ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БРАГІНА ЕЛЬМІРА РАЯСІВНА

УДК 81ґ373-46

СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ ТЕРМІНІВ КІБЕРНЕТИКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ У ЗІСТАВЛЕННІ З УКРАЇНСЬКОЮ ТА РОСІЙСЬКОЮ

Спеціальність 10.02.15 - загальне мовознавство

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата філологічних наук

Донецьк – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу Донецького національного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Сенів Михайло Григорович,

завідувач кафедри світової літератури і класичної філології Донецького національного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент

Глущенко Володимир Андрійович,

доцент кафедри загального та російського мовознавства Слов'янського державного педагогічного інституту

кандидат філологічних наук, доцент

Васютіна Надія Володимирівна,

доцент кафедри англійської філології Донецького національного університету

Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, кафедра загального мовознавства

Захист відбудеться 29.05.2001 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 26.04.2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н., доц. Л.М. Ягупова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На межі ХХ і ХХІ століть наука набуває статусу винятково ефективного і динамічного інструментарію людської діяльності, що детермінує інтерес учених до прагматичних аспектів і проблем теорії пізнання з метою підвищення ефективності наукової роботи – традиційними класичними засобами і на основі інноваційних систем штучного інтелекту.

Спостереження за розвитком підмов науки і техніки, опис нових засобів означування у відповідних терміносистемах, укладання і поповнення різногалузевих термінологічних словників – одне з головних завдань лінгвістики і лексикографії в галузі термінології.

Вивчення термінології як системи, визначення її місця у структурі мови є одним з актуальних завдань сучасної лінгвістики.

Розв'язання теоретичних завдань - визначення природи термінів як знаків спеціальних понять, виявлення дериваційного потенціалу термінологічної лексики, дослідження загальних тенденцій розвитку терміносистем – перебуває у центрі уваги цілого ряду дослідників. Аналізу піддаються різні галузі знань.

У сучасний період великий інтерес у лінгвістів викликають проблеми галузевих термінологій, розширення меж терміносистем, зростання ролі термінологічних сполучень, підвищення їх питомої ваги, збільшення кількості компонентів, які входять до них, що пов'язано з диференціацією і уточненням наукових понять.

Термінологія кібернетики, яка є предметом дослідження – це молода терміносистема, що перебуває у стані формування, тому вивчення загальних тенденцій розвитку термінологій в англійській, українській та російській мовах і окремих її особливостей цікаве, на наш погляд, як з теоретичного, так і практичного поглядів. Вивчення словотвірних і синтаксичних типів термінів кібернетики з погляду їх продуктивності/непродуктивності, дослідження дериваційного потенціалу сучасних термінів кібернетики, виявлення синтагматичних і парадигматичних відношень і зв'язки термінів на різних рівнях ієрархії є актуальним. Актуальність дисертації визначається також зіставним характером дослідження термінології кібернетики, метою якого є виявлення загальних закономірностей формування термінологічного фонду і встановлення спільного і відмінного у способах і засобах номінації на прикладі двох близькоспоріднених (української та російської) і однієї віддаленоспорідненої (англійської) мов. Нарешті, актуальність теми обумовлена недостатньою вивченістю мовних засобів терміносистеми кібернетики в англійській, українській та російській мовах. Слід також відзначити, що наукові пошуки в галузі термінології у 80-90-і роки ХХ століття були орієнтовані переважно на аналіз і систематизацію логіко-поняттєвого, концептуального аналізу різних терміносистем, стратифікацію термінів залежно від їх когнітивної, гносеологічної і семантико-поняттєвої характеристик. У той же час актуальні проблеми дослідження регуляційних механізмів, тенденцій, шляхів і способів, еволюції і специфіки деривації термінів різних галузей майже не піднімались у вітчизняному і зарубіжному термінознавстві, оскільки традиційно аспекти словотвору не диференціювались за принциповими основами і об'єднувались при аналізі в один лінгвістичний блок. Зараз у результаті такого стану ученими констатується, що спеціальна лексика у більшості галузей знань не становить упорядкованої системи, яка відповідала б сучасному рівню науки і запитам практики.

Підмову кібернетики, на матеріалі якої проведено дослідження, вирізняє широта тематичного охоплення. Вона, по суті, неосяжна, оскільки сама наука проникла і стала невід'ємною частиною майже всіх відомих точних і гуманітарних наук. У дисертації вичленовується лише декілька предметних сфер, що становлять кістяк предметної галузі “Кібернетика”: фізика, хімія, обчислювальна техніка і математика. Ці предметні галузі, у свою чергу, виробили самостійні терміносистеми, що визначає актуальність порівняльного семантичного аналізу термінів декількох підмов.

