактика в шкільній системі, зокрема таким простим і доступним для дітей шляхом, як засоби фізичних вправ.

Як абсолютно нові можна вважати такі результати:

·

· розроблено й експериментально апробовано педагогічну систему профілактики травматизму молодших школярів, основою якої є методика формування спеціальних умінь і навичок виконання різних видів падінь дітьми 1-3 класів у нестандартних та ускладнених умовах;

· розроблено й експериментально апробовано програму підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до роботи з профілактики травматизму у молодших школярів засобами фізичних вправ.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних даних, педагогічні спостереження та особистий практичний досвід дозволили встановити, що:

·

· практично відсутні дослідження з проблеми профілактики травматизму у школярів 1-3 класів засобами фізичних вправ.

2. Результати констатуючого експерименту засвідчили, що у школярів молодшого шкільного віку спостерігається:

·

(1 клас - 24,28 %; 2 клас - 20,17 %; 3 клас - 21,34 % від загальної

кількості травмованих дітей);

·

· низький рівень фізичної підготовленості;

· недостатній рівень розвитку психофізіологічних функцій, що визначають оптимальну діяльність організму в нестандартних й ускладнених умовах;

· незадовільні результати проходження контрольних смуг перешкод, які включають різні види падінь (час проходження - 28,03 - 29,12 сек., оцінка за якість виконання - 3,02 - 3,04 бала).

3. Розроблено й науково обг'рунтовано методику формування у школярів 1-3 класів рухових умінь і навичок різних видів падінь на уроках фізичної культури. Основою цієї методики є:

·

· навчання техніці різних видів падінь;

· послідовність розучування й закріплення техніки спеціальних умінь і навичок падінь у нестандартних та ускладнених умовах відповідно до вікових, психофізіологічних можливостей дітей 6-10 років та рівня їх фізичної підготовленості.

4.У молодших школярів, які займалися на уроках фізичної культури за запропонованою нами методикою, на заключному етапі дослідження спостерігалися такі зміни:

а) суттєво покращилися показники, що визначають оптимальну діяльність організму школярів в нестандартних й ускладнених умовах; швидкість розподілу й переключення уваги зросла на 21,34%; статична рівновага - на 69,08%; вестибулярна стійкість зросла на 33,44%; точність диференціювання часових параметрів - на 28,81 %; точність диференціювання просторових параметрів - на 22,22 % і 64,88 % відповідно; час виконання тесту на ступінь вияву рішучості зменшився на 30,38 % (перекат уперед);

б) знизився час і поліпшилася якість проходження контрольної смуги перешкод: до кінця 1-го року навчання на 17,25 % і 12, 50 %; 2-го року на 19,65 % і 29,08 %, а до кінця 3-го року на 18,73 % і 29,60 %;

в) знизився загальний рівень травматизму: до кінця 1-го року навчання на 9,30 %; 2-року - на 9,09 %; 3-го року - на 14,09 %. У середньому за період дослідження, порівняно з контрольною групою, рівень травматизму серед дітей експериментальної групи знизився на 10,83 %.

5. У дітей контрольної групи, які займалися протягом усього дослідження за загальноприйнятими програмами з фізичної культури для учнів 1-3 класів загальноосвітніх шкіл, істотних змін обстежуваних показників не відзначалося, а рівень травматизму залишився досить високим і складав до кінця 1-го року -23,93 %, 2-го року - 19,66 %, 3-го року - 22,22 %.

6. З метою практичного впровадження запропонованої нами методики розроблено 14-годинну програму підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи з профілактики травматизму серед школярів, яку включено до курсу “Педагогічні основи самозбереження”. Середні оцінки щодо вивчення цього розділу, який входить у педагогічну практику, становили: за теоретичні знання - у дівчат 4,45, у юнаків - 3,67, за практичні вміння відповідно - 3,7 та 3,9 бали.

7. Отримані дані свідчать про досить високу ефективність запропонованої нами програми профілактики травматизму у дітей молодшого шкільного віку засобами фізичних вправ та необхідність її впровадження у шкільні програми з фізичної культури.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Конох А.П. Профілактика травматизму у школярів 1-3 класів засобами фізичного виховання: Навчально-методичний посібник. - Запоріжжя, ЗДУ, 2000.-106 с.

2.Конох А.П. Науково-педагогічне обгрунтування методики запобігання травматизму в системі фізичного виховання молодших школярів. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999. -№ 14.- С. 3 - 6.

3 Конох А.П. Наш досвід викладання курсу “Профілактика дитячого травматизму” //Збірник наукових праць Волинського державного університету імені Лесі Українки “Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві.”- Луцьк, 1999.- С.397- 401.

4.Конох А.П. Социально-педагогические аспекты профилактики детского травматизма средствами физической культуры // Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. “Физическое воспитание студентов творческих специальностей” - Харьков: ХХПИ, 1999. - № 12. - С.28 - 32.

5.Конох А.П. Детский травматизм и его профилактика средствами физической культуры //Збірник наукових праць Волинського державного університету імені Лесі Українки “Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві.”- Луцьк, 1999. - С.830 - 835.

