4. Спеціальні засоби для шкіри рук і нігтів. На цьому етапі у шкіру рук і нігті втирають спеціальні креми, враховуючи чутливість шкіри клієнта . Можна також накладати парафінові та живильні маски, препарати з ефірними маслами;

5 Після підготовки й обробки нігті знежирюють спеціальними речовинами.

6. Знежирені нігті вкривають лаком-основою, ство-рюючи захисну плівку, що запобігає проникненню пігментів кольо-рового лаку та хімічних розчинників. Як правило, рецептура лаку-основи містить похідні целюлози, плівкоутворювачі (похідні вінілу) Друге завдання лаку — закріпити нігтьові пластини та вирівняти їх поверхні для максимально рівномірного розподілу лаку;

7. Кольоровий лак наноситься максимально рівномірно таким чином, щоб не було видно меж мазків (рис. 13.11). Здебільшого на-носять два шари кольорового лаку.

8. Нанесення закріплювача є останнім етапом процедури манікюру . Цей засіб підвищує стійкість лаку і довше зберігає його колір і блиск.

Рис 13.11 Нанесення кольорового лаку

Технологічно процедуру манікюру будь-якого виду прово-дять за наступними етапами:

1. Очищення кистей клієнта і майстра за допомогою піномийних засобів;

2. Профілактична обробка робочої поверхні стола і подушечки для манікюру, рук клієнта і майстра спеціальними антибактеріаль-ними засобами, дозволеними до використання відповідними орга-нами санітарно-гігієнічної служби;

3. Ретельний огляд рук клієнта. Під час огляду звертають увагу на стан нігтьових пластин і шкіри, особливо між пальцями. При підозрі на грибкове захворювання клієнту слід рекомендувати звер-нутися до лікаря-дерматолога. Далі майстер повинен вимити та об-робити руки протигрибковим засобом;

4. Видалення раніше накладеного лаку спеціальними засобами для його зняття;

5. Надання нігтям довжи-ни та форми за бажанням клієнта. Роботу починають з мізинця лівої руки оскільки права рука потребує більше часу для зм'якшення та обробки. Нігті вкорочують за допомогою спеціальних щипчиків або довгими легкими рухами пилочки вздовж краю нігтя. Слід використовувати плоску пилочку завдовжки 18 см. Гострий ніготь спилюють, розташовуючи пилочку під прямим кутом до нігтя (рис. 13.13).

Щодо нігтьової пластини пилка повинна бути розташована під кутом 135°. При цьому утворюється прозорий нігтьовий край, що покращує вид нігтя. Підпилюють ніготь у напрямі від кутів до середини. Зовнішні кути 45° не рекомендується глибоко спилювати, бо це може зумовити вростан-ня нігтя у м'яку ткани-ну пальця або посилене ороговіння шкіри; крім того, при цьому можна травмувати тканину (рис. 13.14).

Переважно розрізняють чотири (у деяких школах — п'ять) фор-ми нігтів (рис. 13.15): квадратну, круглу, овальну (мигдалеподібну), гостроконечну та декілька перехідних між ними форм (стилет, ква-дратну із закругленими кінчиками тощо).

в

Рис. 13.15. Форми нігтів: а — кругла; 6 — овальна; в — гостроконечна

Форму нігтів підбирають із урахування індивідуальних фак-торів клієнта: стан рук, довжина пальців та ін. Як правило, нігтям надають форму, яка відповідає формі кутикули. Тільки жінки з дуже красивими і доглянутими руками можуть не боятися привер-тати до них увагу незвичайними формами нігтів і яскравим лаком.

Квадратний ніготь має абсолютно прямий вільний край без заокруглення. Його довжина залежить від бажання клієнта. Округ-лий ніготь повинен лише трохи виступати за кінчик пальця, а його край заокруглюють. Овальна форма нігтя вважається ідеальною. Такий ніготь можна покрити лаком, залишивши не зафарбованим вільний край або ділянку біля основи нігтьової пластинки у формі півмісяця. Загострені нігті добре виглядають на тонкій ніжній руні.

Для надання елегантної форми занадто широким нігтям, їх спо-чатку відрощують трохи довше ніж звичайно, а потім пилочкою формують подовжену овальну форму. Довгим, вузьким нігтям нада-ють овальної форми, А хоча форму нігтів також диктує мода, слід поєднувати її з формою пальців;

6. Ванночка для нігтів. Клієнт опускає руки у мильну воду (32-37°С) на 5-10 хв. При цьому пом'якшується шкіра, що поліпшує умови для виконання манікюру;

7. Обробка кутикули спеціальним засобом — кератолітиком. Його використовують для розм'якшення, відторгнення від нігтьової пластинки та подальшого видалення ороговілих клітин. Засіб нано-сять безпосередньо на кутикулу, а також на вільну частин}' нігтя. Час його дії вказано в інструкції; залишки видаляють серветкою;

8. Обробка кутикули. Для цього використовують кюретки або спеціальні одноразові дерев'яні палички. Кутикулу відсовують до основи нігтьової пластинки так, щоб вона зайняла максимально вертикальне положення. Але треба бути дуже обережним, щоб не глибоко її відсунути і не травмувати нігтьове ложе надмірним тиском на основу нігтя. Виконуючи цю процедуру, кюретку слід тримати паралельно нігтьовій пластинці. При травмуванні шкіри ранку обробляють 3%-ним розчином перекису водню.

Техніка обрізування кутикули спеціальними щипцями поступо-во відходить, оскільки за сучасними технологіями кутикулу лише відсовують та обробляють кератолітиком. Майстер повинен пояс-нити клієнту, що така обробка кутикули гігієнічна, запобігає мікробному зараженню, а з часом кутикула не буде розростатися. Потім її обробляють спеціальними засобами для запобігання надмірному висушуванню та утворенню задирок;

9. Полірування нігтів. Для надання нігтям блиску і кольору або перед нанесенням лаку — їх полірують ручним способом, спеціаль-ним полірувальником або за допомогою шліфувального диска.

Полірувальник має декілька боків з різною зернистістю. Ніг-тьові пластинки з рівною поверхнею обробляють швидко, але нігті з хвилястою поверхнею або вертикальними борознами шліфують довше спочатку крупною, а потім гладенькою поверхнею поліру-вальника. Маніпуляцію проводять дуже обережно, щоб не перепи-ляти нігтьову пластинку та не травмувати нігтьове ложе.

Ще в давні часи нігті полірували вручну для надання їм блиску. Для ручного полірування використовують крейду та полірувальну подушечку, обтягнуту замшею (фланеллю); крейду можна замінити лимонним соком.