Національна академія наук україни

інститут економіки промисловості

На правах рукопису

УДК 338.242+334.746.4

ОСТАНКОВА ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА

СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ'ЄКТІВ

Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Донецьк – 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), відділ проблем регіональної економіки.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

ПОКЛОНСЬКИЙ Федір Юхимович,

Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідуючий лабораторією відділу проблем регіональної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

КУТИРКІН Андрій Миколайович,

Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), провідний науковий співробітник відділу проблем ефективного використання виробничого потенціалу;

кандидат економічних наук
ЄСЬКОВ Олексій Леонтійович,
закрите акціонерне товариство
"Новокраматорський машинобудівний завод" (м. Краматорськ Донецької обл.), начальник відділу праці та заробітної плати

Провідна установа - Донбаська державна машинобудівна академія Міністерства освіти і науки України (м.Краматорськ Донецької обл.), кафедра економіки промисловості

Захист відбудеться "29" травня 2000 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11. 151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м.Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "27 " квітня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Поклонський Ф.Ю.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Період становлення ринкової економіки в Україні можна охарактеризувати як поступове формування структурної основи нових форм власності. Прикладом цього може служити створення й розвиток сфери малого й середнього бізнесу, що диктується соціально орієнтованим, наукоємним і екологозахисним напрямками економічного росту.

Розвиток багатогалузевої мережі малих підприємств допоможе запобігти соціальній напруженості. Крім того, на малих підприємствах налагоджуються нормальні відносини в трудовому колективі, ліквідується бюрократія, люди реально причетні до управління підприємством, розпорядженню прибутком, рішенню соціально–побутових проблем. При цьому малі підприємства не є особливою організаційно-правовою формою: всі вони господарюючі суб'єкти. До малих відносяться підприємства різних форм власності: приватної, державної, колективної, змішаної. Крім того, вони відрізняються характером та змістом діяльності, обсягом та асортиментом виробляємої продукції, способом входження в різні міжфірменні об'єднання, методами конкурентної боротьби. Але в загальному випадку їх можно класифікувати як господарюючі суб'єкти, які створюють підприємницькі структури (підприємницькі фірми) і займаються виробничою діяльністю.

В умовах ринкової економіки підприємницькі фірми самостійно, на підставі законодавчих і нормативних актів, які регламентують виробничу діяльність, приймають довгострокові стратегічні рішення. Відповідальність за наслідки (економічні, юридичні, екологічні) потребує подальшого дослідження теоретичних та методичних питань виробничо–комерційної діяльності, вивчення економічних та організаційних особливостей підприємств різних форм власності на основі узагальнення існуючого досвіду, розробки конкретних практичних рекомендацій щодо стратегічного планування.

За останні роки пошуку оптимальної стратегії підприємства було присвячено роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених.

Великий внесок в дослідження проблем, які пов’язано з удосконаленням стратегії підприємства, внесли такі вчені–економісти, як Амоша О.І., Ансоф І., Градов А.П., Єфимова О.В., Іванов М.І., Іл’єнкова С.Д., Клейнер Г.Б., Коростильова Є.М.., Котлер Ф., Мамутов В.К., Мескон М.Х., Місько О.М., Пашкус Ю.В., Прокопенко М.Д., Рум’янцев З.П., Уткін Є.А., Шеремет А.Д., Четиркін Є.М., Чумаченко М.Г., Хейне П. та інші. Їх наукові праці вплинули на формулювання концепції дослідження як з позицій критичного розуміння проблеми, так і з точки зору конкретного залучення підходів.

В той же час проведені дослідження не вичерпують усього комплексу запитань, пов’язаних з формуванням стратегії підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. Подальшої розробки потребують проблеми урахування та вимірювання ризику під час формування стратегії, потрібна конкретизація етапів моделювання стратегічних рішень і відповідно застосування економіко-математичного апарату.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно до напрямку дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України відділу проблем регіональної економіки № 020194 "Методологічне обгрунтування основних напрямків розвитку промисловості регіонів (на прикладі Донбасу)" та № 010197 "Науково-методичні основи забезпечення пропорційного розвитку виробничих комплексів регіону".

