інститут економічного прогнозування

Білько Олена Володимирівна

УДК 338. 94. 001.76

Моделювання інвестиційного потенціалу

антикризових рішень в електроенергетиці

08.03.02 – економіко-математичне моделювання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України “Киівський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | доктор економічних наук, доцент Недін Ігор Валентинович, Національний технічний університет України “Київський політехничний інститут”, професор кафедри економіки і організації промислових технологій та енергетики.

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор Костіна Ніна Іванівна, Київський національний університет ім.Т.Шевченка, заступник завідувача кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту,

кандидат економічних наук, професор

Наконечний Степан Ількович, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіко-математичних методів.

Провідна установа | Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу, м.Львів.

Захист відбудеться “ 28 ” лютого 2001 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України, 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “ 27 ” січня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

Загальна характеристика роботи

Однією з найголовніших відмінних особливостей сучасної економічної кризи є скорочення можливостей підтримки відтворюючих процесів в різних секторах економіки. Насамперед це стосується галузей паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), до яких належить електроенергетика, котрій властива катастрофічна зношеність основних виробничих фондів (ОВФ). Зазначений стан електроенергетики суттєво підриває конкурентоспроможність національної економіки в цілому. Активізуються тісно пов’язані між собою небезпечні загрози енергетичній безпеці (ЕНБ). Головною загрозою стає надзвичайно гострий дефіцит інвестиційного капіталу (ІК), необхідного для оновлення ОВФ електроенергетики. Тому особливу актуальність набувають питання покращання інвестиційного забезпечення галузі.

Актуальність теми. Теоретичним і прикладним питанням ефективного використання капітальних вкладень і нової техніки приділялася і приділяється велика увага. Основи існуючого методологічного підходу до вирішення цієї проблеми розроблені в працях А.Л. Лур’є, Л.В. Канторовича, В.В. Новожилова, Т.С. Хачатурова, Д.С. Львова, К.М. Веліканова, В.Н. Лівшиця та інших авторів. Питання техніко-економічного обгрунтування рішень стосовно систем енергетики (СЕ) досліджені в працях Л.О. Мелентьєва, В.А. Вєнікова, С.Л. Прузнера, А.А. Чернухіна, В.І. Денісова, П.П. Долгова, В.Р. Окорокова, В.Й. Едельмана, Д.В. Холмського. Питання, пов’язані з забезпеченням ефективності капіталовкладень при вирішенні задач енергетичної та економічної безпеки, в останні роки набули розвитку в працях А.І. Татаркіна, В.В. Бушуєва, М.І. Воропая, Л.Д. Криворуцького, А.М. Мастепанова, Ю.М. Руденко, В.М. Геєця, Б.Є. Кваснюка та інших авторів. Проте залишається невирішеною низка проблем оновлення ОВФ електроенергетики в умовах гострого дефіциту ІК. У зв’язку з цим в даній роботі розглядаються підходи до оцінки результатів дій, спрямованих на активізацію інвестиційних ресурсів (ІР) різного походження.

Для оновлення ОВФ електроенергетики необхідні суми, що складають десятки млрд. дол. США, яких на сьогодні ні галузь, ні держава не мають. Отже, комплексна активізація всіх можливих ІР дозволила б суттєво скоротити потребу в ІК та забезпечила б зростання обсягу ІК в різних джерелах. Однак через значну різноманітність і кількість дій, що забезпечують реалізацію тих чи інших варіантів активізації ІР, відповідні рішення багатоваріантні. Цією обставиною зумовлюється необхідність коректної економічної оцінки варіантів стабілізаційних рішень (СТР), спрямованих на активізацію ІР, і визначається актуальність роботи, присвяченої моделюванню інвестиційного потенціалу антикризових рішень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведення комплексу робіт за темою даного дослідження зумовлене необхідністю розвитку методологічного забезпечення організаційно-управлінських, технологічних і економічних рішень, спрямованих на підтримку процесів оновлення та розширеного відтворення в енергетичному комплексі і передбачених Національною енергетичною програмою України (НЕПУ) та галузевими програмами. Удосконалення методів обгрунтування та вибору заходів щодо реалізації ефективних антикризових рішень на основі результатів роботи сприятиме ефективному розв’язанню проблем стратегічного та оперативного планування в енергетичному комплексі.

Основні положення дисертації використані в учбовому процесі кафедри економіки та організації промислових технологій та енергетики Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” (НТУУ “КПІ”) під час викладання курсів лекцій “Економіка та організація енергетичного виробництва”, “Економіка енергетики”, при виконанні науково-дослідної роботи “Моделювання антикризових рішень в енергетичному комплексі”. Результати дисертації використані Транснаціональною промислово-фінансовою корпорацією “АТ Концерн Енергія” під час підготовки програми розвитку недержавної енергетики України та НТУУ “КПІ” в темі ”Розробка науково-методичних основ системи прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій та забруднення навколишнього середовища “ГРАНІТ” (УКРІНТІ №080999 Р0005).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробці методів моделювання оцінки та аналізу інвестиційного потенціалу варіантів реалізації антикризових рішень, спрямованих на покращання інвестиційної забезпеченості розвитку енергетики. Згідно з зазначеною метою поставлено такі основні задачі:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Об’єктом дослідження є антикризові рішення організаційно-економічного та технологічного змісту, спрямовані на покращання інвестиційного забезпечення електроенергетичної галузі.

