Рисунок 3.9 - Схема алгоритму модуля самоорганізації моделі знань (MСMЗ)

Система задає питання і після кожної відповіді обчислює значення визначеності макроінформаційної моделі знань особи, що навчається. Якщо ця визначеність досягає якоїсь наперед заданої величини, то процес завершується, а величина вибирається від типу та цілей контролю (час, за який потрібно провести опитування, точність та інше). Схема алгоритму сутності кожного питання представлена на рис.3.10, де і – індекс питань, що мають зв’язки з базовими дисциплінами.

Рисунок 3.10 - Схема алгоритму сутності кожного питання в макроінформаційній базі

В залежності від методів контролю можуть бути використані статичний критерій (наперед задана величина t) або динамічний критерій (t) за декілька питань (t не перевищила деякого порогового значення). Сутність кожного питання в макроінформаційній базі зв’язана не тільки з цією дисципліною, а й з базовими дисциплінами. Після того як тестування закінчено, можна визначити групу питань базових дисциплін, що потребують доопрацювання шляхом обчислення визначеності сутності питань макроінформаційної моделі знань особи, що навчається.

Shapt - модуль формування вихідних документів. Його функція полягає в тому, щоб брати результати опитування і видавати їх у вигляді документів різних форматів для подальшого використання поза межами системи. Можливе формування наступних документів.

Opt - модуль оптимізації інформаційної моделі предметної області дисципліни. Його функція – видалення малозначущих елементів інформаційної бази, тобто вузлів, в яких визначеність менша порогового елемента (воно може бути різне, в залежності від цілей, які поставлені при оптимізації). Основа модуля оптимізації – це порогове визначення елемента (рис. 3.11), по якому виконується оптимізація інформаційної бази, що залежить від декількох параметрів, наприклад, по розміру, по необхідності і т.д. Перелічені модулі входять в склад програмно-інформаційної системи, призначеної для розв’язку задач автоматизованої обробки інформації для контролю знань та навчання.

Sampl - модуль довизначення, який займається добудовою зв’язків у процесі навчання викладачем. В зв’язку з тим, що інформаційна база не є статичною, викладач має право довизначити базу в діалоговому режимі. Тобто, він створює додаткові питання, прив’язує їх до існуючих сутностей бази, після чого система автоматично перебудовує базу. Викладач вносить питання, задає вірогідність визначення кожної відповіді, вказує зв’язки між питаннями та існуючими сутностями інформаційної бази. Після чого обчислення зміни визначеності макроінформаційної моделі знань особи, яка навчається, буде виконуватися із врахуванням цих зв’язків. Дане питання буде автоматично включено при пошуку найбільш дієвого фактора для макроінформаційної моделі. Схема алгоритму модуля представлена на рис. 3.12.

Управління процесом функціонування перелічених модулів АСКЗН покладається на ядро системи KON (рис.3.13), що забезпечує необхідну системність реалізації підходу до питань утворення і використання в рамках прикладних задач програмних засобів збирання, збереження і обробки інформації. В наступних версіях системи намічається режим навчання, який можна реалізувати з організацією процесу адаптації структурних зв’язків системи до “поведінки” особи, що навчається.

Рисунок 3.11 - Схема алгоритму модуля оптимізації інформаційної моделі

Рисунок 3.12 - Схема алгоритму модуля довизначення

Перелічені модулі входять в склад програмно-інформаційної системи, призначеної для розв’язку задач автоматизованої обробки інформації для контролю знань та навчання.

Рисунок 3.13 - Схема взаємодії програмних засобів

автоматизованого контролю знань та навчання

Розробка навчальних курсів у мультимедіа середовищі є тривалим і складним процесом, тому важливо добре уявляти собі всі основні етапи створення комп'ютерного навчального курсу і прийнятні для кожного етапу розробки рішення. На попередньому етапі здійснюється вибір навчального курсу для представлення в мультимедіа середовищі. Тут мають бути враховані вже існуючі курси з даної дисципліни, підраховані передбачувані витрати і час, необхідні для створення курсу, а також його можлива аудиторія, якій адресований курс. Тип аудиторії дозволяє визначити загальні вимоги до мультимедіа-курсу. Загальноосвітні курси повинні враховувати особливості навчання, пов'язані з різним рівнем загальної підготовки тих, кого навчають, і рівнем їхніх комп'ютерних знань, що може вимагати введення засобів попереднього тестування для оцінки наявних знань і підстроювання системи для оптимального викладу. Курси фахової освіти повинні враховувати рівень підготовки, давати можливість не повторювати уже відомі теми, забезпечувати наявність інформації в даній предметній області.

На підготовчому етапі передбачається написання тексту курсу, підбір ілюстративного і довідкового матеріалу, створення ескізів інтерфейсу і сценарію навчальної програми, а. також сценаріїв окремих блоків (анімаційних фрагментів, відеофрагментів, програм, що реалізують комп‘ютерне моделювання, блоків перевірки знань і т.п.). На цьому ж етапі при бажанні (чи необхідності) розробляються різні варіанти представлення навчального матеріалу (як за формою, так і по змісту) у залежності від психологічного типу того, кого навчають. У цьому випадку необхідним може виявитися проведення вхідного психологічного тестування. При роботі з текстом навчального курсу необхідно викопати його структуризацію з визначенням точного переліку всіх необхідних тем, що повинні бути викладені в даному курсі, розподілом на глави, параграфи і т.п. Кожен розділ і весь навчальний курс у цілому досягнуть мети, якщо від початку зазначено, які знання