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка напрямків удосконалення стратегічного планування підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів на підставі вимірювання економічного ризику та урахування особливостей індивідуального потенціалу кожного підприємства.

Відповідно до цієї мети були поставлені задачі:

дослідити сучасні проблеми утворення, розвитку й функціонування малих підприємств;

визначити роль і місце малого та середнього бізнесу в структурі економіки;

проаналізувати проблеми й перспективи підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів;

визначити напрямки удосконалення стратегічного планування з урахуванням особливостей індивідуального потенціалу кожного підприємства;

розробити модель формування стратегії на основі вимірювання економічного ризику;

обгрунтувати необхідність і можливість застосування методів теорії ігор як засобу корегування сформованої стратегії підприємства.

Головна ідея роботи полягає в необхідності розробки таких напрямків удосконалення стратегічного планування підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів, які дозволять оптимізувати їх стратегію з умовою її адаптації до вимог ринку з точки зору мінімальних витрат.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є методи формування стратегії підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів економіки, які склалися. Об’єктом дослідження є господарюючі суб'єкти – малі та середні підприємства недержавних форм власності, зокрема ЗАТ “Краснолиманський хлібозавод”.

Методологія дослідження. Теоретичну й методологічну основу дослідження склали роботи вітчизняних та закордонних вчених в галузі формування стратегії підприємства. В роботі було використано Закони й нормативні акти України, які торкаються умов господарської діяльності малих та середніх підприємств, а також статистичні дані, методи статистичного, системного аналізу економіки підприємств.

Було вивчено та проаналізовано відповідно темі дослідження методичні положення та нормативно-правові документи, які торкаються підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів; відпрацьовано публікації вітчизняних та зарубіжних економістів.

Джерелом аналітичної інформації є звітні дані Держкомстату України, матеріали обліку та звітів підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів і, зокрема, відкритого акціонерного товариства "Краснолиманський хлібозавод", результати спеціальних досліджень та спостережень.

Основополагаючим методом дослідження є діалектичний спосіб пізнання процесів та явищ. Використано також традиційні економіко-статистичні методи техніко-економічного аналізу, застосовано пакет прикладних програм Microsoft Excel, що дозволяє проводити розрахунки на персональному компьютері, а також методи теорії ігор.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження.

Основним науковим результатом є обгрунтування методів підвищення ефективності підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів шляхом формування стратегії з урахуванням економічного ризику та особливостей внутрішньовиробничого потенціалу.

Новизна одержаних результатів полягає в наступному:

на підставі досліджень сучасних проблем створення, розвитку та функціонування малих підприємств обгрунтовано необхідність удосконалення підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів з метою зниження впливу чинників нестабільності економічного середовища, що, в свою чергу, забезпечить можливість підприємствам зосередитись на формуванні стратегії;

на підставі аналізу стану національної економіки було визначено роль та місце малого і середнього бізнесу в її структурі, як передумови запобігання кризових явищ;

виявлено такі особливості підприємницьких фірм, як внутрішня та зовнішня гнучкість, що підвищує їх адаптивність до змін економічного середовища, й перспективи їх діяльності, на підставі чого сформульовано рекомендації з вибору стратегічної концепції і господарювання в залежності від конкретної економічної й внутрішньовиробничої ситуації;

визначено можливості адаптації стратегічних рішень до умов нестабільного економічного середовища на підставі аналізу й вимірювання таких чинників ризику, як високий рівень інфляції, спад виробництва, посилення конкуренції, що дозволяє, по-перше, врахувати взаємозалежність змін зовнішнього середовища та специфіку індивідуального потенціалу підприємства, по-друге, відкриває шляхи пошуку оптимуму ефективності діяльності підприємства в залежності від визначеної комбінації "стратегічний варіант – стан економічного середовища";

обгрунтувано методи формування стратегії підприємства, які включають етап формального моделювання (класична регресійна модель) та етап корегування одержаної моделі на підставі вимірювання економічного ризику шляхом відбору раціональних варіантів діяльності підприємства для досягнення цілей, які були визначено в майбутньому з урахуванням специфічних особливостей вітчизняного ринку.

