ГУБАРЄВА Олена Сергіївна

УДК 796.41.071.5

РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
В ОЗДОРОВЧИХ ВИДАХ ГІМНАСТИКИ

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання
різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент
ОВЧИННІКОВА Наталія Анатоліївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри спортивних і оздоровчих видів гімнастики.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
ЛАПУТІН Анатолій Миколайович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри кінезіології та метрології;

кандидат педагогічних наук, професор КАНІШЕВСЬКИЙ Станіслав Михайлович, Київський університет будівництва та архітектури, завідувач кафедри фізичного виховання і спорту.

Провідна організація: Харківський державний інститут фізичної культури, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Харків.

Захист відбудеться “23” березня 2001 р. о 15 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий “22” лютого 2001 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,

доктор педагогічних наук В.Л.Смульський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Найбільшу популярність серед жінок у практиці фізкультурно-оздоровчої роботи мають різноманітні види оздоровчої гімнастики: джаз-гімнастика, ритмічна гімнастика, аеробіка, каланетика, шейпінг, тощо (Д.Фонда, 1985; Т.С.Лисицька, 1987,1994, C.Pinckney, 1991; I.Pahmeier, C.Niederbeumer, 1996; P.Gudrun et al., 1997, D.Howley, 2000).

Фізичний стан жінок і його корекція в умовах використання різних форм фізкультурно-оздоровчих занять досліджувалися багатьма авторами (М.П.Сотни-кова, 1972; Л.Н.Аболіна, 1982; І.В.Шефер, 1984; О.В.Козирева, 1987; Є.С.Ако-пян, 1988; Л.М.Дикаревич, 1996).

В наш час досить повно описаний вплив занять ритмічною гімнастикою, визначені методичні особливості аеробної гімнастики (Є.В.Бірюк, 1986; Т.С.Ли-сицька, 1986; М.П.Івлєв, 1987; Л.Мартіс, 1988; В.Ю.Сосіна, 1990; М.Ю.Ростов-цева, 1990; М.С.Алексєєнко, 1990; Є.А.Астраханцев, 1991; І.А.Анохіна, 1992). Намітилася тенденція до систематизації та узагальнення накопиченого досвіду (О.К.Тарнопольська, 1984; З.А.Гасанова, 1986; М.Стоппард, 1993; К.Г.Козакова, 1994; В.П.Моченов, 1994; Ю.І.Таран, 1998 та ін.). Однак, зберігаються протиріччя в методиці різних видів оздоровчої гімнастики, що не дозволяє комплексно використати їх можливості.

Розвиток нових видів оздоровчої гімнастики, на жаль, не завжди повністю обґрунтований. Наявні рекомендації відрізняються непослідовністю методичних розробок і певним суб’єктивізмом підходів до проведення оздоровчих занять. Крім того, різноманітні курси підготовки інструкторів, фітнес-конвенції в своїх методичних розділах не враховують основоположних принципів побудови занять з використанням тих або інших видів гімнастики. Постійна зміна видів занять створює для тих, хто займається, проблему доцільного вибору індивідуальних засобів оздоровлення. Викладачі ж поставлені перед необхідністю постійно перебудовуватися, намагаючись встигнути за віяннями часу. Очевидно, що визріла необхідність у варіюванні програм, раціональному використанні можливостей різних методик, без надання переваги жодній з них, – це відповідає інтересам фахівців у галузі оздоровчого фітнесу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана на підставі зведеного плану НІР Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України на 1996-2000 рр. за темою 2.2.6 – "Управління процесом підготовки тих, хто займається спортивними видами гімнастики", № держреєстрації 0196U010521.

Мета дослідження – удосконалення педагогічної технології побудови занять в оздоровчій гімнастиці.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Об’єкт дослідження – процес вдосконалення методики застосування різних видів оздоровчої гімнастики.

Предмет дослідження – технологія побудови занять оздоровчими видами гімнастики для жінок.

Методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань застосовували комплексний підхід з використанням таких методів дослідження: аналіз науково-методичної та спеціальної літератури; 2) анкетування; 3) педагогічні спостереження, педагогічні тести, педагогічний експеримент; 4) синхронний аналіз відеозаписів уроків і оцінка функціональних параметрів реакції на навантаження з застосуванням окремих інструментальних методів (варіаційна пульсометрія – спорт-тестер “Polar”, газометрія – “Cosmed K-4”, визначення лактату) з комп’ютерною обробкою результатів; 5) методи математичної статистики з використанням ЕОМ.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

–

–

–

–

Практичне значення отриманих результатів.

Комп’ютерна програма “Fitness Centre” схвалена та рекомендована для практичного використання Європейською конфедерацією “Спорт та здоров’я”.

