Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов ре-гіону, сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зер-нових (озима і яра пшениця, кукурудза на зерно) і технічних (со-няшник) культур, а також овочівництві, виноградарстві й садів-ництві, особливо навколо великих міст. Тваринництво представ-лене молочно-м'ясним скотарством, свинарством, вівчарством і птахівництвом.

Область характеризується високою часткою сільського-сподарських угідь, які становлять 2590,8 тис. га (83,1% до загаль-ної площі земель), з них ріллі — 1597,1 тис. га. Посівні площі з 1990 р. по 2000 р. скоротились на 13%. У їх структурі основне міс-це займають зернові культури, частка яких становить майже 50% посівів регіону. У 2000 р. усіма сільськогосподарськими підпри-ємствами під зернові та зернобобові використовувалось 960,2 тис. га, з них під пшеницею — 498,6, цукровими буряками — 21,3, соняшником — 278,9 тисяч гектарів.

У структурі валової продукції сільського господарства області за 1990-2000 рр. відбулися зміни пропорцій рослин-ництва і тваринництва в напрямі збільшення питомої ваги пер-шого. Так, у 1990 р. це співвідношення становило 46,8 і 53,2%, у 2000 р. — 54,7 і 43,2%.

Динаміка валового сільськогосподарського вироб-ництва показує, що кризові явища охопили цю галузь більше, ніж в Україні в цілому. Так, у 2000 р. випуск валової продукції сільсь-кого господарства області складав лише 57,0% від рівня 1990 р. Валові збори зерна зменшились на 40,9, овочів — на 34,9%. Уро-жайність зернових культур знизилась до 18,0 ц/га, соняшнику — до 11,7, овочів — до 87,0 центнерів з гектара (табл. 6).

За останні роки суттєво скоротилися обсяги вироб-ництва тваринницької продукції. Так, з 1990 по 2000 рік обсяги виробництва м'яса знизились на 61,8%, молока — на 46,1, яєць — на 42,9%. Основними причинами цього стало різке скорочення поголів'я худоби, диспаритет цін на сільськогосподарську і про-мислову продукцію, збитковість виробництва. Незважаючи на збільшення кількості селянських фермерських господарств, по-голів'я худоби в них у 2000 році значно скоротилось порівняно з 1995 роком (з 2558 до 1670 голів великої рогатої худоби).

2.6. Харчова і переробна промисловість

Одеська область включає 16 підгалузей, основними з яких є: плодоовочева, м'яс-на, молочна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, конди-терська, рибна; олійно-жирова, виноробна. Як і в інших галузях матеріального виробництва, в харчовій промисловості району спостерігався спад випуску продукції. Особливо стрімкими тем-пами за період з 1990 по 2000 рік скоротилося виробництво про-дукції з незбираного молока — на 93,6%, м'ясопродуктів — на 91,5, цукру — на 86, борошна — на 43,8, хліба і хлібобулочних виробів на 61,6% (табл. 7). Таке різке зменшення обсягів вироб-ництва в галузі обумовлене в основному скороченням поставок сировини для переробки сільгоспвиробниками.

Таблиця 5.

Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва Одеської області

Вид продукції | 1990 | 1995 | 2000 | 2000,%до

1990 | 1995

Зерно, тис. тонн | 2674 | 1956 | 1581 | 59,1 | 80,8

Цукрові буряки, тис. тонн | 873 | 524 | 214 | 24,5 | 40,8

Насіння соняшнику, тис. тонн | 236 | 195 | 311 | 131,8 | 159,5

Картопля, тис. тонн | 249 | 212 | 316 | 126,9 | 149,0

Овочі, тис. тонн | 462 | 232 | 301 | 65,1 | 129,7

М'ясо в забійній вазі, тис. тонн | 233 | 98 | 89 | 38,2 | 90,8

Молоко, тис. тонн | 987 | 637 | 532 | 53,9 | 83,5

Яйця, млн.. штук | 1151 | 800 | 657 | 57,1 | 82,1

Таблиця 6.

Динаміка виробництва основних продуктів харчування

Одеської області

Вид продукції | 1990 | 1995 | 2000 | 2000,%ДО

1990 | 1995

Цукор-пісок, тис. тонн | 486,0 | 234,0 | 68,0 | 14,0 | 29,0

Олія, тис. тонн | 96,3 | 54,4 | 77,4 | 80,4 | 142,3

Консерви, млн. ум. банок | 517,0 | 102,0 | 80,0 | 15,5 | 78,4

М'ясо, включаючи продукти І категорії, тис. тонн | 141,0 | 25,0 | 12,0 | 8,5 | 48,0

Хлібобулочні вироби, тис. тонн | 276,0 | 196,0 | 106,0 | 38,4 | 54,1

Продукція з незбираного молока, тис. тонн | 314,0 | 50,0 | 20,0 | 6,4 | 40,0

Сири жирні, тис. тонн | 12,1 | 3,9 | 1,9 | 15,7 | 48,7

Тваринне масло, тис. тонн | 17,8 | 7,8 | ЗД | 17,4 | 39,7

Борошно, тис тонн | 233,0 | 264,0 | 131,0 | 56,2 | 49,6

2.7. Транспорт і зв'язок.

Вигідне географічне положення області, розміщення на перетині транспортних шляхів із Середньої Азії і Росії в Європу, вихід до Чорного моря сприяють розвитку її транспортної мережі. Тут інтенсивно розвинуто основні види транспорту: морський, залізничний, автомобільний, трубо-провідний. Саме транспорт забезпечує активну участь регіону в територіальному поділі праці, тому щільність транспортної ме-режі тут максимальна в Україні.

Територію Одеської області обслуговують залізничний, автомобільний, повітряний, річковий, морський і трубопровід-ний транспорт.

Провідну роль у зовнішніх та внутрішніх перевезеннях відіграє залізничний й автомобільний транспорт. Експлуа-таційна довжина залізничних колій загального користування становить 1095 км (2000 р.), щільність — 33 км на 1000 км? тери-торії. Основні залізничні магістралі, які перетинають область: Одеса — Москва, Одеса — Санкт-Петербург, Одеса — Жмерин-ка, Одеса — ім. Т.Шевченка, Одеса — Бессарабська, Арциз — Ізмаїл, Абаклія — Рені, Мігаєво — Іванівна — Рахівка, вузли: Одеса, Рені, Ізмаїл, Іллічівськ, Арциз.

Міжрайонні та внутрішньообласні перевезення вантажів і пасажирів здійснює автомобільний транспорт. Область перети-нають автомобільні шляхи Санкт-Петербург — Київ — Одеса, Ростов — Одеса — Болград