Наукове значення досліджень складається у розробці методів комплексного урахування економічних проблем малих та середніх підприємств і формування на цій базі теоретичних основ стратегічного планування.

Практична цінність роботи визначається тим, що на основі досліджень і висновків дисертаційної роботи запропоновано комплекс методичних рекомендацій з формування стратегії малих та середніх підприємств, що дозволяє їм вижити в нестабільному економічному середовищі, нарощувати виробництво потрібної споживачеві продукції, концентрувати ресурси на здійснення найбільш ефективних заходів щодо підвищення своєї конкурентоспроможності, збільшувати науково–технічний потенціал фірми і розвивати соціально-економічний потенціал фірми.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на міжнародній науково–практичній конференції “Розвиток руху за продуктивність в Україні” (Краматорськ, 1994р.), республіканській науково–практичній конференції “Проблеми вивчення економічної теорії, макро– та мікроекономіки” (Харків, 1994р.), міжнародній науково–практичній конференції “Проблеми техніки, технології та економіки машинобудівного виробництва” (Краматорськ, 1996р.), міжнародній науково–практичній конференції “Етнаціональний розвиток в Україні та стан етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі XXI ст” (Київ, 1997р.), міжнародній науково–практичній конференції “Проблемы формирования антикризисной политики и механизма банкротства предприятий” (Донецьк, 1998р.), республіканській науково–практичній конференції “Рыночные аспекты развития экономики в регионе” (Донецьк, 1999р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2.5 др.арк., з яких особисто автору належіть 2.3 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури з 173 джерел, загальним обсягом – 166 сторінок основного тексту, містить 31 таблицю,5 схем, додатки.

Основний зміст дисертації

В дисертаційній роботі дане нове рішення актуальної наукової задачі формування економічної стратегії підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів, виявлено шляхи урахування та вимірювання економічного ризику.

Розділ 1. Сучасні проблеми створення, розвитку і функціонування підприємницької структури. Розглянуто теоретичні питання діяльності підприємств малого та середнього бізнесу, правові та економічні основи його формування, проблеми й перспективи підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів з точки зору стратегічного планування.

Підприємства формують ринкову стратегію під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників (рис. 1). Проведене дослідження підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів показало, що незалежно від виду та професійної направленості, ефективна діяльність господарюючих суб'єктів в сучасних умовах неможлива без застосування нових методів господарювання і, перш за все, стратегічного управління, основою якого є стратегічне планування.

Проблеми стратегічного планування обумовлюються наступними чинниками:

1)

2)

3)

Але, враховуючи наявність певної сукупності прав і свобод по вибору господарської діяльності та виробничу гнучкість підприємницьких фірм, окреслені проблеми можуть бути вирішені шляхом застосування концепції формування стратегії (рис. 2). Запропонована концепція передбачає, що в сучасних умовах задача стратегічного управління заключається у визначенні напрямків підприємницької діяльності, які дозволять підвищити прибуток і разом з тим знизити витрати на адаптацію підприємства до умов ринку. Тому основою даної концепції є оцінка зовнішніх та внутрішніх чинників формування стратегії, що дозволить визначити варіанти підприємницької діяльності, побудувати моделі, які адекватні реальної економічної ситуації, та здійснити вибір оптимального стратегічного варіанту.

