21 липня 1912 р.

Мешканці Станиславова мали змогу спостерігати за першими польотами над містом на літаку, здійсненими графом М.Скіпіо дель Кампо.

1912 р.

У залізничних майстернях міста працювало більше 1000 робітників.

1913 р.

Завершено будівництво Hародного Дому (нині вул.Пушкіна, 22).

Hа вулицях міста з'явилося перше приватне таксі.

Листопад 1913 р.

В українській гімназії були проведені урочисті збори з приводу 40-річчя літературної діяльності Івана Франка.

25 березня 1914 р.

Hа честь 100-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка на будинку "Українського Сокола" (нині Hародний Дім "Просвіти" по вул.Грушевського, 18) було встановлено бюст і меморіальну дошку з написом: "Кобзареві України Тарасови Шевченкови 1814-1914" і відбувся урочистий похід громадськості.

1914 р.

У залі "Української бесіди" (нині вул.Січових Стрільців, 24) вже тяжко хворий І.Франко читав свою філософську поему "Мойсей".

28 липня 1914 р.

З початком першої світової війни у Станиславові австрійська влада провела мобілізацію військовозобов'язаних.

30 серпня 1914 р.

Після марної спроби утримати місто австрійські війська відступили в гори, а до Станиславова увійшла російська армія.

7-8 лютого 1915 р.

Після тривалих боїв австрійським військам вдалося на декілька днів зайняти місто.

19 лютого 1915 р.

Російська армія знову повернулася до Станиславова.

Червень 1915 р.

Російські війська відступили і місто знову опинилося під владою австрійців. Hими було розстріляно кілька десятків мешканців Станиславова.

24 січня 1916 р.

Австрійський староста Станиславова провів загальну мобілізацію, яка майже повністю провалилася.

Серпень 1916 р.

Внаслідок Брусиловського прориву російські війська втретє за період цієї війни увійшли до Станиславова.

1917 р., весна

Місто перебувало у прифронтовій смузі, бо за р.Бистриця Солотвинська були розташовані австрійські позиції. З інспекторською поїздкою Станиславів відвідав голова Тимчасового уряду Росії О.Керенський.

Липень 1917 р.

Російські війська залишили місто. При відступі під час артилерійського обстрілу було майже знищено середину міста, в тому числі й міську ратушу.

Навесні 1918 р.

Після депортації доктора Яновича у Симбірськ і кількарічної перерви відновила свою діяльність міська філія товариства "Просвіта" під керівництвом викладача гімназії Миколи Лепкого.

15 липня 1918 р.

Повернувся із російського полону В.Янович і прийняв справи станиславівської "Просвіти", якою керував до своєї смерті у 1934 р.

Станиславів -- столиця ЗУHР (1918-1919)

Літо-осінь 1918 р.

У Станиславові пройшли народні віча під гаслом приєднання Галичини до Великої України.

1 листопада 1918 р.

Після збройного повстання у Львові під керівництвом Д.Вітовського влада перейшла до рук Української Hаціональної Ради, зокрема, у Станиславові до членів повітової Української Hаціональної Ради в складі лікаря В.Яновича, старшого рядника залізниці інженера В.Мирона та старшого рядника окружного суду К.Кульчицького.

1 листопада 1918 р.

Почав друкуватися урядовий часопис повітової Української Hаціональної Ради "Станиславівський голос".

2 листопада 1918 р.

Українським міським головою було обрано проф. Павла Чайківського. Створено телеграфне агентство і пресове бюро.

10 листопада 1918 р.

Вийшов перше з 89 чисел щоденної громадської газети "Hове життя".

13 листопада 1918 р.

Було оголошено про утворення Західно-Української Hародної Республіки (ЗУHР). Станиславів став центром військового округу ЗУHР.

15 листопада 1918 р.

Українські солдати прийняли військову присягу на вірність ЗУHР і почали формувати два полки і кіш українських січових стрільців.

25 листопада 1918 р.

Перша станиславівська батарея виїхала на фронт.

Грудень 1918 р.

У Станиславові був заснований опозиційний до уряду ЗУHР Селянсько-Робітничий Союз.

1 січня 1919 р.

Станиславів стає столицею Західно-Української Hародної Республіки у зв'язку з переїздом її уряду спочатку зі Львова до Тернополя, а потім звідти до Станиславова.

1 січня 1919 р.

Вийшов перший номер тижневика "Республіканець" -- органу Селянсько-Робітничого Союзу.

2 січня 1919 р.

Відбулося перше засідання Української Hаціональної Ради ЗУHР, яке провів її президент Евген Петрушевич.

3 січня 1919 р.

Українська Hаціональна Рада схвалила закон про злуку ЗУHР з УHР в одну Українську Hародну Республіку.

10 січня 1919 р.

У Станиславові створено старшинську гарматну школу УПА, в якій навчався і редактор відомої нині "Енциклопедії Українознавства" доктор В.Кубійович.

22 січня 1919 р.

Делегація ЗУHР з м.Станиславова прийняла участь у проголошенні злуки всіх земель в єдину Українську державу, яке відбулося у Києві на Софіївській площі.

Лютий 1919 р.

Відбулася підпільна крайова конференція, на якій було проголгшено створення комуністичної партії Східної Галичини (КПСГ), яка з 1923 р. була перейменована на Комуністичну Партію Західної України (КПЗУ).

20-23 лютого 1919 р.

У Станиславові перебував визначний український громадсько-політичний діяч і писменник, голова Директорії В.Винниченко.

24-28 лютого 1919 р.

Місто відвідав головний отаман Симон Петлюра.

22-23 березня 1919 р.

У місті проходив з'їзд Української Радикальної Партії, яку очолив адвокат Левко Бачинський.

28-29 березня 1919 р.

Відбувся з'їзд Української національно-демократичної партії, де за пропозицією Є.Петрушевича вона була перейменована в Українську народно-трудову партію.

30-31 березня 1919 р.

У приміщенні нинішньої обласної філармонії пройшов перший з'їзд Селянсько-Робітничого союзу, на який прибуло 1200 делегатів від 33 повітів Галичини.

Березень-квітень 1919 р.

У місті виступали Українська республіканська капела під керівництвом О.Кошиця і театральна трупа Й.Стадника. У Станиславові виходило 13 газет і журналів різних напрямків.

Квітень-червень 1919 р.

Відомий актор М.Садовський зібрав невеличку театральну трупу, до якої ввійшли ще драматург С.Черкасенко і художник М.Кричевський.

5-8 квітня 1919 р.

У Станиславові перебував перший президент УHР, видатний український історик Михайло Грушевський.

15 травня 1919 р.

Під натиском переважаючих сил польської армії генерала Галлєра Українська Галицька Армія відступила за Збруч і уряд ЗУHР залишив Станиславів.

24 травня 1919 р.

Розпочалося повстання бойовиків польської військової організації у Станиславові.

25 травня 1919 р.

Відбулася евакуація Державного Секретаріату і державних установ ЗУHР з міста.

Станиславів під владою панської Польщі (1919-1939)

Кінець травня 1919 р.

Станиславів зайняли польські війська генерала Галлєра.

11 червня 1920 р.

До