ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЄШКО ГАЛИНА ІВАНІВНА

УДК 537 – 616.1 – 053

ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

У ДІТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ ВІД ЮНИХ МАТЕРІВ

14.01.10 — педіатрія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків — 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Острополець Савелій Савелійович, Донецький державний медичний

університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії

факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Богмат Людмила Федосіїв-на, Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, м. Харків, завідувач відділу патології підлітків

доктор медичних наук, професор

Ткаченко Юлій Петрович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної педіатрії

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення функціональної діагностики, відділення планування сім'ї та статевого розвитку дітей і підлітків, м. Київ,

Захист дисертації відбудеться “13” вересня 2001 року о 13:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.04 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “17” липня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Л.І. Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиріччя відзначається виражена тенденція до підвищення кількості пологів у жінок молодше 19 років. Відповідно сучасним даним частота пологів у юних матерів коливається від 12,0% до 18,0% та з року в рік прогресивно збільшується (Коколіна Н., 1993; Богдашкін Н.Г., 1995; Маркін Л.Б., Пирогова В.Є., Ткаченко С.К., 1996; Corcogan J., 1998). Так, внесок юних матерів у загальну народжуваність за останнє двадцятиріччя збільшився у три рази. Поряд із зменшенням загальної кількості вагітностей за останні 10 років вдвічі зросло число пологів у жінок молодше 19 років (Яковлева Е.Б., 1992; Vukelic J., Kapamadzija A., Bingold B., Lasarevic B., 1997 та ін.).

Поряд з іншими, юний вік матері відноситься до факторів, що сприяють розвитку у первородящих патології у період вагітності та пологів, захворюваності та смертності новонароджених. Це зумовлено тим, що у юних матерів адаптаційні та компенсаторні можливості організму не досягають максимуму свого розвитку та зрілості (Лешкевич Є.А., 1996; Мгуте С.Д., 1996; Pal A., Gupta K.B., 1997; Combes J.C., Reynand B., 1998). При вивченні перебігу вагітності у 54,4% юних первородящих більшістю авторів виявлені такі ускладнення, як гестози, синдром загрози переривання вагітності, залізодефіцитна анемія, фето-плацентарна недостатність (Старуханова А.Л., 1987; Маркін Л.Б., Чайковська Е.Ф., 1998). Пологи в юному віці перебігають на тлі ускладненого акушерсько-гінекологічного анамнезу, тому ризик ускладнень пологів дуже високий. Часто реєструються несвоєчасне відходження колоплідних вод, слабкість пологової діяльності, кровотеча у пологах, розриви м‘яких тканин пологових шляхів та проміжності, передчасні пологи, мертвонародженість (Ігнатьева Р.К., Інагамов Д.А., 1989; Bragg E.I., 1997).

Дослідження стану здоров’я дітей, народжених від юних матерів, вказують на відхилення у розвитку ряду органів і систем (Яковлева Е.Б., 1989, Орел В.І., 1992). Основними негативними характеристиками здоров’я цього контингенту дітей є більш висока соматична та інфекційна захворюваність, відставання у фізичному та психомоторному розвитку, які найчастіше виявляються у перші три роки постнатального онтогенезу. Діти юних матерів мають велику кількість ознак дизембріогенезу, малих структурних аномалій розвитку. За даними більшості авторів частка дітей, які віднесені до групи ризику (2 група здоров’я) – 75,0%, дітей з природженою чи набутою хронічною патологією (3 група) – 20,0%. У цих групах частіше зустрічаються захворювання з тяжким перебігом. Основне місце серед загальної патології займають хвороби органів дихання, на долю яких випадає більш однієї третини усіх захворювань (Лисакович М.В., 1982; Інагамов Д.А., 1987; Леонов І.Т. та співавт., 1990; Хацель С.Б., 1992).

Слід відзначити, що в умовах змінювання екологічної ситуації в Україні сучасна патологія дитячого віку характеризується збільшенням захворювань серцево-судинної системи. Можна припустити, що недосконалі адаптаційні та компенсаторні можливості організму юної матері, поряд із несприятливим впливом екології, сприяють розвитку різноманітних порушень з боку функціонування серцево-судинної системи в період постнатального онтогенезу. Враховуючи викладене вище, слід вважати перспективним вивчення особливостей функціонування органів кровообігу у дітей, народжених від юних матерів, з метою розробки заходів щодо удосконалення ведення для зниження захворюваності цього контингенту дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках НДР, що проводилась у Донецькому державному медичному університеті на кафедрі педіатрії факультету післядипломної освіти за темою: “Набуті незапальні захворювання серцево-судинної системи у дітей та підлітків” (номер державної реєстрації 0195V009650). Заслуга автора у вирішенні цієї проблеми – вивчення особливостей серцево-судинної системи у дітей, народжених від юних матерів.

