- дизельного пального | 3.0 | 3.0

1.1.1Водні ресурси.

Область розташована в посушливій зоні, де випадає незначна кількість опадів. Середній багаторічний міс-цевий стік малих річок складає 0,57 км3 (1% від місцевого стоку України) і знижується у маловодні роки в кілька разів. Поверхне-вий стік області формується в основному за рахунок транзитно-го притоку вод річок Південний Буг та Інгул, а також водоводу Дніпро-Миколаїв. У цілому в області транзитний стік перевищує місцевий у 6-9 разів залежно від водності року. По водозабезпе-ченості місцевим стоком область займає одне з останніх місць у державі. В середній рік водозабезпеченість на одного жителя складає 0,44 тис м3, що нижче середньореспубліканського показ-ника в 2,4 рази. Зовсім незначні запаси підземних вод — 0,17 км3.

Враховуючи значний водний дефіцит області, в перспек-тиві забезпечення регіону водними ресурсами буде здійснюва-тись за рахунок прилеглих територій. Єдиною можливістю по-кращити водозабезпечення за рахунок власних ресурсів є заїко-муляція води у водонадлишкові роки до природних та штучних водосховищ, яких в області нараховується більше 10.

1.1.2Лісові ресурси.

Область не має значних лісових ресурсів. Існуючі тут лісові масиви штучного походження і промислового значення не мають, а виконують в основному середовище захисні й санітарно-гігієнічні функції. Загальна площа під лісами та іншими лісовкритими землями складає 120,4 тис. га або 5,2% за-гальної площі земель (суші). В породному складі переважають твердолистяні (62,8%) і хвойні (33%) породи. На півночі області зустрічаються буєрачні ліси — насадження з дуба, тополі, акації, клена, на берегах Бугського лиману — невеликі ділянки соснових лісів. Для вікової структури характерне переважання молодняків і середньовікових насаджень, стиглі і перестояні площі склада-ють всього 1,8%. За народногосподарським значенням більшість лісів (92%) віднесені до категорії захисних і лише 8% використо-вуються для оздоровлення.

Потреби області в деревині за рахунок власних ресурсів задовольнити не можна, тому майже 98% лісової сировини вво-зиться в область з північних та Карпатського районів України, а також з Росії.

1.1.3, Мінерально-сировинні ресурси.

Корисні копалини на території області представлені значними запасами сировини для промисловості будівельних матеріалів. Загальнодержавне зна-чення мають родовища різнокольорових гранітів, які відрізня-ються широкою кольоровою гамою і високими декоративними якостями. З них виробляють декоративно-облицювальні матері-али. Всього в області 8 родовищ, з них 6 розробляється. Серед інших будівельних матеріалів домінують розвідані запаси будівельного каменю — 35 родовищ (17 розробляється), ма-теріалу для виробництва бутощебеневої продукції. В області зо-середжені значні запаси сировини для виробництва цементу, кар-бонатні та глинисті породи.

Промислове значення мають поклади вапняків, гнейсів, кварцових пісків і глини для виробництва вапна, цегли, дорожніх матеріалів. На території області розвідані запаси кобальтово-нікелевих руд, мінеральної води, лікувальної грязі.

1.1.4.Рекреаційні ресурси.

Регіон характеризується тривалим теплим періодом з температурою більше 15°С. Основними при-родними рекреаційними ресурсами в є морські піщані пляжі, про-тяжність яких складає більше як 70 км, у тому числі приглибинні пляжі — 57 км. Рекреаційну діяльність можливо також розвивати на берегах Південного Бугу і водосховищ.

1.2. Людський потенціал.

Кількість населення області за ста-ном на 1 січня 2001 р. становила 1286,8 тисяч або 2,6% від загаль-ної кількості в Україні. Густота населення — 52 особи на 1 км2. В області, як і загалом в Україні, спостерігається процес депопу-ляції. В 2000 р., порівняно з 1990-м, населення регіону скоротило-ся на 3,3%. Протягом останніх років область має від'ємний при-родний приріст, який у 2000 р. становив мінус 7,7, а в цілому в Ук-раїні — мінус 9,3. Коефіцієнт народжуваності в області в 2000 р. складав 7,9%, смертності — 15,6%. Ці показники вищі у сільській місцевості, де традиційна багатодітність, але рівень клінічно-ам-булаторного обслуговування нижчий, ніж у містах. Населення об-ласті скорочується також за рахунок механічного руху. Так, у 2000 р. за рахунок міждержавної міграції населення області скоро-тилося на 1,4 тис, міжрегіональної — на 0,7 тисяч осіб. Основні міграційні маршрути пов'язують населення області з великими промисловими вузлами Дніпропетровської й Одеської областей.

У статевій структурі населення області традиційно перева-жають жінки. Так, у 2000 р. співвідношення чоловіків і жінок скла-дало 600 до 6873, на одну тисячу жінок припадало 873 чоловіки.

За національним складом область, як і більшість регіонів півдня України, є багатонаціональною, що пояснюється перш за все історичними особливостями заселення і освоєння земель ук-раїнського Причорномор'я. Основну частку — 75,6% від загальної кількості населення — становлять українці, крім того в області проживає значна кількість росіян, болгар, гагаузів, білорусів.

Основне джерело формування трудових ресурсів облас-ті — це населення в працездатному віці. У ретроспективному періоді, починаючи з 1991 року, кількість цієї групи громадян постійно зменшується. Трудові ресурси області в 2000 році стано-вила 732,5 тис. осіб, тобто порівняно з 1995 роком цей показник зменшився на 5,2%. Питома вага трудових ресурсів у загальній кількості населення у 2000 році складала 61,2%.

Ситуація на ринку праці області, як і загалом у державі, є нестабільною. Пропозиція робочої сили значно перевищує попит

на неї. Так, у 1999 р. погреба підприємств у робочих місцях склала 1,2тисячі, на кожну з цих вакансій претендувала 31 особа. В 2000 р. цей показник дещо знизився і становив 21 особу. При умові поглиб-лення стабілізаційних процесів в економіці пропозиція робочої си-ли на ринку праці буде знижуватися, а попит на неї — зростати.

Загальний рівень безробіття в області у 2000 році стано-вив 14,7. Цей показник нижчий для чоловіків, оскільки вони є ос-новою робочих колективів на підприємствах суднобудування та виробництвах будівельних матеріалів, які останнім часом почали