учні цілком здатні засвоїти необхідний навчальний матеріал, і задача педагога тут – забезпечити навчальний процес таким чином, щоб дати кожному учню таку можливість.
1.3 Функції учасників освітнього процесу
Зміна функцій викладача
Діяльність викладача при дистанційній формі навчання вимагає істотної перебудови навчальних методик. Першочерговою задачею викладача тут стає підготовка дистанційного навчального курсу на основі вже наявних джерел чи авторських оригінальних розробок з включенням у нього тематичних розділів. У створенні електронної версії курсу викладачу можуть допомагати фахівці в області інформаційних технологій.
Другою найважливішою педагогічною задачею, як було сказано вище, є управління учбово-пізнавальною діяльністю слухачів, що визначається завданнями навчання і розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Реалізація цієї задачі, здійснюється як опосередковано, так і шляхом прямого педагогічного впливу. Вона має в ДН свої особливості. Опосередковане управління учбово-пізнавальною діяльністю слухачів закладається в логічну структуру побудови навчального матеріалу курсу і в аудиторному навчанні підтримується вербальною формою управління діяльністю слухачів, за допомогою якої в них відбувається засвоєння знань, формування і розвиток відповідних вмінь і навичок. Еквівалентом такої підтримки в ДН є інструкція і навчання. Прямі педагогічні впливи в ДН викладач може робити як у режимі реального часу (режим "on-line"), так і в асинхронному режимі (режим "off-line"). Режим реального часу реалізується у формі групових чи індивідуальних занять і консультацій із застосуванням відповідних технологій "on-line"- телеконференцій чи відеоконференцзв'язку, що через порівняно високу їхню вартість звичайно складають дуже невелику частку контактів у цілому. Тому пряме управління учбово-пізнавальною діяльністю слухачів в ДН здійснюється, в основному, шляхом "off-line" чи телеконференцій з використанням електронної пошти, забезпечуючи, таким чином. переписування з групою в цілому чи з кожним окремо. В обох розглянутих вище випадках реалізується невід‘ємний компонент процесу навчання - зворотний зв'язок, тобто діалог між викладачем та слухачем, що навчається. Як правило, в людей, що навчаються, часто виникають загальні запитання, тому викладач може організувати спеціальну базу найбільш загальних питань і відповідей на них, забезпечивши відкритий доступ до неї. Оскільки реалізація курсу ДН, як правило, здійснюється від терміновано і часто без особистої участі в ній його розробників, у прямому управлінні учбово-пізнавальною діяльністю слухачів повинен брати участь викладач-консультант, чи тютор. Особливо велика роль тютора в умовах, коли процес ДН проходить без проведення очного навчання.
Третьою найважливішою задачею викладача є контроль знань, умінь і навичок слухачів. Ця традиційна викладацька задача зважується в дистанційному навчанні при розробці тестових завдань самоконтролю, поточного і підсумкового контролю, процедура ж реалізації процесу тестування може здійснюватися як самим студентом так і викладачем чи повтором з наданням результатів викладачу. Варто помітити, що підсумкове (екзаменаційне) тестування в системі ДН звичайно проводиться в очній формі в навчальному закладі, хоча може проводитьсь і віддалено. В останньому випадку підсумкове тестування відбувається або також в очній формі, або дистанційно (стосовно навчального закладу), але в присутності представника навчального закладу (тютора). Таким чином, головними задачами викладача в ДН є:
розробка навчального курсу
розробка інструкції з навчання
консультування слухачів з предмету і допомога у скрутних
ситуація
¦ контроль результатів навчання.
Зміна функцій слухачів.
Навчальний курс у системі ДО найчастіше орієнтований на самостійне вивчення матеріалу та самоконтроль знань, так що процес навчання слухачів включає три обов'язкових компоненти:
індивідуальну роботу, що припускає використання різних форм
навчальних матеріалів і учбово-технологічних засобів
(програмно-комп'ютерних продуктів, аудіо/відеозаписів і т.п.)
практичне застосування отриманих знань, самоконтроль знань,
умінь і навичок, та їх систематизація
діалог з викладачем, тютором та учнями.
У першому випадку керівництвом діяльності є інструкція з навчання. Але істотну роль може відігравати тютор, збагачуючи потенціал слухачів ще невідомими їм методами, формами, видами і прийомами навчального пізнання чи допомагаючи застосувати уже відомі методичні можливості в нових умовах.
У другому обов'язок учнів входить закріплення отриманих знань через рішення задач, виконання різної форми завдань, виконання розрахункових, лабораторних та практичних робіт.
Рисунок 1.6 - Генерація знань
Важливим також є самоконтроль знань, умінь і навичок, для чого використовується система тестування. Кінцевим завданням учня є систематизація отриманих знань.
Рисунок 1.7 - Основні сутності моделей знань дистанційного навчання
В третьому компоненті учбово-пізнавального процесу видається необхідним звернути особливу увагу на контакти слухачів між собою. Якщо очні контакти між членами групи неможливі, то кожному з них повинна бути забезпечена можливість доступу до інформації про всіх інших як для взаємодії один з одним при рішенні навчальних задач, так і для неформальних контактів.
Рисунок 1.8 - Методи і технології інтелектуальних систем дистанційного навчання
Як правило, у діяльності тютора виділяють наступні основні функції, що визначають його обов'язки:
допомога тим, хто вчиться у їхньому професійному
самовизначенні
організаційне управління учбово-пізнавальною діяльністю
слухачів
розвиток учбово-пізнавального потенціалу слухачів
Отже, в розділі виконано огляд технологій дистанційного навчання, особливостей навчального процесу при використанні дистанційної освіти.
2 РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
2.1 Електронна пошта (e-mail)
Електронна пошта (ЕП) - це сукупність програмно-апаратних засобів, що забезпечують передачу повідомлень між комп'ютерами. Повідомлення можуть бути представлені як у формі звичайних текстів, так і в нетекстовій формі (програми, графіка, відео, звук), у відкритому чи зашифрованому виді. Час доставки листа може складати від кількох секунд до десяти хвилин і залежить, головним чином, не від відстані, а від кількості переходів з однієї мережі в іншу в процесі доставки, а також від організації служби ЕП у тій чи іншій мережі на шляху передачі повідомлення. Одержання електронних повідомлень, а також підготовка і відправлення відповідей на них можуть відбуватись