Мета і задачі дослідження. Мета даної роботи – удосконалення ведення дітей юних матерів з урахуванням особливостей стану серцево-судинної системи.

Для досягнення мети були сформульовані основні задачі:

1.

2.

3.

4.

Об'єкт дослідження – діти, народжені від юних матерів.

Предмет дослідження – серцево-судинна система.

Методи дослідження. Функціональний стан серцево-судинної системи у дітей, що були під наглядом, вивчали шляхом оцінки біоелектричної активності міокарду за результатами аналізу електрокардіограм, які реєстрували у спокої та при фізичному навантаженні. Фізичне навантаження проводили за допомогою велоергометрії. Особливості центральної гемодинаміки оцінювали шляхом реографії аорти та легеневої артерії. Проводили якісний та кількісний аналіз реограм. Ультрасонографічне дослідження серця здійснювали за допомогою апарату “Dynamic imаging concept – 2000”.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі проведеного дослідження були виявлені клінічні особливості серцево-судинної системи у дітей, народжених від юних матерів. Визначено частоту та спектр кардіальної патології у вивченого контингенту дітей. Виявлена значущість ряду факторів, що сприяють розвитку змін серцево-судинної системи. З’ясовано функціональний стан системи органів кровообігу, встановлено особливості її реакції на фізичне навантаження, отримано дані про особливості центральної гемодинаміки та виділені синдроми її порушень у дітей, народжених від юних матерів. Обґрунтована необхідність виділення спеціальної диспансерної групи для ретельного динамічного кардіологічного обстеження та раціонального спостереження дітей, народжених від юних матерів.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані нові відомості про стан серцево-судинної системи у дітей, народжених від юних матерів. Виявлені особливості функціонального стану міокарду та центральної гемодинаміки цієї групи дітей. Показана значущість проведення фізичного навантаження для виявлення прихованих порушень діяльності серцево-судинної системи дітей цієї групи. Доведена необхідність ретельного динамічного кардіологічного обстеження дітей, народжених від юних матерів. Звернено увагу на необхідність спеціального нагляду даного контингенту дітей. Розроблена схема диспансерного нагляду дітей, народжених від юних матерів.

Розроблена за результатами проведеної наукової роботи схема диспансерного нагляду цієї категорії дітей дозволяє проводити своєчасну діагностику захворювань серцево-судинної системи, що робить можливим більш ефективну ранню корекцію виявлених порушень.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи дитячої консультації та дитячого відділення обласної центральної клінічної лікарні м. Донецька, обласної залізничної лікарні м. Донецька, дитячого відділення міської поліклініки №1 м. Маріуполя, дитячої консультації міської лікарні №1 м. Маріуполя, ДТМО м. Краматорська. Результати дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрі педіатрії факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету під час лекцій та практичних занять з лікарями-інтернами та слухачами курсів підвищення кваліфікації фахівців.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснювався підбір дітей, народжених від юних матерів, для наступного обстеження в умовах відділення дитячих захворювань. У розробці наукових досліджень, що виносяться на захист, дисертант використовувала комплекс методів дослідження серцево-судинної системи: реографію, велоергометрію, ультразвукове дослідження. Самостійно проводила клінічне та інструментальне обстеження 160 дітей, народжених від юних матерів, та 30 дітей контрольної групи. Автор вивчила та проаналізувала показники, які характеризують стан серцево-судинної системи у обстежених дітей. Одноосібно провела математичну обробку матеріалу. Узагальнила результати досліджень, підготувала наукові матеріали до друку. Праці, опубліковані за темою дисертації, були написані автором одноосібно, без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на 1 Українській науково-практичній конференції (м. Харків, 1993), науково-практичній конференції (м. Кривий Ріг, 1993), Донецькій міжобласній науково-практичній конференції (1995), засіданні Донецького товариства дитячих лікарів (1996).

Публікації. На підставі результатів дослідження опубліковано 14 на-уко-вих робіт, з них 3 у профільних виданнях, що затверджені ВАК України. Запропоновано чотири раціоналізаторських пропозиції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена в одному томі на 134 сторінках машинопису, складається із вступу, огляду літератури, опису основ-них методик дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та уза--галь---нення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, спис-ку використаних джерел. Робота ілюстрована малюнками та таблицями (5 сто---рінок).

