із заданими вимогами. Однак асинхронний характер переписування може створювати і деякі незручності, оскільки відповідь доводиться очікувати. У телеконференції, що проводиться в реальному часі, для зменшення часу очікування відповіді прийнято обмінюватися короткими повідомленнями в кілька рядків, при цьому час на підготовку відповіді обмежено. Порівнюючи два варіанти телеконференцій, необхідно відзначити також, що по електронній пошті та в "новинах" учасники можуть висилати ілюстративний матеріал, мультимедійну інформацію, що у деяких програмах текстових телеконференцій представити неможливо. Для того, щоб телеконференція здійснювалася відповідно з наміченими цілями, доцільно, щоб один з її учасників (звичайно, викладач чи тютор) виконував функції ведучого(адміністратора), в обов'язки якого входить стежити, щоб договорення не виходило за рамки розв'язуваних педагогічних задач створювати доброзичливу творчу атмосферу, спрямовану на досягнення мічених освітніх результатів. З огляду на, що on-line телеконференції допускають порівняно швидку реакцію всіх учасників не на обговорювані проблеми, а тривалі паузи і затримки, що виникають у ході конференції, знижують її ефективність, будь-яка телеконференція вимагає попередньої підготовки, як з боку ведучого, так і з боку інших учасників.
2.3 WWW-сервери. Проблема інтерактивності
Найбільш придатним для організації дистанційного навчання є гіпертекстове середовище World Wide Web (WWW) в Інтернеті, чи як його називають Web-середовище, що забезпечує інтеграцію усіх видів інформації і її транспортування на будь-які відстані. Таке середовище також має у своєму розпорядженні широкі можливості в плані надання універсального інтерфейсу. Зазначені переваги WWW дозволяють вирішувати цілий спектр завдань ДН, у тому числі завдань створення навчальних і тестових засобів, збереження і представлення навчальних курсів у будь-якому вигляді, комбінуючи текстові, графічні, аудіо і відео матеріали. Використання мови JAVA дозволяє створювати додатки, що завантажуються по мережі, що значно розширює можливості та полегшує роботу. При цьому забезпечується функціонування програмних засобів на різних платформах. Досвід маскування Web- середовища для організації дистанційного навчання показав, що навчальні матеріали, реалізовані в такий спосіб, не повинні бути "калькою" звичайних підручників і навчальних посібників, а повинні містити нові, не доступні в звичайному підручнику, дані. У числі таких особливостей, насамперед, слід зазначити засоби підтримки інтерактивності процесу навчання на основі знань.
Рисунок 2.2 – Система зберігання та подання знань
2.3.1. Інтерактивні Web-додатки
Застосування Web-технологій в сфері освіти тим ефективніше, чим вище ступінь інтерактивності. Досить надійно і ефективно зарекомендували себе такий інструмент надання Web-документам зазначених властивостей, як стандартні засоби мови HTML у сполученні з можливостями CGІ-додатків.Мова HTML (HyperText Markup Language, мова розмітки гіпертексту) – це розмітки, на якій створюються Web-сторінки. На відміну від традиційних мов програмування, HTML надає засоби опису формату документа, тобто в звичайний текст додаються спеціальні
2.3.2. Використання JAVA-технологій
Привабливість мови JAVA визначається її об‘єктно-орієнтованою моделлю, розвинутими засобами створення додатків , мобільністю коду, і найголовніше, здатністю JAVA- програм виконуватися на будь-яких комп‘ютерних платформах (багатоплатформеністю).При трансляції програм написаних на таких мовах, як Pascal, Fortran, C, компілятор обробляє вихідний текст програми і генерує код, готовий до виконання строго визначеній операційній системі, тобто така програма є платформо- залежною. Java- компілятор працює інакше. Він обробляє вихідний текст і створює проміжний байт-код, що не містить інструкцій, для даної операційної системи. Файл, що містить такий байт- може бути завантажений на будь-яку обчислювальну систему, що містить специфічний для неї Java-інтерпретатор. Це, власне, і забезпечить виконання програми. Завдяки компактності Java-байт-коду його можна відносно просто передати по мережі і надати користувачу необхідний додагок. Важливо відзначити, що Java-інтерпретатори, вмонтовані в Web-браузери забезпечують досить високий рівень безпеки, не дозволяючи такій Java- програмі виконувати процедури, що можуть загрожувати цілісності даних, які зберігаються на локальному комп'ютері. Мовою Java можуть бути написані додатки, виконувані як на локальному, так і на віддаленому комп'ютері. Java- додатки, написані для завантаження їх у Web-бравзер, одержали назва Java- аплети. Ці програми можуть виконувати найрізноманітніші дії і є прекрасним засобом розширення можливостей Web- браузера і Web- технологій в цілому, зокрема реалізації методик моделювання знань.
Рисунок 2.3 - Методика моделювання області знань
Зручність роботи з додатком Java-аплет полягає в тім, що користувачу необхідно мати лише Web- браузер, що підтримує функцію інтерпретації Jаva-коду. Такий "Web-Java" підхід нерідко називають мережевою моделлю , підкреслюючи тим самим, що користувач одержує доступ до додатку за допомогою підключення до мережі. Аналіз цього методу організації комп'ютерних обчислень показує, що він володіє цілим списком переваг у порівнянні з традиційним. Зокрема, користувачу не треба піклуватися про придбання й інсталяцію додатка на своїй локальній машині. Не треба вирішувати проблеми відповідності апаратної і програмної платформ . Управління й обслуговування таких мережних додатків набагато простіше і дешевше – адміністратор мережі повинен підтримувати в робочому стані додаток на одному – двох серверах, а не на декілька більше.
2.4 Медіасервери
Досягнення в області потокових технологій кодування і декодування відео зображення й аудіо інформації зробили реальним включенням відео до Web-сервісу. У принципі, вирішення проблеми доповнення Web-документа відео інформації можливо на основі двох різних моделей
сполучення функцій Web- і відеосерверів
організації двох самостійних, але взаємозалежних серверів.
Реалізації семантики блоків контенту
Рисунок 2.4 - Семантичний блок контенту
Другий варіант забезпечує більш широкі можливості управління
потоковим трафіком, знижує завантаження