У ранній період розвитку кібернетики джерелом вихідної лексики і правил її комбінування були загальномовні засоби. Вони задовольняли потреби цієї науки в означуванні виявлених фактів дійсності. Бурхливий ріст знань став відповідно активізувати поступове розширення можливостей процесу утворення нових мовних одиниць. З розвитком терміносистеми необхідність черпати мовний матеріал із ресурсів загальновживаної мови зменшується, оскільки підмова кібернетики починає розвиватися на власній базі. Її контраст із звичайною мовою помітний не тільки на рівні лексики, але й на рівні синтаксису. Необхідність високого ступеня термінологізації і символізації лексики, з одного боку, і потреба у конкретизації, “приземленості” термінів, з іншого боку, - ось два протилежних підходи до розв'язання семантичного наповнення термінологічних одиниць у предметній галузі “Кібернетика”.

Проведене дослідження передбачає зіставне вивчення термінології кібернетики в англійській, українській та російській мовах. У його основу покладено термінознавчі принципи, розроблені у працях вітчизняних і зарубіжних мовознавців.

Актуальність термінологічної проблематики весь час зростає, причому на перший план висувається зіставне вивчення терміносистем. Це пояснюється необхідністю подальшої розробки лінгвістичної теорії перекладу науково-технічної літератури, упорядкуванням термінів національних мов, а також створення науково обґрунтованої методики викладання іноземних мов.

Зв'язок роботи з науковими темами. Робота має зв'язок з науковою темою романо-германської філології Донецького національного університету “Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов'янських мов” N 01-1 вв / 74.

Об'єктом дослідження є структурно-компонентне наповнення термінів кібернетики в англійській мові у зіставленні з українською і російською.

Матеріал дослідження складають понад 15000 термінів кібернетики (однокомпонентних, двокомпонентних, трикомпонентних і полікомпонентних) в англійській, українській і російській мовах (5353 терміни в англійській, 5370 – в українській і 5368 – у російській). Цей термінокорпус вилучений із частотних, перекладних і тлумачних словників, словників-довідників (усього 36 словників), навчальних посібників, підручників, наукових і науково-теоретичних журналів, монографій (англійська мова – загальним обсягом 10754 сторінки, українська мова – 5830 сторінок, російська мова – 15322 сторінки). Вказані джерела обстежувались повністю або частково.

Мета дисертації полягає у комплексному багатосторонньому зіставному дослідженні термінології кібернетики в англійській, українській та російській мовах.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

·

· з'ясувати основні способи термінотворення і їх продуктивність у даній предметній галузі на матеріалі трьох мов;

· показати специфіку розвитку терміносистеми кібернетики у різних мовах;

· виявити системні відношення термінів кібернетики у терміносистемах хімії, фізики, обчислювальної техніки і математики у трьох мовах;

· підтвердити на матеріалі трьох мов семантичну визначеність термінів.

Наукова новизна дослідження визначається як його предметом, так і багатоаспектним комплексним підходом до аналізу термінів кібернетики. У роботі вперше термінологія кібернетики аналізується у зіставному аспекті на матеріалі англійської, української та російської мов. Детальному дослідженню піддається морфологічний, синтаксичний і семантичний способи термінотворення в термінології кібернетики у трьох мовах.

Теоретична значущість роботи полягає у тому, що вона вносить певний вклад у загальну теорію терміна і термінології, уточнює і доповнює існуючі уявлення про процеси й особливості термінологічної номінації, що мають місце за умов терміносистем, які динамічно розвиваються, а також розвивають теорію зіставного вивчення терміносистем.

Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його матеріали можуть бути використані у спецкурсах з термінознавства і зіставного термінознавства, у практиці викладання англійської мови у вищій школі, у практиці перекладу науково-технічної літератури; воно може стати матеріалом для укладання спеціальних двомовних і тримовних словників, а також – базою для створення тримовного термінологічного банку даних цієї предметної галузі.

Напрям дослідження, використаного у дисертаційній роботі, зумовлює застосування методів структурно-компонентного аналізу, зіставного, контрастивного, контекстологічного аналізу, методу класифікації і статистичного аналізу, а також морфологічного і семантико-функціонального аналізу.

Відповідно до принципу наступності, при розробці різних аспектів термінотворення враховуються загальнотеоретичні й методологічні основи, закладені у мовознавстві, передусім у працях таких дослідників термінознавства, як Д.С.Лотте, Т.Л.Канделакі, Т.Кияка, Т.І.Панько, О.О.Реформатського, Г.О.Винокура, В.П.Даниленко, О.В.Суперанської, Н.В.Подольської, Б.М.Головіна, Л.Ю.Буянової, М.М.Володіної, С.В.Гриньова, В.М.Прохорової, Ф.А.Циткіної т. ін.

Апробація роботи. Результати дослідження викладено у доповідях на науково-теоретичних семінарах аспірантів (Донецьк, 1999, 2000), на вузівській конференції професорсько-викладацького складу (Донецьк, 2001). Окремі розділи та вся дисертація обговорювались на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу Донецького національного університету. З теми дисертаційної роботи опубліковано 3 статті й 1 тези доповіді.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, основної частини, що містить чотири розділи, висновків, списку використаної літератури (230 найменувань), словників (36 найменувань ) та списку джерел. Повний обсяг дисертаційного дослідження – 214 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, наукова новизна, формулюються мета і завдання дослідження, висвітлюється стан вивчення термінології в цілому і термінів кібернетики зокрема, визначаються об'єкт і предмет, методи дослідження, визначається теоретичне значення й практична цінність роботи, вказується матеріал дослідження.