Предметом дослідження є методологія, методи, моделі оцінки та аналізу інвестиційного ефекту комплексів антикризових рішень, спрямованих на покращання фінансового стану об’єктів енергетики.

Методи дослідження. В роботі використано методи системного аналізу СТР в поєднанні з імітаційним моделюванням взаємопов’язаних процесів функціонування та розвитку систем енергокомплексу, а також об’єктів навколишнього середовища, що впливають на ефективність СТР.

Наукова новизна одержаних результатів. До результатів, які мають елементи наукової новизни, належать:

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів. В теоретичному плані результати роботи можуть бути використані для удосконалення методів розрахунку ефективності технологічних і організаційно-управлінських рішень з інвестування енергооб’єктів, розробки відповідних методичних рекомендацій для окремих галузей, оскільки пропозиції правомірні для будь-якої складної виробничої системи. Використання оцінок інвестиційного потенціалу антикризових рішень дозволить створити ефективну стратегію подолання кризових явищ в електроенергетиці та оновлення на сучасному рівні її ОВФ шляхом вибору найраціональніших комплексів і параметрів відповідних рішень.

Практичне значення роботи знайшло відображення в інвестиційному проекті створення недержавного сектора електроенергетики України, запропонованого транснаціональною промислово-фінансовою корпорацією “АТ Концерн Енергія”, а також під час виконання науково-дослідних робіт в НТУУ “КПІ”.

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні необхідності оцінки інвестиційного потенціалу варіантів реалізації непрямих інвестиційних ресурсів, розробці моделей оцінки інвестиційного потенціалу комплексів антикризових рішень і алгоритмів їх реалізації, що дозволяють врахувати взаємний вплив окремих рішень і динаміку в часі чинників, які впливають на їх ефективність.

Апробація результатів дисртації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались, обговорювались і одержали схвалення на двох засіданнях Всеросійського постійно діючого наукового семінару “Методичні питання дослідження надійності великих систем енергетики” (м. Санкт-Петербург, 1997 р., м. Сиктивкар, 1999 р.), семи засіданнях постійно діючого наукового семінару з міжнародною участю “Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки” (м. Київ, 1997-1999 рр., м. Курахово, 1998-1999 рр., с. Славське, 1998 р.), на міжнародній конференції "Управління енерговикористанням” (м. Львів, 1997 р.), V міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Трускавець, 1999 р.), міжнародній конференції “Інноваційна діяльність в системі державного регулювання” (м. Івано-Франківськ, 1999 р.), XVII-й науково-технічній конференції “Актуальні проблеми електроенергетики” (м. Нижній Новгород, 1998 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 друковану працю за-гальним обсягом близько 10 д.а. Особисто автору належить 4,9 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Робота викладена на 236 сторінках машинописного тек-сту, містить 53 рисунка та 22 таблиці, з яких 34 - на окремих сторінках. Спи-сок використаних літературних джерел містить 175 найменувань і наведений на 18 стор. Робота має 6 додатків на 36 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В першому розділі “Аналіз стану електроенергетики з позицій забезпечення економічної безпеки та вибору методів оцінки стабілізаційних рішень” проаналізовано зміст та визначальні особливості процесів, що відбуваються в електроенергетиці перехідного періоду, з точки зору наступного коректного відображення та врахування при кількісній оцінці ефективності СТР.

Відзначається, що вкрай обмежені можливості відтворення основного капіталу в базових галузях промисловості становлять майже не найголовнішу загрозу економічній безпеці держави і руйнують позиції країни та її товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках. Собівартість продукції електроенергетики невпинно зростає через скорочення виробництва, надмірну зношеність ОВФ, незадовільне паливозабезпечення тощо. Відповідно зменшується конкурентоспроможність енергетичної продукції як товару і продукції енергоспоживаючих виробництв. Фінансових ресурсів в галузі не вистачає не лише для інвестування, а навіть для покриття поточних експлуатаційних витрат. Надходження від реалізації електроенергії щороку скорочується, а обсяг кредиторської та дебіторської заборгованості галузі обчислюється мільярдами гривень, починаючи з 1997 р.

Ситуація, яка склалася в електроенергетиці, потребує активізації ефективних стабілізаційних заходів, узгоджене здійснення яких дозволило б або повністю знешкодити, або суттєво обмежити дію дестабілізуючих впливів на господарські об’єкти та системи. Коло цих заходів досить велике та різноманітне. Деякі характерні СТР подано в табл.1.