Розроблені методичні рекомендації впроваджені у практику роботи фітнес-центрів України (Київ, Донецьк), Швейцарії (Цюрих), Іспанії (Барселона), Італії (Рим).

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес підготовки фахівців з рекреації та оздоровчої фізичної культури, з оздоровчих видів гімнастики і використовуються під час читання курсів “Методика оздоровчої гімнастики”, “Комп’ютерні технології в оздоровчій фізичній культурі” Національного університету фізичного виховання і спорту України.

За результатами дисертаційної роботи опубліковані дві методичні розробки для студентів, викладачів та інструкторів з оздоровчої гімнастики.

Комп’ютерна програма та розроблені методичні рекомендації можуть використовуватися викладачами оздоровчої фізичної культури та учасниками рекреаційних груп, індивідуальними користувачами та фітнес-центрами.

Особистий внесок дисертанта полягає у формуванні методології роботи та проведенні досліджень, аналізі й узагальненні отриманих результатів, постановці проблеми для розробників і підготовці практичного змісту комп’ютерної програми оздоровчих занять для жінок.

Співавторам наукових публікацій належить надання технічної підтримки у математичній обробці результатів, відеозапису занять, технічній та дизайнерській розробці комп’ютерних версій програм занять.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які ввійшли до дисертаційної роботи, доповідалися на таких наукових конференціях: Міжнародний науковий конгрес “Сучасний олімпійський спорт” (Київ, 1997); VII Всесвітній науковий конгрес “Спорт для всіх” (Барселона, Іспанія, 1998); Європейський форум “Спорт і здоров’я” (Порторож, Словенія, 1999); Всеукраїнська конференція аспірантів “Молода спортивна наука України” (Львів, 1997, 2000).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у двох методичних посібниках, в чотирьох збірках наукових праць (Київ, Львів, Харків), у трьох матеріалах міжнародних конференцій.

Три статті опубліковані у виданнях, які рекомендуються ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаної літератури. Текст викладений на 210 сторінках і містить 38 таблиць та 28 рисунків. У роботі використано 283 літературні джерела, з яких 198 вітчизняних та 85 зарубіжних авторів.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розділ 1. Проблеми побудови занять оздоровчими видами гімнастики. У розділі подається аналіз становлення та розвитку гімнастики для жінок, роз-глядаються особливості методики викладання, позитивні якості та недоліки наявних комп’ютерних версій відеоуроків.

Останнім часом розвивалася переважно аеробіка, специфіка якої полягає в поєднанні позитивного фізіологічного впливу вправ на витривалість з особливим впливом координаційних вправ разом з емоційно тонізуючим впливом музики.

Пріоритетним напрямком наукових досліджень методики побудови занять в усіх видах оздоровчої гімнастики є вивчення засобів, методів і організації оздоровчих занять для жінок з урахуванням їхньої професійної діяльності, віку, стану здоров’я (Л.Н.Аболіна, 1982; С.В.Єлісєєв, 1987; О.В.Козирева, 1987; К.Г.Козакова, 1994; Ю.І.Таран, 1998 та ін.).

Прогрес у зростанні ефективності занять оздоровчою гімнастикою певною мірою зумовлений розробкою та впровадженням комп’ютерних програм, спрямованих на об’єктивізацію контролю за фізичним станом і розвитком здоров’я людей у процесі фізичної діяльності. Сучасні комп’ютерні програми збільшують можливості викладання гімнастики, дозволяючи поєднати велику кількість вправ у банках даних, не обмежуючись однією з версій відеоуроків.

Незважаючи на значну кількість робіт присвячених дослідженню методич-них особливостей проведення занять, вивченню можливостей корекції фізичного стану жінок шляхом використання різноманітних видів оздоровчої гімнастики, до нинішнього часу немає достатнього науково-методичного обґрунтування комплексного застосування різноманітних гімнастичних систем.

Аналіз стану питання дозволив уточнити предметну область досліджень, робочу гіпотезу і загальне спрямування експериментальної частини роботи.

Розділ 2. Методи та організація дослідження. Методологічну основу досліджень складали положення теорії і методики фізичного виховання і теорії спортивної підготовки. Загальний напрямок досліджень пов’язаний з проведенням порівняльного аналізу різних видів оздоровчої гімнастики з точки зору їх оздоровчого, тренувального, освітнього впливу, виявлення загальних закономірностей та специфіки цього впливу і, нарешті, формуванням уніфікованої методики проведення занять, спрямованої на вирішення конкретних завдань з урахуванням бажань учасників занять.

Дослідження проводилися в кілька етапів:

І етап включав вивчення науково-методичної та спеціальної літератури, опитування, педагогічні спостереження, аналіз відеоматеріалів і комп’ютерних програм.

II етап був спрямований на створення педагогічної технології поєднання засобів різних видів гімнастики. Проводилися дослідження з визначення ефек-тивності різних засобів, методів, форм організації занять; можливостей комплексного використання фізичних вправ різного спрямування в окремому занятті та серії занять.