Перший розділ “Основні проблеми вивчення терміна і термінології” присвячений теорії терміна, напрямкам і методам термінологічних досліджень, предмету, завданням і об'єкту зіставного вивчення мов, а також зіставному термінознавству і його принципам.

Найбільш істотним досягненням термінологічної науки кінця ХХ століття є те, що теорія терміна звільнилась від впливу логіки і прагматики, відокремилась від прикладних напрямів, що позначилось на бурхливому розвитку функціонального, текстового аспектів термінознавства.

У дисертаційному дослідженні сформульовані такі протиріччя терміна:

1) прагнучи до однозначності у різних текстах, термін фактично залишається багатозначним поза конкретним контекстом;

2) прагнучи до ізольованості, термін зв'язаний з іншими словами контекстно і дериваційно;

3) маючи потребу в спеціальній деривації, термін може обходитися без неї.

Головним висновком про суть терміна є твердження про те, що за своєю природою термін є не статичний, оскільки, як і будь-яка інша мовна одиниця, він обґрунтований протиріччями самої мови.

Інше протиріччя мови пов'язане з тим, що мовні одиниці виконують як первинні, так і вторинні функції. Поняття динаміки терміна пов'язане з можливостями варіювання мовних одиниць, тобто з їх здатністю переходити зі сфери первинного функціонування у сферу вторинного.

Динамічний аспект вивчення проблеми термінотворення відкриває, на нашу думку, ряд можливостей: по-перше, розширюється об'єкт дослідження – від ізольованого терміна до цілого тексту; по-друге, відкривається шлях дослідження традиційного об'єкта спостереження новими методами (сіткове моделювання, метод фреймів), що, безумовно, доповнить наше уявлення про термін як складну багаторівневу одиницю, що конструюється.

Найбільш цікавими напрямами і методами термінологічних досліджень в останні роки є такі:

1) ономасіологічний напрям, що розглядає термінопородження як номінативний процес особливого типу;

2) когнітивно-комунікативний напрям, що спирається на ономасіологічний підхід і пов'язаний з розвитком когнітивно-комунікативного напряму в лінгвістиці;

3) типологічний напрям, пов'язаний з розробкою параметрів для опису загальних і специфічних рис різних терміносистем, з побудовою типологічної анкети (паспорта) терміносистеми;

4) зіставний напрям, пов'язаний з типологічним, що розробляє методику зіставного аналізу термінів і терміносистем з погляду внутрішньої і зовнішньої типології;

5) методика дистрибутивного (стратифікаційного) аналізу одиниць різних терміносистем, що базується на статистико-комбінаторних методах;

6) методика автоматизованого (комп'ютерного) синтезу і аналізу понять; оптимального вибору і побудови мовних форм для вираження понять, їх лексикографічної подачі.

Контрастивна (зіставна) лінгвістика оформилась як особливий розділ науки про мову порівняно недавно. Проте саме зіставлення мов таке ж старе, як і саме вивчення мови.

Предметом зіставного аналізу може бути окреме явище, причому не обов'язково у двох, а й у кількох мовах.

Загальні завдання зіставного (контрастивного) вивчення мов можуть бути сформульовані так:

·

· більш якісне визначення особливостей кожної із зіставлюваних мов, які можуть не потрапити у поле зору дослідника при одному тільки “внутрішньому” вивченні мови;

· передбачення й усунення небажаної інтерференції при викладанні нерідної мови, а також надання надійної лінгвістичної бази для теорії перекладу;

· надання матеріалу для типології, з метою виявлення універсалій.

Об'єктом зіставного аналізу можуть бути одиниці будь-якого рівня мови: фонеми, слова, граматичні явища аж до тексту.

Засадничим принципом зіставного термінознавства є принцип системності. Основними прийомами системного зіставлення термінологій у різних мовах є:

·

· виявлення характерних особливостей у термінологіях цих мов у цілому і класифікації цих особливостей;

· зіставлення термінологій цих мов за їх диференційними ознаками, що виявляє переважне використання тих чи інших ознак у тій чи іншій мові, а також класифікація цих ознак;

· контекстуально-функціональний аналіз, який включає лінгвістичний і кількісний аналізи.

Зіставне вивчення різномовних термінологій цінне тим, що воно допомагає глибше проникнути в суть специфіки кожної термінологічної системи, створити адекватне термінологічне забезпечення для систем автоматизованого перекладу і т. п.

Зіставне вивчення термінологій стає все більш актуальним в наш час у зв'язку з потребами інформаційного пошуку, створенням тримовних термінологічних банків даних і науково обґрунтованих методик викладання іноземних мов спеціалістам. Важливість зіставного вивчення термінологій очевидна: створення словників і моделей перекладів на базі зіставного вивчення сприяють розширенню наукових зв'язків між науковцями різних країн, забезпечують обмін науково-технічною інформацією.