Список використаної літератури містить 265 літературних джерела, з них 123 вітчизняних джерела і 142 зарубіжних джерела, що складає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методики дослідження. В основу роботи покладені результати клініко-інструментального обстеження 160 дітей від 1 до 14 років, народжених від юних матерів у віці від 15 до 18 років. Обстежені діти поділені на 4 вікові групи по 40 осіб у кожній: 1 група – від 1 до 4 років; 2 група – від 5 до 7 років; 3 група – від 8 до 11 років; 4 група – від 12 до 14 років. Контрольну групу склали 30 дітей аналогічного віку від матерів у віці від 20 до 30 років. Діти знаходилися під наглядом дільничної служби поліклінічних відділень міських дитячих лікарень №1, обласної центральної клінічної лікарні м. Донецька, залізничної лікарні м. Донецька, обласної клінічної дитячої лікарні. Усі діти підлягали клінічному обстеженню та додатковим методам обстеження (клінічний аналіз крові та сечі, вимірювання артеріального тиску, електрокардіографія, велоергометрія, реографія, ультразвукове дослідження серця і судин, рентгенографія органів грудної клітки).

Про біоелектричну активність міокарду в обстежених дітей судили шляхом аналізу електрокардіограм, знятих у стані спокою та при фізичному навантаженні. Електрокардіографічне дослідження проводили за загальноприйнятою методикою (Белоконь Н.А., 1987). Розшифровка ЕКГ передбачала визначення джерела серцевого ритму, рахування частоти серцевих скорочень, визначення напрямку електричної позиції серця, оцінку зубців із визначенням їх тривалості, амплітуди, форми і позиції відносно ізоелектричної осі, тривалості сегментів та інтервалів. Біоелектричну активність міокарду в умовах фізичного навантаження вивчали за допомогою велоергометрії.

Особливості центральної гемодинаміки оцінювали шляхом реографії аорти та легеневої артерії. Проводили якісний і кількісний аналіз реограм.

Ультрасонографічне дослідження серця здійснювали за допомогою апарату “Dynamic imaging concept – 2000”.

Статистична обробка проводилася методами статистики з використанням параметричних методів (критерій Стьюдента) та непараметричних (метод Вілкоксона-Манна-Уїтні). Використовувалась програма для статистичної обробки даних на персональному комп’ютері IBM.

Результати власних досліджень та їх обговорення. В залежності від характеру перебігу вагітності у матерів контингент був поділений на дітей, народжених від юних матерів з нормальним перебігом вагітності (1 підгрупа), та дітей від матерів з патологічною вагітністю (2 підгрупа). У кожної четвертої юної матері виявлена екстрагенітальна патологія, у половини з них діагностовано гінекологічні захворювання. Значна більшість юних матерів мала підвищену емоційну лабільність, депресивні стани, плаксивість, порушення сну, роздратованість під час вагітності. Спадковість, обтяжена патологією серцево-судинної системи, у групі дітей, народжених від юних матерів, зустрічалась у 25,0% обстежених та не відрізнялася від такої в контрольній групі. У чверті юних матерів були ускладнення пологів у вигляді несвоєчасного відходження навколоплідних вод, слабкості пологової діяльності, кровотечі.

Виявлено, що серед дітей, народжених від юних матерів з патологічним перебігом вагітності, вірогідно частіше спостерігалися новонароджені з низькою масою тіла. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між масою тіла у дитини та віком матері: чим молодше матір, тим менше маса тіла у дитини. У обстежених дітей, народжених від юних матерів з нормальною вагітністю (13,0%), у ранньому віці відзначалося затримання фізичного та психічного розвитку. Більше ніж у половини дітей, виявлено високу інфекційну захворюваність. У кожної четвертої дитини констатована аномалія конституції. У значної частини дітей (63,8%) виявлені малі аномалії розвитку у вигляді епікантусу, гіпертелоризму, неправильного росту волосся, ґотичного піднебіння, ознак дизмезенхімозу та ін. (рис. 1).

Рис.1 Розподіл дітей, народжених юними матерями з нормальним

перебігом вагітності, з порушеннями розвитку

Звертала на себе увагу велика кількість ознак дизембріогенезу, висока інфекційна захворюваність (81,2%) у дітей, народжених від матерів з патологічною вагітністю (72,5%). У кожної третьої дитини була аномалія конституції (рис.2).

При порівнянні груп дітей, народжених від юних матерів з патологічним та нормальним перебігом вагітності, встановлено, що нормальний перебіг вагітності супроводжується достовірно меншим (р<0,05) затриманням фізичного та психічного розвитку, виявленням аномалій конституції, малих аномалій розвитку та менш високою інфекційною захворюваністю.

Рис.2 Розподіл дітей, народжених юними матерями з патологічним

перебігом вагітності, з порушеннями розвитку

Таким чином, особливості розвитку, інфекційна, соматична захворюваність у дітей, народжених від юних матерів, були індуковані різними факторами, серед яких істотне значення мали такі, як наявність у більшості юних матерів екстрагенітальної та гінекологічної патології, психічні розлади (підвищена емоційна лабільність, неспокій, роздратованість, депресивні стани під час вагітності), деякі соціальні особливості (непланована репродуктивна поведінка, небажана вагітність, непідготовленість до материнства), наявна патологія вагітності та пологів.