III етап передбачав обробку експериментальних даних і розробку комп’ютерних програм.

Дослідження були проведені на базах фітнес-центрів у містах Донецьку, Києві, Цюриху, Римі "Роаlе Arena", "Школі руху" Приски Ронкато – Зойцах (Швейцарія). У дослідженнях взяли участь більше 200 осіб, віком від 18 до 48 років.

Розділ 3. Вплив занять різними видами оздоровчої гімнастики на організм тих, хто займається. У розділі викладено матеріал, присвячений дослід-женням специфіки впливу занять різними видами оздоровчої гімнастики (аеробіка, ритмічна гімнастика, шейпінг, каланетика).

Як видно з даних, наведених на рисунку 1, тренування на уроках аеробіки і каланетики проходить у різних зонах інтенсивності. Так, інтервальна аеробіка протікає у зоні, яка сприяє підвищенню аеробних резервів організму, урок фанк-аеробіки менш інтенсивний і може позитивно впливати на корекцію жирового компоненту у складі тіла, каланетика протікає у зоні стабілізації здоров’я, дозволяє покращити форму тіла без інтенсифікації серцевої діяльності.

Під час занять оздоровчою аеробікою ЧСС в середньому складає 66,86,02% від максимальної. Більша частина часу занять (63,6±28,99%) прово-диться в аеробній зоні інтенсивності, що свідчить про їх добрий тренувальний ефект. Пульсова вартість однієї години при цьому складає 7560±820. Заняття спортивно-орієнтованою аеробікою відрізняються більш високою інтенсивністю, ЧСС у середньому складає 78,5% від максимальної, пульсова вартість – 9420.

Заняття ритмічною гімнастикою характеризуються змішаним анаеробно-аеробним режимом роботи з нерівномірним навантаженням, 49,1±21% часу заняття при цьому проводиться в аеробній зоні, у той час як 25,4±23% – при ЧСС вище 80% від максимальної. Пульсова вартість однієї години при цьому складає 8124±660, ЧСС у середньому – 71±6,6% від максимальної, що також, як і під час занять аеробікою, свідчить про виражений тренувальний ефект.

Заняття каланетикою не впливають істотно на аеробні можливості учасників занять. Інтенсивність навантаження при цьому складає всього лише 40-50% максимального значення ЧСС, що майже в 2 рази менше, ніж при заняттях аеробікою і ритмічною гімнастикою.

Дослідженнями показано також, що заняття шейпінгом можуть будуватися за різними схемами. Якщо необхідно переважно нарощувати м’язову масу, то в тренування вводяться силові вправи, які виконуються в анаеробному режимі (табл.1; 3.1.), 50% від часу занять проводиться при ЧСС вищій за 80%, середня інтенсивність заняття 79,96,1% ЧССмакс, пульсова вартість однієї години цих занять – 9120722 ум.од.

Для корекції жирового компоненту ефективний другий варіант аеробного тренування (табл.1; 3.2), 77,5±14,4% часу занять проводиться в аеробній зоні, інтенсивність складає 726,6% ЧССмакс, пульсова вартість часу занять – 864080 ум.од.

Таким чином, результати досліджень створили передумови для наступної інтеграції позитивних якостей різноманітних видів оздоровчої гімнастики.

Розділ 4. Розробка уніфікованої педагогічної технології побудови занять в оздоровчих видах гімнастики. Завдання цього розділу зводилося до інтеграції позитивних якостей різних видів оздоровчої гімнастики.

У зв’язку з цим була досліджена мотиваційна структура, яка визначається інтересами учасників занять. Було виділено 8 головних груп мотивів: оздоровчі (33,5%); естетичні (29%); фізкультурно-спортивні (10%); престижні (8,5%); розважальні (8%); соціальні (7%); особистісні (2,5%); пізнавальні (1,5%).

В основу розробки нової технології було покладено принцип функціональної доцільності у доборі вправ, який обумовлюється специфікою жіночого організму.

Таблиця 1

Особливості занять різними видами оздоровчої гімнастики

№ | Вид
оздоровчого
заняття | ЧСС середня | Пульсовий
розмах | Пульсова вартість однієї години,
(60 хв) | Час роботи в різних зонах інтенсивності,
% від загального часу | Основна
спрямованість
заняття

уд/хв | %ЧСС
макс. | ЧССмін–
ЧССмакс (уд/хв) | %ЧСС
макс. | >80% | 80-65% | <65%

1 | Аеробіка

1.1 | Спортивно-орієнтована | 157 | 78,5 | 120-187 | 35,8 | 9420 | 53,3 | 36,9 | 9,8 | Тренування функціональних систем, підготовка до виступів