Другий розділ “Зіставний аналіз однокомпонентних термінів в англійській, українській та російській термінології кібернетики” присвячений зіставному аналізу однокомпонентних термінів. Причому однокомпонентні терміни складають 23,5% (1259 одиниць) в англійській мові, 31% (1680 одиниць) – в українській і 31% (1660 одиниць) – у російській мовах від загальної кількості усіх термінів кібернетики у трьох мовах.

В англійській, українській і російській терміносистемах кібернетики репрезентовані такі словотвірні моделі однокомпонентних термінів: моделі простих термінів, префіксальні, суфіксальні, префіксально-суфіксальні, скорочення (абревіатури), конверсійні моделі, моделі з “нульовими афіксаціями”, а також моделі складних термінів:

Таблиця 1

Словотвірні моделі однокомпонентних термінів

Моделі однокомпонентних термінів Англійська мова Українська мова Російська мова

абс. % абс. % абс. %

Моделі простих термінів 378 30 340 20 332 20

Префіксальні моделі термінів 71 6 95 6 69 4

Суфіксальні моделі термінів 430 34 585 34 606 36

Префіксально-суфіксальні моделі термінів 141 11 300 18 294 18

Моделі складних термінів 113 9 120 7 117 7

Скорочення (абревіатури) 101 8 230 14 232 14

Конверсійні моделі термінів, моделі з "нульовими афіксаціями" 25 2 10 1 10 1

Усього: 1259 100 1680 100 1660 100

Кількісне співвідношення термінів приблизно однакове у трьох мовах. Найбільш частотними є суфіксальні моделі, а нечисленними – конверсійні моделі в англійській і “нульова афіксація” в українській та російській мовах:

англ. aperiodic ('аперіодичне'), англ. multivibrator ('мультивібратор'); укр. автоморфізм, укр. безумовний; рос. интерполяция, рос. дешифровать;

англ. eyelet ('вушко') - англ. to eyelet ('прокладати і обметувати отвір'); укр. натиск (результат і процес дії); рос. нажим (результат і процес дії).

За належністю до частин мови у трьох мовах найбільш чисельними виявились іменники, що цілком узгоджується з поширеним поглядом на номінативний характер наукової термінології.

Прості терміни більш характерні для англійської мови (в силу її аналітизму), що становить приблизно 30%, ніж для української та російської мов (відповідно по 20% від загальної кількості усіх однокомпонентних термінів): англ. field – укр. поле – рос. поле; англ. wave – укр. хвиля – рос. волна.

Конверсійні моделі частіше зустрічаються в англійській термінології, а “нульова афіксація” – в українській і російській термінологіях. Скорочені моделі (абревіатури) характерні рівною мірою для трьох мов і репрезентовані в термінології кібернетики дев'ятьма видами. Особливістю скорочених термінів є їх здатність брати участь далі у словотворчому процесі:

англ. AB convertor ('перетворювач із аналогової форми у двійкову'); укр. пристрій ЧПК; рос. ПИД-регулятор.

Однією з особливостей англійської термінології кібернетики є наявність перевертнів. Це пояснюється такою особливістю англійської мови, як уживання сполучення дієслова з часткою, яке може мотивувати нову основу значення з часткою як в препозиції, так і в постпозиції, при цьому часто змінюючи своє значення:

англ. setup ('монтаж')

англ. to set up ('монтувати')

англ. upset ('перекидання').

У третьому розділі “Зіставний аналіз дво-, три- та полікомпонентних термінів в англійській, українській та російській термінології кібернетики” визначається специфіка термінотворення у терміносистемі підмови кібернетики і подається зіставний аналіз дво-, три- і полікомпонентних термінологічних словосполучень (далі – ТС) кібернетики в англійській, українській та російській мовах.

У терміносистемі кібернетики процес формування нових термінів на основі вже існуючих відбувається циклічно. Спочатку для більш певного і чіткого опису наукового явища, пристрою і т. д. процес формування нового терміна відбувається так: від однокомпонентного терміна до двох-, трьох- і полікомпонентного ТС:

англ. system ('система') > англ. linear system ('лінійна система') > англ. linear system with constant coefficients ('лінійна система з постійними коефіцієнтами');

укр. доступ > укр. прямий доступ > укр. режим прямого доступу > укр. система, що працює в режимі безпосереднього доступу;

рос. уравнение > рос. дифференциальное уравнение ? рос. дифференциальное уравнение матричных векторов.

Пізніше відповідно до прагнення мови до стислості, а також через громіздкість багатокомпонентних ТС мають місце термінологічні стягування, семантична конденсація і абревіація. Результатом цих процесів є зменшення кількості компонентів у ТС, утворення двокомпонентних ТС, однокомпонентних термінів і абревіатур:

англ. aerial dust applicator ? англ. aerоdustor ('авіаопилювач');

укр. довільне (мимовільне) обертання > укр. самообертання;

рос. химическая адсорбия > рос. химосорбия;

англ. end-of-file mark ? англ. EOF ('мітка кінця файла'); укр. антена наддовгих хвиль ? укр. антена НДХ, рос. парсек > рос. ПК.