У дітей контрольної групи аналогічні порушення розвитку та супутня патологія реєструвалися в одиничних випадках.

Проведена оцінка клінічних особливостей серцево-судинної системи у дітей, народжених від юних матерів, показала, що для цієї категорії обстежених характерний високий відсоток кардіальної патології (66,8%), яку частіше реєстрували у другій і четвертій вікових групах (70,0% та 72,5% відповідно) (рис.3). Переважаючою патологією серцево-судинної системи у всіх вікових групах дітей була міокардіодистрофія – у 65,0% обстежених дітей (рис.4) (р<0,05). Оцінюючи перелік скарг, які пред'являли діти з міокардіодистрофією, необхідно вказати, що більшість з них, особливо у підлітків, скаржилися на головний біль, порушення сону, зниження пам'яті, розлад уваги, втрату здатності до тривалого її напруження. Задишка при фізичному навантажені спостерігалась нами у 32,5% обстежених з цією патологією. Досить часто у підлітків ми відмічали непостійні, колючі болі в області серця, які зникали після відпочинку. У обстежених дітей міокардіодистрофія характеризувалася певним симптомокомплексом у вигляді послаблення верхівкового поштовху, зміщення лівої межі серця назовні у горизонтальному стані,

Рис.3 Розподіл дітей з кардіальною патологією за віковими групами

Рис.4 Розподіл дітей з міокардіодистрофією за віковими групами

приглушеності 1 тону на верхівці, систолічного шуму у точці Боткіна-Ерба та на верхівці різного тембру та інтенсивності, акценту 2 тону над легеневою артерією. Найбільш часто міокардіодистрофія діагностувалась у підлітків. Відзначено зв’язок між патологічним перебігом вагітності та частотою виникнення міокардіодистрофії. Найбільш сильний цей зв’язок був у першій та другій групах. У дітей контрольної групи міокардіодистрофія зареєстрована лише у 13,3% обстежених.

На другому місці за частотою були вегето-судинні дисфункції (44,5%) (рис.5). Слід відзначити, що якщо у другій групі виявлялися поодинокі

Рис.5 Розподіл дітей з вегето-судинною дисфункцією за віком

випадки, то у третій та четвертій вікових групах вони посідали одне з основних місць серед патології. В основному, відзначався гіпотензивний варіант у другій та третій групах, а в четвертій групі переважав гіпертензивний варіант вегето-судинної дисфункції (рис.6, 7).У другій та третій вікових групах простежувався зв’язок між частотою вегето-судинної дисфункції і характером перебігу вагітності. У четвертій групі зміни артеріального тиску у дітей від матерів з нормальним та патологічним перебігом вагітності зустрічалися з однаковою частотою. У більшості дітей діагностика цієї патології була здійснена вперше, а артеріальний тиск раніше не вимірювався. Обстежені пред'являли скарги на підвищену стомлюваність, слабкість, запоморочення, головний біль, кардіалгії різного характеру та тривалості, які часто повторювались та виникали після фізичного та психічного навантаження.

Рис.6 Розподіл за віком дітей з гіпотензивним типом вегето-судинної дисфункції

Рис.7 Розподіл за віком дітей з гіпертензивним типом вегето-судинної дисфункції

У значної частки дітей основної групи з цією патологією відзначалася неяскрава клінічна симптоматика, що обумовило відсутність уваги з боку педіатрів. У дітей контрольної групи вегето-судинні дисфункції виявлялись з достовірно меншою частотою (10,0%) і тільки у підлітків. Переважно реєструвався гіпертензивний тип вегето-судинних дисфункцій.

Порушення ритму виявлені у достатньо великої кількості дітей (20,0%) (рис.8).

Рис.8 Розподіл дітей з аритміями за віковими групами

Слід відзначити у дітей, народжених юними матерями, значну частоту малих аномалій розвитку таких, як пролапс мітрального клапана, аномально розташовані та додаткові хорди (33,8%) (рис.9). В обстежених дітей

Рис.9 Розподіл дітей з природженою патологією за віком

переважаюча більшість аномалій (84,0%) вперше виявлялась при ультразвуковому скануванні серця та судин. Природжені вади серця (дефект міжшлуночкової та міжпередсердної перегородки, двостулковий клапан аорти, стеноз легеневої артерії) діагностувалися з найменшою частотою та, в основному, у першій та другій вікових групах (2,5%). Виявлено сильний зв’язок виникнення природженої кардіальної патології з патологічною вагітністю r=0,7.