1.2 | Оздоровча | 126 | 66,8 | 80-152 | 30,5 | 7560– | 63,6 | 36,4 | Розвиток витривалості, удосконалення координації рухів

13,4 | 6,0 | 11,5 | 802 | 28,9 | 28,9

2 | Ритмічна гімнастика

Танцювальна, танцювально-гімнастична | 135,4 | 71 | 91-183 | 35,8 | 8124 | 25,4 | 49,1 | 25,5 | Зміцнення опорно-рухового апарату, розвиток гнучкості, координації рухів, оволодіння різними танцювальними стилями, розвиток аеробної і силової витривалості, спритності, удосконалення постави

11,1 | 6,6 | 10 | 660 | 23 | 21 | 8,8

3 | Шейпінг

3.1 | Методика №1 | 152 | 79,9 | 112-193 | 35,6 | 9120 | 50 | 37,1 | 12,9 | Корекція форми тіла за рахунок збільшення м’язової маси

12 | 6,1 | 2,9 | 722 | 16,6 | 9,0 | 7,5

3.2 | Методика №2 | 144 | 72 | 106-185 | 28,95 | 8640 | 9,7 | 77,5 | 12,8 | Корекція форми тіла за рахунок зменшення жирового компоненту

13,3 | 6,6 | 1,8 | 801 | 4,9 | 14,4 | 15,2

4 | Каланетика

74,2 | 40 | 64-107 | 40,2 | 4451–– | 100 | Удосконалення фігури, усунення недоліків форми тіла.

Вибір вправ визначався прагненням до зміцнення і відновлення важливіших морфо-функціональних систем – серцево-судинної і дихальної, опорно-рухового апарату (хребет, стопа, шия, зв’язково-суглобовий апарат, м’язи тазового дна, черевний прес), а також важливих для жінок з естетичного боку зон – грудей, талії, стегон, гомілок, рук.

З урахуванням цього була розроблена узагальнена структура занять оздоровчою гімнастикою, основою якої став "блочний" принцип побудови занять (рис. 2). Були виділені і досліджені 8 блоків різної цільової спрямованості: підвідний, аеробний, танцювально-хореографічний, корегуючий, профілактичний, релаксаційний, додатковий та довільний.

Розділ 5. Аналіз ефективності занять за розробленою технологією. В експерименті порівнювалися два заняття, які були змодельовані з розроблених блоків, з метою оцінки їх фізіологічної ефективності. Дослідження показали, що заняття "Fitness Міх" виконувалися в змішаному аеробно-анаеробному режимі. Середня ЧСС заняття №1 – 136,6±7 уд/хв, що відповідає 70,1±3,5% від максимальної і входить до оптимального діапазону оздоровчого тренування (65-80% ЧССмакс). Об’єм споживання кисню склав на занятті №1 – 21,5±2,5 мл/кг/хв 50,6±2,8% VO2max, витрати енергії – 383,6±107,9 ккал/год, інтенсивність метаболізму 6 MET, що свідчить про хороший тренувальний ефект.

Понад 25 хвилин від загальної тривалості занять проводилося з ЧСС 150±2 уд/хв, 76,4±1,2% від максимальної. Об’єм споживання кисню склав 25,3±0,1 мл/кг/хв (60,3±2,5% VO2max), інтенсивність метаболізму – 7,2 MET, що підтверджує достатнє навантаження на серцево-судинну систему.

Про змішаний аеробно-анаеробний характер навантаження свідчать показники наявності лактату в крові 3,68±1,5 мМ в середині і 4,56±1,8 мМ в кінці заняття №1; 3,76±0,7 мМ в середині і 3,16±0,6 мМ в кінці заняття №2.

Порівняння з іншими видами рухової активності свідчить, що експериментальні заняття менш інтенсивні, ніж, наприклад, заняття спінінгом, фітболом, слайд-аеробікою, подібні за інтенсивністю до занять степ-аеробікою, а в окремих блоках занять “Fitness Mix” інтенсивність навантаження вища (табл.2).

Так, аеробний блок модельного заняття №1 виконувався з інтенсивністю 66,7% от VO2max, при цьому витрати енергії склали 523,6 ккал/год, які є вищими, ніж у заняттях фітболом, слайд- и степ-аеробікою. Танцювально-хореографічний блок експериментального заняття №1 проходив з інтенсивністю 77,8±4,5% ЧССмакс, 61,8±9,3% VO2max.

Заняття "Fitness Mix", завдяки присутності у їх складі різних блоків, подіб-ні за інтенсивністю одночасно до декількох видів оздоровчих занять.

Результати досліджень свідчать про досягнення вірогідних змін у рівні всіх показників, які реєструвалися. Однак, ступінь цих змін різний, що демонструє специфіку впливу різних видів оздоровчих занять.