У свою чергу деякі абревіатури, поєднуючись з іншими термінами, можуть також брати участь у формуванні нових термінів, утворюючи більш складні структури (див. приклади на с. 8). У результаті цього циклічного процесу значення новотворів може або зберігатися незмінним, або обростати додатковими значеннями, або цілком піддатися переосмисленню.

Слід зауважити, що ні форсування процесу введення коротких термінів замість довгих, ні суперечка про зручність одних і невиправданість інших не можуть вплинути на хід розвитку наукового пізнання. Процес від простого до складного і, навпаки, з урахуванням ієрархії понять, якраз і відбиває діалектику розуміння явищ.

Усі ТС в термінології кібернетики можна розподілити на дві групи:

1) групу зв'язаних ТС;

2) групу вільних ТС:

1) англ. advanced priority scheduling ('обробка по паритету'); укр. напрям оббігу кривої; рос. абсолютный минимум;

2) англ. adder (counting) stage ('вічко лічби'), укр. фігурна (хвиляста) дужка; рос. действительная (фактическая) величина.

У досліджуваних мовах більшість ТС є зв'язаними, що становить 77,5% (3171 одиниця) в англійській мові, 77% (2830 одиниць) і 75,5% (2796 одиниць) відповідно в українській і російській мовах. Це пояснюється їх моносемантичністю, здатністю передавати найскладніші поняття, а також легкістю їх створення. Вільні ТС є джерелом синонімії в термінології кібернетики.

У термінології кібернетики найбільш продуктивним способом термінотворення є синтаксичний спосіб, що становить 76,5% (4094 одиниці) – в англійській, 69% (3690 одиниць) – в українській і 69% (3708 одиниць) – у російській мовах від загальної кількості усіх термінів:

Таблиця 2

ТС кiбернетики в англiйськiй, українській і російській мовах

Види ТС Англійська мова Українська мова Російська мова

абс. % абс. % абс. %

Двокомпонентні ТС 2740 51,2 2322 43 2364 44

Трикомпонентні ТС 1073 20,05 1068 20,3 1034 19,3

Чотирикомпонентні ТС 130 2,4 150 2,82 152 2,8

П'ятикомпонентні ТС 111 2,1 110 2,1 119 2,2

Шестикомпонентні ТС 37 0,69 36 0,7 35 0,66

Семикомпонентні ТС 2 0,04 2 0,04 2 0,04

Продолжение таблицы 2

Восьмикомпонентні ТС – – 1 0,02 1 0,02

Дев'ятикомпонентні ТС 1 0,02 1 0,02 1 0,02

Усього ТС 4094 76,5 3690 69 3708 69

Усього термінів 5353 100 5370 100 5368 100

Двокомпонентні ТС – продуктивний тип термінотворення у терміносистемі кібернетики. Їх кількісне співвідношення становить 51,2% (2740 одиниць) – в англійській, 43% (2322 одиниці) – в українській і 44% (2364 одиниці) – в російській мовах. Двокомпонентні ТС репрезентовані у цих мовах трьома видами моделей:

1) субстантивно-субстантивними моделями;

2) атрибутивно-субстантивними моделями;

3) комбінованими моделями.

В англійській мові найбільш численними є субстантивно-субстантивні моделі – 62,3% (1707 одиниць). В українській і російській мовах у кількісному відношенні на першому місці знаходяться атрибутивно-субстантивні моделі: відповідно – 57,3% (1329 одиниць) і 62,6% (1480 одиниць). Це свідчить про аналітичний характер англійської мови і про перевагу атрибутивних відношень у складних назвах в українській і російській мовах:

англ. cycle index ('індекс циклу'); укр. хибне допущення; рос. тороидальный сердечник.

Вагомою є кількість у трьох аналізованих мовах трикомпонентних ТС – 20,05% (1073 одиниці), 20,3% (1068 одиниць), 19,3% (1034 одиниці) відповідно в англійській, українській і російській мовах. Для трьох мов характерні безприйменникові моделі трикомпонентних ТС:

англ. sinusoidal forcing function ('синусоїдальна функція збурення'); укр. десяткова система числення; рос. метод последовательного приближения.

Усі полікомпонентні ТС за способом з'єднання їх компонентів можна розподілити на чотири групи моделей:

1) групу безприйменникових моделей;

2) групу прийменникових моделей;

3) групу сполучникових моделей;

4) групу комбінованих моделей.

В англійській мові, переважають безприйменникові моделі, а в українській і російській – прийменникові і комбіновані моделі:

англ. direct fluid displacement pump ('витіснювач'), англ. positive displacement fluid power prime mover ('об'ємний гідродвигун);

укр. автоматизація компановки і випуску програм в апаратно-програмному блоці; укр. адіабатний процес з ідеальним газом;

рос. емкость аккумуляторной батареи в ватт-часах; рос. первоначальные запасы нефти и газа в коллекторе.

Тип мови впливає на процес творення термінів. Якщо українським і російським ТС властиве праве розширення, що є результатом флективних особливостей цих мов, то для англійських ТС характерне ліве розширення, що свідчить про аналітичний характер англійської мови.

