Українська академія зовнішньої торгівлі

Мягких Ірина Миколаївна

УДК 339.13 – 339.166.82

СІЛЬСЬКИЙ РИНОК ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ,
йОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ШЛЯХИ СТАБІЛІЗАЦІЇ

Спеціальність: 08.06.02 – підприємництво,
менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2000

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Українській академії зовнішньої торгівлі
Міністерства економіки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник
Грицай Тамара Володимирівна.
Українська академія зовнішньої торгівлі,
доцент кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Завадський Йосип Станіславович.

Національний аграрний університет,

завідуючий кафедрою менеджменту та маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент
Здобнова Ізольда Григорівна.
Науково-дослідницький, проектно-технологічний центр організації праці
та управління виробництвом,
завідуюча відділом економічних досліджень.

Провідна установа Київський державний

торговельно-економічний університет,
кафедра маркетингу
Міністерства освіти і науки України.

Захист дисертації відбудеться 21 вересня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України за адресою: 01042, м. Київ-42,
вул. Чигоріна 57а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою 01042, м. Київ-42, вул. Чигоріна 57.

Автореферат розісланий 14 липня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стукач Т.М

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перебудова системи економічних відносин передбачає формування ефективно функці-онуючого сільського ринку, який забезпечував би реалізацію сусп-ільної потреби – соціальне відродження та стабільний розвиток села.

Особливістю розвитку продовольчого ринку на сучасному етапі є високі темпи росту пропозиції, яка значно випереджує попит. Товарний дефіцит, який був супутником соціалістичної економіки, обернувся зараз грошовим дефіцитом. Цьому сприяли низька платіжна спроможність населення і підприємств, непродумана кре-дитна та податкова політика, нерозвинута соціальна сфера села та ін.

Серйозну тривогу викликає той факт, що в структурі каналів реалізації продтоварів у сільській місцевості падає роль організованої торгівлі – споживчої кооперації, торговельно-збутових баз, оптових торговельних компаній, спеціалізованих аграрних бірж та інших форм оптової і роздрібної торгівлі. Домінуюче становище в реалізації сільськогосподарської продукції займають натуральний (товарний) обмін і неорганізований ринок.

Споживча кооперація витісняється з сільського ринку продовольчих товарів. Маючи достатній економічний потенціал, вона не забезпечує ефективне функціонування сільського ринку продовольчих товарів, не відповідає у повній мірі реальним можливостям вирішення соціально-економічних перетворень на селі.

Усі ці негативні явища різко послабляють функції сільського ринку. Якщо у 1991 р. його частка в загальнонаціональному ринку складала 24-25 %, то у 1998 році вона знизилась до 12 %. Протягом 1993 – 1998 рр. кількість магазинів на селі скоротилася на 45,4 %, обсяги реалізації товарів сільському населенню - на 57 %. До того ж відбулася деформація товарообігу. Частка продовольчих товарів в загальному обсязі реалізації в 1998 році досягла 89,1%. Все це свідчить про критичну ситуацію, яка склалася на сільському споживчому ринку.

Соціально-економічні та методологічні проблеми формування і роз-витку продовольчого ринку досліджувались в працях В.Андрійчука, В.Апопія, Р.Абдуліна, Г.Губерної, Я.Гончарука, Р.Зейферта, Н.Кондратьєва, П.Кіяшева, Ф.Крутикова, А.Левіна, В.Матусевича, А.Орлова, Б.Соловйова та ін. Їхні наукові розробки мають теоретичне і практичне значення і є суттєвим вкладом в розвиток економічної науки.

Але сьогодення потребує більш глибокого науково-методичного обгрунтування низки питань щодо розробки механізму стабілізації і підвищення ефективності функціонування сільського споживчого ринку в умовах активного реформування, покращання умов господарювання на селі. Саме цим і викликана необхідність проведення даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана з Державною програмою розвитку агропромислового виробництва та соціального відродження села на 1996 – 2005 роки, (№ держреєстрації 0145003510), Програмою державної підтримки малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки, Концепцією розвитку внутрішньої торгівлі, Державною програмою стратегічного розвитку "Україна–2010" та іншими державними і регіональними програмами і планами щодо розвитку сільського ринку продовольчих товарів.