Вивчення біоелектричної активності міокарду у дітей, народжених від юних матерів, дозволило констатувати, що досить частими відхиленнями були порушення автоматизму (56,9%). При цьому практично у всіх дітей (96,2%) зареєстровано синусовий ритм. В обстежених дітей четвертої вікової групи аритмії зутрічалися значно частіше, ніж в інших вікових групах і були представлені синусовою тахікардією (25%). Також реєстрували синусову брадикардію (15,0%) та синусову аритмію (37,5%). Порушення аналогічного характеру були у 32,5% дітей другої вікової групи. Трохи рідше аритмії у вигляді синусової тахікардії (27,5% та 25,0%) відзначали у дітей 1 та 3 вікових груп. Порушення функції збудливості у вигляді екстрасистолії виявлено у 14,4% дітей, серед яких половину склали підлітки. В основному, екстрасистоли були правошлуночкові, мали функціональний генез та не порушували гемодинаміки.

Аналіз матеріалу дослідження дозволив виявити деякі електрокардіографічні особливості провідності. Найбільш часто реєстрували зміни фази реполяризації, які полягали у підвищенні тривалості сегмента ST (31,8%), зсуві вказаного сегмента від ізоелектричної лінії більш 1,5 мм. У значної кількості дітей (70,4%) спостерігали зміни зубця Т, його уширення, а також зміни форми у вигляді зазублення, двофазності, двоверхівкості, інверсії, чіткої симетричності, сплощення.

Досить часто відзначали порушення передсердної провідності. Зміни амплітуди зубця Р були зареєстровані у 38,3% осіб. При цьому відзначали як його збільшення (20,7%), так і зниження (17,6%). У третини обстежених відзначено збільшення тривалості вказаного зубця, зміни його форми у вигляді вищерблення, розщеплювання верхівки, гострості. Найбільш часто, зміни передсердної провідності констатували у дітей першої та другої вікових груп.

Щодо характеристики передсердно-шлуночкової провідності у дітей, народжених від юних матерів, слід відзначити, що у 20,0% обстежених, в основному, із другої та четвертої груп змінювалася тривалість інтервалу PQ як у бік його скорочення, так і подовження.

У 18,1% дітей реєстрували зміни внутрішньошлуночкової провідності у вигляді уширення комплексу QRS. У половини з них уширення даного комплексу сполучалося з розщепленням його у вигляді Rr, RSr та оцінювалося як неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Більше ніж у третини обстежених виявлялися зміни форми зубця R, що характеризувалися його вищербленням та наявністю додаткових зубців. Значний відсоток виявлених порушень припадав на першу та четверту вікові групи. У 77,5% дітей четвертої вікової групи спостерігалися порушення фази реполяризації у вигляді подовження сегменту ST, зміщення вказаного сегмента від ізоелектричної лінії більш 1,5 мм, зміни амплітуди та форми зубця Т. У 33,7% осіб діагностовано симптом ТV3-4 < TV5-6, у 15,4% дітей реєструвався синдром “ранньої реполяризації”.

Вивчення функціонального стану серцево-судинної системи у дітей, народжених від юних матерів, в умовах фізичного навантаження дозволило виявити ряд особливостей. Патологічні електрокардіографічні ознаки, що уявлялися під час виконання фізичного навантаження – зниження вольтажу передсерцевого зубця, уповільнення передсердної атріовентрикулярної та внутришньошлуночкової провідності, електрична альтернація зубця R, поява двофазних, двогорбих, негативних, гігантських зубців Т, зсув інтервалу ST від ізолінії більш ніж на 1 мм констатовані у 71,2% обстежених. У половини з них відзначалося поєднання патологічних електрокардіографічних ознак.

Слід відзначити, що у 43,7% дітей ці зміни виявляли тільки при виконанні фізичного навантаження, що свідчить про прихований характер порушення діяльності серцево-судинної системи.

Вивчення центральної гемодинаміки у дітей, народжених від юних матерів, методом реографії показало, що зміни фазової структури систоли лівого шлуночка мають свої особливості, які залежать від характеру патологічного процесу. Так, у переважної більшості дітей з міокардіодистрофією виявляли поєднання змін, що свідчить про наявність неповного синдрому гіподинамії серця, який полягав в подовженні фази ізометричного скорочення, скороченні періоду вигнання, зниженні швидкості підвищення внутрішньошлуночкового тиску, внутрішньосистолічного показника та збільшенні індексу напруження міокарду. Вказані зміни свідчать про те, що у цих осіб менш ефективний, більш подовжений та уповільнений період, протягом якого в міокарді відбувається функціональна підготовка до наступного вигнання крові у магістральні судини. Більша частина систоли в них витрачається на процес напруження, що приводить до зменшення сили та потужності серцевого скорочення.