Таблиця 2

Показники модельних занять в порівнянні з іншими методиками

Види занять | VO2 ,
мл/кг/хв | % VO2max | ЧСС, уд/хв | %ЧССмакс | Fat% | CHO% | EEh,
ккал/год

Спінінг | 33,8 | 68,5 | 165 | 86 | 8,0 | 92,0 | 530

Фітбол | 33,0 | 66,3 | 162 | 85 | 30,0 | 70,0 | 517

Слайд-аеробіка | 32,5 | 64,8 | 162 | 85 | 36,7 | 63,3 | 510

Степ-аеробіка | 30,6 | 61,7 | 147 | 77 | 46,0 | 54,0 | 476

Модельне заняття 1

Аеробний блок | 28,0 | 66,7 | 147 | 76 | 33,0 | 67,0 | 523,6

Корегуючий блок | 21,4 | 48,7 | 142 | 73 | 40,1 | 59,9 | 371,2

Модельне заняття 2

Аеробний блок | 27,38 | 65 | 142 | 73 | 30,0 | 70,0 | 497,5

Релаксаційний блок | 15,93 | 40 | 114 | 58 | 34,0 | 66,0 | 287,1

Під час експерименту були проаналізовані 8 “блоків” цільової спрямованості. При порівнянні однакових “блоків” між собою в першому і другому заняттях статистично вірогідних розбіжностей між ними не виявлено. Це свідчить про правильну систематизацію засобів у “блоках”. Мається на увазі, що вправи одного й того ж “блоку” викликають подібну функціональну реакцію – однакові показники ЧСС, споживання кисню (VO2), витрат енергії за годину (EЕh), співвідношення використання вуглеводів (СНО%) та жирів (FАТ%), а вправи різних “блоків” здебільшого відрізняються одна від одної.

Дослідження підтвердили вибірковий, спеціалізований вплив “блоків” на різні компоненти фізичної підготовленості учасників занять:

·

·

·

·

·

·

·

·

Найбільш інтенсивними виявилися танцювально-хореографічний і аеробний “блоки”. Інтенсивність танцювально-хореографічного “блоку” наближена до ПАНО – ЧСС – 144–152 уд/хв (74–77% ЧССмакс), VО2 – 22,80–26,08 мл/кг/хв (57–61, 8% VO2max).

Аеробний “блок” виконується переважно в аеробному, частково змішаному режимі: ЧСС – 144-152 уд/хв (73-75,7% ЧССмакс), VO2 – 22,80-26,08 мл/кг/хв (66,7-69% VO2max).

Найбільша витрата енергії відбувається в аеробному “блоці” – 510,6±18,4 ккал/год. Найбільша кількість енергії, яка витрачається з використанням жирів, відмічається в підвідному (51,2%), релаксаційному (51,5%) та корегуючому (40,6%) “блоках”. Найбільший відсоток енергії, яка витрачається з використанням вуглеводів, у додатковому (92,8%), довільному (73,3%) і танцювально-хореографічному (77,1%) “блоках”. У цих блоках режим роботи ближчий до анаеробного, а інтенсивність вища.

Під час експерименту були виявлені також “блоки” схожі за інтенсивністю, які можуть взаємозамінювати один одного у занятті. До таких взаємозамінних блоків належать:

1) аеробний – ЧСС – 145 уд/хв (74% ЧССмакс) і танцювально-хореогра-фічний ЧССсеред. 149 уд/хв (76,4% ЧССмакс), ці “блоки” мають одну мету – тренування функціональних систем, але шляхом використання різних засобів;

2) корегуючий – VO2 – 21,43 мл/кг/хв (48,7% VO2max) і профілактичний – VO2 – 17,78 мл/кг/хв (45% VO2max) мають часто однакові вправи, які спрямовані на розв’язання різних завдань, наприклад, вправи для м’язів живота з корегуючого блоку можуть бути такими ж, як вправи для м’язів тазового дна з профілактичного блоку;

3) підвідний – ЧССсеред. – 122 уд/хв (62,3% ЧССмакс) та релаксаційний – ЧССсеред. – 113 уд/хв (57,6% ЧССмакс);

4) додатковий – VO2 – 23,26 мл/кг/хв (59% VO2max) та довільний – VO2 – 21,95 мл/кг/хв (51,7% VO2max) блоки.

Педагогічний експеримент №3 був спрямований на вивчення і перевірку довгострокового ефекту занять за уніфікованою методикою.

Дві групи жінок (18-42 років): група №1, Україна (n=25) і група №2, Швейцарія (n=37) займалися за уніфікованою методикою протягом 1,5-2 років. Вихідний і підсумковий рівень фізичного стану, розвиток рухових якостей оцінювалися за комплексною методикою, що містила:

–

–

–

Дослідження показали достовірні позитивні зрушення в жінок обох експериментальних груп:

1) зниження маси тіла відповідно на 6,8% і 11,2%, зменшення індексу Кетле на 10,3% і 10,9%, зменшення обхватних розмірів талії на 8,3% і 12,1%, живота на 7,5%; 8,2%, стегон на 5,2%, 11,1%.

