Друга версія
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Горобчук Тетяна Тимофіївна
УДК 338.5 (477)
ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ при переході
до ринкової економіки в Україні
08.01.01 Економічна теорія
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник
Доктор економічних наук, професор
Ястремський Іван Станіславович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Офіційні опоненти:
Доктор економічних наук
Кононенко Віталій Іванович,
завідувач відділу теоретичних проблем регулювання економіки
Інституту економіки НАН України.
Кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Горобей Микола Федорович
завідувач сектором проблем регулювання оптових цін і тарифів
НДІЕ Міністерства економіки України.
Провідна установа – Київський національний економічний університет,
кафедра політичної економії факультетів управління і маркетингу, м. Київ.
Захист відбудеться “18” травня 2001 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д.26.001.13 у Київському національному університеті імені
Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90А, кімн. 704.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ,
вул. Володимирська, 58, кімн. 10.
Автореферат розісланий “17” квітня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук, доцент Солодовникова І.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Особливості ціноутворення в перехідний період від командно-адміністративної до ринкової економіки є надзвичайно актуальним та вимагає теоретичного аналізу та розробки практичних рекомендацій по їх удосконаленню. Це обумовлено тим, що ціна відображає досить складний комплекс економічних відносин та залежить від ефективності цих відносин, що активно впливає на ефективність економіки в цілому.
Над цією проблемою плідно працює багато українських науковців. Значний внесок здійснили такі відомі вчені: Афонін А., Бугулов В., Базилюк А., Гришко С., Гриценко А., Горобей М., Гусєв В., Євдокімов І., Жданов В., Кальник В., Кононенко В., Коваленко С., Кожем’якін С., Кожуховський І., Лукінов І., Михайліченко К., Олійник В., Пасхавер Б., Приходько І., Сергієнко О., Сігайлов А., Хмара Н., Шевчук В., Ястремський О. та інші дослідники.
Над розробкою питань теорії ціноутворення та практикою формування цін, працюють зарубіжні економісти: Волков А., Гальперін В., Гребенніков П., Герасименко В., Іванов І., Єрухимович І., Ємцов Р., Ліпсіц І., Леуський А., Максимова В., Пунін Є., Проконенко Г., Уткін Е., Чубаков А., Цацулін І. та інші. Значну увагу цінам приділяють автори в наукових працях з мікроекономіки, маркетингу, менеджменту. Аналіз вітчизняних та зарубіжних праць з даної проблеми показує, що певні досягнення є, але ще багато питань необхідно вирішувати.
Вихідною методологічною основою дослідження є теорія ціни і ціноутворення в ринковій економіці.
Адже перехід від командно-адміністративної системи до ринкової пов’язаний з формуванням цінового механізму ринкового типу. Лібералізація цін, злам механізму ціноутворення попередньої системи не відкидає, а навпаки, вимагає дотримання головного постулату суспільного розвитку – наступності розвитку. Ігнорування його значно ускладнило трансформаційні перетворення в напрямі до ринкової економіки і зокрема в галузі ціноутворення. Використання ряду елементів набутого досвіду ціноутворення адміністративно-командної системи з врахуванням специфіки перехідного періоду в Україні на сучасному етапі є необхідною умовою становлення системи цін і ціноутворення ринкового типу. Цей аспект дослідження є провідним в дисертаційній роботі.
Мета та задачі дослідження. Виходячи із вищевикладених позицій метою та задачею дослідження є узагальнення суті та особливостей цін, ціноутворення в перехідний період.
Зазначена мета вимагає вирішення в роботі комплексу завдань:–
аналізу ціни та ціноутворення і їх особливостей на основі поєднання принципів ринкової та елементів командно-адміністративної систем;–
виявлення і врахування особливостей ціни і ціноутворення в перехідний період;–
обгрунтування маркетингових підходів до процесу формування ціни;–
розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики ціноутворення;–
обгрунтування ролі держави та її впливу на ціноутворення при переході до економіки нового типу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок досліджень безпосередньо пов’язаний з тематикою науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тема “Теорія і практика національної економічної політики в умовах перехідного періоду. Структурна політика, як фактор ринкової трансформації економіки України”(державний реєстраційний номер 96269, 10973536) та Житомирського інженерно-технологічного інституту.