Розділ 2. Організаційно-економічний механізм формування стратегії підприємства в сучасних умовах. Виходячи із запропонованої концепції, організаційно-економічний механізм формування стратегії розглядався з точки зору співвідношення цілей підприємницької діяльності та можливостей підприємства. Ускладнення економіко-соціальних умов господарювання, з одного боку, та підвищення вимог до управління підприємствами, з другого, привели до необхідності застосування методів аналізу діяльності підприємств для пошуку оптимального варіанту стратегічного розвитку. Розглянуто показники стану національної економіки, ринок та умови попиту, зокрема, на хлібобулочні вироби. Досліджено сучасний стан (технічного та організаційного) рівня розвитку підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. Виявлено, що незалежно від виду та професійного напрямку, ефективна діяльність підприємств неможлива без застосування нових методів господарювання і, перш за все, стратегічного управління, основою якого є стратегічне планування. Проте, організаційно-економічний механізм формування стратегії підприємства в теперішній час нагадує методи довгострокового планування,

коли увага приділяється лише зовнішнім результатам діяльності, а не зростанню соціально-економічного потенціалу. Більш того, не враховується можливість змін складу стратегічних чинників, що перешкоджає перегляд вже прийнятих рішень, а, інколи, приводе до відсутності стратегічного планування. Зокрема, на прикладі закритого акціонерного товариства “Краснолиманський хлібозавод”, визначено й проаналізовано показники, що характеризують рівень конкурентоздатності підприємства, які є резервом потенціалу його діяльності. Оскільки на підприємстві не впроваджено облік та аналіз конкурентів, вивчення ринку, хлібозавод зіткнувся з дуже важливою проблемою стратегічного планування з точки зору загального успіху фірми, характеру її економічного зросту та показників ефективності. Керівництво підприємства не володіє методами адаптування до умов ринку, які, на відміну від централізованої планової системи господарювання, дають можливість прийняття варіантних рішень на основі недетермінованих державними плановими завданнями кількісних та якісних параметрів діяльності.

Враховуючи, що проблеми, які було перелічено, притаманні більшості суб’єктів господарювання, організаційно-економічний механізм формування стратегії підприємства в сучасних умовах потребує удосконалення, а саме:

створення організаційної структури підприємства, включаючи юристів, яка повинна аналізувати правове поле підприємства;

застосування маркетингового підходу до формування стратегії, використовуючи при цьому такі показники, як обсяг збуту (локальний та загальний), класифікацію споживачів за категоріями, характеристику товару (послуги), ємність ринку;

використання можливостей обчислювальної техніки, що прискорює обробку статиcтичних даних та кількісну оцінку прогнозних варіантів стратегії;

застосування наукових методів та принципів оцінювання ризику таким чином, щоб урівноважити песимістичні та оптимістичні позиції керівників (менеджерів) підрозділів підприємства.

Розділ 3. Напрямки удосконалення стратегічного планування підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. Розглянуто основні шляхи удосконалення підходів до формування стратегії. Ситуація, що складається на ринку, потребує від підприємств перегляду своєї ролі, тобто переходу від диктату виробника до активної ринкової політики.

Вибір варіантів діяльності підприємства можна розглядати як формування стратегії, наслідки якої найбільш вагомі в практичній діяльності фірми. В зв’язку з цим з’являється потреба моделювання стратегічних рішень, що могло б спростувати цей процес та додати рішенням більшу надійність. Моделювання здійснено на підставі класичної лінійної регресіонної моделі, метою будування якої була необхідність одержати аналітичне рівняння зв’язку між рівнем рентабельності та структурними компонентами підприємства, які підлегли керуванню і найбільш характерні для підприємницьких структур. Застосування данної моделі обумовлено, по-перше, тим, що значна кількість економічних задач має властивості лінійної функціональної залежності; по-друге, в тих випадках, коли математичні моделі нелінійні, їх можна лінеаризувати, тобто наближено замінити адекватною лінійною моделлю. При цьому дещо поступаючись точністю оцінки ситуації, можно простіше здійснити необхідні обчислення на першому етапі стратегічного планування.

В рамках даної роботи було розглянуто такі змінні:

Х1- матеріаловіддача,грн.,

Х2- фондоємність, коп.,

Х3- продуктивність праці(середньорічна виробітка продукції на одного працівника), тис. грн.,

Х4- питома вага продукції вищої категорії якості,%,

Х5- тривалість обігу обігових коштів, дні.