Ефективність СТР залежить від рівня їхньої взаємної інформаційної, організаційної та ресурсної підтримки. Прояв СТР подвійний: або СТР скорочують попит в ІК, або забезпечують приріст ІК в певних його джерелах. Для оцінки ефективності СТР та комплексів СТР пропонується використовувати стабілізаційний потенціал (СП), під яким розуміється гранично можлива спроможність СТР забезпечувати нейтралізацію наслідків кризових явищ та придушення причин, що зумовили останні. Стосовно електроенергетики під СП розглядається здатність забезпечити необхідний відпуск електроенергії і створити умови для накопичення власних фінансових ресурсів. Останнє базується на скороченні виробничих та невиробничих витрат і в результаті на зменшенні собівартості відпущеної енергії. Другим показником ефективності СТР є інвестиційний потенціал (ІП), під яким розуміється кількісна міра гранично можливого покращання інвестиційного забезпечення за рахунок реалізації комплексів СТР (або окремих СТР), СП та ІП також взаємопов’язані.

Проаналізовано можливості формалізації СТР різного змісту (технологічні рішення, нормативно-правові заходи щодо організації фінансування об’єктів енергетики тощо). Визначено, що формалізація ускладнюється великою кількістю взаємозв’язків між СТР, які в загальному випадку присутні на різних рівнях територіально-виробничої ієрархії та розгорнуті в часі, маючи при цьому різну тривалість. Тому найпридатнішим для визначення СП та ІП слід вважати імітаційне моделювання процесу реалізації комплексів СТР та процесу функціонування об’єкту інвестування.

Таблиця 1

Стабілізаційні рішення

СТР | Зміст

Г1* | Заходи по забезпеченню надійності роботи об`єктів СЕ

Г2 | Удосконалення структури генерируючих потужностей

Г3 | Впровадження технологій спалювання низькоякісного палива

Г4 | Оптимізація режимів работи енергообладнання (в тому числі управління енергоспоживанням)

Г5 | Заходи по скороченню втрат палива та енергії

Г6 | Зростання обсягу виробництва та реалізації енергії

Г7 | Організація ефективної комерційної взаємодії економічних суб’єктів енергетики з метою скорочення втрат прибутку

Г8 | Поповнення галузевих цільових фондів за рахунок зростання прибутку та раціонального використання запозичуваних коштів

Г9 | Стабілізація режиму взаєморозрахунків

Д1 | Захист об`єктів СЕ від розкрадання та руйнування

Д2 | Формування централізованих стабілізаційних фондів

Д3 | Законодавча підтримка фінансування розвитку СЕ

Р1 | Нормалізація поставок палива, обладнання, матеріалів

Р3 | Контроль і забезпечення виконання споживачами

правил користування тепловою та електричною енергією

*В позначеннях СТР зміст індексів такий: Д- загальнодержавний рівень; Р- регіональний рівень; Г- галузевий рівень.

В другому розділі “Методичні положення оцінки, моделювання та аналізу інвестиційного потенціалу антикризових рішень в енергетичному комплексі” викладено основні принципові положення моделювання та оцінки інвестиційного потенціалу комплексів СТР.

За нинішніх умов забезпечення розширеного відтворення ОВФ електроенергетики, що є головною умовою досягнення економічної безпеки (ЕКБ), можливе за рахунок активізації всіх можливих прямих та непрямих ІР. До прямих ІР належать джерела коштів, а до непрямих – організаційно-економічні та технологічні рішення, реалізація яких дозволяє або скоротити попит на ІК, або створити умови для його приросту в тих чи інших джерелах. Тому оцінка ІП в спрощеному вигляді буде такою:

ІП = ІПпр + ІПнп,

ІПпр = Kніф; ІПнп = Кпij - Кнірj + Кпрij, (1)

де ІП – інвестиційний потенціал

ІПпр – інвестиційний потенціал прямих ІР;

ІПнп – інвестиційний потенціал непрямих ІР;

Kніф – фактично наявний ІК (Кнi) для реалізації і-го СТР, розрахований без урахування витрат на його обслуговування (Кобi) та формування (Кфi) і дорівнює Kніф = Кнi - Кобi - Кфi;

Кпij - скорочення обсягу ІК, потрібного для реалізації і-го СТР внаслідок попередньої реалізації j-го СТР;

Кнірj - витрати на реалізацію j-го СТР;

Кпрij - приріст обсягу ІК для реалізації і-го СТР, який можливий у випадку реалізації j-го СТР, що забезпечує даний приріст.

Слід враховувати, що Кобi і Кфi належать до обслуговування та формування саме Kні, а не Kніф. Величина ж як Kніф, так і Kні, як правило, не співпадає з величиною загальної потреби в ІК для реалізації і-го СТР, що дорівнює Kпі = Kпіф + Kобіф + Kфіф, де Kпіф – потреба в ІК безпосередньо для реалізації і-го СТР, а Kобіф і Kфіф аналогічні за змістом Кобi і Кфi, але підраховуються по відношенню до Kпіф. Для сучасних умов, як правило, Kніф Kпі, і тому величина ІПнп повинна насамперед компенсувати по можливості дефіцит ІК, що акумулюється у відповідних джерелах та дорівнює:

ІКдефi = Кпі - Kніф, (2)

Таким чином на даному етапі задача стабілізації може бути зведена до наступної вимоги:

ІПнпi ІКдефi, (3)

тобто, до забезпечення компенсації дефіциту ІК.