У дітей з виявленою вегето-судинною дисфункцією було достовірне (p<0,05) зменшення тривалості фази ізометричного скорочення порівняно з віковими нормами. При цьому спостерігалося збільшення швидкості підвищення внутрішньошлуночкового тиску, збільшення внутрішньосистоліч-ного показника та зниження індексу напруження міокарду, що свідчило про гіперфункцію лівого шлуночка. Характерною ознакою у даної категорії обстежених була тенденція до збільшення тривалості періодів вигнання та механічної систоли порівняно з віковими нормами. Вище сказане свідчить про підвищення скорочувальної можливості міокарду як компенсаторного механізму у даного контингенту дітей. У обстежених дітей з вегето-судинною дисфункцією по гіпертензивному типу виявлено укорочення фази ізометричного скорочення, подовження періоду вигнання, збільшення швидкості підвищення внутрішньошлуночкового тиску, збільшення внутрішньосистолічного показника та зменшення індексу напруження міокарду, які є характерними для фазового синдрому навантаження об’ємом. Наявність фазового синдрому навантаження об’ємом у даних осіб свідчила про розвиток компенсаторної гіперфункції лівого шлуночка, що відбувалося вже на ранній стадії розвитку патологічного процесу.

Таким чином, проведені дослідження дали можливість визначити клінічні особливості серцево-судинної системи дітей, підтвердили частоту кардіальної патології у дітей, народжених від юних матерів. Одержані дані свідчать про те, що найбільш високий відсоток змін із боку серцево-судинної системи спостерігається у четвертій віковій групи. Найбільш часто діагностували міокардіодистрофію. Нами описано клінічний симптомокомплекс, який спостерігався у обстежених дітей з цією патологією.

Результати дослідження вказують на значну кількість малих аномалій розвитку серця, таких, як пролапс мітрального клапана, аномально розташовані та аберантні хорди. У багатьох обстежених природжені аномалії були виявлені нами вперше. Вивчення біоелектричної активності міокарду в умовах спокою та фізичного навантаження показало наявність частих порушень провідності, процесів реполярізації, автоматизму. При цьому половина дітей мала приховані ознаки зниження компенсаторних можливостей серцево-судинної системи, які з’являлися тільки при виконанні фізичного навантаження. Результати проведеної роботи свідчать про часті та виражені зміни центральної гемодинаміки, які характеризувалися специфічними синдромами та були визначені характером кардіальної патології.

Сформульована нами концепція визначає необхідність ретельного динамічного кардіологічного обстеження дітей, народжених від юних матерів, з проведенням електрокардіографічного, реографічного, ультразвукового досліджень серця та судин, спостереження їх у спеціальній диспансерній групі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі – удосконалення ведення дітей, народжених юними матерями, з урахуванням особливостей стану серцево-судинної системи на підставі детального клініко-інструментального дослідження, що дає змогу прогнозування, ранньої діагностики та профілактики патології органів кровообігу у цієї групи дітей.

1. Для дітей, народжених від юних матерів, характерні низька маса тіла при народженні, часті ознаки дизембріогенезу (63,8%), відставання у фізичному та психомоторному розвитку у ранньому віці, а також висока інфекційна захворюваність.

2. У значної частини дітей юних матерів (66,8%) спостерігаються патологічні зміни серцево-судинної системи: міокардіодистрофія (65,0%), вегето-судинні дисфункції різного типу (44,5%), рідше природжені вади серця, основу яких складають малі аномалії розвитку (33,8%). Найбільший відсоток кардіальної патології відзначено у підлітків.

3. У дітей, народжених юними матерями, спостерігаються низькі адаптаційні можливості міокарда, про що свідчать зміни його біоелектричної активності у вигляді порушень провідності (72,3%), процесів реполяризації (70,4%), автоматизму (56,9%).

4. Дітям, народженим юними матерями, притаманні патологічні зміни центральної гемодинаміки, характер яких залежить від особливостей кардіальної патології. Специфічний синдром гіподинамії зареєстровано у 54,6% дітей з міокардіодистрофією та у 27,9% дітей з вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом. Фазові синдроми навантаження об’ємом і гіпердинамії виявлені у 26,4% із вегето-судинною дисфункцією за гіпертензивним типом.

5. Особливості стану серцево-судинної системи у дітей, народжених юними матерями, диктують необхідність динамічного детального кардіологічного обстеження з метою їх раціонального нагляду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дітей, народжених від юних матерів, необхідно спостерігати у спеціальній диспансерній групі.

2. З метою ранньої оцінки стану серцево-судинної системи рекомендується включати до комплексу обов’язкових обстежень електрокардіографію, ультразвукове дослідження серця та судин з 1 місяця, центральну та периферичну реографію з 5 років.

3. Оцінка функціонального стану органів кровообігу у дітей юних матерів повинна проводитись на підставі досліджень біоелектричної активності міокарду в умовах фізичного навантаження з метою виявлення прихованих патологічних процесів.

4. Зміни показників центральної гемодинаміки у вигляді подовження фази ізометричного скорочення, зменшення швидкості підвищення внутрішньошлуночкового тиску, скорочення періоду вигнання внутрішньосистолічного показника та збільшення індексу напруження міокарду свідчать про зниження функціональної можливості міокарду та необхідність проведення реабілітаційних лікувальних заходів.