Результат обробки статистичних даних має такий вигляд:

Y = 24,22 + 2,84х1 – 0,28х2 + 2,96х3 + 0,14х4 – 0,47х5.

Використовуючи одержане рівняння зв’язку, можна прогнозувати значення рентабельності, на підставі чого буде формуватися стратегія підприємства. Але сформована таким чином стратегія не буде оптимальною, поки не враховано випадкові обурення , які виявляють вплив зовнішніх умов на діяльність фірми і визначають комбінацію "стратегічний варіант – стан економічного середовища". За критерій оптимальності може бути прийняте зниження витрат підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

У роботі відмічено необхідність наявності інформації про стан об’єкту управління (підприємства) за умов його роботи при формуванні стратегії. Але часто високі витрати на отримання інформації на момент прийняття рішення створюють об’єктивну невизначеність в прийнятті рішення. Незважаючи на удосконалення засобів збору, передачі та обробки інформації, невизначеність ситуації на момент прийняття управлінських рішень завжди усувається. Випадковий характер багатьох явищ чинить неможливим точний прогноз їх розвитку. З метою зменшення несприятливих наслідків у кожному конкретному випадку, як правило, керівники приймають рішення, які засновано на інтуїтивному сприйнятті реальності без достатнього обгрунтування.

Стратегічне рішення буде ефективним, якщо, по–перше, будь-який ризик буде врахованим по можливості повно, описаний кількісними характеристиками та буде обмеженим, по–друге, рівень ризику, за якого мета досягається з достатньою надійністю, не буде перевищено.

Дослідження, які проводилися, враховували погляди експертів в галузі бізнесу, що управління ризиком включає всі технологічні та регулюючі методи його зниження, а також соціальні, економічні та етичні основи різних альтернатив. Було виявлено, що однією з найважливіших проблем при формуванні стратегії підприємства є необхідність застосування наукових методів та принципів оцінювання ризику. Це дозволяють методи теорії ігор, які пристосовані до аналізу, підготовки та вибору рішень при неповної інформації про параметри задачі. Ідея такого підходу полягає в виборі рішень із завчасно детермінованих варіантів, що відповідає практичної ситуації формування стратегії до спостереження реалізації випадкових умов та неможливості корегування рішень при одержанні інформації про зміну вихідних даних. На підставі теорії ігор можливо будування робочої моделі дійсності шляхом комбінації “стратегічний варіант – стан -економічного середовища”.

На практиці, зокрема на закритому акціонерному товаристві "Кранолиманський хлібозавод", елементи теорії ігор для оцінки впливу некерованих чинників на кожний альтернативний варіант стратегії було використано таким чином. В якості можливих станів економічного середовища було розглянуто:

1 - економічне підвищення, 2 - високий рівень інфляції, 3 - спад виробництва, 4 - посилення конкуренції. З можливих напрямків діяльності підприємства було запропоновано такі стратегії:

А1 – випуск нових товарів для збуту на існуючих ринках;

А2 – випуск нових товарів для збуту на нових ринках;

А3 – створення нових ринків для товарів, які вже випускаються.

На підставі кошторису, який складено шляхом опрацювання даних первісного обліку підприємства і прогнозування їх змін залежно від стану економічного середовища, була побудована матриця рішень, елементами якої є прибуток (збитки) по кожному варіанту дій визначеної комбінації “стратегічний варіант-стан економічного середовища” (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця рішень (грн.)

Варіанти стану

економічного середовища

Варіанти стратегії |

1

Економічне підвищення |

2

Високий рівень інфляції |

3

Спад виробництва |

4

Посилення конкуренції

А1 | 23460 | 16422 | 23000 | 25806

А2 | 61680 | 55674 | 55674 | 61000

А3 | 50000 | 50000 | 37500 | 30000

Для вибору критерію оцінки ризику необхідно визначити сукупність базових припущень щодо побудованої моделі. Відносно даної комбінації (табл.1) здобувачем сформульовано такі вимоги:

про вірогідність появлення станів j нічого не відомо;

з появою станів j необхідно рахуватися;

реалізується лише мала кількість рішень;

припускається деякий ризик.