Предмет та об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти цін, ціноутворення на підприємствах. Предметом дослідження є підприємства в перехідній економіці, які здійснюють виробництво і реалізацію продукції, на різних типах ринків, існуюча нормативна база ціноутворення, яка забезпечує функціонування виробництва в перехідний період.
Основні джерела інформації. Джерелом аналізу були нормативні акти діючі з 1990 по 2000 р.р., статистичні матеріали Держкомстату України, прогнозні розробки економіки України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, річні звіти Антимонопольного комітету України за 1995-2000 р.р., зведені матеріали управління статистики Житомирської області за 1995-2000р.р., річні звіти підприємств.
Теоретичною основою дослідження є сучасні концепції ціноутворення та економічного розвитку, фундаментальні роботи наукових установ, окремих вчених з проблем ціноутворення.
Наукова новизна роботи та особистий внесок автора сформульовані в конкретних положеннях, що виносяться на захист:
запропоновано авторську концепцію комплексного дослідження категорії ціни в ринковій економіці і командно-адміністративній економіці: тип - зміст – форма – види – функції – особливості формування – місце в господарському механізмі. Це дозволяє зробити висновок, що ціна в перехідній економіці не може бути віднесена до типу ціни в ринковій економіці, ні до типу ціни в командно-адміністративній економіці. Вона функціонує в міжсистемному просторі;
обгрунтовано, що за своїм змістом, механізмом ціноутворення, функціями, місцем в господарському механізмі ціна може бути охарактеризована з певними обумовленостями, як перехідна форма ціни, в якій відображені протиріччя перехідного періоду. Вона обслуговує складний комплекс економічних відносин. В ній відбивається складне переплетення ринкового і неринкового, ринкових і масштабно відроджених натуральних відносин, легальної і “тіньової” економіки, національного і зовнішньоекономічного, економічного і неекономічного, віртуального;
обгрунтовано, що специфічною особливістю ціноутворення в перехідній економіці є використання елементів позитивного досвіду попередньої системи. Минуле і сучасне – єдиний безперервний процес розвитку. Відступ від цього принципу особливо, коли це стосується трансформаційних змін в економіці може мати тільки негативні наслідки;
розроблено пропозиції на основі узагальнення практики по вдосконаленню існуючої методики ціноутворення, пристосування її до умов перехідної економіки. Зокрема формування собівартості продукції, удосконалення методики обліку витрат. Діюча методика в більшій мірі зорієнтована для застосування на наступних етапах;
обгрунтовано необхідність посилення регулюючої та контролюючої функції держави: забезпечення обмеження мінливості законодавства, удосконалення роботи контролюючих органів;
внесено пропозиції по вдосконаленню окремих положень Антимонопольного законодавства України, зокрема встановлення на ринку розміру частки підприємства (двох – 50%, трьох – 55%), виходячи із специфіки сучасного етапу перехідної економіки;
запропоновано методику ціноутворення, яка в умовах кризового стану економіки є надзвичайно важливою для функціонування підприємства і при обмежені і при обмежені знизити ціни, але за рахунок збільшення обсягів продаж досягти тієї маси прибутку, яку б підприємство отримало б не здійснюючі ніяких знижок з ціни продажу;
визначені і охарактеризовані етапи ціноутворення в перехідний період.
Теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому викладена цілісна концепція теоретичного обгрунтування особливостей цін, ціноутворення для забезпечення економічної активності в суспільстві при переході до ринкової економіки в України.
Одержані автором окремі результати дослідження використовуються на підприємствах легкої промисловості Житомирської області (довідка додається) та в учбовій роботі Житомирського інженерно-технологічного інституту на факультетах економіки та менеджменту і інформаційно-комп’ютерних технологій (довідка додається).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були викладені автором на Міжнародній науковій конференції (м. Житомир, 1999 р.) міжвузівських науково-практичних конференціях м. Житомир 1996-1999 рр., першій міжвузівській науково практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут (2000 р.) та на засіданнях кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікація результатів дослідження За результатами дослідження з теми дисертаційного дослідження опубліковано 4 роботи загальним обсягом 1,2 др.арк. в фахових виданнях і 27,6 др. арк в інших виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів та висновків, які викладено на 183 сторінках машинопису, містить бібліографію по темі, що налічує 173 назви джерел, додатки. В тексті наявні 18 таблиць, 21 рисунок.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ
У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, показано стан її наукової розробки, значення для розвитку реформ в Україні, визначено основну мету і задачі дослідження, подано коротку анотацію нових наукових положень, запропонованих автором особисто, показано теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
У розділі 1 “Методологія дослідження проблеми ціноутворення в перехідний період.” показано, що дисертант опирається на наступні вихідні методологічні принципи – ціна в ринковій економіці є орієнтиром при реформуванні нової системи цін.