5. Дітям, народженим від юних матерів, рекомендується включати до комплексу оздоровчих заходів проведення курсів кардіотрофічних препаратів залежно від характеру кардіальної патології.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Баешко Г.И. Клинические особенности сердечно-сосудистой системы у детей, рожденных от юных матерей// Врачебная практика.– 1998. – № 2-3. – С.70-73.

2. Баешко Г.И. Оценка биоэлектрической активности миокарда у детей, рожденных от юных матерей// Медико-социальные проблемы семьи. 1998. – Т.3, №1. – С. 58-62.

3. Баешко Г.И. Особенности центральной гемодинамики у детей, рожденных от юных матерей// Медико-социальные проблемы семьи, 2000.– Т4, №2. – С. 19-22.

4. Баєшко Г.І. Особливості фазової структури скорочення шлуночків у дітей, народжених від юних матерів// Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – №4. – С. 100-101.

5. Баешко Г.И. Состояние биоэлектрической активности миокарда у детей, рожденных от юных матерей// Збірник “Актуальні питання охорони здоров’я дітей та підлітків Донбасу” вип. №1 – Луганськ, 1996. – С. 10-12.

6. Баешко Г.И. Состояние биоэлектрической активности миокарда в условиях физической нагрузки у детей, рожденных от юных матерей// Збірник “Актуальні питання охорони здоров’я дітей та підлітків Донбасу” вип. №2 – Луганськ, 1997 – С. 8-10.

7. Баешко Г.И. Оценка центральной гемодинамики у детей, рожденных от юных матерей// Збірник ”Актуальні питання охорони здоров’я дітей та підлітків Донбасу” вип. №4. – Луганськ, 1998. – С. 33 – 35.

8. Баешко Г.И. Особенности состояния сердечно-сосудистой системы у детей, рожденных от юных матерей// Сборник научных работ “Теоретические и клинические вопросы детской кардиологии.” – Харьков, 1993. – С. 20-21.

9. Баешко Г.И. К оценке состояния биоэлектрической активности миокарда у детей, рожденных от юных матерей// Сборник работ, посвященный 60-летию кафедры детских болезней ДонГМУ. – Донецк, 1993. – С. 47.

10. Баєшко Г.І. До оцінки стану здоров’я дітей, народжених від юних матерів// Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту. – Кривий Ріг, 1993. - С. 106.

11.Баешко Г.И. Течение беременности и родов у подростков//Сборник научных работ “Актуальные проблемы охраны здоровья девушек – подростков”. – Харьков, 1993. – С. 150-151.

12. Баешко Г.И. Частота врожденной кардиальной патологии у детей, рожденных от юных матерей// Материалы межобластной научно-практической конференции, посвященной 25-летнему юбилею кафедры заболеваний уха, горла и носа факультета усовершенствования врачей. – Донецк, 1994. – С. 73.

13. Баешко Г.И. Особенности состояния биоэлектрической активности миокарда у детей, рожденных от юных матерей// Юбилейный сборник работ, посвященный 60-летию кафедры детских болезней ДонГМУ. – Донецк, 1994. – С. 10-11.

14. Баешко Г.И. К оценке функциональной способности миокарда у детей,

рожденных от юных матерей// Материалы межобластной научно-практической конференции. – Донецк, 1995. – С. 204.

АНОТАЦІЯ

Баєшко Г.І. Особливості серцево-судинної системи у дітей, народжених від юних матерів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2001.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення ведення дітей, народжених від юних матерів, з урахуванням особливостей серцево-судинної системи. В дисертації було відзначено, що у значної частини дітей юних матерів спостерігаються патологічні зміни з боку серця, серед яких найбільш часті міокардіодистрофія, вегето-судинна дисфункція, рідше природжені пороки серця, основу яких складають малі аномалії розвитку. Доведена значущість ряду факторів, що сприяють розвитку змін серцево-судинної системи. З’ясовано функціональний стан органів кровообігу в обстеженій групі дітей, встановлено особливості їх реакції на фізичне навантаження. Показана значущість проведення останнього для виявлення прихованих порушень діяльності серцево-судинної системи. Отримані дані про особливості центральної гемодинаміки та виділений ряд синдромів її порушення у дітей, народжених від юних матерів. Звернено увагу на необхідність спеціального нагляду даного контингенту дітей. Рекомендовано включати до оздоровчих заходів курси кардіотрофічних препаратів залежно від особливостей кардіальної патології.

Ключові слова: діти, серцево-судинна система, юні матері.