Також слід зважати на дисконтування і можливий несин-хронний прояв результатів певних видатків за допомогою співвідношень, що враховують зазначені обставини та ті, що отримані на ос-нові виразів (1)-(3):

ІПпр = Kніф =Кнit - Кобit - Кфit - Кфi (t-1)) х (1+ Енп)(Ті -t) , (4)

ІПнп = (Кпijt +Кпрij(t-1) -Кнірjt) х (1+ Енп)(Тj -t) ] (5)

де t – розглядаємий рік;

Тi, Тj – відповідно період реалізації i-го та j-го СТР;

Кнit – наявний ІК для реалізації i-го СТР в t-му році;

Кобit – витрати на обслуговування Кнit в t-му році;

Кфit – витрати, необхідні в t-му році для формування джерел ІК для ре-алізації СТРi;

Кфi (t-1) – попередні витрати (t-1)-го року, що необхідні для формування джерел ІК;

Кнірjt – витрати на реалізацію в t-му році СТРj;

Кпijt – скорочення потреби в ІК для реалізації i-го СТР в t-му році за умови реалізації j-го СТР також в t-му році;

Кпрij(t-1) – приріст ІК для реалізації і-го СТР у випадку реалізації j-го СТР в (t-1)-му році;

Енп – коефіцієнт дисконтування різночасових витрат, величина якого прий-мається з урахуванням діючих норм і правил.

Вирази (4)-(5) носять загальний характер і їх структура може уточнюва-тися на основі попереднього аналізу конкректних процесів реалізації ком-плексів взаємопов`язаних СТРi і СТРj. Так, наприклад, ефект реалізації Кнірj може проявлятися з відхиленням у часі відносно окремих СТРi. Тому можливий поділ (5) на ряд складових, кожна з яких буде сформована з урахуванням очікуваного терміну запізнення в утворенні складових Кпрij(t-1), Кпijt. Величини Kпі розраховуються з урахуванням динаміки в часі процесів реалізації їх комплексів СТР наступним чином:

Kпі =Кнi - Кобit - Кфit - Кфi (t-1)) х (1+ Енп)(Тi-t) . (6)

Приріст прибутку (Пр) кожного СТР складається з приросту прибутку за рахунок власного ефекту (табл.2) та за рахунок взаємного ефекту впливу СТР (табл.3, рис.1). При обчисленні Пр враховується також екологічна складова. Власний ефект СТР буде найбільшим у того СТР, який забезпечує найбільший Пр.

Таблиця 2

Приріст прибутку за рахунок власного ефекту СТР

СТР | Розрахункові формули і коментарі

Г1,

Г2,

Р1 | Пр = - (- В); де В = вдп х Эвдп * ,

де В – зменшення сумарних витрат на виробництво електроенергії; вдп *– скорочення вдп

(Qp= const, вдп зменшується за рахунок зменшення витрат на власні потреби (Рвп), зростання Ту і підвищення надійність роботи енергообладнання (ЕО) і таким чином зменшуються В.) | (7)

Г3 | Пр = - (- В); В = Впал ,

де Впал – зменшення паливної складової на виробництво електроенергії;

(Qp= const, вдп зменшується за рахунок зменшення паливної складової витрат.) | (8)

Г4 | Пр = Qp - (- В); В=вдп х Эвдп; Qp =Эсп х Т *

де Qp – зростання надходжень від реалізації; Эсп – збільшення спожитої енергії.

(вдп зменшується за рахунок скорочення Рвп, збільшення Ту*, підвищення надійності (Н) роботи ЕО.) | (9)

Г5 | Пр=Qp -(-В); Qp=Эсп хТ; В=(вдп+пер *)хЭвдп,

де пер- скорочення собівартості передачи електроенергії.

(Qp зростає, вдп зменшується за рахунок зменшення втрат палива, зростає надійність роботи ЕО, пер зменшується за рахунок скорочення втрат електроенергії та тепла.) | (10)

Г6,

Г7 | Пр = Qp , де Qp = Qp нове - Qp старе;

(Qp зростає, вдп= const.) | (11)

Г8,

Д2,

Д3 | Пр = - (- В), де В =Впост;

(Кк* збільшується, що впливає на стабілізацію режиму розрахунків і нормалізацію поставок необхідних компонентів, Впост зменшується.) | (12)

Г9,

Д1 | Пр = Qp ; де Qp = Эсп х Т;

(Н зростає, зменшується Рвп, збільшується Ту і таким чином збільшується Эвдп і, як наслідок, можливе збільшення Эсп) | (13)

Р3 | Пр = Qp, де Qp = Эсп х Т;

(Збільшення Qp за рахунок приросту Эсп завдяки контролю за спожитою електроенергією, вдп =const.) | (14)

*вдп, Эвдп, Qp, Т, пер, Кк - відповідно собівартість відпущеної енергії, відпущена енергія, обсяг реалізації, відпускний тариф, тривалість використанння встановленої потужності, собівартість передачі енергії, кількість коштів в цільових галузевих фондах

Таблиця 3

Приріст прибутку за рахунок ефекту взаємного впливу СТР

СТР | Приріст прибутку

Г1 | Пр = ПрГ1Р1+ПрГ1Г9+ПрГ1Д1 *

де ПрГ1Р1 = -(- ВР1); ПрГ1Г9 =-(-ВГ9) [(12)]**; ПрД1 = -(- ВД1) [(12)].