Створення багатокомпонентних ТС – явище закономірне в будь-якій терміносистемі, проте цей процес іде паралельно з іншим, типовим для наукової мови процесом – прагненням до економії мовних засобів, до передачі більшого обсягу інформації мінімумом мовних засобів. Багатокомпонентні терміни скорочуються, а замість них утворюються термінологічні стягування, семантичні кондесати, абревіатури.

Термінологічні стягування (далі – ТСг) і конденсація – явища характерні для англійської, української і російської термінології кібернетики. Як свідчить наше дослідження на матеріалі трьох мов, ТСг репрезентуються у різній структурній побудові, а саме: 1) у наявності 2-x, 3-х, 4-х, 5-ти і 6-ти ТСг, 2) у наявності морфологічно різноманітного ядра ТСг; 3) у відсутності суворої позиційної вимоги до ядра ТСг; 4) у можливості заміни ТСг абревіатурами.

У дисертаційній роботі виявлено чотири варіанти утворення семантичних кондесатів. Семантична конденсація є джерелом синонімії і багатозначності термінів кібернетики у трьох мовах:

людина

англ. aerodustor– укр. авіаопилювач – рос. авиаопылитель

машина

У четвертому розділі “Зіставний аналіз термінів кібернетики у різних галузях знань” подається зіставний аналіз термінів кібернетики з аналогічними термінами хімії, фізики, обчислювальної техніки, математики. Системне вивчення терміносистем цих підмов показало, що парадигматичні і синтагматичні відношення виявляються своєрідно у кожній із досліджуваних мов, проте далеко не завжди існують відповідності термінотворчих парадигм і термінотворчих розрядів. Причина цього криється, на наш погляд, у багатозначності термінів у цих мовах, а також у наявності їх синонімів, наприклад:

англ. fade – fader – fading;

укр. завмирати (про сигнал) – завмирання,

укр. знебарвлювати – знебарвлювач – знебарвлення;

рос. замирать (про сигнал) – замирание,

рос. обесцвечивать – обесцвечиватель – обесцвечивание;

англ. block– blocking,

англ. interlock - interlocking;

укр. блок – блокувати – блокування;

рос. блок – блокировать – блокировка – блокирование.

Для термінів кібернетики характерні парадигматичні і синтагматичні відношення. Парадигматичний ряд є незамкнутим, а парадигматичні відношення не завжди мають регулярне вираження:

Англійська мова program macroprogram microprogram Українська мова програма макропрограма мікропрограма Російська мова программа макропрограмма микропрограмма

моноатомний моноатомный

monoatomic

одноатомний одноатомный

У синтагматиці в одному лінійному ряду термінів кібернетики об'єднуються структурно різнорідні елементи:

англ. Compact Disk-Read Only – CD-ROM ('Си-Ди-Ром');

укр. обчислювальна машина – комп'ютер – ЕОМ;

рос. алгоритмический язык – язык программирования – АЛГОЛ.

Загальновідомо, що термінам властива однозначність у певній терміносистемі, і ця ознака послідовно називається вченими як бажана. Проте у процесі функціонування в текстах термін може розвивати полісемію. Це нерідко спостерігається в кібернетичній терміносистемі, наприклад:

англ. ionization ('іонізування') “

результат дії” “процес дії”

Дефініція поняття:

'наявність іонів у будь-якому середовищі': 'утворення іонів у будь-якому середовищі':

Контекст

There is a second-order ionization which was included by radiation ('У результаті опромінення відбулось дворазове іонізування'). Ionization can occur by several mechanism ('Іонізування може відбуватися декількома шляхами').

укр. напруга

“процес” “величина”

Дефініція поняття

'робота електричних сил при переміщенні електричного заряду': 'величина, що характеризує роботу при переміщенні електричного заряду':

Контекст

Вимкнути напругу. Витримувати напругу за … В.

рос. ток

“явище” “величина”

Дефініція поняття

'движение электрического заряда в проводнике': 'величина, характеризующая элекрический заряд в проводнике':

Контекст

Наличие тока короткого замыкания свидетельствует о перебоях в системе. В цепи протекает ток в … мА.

Омонімія в термінології – семантичний процес, який має те ж підґрунтя, що і в загальнолітературній апелятивній лексиці. Він не заважає розумінню і не викликає двозначності, оскільки умови появи омонімів у різних терміносистемах убезпечують їх від уявних труднощів у вживанні. Семантично утворені терміни характерні для терміносистем хімії, фізики, обчислювальної техніки, математики. Наприклад, англ. vertex – укр. вершина – рос. вершина мають різні семантичні значення в різних галузях знань:

Хімія Точка, в якій фракція швидкості потоку і величина тиску мають максимальне значення Фізика Розташування у точці нуль або нульова варіація у стаціонарному коливальному сигналі. Обчислювальна техніка Оператор з бінарним відношенням, що завдає кожному оператору його безпосередніх наступників по передачі керування. Математика Точка перетину кривої другого порядку з будь-якою її віссю симетрії.