2) зменшення ЧСС спокою на 15% і 13,5%, зниження артеріального тиску на 9%; зменшення подвійного добутку і адаптаційного потенціалу, що свідчить про зменшення ризику ССЗ; збільшення показників проби Штанге, Генчі майже в 2 рази підтверджує позитивний вплив вправ на респіраторну систему; зменшення проби Руф’є свідчить про поліпшення відновлюваності пульсу після навантаження;

3) відбулися вірогідні позитивні зміни в рівні рухових якостей гнучкості – на 36,5%, швидкості – на 16,2-28,6%, швидкісної і швидкісно-силової витривалості відповідно на 39,3-51,3% і 26,3-28,6%, а також функції вестибулярної стійкості і рівноваги на 50-100%. При комплексній оцінці за тестовою системою “Контрекс-2” підтверджене поліпшення рівня фізичного стана учасників занять в середньому на 33%.

Розділ 6. Розробка комп’ютерних програм занять оздоровчою гімнастикою. Матеріали, які представлені у цьому розділі, характеризують діяльність з розробки комп’ютерних програм “Fitness per PC”, “Fitness Centre” на підставі обґрунтованої у попередніх розділах уніфікованої технології розробки оздоровчих занять (рис.3).

Розроблено зміст комп’ютерної програми, який дозволяє гнучко моделювати заняття, так щоб максимально враховувати інтереси та рівень підготовленості учасників занять.

Тренувальні програми на комп’ютерних носіях складалися з трьох розділів: загальні тренувальні програми, індивідуальні та спеціальні програми.

У загальних тренувальних програмах виділено 4 групи, які відповідають різним рівням фізичного стану: І підготовча програма – для початківців; 2 програма-мінімум – для малотренованих; 3 основна програма – для середнього рівня; 4 спеціальна програма – для добре підготовлених.

Загальні тренувальні програми мали єдину оздоровчу спрямованість, але відрізнялися за завданнями, які вирішуються, набором засобів, які використовуються, навантаженням, яке рекомендується (різна кількість вправ та кількість повторень, інтервали та характер відпочинку).

Підґрунтям комп’ютерної програми “Fitness Centre” стала уніфікована методика занять оздоровчою гімнастикою для жінок “Fitness Mix”.

Запропонована технологія дозволяє жінкам різного віку та рівня фізичного стану користуватися індивідуальною відеопрограмою спеціально змодельованих уроків з музичним супроводом.

Важливим елементом програми є автоматизоване тестування учасників занять, яке дозволяє визначити початковий рівень фізичної підготовленості, і на підставі цього програмувати індивідуальний варіант уніфікованої методики. Програма дозволяє здійснювати етапний контроль під час реалізації поставлених фізкультурно-оздоровчих завдань.

В цілому, застосування комп’ютерної технології за даними експериментальних досліджень дало змогу підвищити інтенсивність і скоротити загальний час проведення занять, більш повно реалізувати поставлені завдання з урахуванням всього різноманіття інтересів учасників занять.

Рис. 3. Структура комп’ютерної програми “Fitness Centre”.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз стану питання, узагальнення досвіду провідних спеціалістів, власні педагогічні спостереження показали, що в останні десятиліття у світі виникають і активно розвиваються види оздоровчої гімнастики як аеробної, так і неаеробної спрямованості. Впровадження комп’ютерних технологій, поява доступних кардіоприладів і експресметодик поточного контролю функціонального стану призвели до радикальних змін у методиці побудови оздоровчих занять. У той же час активізувалися процеси інтеграції і взаємодії різноманітних видів рухової активності, що обумовило появу нової глобальної концепції – оздоровчого фітнесу.

Водночас, у цій галузі все ще невикористані методичні резерви. Недостатньо розроблена технологія побудови занять, немає єдиної класифікації засобів оздоровчої гімнастики, не повною мірою вивчений їхній вплив на організм тих, хто займається.

2. У результаті проведених досліджень виявлені протиріччя між досягнутим рівнем знань в області оздоровчої фізичної культури і вимогами подальшого удосконалювання технології побудови занять із використанням таких нових видів гімнастики як степ-, слайд-, high-low аеробіка, шейпінг, фітнес, бодистайлінг, каланетика та ін., що створює певні методологічні перешкоди для застосування цих видів серед широких верств населення, що мають різні фізкультурно-оздоровчі інтереси і характеризуються різними рівнями фізичної підготовленості.