6.Anatolij Konoch, Michail Levin. Vyucjvani zak nizsich rochiki umeni preziti pro bezpcnou cestu zivotem // Problematika vychoy deti a mladeze ke zdravemu zposobu zivota v evropskych zemich //Sbornik prispevku 1. Mezinarodni konfence evropskych zemi. - Brno: BMU,1996. - S.133.

7.Конох А.П. Педагогічнi основи профiлактики травматизму у дiтей молод-шого шкiльного вiку //Приднiпровський науковий вiсник. Педагогiка.- Днiпропетровськ, 1998.- № 102 (169). - С.7-19.

8.Конох А.П. Обг'рунтування методики профілактики травматизму в системі фізичного виховання молодших школярів. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999. - № 21.- С. 11-17.

9.Левин М.И., Конох А.П. Психолого-педагогические обоснования профилак-тики травматизма младших школьников //Тезисы докладов научно-практической конференции "Человек, здоровье, физическая культура и спорт учащихся в изменяющемся мире". - Караганда: КОУО, 1993.-С.70-71.

10.Конох А.П., Левін М.Й., Волкова С.С. Реалізація принципів валеології в системі викладання розділу “Охорона життя і здоров'я школярів”

//Матеріали 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції "Високi техно-логiї виховання". - Харкiв: ХДУ, 1995. - С.67 - 69.

11.Конох А.П. Профилактика детского травматизма: новый подход //Материалы Международного научного конгресса “Физическая культура, туризм - в новых условиях развития стран СНГ”. - Минск: НИИФКиС, 1999. - С.45 - 49.

12.Конох А.П. Дитячий травматизм як педагогічна проблема //Приднiпровський науковий вiсник. Фiлологiя і педагогiка.- Днiпропетровськ, 1997.- № 27 (38). - С. 41- 48.

13.Волкова С.С., Левін М.І., Конох А.П. Педагогічні основи профілактики травматизму дітей у системі валеологічної науки // Валеологія. - 1999. № 1(3) - С.20 -23.

14.Конох А.П. Профилактика детского травматизма: новый подход //Материалы 3-й Международной научно-практической конференции “Физкультурно - оздоровительная и спортивная работа в звеньях системы образования. /Под.ред. В.К.Пельменева; Калининград. ун-т. - Калининград, 1999. - С.19 -20.

Конох Анатолій Петрович. Профілактика травматизму у молодших школярів засобами фізичного виховання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02.- Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Національний університет фізичного виховання і спорту України - Київ, 2000.

Захищаються результати досліджень та обґрунтування програми профілактики травматизму у молодших школярів засобами фізичних вправ. Розглянуто вплив занять за спеціальною програмою на рівень розвитку координаційних здібностей, психофізіологічних функцій та особливості рухової діяльності у нестандартних умовах.

Розроблена педагогічна система профілактики травматизму у дітей молодшого шкільного віку, що обумовлює їх навчання найбільш раціональним способам падінь в нестандартних й ускладнених умовах та підготовку майбутніх вчителів фізичної культури до роботи з профілактики травматизму засобами фізичних вправ. Практичне впровадження розробленої нами програми дозволило знизити рівень травматизму серед дітей 6-10 років на 10,8 3%.

Ключові слова: дитячий травматизм, профілактика, рухова діяльність, молодші школярі, нестандартні умови, засоби фізичного виховання.

Konokh Anatoliy. Prophylaxis of traumatism among junior schoolchildren through physical culture training. - Manuscript.

Candidate dissertation on physical culture and sport. Speciality 24.00.02 - Physical culture, physical education of different age groups of people. The National University, of Physical Education and Sport of Ukraine, Kiev, 2000

In the dissertation the results of scientific research and the foundations of a special programme of prophylaxis of traumas among junior schoolchildren through physical culture training are to be defended. In the dissertation the author thoroughly considers and substantiates the influence of physical training according to a special schedule on the development of coordination abilities, psychophysiological functions and peculiarities of moving activities under unusual conditions.

The educational system of traumatism prophylaxis among junior schoolchildren has been worked ont. The system provides teaching the best ways of falling down in unusual and complicated conditions and preparing of future teachers of physical training in the field of prevention of traumatism bu means of physical education.

The practical application of the aforementioned programme has made it possible to decrease traumatism level among the children between 6-10 jeare of age by 10,8percent.

Кey words: junior schoolchildren traumatism, prophylaxis, physical culture, moving activities, junior school age, means of physical education.

Конох Анатолий Петрович. Профилактика травматизма у младших школьников средствами физического воспитания. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02. - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины - Киев, 2000.

Исследование направлено на решение актуальной социальной проблемы профилактики травматизма у младших школьников средствами физических упражнений. Рассматриваются основные виды и причины детского травматизма, возрастные особенности формирования произвольных движений, роль ряда психофизиологических функций в организации оптимальной формы двигательной деятельности в нестандартных и усложненных условиях.

В теоретической части работы