План

Вступ 3

1. Християнство – світова релігія 4

2. Про історію свята і церковних звичаїв 5-6

3. Догмат про Пресвяту Трійцю – основа християнської релігії 7-8

4. Історія догмата про Пресвяту Трійцю 9

Висновок 10

Список використаної літератури 11

Вступ

Більшість християн свято вірять у Трійцю і вже протягом сторіч вчення про неї є для них основою віри. У загальному це вчення говорить, що Бог існує в трьох іпостасях: Батько, Син і Святий Дух. Усі ці три особи рівні, всемогутні і існують вічно в одному Божестві. Прихильники вчення про Трійцю говорять, що воно ґрунтується не тільки на релігійному переказі, але і на Біблії.

1. Християнство – світова релігія

Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу, в якій розрізняють три головні напрями: православ'я, католицизм та протестантизм, а також численні більш дрібні різновиди. Головним об'єктом шанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, а дехто — тільки Богом або тільки божественним посланцем. Усі християни вірять або тільки думають, що праведних після смерті чекає винагорода у вигляді вічного блаженства в раю, а грішників — покарання, яке вони уявляють собі по-різному.

Християнство виникло у другій половині 1 ст. в одному із східних районів Римської імперії — Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Пригноблені неодноразово підіймалися на боротьбу за своє визволення. Проте усі повстання неминуче зазнавали поразки. Жорстокі розправи з повстанцями посилювали настрої загальної апатії, відчаю та безнадії, а щоб продовжувати жити в таких умовах треба було мати якусь перспективу в житті. Та частина рабів і пригноблених, котра відмовилася від боротьби, знайшла розраду в релігії. [1,124]

2. Про історію свята і церковних звичаїв

Свято Трійця - одне із самих незвичайних православних свят. Воно виділяється з інших двунадесятих церковних свят хоча б тим, що не згадує якоїсь визначений євангельської історії.

Свято Трійці незвичайний ще і тим, що на Русі воно установлено не в часи її Водохрещення, а після трьох століть, у самий розквіт Православ'я - при преподобному Сергії Радонежському. Хоча шанування Святий Трійці на нашій землі почалося зі святої рівноапостольної Ольги, воздвигшей перший на Русі Троіцикий храм у Пскові. Пізніше храми на честь святий Живоначальної Трійці були зведені в Новгороді Великому й інших наших містах.

Шанування Святий Трійці у формах, створених і заповіданих святим ігуменом Радонежським, стало однієї з найбільш глибоких і самобутніх рис церковності.

У Трійці Живоначальній Преподобним Сергієм була зазначено не тільки свята досконалість вічного життя, але і зразок для життя людської, духовний ідеал, до якого повинне прагнути людство, тому що в Трійці як Нероздільної засуджуються усобицы і благословляється соборність, а в Трійці як Неслиянной засуджується ярмо і благословляється воля. Весь духовний досвід і духовне устремління Російської Церкви втілилися в литургическом творчості свята Святий Трійці, троицких церковних обрядів, ікон Святий Трійці, храмів і обителей її імені. [3,241]

Можливо, святкування Трійці введено спеціально, щоб замістити собою весняні язичеські звичаї й обряди, що продовжували жити в народі. Утім, народні свята, що славлять красу розквітаючої природи, по суті своєї не ворожі християнству. І свято Трійці не скасував цю радість, а, навпаки, заповнив неї, показавши людям, відкіля виходять ця гармонія і животворяща сила природи. Адже насправді, як ні прекрасний світ у пору свого цвітіння, він усього лише тінь Творця!

У цілому Трійця охоплює собою відразу кілька свят. Це і Троїцька батьківська субота (один з чотирьох загальпоминальних днів у році), потім саме Троїцька неділя, а також наступний за ним Духів день. Крім того, на ці дні накладалися і спогаду про старі язичеські святкування, "органічно ввійшли" в усі слов'янські християнські обряди.

На Трійцю ходили розвивати берізки. Дівчини надягали вінки, гуляли в них, а потім кидали у воду і дивилися - потоне він чи ні, і в яку сторону попливе. По цих ознаках ворожили про нареченого, про вихід заміж.

3. Догмат про Пресвяту Трійцю –

основа християнської релігії

Бог є єдиний власне кажучи, але трійствен в особах: Батько, Син і Святих Дух, Трійця єдиносущна і нероздільна.

Саме слово "Трійця" небіблійного походження, у християнський лексикон введено в другій половині II століття святителем Феофілом Антиохійским. Навчання про Пресвяту Трійцю дано в християнському Одкровенні.

Догмат про Пресвяту Трійцю незбагненний, це таємничий догмат, незбагненний на рівні розуму. Для людського розуму навчання про Пресвяту Трійцю суперечливо, тому що це таємниця, що не може бути виражена раціонально.

Не випадково о. Павло Флоренський називав догмат про Святу Трійцю "хрестом для людської думки". Для того, щоб прийняти догмат про Пресвяту Трійцю гріховний людський розум повинний відкинути свої претензії на здатність усе пізнавати і раціонально пояснювати, тобто для розуміння таємниці Пресвятої Трійці необхідно відмовитися від свого розуміння.

Таємниця Пресвятої Трійці осягається, причому тільки почасти, у досвіді духовного життя. Це збагнення завжди сполучене з аскетичним подвигом. В.Н.Лосский говорить: "Апофатическое сходження є сходження на Голгофу, тому ніяка спекулятивна філософія ніколи не могла піднятися до таємниці Пресвятої Трійці". [4,146]

Віра в Трійцю відрізняє християнство від всіх інших монотеїстичних релігій: іудаїзму, ісламу. Навчання про Трійцю є підстава всього християнської віри - і моралі, наприклад, навчання про Бога Рятівника, про Бога Освятителя і т.д. В.Н.Лосский говорив, що Навчання про Трійцю "не тільки основа, але