Темпи лісовідновлення в лісовому фонді після 1990 р. значно скоротилися. Так, у 1999 р. відновлено 1204 га, а у 2000 р. майже втричі менше — 407 га. Уповільнився також процес посад-ки і посіву лісу в лісовому фонді, який у 1990 р. становив 1204, у 2000 р. —352 га.

Основна проблема лісового господарства області поля-гає у прискоренні темпів лісовідновлення, посадки і посіву лісу.

Рекреаційні ресурси є одним із найважливіших природ-них багатств регіону, яке в подальшому визначатиме його еко-номічний профіль. Саме тут є великі можливості для розвитку різних видів рекреації на регіональному, державному та міжна-родному рівнях.

Основними природними рекреаційними ресурсами є клі-мат, лікувальні грязі та ропа лиманів, піщані пляжі, мінеральні води. За багатством і різноманітністю природних лікувальних ре-сурсів, а також кількістю курортно-оздоровчих установ регіон займає друге місце після Автономної Республіки Крим. Курорти області за складом лікувальних ресурсів є грязекліматичними з елементами бальнеотерапії. Особливу цінність мають унікальні мулові грязі Куяльницького і Шаболатського лиманів, піщані пляжі та мінеральні води Чорноморського узбережжя. Рекре-аційні ресурси дозволяють ефективно лікувати хвороби системи кровообігу, органів дихання, порушення обміну речовин та інші.

Мінерально-сировинні ресурси. Корисні копалини об-ласті представлені майже виключно будівельною мінеральною сировиною. За обсягом запасів та рівнем освоєння державне зна-чення мають цементна сировина (Єлізаветинське) і вапняки (Га-лочське, Олексіївське, Цибулевське, Дубівське родовища та інші). Місцева сировинна база забезпечує значну частину потреб промисловості будівельних матеріалів і будівельної індустрії об-ласті. Крім цього, тут розвідане одне родовище нафти, оцінені запаси залізних руд і кам'яної солі.

В області розвідані значні запаси керамзитової сирови-ни, пісків для виготовлення силікатних виробів, а також піщано-гравійних сумішей для бетону. Основні обсяги будівельних пісків видобуваються на шельфі у прибережній зоні м. Одеси.

1.2. Людський потенціал.

За станом на 01.01.2001 в Одеській області проживало 2491,7 тисяч населення або 5,0% кількості в

Україні. Головні тенденції в розвитку людського потенціалу відповідають загальнодержавним: переважає міське населення (65,8%), зменшується кількість трудових ресурсів. Щільність на-селення становить 75 осіб на 1 км2. За останні 10 років населення зменшилося на 143,6 тисяч. Причиною цього стало перш за все зниження народжуваності та зростання смертності, які викликані негативною дією соціально-економічних чинників: падінням життєвого рівня населення, екологічною ситуацією, підвищен-ням частки людей похилого віку.

У статевій структурі області переважають жінки (53,3%). За основними віковими групами постійне населення роз-поділяється слідуючим чином: у працездатному віці — 58,6%, на-селення у молодшому працездатному — 19,6 і населення у стар-шому працездатному віці — 21,8%.

У регіоні смертність переважає народжуваність, тому природне скорочення населення становить 7,2% (природне ско-рочення у міських поселеннях — 6,5, а у сільській місцевості — 8,3%) (табл. 2).

Таблиця 1.

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного

приросту населення (на 1000 осіб)

Регіон | Рік | Кількість народжених, осіб | Кількість померлих, осіб | Природний приріст населення, осіб

всього | у міських поселеннях | у сільських поселеннях | всього | у міських поселеннях | у сільських поселеннях | всього | у міських поселеннях | у сільських поселеннях

Україна |

1990 | 12,7 | 12,7 | 12,7 | 12,1 | 10,2 | 16.1 | 0,6 | 2,5 | -3,4

1995 | 9,6 | 8,8 | 11,1 | 15.4 | 13,6 | 19,1 | -5.8 | -4.8 | -8,0

2000 | 7,8 | 7,1 | 9,3 | 15,3 | 13,6 | 19,0 | -7.5 | -6,5 | -9,7

1990 | 12,6 | 11,3 | 15,0 | 12,4 | 10.5 | 15,9 | 0,2 | 0,8 | -0,9

1995 | 9,6 | 8,3 | 12,2 | 15,7 | 14,0 | 18,9 | -6,1 | -5,7 | -6,7

2000 | 8,0 | 6.9 | 10,1 | 15,2 | 13.4 | 18.4 | -7,2 | -6,5 | -8,3

Розселення. За адміністративно-територіальним поді-лом область включає 26 районів, 19 міст, у тому числі 7 республіканського та обласного значення, 33 селища міського типу, 1138 сільських населених пунктів. Основними урбанізованими вузлами є міста: Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Білгород-Дністровсь-кий. За станом на 01.01.2001 в сільській місцевості проживало 851,2 тис. осіб або 34,2% всього населення. За 1991-2000 рр. зменшилась середня людність міських поселень, у сільському розселенні знизилась щільність населення і людність поселень.

1.3. Трудовий потенціал.

Трудові ресурсами становили 1476,7 тис. осіб (59,3% від загальної кількості населення). У їх скла-ді знижується частка працездатного населення в п працездатному віці. Зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, крім зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку, нарахо-вувалось 1030,3 тисяч, що на 17,6% менше відповідного показника 1990 року. Зайняте населення Одеської області становило 41,3% від загальної його кількості. В області високий рівень безробіття. У 2000 р. він складав 11,8 відсотків до кількості економічно активно-го населення у віці 15-70 років. Найвищий рівень безробіття серед міського населення — 15,8 відсотків (по Україні — 1113,7). Серед чо-ловіків названого віку відповідно 12,1 (11,7), безробіття жінок — 11,4 (11,7), сільського населення — 3,2 (6,8) відсотків.

1.4. Науково-технічний потенціал.

Функціонування в об-ласті багатогалузевого суспільно-господарського і комплексу, на-явність великої кількості технологічно складних виробництв сприяли формуванню потужного науково-технічного потенціа-лу, основу якого складають науково-дослідні установи галузевого і академічного підпорядкування, вищі навчальні заклади III—IV