Ціна ринкової економіки визначається і порівнюється за схемою: тип – зміст – форма – види – функції – механізм формування –– місце в господарському механізмі. Тип ціни та її зміст обумовлюються економічними відносинами даної економічної системи. Ціна ринкової економіки визначається як найрозвинутіший тип ціни. Вона основується на фактичних витратах виробництва, але формується під впливом попиту і пропозиції на ринку і є конкурентною. Її можна назвати економічною ціною. Закон вартості, закон попиту та пропозиції, закон спадної граничної корисності, закон грошового обігу – закони ціни в ринковій економіці. Конкурентна цінова система, як основа господарського механізму, виступає головним регулятором економіки. Взаємодія ринку і держави визначають систему ціноутворення на сучасному етапі як змішану.
Дослідження проблеми цін і ціноутворення в період переходу від командно-адміністративної системи до ринкової має свою специфіку в Україні: не дивлячись на протилежність цих систем, перехід характеризується наступністю розвитку. Ця наступність істотно відмінна від багатовікового еволюційного розвитку, результати якого дала розвинута ринкова економіка з її механізмами господарювання, заснованих на законах і категоріях товарного виробництва. Сутність її двояка: злам збанкрутілої, економічно і соціально неефективної системи, по-друге, використання елементів загально-цивілізаційного, що мало місце у цій системі. Минуле і сучасне – це єдиний безперервний процес прогресивного розвитку, якими б катаклізмами він не супроводжувався. Відступ від цього принципу, повністю ігноруючи минуле, особливо коли це стосується трансформаційних змін в економіці України, може мати тільки негативні наслідки.
Зокрема це безпосередньо стосується проблеми формування системи цін в перехідній економіці. Суттю його може бути перехід від однієї системи цін, властивої попередній системі, до нової ринкової. Певна система цін була властива командно-адміністративній економіці, яка основувалася на принципово відмінних підходах. Звідси важливий висновок: використання ряду елементів набутого досвіду ціноутворення в командно-адміністративної системі.
В зв’язку з цим в дисертації дана розгорнута характеристика типу ціни в командно-адміністративної системі. Цей тип характеризується централізованим управлінням цінами, їх динамікою співвідношенням та рівнем на основі єдиних методологічних принципів і за єдиними методичними положеннями. Вільне ціноутворення дуже обмежене. Відсутня конкуренція. Ціна – елемент господарського механізму, центральною ланкою якого є планування в масштабах всього суспільного виробництва. На рівень ціни впливає комплекс факторів, який пов’язаний з суспільно необхідними витратами праці (державна політика цін). В процесі утвердження економічних реформ підхід до цін і ціноутворення змінився в напрямі впровадження окремих елементів ринкового ціноутворення. Але все це не могло спрацювати в умовах одержавленої власності і централізму. Ціни носили затратний характер, не виступали економічним стимулом прискорення НТП, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності виробництва, сприянню насиченості ринку для подолання загального дефіциту.
Економічною наукою здійснювались масштабні дослідження проблеми цін і ціноутворення в командно-адміністративної системі. З точки зору їх значимості повинен бути двосторонній підхід. Втратили значення розробки з пропозиціями включити ціни в планово-централізований механізм розв’язання кардинальних проблем ефективності виробництва. З іншого боку ряд розробок останніх десятиліть, особливо методичного характеру, які здійснювались з певними обумовленостями в руслі ринкових тенденцій, повинні бути використані з врахуванням особливостей перехідної економіки. Це стосується перш за все формування складових елементів ціни, зокрема собівартості. Можуть бути використані позитивні моменти державного регулювання цін.
В дисертації обгрунтовано положення, що ціна в перехідній економіці не може бути віднесена, ні до одного з двох вище визначених типів цін. Вона функціонує в міжсистемному соціально-економічному просторі. За своїм змістом, механізмом ціноутворення, функціями, місцем в господарському механізмі вона може бути охарактеризована із певними обумовленостями як перехідна форма ціни. В ній відображені протиріччя перехідного періоду.