Семантичний спосіб утворення термінів відіграє важливу роль у термінотворенні і є джерелом поповнення термінологічної лексики. До того ж він має ряд переваг перед іншими способами утворення термінів: такі терміни короткі, легко запам'ятовуються1.

Висновки. Проведене дослідження термінів кібернетики у трьох мовах свідчить про те, що численні спеціальні поняття передаються не окремими словами – термінами, а різними термінологічними сполученнями. Визначальною семантичною характеристикою, що уможливлює вважати словосполучення терміном, є той факт, що воно означає певне, строго закріплене за ним поняття даної професійної сфери людської діяльності. Тільки за таких умов словосполучення може називатися термінологічним і включатися у словник чи тезаурус. Воно є різновидом загальномовного сполучення, особливості якого зумовлені приналежністю до мови науки, у нашому випадку – до кібернетики.

Аналіз термінів кібернетики в англійській, українській і російській мовах показує, що в цих мовах найчастіше утворюються терміни-іменники, що узгоджується з поширеною думкою про номінативний характер наукової термінології.

Дослідження понад 15000 термінів кібернетики у трьох мовах виявило, що синтаксичний спосіб є регулярним і активно діючим способом термінотворення у галузі кібернетики (76,5% - в англійській, 69% - в українській, 69% - в російській мовах).

Створення двох-, трьох- і полікомпонентних термінів – явище закономірне у будь-якій системі, що динамічно розвивається. Тип мови впливає на процес утворення таких термінів. Якщо в українській і російській мовах ТС властиве праве розширення, то в англійській – ліве розширення, що пов'язано з синтетичним характером української та російської мов та з аналітичним характером англійської мови. Досліджено структурні типи двох-, трьох-, полікомпонентних термінологічних словосполучень та виявлено однакові та різні структурні типи у трьох мовах.

Наявність різних структурних типів в англійській мові у зіставленні з українською та російською свідчить про різний тип цих мов. Наявність різних структурних типів у двох близькоспоріднених мовах – української та російської – свідчить про часту заміну в українській мові дієприкметника активного стану дієприкметниковим зворотом.

Процес творення ТС у термінології іде паралельно з іншим, типовим для науки процесом – утворенням термінологічних стягувань, семантичної конденсації і абревіатур. Причому останні виявляють також активність у термінотворенні, що свідчить про безперервний процес термінотворення у термінології кібернетики.

Для термінів кібернетики у різних галузях знань (хімія, фізика, обчислювальна техніка, математика) характерні парадигматичні і синтагматичні відношення. Парадигматичний ряд є незамкнутим, а парадигматичні відношення не завжди мають регулярне вираження. У синтагматиці в одному лінійному ряду термінів кібернетики об'єднуються структурно різнорідні елементи.

Наявність семантичної визначеності термінів кібернетики гарантує їх розуміння у випадку семантичної варіативності у різних галузях знань.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Префиксное словообразование в терминосистеме кибернетики в английском языке // Типологія мовних значень у діахронічному і зіставному аспектах: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУ, 1999. - Вип. 2. - С. 154-162.

2. Сопоставительный анализ субстантивно-субстантивных моделей в английском и русском языках в терминологии кибернетики // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУ, 2000. - Вип. 3. - С. 160-171.

3. Термінологічні стягування і семантична конденсація в термінології кібернетики (на матеріалі англійської та російської мов) // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - Вип. 4. - С. 147-157.

4. Структурно-компонентный анализ сложных терминов кибернетики в английском языке в сопоставлении с украинским и русским // Праці наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи (за період 1999-2000 рр.). - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 75-77.

Анотація

Брагіна Е.Р. Структурно-компонентний аналіз термінів кібернетики в англійській мові у зіставленні з українською та російською. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 - загальне мовознавство. - Донецький національний університет, Донецьк, 2001.

Виявлено загальні закономірності формування термінологічного фонду та встановлені схожість та відмінність у способах і засобах номінації у двох близькоспоріднених та одній віддаленоспорідненій мовах. Виявлено номінативний характер термінології кібернетики, а також характерний спосіб термінотворення у трьох мовах - синтаксичний. Визначено специфіку термінотворення у термінологічній системі кібернетики, яка виражена в циклічностю. З одного боку, створення двох-, трьох- і полікомпонентних термінів – явище закономірне у будь-якій системі, що динамічно розвивається. Тип мови впливає на процес утворення таких термінів. Якщо в українській і російській мовах ТС властиве праве розширення, то в англійській – ліве розширення, що пов'язано з синтетичним характером української та російської мов та з аналітичним характером англійської мови. З іншого боку, процес творення ТС у термінології іде паралельно з іншим, типовим для науки процесом – утворенням термінологічних стягувань, семантичної конденсації і абревіатур. Причому останні виявляють також активність у термінотворенні, що свідчить про безперервний процес термінотворення у термінології кібернетики. Відзначено присутність системних відношень (парадигматичних і синтагматичних) термінів кібернетики у різних галузях знань. Парадигматичний ряд є незамкнутим, а парадигматичні відношення не завжди мають регулярне вираження. У синтагматиці в одному лінійному ряду термінів кібернетики різнорідні елементи.