Мета і задачі дослідження. Метою є розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування сільського споживчого ринку продовольчих товарів. Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі розглянуті та вирішені задачі теоретичного і методичного характеру:

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є сільський ринок продовольчих товарів, роздрібна та оптова мережа торгівлі продовольчими товарами, юридичні та фізичні особи, які здійснюють продаж продовольчих товарів, підприємства, які виробляють продовольчі товари та їх споживачі, заготівельна діяльність споживчої кооперації.

Предметом дослідження є механізм розвитку та підвищення ефективності сільського споживчого ринку продовольчих товарів.

Теоретико-методологічну основу дисертації склали сучасні методи аналізу та принципи системного підходу до діагностики системи управління ринком та дослідження проблем його стабілізації, вияву резервів по підвищенню ефективності функціонування ринку.

При виконанні роботи використана загальноекономічна та спеціальна література з даної проблеми, зарубіжний досвід теорії і практики управління ринком, нормативні документи, інструктивні матеріали, регламентуючі діяльність підприємств, підпорядкованих Агропрому, в тому числі споживчої кооперації, дані статистичної та відомчої звітності, результати вибіркових обстежень підприємств кооперативної торгівлі України, власників приватних і підсобних господарств, фермерів.

Дослідження проводилися з використанням методів порівняння, аналізу і синтезу, статистичних групувань, історичної аналогії, економіко-математичного моделювання на основі кореляційно-регресійного методу аналізу, авторегресійних залежностей із застосуванням засобів обчислювальної техніки: стандартних програм, обробки економічної інформації і спеціальних програмних продуктів, розроблених нами.

Наукова новизна дисертації. Вдосконалена система показників оцінки ефективності функціонування сільського споживчого продовольчого ринку, до складу якої входять три блоки, які відображають виробництво продуктів харчування та пропозицію їх на сільському ринку, сферу обігу (посередники, оптова та роздрібна торгівля, а також інші форми реалізації продтоварів), споживання:

-

-

-

-

-

Практична значимість результатів дослідження полягає у розробці пропозицій по перебудові діяльності підприємств і організації системи споживчої кооперації, реструктуризації торговельної та заготівельної мережі при прийнятті стратегічних і тактичних рішень з питань організації комплексної системи торговельного обслуговування сільського населення, а також рекомендацій по організації маркетингових служб, матеріального стимулювання робітників роздрібної торгівлі. Про це свідчать результати апробації, а саме:

-

-

-

Впровадження у практику методичних розробок по стабілізації сільського ринку продовольчих товарів дозволить підвищити рівень оперативності та обгрунтованості управлінських рішень по збалансованості попиту і пропозиції, зниженню фінансової напруженості, підвищенню фінансової стійкості та платоспроможності господарюючих суб'єктів ринку.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані на науково-практичних конференціях:

-

-

Наукові публікації. За результатами дослідження опубліковано 5 статей, обсягом 2,65 др. арк. Із них у фахових виданнях 4 статті, обсягом 2,2 др.арк.

Структура, зміст та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена сформульованими метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури, який містить 132 найменування. Загальний обсяг дисертації 207 сторінок, в т. ч. 168 сторінок основного тексту, 32 таблиці, 8 рисунків, 12 додатків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертації, визначена мета і задачі висвітлені наукова новизна, практичне значення і апробація результатів дослідження.

У першому розділі – "Соціально-економічна сутність сільського споживчого продовольчого ринку України" – розглянуто теоретичні питання формування та особливості розвитку сільського ринку продовольчих товарів.

У дисертації теоретично обгрунтовано, що сільський споживчий ринок продовольчих товарів необхідно розглядати як фазу процесів відтворення в агропромисловому комплексі, як посередника між сільськогосподарським виробництвом, з однієї сторони, і споживанням продукції сільського господарства – з другої.

Сучасний стан сільського продовольчого споживчого ринку дзеркально відображає значне падіння реальних грошових доходів населення та кризу в агропромисловому комплексі країни. За 1995 – 1998 рр. у сільській місцевості обсяг реалізації основних продуктів харчування через всі канали збуту значно зменшився , що призвело до скорочення їх споживання на душу населення по Україні (табл.1).