Вона обслуговує складний комплекс економічних відносин. В ній відбивається складне переплетення ринкового і не ринкового, реально ринкового і не ринкового, реально ринкового і псевдоринкового, ринкових і масштабно відроджених натуральних відносин, легальної і “тіньової” економіки, національного і зовнішньо-економічного, економічного і неекономічного, віртуального. Не дивлячись на протилежність змісту господарської поведінки суб’єктів цих відносин, їх економічні інтереси реалізуються в кінцевому рахунку через посередництво ринку, попиту і пропозиції, ціни, конкуренції. Подібна суперечливість деформує ринок і його механізм. Такій деформації підлягає ціна, механізм її формування, функції, динаміка. З певними обумовленостями можна твердити: повнота реалізації функції ціни, які властиві їй в перехідній економіці, показник того, наскільки в процесі розвитку країна наближається до ринкової економіки.
В часовому вимірі функціонування перехідної форми ціни не пов’язано з якимось визначеним відрізком часу. На початковій стадії перехідної економіки цій формі також властиві риси і характеристики попередньої системи. Вони поступово втрачатимуть силу по мірі руху суспільства до поставленої мети – ринкової економіки. Важливим є темп руху. Непомірне затягування, гальмування економічних реформ обумовлюють невизначеність економіки та негативні наслідки її функціонування. Перестають діяти будь-які закономірності руху цін, взаємозв’язок з їх витратами виробництва, попитом і пропозицією. Визначальною тенденцією руху цін на сучасному етапі є їх різке стрибкоподібне зростання, яке перевищує загальний рівень інфляції. Посилюється ціновий диспаритет. Деформуючий вплив на ціну і ціноутворення здійснює бартеризація господарських зв’язків, посередництво в його антиринкових формах, контрабанда, бюрократія, корупція – все це вплітається в ціну, її рівень. Зростанням внутрішніх цін в умовах відсутності конкурентного середовища обмежується використанням економічних можливостей ряду галузей господарського механізму ускладнюється входження України в структуру міжнародного поділу праці.
Дисертант характеризує ціну конкретного товару як грошове вираження системи чинників, які впливають на ціну в даний час, в даному місці і, що ціна – сума грошей, яку сплачує покупець за товар, послугу в даний момент, в даному місці.
Ціна має абстрактне і конкретне вираження – носить двоїстий характер. Зі сторони продавця (при продажі товару) ціна – це абстрактна сума, яку очікує він одержати. Вона, як правило, публікується в прайс-листах зображується на цінниках, ярликах, оголошується при торгах. Але покупець може сплатити дану ціну, а може поторгувавшись, сплатити іншу ціну. Конкретна ціна – ціна яку сплачує покупець при придбанні товару, послуги. Тобто ціна – це сума грошей яку сплачує покупець за товар, послугу в даний момент в даному місці.
Автор дає визначення асиметричної ціни, яка формується на основі асиметричної інформації. Наприклад, споживачі жіночих чобіт помітили, що бувають хороші (довго носяться) і погані (лопає шкіра, псується блискавка) пари взуття, не дивлячись на їх однакові ціни і тотожний зовнішній вигляд. Враховуючи різницю в споживчих властивостях, покупці погоджуються платити за хорошу пару взуття 200 гривень, а погану 100 грн. Виробники взуття готові продати хороші пари за 150 грн., а за погану 75 грн. Якби якість взуття можна було визначити в момент його покупки, то виникло б два ринки: на одному продавалось би хороше взуття за ціною в інтервалі 150 грн. ? рх? 200 грн., а на іншому – погане за ціною в інтервалі 75 грн. ? рn ? 100 грн. Але оскільки взуття важко відрізнити, то виробники погану пару взуття можуть пропонувати на ринку хорошої пари взуття, не повідомляючи про це покупців. В такій ситуації ціна попиту на пару взуття встановлюється в інтервалі 75 грн. < pD < 200 грн.
Якщо вона виявиться меншою 150, то хороше взуття зникне з ринку, а ціна на цьому ринку із часом встановиться в інтервалі 75 ? рn ? 100. Такий стан економіки не є ефективним, так як з однієї сторони, існують бажаючі продавати, а з іншої – купувати хороше взуття по ціні 150 ? рх ? 200, але взаємовигідна угода між ними здійснитися не може. “Відмову” ринку в даному випадку хорошим парам взуття можна пояснити на основі поняття зовнішнього ефекту. Поява на ринку поганих пар взуття, які нічим не відрізняються за зовнішнім виглядом від хороших, створює зовнішній ефект у вигляді дезінформації покупців про якість товару, і в результаті припиняється виробництво хорошого жіночого взуття не дивлячись на його парето-ефективність. Доказує, що асиметричність інформації дезорганізує ринок і тому на ринок необхідно представити додаткові сигнали крім ціни блага. Таким сигналом може бути безплатний ремонт або заміна виробу, якщо споживач виявив в ньому дефекти.