Г2 | Пр = ПрГ2Р1+ПрГ2Г9

де ПрГ2Р1 = -(- ВР1); ПрГ2Г9 = -(- ВГ9) [(12)];

Г3 | Пр = ПрГ3Р1+ПрГ3Г9

де ПрГ3Р1 = -(- ВР1); ПрГ3Г9 = -(- ВГ9) [(12)];

Г4 | Пр=ПрГ4Р1+ПрГ4Г11+ПрГ4Г2+ПрГ4Г3+ПрГ4Р3++ПрГ4Г9

де ПрГ4Г1=-(- ВГ1) [(7)]; ПрГ4Г2 = -(- ВГ2) [(8)];

ПрГ;Г3 = -(- ВГ3) [(9)]; ПрГ4Р1=-(-ВР1); ПрГ4Г9 = -(- ВГ9) [(12)]; ПрГ4Р3 = -(- ВР3) [(12)].

Г5 | Пр = ПрГ5Р1+ПрГ5Р3+ПрГ5Г4

де ПрГ5Р1 = -(- ВР1); ПрГ5Р3 = -(- ВР3) [(12)]; ПрГ5Г4= - (- ВГ4) [(7)].

Г6 | Пр = ПрГ6Р3+ПрГ6Г1+ПрГ6Г2 +ПрГ6Г3+ ПрГ6Г5

де ПрГ6Р3 =-(-ВР3) [(12)]. ПрГ6Г1 = -(- ВГ1) [(7)]; ПрГ6Г2=-(- ВГ2) [(7)]; ПрГ6Г3 = -(-ВГ3) [(8)]; ПрГ6Г5 = -(-ВГ5); ПрГ6Р3 = -(- ВР3) [(12)].

Г7 | Пр = ПрГ7Д3

де ПрГ7Д3 = КК

Г8 | Пр = ПрГ8Г6+ПрГ8Г7+ ПрГ8Д3

де ПрГ8Г6 =QpГ6 [(14)]; ПрГ8Г7 =QpГ7 [(11)]; ПрГ8Д3 = КК

Г9 | Пр = ПрГ9Г8

де ПрГ9Г8 = QpГ8 [(11)].

Р1 | Пр = ПрР1Г9+ ПрР1Д2

де ПрР1Г9 = -(-ВГ9) [(12)]; ПрР1Д2 = -(- ВД2) [(12)]

Р3 | Пр = ПрР3Д3

де ПрР3Д3 = КК

Д1 | Пр = 0

Д2 | Пр = ПрД2Г9

де ПрД2Г9 =-(-ВГ9) [(13)].

Д3 | Пр = 0

* -Г1Р1 (перша літеро-цифрова пара відповідає і-му СТР, а друга – j-му СТР);

**[( )]- розрахункова формула.

Рис.1. Взаємовплив стабілізаційних рішень

Для формалізації процедури розрахунку ІП взаємодії прямих і непрямих СТР використовується модель оцінки складових ІП в динаміці за рік, визначений для порівняння. Модель складена на зразок матриці міжгалузевого балансу, в рядках і стовпчиках першого розділу якої містяться дані про капіталовкладення, необхідні для реалізації i-х та j-х СТР. У стовпчиках другого розділу, що міститься праворуч від першого, враховуються складові ІП. В рядках ІІІ-го розділу враховуються: річна собівартість, валова продукція, прибуток, а також частка приросту прибутку і обмеження потреби в ІК у разі ізольованої або спільної реалізації СТР.

Формалізація динаміки техніко-економічних показників СТР, ресурсного забезпечення, зміни фінансового стану здійснюється на основі системи ситуаційних моделей, які відтворюють процес зміни відповідних показників та чинників і згідно відповідного алгоритму моделювання забезпечують послідовне генерування ситуаційних інформаційних моделей, необхідних для обчислення ситуаційних значень показників ефективності СТР. Після закінчення процесу моделювання ситуаційні оцінки згідно (4)-(6) узагальнюються в інтегральні, які й використовуються для характеристики СТР та їх комплексів. Складові ІП, рівень яких залежить від змін величини прибутку, що має місце у випадку реалізації непрямих ІР, узгоджено з рівнями та темпами фінансових потоків, які використовуються у фінансовому менеджменті. В заключній частині розділу міститься опис послідовності та змісту етапів алгоритму моделювання і аналізу інвестиційного потенціалу комплексів СТР.

В третьому розділі “Моделювання та аналіз стабілізаційних можливостей антикризових заходів в енергетичному комплексі” на основі поданих вище моделей виконано аналіз ефективності деяких комплексів СТР, спрямованих на покращання фінансового забезпечення електроенергетики.