Таблиця 1

Споживання основних продуктів харчування в Україні
(на душу населення за рік, кг)

№
п/п | Найменування продукту | Роки

1995 | 1997 | 1998

1 | М’ясо і м’ясопродукти | 39,7 | 35,4 | 33,7

2 | Молоко і молочні продукти | 251,1 | 239,0 | 211

3 | Яйця( шт.) | 210 | 245 | 246

4 | Риба і рибні продукти | 3,6 | 3,5 | 3,6

5 | Хлібні продукти (хліб та макаронні вироби в перерахунку на борошно, крупи)

| 146

| 147

| 147,6

6 | Олія | 10,7 | 10,5 | 10,6

7 | Картопля | 161,3 | 160,4 | 163

8 | Фрукти, ягоди, виноград | 50,4 | 50,1 | 51,2

9 | Цукор | 44,0 | 38,0 | 38,0

Сільське населення значну частину своїх продовольчих потреб задовольняє за рахунок особистого підсобного господарства. Безумовно, це призвело до скорочення торговельної інфраструктури на селі.

Аналіз показав, що за останні п’ять років значно скоротилася торговельна мережа в сільській місцевості (на 30 тис. одиниць). На 50 % знизилась питома вага підприємств громадського харчування, розташованих на селі. На сьогодні частка магазинів кооперативної торгівлі, які знаходяться в селах, складає тільки 70 % загальної кількості. Отже, близько 20% сільської торговельної мережі, а також відповідну кількість покупців, споживча кооперація віддала іншим господарським суб'єктам.

Роздрібна мережа торгівлі продовольчими товарами в сільській місцевості в сучасних умовах характеризується двома діючими тенденціями: по-перше, універсалізацією торгівлі, по-друге, корінними змінами якісного складу торговельної мережі (збільшення частки невеликих магазинів на 1-2 робочих місця), підвищенням частки інших форм та методів торговельного обслуговування, заснованих на різних формах власності.

Однією з головних рушійних сил, які формують сільський споживчий торговельний ринок, була, є і повинна бути споживча кооперація, яка обслуговує 12,3 млн. чол., що проживають у 29 тис. населених пунктах. Але вона відчутно здає свої позиції. Роздрібний товарообіг кооперативної торгівлі в сільській місцевості склав у 1998 р. 1140 млн. грн., або 49% загального обігу сільського ринку. Маючи достатньо вагому матеріально-технічну базу, кваліфіковані кадри, багаторічний досвід роботи, на сучасному етапі споживча кооперація не змогла зберегти здобуті позиції на ринку товарів і послуг. Вона втратила і продовжує втрачати значну частину свого впливу в сфері торгівлі товарами народного споживання.

Причин такого положення, як показав аналіз, багато, але домінуючими є чотири.

Перша – прорахунки в структурній політиці, які призводять до деформації структури АПК і руйнування структурних зв'язків його взаємозалежних сфер, у тому числі і споживчої кооперації.

Друга – неефективні системи економічних відносин, що обумовлює звуження і сповільнення обміну проміжного і кінцевого продукту АПК, зниження зацікавленості учасників економічного обороту.

Третя – відсутність сучасної ринкової інфраструктури на продо-вольчому ринку, яка була б інтегрована з усіма ланками АПК, у тому числі і потенціалом споживчої кооперації.

Четверта – різке зниження платоспроможності сільського насе-лення і натуралізація доходів. Опитування жителів сільських регіонів показало, що вони зацікавлені у споживчій кооперації: по-перше, як у виробнику сільськогосподарської продукції, який прагне вигідно і без зайвого клопоту її реалізувати; по-друге, як споживачі, що хочуть вигідно і без особливих витрат часу придбати необхідні товари. В сучасних умовах від самої кооперації вирішальним чином залежатиме наскільки вона стане реальним середовищем функціонування і розвитку споживчих товариств, наскільки форми її організації і методи господарювання відповідатимуть ідеї збереження коопера-тивних цінностей, їх практичної реалізації, наскільки її розвиток відповідатиме розвитку національної економіки.

В роботі рекомендовані основні напрямки реформування відносин власності в системі споживчої кооперації, реалізація яких, з однієї сторони, дозволяє створити її раціональну і ефективну організацію, оптимально розміщувати і використовувати об'єкти інфраструктури, матеріально-технічні ресурси, узгоджувати свої цілі з цілями суспільства, активізувати участь кооперативних підприємств в соціальних і економічних перетвореннях села. З другої – дозволяє зберегти організаційну цілісність споживчої кооперації і функціо-нальну єдність, забезпечити підвищення її ролі на споживчому ринку, виступити важливим стимулюючим фактором його стабілізації і подальшого розвитку.