3. Встановлено, що специфіка занять аеробікою полягає в переважному підвищенні функціональних можливостей серцево-судинної системи і зниженні відсоткового вмісту жирового компоненту в складі тіла. Заняття ритмічною гімнастикою дозволяють вибірково діяти на опорно-руховий апарат і удосконалювати координацію рухів. Каланетика дає можливість ефективно здійснювати корекцію фігури, застосування шейпінгу дозволяє методично інтегрувати засоби аеробіки й атлетичної гімнастики.

4. Визначено, що ефективність занять обумовлена тренуванням у різних зонах енергозабезпечення. Так, інтенсивність занять каланетикою не перевищує 50% ЧССмакс; заняття оздоровчою аеробікою здійснюються в цільовій зоні 65-80% від максимальної; значна частина спортивно-орієнтованої аеробіки проходить з інтенсивністю 85% і вищою. Заняття ритмічною гімнастикою характеризуються змішаним анаеробно-аеробным режимом роботи з нерівномірним навантаженням. Заняття шейпінгом з ефектом зниження жирового компоненту проводяться переважно в аеробній зоні, а нарощування м’язової маси – із постійними виходами в анаеробну зону енергозабезпечення.

5. Встановлено, що у мотиваційній структурі в жінок, що займаються різними видами гімнастики, провідними мотивами є оздоровчі (33,5%) і естетичні (29%). Поряд із ними суттєве місце займають фізкультурно-спортивні (10%), престижні (8,5%), розважальні (8%), соціальні (7%), особистісні (2,5%) і пізнавальні (1,5%) мотиви. Виявлені основні мотиви занять стали насправді сформованим “замовленням” на розроблювану уніфіковану методику занять.

6. В умовах широко поданої методичної бази найбільш раціональним, з погляду технології, є шлях переходу до уніфікованої методики, мета якої всебічний гармонійний розвиток функцій організму. В основі розробленої педагогічної технології лежить “блочний” принцип побудови занять, що полягає в поділі різноманітних методик оздоровчої гімнастики на складові елементи – декомпозиції, з наступним їхнім об’єднанням у блоки єдиної цільової спрямованості, які у своїй сукупності охоплюють усе коло завдань оздоровчого тренування.

7. Отримані дані дозволили експериментально обґрунтувати і методично структурувати застосований у заняттях комплекс засобів, виділивши серед них спеціалізовані блоки, що дають можливість здійснювати вибірковий вплив на різноманітні компоненти фізичної підготовленості: підвідний, аеробний, танцювально-хореографічний, корегуючий, профілактичний, релаксаційний, додатковий і довільний блоки.

8. Різниця в цільовій спрямованості і спеціалізована дія досліджуваних блоків підтверджується результатами експериментального вивчення їхнього впливу. Так, аеробний і танцювально-хореографічний блоки характеризуються найбільшою інтенсивністю: ЧСС у середньому складає 75,4±1,9% від максимальної, споживання кисню – 62,7±2,5% VO2max, витрата енергії – 447,3-510,6 ккал/год. Найменшою інтенсивністю характеризується релаксаційний блок – 57,6±0,6% ЧССмакс, споживання кисню – 35,1±7% VO2max, витрата енергії – 251,3±50,7 ккал/год. Відсоткова частка жирів у витратах енергії вища в релаксаційному (51,5%), підвідному (51,2%) і корегуючому (40%) блоках. Найбільший відсоток енергії, що витрачається з використанням вуглеводів, виявлений у додатковому (92,8%), танцювально-хореографічному (77,1%) і довільному (73,3%) блоках, у яких режим роботи ближчий до порога анаеробного обміну. В цілому інтенсивність метаболізму змінюється від 8,0 МЕТ в аеробному блоці до 3,9 МЕТ у релаксаційному блоці.

9. Інтенсивність модельних занять, розроблених за блочним принципом, достатня для стимуляції аеробного метаболізму і складає 68,7±1,2% ЧССмакс, утилізація кисню 51,6±1,5% VO2max, витрата енергії – 384±60 ккал/год, інтенсивність метаболізму – 6,1 МЕТ. Раціональне варіювання різноманітних блоків у заняттях підвищує ефективність розв’язання конкретних завдань оздоровчого тренування.

10. Проведені дослідження свідчать про високий ступінь результативності запропонованої педагогічної технології оздоровчої гімнастики. Заняття за уніфікованою методикою дозволяють поліпшити форму тіла і позитивно впливають на морфологічний статус жінок: зниження маси тіла на 5,8%, зменшення обхватних розмірів (талії, живота, стегон на 5,2-11,1%), збільшення екскурсії грудної клітини на 26,6-47%. Підтверджено поліпшення функціонального стану, яке виявляється в зниженні артеріального тиску на 7,5-9,2%, прирості показників функціональних проб на 37,8-54%, поліпшенні самопочуття, зниженні ступеня ризику серцево-судинних захворювань на 26,9-59% і прирості аеробного потенціалу. Виявлено поліпшення показників основних рухових якостей: гнучкості – на 36,5%, швидкості – на 16,2-28,6%, швидкісної і швидкісно-силової витривалості – на 39,3-51,3% і 26,3-28,6% відповідно, а також функцій вестибулярної стійкості і рівноваги – на 50-100%. При комплексній оцінці за тестовою системою “Контрекс-2” підтверджене поліпшення рівня фізичного стану учасників занять в середньому на 33%.

