Експортний потенціал забезпечують перш за все підпри-ємства металургії та машинобудування. Найважливішими торго-вими партнерами області є країни СНД, зокрема Росія, частка яких складає близько 60% зовнішньої торгівлі. Крім того, регіон має тісні економічні зв'язки з Туреччиною, Грецією, Кіпром.

У 2000 році дещо зросли і обсяги прямих іноземних інве-стицій, що надходять до області. В цілому їх приріст порівняно з минулим роком склав 10 млн. дол. США. В майбутньому для ак-тивізації міжнародних економічних зв'язків, збільшення обсягів іноземних інвестицій у Миколаєві планується створити вільну економічну зону.

2.4. Екологічна ситуація.

Екологічна ситуація в області досить напружена. Про-мисловий комплекс і багатогалузеве сільське господарство здійснюють значний негативний вплив на довкілля. Незважаючи на те, що обсяги виробництва продукції в області за останні де-сять років значно знизились, ступінь техногенного навантаження на основні складові екосистеми залишається суттєвим. Очевид-ним проявом екологічного неблагополуччя є смертність населен-ня, яка останнім часом має тенденцію зростання і в 2000 році ста-новила 15,6 осіб на одну тисячу жителів.

За станом на 2000 р. викиди шкідливих речовин стаціо-нарними джерелами забруднення склали 11,4 тис. тонн, з них га-зоподібні та рідкі речовини — 75%. У середньому річні викиди в атмосферу одного підприємства становлять 35 тонн. З пересув-них джерел забруднення найбільшу кількість викидів здійснює автомобільний транспорт. Загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря становить у 2000 р. 26,7 тис. тонн.

Вміст сульфатів в атмосферних опадах в середньому в області становить 19-24, азоту — 2-3 мг/л.

Позитивним є відсутність у 2000 р. випадків залпових за-бруднень навколишнього середовища.

Значний вплив на довкілля в області має сільське госпо-дарство. В структурі сільськогосподарських угідь не витримані пропорції, необхідні для встановлення системи раціонального землекористування. Так, з усієї площі угідь рілля становить 85,8%, а сіножаті та пасовища — 0,01%. Такий розподіл земель, де багаторічні насадження значно поступаються по зайнятій площі перед культурами рільництва, незмінно призводить до погіршення якості ґрунтів, поширення процесів водної та еолової ерозії. Позитивні зміни такого становища можуть відбутися ли-ше внаслідок реструктуризації посівних площ за рахунок збільшення частки сінокосів і пасовищ та відповідного скорочен-ня ділянок, що використовуються у рільництві. Значні вигоди дасть також розширення обсягів робіт по фітомеліорації, особли-во в тих районах області, де ситуація найбільш небезпечна і про-цеси дефляції прогресують, через велику площу ріллі. Найбільша частка розораних земель у Арбузинському районі - - 92%, Кр. Озерському — 94, Первомайсікому — 92, Снігурівському — 91%.

Особлива увага повинна приділятися частковому виведен-ню з експлуатації або ж зменшенню агронавантаження на схилові землі, щоб запобігти поширенню флювіальних процесів. Особливо це стосується північних і північно-західних районів області, де оро-графічні умови відрізняються більшим ступенем складності.

Важливим чинником використання земельних ресурсів у АПК Миколаївської області (меліорація земель, яка часто при-зводить до вторинного засоння та підтоплення ґрунтів. По суті, багаторічна активна зрошувальна меліорація спричинила формування особливого тип)' агроландшафтів, які становлять природно-техногенну зону інтенсифікації агропромислового ви-робництва. Вирішення проблем зрошуваного землеробства — це окремий напрям раціоналізм використання земельних ре-сурсів. Його необхідно здійснювати в комплексі з протиерозійни-ми заходами, боротьбою з підтопленням, будівництвом верти-кального та горизонтального дренажу.

Основні напрями соціально-економічного розвитку Мико-лаївської області. Проаналізувавши сучасний стан розвитку та роз-міщення продуктивних сил Миколаївської області, можна стверд-жувати, що регіон володіє потужним потенціалом для подальшого нарощування виробництва, але не потребує вирішення низки демо-графічних, соціально-економічних і екологічних проблем.

Позитивні процеси, ИІ° намітилися у промисловості об-ласті і мають тенденції до поглиблення, також потребують всебічної підтримки з боку місцевих органів влади. Насамперед, це стосується підприємств, що працюють рентабельно і випуска-ють конкурентоспроможну продукцію.

Необхідно активізувати діяльність по залученню в сус-пільно-господарський комплекс регіону вітчизняних та інозем-них інвестицій, особливо в експорте орієнтовані галузі (суднобу-дування, кольорова металургії харчова промисловість). Для по-ліпшення інвестиційного клімату в області необхідно застосову-вати новітні засоби конкурентної боротьби за інвестиції, а саме: надання гарантій інвесторам реінвестувати та реекспортува-ти отримані прибутки;

створення в регіоні вільних економічних зон зі спеціальним режимом функціонування суб'єктів підприємницької діяль-ності; пільгове оподаткування прибутку інвесторів.

Підвищення конкурентоспроможності потребує експортоорієнтована продукція суднобудування. Для зниження ціни на неї сутгєвих резервів в області зараз немає, проте можливо суттєво підвищити її якість. Необхідно відпрацювати механізм організації поставок на комплектацію, за рахунок чого неякісні комплектуючі замінити на більш якісні, налагодити тісну співпрацю з науково-дослідними та проектно-конструкторськими організаціями по за-лученню у виробництво новітніх технологій суднобудування.

Розвиток кольорової металургії в області як зараз, так і в майбутньому буде пов'язаний з діяльністю Миколаївського глиноземного заводу. На сучасному етапі необхідно внести ко-рективи до програми приватизації підприємства, які б врахову-вали можливості та інтереси місцевих інвесторів, що дасть змогу залишити отримані прибутки в регіоні, реінвестувати їх в цю га-лузь або направити на розвиток інших.

Функціонування багатогалузевого сільськогосподарсько-го комплексу і нарощування обсягів його виробництва потребує: удосконалення системи матеріально-технічного постачання сільгосппідприємств шляхом створення в області мережі під-приємств по поставках і сервісному обслуговуванню сіль-госптехніки;

формування механізму кредитування і страхування сільгосп-підприємств на основі аналізу рентабельності виробництва й платоспроможності господарств;

поглиблення спеціалізації сільського господарства шляхом виробництва високотоварної продукції овочівництва, садівництва, виноградарства;

маркетингова підтримка сільськогосподарських підприємств, географічна диверсифікація ринкових сегментів продукції шляхом виведення її на ринки СНД.

Великі перспективи має розвиток в регіоні рекреаційно-го господарства, особливо на узбережжі Чорного моря. Тут не-обхідно провести реконструкцію і ремонт існуючих санаторіїв та пансіонатів, ліквідувати старі, непридатні для використання бази відпочинку і використати вивільнені площі узбережжя для будівництва сучасних рекреаційних комплексів.

Розділ №3. Перспективи розвитку туризму.

Говорячи про перспективи розвитку туризму слід