В роботі проаналізовано вплив на формування сільського ринку продовольчих товарів таких факторів, як розвиток соціальної інфра-структури та демографічної ситуації на Україні. Низький рівень забезпеченості об'єктами соціальної сфери призводить до росту витрат сукупного робочого часу, зниження продуктивності праці, дестабі-лізації трудових ресурсів на селі, міграції населення, звужує сферу прикладання праці, особливо жіночої, а в результаті створює передумови для скорочення доходів населення, масштабів сільського споживчого ринку.

Аналіз показав, що за останні роки суттєво зменшились об'єми і кількість видів послуг, що надаються в сільській місцевості. З 1991 р. по 1998 р. кількість будинків побуту скоротилася в 5,3 разів, підприємств (ательє, майстерень) - в 2,3 рази, приймальних пунктів - в 6,7 разів, прокатних пунктів – в 1,9 рази, переробці сільгосппродукції – в 2,5 рази.

Таке положення вимагає прийняття науково обгрунтованих широкомасштабних рішень, перегляду соціальної політики на селі, прийняття дійових заходів для призупинення “ерозії” інфраструктури сільського ринку, підвищення ролі споживчої кооперації в формуванні ринку, надання їй режиму сприяння розвитку в контексті розгортання ринкових перетворень в АПК та сільській місцевості.

Другий розділ “Методичні особливості оцінки стану сільського споживчого продовольчого ринку" висвітлює ряд питань, пов'язаних з удосконаленням системи показників оцінки ефективності функціонування продовольчого ринку, методів аналізу пропозиції продовольчих товарів, методики аналізу співвідношення попиту та пропозиції, методики оцінки ємності сільського ринку, підвищення ефективності мотиваційного механізму функціонування сільського продовольчого ринку.

В якості головного критерію оцінки ефективності функціонування споживчого ринку і товарного обігу в цілому пропонується прийняти максимізацію збалансованості платоспроможних потреб і товарної пропозиції по відношенню до швидкості їх задоволення і витрат сфери обігу і споживання. Даний критерій дає відповідь на основні питання – в якій мірі, як швидко задовольняються платоспроможні суспільні потреби і які при цьому витрати.

У дисертації запропонована система показників для аналізу та прогнозування сільського продовольчого ринку, які класифіковані у відповідні групи в залежності від економічного змісту, ступеня узагальнення, сфери застосування і функціональної націленості чинників, що визначають стан і розвиток ринку і його складові елементи на рівні держави, регіону, підприємства.

Головним джерелом товарної пропозиції є виробництво продовольчих товарів. Але сучасний його стан, як показав аналіз, характеризується деформованою структурою і низьким технічним рівнем. Гостра кризова ситуація в Україні в теперішній час, зокрема, в агропромисловому комплексі та соціальній сфері села, посилила загрозу, що нависла над продовольчим забезпеченням. Тенденція скорочення виробництва, параліч системи платежів та грошового обігу деформують макро- і мікрогосподарську структуру сфер виробництва та обігу, підривають мотивацію селян до ефективної праці та справжнього агробізнесу.

За 1990 – 1998 рр. обсяг продукції сільського господарства в порівняльних цінах (1998 р.) в усіх категоріях господарств скоро-тився майже на 42,2 відсотка і склав в 1998 р. – 2713 млн. грн. За вказаний період обсяг виробництва харчової промисловості в загальному обсязі виробництва склав лише 32% рівня 1990 р. Низький платоспроможний попит паралізував виробництво, призвів до різкого скорочення його обсягів, а також використання виробничих потужностей підприємств споживчої кооперації, яка була до недавнього часу одним із головних постачальників продуктів на селі. За останні п'ять років виробництво хлібобулочних виробів скоротилося в системі на 77,9%, консервів – на 88,2%, безалкогольних напоїв – на 79,9%. Виробничі потужності підприємств, які виробляють ці товари, використовуються на рівні 20% (плодоовочевих заводів і цехів), 38% (хлібозаводів).

Як показав аналіз, одним із джерел формування товарних продовольчих ресурсів є малий бізнес, який з властивою йому гнучкістю, маневреністю сприяє розвитку виробництва товарів, створенню нових робочих місць, ринковим перетворенням.