У розділі 2 “Формування ринкового механізму ціноутворення в перехідний період”, автор поділяє зміни в процесі ціноутворення на основні три етапи. Перший етап охоплює 1989-1991 рр. характеризується тим, що ціни всіх видів почали поступово зростати. Другий етап розпочався з 1992 року і тривав до 1996 року. Піком даного етапу можна вважати 1993 рік, коли ціни зросли на 10260. Третій етап розпочався в 1996 році і триває по сьогодні. Його можна охарактеризувати, як період поступового спаду темпів росту цін, який стримується регулюючими чинниками із сторони держави. Підкреслює, що для того, щоб зрозуміти механізм ціноутворення в перехідний період, необхідно орієнтуватися на політику і методи ціноутворення в ринковій економіці. Але, оскільки, економіка виходить із командно-адміністративної системи, то ціна неминуче несе на собі її відбиток, що знаходить своє відображення в політиці, системі та методах ціноутворення – це і є змістом даного розділу роботи.
Найважливішими факторами, які впливають на формування ціни в ринковій економіці є собівартість, відношення покупця до запропонованої ціни, тобто “магічний” трикутник. Використовується метод повних та прямих витрат, який включає змінні витрати, а норма цільового прибутку, обсяг збуту формується диференційовано ринком. Метод прямих затрат полягає у встановленні ціни шляхом додавання до прямих (змінних) затрат певної надбавки. При цьому постійні витрати підприємства, як системи, не розподіляються за окремими продуктами, а погашаються із різниці між сумою цін реалізації і змінними затратами – така різниця одержала назву “добавленого” або “маржинального” прибутку.
Дисертант зазначає, що в попередній системі централізм був визначальним. Лише окремим підприємствам, за окремим асортиментом дозволялось встановлювати ціни. Вільне ціноутворення не допускалось, не дивлячись на твердження, що ціноутворенню властивий демократизм. В цілому, ціноутворення здійснювалося із врахуванням лише одного фактору – витрат (собівартості). Корисність товару (суб’єктивна оцінка продукту споживачем) не враховувалась, а конкуренція була відсутня, що стримувало розвиток виробництва, давало можливість виробникам виготовляти не якісний продукт.
З переходом до ринкової економіки, функція ціноутворення перейшла до підприємства, що відповідає принципам ринкової економіки. Це стосується всіх видів цін, які забезпечують функціонування ринку в самих різних його проявах і які, певним чином, використовувалися в попередній системі господарювання: оптових, роздрібних.
В нових умовах почав використовуватися метод визначення собівартості за обмеженою, скороченою номенклатурою калькуляційних статей, за бажанням виробника. Це не відкидає, а навпаки, передбачає використання набутого досвіду формування собівартості продукції. Заслуговує на увагу введення господарських калькуляцій для підприємств, які функціонують в конкурентному середовищі (Угорщина).
Значну увагу автор приділяє ціновій політиці, яка дозволяє підприємству утриматись на ринку. Варіант цінової політики, запропонований автором, пов’язаний зі зниженням цін продажу, але збереженням фінансових показників (поштучного прибутку, рентабельності продаж, оборотності грошових засобів) і неадекватної реакції ринку на спроби різного роду товарної інтервенції. В перехідний період до ринку будь-яка стратегія ціноутворення повинна бути виваженою
У функціонуванні цілих галузей важливого значення набуває формування витрат з використанням підприємствами давальницької сировини, а це в свою чергу не дозволяє виробникам впливати на формування ціни. В умовах, коли значна частина господарюючих суб’єктів не має оборотних засобів і змушена працювати на давальницькій сировині, автор пропонує один відсоток від ціни продукту перераховувати на розвиток галузі. Це дасть можливість розвивати вітчизняні ринки сировини. Щоб відмовитись від затратного методу ціноутворення потрібно більш ширше використовувати досягнення сучасного маркетингу.
