Рисунок 3.1 – Структура навчальних курсів

2. Навчальні посібники повинні задовольняти вимоги коректного й однозначного використання термінів й умовних позначок. Необхідно витримувати стандартизовані позначення для величин, що були введені в дисциплінах та передують даному чи будуть використані в наступних курсах.

3. Навчальні матеріали в електронній формі повинні, по можливості, створюватися в іншому програмному середовищі яке слухач опанував у відповідних розділах курсу інформатики, що передує даній дисципліні. При використанні авторських програмних продуктів їхнє освоєння не повинне створювати істотне додаткове навантаження для слухача і відволікати його від змісту дисципліни.

4. Навчальні матеріали в електронній формі з використанням
гіпертекстового середовища повинні задовольняти вимогам простоти
навігації по системі ДН. У передмові до навчальних матеріалів
догідно пояснити умовні позначки, що застосовуються для посилань,
а також дати поради по раціональних прийомах навігації з
використанням гіперпосилань. Посилання повинні передбачати
можливість швидкого і цілеспрямованого пересування по навчальному
матеріалу.

5. При використанні в навчальних матеріалах гіперпосилань на ресурси мережі Інтернет та самої системи необхідно уникати посилань на Web-
ресурси, що вимагають порівняно великого часу завантаження.
Методичні посібники повинні бути побудовані таким чином, щоб особа, яка навчається могла перейти від діяльності, здійснюваної під керівництвом викладача, до самостійної діяльності, до максимальної заміни викладацького контролю самоконтролем. Тому вони повинні містити докладний опис раціональних прийомів описаних видів діяльності, критеріїв правельності рішень, рекомендації з ефективного використання консультацій.

Одна з найбільш розповсюджених помилок при створенні курсів ДН полягає у виконанні їх у вигляді електронної копії стандартних друкованих підручників. Інформаційні технології надають у розпорядження викладача могутній набір інструментів, що повинні ефективно використовуватися для досягнення цілей навчального процесу при дистанційному навчанні. З урахуванням вітчизняного досвіду розробки курсів ДН передбачується, що в найбільш повному варіанті навчальний курс ДН повинен включати:

1. методичні рекомендації з вивчення курсу

2. теоретичний матеріал:

практикум для вироблення умінь і навичок застосування
теоретичних знань із прикладами виконання завдань і аналізом
найчастіше вживаних помилок

віртуальний лабораторний практикум

довідковий матеріал, глосарій

систему тестування і контролю знань.

Реалізація кожної зі складових навчального курсу може варіюватися в залежності від предметної області і спеціальності, до яких відноситься даний курс. Наприклад, для технічних спеціальностей практикум може бути представлений у виді задачника, а для економічних спеціальностей - у виді інтерактивних ділових ігор і т.п.

Серйозною проблемою при використанні мережних технологій області інженерної освіти є створення віртуальних лабораторних практикумів. Важко уявити собі повноцінну підготовку фахівця з більшості інженерних спеціальностей без його ознайомлення з реальними фізичними приладами й установками, та одержання навичок роботи з ними. Мова може йти лише про глибоке вивчення студентом відповідних фізичних процесів на базі математичних моделей, що досить повно відбивають досліджувані реальні процеси І явища. Перспективним рішенням цієї проблеми представляється об'єднання достоїнств Web- і JAVA-технологій для реалізації таких моделей. Віртуальні лабораторії, зрозуміло, не є адекватною заміною реальної лабораторної установки, але можуть бути дуже корисним інструментом високоякісної підготовки студентів до інтенсивного виконання реальної програми роботи при короткочасному перебуванні студентів у стінах університету, чи великій завантаженості лабораторій.

Окремим напрямком у рішенні проблеми лабораторних практикумів є створення систем з мереженим віддаленим доступом до реальних лабораторних установок. У цьому випадку, власне кажучи, мова йде не про віртуальний, а реальний практикум розподіленого типу чи множинним доступом до управління реальними фізичними об'єктами, що забезпечує в реальному часі одержання слухачем на віддаленому комп'ютері результатів впливу на реальний об'єкт. Зрозуміло, таку досить складну технологію доцільно використовувати лише у випадку доступу до унікальних установок у рамках кооперації кількох університетів, зокрема, при реалізації концепції віртуального університету.

3.2 Алгоритмічна структура забезпечення функціонування дистанційного навчання

Програмні засоби самоорганізації, в межах поставленої задачі, є основним інструментом програмно-цільового підходу до навчання у заданій предметній області.

В рамках засобів виділено три функціональні групи:

- програмні засоби формування інформаційної бази системи базовий рівень системи;

- програмні засоби контролю знань і навчання з використанням модуля самоорганізації моделі знань процедурний рівень;

- програмні засоби формування вихідних документів функціональний рівень.

На першому етапі утворення програмних засобів контролю знань і навчання з самоорганізацією, що реалізують описаний підхід, розроблена структура програмно-інформаційної системи, яка представлена на рис. 3.2 з відповідними позначеннями:

1 – модуль первинного наповнення інформаційної бази (Start);

2 – модуль контролю знань та навчання (Teach);

3 – модуль класифікації (Ans);

4 – модуль інтерфейсу до прикладних навчаючих програм (Inten);

5 –модуль оптимізації інформаційної моделі предметної області дисципліни (Opt);

6 – модуль самоорганізації моделі знань (MСMЗ);

7 – модуль формування вихідних документів (Shapt);

8 – модуль довизначення (Sampl );

В структурі програмних засобів реалізовані зв’язки типу:

FSPO - формалізована структура предметної області дисципліни.

Set - інтегрувати в структуру існуючої макроінформаційної бази повну інформацію про предметну область дисципліни;

Set2 - інтегрувати в структуру існуючої макроінформаційної бази інформацію про предметну область дисципліни;

Map - відображення знань особи, що навчається, на структуру макроінформаційної моделі;

Res - повернення зміненої макроінформаційної моделі модуля контролю знань та навчання;

Send - передача