Виконано семантичну та морфологічну класифікацію компонентів різних структурних типів. Семантична визначеність терміна у трьох мовах досягається дефініцією поняття і роллю контексту.

Ключові слова: структурно-компонентний аналіз, зіставне термінознавство, термінологія, термінотворення, термін, структурний тип, компонент, парадигматика, синтагматика, контекст.

Summary

Bragina E.R. Structure-component analysis of cybernetic terms in the English language for comparison with Ukrainian and Russian . - Manuscript.

Theses for a Candidate's Degree in Philology by speciality 10.02.15 - General Linguistics. Donetsk National University, Donetsk, 2001.

General regularities of terminology fund forming are shown. The similarities and the differences of name-giving ways and means in two close-related languages and one non-close-related language are established. The nominative nature of cybernetic terminology and the character way of terminological coinage (synthetic) in three languages are established. The cyclic terminological coinage of the cybernetic terminological system is established. On the one hand, the word-forming of two-, three- and polycomponent terms is a regular process in any terminological system which is developing dynamically. The type of the language (English – analytic, Ukrainian and Russian – synthetic) influences the word-forming process of such terms. The expansion of the terminological word-combinations to the right is inherent in English, and to the left – in Ukrainian and Russian. On the other hand, the word-forming process of the terminological word-combinations proceeds simultaneously with the following processes that are typical for any terminological system, such as: terminological concentration, semantical condensation and the word-forming process of abbreviations. Then the abbreviations take part in a further word-forming too. This proves the presence of the continuous word-forming process of the cybernetic terminology.

The presence of system relations of the cybernetic terms among other sciences is established. The paradygmatic series is unclosed and the paradygmatic relations do not always have regular expressions. In Syntagmatics in one linear series there are some elements with the heterogeneous structures.

The semantical and morphological classifications of the components in various structural types are made. The semantical definitness of the term is achieved by the definition of the concept and the role of the text in the three languages.

Key words: Structure-component analysis, Comparative Terminological Science, Terminology, Terminological Word-formation, term, structural type, component, Paradygmatics, Syntagmatics, context.

Аннотация

Брагина Э.Р. Структурно-компонентный анализ терминов кибернетики в английском языке в сопоставлении с украинским и русским . - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2001.

Выявлены общие закономерности формирования терминологического фонда и установлены сходства и различия в способах и средствах номинации на примере двух родственных и одного неродственного языков.

Выявлен номинативный характер терминологии кибернетики.

Определена специфика терминообразования в терминосистеме кибернетики в трех языках, которая выражена в ее цикличности. С одной стороны, наблюдается процесс образования двух-, трех- и поликомпонентных терминов. Тип языка влияет на процесс образования этих терминов. Если в украинских и русских ТС наблюдается, главным образом, правое расширение, то в английских ТС – левое расширение, что объясняется синтаксическим характером украинского и русского языков и аналитическим характером английского языка. С другой стороны, процесс образования ТС в терминологии кибернетики протекает параллельно с другими, характерными для науки, процессами – терминологическим стяжением, семантической конденсацией и аббревиатурами. Причем последние проявляют также терминообразовательную активность и в дальнейшем терминообразовании.

Специально взята для исследования терминология кибернетики как динамически развивающаяся система, где процесс формирования системы понятий еще не закончен и лингвистические процессы, связанные с образованием новых терминов для новой системы понятий, предстают во всей полноте. Терминология кибернетики исследуется сопоставительным методом, основным принципом которого является системность.

Установлены многоаспектные, комплексные отношения между системами трех языков (на лексическом, семантическом и грамматическом уровнях). Выявлены характерные особенности в терминологиях данных языков, произведена классификация этих особенностей. Сопоставлены терминологии этих языков по их различительным признакам, произведена классификация этих признаков.

Специально сравниваются три языка: английский сравнивается с двумя близкородственными – украинским и русским, т. к. английский язык – средство международного общения; сопоставление трех языковых систем позволяет выявить общие закономерности и отличительные тенденции в развитии терминологических систем сравнительных языков. Население Украины в большинстве своем двуязычно, что создает бoльшую аудиторию, потому что кроме двуязычной среды результаты наших исследований можно применить в двух одноязычных – только в русской или только в украинской.

Найден наиболее продуктивный способ терминообразования в терминологии кибернетики в трех языках – синтаксический способ. Исследованы структурные типы двух-, трех- и поликомпонентных терминологических словосочетаний и выявлены одинаковые и разные структурные типы в трех языках. Наличие разных структурных типов в английском языке в сравнении с украинским и русским языками свидетельствует о различных типах сравниваемых языков. С одной стороны, английский язык имеет аналитический характер, с другой стороны, украинский и русский имеют синтетический характер. Наличие разных структурных типов в двух близкородственных языках – украинском и русском – является следствием частой замены действительного причастия причастным оборотом в украинском языке.

Произведена семантическая и морфологическая классификация компонентов различных структурных типов. Доказана зависимость термина кибернетики от контекста в трех языках.

Межнаучная омонимия представлена в диссертации