Зроблено спробу розглянути особливості ціноутворення в умовах різних моделей ринків, які формуються в Україні при переході до ринкової економіки. Визначено коло підприємств, які функціонують в умовах вільної та монополістичної конкуренції, олігополії і монополії. Показано, що існують серйозні перепони при входженні підприємств на ринок монополістичної конкуренції, зокрема, державні та муніципальні перешкоди, обмеження торгової націнки, рекет, дії мафіозних структур, що перешкоджає розвитку цієї моделі ринку.
Особливістю формування цін на олігопольному ринку є те, що склад учасників продовжує формуватись. Конкуренція в одних галузях не значна, а в інших набуває жорсткого характеру. Ринок не зрівноважений, високо монополізований та існують умови для безконтрольності дій в сфері ціноутворення. Звідси нагальна потреба контролю, регулювання відповідними інститутами процесу ціноутворення.
Монопольні ціни формуються виробником – монополістом, але для максимізації прибутку необхідно знижувати ціну і розширювати обсяги випуску. Але купівельна спроможність населення, яку воно пред’являє на споживчому ринку є обмеженою, через заборгованість по заробітній платі несвоєчасні виплати пенсій, рівень яких дуже низький. Ціна на ринку виступає постійним елементом маркетингу. В ринковій економіці нав’язування зверху господарюючим суб’єктам правила і моделі поведінки є нежиттєздатним, так як не можуть безпосередньо відповідати реальним умовам кожного підприємства. Підприємець не може діяти шаблонними методами, адже він змушений вирішувати індивідуальні проблеми процесу виробництва.
Відповідне місце в роботі займає проблема цінової дискримінації, її реалістична оцінка та суперечливі наслідки в Україні.
Автор зазначає, якщо відбуваються певні зміни в будь-якій моделі ринку, то це автоматично впливає на зміни в інших моделях та на загальний стан рівноваги. В перехідний період не може діяти чітка система цін, а діють окремі залишки цін попередньої системи господарювання та формується система цін ринкової економіки. При цьому спостерігаються протиріччя, які негативно відображаються на господарському механізмі, затримують його розвиток.
Виходячи з вище викладеного, механізм ціноутворення в перехідній економіці можна зобразити за схемою
В розділі 3 “Роль держави в системі ціноутворення” дисертант доказує, що держава, використовуючи досвід розвинених країн, повинна регулювати не самі ціни, а лише умови їх формування. В Україні, за роки незалежності, держава почала активно розробляти законодавче підгрунтя для впровадження нової системи ціноутворення. Сформувалися на основі нових принципів та методів нові виконавчі структури регулювання цін. Практика застосування існуючих законодавчих та нормативних документів щодо антимонопольного регулювання показала, що вони поки що не забезпечують належного запобігання монопольним зловживанням, зокрема, у ціноутворенні.
Недоліки у нормативно-правовій базі є однією з головних причин порушень Антимонопольного законодавства у вигляді зловживань монопольним становищем. Тому необхідно на майбутнє здійснити більш жорсткі заходи з метою забезпечення ефективного державного впливу на розвиток конкуренції. Адже монополії (особливо природні) зловживають монопольним становищем при цьому страждають інтереси підприємств і споживачів. Зловживання поглиблюють цінові диспропорції та посилюють інфляцію витрат в економіці країни, збільшують частку валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється на користь природних монополій, які жирують, а маси споживачів – бідніють, а підприємства взагалі не можуть функціонувати із-за високих витрат на транспорт, зв’язок, водо, -тепло, -енерго і газопостачання.
Автор зазначає, що в Україні розповсюджена практика домовленостей між окремими підприємствами, що призводить до обмеження конкуренції на всьому ринку, чи в значні його частині. Із виходом підприємства на зовнішній ринок зростає загроза реалізації продукції по демпінгових цінах. Тому антидемпінгові заходи повинні бути спрямовані на захист вітчизняного споживача і поповнення доходної частини бюджету.
Помітне підвищення цін розпочинається з початку 1990 років, коли почав виникати недержавний сектор в економіці, тобто розпочалися інституціональні зміни. Особливо помітними стали зміни в цінах на продукти харчування.
Особлива роль проявилась в період, коли держава регулювала ціни на продукцію державного сектора, а ціни недержавного сектора зростали, що призвело до значного розриву “ножиць” між державними і недержавними цінами. В 1990 р. ціни на товари, що реалізуються на колгоспних ринках України перевищували державні на 287Зростання кількості товарів, які продавалися за вільними цінами призвело до офіційного визнання початку інфляції на рівні 19 %.