У 1998 році в АПК налічувалось 132 тис. малих підприємств. Їх продукція і послуги оцінюються в 18,7 млрд. грн. Однак в сфері малого бізнесу мало підприємств, які випускають товари (не більше 25%). Основна маса малих підприємств має торговельну та посередницьку спрямованість. Перешкоджає його розвитку відсутність діючого механізму реалізації державної політики по підтримці підприємництва, сильний податковий прес, низькі темпи і перекоси при реформуванні державної власності, відсутність відповідного нормативно-правового забезпечення розвитку малого підприємництва, обмеження або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів. В роботі обгрунтовані напрямки прискорення розвитку малого і середнього бізнесу і підвищення ефективності його функціонування в аспекті розвитку сільського споживчого продовольчого ринку.

У процесі аналізу ринку продовольчих товарів виявлена друга виражена тенденція в його стані – зниження рівня попиту і середньодушового споживання сільським населенням основних видів продуктів харчування (крім хлібних продуктів та картоплі), зростання нетоварних форм споживання, а також невиправдані високі регіональні відмінності у споживанні. У порівнянні з мінімальними нормами, розрахованими науково-дослідним інститутом гігієни харчування України, у 1998 р. сільське населення України споживало менше м’яса і м’ясопродуктів на 60%, фруктів та ягід – на 20%, риби та рибопродуктів – на 85,5%, молока – на 21%, яєць, овочів та баштанних – на 16%. В той же час споживання хлібопродуктів та картоплі перевищувало раціональні норми відповідно на 48 і 50%.

Дослідження рівня споживання сільського населення за даними обстежень показало, що велику частину в загальному обсязі споживання займають надходження продуктів з підсобних і фермерських господарств: по м’ясу і м’ясопродуктах це складає 92,6%, молоку та молокопродуктах – 94%, яйцях – 97,8%, картоплі – 96,5%, овочах та баштанних – 84,3%. Ці господарства здебільшого орієнтовані на натуральне забезпечення сільського населення основними продуктами харчування і їх питома вага змінює обсяг та структуру попиту і ємності ринку.

У дисертації пропонується методика визначення фактичної та потенційної ємності ринку, яка грунтується на прогнозних розрахунках обсягів споживання продукту, надходження з особистого підсобного господарства, маркетингово-соціологічних опитуваннях населення щодо їх намірів забезпечення себе продуктами харчування, а також враховуються мінімальні норми споживання для того, щоб можливо було визначити необхідні заходи щодо формування доходів населення та ринкової пропозиції на перспективу.

В роботі на основі розробленої автором методики аналізу показників співвідношення попиту і пропозиції на сільському ринку продовольчих товарів, яка базується на оцінці попиту і пропозиції через вибіркове опитування населення, зроблено аналіз, який дозволив виявити наявність ряду виражених кількісних і якісних диспропорцій по основних видах товарів та їх різновидах:

-

-

-

У мікроструктурі ринку, як показали дослідження, відображаються специфічні інтереси безпосередніх виробників та споживачів. Тому регулювання співвідношення між попитом та пропозицією по широкому колу асортиментних різновидностей споживчих товарів необхідно здійснювати у виробництві за допомогою замовлень торгівлі і господарчих договорів, які повинні базуватися на маркетингових дослідженнях.

У дисертації визначені підходи до вдосконалення мотиваційного механізму як однієї з важливих умов стабільного розвитку. Розроблені рекомендації по поліпшенню системи оплати праці і матеріального стимулювання для головного суб’єкта ринку – споживчої кооперації. На сьогодні розміри мінімальної зарплати не забезпечують відтворення робочої сили і тому вона не може виконувати тієї соціальної ролі, яку повинна нести. На ринку праці склалася безглузда ситуація: непрацююча особа одержує допомогу, яка перевищує зарплату працюючої (окремих низькооплачуваних груп).

Суттєвим недоліком в організації оплати праці є те, що зростання рівня витрат на заробітну плату у загальному обсязі роздрібного товарообігу відбувається при значних темпах зниження останнього і зростання середньої заробітної плати на одного робітника при зниженні продуктивності праці. За 1997–1998 рр. роздрібний товарообіг в порівняльних цінах в роздрібних підприємствах споживчої кооперації знизився на 32,7 % при зростанні коштів на оплату на 0,3%, продуктивність праці скоротилася на 14,1% при зростанні середньої заробітної плати на 2,4%, в магазинах з більш високою продуктивністю праці виплачується менша заробітна плата, або ж праця однакової продуктивності оплачується по-різному.