Окремо визначено власний ефект різних технологій виробництва електроенергії та досліджено можливості удосконалення структури генеруючої потужності енергооб’єднання України за рахунок створення недержавної енергогенеруючої компанії (НДЕК), орієнтованої на використання енергоефективного генеруючого обладнання, а саме парогазових установок (ПГУ). Робота енергоджерел НДЕК в складі енергооб’єднання паралельно з вугільними теплоелектростанціями (ТЕС), що належать до державного сектора енергетики (ДСЕ) і відзначаються низькою конкурентоспроможністю, дозволить обмежити використання останніх в покритті змінної частини графіка електричного навантаження. Незважаючи на те, що маломаневрені вугільні енергоблоки вимушено зменшать обсяг відпущеної енергії, і відповідно обсяг реалізації та надходжень коштів, вони працюватимуть в більш сприятливому для них базисному режимі і за цієї умови можливе зменшення собівартості виробленої ними продукції. Тобто наявний ефект сумісності СТР типу Г2, Г5 (див. табл.1) щодо об’єктів ДСЕ, за рахунок якого зменшується збитковість маломаневрених вугільних ТЕС. Нижче наведено розгорнуті в часі варіанти суміщення вугільних ТЕС та ПГУ з точки зору співвідношення їх участі в покритті змінної частини графіка електричного навантаження. Вважається, що в усіх шести розглянутих варіантах частка вугільних енергоблоків від їх загальної потужності, які працюють в усталеному режимі, становить 80%. Співвідношення вугільних енергоблоків та ПГУ в покритті змінної частини графіка електричного навантаження згідно з варіантами 1- 6 таке: 20% та 0%; 16% та 4%; 12% та 8%; 8% та 12%; 4% та 16%; 0% та 20%. Результат реалізації Г2, Г5 показано на рис.2.

Проаналізовано також вплив СТР типу Г4 (див. табл.1) на рівень конкурентоспроможності вугільних ТЕС за рахунок вирівнювання графіка електричного навантаження енергооб’єднання внаслідок застосування відповідних тарифів на відпущену споживачам електроенергію. При цьому відносно зростає виробництво електроенергії в базисному режимі, за рахунок чого відчутно скорочується собівартість виробленої енергії, а відтак відбувається зростання прибутку енергогенеруючих компаній ДСЕ. Досліджено також комбінований вплив СТР типів Г2, Г4, Г5 на конкурентоспроможність вугільних ТЕС. В цьому випадку одержано дещо гірші показники для вугільних ТЕС за рахунок того, що відбувається їх заміщення не лише в змінній частині графіка електричного навантаження, але й у базисній, що призводить до відповідного скорочення обсягу реалізації електроенергії вугільними енергогенеруючими компаніями. Проте в цьому разі можливе досягнення кращого системного ефекту, який проявляється в більшому зменшенні собівартості електроенергії, яка відпускається по енергооб’єднанню в цілому (рис.3).

Рис.2. Динаміка прибутку (збитку) при незмінному тарифі на відпущену електроенергію ТЕС

Рис.3. Собівартість відпущеної електроенергії по роках реалізації СТР (середня по енергооб’єднанню) :

1.1 – собівартість електроенергії, відпущеної ТЕС, у разі заміщення на ПГУ при вихідному графіку навантаження; 1.2 – собівартість відпущеної енергії по енергооб’єднанню за умов, відповідних 1.1; 2.1 – собівартість енергії, відпущеної ТЕС у разі вирівнювання графіка навантаження; 2.2 – аналогічно для енергооб’єднання; 3.1 – собівартість енергії, відпущеної ТЕС, у випадку спільної реалізації Г2, Г4, Г5; 3.2 – аналогічно для енергооб’єднання.

Отже, утворюються більш сприятливі умови для відновлення платоспроможності споживачів. Взагалі слід відзначити, що під час планування комплексів СТР потрібно орієнтуватися на отримання саме системного ефекту, що можливо в разі поєднання і реалізуації СТР в різних зазначених вище сферах за умови максимального використання їхньої взаємної підтримки.

в и с н о в к и

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні методів моделювання оцінки та аналізу стабілізаційних рішень, спрямованих на покращання інвестиційного забеспечення енергетичного комплексу. На підставі результатів виконаного дослідження пропонуються такі висновки:

1. Важливим напрямком досягнення прийнятного рівня енергетичної та економічної безпеки за сучасних умов слід вважати покращання інвестиційного забезпечення електроенергетики за рахунок реалізації комплексів стабілізаційних рішень, спрямованих на скорочення собівартості енергетичної продукції. Останнє є однією з найважливіших умов відновлення платоспроможного попиту і стабілізації фінансового стану електроенергетики.

2. Особливості електроенергетики зумовили підвищення рівня вимог до методологічного обгрунтування змісту і структури комплексів СТР. При цьому значна невизначеність умов функціонування об’єктів можливого інвестування, яка ускладнює прогнозування результатів СТР, визначає доцільність використання імітаційного моделювання варіантів реалізації комплексів СТР як процесу, розгорнутого у часі.