Згідно з цими вимогами суб’єкт керування (менеджер) може встановити деякий рівень песимізму-оптимізму. Отже, як опорне вираження для оцінки ризику була прийнята оцінна функція, яка урівноважує позиції граничного песимізму та крайнього оптимізму, тобто критерій Гурвіца:

Z=maxF,

Fi0=minfij+(1–)maxfij,

тоді F0=Fi0Fi0Ffi0=maxminfij +(1–)maxfij01,

де Z – оптимальне значення обраної стратегії,

– рівень ризику (визначений експертним методом);

F– значення прибутку (збитку) по кожній обраній стратегії;

fi0 – значення прибутку (збитку) по кожній обраній стратегії в залежності від стану зовнішнього середовища.

З метою недопущення однієї з крайніх поведінок середовища, тобто вважаючи середовище у рівній мірі, як антагоністичним, так і максимально прихильним до цілей керування, було присвоєно значення 0,5. За розрахунком, який проведено на персональному комп'ютері в системі Microsoft Excel, оптимальною буде стратегія А2, яка відповідає створенню нових ринків для нових товарів. Надалі керівник (менеджер) підприємства може розглядати різні значення 0, , виходячи з особистого досвіду та знання особливостей обрання середовищем своїх станів із множини .

Проведені дослідження показали, що стратегія, яку розроблено на підставі опису функціональних взаємозв’язків виробничо–комерційної діяльності, може спрогнозувати максимум випадкових обурень середовища, передбачити їх раніше й забезпечити виробку керуючих впливів у відповідь на відхилення параметрів у кожний окремий розглядаємий інтервал часу Т.

Практичне використання розроблених у дисертації рекомендацій дозволяє підвищити обгрунтованість стратегічних рішень підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів.

ВИСНОВКИ

Згідно поставленої мети було проведено дослідження сучасних проблем утворення, розвитку й функціонування малих та середніх підприємств, проаналізовано проблеми та перспективи підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів.

За результатами проведених досліджень було виявлено недоліки існуючого в теперешній час підходу щодо формування стратегії на підприємствах малого та середнього бізнесу. Цей підхід здійснювався шляхом довгострокового планування або відмовою від планування. Виходячи з цього, було запропоновано комплексний економічний підхід до формування стратегії як сукупності раціональних прийомів досягнення довгострокових цілей в умовах нестабільності економічного середовища. Новий підхід полягає у визначенні напрямків удосконалення стратегічного планування з урахуванням особливостей індивідуального потенціалу кожного підприємства та можливості прийняття стратегічних рішень шляхом побудови моделі на підставі вимірювання економічного ризику. Обгрунтовано необхідність й можливість застосування методів теорії ігор як засобу корегування сформованої стратегії підприємства.

Апробацію запропонованого підходу до формування стратегії підприємств підприємницької структури виконано на прикладі закритого акціонерного товариства “Краснолиманський хлібозавод”.

Висновки дисертаційної роботи та методи розробки програми запроваджено і використовуються при стратегічному плануванні в приватному малому підприємстві “Юніон” (м. Краматорськ) та у відкритому акціонерному товаристві “Краснолиманський хлібозавод”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

По результатах досліджень автором підготовлено і опубліковано 10 робіт:

1. Останкова Л.А. Стратегия хозяйствующих субъектов в современных условиях.– Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. –37с.

2. Останкова Л.А. До питання теоретичних застав фінансового менеджменту підприємства як чинника реалізації стратегії в умовах ринку // Рыночные аспекты развития экономики в регионе. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 1999. – С.294-297.

3. Останкова Л.А. Маркетинговый подход и адаптивность стратегических решений // Проблемы формирования антикризисной политики и механизма банкротства предприятий. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 1998. – С. 278-280.

4. Останкова Л.А. Внутрифирменное планирование как основа реализации сформированной стратегии // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. – С. 427-430

5. Останкова Л.А. Моделювання стратегічних рішень // Продуктивність. Науково-практичний журнал. – 1999.– N1.– С.16-18.