АННОТАЦИЯ

Баешко ГИ. Особенности сердечно-сосудистой системы у детей, рожденных от юных матерей.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10. – педиатрия. – Харьковский государственный медицинский университет, г. Харьков, 2001.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования ведения детей, рожденных от юных матерей с учетом особенностей состояния сердечно-сосудистой системы.

Объектом исследования были 160 детей, рожденных от юных матерей. Установлено, что для данного контингента детей характерна высокая соматическая и инфекционная заболеваемость, частое отставание в физическом и психомоторном развитии, стойко сохраняющиеся в первые три года жизни, наличие аномалий конституции, высокий процент малых аномалий развития в виде эпикантуса, гипертелоризма, неправильного роста волос, готического неба, признаков дизмезенхимоза и др.. Отмечено, что отклонения в развитии и состоянии здоровья обследованных детей были индуцированы рядом факторов, среди которых основное значение имели наличие экстрагенитальной патологии у большинства юных матерей, психические (повышенная эмоциональная лабильность, беспокойство, депрессивные состояния во время беременности), социальные особенности (непланированное репродуктивное поведение, нежеланная беременность, неподготовленность к материнству), патология беременности (гестоз) и родов.

Выявлены частота и спектр кардиальной патологии, наблюдающейся у данного контингента детей. Установлено, что у значительной части обследованных детей (68,8%) встречаются патологические изменения со стороны сердечно-сосудистой системы, среди которых наиболее часты миокардиодистрофия, вегето-сосудистая дисфункция, нарушения ритма, реже – врожденные пороки сердца, основу которых составляют малые аномалии развития.

Наиболее часто миокардиодистрофия диагностировалась у детей и подростков. Выявлена связь между патологическим течением беременности и частотой возникновения миокардиодистрофии. На втором месте по частоте была вегето-сосудистая дисфункция, регистрировавшаяся, в основном, в третьей и четвертой возрастных группах. Гипотензивный вариант вегето-сосудистой дисфункции отмечался во второй и третей группах, а в четвертой группе преобладал гипертензивный тип дистонии. Нарушения ритма выявлены у достаточно большого количества детей (20,0%). Среди малых аномалий развития (33,8%) наиболее часто регистрировались пролапс митрального клапана, аномально расположенные и дополнительные хорды. Доказана значимость ряда факторов, способствующих развитию изменений сердечно-сосудистой системы. Изучено функциональное состояние органов кровообращения у обследованной группы детей и особенности их реакции на физическую нагрузку. Показана необходимость проведения последней для выявления скрытых нарушений деятельности сердечно-сосудистой системы. Отмечено, что у детей, рожденных от юных матерей, наблюдается снижение ее адаптационных возможностей. Получены данные об особенностях центральной гемодинамики и выделен ряд синдромов ее нарушения у детей, рожденных от юных матерей. Показана необходимость наблюдения данных детей в специальной диспансерной группе. Разработан комплекс обязательных обследований сердечно-сосудистой системы у этого контингента детей. Рекомендовано включать в комплекс проводимых мероприятий курсы кардиотрофической терапии в зависимости от характера выявленной кардиальной патологии.

Ключевые слова: дети, сердечно-сосудистая система, юные матери.

SUMMARY

G.I. Baeshko. Specific features of cardio-vascular system of children born from young mothers. Manuscript.

Dissertation on the competition of the degree of candidate of medical sciences by specialty 14.01.10– Pediatry – Kharkov State Medical University, Kharkov, 2001. The thesis deals with the issues of improving of specialized observation of children born by young mothers taking into account the peculiar conditions of cardio-vascular system.

The frequency and spectrum of cardiac pathology observed in the given group of children have been detected. It has been stated that significant part of the children being under examination is subject to pathologic changes of cardio-vascular system. Among them the myocardial dystrophy and neurocirculatory dystony are the most frequent pathologies and congenital heart diseases are more rarely occurred cases based on minor development abnormalities. The significance of the set of factors owing to development of cardio-vascular system changes has been proved. The functional state of blood circulation organs of the group of children under observation as well as the peculiar features of blood circulation organs response to physiological load has been investigated. The necessity of carrying out of physiological load test for revealing of hidden abnormalities of cardio-vascular system has been indicated. It has been pointed out that children born from young mothers are subject to decrease of adaptive capabilities of cardio-vascular system. The data on specific features of central hemodynamics has been obtained and the set of central hemodynamics dysfunction syndromes in children born from young mothers have been specified. The necessity of observation of children with such occurrences in a specialized dispensary group has been indicated. The set of mandatory tests of cardio-vascular system of the children has been developed. It has been recommended to include the course of cardio-trophical therapy into the complex of measures to be carried out.

Key words: children, cardio-vascular system, young mothers.

Перелік умовних скорочень

ЕКГ – електрокардіографія

РГ – реографія

УЗД – ультразвукове дослідження

ВСД – вегето-судинна дисфункція

ПВД – природжені вади серця