Багатосторонні конференції

Більшість сучасних засобів проведення відео конференцій як в Інтернет, і її ISDN розраховані на одночасну роботу кількох користувачів хоча б по декількох додатках. Проте можливість багатостороннього використання всіх додатків є рідкісним винятком. Прикладом цього є система Enhanced CU-SeeMe, коли кожен учасник конференції може одночасно як бачити, так і чути будь-яке число обраних на його власний розсуд учасників.

Кількість учасників конференції може сягати 100 чоловік. Для таких багатосторонніх конференцій потрібно спеціальний сервер (White Pine Reflector), з яким зв'язуються всі учасники конференції. При використанні пакету Microsoft NetMeeting у ході будь-якої багатобічної конференції лише два учасники можуть бачити і чути один одного. При цьому в спеціальному вікні програми відкривається загальний список учасників, де вказується, які два учасники в даний момент користуються мовним чи відео зв'язком, що є складовою архітектурного рішення.

Рисунок 2.7 - Архітектура програмного забезпечення системи дистанційного навчання

Програмно-апаратні засоби, призначені для роботи в ISDN (PictureTel Live і т.п.), як правило, також забезпечують можливість , в ту ж мить бачити на екрані комп'ютера, крім власного зображення, вікно одного з партнерів по відео конференції, у той час як чути можна всіх учасників. Зв'язок між учасниками здійснюється через спеціальний сервер (Multi-point Control Unit), забезпечуваний оператором телекомунікаційної мережі. При проведенні багатосторонніх конференцій є роль ведучого, котрий звичайно визначає черговість перехресних звукових і відео контактів. У ряді випадків (наприклад, у системі PictureТеІ Live) перехоплення активної ролі , тобто можливості бути не тільки почутим, але і видимим всіма учасниками, відбувається автоматично після вступу в аудіо дискусію і проголошення одної-двох фраз на досить високому рівні звуку. При багатосторонніх конференціях з можливістю встановлення лише попарних відео контактів особливо важливою може стати роль таких додатків, як вікно з уведенням текстової інформації із клавіатури.

2.6 Вибір технології навчання

Вибір тієї чи іншої технології для реалізації дистанційного навчання істотно залежить від великого числа обставин. Насамперед, обмежуючим фактором може виявитись недостатній рівень розвитку телекомунікаційної інфраструктури регіону, де знаходиться навчальний заклад, що здійснює професійної освітньої програми. Так, на жаль, у багатьох регіонах України не достатньо якісний та швидкий доступ до мережі Інтернет, щоб використовувати усі можливості, які надають сучасні технології для дистанційного навчання на основі сформованих груп контенту.

Рисунок 2.8 - Семантична модель контенту дистанційного курсу

Ще складніше виявляється реалізація комп'ютерного відео зв'язку. За рідкісними винятками можна л стріти оптоволоконний канал, ISDN, Radio Ethernet то що.. Проте, навіть у тому рідкісному випадку, коли можна вважати доступною будь-яку сучасну інформаційну технологію, важливим є визначення раціонального співвідношення традиційних технологій навчання (використання друкованих матеріалів, аудіо і відео касет і т.п.) та сучасних мережних технологій для реалізації ієрархії контенту.

Рисунок 2.9 - Ієрархічні та бінарні зв’язки в контенті

При цьому необхідно приймати до уваги і такий фактор, як труднощі зчитування обсягів інформації безпосередньо з екрана монітора. Важливим є і Раціональний вибір оболонок, власне, мережних технологій. Показовою в іншому відношенні є традиційна дискусія про місце комп'ютерного "використання засобів КВКЗ для реалізації технологій дистанційного навчання, накопиченого в СПБДТУ, можна визначити два варіанти їхнього

¦ застосування в реальному навчальному процесі:

Рисунок 2.10 - Визначення семантичних даних для певної ділянки навчального матеріалу

¦ Застосування КВКЗ у сполученні з іншими засобами ДН; при цьому, КВКЗ виступає як один із засобів інтерактивної взаємодії викладача і того, кого навчають (проведення консультацій, подача фрагментів курсів, з описом контенту).

Рисунок 2.11 - Опис контенту навчального матеріалу

¦ Автономне використання КВКЗ як основного засобу подачі навчального матеріалу (наприклад, читання лекцій, проведення семінарів).

Рисунок 2.12 – Тематичні групи контенту

Найбільш перспективним є, на мою думку, перший варіант. Використання в навчальному процесі тільки КВКЗ, незважаючи на всі переваги цього засобу комунікацій, не дозволить створити ефективне середовище навчання. Разом з тим, будучи підкріпленим іншими засобами і друкованими й електронними підручниками, аудіо і відео навчальними матеріалами, розповсюджуваними в системі WWW-серверів, спілкуванням викладача і слухача, за допомогою електронної пошти і т.д.), КВКЗ може помітно підвищити ефективність ДН, збільшити дидактичний потенціал такого комплексу, що відображено на моделі.

Рисунок 2.13 – UML діаграма комплексної моделі системи дистанційного навчання

Отже, розділі проведено аналіз інформаційних та телекомунікаційних технологій та їх застосування в дистанційному навчанні, а саме методів електронної почти, інтерактивних веб-додатків та java – технологій.

3 ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ОПИС СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

3.1 Особливості розробки навчальних матеріалів

Особа, що навчається по дистанційній формі повинна мати комплект навчально-методичних матеріалів, підручники і навчальні посібники в друкованому і/чи електронному виді (підручник, задачник, посібник з виконання лабораторних робіт тощо), а також методичні посібники для організації самостійної роботи з кожного предмету. Виходячи з відомих особливостей заочної форми навчання, можна запропонувати набір принципів розробки навчально-методичних матеріалів для дистанційного навчання. Деякі з них відомі з досвіду традиційного навчання, однак через їхню важливість вважаю за потрібне навести перелік ще раз:

1. Програма курсу повинна містити формулювання