6. Останкова Л.А., Раровська В.В., Попова А.Ю. Фінансовий леверидж в інвестиційному менеджменті промислового підприємства // Инвестиционное проектирование устойчивого регионального развития.- Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1998. - С. 58-59. Особистий внесок здобувача: визначення місця інвестиційного менеджменту в діяльності підприємства.

7. Останкова Л.А. Основные направления стратегии малого бизнеса в производственной сфере // Актуальные проблемы экономико–экологического и социально–культурного развития общества. – Краматорск: КЭГИ. - 1995.– С. 72-76

8. Останкова Л.А., Попова Г.Ю. Моделювання управлінських рішень як елемент національної освіти // Етнаціональний розвиток в Україні та стан етнічності в діаспорі: сутність реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі XXI ст. – Київ: НЦЕ. -1997. – С. 118-119. Особистий внесок здобувача: обгрунтування необхідності оформлення управлінських рішень у вигляді моделей.

9. Останкова Л.А., Галушко Е.С. Социально трудовые отношения как фактор повышения производительности на предприятии // Проблемы техники, технологии и экономики машиносторительного производства – Краматорск: ДГМА. - 1996. – С. 75-76. Особистий внесок здобувача: аналіз соціально-трудових відносин відносно підвищення продуктивності на підприємстві.

10. Останкова Л.А., Раровская В.В. Системный анализ производительности экономических издержек предприятия // Проблемы изучения экономической теории, макро– и микроэкономики. – Харьков: ХГАДТУ. - 1994. – С. 173-174. Особистий внесок здобувача: виявлення чинників, що впливають на продуктивність економічних витрат підприємства.

АНОТАЦІЯ

Останкова Л.А. Стратегія підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економіки.– Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2000.

Дисертацію присвячено питанням формування стратегії підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів на підставі урахування нестабільного економічного середовища, що обумовлено переходом економіки України до розвинутих ринкових відносин. Зокрема обгрунтовується новий напрямок прийняття стратегічних рішень на підставі урахування чинників економічного ризику. Встановлено, що господарюючі суб’єкти підприємницької структури є найбільш уразливі, але й стратегічно перспективними в сучасних умовах. Розглянуто діючий в теперішній час організаційно-економічний механізм формування стратегії підприємства та запропоновано методи його вдосконалення. Уточнена можливість адаптації стратегічних рішень малих і середніх підприємств щодо зміни соціально-економічних умов їх функціонування. Запропоновано шляхи формування стратегії на підставі моделювання поведінки підприємства в гіпотетичних умовах, які обумовлюються зовнішнім середовищем. Основні результати дослідження знайшли практичне впровадження при прийнятті оптимальних стратегічних рішень малими та середніми підприємствами.

Ключові слова: стратегія, економіка, підприємницька діяльність господарюючих суб’єктів, організаційно-економічний механізм, стратегічні рішення, соціально-економічні умови, моделювання, економічний ризик.

ANNOTATION

Ostankova L.A. The strategy of business activity of economic individuals. –Manuscript.

The dissertation thesis on application of academic degree of candidate of economic sciences on speciality of 08.02.03 – management, planning and State Regulation of Economy. – The Institute of the economy of Industry of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2000.

The dissertation is devoted to the problems of forming the strategy of the business activity of economic individuals in the unstable economical conditions produced by the Ukrainian economics' transition to the developed market relations. A new trend in viewing the problem of taking strategic decisions on the basis of the economical risks factors is developed in the present work. It has been stated that the enterprises of entrepreneur structure are the most vulnerable but at the same time the most perspective ones in modern conditions. A possibility of adaptation of the strategic decisions of small and medium enterprises to changing social and economic conditions of their functioning has been cleared up. The ways to form the strategy on the basis of modelling enterprises’ behaviour in hypothetical conditions formed by outward influence have been suggested. The main results of this investigation have found their practical application in taking optimal strategic decisions by small and medium enterprises.

