Кількість установ по культурному обслуговуванню на-селення області зменшилась: закладів культури клубного типу -на 19,9%, універсальних бібліотек — на 16,4%. З чотирьох працю-ючих у 1990 році музеїв зараз функціонують лише два. Однією з основних причин такого явища є значне скорочення бюджетних асигнувань для забезпечення функціонування цих закладів.

Особливе значення в соціальній сфері області має рекре-аційний комплекс, підприємства якого розміщені на узбережжі Чорного моря, Тилігульського та Березанського лиманів. Всього в області нараховується чотири санаторії, 17 пансіонатів і бу-динків відпочинку, функціонують численні бази відпочинку, які мають відомче підпорядкування.

Таблиця 8. Основні показники розвитку соціальної сфери області

Показник | 1990 | 1995 | 2000 | 2000.%до

1990 | 1995

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Забезпеченість торговою площею на 10 тис. осіб, м на кінець року | 2264 | 2315 | 1329 | 58,7 | 57,4

Забезпеченість підприємствами ресторанного господарства, на 10 тис. осіб, одиниць | 11,1 | 8,9 | 8,5 | 76,5 | 95,5

Забезпеченість населення підприємствами побутового обслуговування на 10 тис. осіб, одиниць | 14,1 | 9,0 | 8,3 | 58,9 | 92,2

Забезпеченість житлом у середньому на одного жителя, м загальної площі | 17,5 | 17,5 | 20,2 | 115 | 115

Забезпеченість населення потужностями амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб, одиниць | 153,7 | 166,2 | 181,4 | 118,0 | 109,1

Кількість студентів у вищих учбових закладах освіти всіх рівнів акредитації, тис. осіб | 29,9 | 27,1 | 31,6 | 105,7 | 116,6

Кількість учнів в середніх закладах освіти, тис. осіб | 206,0 | 203,0 | 186,5 | 90,5 | 92,0

Підготовка кваліфікованих робітників у професіональних навчально-виховних закладах, тис. осіб | 10,5 | 7,8 | 7,6 | 72,3 | 97,4

Кількість закладів культури клубного типу, одиниць | 735 | 660 | 577 | 78,5 | 87,4

Кількість масових універсальних бібліотек, одиниць | 659 | 628 | 552 | 83,8 | 87,8

Кількість музеїв, одиниць | 4 | 3 | 2 | 50,0 | 66,7

Аналізуючи життєвий рівень населення, необхідно зазна-чити, що номінальна середньомісячна заробітна плата в регіоні постійно підвищується. Так, у 2000 р. порівняно з 1995-м вона зросла на 159 гривень. Через високий рівень інфляції та зростан-ня споживчих цін, реальні доходи населення щорічно знижують-ся. Купівельна спроможність громадян за аналізований період постійно знижувалася, про що свідчить динаміка споживання на-селенням основних видів продовольчої продукції (табл. 9).

Територіальна організація продуктивних сил. Розселен-ня населення. На розміщення продуктивних сил Миколаївської області значний вплив здійснює вигідне економіко-географічне положення, особливо вихід до Чорного моря, значні рекреаційні ресурси, родовища багатьох корисних копалин, а також родючі чорноземи, які сприяють розвитку багатогалузевого сільського господарства.

Промисловий потенціал області сконцентрований пере-важно у Миколаєві, частково Вознесенську, Первомайську і Південно українську.

В обласному центрі розміщені 2/5 усіх промислових під-приємств області, виробляється більше половини всієї товарної продукції регіону. При цьому на Миколаїв припадає 100% виробництва кольорової металургії, більше 73% машинобудування і металообробки, 70% легкої промисловості, 57% харчової, 46% промисловості будівельних матеріалів.

У провідних галузях інших міст регіону виробляється 0,1-9% товарної продукції області. За винятком Первомайська (20% деревообробної і 11% промисловості будівельних матері-алів) і Вознесенська (18,4% продукції легкої промисловості).

Багатогалузевими промисловими центрами області є Миколаїв, Снігурівка, Первомайськ і Південний Буг. У решті міст профіль спеціалізації визначається лише однією галуззю.

Відносно висока концентрація промисловості в обласно-му центрі є основою формування Миколаївського промислового вузла, який у внутрішньо обласному поділі праці виділяється ви-робництвом продукції суднобудування, підйомно-транспортного машинобудування, харчової та легкої промисловості. Ще один вузол сформувався в зоні Південноукраїнського енергетич-ного комплексу, де галуззю спеціалізації є електроенергетика.

Загалом в області спостерігаються значні диспропорції в територіальній локалізації продуктивних сил, особливо це стосується малих і середніх міст, потенціал яких використовується недостатньо.

Аналізуючи розвиток і розміщення галузей сільського господарства в межах області за профілем виробництва, можна виділити наступні зони: північну (зернове господарство, бу-ряківництво, вирощування олійних культур, м'ясо молочне ско-тарство, свинарство); південно-східну (молочно-овочеве госпо-дарство приміського типу з виробництвом зерна, соняшнику, плодово-ягідної продукції та винограду, м'ясне і молочне скотар-ство, птахівництво й свинарство); південно-західну (зернове гос-подарство, виробництво олійних культур і винограду, м'ясомолочне скотарство, птахівництво і свинарство).

Система розселення Миколаївської області характери-зується нерівномірністю щільності населення, яка в середньому становить 52 особи на 1 км2.

Всього область має 19 адміністративних районів, з яких чотири — у місті Миколаєві, 9 міст, 17 селищ міського типу та 903 сільських населених пункти. Найбільші міста області — Ми-колаїв, Вознесенськ, Первомайськ, Очаків. Всього в містах про-живає 849,1 тис. осіб або 66% від загальної кількості.

2.3. Зовнішньоекономічна діяльність.

За ступенем відкри-тості економіки для зовнішньоекономічної діяльності Мико-лаївська область займає сьоме місце в державі і має активний зовнішньоторговельний баланс. Частка регіону у зовнішньотор-говельному обороті України складає більше як 3%. В області функціонує 71 спільне підприємство.

Характерною особливістю розвитку зовнішньої торгівлі товарами у 2000 р. стало помітне збільшення її об'ємів. Це сто-сується як експорту, так і імпорту. Експорт продукції збільшився на 70,5, імпорт — на 95,0% порівняно з 1999 р. За підсумками по-казників зовнішньої торгівлі у 2000 р. область зайняла шосте місце за обсягами експорту і 10-е місце за обсягами імпорту в Україні, забезпечивши відповідно 4,1 і 2,1% експорту-імпорту держави.

В структурі експорту найбільшу питому вагу мають гли-нозем, судна, механічне обладнання; з продукції сільського гос-подарства — зерно, шкіра скота. Імпортуються, в основному, газ, нафтопродукти, руда,