У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Команда виклику функціонує так: значення фактичних пара-метрів присвоюються відповідним формальним параметрам процедури, виконується процедура, визначаються параметри-результати, значення яких надаються (повертаються) відповідним фактич-ним па-ра-метрам у команді виклику. Змінні, описані в розділі описів основної програми, наз. глобальними. Вони діють у всіх підпрограмах, з яких складається про-грама. Змінні, описані в розділі описів конкретної процедури чи функції, наз. локальними. Вони діють тільки в межах даної про-це-дури чи функції. Процедури можуть отримувати і повертати значення не тільки через параметри-результати, але й через глобальні змінні. Тому списків параметрів у п-рі може не бути.

Функції (function). Функція, на відміну від процедури, може повертати в місце виклику лише один результат простого стандарт-ного типу. Загальний опис функції:

function <назва>(<список формальних параметрів>) : <тип функції>;

<розділи описів і оголошень функції>;

begin

<розділ команд функції, де має бути така команда: назва:=вираз>

end; У розділі команд функції має бути команда присвоєння значення деякого виразу назві функції. Результат функції поверта-ється в основну програму через її назву. Виклик функ-ції здійс-ню-ється лише з виразів так: <назва>(<список фактичних параметрів>)

9.Файлові типи даних. Організація числових та текстових файлів у мові ТР

Часто виникає потреба опрацьовувати інформацію, розташо-вану на зовнішніх но-сіях (на дисках). Прикладами таких даних є інформація про успіш-ність студентів, розклад руху транспорту, адресні книжки.

Файл - це сукупність даних, які розташовані на зовнішньому носії. Дані у файлі назива-ються елементами. Кіль-кість даних, на відміну від масиву, під час описування файлу не зазначають. Еле-мент файлу не має індекса. Тип елементів може бути як простим, так і складеним, але не може бути файлом.

Файловий тип даних описують у розділі описів типів так: type <ім’я типу>=file of <базовий тип>;

або безпосередньо у розділі огол-ня змінних: var <список змінних>: file of <базовий тип>;

П-д. type myfile = file of integer;

list = file of string[20];

var file1, file2: myfile; druzi: list;

komanda: file of boolean;

Дії з файлами. Для того, щоб знайти потрібний елемент файлу, необхідно послідовно переглянути всі попередні. Це нази-ва-ється послідовним доступом до файлу. Для опрацювання файлу його необхідно відкрити, виконати не-обхідні дії та закрити. Для визнач. кінця файлу є стандартна логічна функція eof (<ім’я файла>). Значення цієї функції буде true, якщо досягнуто кінець файлу. Файл можна відкрити лише або для читання, або для запи-су-ван-ня в нього інформації. Для роботи з файлами є такі команди:

assign(<ім’я файлу>,<зовнішнє ім’я>) - налагоджує зв’язок між іменем файлу і файлом на зовнішньому носії;

reset(<ім’я файлу>) - відкриває файл для читання з нього даних;

read(<ім’я файлу>,<ім’я змінної>) - читає (вводить) дане з файлу в оперативну пам’ять;

close(<ім’я файлу>) - закриває файл;

rewrite(<ім’я файлу>) - відкриває файл для записування в нього даних;

write(<ім’я файлу>,<ім’я змінної>) - записує (виводить) дане у файл.

Текстові файли. Дані у типованих файлах, описаних вище, певним чином кодуються комп’ютером. Ці файли не можна реда-гувати або переглядати за допомогою звичайного тексто-вого редак-тора. Тому, окрім типованих, використо-вують текстові фай-ли, які не мають такого недоліку.

Елементами текстових файлів є рядки (послідовності символів: букв, цифр, знаків та пропусків). Такий файл можна створювати та реда-гувати за допомогою текстового редак-то-ра. Розмежовувачем між елементами файлу є пропуск. Уведення кож-ного рядка закінчу-ється натисканням на клавішу вводу. Для перевірки чи є символи у рядку викор. функцію eoln(<ім’я файлу>). Текстові файли опис. у розділі опису змінних так: var <список імен змінних> : text; Дані з рядка текстового файлу можна зчитати за допомогою команд:

read(<ім’я файлу>, <список парам.>);

readln(<ім’я файлу>, <список парам.>);

дія яких була описана вище. Різниця між цими командами така: під час виконання команди readln зайві дані у рядку ігноруються і на-ступна команда read чи readln буде зчитувати дані з наступного рядка. Рядок текстового файлу можна створити за допомогою звичайного текстового редактора або програмним способом за допомогою команд:

write(<ім’я файлу>, <список виразів>);

writeln(<ім’я файлу>, <список виразів>);

На відміну від звичайних файлів у текстовий файл можна дода-вати (дописувати) дані. Для цього замість процедури rewrite використовують процедуру append(<ім’я файлу>);

10. Успадкування, поняття та способи її підтримки в мові C++.

Успадкування – процес, в результаті якого один об’єкт може успадковувати властивості іншого об’єкту. Можна створити ієрархію класів, що дозволяє розділити великі потоки інформації на складові частини і керувати ними окремо. Це здійснюється шляхом створення базових класів, які інкапсулюють найбільш характерні властивості об’єктів та похідних класів, які виражають конкретні особливості того чи іншого об’єкта. Наприклад: Базовий клас – транспортний засіб; похідний клас – автомобіль; другий похідний клас – легковий автомобіль. Успадкування буває однорівневе і багаторівневе (наслідування властивостей декількох базових класів).

13.Базові типи даних, приведення типів в мовах С/С++.

Усі даін, які беруть участь в розв’язуванні задачі, ретельно класи-фікують за типами. Тип визначає допустимі значення даного, операції, які можна над ним виконувати, й обсяг оперативної пам’яті, який резервується для нього. Обсяг може залежати також від різновиду операційної системи комп’ютера. Визначити, який обсяг пам’яті компілятор надає даному того чи іншого типу, можна за допомогою команди sizeof(<назва типу>). П-д: cout << sizeof(short int) виведе на екран монітора цифру 2. Це означає, що дане типу short int займає в пам’яті 2 байти.

Типи: 1) char – символьний - займає не менше 1 байта (-127 - +127); 2) int – ціле число – не менше 2 байт (-32767 - +32767); 3) float – числа з плаваючою комою – не менше 4 байт та 6 значущих цифр (3,4*10-38 – 3,4*1038); 4) long – ціле


Сторінки: 1 2 3 4 5