Одним із шляхів усунення існуючих недоліків в організації оплати праці робітників торгівлі автор бачить у впровадженні в практику розроблених методичних рекомендацій по розрахунку нормативного рівня витрат на основну заробітну плату і методики розрахунку відрядних розцінок в залежності від типу підприємства, кваліфікації продавця і якості функцій, які він виконує.

Розрахунок нормативу (Нр) основної заробітної плати у товарообігу пропонується проводити за наступною формулою:

де,

Фб - фонд основної заробітної плати базисного періоду;

Тб - товарообіг базисного періоду;

Кс - коефіцієнт співвідношення приросту середньої заробітної плати на кожний відсоток приросту продуктивності праці;

(Пп)- темп приросту продуктивності праці у звітному періоді порівняно з базисним.

Розрахований фонд заробітної плати є основою для формування посадових окладів підприємств та організацій кооперативної торгівлі.

У третьому розділі "Основні напрями та необхідні умови стабільного розвитку сільського споживчого продовольчого ринку" розглянуті пріоритетні напрямки стабілізації сільського ринку продовольчих товарів: реструктуризація торговельної та заготівельної мережі; перебудова виробництва, торгівлі і заготівлі відповідно до ринкової концепції управління з орієнтацією на маркетинг; створення ефективної системи маркетингу, активізація діяльності споживчої кооперації на сільському ринку.

Розробка стратегії розвитку сільського ринку продовольчих товарів і підвищення ефективності його функціонування базується на матеріалах аналізу стану цього ринку, прогнозних показників, які характеризують об'єм і структуру виробництва сільськогосподарської продукції, платоспроможного попиту сільського населення, рівня нетоварних форм споживання, рівня розвитку матеріально-технічної бази роздрібної і оптової торгівлі громадського харчування, заготівлі в перспективному періоді, а також соціальної інфраструктури села, яка складає той загальний фон, на якому формується сільський ринок.

Прогнози виконані в автоматизованому режимі з використанням методів математичного моделювання. Розраховані статистичні характеристики (показники помилки апроксимації, коефіцієнти невідповідності Тейла, інтервалу довіри (статистика Стьюдента), середньоквадратична помилка варіанту розрахунку) свідчать про обгрунтованість вибору моделей розрахунку достовірності і надійності прогнозних даних. Прогнозні розрахунки на основі економіко-статистичних моделей доповнювалися сценарними прогнозами та експертними оцінками.

Багатоваріантний прогноз показав, що за достатньо обмеженими оцінками продаж продовольчих товарів на селі може збільшитися за період 2000 – 2005 рр. на 11–12% по відношенню до 1999 р. Очікується, що до 2005 р. реалізація м’яса і м’ясопродуктів виросте на 20–25%, риби – на 25–30%, молокопродуктів на – 16–18 %, кондитерських виробів – на 13–18%. Забезпеченість сільського населення торговельною площею збільшиться на 25%, на підприємствах громадського харчування – місцями на 5%.

Очікується зростання виробництва продовольчих товарів в системі кооперації: хліба та хлібопродуктів – в 1,8 рази, ковбасних виробів – в 1,9 рази, консервів – у 2,0 рази, кондитерських виробів – у 2,5 рази, безалкогольних напоїв – у 1,5 рази.

Але для досягнення прогнозованих результатів необхідно виконати ряд вимог і, головне, забезпечити зростання платоспроможного попиту сільського населення і товарної пропозиції, збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на підприємствах споживчої кооперації.

Необхідно стимулювати становлення нових товарних ринків за рахунок якісної зміни структури роздрібного товарообігу, поглиблення диференціації в асортименті, розвитку матеріально-технічної бази торгівлі, створення різноманітних торгових підприємств в поєднанні з комплексами послуг, використанні всього арсеналу форм та методів оптової і роздрібної продаж.

В дисертації обгрунтовані основні напрямки реструктуризації торгової і заготівельної мереж, розглянуті питання активізації діяльності споживчої кооперації як суб'єкта споживчого ринку села на основі реорганізації її господарської структури, перебудови методів господарювання, а також зниження податкового тиску на її підприємства.