11. У результаті проведених досліджень доведено, що реалізація сучасної педагогічної технології оздоровчої гімнастики стає більш ефективною при використанні комп’ютерних програм управління тренувальним процесом. Запропонована система комп’ютерних засобів містить апаратне і програмне забезпечення педагогічного процесу, а також критерії формування керуючих впливів на основі зворотного зв’язку і об’єктивного педагогічного контролю. У процесі досліджень підтверджена ефективність запропонованої технології порівняно з традиційними методами управління заняттями оздоровчого характеру.

Список робіт, які опубліковані за темою дисертації:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

ГУБАРЄВА О.C. Розвиток педагогічної технології в оздоровчих видах гімнастики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2001 рік.

Дисертація присвячена розробці педагогічних технологій побудови занять гімнастикою оздоровчої спрямованості для жінок. Дослідження дозволили розробити теоретико-методичне і експериментальне обґрунтування уніфікованої структури занять з використанням можливостей найбільш корисних видів рухової активності незалежно від їх тимчасової популярності, яка швидко змінюється. Заняття складаються з блоків різної цільової спрямованості, які у своїй су-купності охоплюють повне коло завдань оздоровчої гімнастики і спрямовані на вирішення пріоритетних проблем тих, хто займається. Виділені такі блоки: підвідний, аеробний, танцювально-хореографічний, корегуючий, профілактичний, релаксаційний, додатковий та довільний. Педагогічний та медико-біологічний аналізи блоків та занять у цілому показав їх спеціалізований вплив на певні компоненти фізичної підготовленості.

Розроблена автором уніфікована технологія перевірена на ефективність у напрямку термінового та віддаленого впливу. Виявлений відчутний позитивний вплив на рівень фізичної підготовленості, морфологічний статус, стан здоров’я та самопочуття жінок. Комп’ютерна програма індивідуального використання дозволяє ефективно користуватися результатами досліджень.

Виконані дослідження дозволили поєднати комп’ютерні технології з практикою фізкультурно-оздоровчої роботи у популярних масових видах гімнастики.

Ключові слова: оздоровчі види гімнастики, уніфікована педагогічна технологія, комп’ютерні програми тренування.

ГУБАРЕВА Е.С. Развитие педагогической технологии в оздоровительных видах гимнастики. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2001 г.

Диссертация посвящена разработке педагогических технологий построения занятий гимнастикой оздоровительной направленности для женщин.

В исследованиях получены новые факты, характеризующие особенности оздоровительного эффекта, достигаемого с помощью средств ритмической гимнастики, аэробики, шейпинга и калланетики. Показано, что тренировка в этих видах двигательной активности строится в разных зонах интенсивности, что приводит к достижению положительных сдвигов, специфичных для каждого из них. Наибольший эффект оздоровительной тренировки может быть обеспечен только комплексным использованием их возможностей. Однако для этого необходима разработка технологии их объединения.

Исследования позволили разработать теоретико-методическое и экспериментальное обоснование унифицированной структуры занятий с использованием возможностей наиболее полезных видов двигательной активности. В занятиях используются элементы многих популярных видов оздоровительной гимнастики и танца, позволяющие с наибольшей эффективностью реализовывать заложенный в них оздоровительный эффект.

Занятия строятся из блоков различной целевой направленности, которые в совокупности охватывают полный круг задач оздоровительной гимнастики и учитывают предпочтения занимающихся.

Выделены блоки: подводящий, аэробный, танцевально-хореографический, корригирующий, профилактический, релаксационный, дополнительный, произвольный.

Педагогический и медико-биологический анализы отдельных блоков и занятий в целом показали их специализированное влияние на различные компоненты физической подготовленности.

Разработанная унифицированная технология проверена на эффективность в плане срочного и отдаленного эффекта занятий. Выявлено ощутимое положительное влияние на уровень физической подготовленности, морфологической статус, состояние здоровья и самочувствие женщин различного возраста и уровня подготовленности.

Компьютерная программа индивидуального пользования “Fitness Centre” содержит большой объём информации, включает разнообразные средства оздоровительной тренировки. Программа предусматривает первичное и углублённое тестирование, учёт динамики сдвигов показателей. Пользователь имеет возможность выбирать усреднённые вариантов уроков с учётом уровня подготовленности или моделировать занятия различной целевой направленности. Программа учитывает мотивацию и интересы женщин различного возраста, позволяет получать видеопрограммы занятий с музыкальным