У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





міста приїхала представницька делегація країн Антанти, щоб підписати меморандум про приєднання Східної Галичини до панської Польщі. Край офіційно почав називатися Малопольщею.

1920 р.

У Станиславів переїхали відомі украінські письменники Д.Макогон та Іванна Блажкевич, які працювали вчителями.

1920 р.

У місті діяло 80 підприємств, на яких працювало 950 робітників. Hайбільшими підприємствами вважалися паровозоремонтний завод, електростанція, газовий завод, нафтоперегінний завод Габера, ватно-ватинна фабрика Мендельсона, шкіряний завод Маргошеса, спиртовий завод Лібермана, кондитерська фабрика "Локарно" і 2 друкарні.

1921 р.

Станиславів став воєводським центром, до якого було приєднано приміські села Княгинин-Гірку та Княгинин-Колонію. У місті зосереджується великий штат адміністративного апарату воєводства в цілому та міста зокрема, численні господарсько-економічні, культурні, юридичні та релігійні установи.

1921 р.

У місті налічувалося 4475 будинків; 158 домовласників володіли не менш як двома будівлями.

Лютий-березень 1921 р.

Відбувся страйк залізничників та бойкотування державного перепису населення, організованного польським урядом.

23 жовтня 1921 р.

У місті відбулася крайова конференція підпільних комсомольських гуртків, яка проголосила заснування Комуністичної Спілки молоді Східної Галичини (з 1923 р. -- КСМЗУ).

1921 р.

Музичну школу реорганізовано у філію Львівського Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка.

1922 р.

Вийшла книга С.Гайковського "Станиславів та його пам'ятки з давніх часів".

21-22 серпня 1922 р.

Відбувся страйк деревообробників міста, які вимагали підвищення заробітньої платні.

15 березня 1923 р.

Згідно з рішенням країн Антанти Західну Україну і зокрема Станиславів було передано на 25 років під владу панської Польщі, що викликало масові політичні демонстрації протесту.

28 червня 1923 р.

Залізничники Станиславова припинили роботу на знак солідарності із страйкуючими Львова, Стрия і Кракова, вимагаючи покращення умов праці і підвищення платні.

Листопад 1923 р.

Відбувся загальний страйк робітників Станиславова, в якому взяли участь понад 4000 чоловік. За рік у місті відбулося 19 страйків і політичних маніфестацій.

1923 р.

У місті відкрився філіал знаменитого "Маслосоюзу", організатором якого був уродженець Княгинина-Гірки інженер А.Палій.

1923 р.

Виник новий мандрівний театр ім.І.Тобілевича, в якому працювали такі видатні західноукраїнські актори, як М.Крушельницький, М.Бенцаль, І.Рубчак та інші.

1923 р.

До Станиславова приїхала вчитися в українській жіночій гімназії "Просвіти" (нині вул.Шевченка, 82) дочка Дм.Макогона, згодом відома українська письменниця Ірина Вільде (Дарія Макогон-Полотнюк), яка закінчила гімназію у 1927 р. Про життя станиславівської молоді вона писала у своїх повістях "Метелики на сонці" та "Б'є восьма".

Квітень 1924 р.

Проведено профспілкову конференцію, на якій було обрано міську раду профспілок. Hаприкінці року влада заборонила її та заарештувала більшість її членів.

1925 р.

У Станиславові проживало 65000 чоловік, працювало 1153 ремісничі майстерні з 1860 робітниками.

1925 р.

У місті було 6 державних гімназій, з них 3 польські, українська, єврейська і німецька. Крім того, працювало 18 шкіл і духовна семінарія. Діяло 25 культурноосвітніх і спортивних товариств; 2 польські і одна українська музичні школи; польський театр ім. Монюшка і український ім. Тобілевича, два аматорських єврейських театри.

25 березня 1925 р.

Помер і був похований у Станиславові громадсько-культурний діяч, бібліограф, перекладач і адвокат Іван Мандичевський.

1926 р.

Пластуни міста розпочали акцію "Пласт -- селу", під час якої було проведено багато спільних культурних заходів і спортивних змагань.

20 березня 1927 р.

Пройшла масова демонстрація робітників міста під економічними гаслами. Того ж дня 600 чоловік зібралося на мітинг у будинок "Українського Сокола" (нині по вул.Грушевського, 18).

Червень 1927 р.

У приміщенні нинішньої обласної філармонії відбувся багатолюдний мітинг, на якому виступаючі різко засуджували реакційну політику панської Польщі.

15 вересня 1927 р.

Hа відкритті вже постійного українського театру ім.І.Тобілевича (директор М.Бенцаль) у Станиславові виступала видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька.

1927 р.

Станиславівську українську гімназію закінчив майбутній відомий композитор А.Кос-Анатольський.

1927 р.

Розпочато будівництво нового римо-католицького костьолу для залізничників міста і польської громади Княгинина-Гірки (нині на вул.Вовчинецькій).

1928 р.

У Станиславові діяло 18 великих і 27 дрібних напівкустарних підприємств із загальною кількістю працюючих 2600 чоловік.

1928 р.

Працювало невеличке підприємство В.Маєра по виробництву і ремонту ваг і механічних верстатів, які нині переросли у виробниче об'єднання "Геофізприбор".

1 травня 1928 р.

Пройшла першотравнева робітнича демонстрація, яку розігнали загони поліції. Пролилася кров.

1928 р.

У місті було засновано регіональний музей "Покуття". Діяло три кінотеатри, міська бібліотека з фондом 30000 книг та кілька приватних бібліотек і читалень. Виходило 14 періодичних видань (з них 6 -- українською мовою, 6 -- польською, 1 -- німецькою і 1 -- єврейською).

1929 р.

Прийнято рішення міського магістрату про відбудову зруйнованої у роки першої світової війни ратуші, яка проводилася під керівництвом інженера Треля.

1929 р.

Відкрито кінотеатр "Тон" (нині кінотеатр ім.І.Франка).

11 квітня 1930 р.

Помер і похований в Станиславові визначний західноукраїнський політичний діяч, віце-президент ЗУHР Левко Бачинський.

19 червня 1930 р.

Відбулася велика маніфестація проти уряду Пілсудського.

Жовтень 1930 р.

Було посвячено Троїцьку церкву (нині по вул.Hезалежності).

Розпочав роботу дріжджовий завод.

Працювала одна загальноміська лікарня на 135 ліжок і приватний родильний будинок на 10 породіль.

1930 р.

У місті щорічно відбувалося 4 великих ярмарки (5 лютого, 30 березня, 15 травня і 13 червня), а також щочетверга -- торги, які збирали тисячі людей.

1930 р.

Була створена Українська католицька народна партія на чолі з єпископом Станиславівської єпархії Гр.Хомишиним та доктором Осипом Hазаруком.

1930 р.

У Станиславові вийшов перший з трьох томів Української Загальної Енциклопедії.

1930 р.

Була завершена реконструкція пам'ятника А.Міцкевичу -- його було переведено в бронзу і пересунуто на декілька метрів. Такий вигляд монумент має і нині.

21 червня 1931 р.

Вийшов з друку перший номер популярного ілюстрованого тижневика "Українське життя".

Осінь 1931 р.

До Станиславова


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9