В перспективному періоді з метою стабілізації і подальшого розвитку ринку необхідне формування комплексної системи торговельного обслуговування на селі, яка б гарантувала мешканцям кожного населеного пункту можливість придбання необхідних товарів та одержання послуг за місцем проживання з мінімальними витратами коштів та часу.

Вирішення цієї проблеми полягає в тому, щоб прискорити створення в селах різноманітних пунктів по продажу товарів повсякденного попиту, стаціонарних магазинів, сімейних лавок на дому, комбінованих підприємств, які працюють на умовах оренди. Особливо це важливо для відродження сіл, що обезлюдніли.

В умовах ринкових відносин важливою сферою формування і стабілізації споживчого ринку є оптова торгівля. Для відновлення ролі та подальшого розвитку сфери оптової торгівлі необхідно розширити і персоніфікувати її функції.

Щодо клієнтів-покупців оптова торгівля повинна виконувати такі функції: здійснювати оцінку кон'юнктури і попиту, ємності сільського споживчого ринку, концентрацію товарної маси, зберігання товарних запасів, перетворення промислового асортименту в торговельний; інформаційне і консалтингове обслуговування.

Щодо клієнтів-постачальників оптова торгівля має активізувати такі функції, як організацію виробничої діяльності шляхом створення власного виробництва на вивільнених складських площах цехів з переробки плодів, овочів, виготовлення на замовлення населення виробів для ремонту та будівництва житла на базі оптових підприємств, що торгують лісобудівельними матеріалами, мінімізацію комерційного ризику, маркетингове обслуговування.

Стратегічно більш прийнятним є підхід формування багатоукладної інфраструктури - створення оптових продовольчих ринків у вигляді відкритих акціонерних товариств, корпоративних аграрних бірж, аукціонів, “реанімації” оптових торговельних баз, об'єднання інвестицій із закордонними компаніями для розвитку консигнаційних лізингових фірм, селянських торговельних домів.

Для соціальної перебудови села, більш повного задоволення потреб населення необхідно докорінно поліпшити організацію громадського харчування на селі, відродити систему послуг, організувати в сільській місцевості комплексні торгово-побутові та громадсько-культурні центри, широку мережу прокатних пунктів, розширити надання послуг по ремонту та будівництву житла, зведенню садових будинків та інших будівель за замовленнями населення, переробці сільськогосподарської продукції на давальницьких засадах, перевезенню вантажів.

Розвиток різноманітних форм власності дає можливість підвищувати можливості заготівників і виробників сільськогоспо-дарської продукції у виборі націленості своєї діяльності і каналів збуту продукції, формуванню економічних зв'язків і взаємовідносин заготівельних підприємств з виробниками і продавцями сільськогоспо-дарської продукції на договірній основі.

У цьому зв'язку необхідно розширити торговельну мережу при райкоопзаготпромах і виробничих підприємствах за рахунок тимчасово закритих магазинів, організувати торгівлю м'ясопродук-тами, молоком, свіжими та переробленими плодоовочами, картоплею, зерном, борошном, крупами, безалкогольними напоями тощо.

Важливим напрямком розвитку сільського продовольчого ринку є створення інтеграційних господарських систем із заготівлі, переробки та реалізації, створення агропромислових торговельних комбінатів, об'єднань й інших формувань на базі спільних підприємств споживчої кооперації та суб'єктів інших форм власності. Сільські заготівельні підприємства, а також збутозаготівельні об'єднання повинні повніше використовувати можливості по нарощуванню обсягів заготівель сільськогосподарської продукції за рахунок своєчасного забезпечення селянської садиби кормами, малогабаритною технікою, добривами, розсадою, саджанцями, племінним молодняком, плівковими матеріалами, тарою, а також будівельними матеріалами, транспортом, засобами малої механізації. Необхідно надавати широку допомогу здавачам сільськогосподарської продукції по веденню особистого підсобного господарства, переробці частини виробленої продукції на давальницьких умовах.

Одним із напрямків стабілізації і підвищення ефективності функціонування ринку є створення маркетингової служби в системі споживчої кооперації. Такий підхід обумовлений необхідністю рефор-мації заготівель, виробництва, торгівлі до потреб і вимог маркетингу, в зв'язку з переорієнтацією їх в ринкову концепцію управління, здійснення нової комунікаційної стратегії.