3. Реалізацію стабілізаційних рішень слід розглядати як засіб активізації системи прямих та непрямих інвестиційних ресурсів. При цьому оцінку інвестиційного потенціалу, яка є узагальнюючою мірою ефективності того чи іншого варіанту комплексів СТР, слід обчислювати за умови обов’язкового урахування рівня взаємної інформаційної, організаційної та ресурсної підтримки складових комплексу СТР, що моделюється. Обов’язкове визначення власного та взаємного ефектів СТР, дає можливість більш чітко орієнтуватися щодо реальної ефективності антикризових заходів.

4. Значна різноманітність чинників, що впливають на ефективність комплексів СТР, за їх змістом, походженням, формами та сферами прояву потребує відповідної диференціації та систематизації елементів опису сценаріїв, згідно з якими здійснюється моделювання та оцінка інвестиційного потенціалу. При цьому опис відповідних сценаріїв розглядається як суперпозиція складових процесів власне реалізації СТР та функціонування об’єкту можливого інвестування, параметри яких змінюються у часі і систематизовані відповідним чином.

5. Моделювання та аналіз інвестиційного потенціалу СТР здійснюється за допомогою імітаційної системи моделей, яка об’єднує засоби відображення зазначених вище процесів у вигляді відповідних ситуаційних моделей та комплексу оціночних моделей, призначених для обчислення технологічних та організаційно-економічних показників. При цьому ситуаційні моделі використовуються як засіб генерування ситуаційних інформаційних моделей за умови використання загальносистемної бази даних для обчислення ситуаційних оцінок складових фінансових потоків, співвідношення яких визначає рівень складових оцінок інвестиційного потенціалу, з наступним узагальненням в інтегральні оцінки щодо комплексу СТР в цілому.

6. В результаті ситуаційних досліджень низки антикризових заходів, спрямованих на відновлення ОВФ енергогенеруючих компаній, з точки зору визначення умов підвищення конкурентоспроможності останніх встановлено, що найдоцільнішим є комплексне взаємоузгоджене впровадження СТР як в сфері виробництва, так і за його межами. Зокрема це стосується створення умов реальної конкуренції саме в сфері енерговиробництва, якщо недержавні енергокомпанії працюватимуть в складі спільного енергооб’єднання за єдиними технологічними правилами з іншими енергогенеруючими компаніями та орієнтуватимуться на використання енергоефективного та маневреного генеруючого обладнання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6. Билько Е.В., Дергачева В.В., Рыжов В.В. Анализ влияния неплатежей на объем производства – условие обеспечения экономической устойчивости электроэнергетики // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва: Зб.наук.пр. – Суми: Сумський держ. ун-т. – 2000.–№2. – С.162-167. (20%) Визначено поточну оцінку впливу неплатежів на обсяг енерговиробництва як форму взаємної інформаційної підтримки СТР.

7. Білько О.В., Дергачева В.В., Орича Д.Я. Логістичні складові антикризових рішень в енергетичному комплексі та їх інвестиційний потенціал // Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. Серія “Логістика”. – 2000. – №390. – С.143-149. (40%) Визначено складові інвестиційного потенціалу, що утворюються за рахунок рішень логістичного змісту.

8. Лір В.Е., Шестеренко (Білько) О.В. Стабілізаційний потенціал технологічних змін в енерговиробництві // Наукові вісті Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут”. – 1999. – №1.– С.33-37. (50%) Вміщено результати моделювання стабілізаційного потенціалу варіантів реалізації нових технологій виробництва електроенергії.

9. Шестеренко (Билько) Е.В. Инвестиционный потенциал технологий производства электроэнергии // Вісник Українського Будинку економічних та науково-технічних знань.–1998. – №3. – С. 109-113.

10. Шестеренко (Білько) Е.В. Модели оценки инвестиционного потенциала стабилизационных решений в электроэнергетике // Вісник Українського Будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. – №6. – С.121-124.

11. Недин И.В., Шестеренко (Билько) Е.В. О стабилизационных возможностях технологий производства электроэнергии // Энергетика и электрификация. – 1998. – №4. –С. 37-41. (50%) Виконано моделювання показників оцінки стабілізаційного потенціалу для різних технологій виробництва електроенергії.

12. Недин И.В., Шестеренко (Билько) Е.В. Управление использованием топлива – инвестиционный ресурс электроэнергетики // Мат. 2-й междунар. конф. по управлению использованием энергии, Львов: TACIS, 1997. – С. 7.9-7.16. (50%) Узагальнено результати моделювання показників стабілізаційного потенціалу варіантів структури генеруючої потужності в енергооб’єднанні.

Всього по темі дисертації опубліковано 21 роботу.

Анотація

Білько О.В. Моделювання інвестиційного потенціалу антикризових рішень в електроенергетиці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним та прикладним питанням визначення економічної оцінки антикризових (стабілізаційних) рішень в енергетичному комплексі базуючись на системному підході, розроблено економіко-математичні моделі, призначені для визначення їх інвестиційного потенціалу на основі імітаційного моделювання комплексів стабілізаційних рішень, спрямованих на покращання інвестиційного забезпечення систем електроенергетики. Моделювання передбачає оцінку складових інвестиційного потенціалу стабілізаційних рішень з урахуванням їх власного ефекту та ефекту взаємовпливу і здійснюється, грунтуючись на ситуаційному моделюванні сценаріїв реалізації стабілізаційних рішень та функціонування об’єкту інвестування у часі. Основні положення та результати дисертації пропонується застосовувати для економічного аналізу, планування і прогнозування розвитку систем енергетики.