The key words: strategy, economics, activity of economic individuals, organising – economic mechanism, strategic decisions, social-economic conditions, modeling, economic risks.

АННОТАЦИЯ

Останкова Л.А. Стратегия предпринимательской деятельности хозяйствующих субъектов. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирование и регулирование экономики.– Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк,2000.

Диссертация посвящена вопросам формирования стратегии предпринимательской деятельности хозяйствующих субъектов в нестабильной экономической среде, обусловленной переходом экономики Украины к развитым рыночным отношениям. Учитывая динамику изменений внешней среды, а именно структурные сдвиги в экономике, инфляцию, конкуренцию, политику государственного воздействия на экономику, рост масштабов инноваций, руководителям необходимо оценивать возможные перспективы развития с точки зрения потенциальных возможностей предприятия.

В работе исследованы теоретические и методические вопросы производственно–коммерческой деятельности; изучены экономические и организационные особенности предприятий различных форм собственности на основе обобщения имеющегося опыта; показаны особенности и перспективы деятельности субъектов предпринимательской структуры, на основе чего сформулированы рекомендации по выбору стратегической концепции хозяйствования в зависимости от конкретной экономической и внутрипроизводственной ситуации; определены роль и место малого и среднего бизнеса в структуре национальной экономики. Установлено, что в основе организационно-экономического механизма формирования стратегии предприятия лежит анализ целей экономической стратегии, проблем стратегического планирования с учетом особенностей предприятия, а также возможностей адаптации стратегических решений к условиям нестабильной экономической среды.

В работе развивается новое направление в решении проблемы принятия стратегических решений на основе учета, анализа и измерения факторов экономического риска, что позволяет, во-первых, учитывать взаимозависимость изменений внешней среды и специфику индивидуального потенциала предприятия, во-вторых, открывает пути поиска оптимума эффективности деятельности предприятия в зависимости от определенной комбинации “стратегический вариант – состояние экономической среды”. Кроме того, это позволяет разработать такие направления совершенствования стратегического планирования деятельности хозяйствующих субъектов, которые позволят оптимизировать стратегию с условием ее адаптации к изменению социально-экономических условий их функционирования и требованиям рынка с точки зрения минимальных затрат.

Учитывая, что ценность и своевременность управленческого решения зависит от способности руководителя осуществлять сбор, анализ и толкование информации о политико-экономической ситуации в стране, обладать более или менее четкой рабочей моделью действительности и руководствоваться совокупностью базовых допущений по наиболее принципиальным вопросам, в работе предложены пути формирования стратегии на основе моделирования поведения предприятий в гипотетических условиях, формируемых внешней средой.

На основе исследования современных проблем создания, развития и функционирования малых и средних предприятий обоснована необходимость совершенствования правовой деятельности хозяйствующих субъектов с целью снижения влияния факторов нестабильности экономической среды, что, в свою очередь, обеспечит возможность предприятиям сосредоточиться на формировании стратегии. Сформулированы методические рекомендации по формированию стратегии предприятий, которые включают методику анализа внешних и внутренних факторов деятельности предприятия.

В работе предложен комплекс методических рекомендаций по формированию стратегии малых и средних предприятий, что позволит выжить в нестабильной экономической среде, наращивать производство нужной потребителю продукции, концентрировать ресурсы на осуществлении наиболее эффективных мероприятий, увеличивать научно-технический потенциал фирмы.

Основные результаты исследования нашли практическое применение при принятии оптимальных стратегических решений малыми и средними предприятиями.

Ключевые слова: стратегия, экономика, предпринимательская деятельность хозяйствующих субъектов, организационно-экономический механизм, стратегические решения, социально-экономические условия, моделирование, экономический риск.

_________________________________________________

Пiдп. до друку 21.04.2000. Формат 60х90/16. Папiр друк. №3. Офс. друк.
Обл.-вид. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Замовлення № 460.

83048, Донецьк, Унiверситетська, 77.

Ротапринт ІЕП НАН України.