Основними завданнями, які повинні вирішуватися цією службою, є: вивчення споживчих ринків, поведінки продавців і покупців; вивчення мікро- і макроструктури функціонування суб'єктів ринку; розробка принципів і порядку сегментування ринків, позиціювання товару; прогнозування складових елементів ринку, розробка інстру-ментарію для проведення анкетних опитувань населення, спеціалістів торгівлі, виробників товарів, організації вибіркових обстежень, виставок- продажу , виставок- зразків та ін.

Стосовно самої процедури розвитку маркетингових служб запро-поновано виділити такі рівні управління :

-

-

-

На кожному рівні аналізуються пропозиції щодо мети стратегічного розвитку. Потім здійснюється обмін інформацією між сусідніми рівнями і узгодження мети за змістом і термінами її реалізації. Цей процес починається з нижчих рівнів управління. Верхні рівні, маючи інформацію про наявні ресурси, попит, аналізуючи локальну стратегічну мету нижчих рівнів, здійснюють перерозподіл ресурсів і координацію завдань, формуючи тим самим реальну стратегію розвитку всієї корпорації.

Висновки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7. Необхідно створити розгалужену систему маркетингових служб перш за все у споживчій кооперації, яка б надавала послуги й іншим учасникам сільського продовольчого ринку. Основними завданнями таких служб повинні бути:

-

-

-

-

8. Служба вивчення і прогнозування попиту споживчої кооперації України повинна включати наступні структурні підрозділи:

-

-

-

У своїй роботі по вивченню попиту і кон’юктури ринку служба попиту споживспілок і наукові підрозділи повинні опиратися на комерційних працівників магазинів та оптових баз , а також на спеціально створену мережу контрольно-асортиментних і опорних пунктів в роздрібних і оптових підприємствах.

Районні та обласні підрозділи по вивченню попиту одночасно з оперативним його вивченням, збором і обробкою інформації про поточні зміни в торгівлі, зміни товарних ринків та торгової кон’юктури повинні проводити наукові дослідження для виявлення особливостей формування і тенденцій розвитку попиту з урахуванням соціально-економічних, демографічних умов окремих областей.

Створення наукового центру з вивчення попиту при Укоопспілці буде сприяти розвитку наукових досліджень в сфері вивчення попиту сільського населення і більш поглибленому дослідженню регіональних ринків, сприяти підвищенню рівня науково-методичного керівництва службою попиту кооперативних організацій.

Така організаційна структура служби попиту буде сприяти впровадженню єдиних організаційно-методичних принципів вивчення попиту в практику роботи кооперативних організацій і підприємств, підвищенню її наукового рівня та ефективності.

Проведення вибіркового дослідження в торговельній мережі у взаємозв’язку з анкетними опитуваннями фахівцями торгівлі покупців в магазинах та соціологічними дослідженнями сільських сімей дасть можливість отримати унікальну інформацію, яка не знаходить відображення в статистичній звітності, але разом з цим необхідна для аналізу ринку і оцінки перспектив його розвитку (про споживання і поведінку споживачів на ринку в залежності від структури доходів, соціальних груп ( класів ), складу сім’ї, споживчих потреб та ін.)

Збільшення потреб в такій інформації в сучасних умовах викликано ускладненням асортименту товарів, які знаходяться на ринку, змінами характеру попиту в умовах насичення ринку товарами, а також поведінкою споживачів в зв’язку зі змінами їх стилю життя та психографії.

Психографічний аналіз, який буде проводитись фахівцями з маркетингу, дозволить продавцям зрозуміти стиль поведінки покупців щодо їх продукції, одночасно виявити, як позиціонує новий або існуючий товар, як краще “донести” його до споживачів, які дотримуються певного стилю життя.

Дані психографії є важливими перемінними показниками для сегментування споживчого ринку і створять основу для його аналізу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

1.

2.

3.

4.

5.

Особистий внесок здобувача у роботах, виконаних у співавторстві:

-

-

-

-

АНОТАЦІЯ

Мягких І.М. Сільський ринок продовольчих товарів, його ефективність та шляхи стабілізації - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг –Українська академія зовнішньої торгівлі, м. Київ, 2000 рік.

В дисертації проаналізовані економічні та соціальні передумови розвитку сільського ринку продовольчих товарів, висвітлені теоретичні аспекти проблем його