Ключові слова: енергетичний комплекс, економічна оцінка, стабілізаційні рішення, інвестиційний потенціал, моделювання, імітаційне моделювання, власний ефект, ефект взаємного впливу.

ANNOTATION

Bilko O.V. Investment potential modelling for crisis-proof decisions in Power Industry. – Manuscript.

Thesis for doctor's degree in Economics, specialty 08.03.02 economic and mathematical modelling. - Institute for Economic Forecasting, NaAcademy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The thesis is devoted to theoretical, methodical and applied problems of economic evaluation of crisis-proof (stabilization) decisions in Power Industry. Ecoand mathematical modelling for determination of their investment potential were developed using systematic approach and simulation technique of complexes of stabilization decisions directed to improvement investment provision of power industry systems. Modelling provides for evaluation of constituents of investment potential of stabilization decisions considering the proper and interference effect. Modelling is effected on the basis of situation modelling of scenarios of realization of stabilization decisions and functioning of an investment object in a time. Principle aspects and and results of thesis are suggested to be used in economic analysis, planning and forecasting of development of power industry system.

Key words: power industry system, economic evaluation, stabilization decisions, investment potential, modelling, simulation, proper and interference effect.

АННОТАЦИЯ

Билько Е.В. Моделирование инвестиционного потенциала антикризисных решений в электроэнергетике.– Рукопись.

Ди-с-сер-та-ция на со-и-с-ка-ние уче-ной сте-пе-ни кан-ди-да-та эко-но-ми-че-с-ких на-ук по спе-ци-аль-но-с-ти 08.03.02 – эко-но-ми-ко--ма-те-ма-ти-че-с-кое мо-де-ли-ро-ва-ние. – Ин-с-ти-тут эко-но-ми-ческого прогнозирования НАН Укра-и-ны, Ки-ев, 2000.

Диссертация посвящена теоретическим, методическим и прикладным во-просам экономической оценки антикризисных (стабилизационных) решений в энергетическом комплексе и составляющих его системах.

Предотвращение дальнейшей деградации электроэнергетики и восстановление процессов воспроизводства основ-ных производственных фондов (ОПФ) при остром дефиците инвестиционного капитала требует осуществления широкого круга взаимосогласованных антикризисных мер или, что то же самое, комплекса стабилизационных решений (СТР). СТР, реа-лизуемые в организационно-экономической, правовой, технологиче-ской сферах, характеризуются различным уровнем взаимной ин-формационной, организационной и ресурсной поддержки. Полная мобилиза-ция эффекта их взаимодействия может обеспечить ощути-мое улучшение финансового обеспечения инвестиционной деятельности в энергетическом комплексе. Поэтому СТР рассматри-ваются в качестве инвестиционных ресурсов (ИР). Корректная оценка эффективно-сти СТР вследствие громоздкости их описания обусловила целесообразность приме-нения имитационного моделирования, базирующегося на использовании си-туационных моделей, формализирующих описание динамики во времени па-раметров СТР и объекта возможного инвестирования.

На основе предложенной классификации прямых и косвенных ИР сформулированы критерии и показатели оценки эффективности комплексов СТР. Основное внимание уделено косвенным ИР, к которым отнесены организационно-экономические и технологические решения, реализация которых позволяет достичь со-кращения спроса на инвестиционный капитал, либо его прироста в соответст-вующих источниках, классифицируемых как прямые ИР. Предложено оценивать эффективность комплексов СТР величиной инвестиционного по-тенциала (ИП) - интегральной оценки, обобщающей эффект использования прямых и косвенных ИР. Разработана система моделей оцени-вания ИП, составляющие которого приведены в соответствие СТР, обусловли-вающим их образование. Поскольку практически единым источником форми-рования составляющих ИП, обусловленных активизацией косвенных ИР, явля-ется изменение (приращение) прибыли, главное внимание обращается на со-кращение себестоимости производимой и отпускаемой энергии, что обусловлено регулированием уровня тари-фов на нее. Предусмотрена оценка собственного эффекта СТР, эффекта их взаимного влияния и учет экологических факторов при оценивании ИП. Произведено согласо-вание составляющих ИП с уровнями и темпами финансовых потоков, исполь-зуемыми в процедурах имитационного моделирования при реализации ряда типовых задач финансового менеджмента. Формализация динамики функционирования объекта инвестирования и процесса реализации СТР, представляемых в виде суперпозиции со-ставляющих процессов соответствующих антикризисным решениям, реализуется на базе комплекса СМ, предназначенных для формирования сценариев возможного развития указанных про-цессов и генерирования ситуационных информационных моделей, на основе которых при помощи комплекса соответствующих оценоч-ных моделей определяются составляющие ИП.

В работе выполнен анализ ряда комплексов СТР, ориентированных на повышение конкурентоспо-собности генерирующих мощностей в электроэнергетике Украины на основе усовершенствования их структуры в сочетании с созданием нормативно-пра-вовых условий,