Лібералізація цін 1992 р., яка здійснювалась в умовах високо монополізованого виробництва призвела до негативних наслідків: погіршився фінансовий стан підприємств, були паралізовані взаємні розрахунки між підприємствами, відбулось падіння обсягів виробництва, знецінення заощаджень населення.
Відпуск цін в умовах високої монополізації економіки є основною причиною інфляції. Держава повинна була підтримувати грошову одиницю країни не лише “монетарними” методами, а через попередження спаду виробництва, здійснення кредитування галузей народного господарства, збереження більш значної частки регульованих цін та регулювання валютного курсу. Доцільно було б зберегти на певний час існування двох рівнів цін – фіксованих і вільних. Автор доводить, що при переході до ринку повинні функціонувати ціни як вільного, так і монополістичного конкурентного ринку. Для цього необхідно: стимулювати перехід на біржові методи саморегулювання вільних цін через біржові торги і торгівлю не біржовими товарами через торгові доми, агентства оптової торгівлі, ярмарки, аукціони.
Аналіз досвіду формування і регулювання цін на прикладі окремих регіонів та країн в цілому показує, що нова система ціноутворення не завжди спрацьовує належним чином.
Помірної жорсткості державне регулювання цін на основні продукти харчування хоч і не дозволило швидко розвивати вітчизняне виробництво, якісної сільськогосподарської продукції, але захистило малозабезпечені верстви населення, насамперед людей пенсійного віку, працівників бюджетної сфери та ін.
Особливістю регулювання цін в перехідний період є використання економічних методів державою – через податкову, фінансово-бюджетну, кредитну, валютну, митну політики. З іншого боку, дисертант доказує, що державне регулювання цін здійснюється в країнах з розвиненими ринковими інститутами, що викликане наявністю монополій, нееластичного попиту на деякі товари і послуги, необхідністю підтримки сільськогосподарського та вітчизняного виробника. Однією із функцій державного ціноутворення є захист вітчизняного товаровиробника. Для захисту вітчизняного ринку від напливу товарів іноземного виробництва уряд підвищує мито на імпортну продукцію, що знижує можливість цінової конкуренції. Прикладом може бути встановлення обмеження до збільшення мита на іноземні автомобілі з метою розвитку вітчизняного автомобілебудування.
До основних способів втручання держави в економічні процеси автор відносить податки і субсидії, регулювання цін (встановлення їх верхніх і нижніх меж), регулювання кількості товарів на ринку. Для захисту знедолених верств населення встановлюється державою “соціально низька ціна”, тобто вводиться максимальна верхня межа ціни, яка нижче рівноважної.
Доказано, якщо ціни домінуючого на ринку підприємства не будуть порівнюватися з цінами на аналогічну продукцію на інших (світових) ринках, де здійснюється конкуренція, тобто не буде застосовуватися порівняльний метод, то розширити виробництво – збільшити пропозицію, задовольнити попит вітчизняних споживачів, скоротити безробіття, наповнити доходну частину бюджету країни, розвивати інвестиційну діяльність зберегти та захистити від розкрадання національне багатство можливості не буде
Для попередження спаду виробництва та його пожвавлення доцільно встановити частку підприємства на ринку де два виробники – 50 %, якщо три – 55
Такі основні положення та висновки дисертаційного дослідження.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
В наукових та фахових виданнях:
1. Горобчук Т.Т. Ціни та їх реформування. Вісник ЖІТІ, № 3, 1996 с. 193-198.
2. Горобчук Т.Т. Ціноутворення на підприємствах в умовах переходу до ринку. Вісник ЖІТІ, № 4, 1996 с. 226-231.
3. Горобчук Т.Т. Формування цін: ціни та інфляція. Вісник ЖІТІ, № 7, 1998 р., с. 185-189.
4. Горобчук Т.Т. Концепції ціни і ціноутворення. Вісник ЖІТІ, № 8, 1998 р., с. 167-171.
5. Горобчук Т.Т. Інвестиційні проекти і політика ціноутворення при переході до ринку. Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки т. 2, с. 360-361 2000 р.
В інших виданнях:
Горобчук Т.Т. Тести, вправи, проблемні завдання. Методичний матеріал для самостійної роботи, підготовки контрольної роботи, підготовки до іспиту з мікроекономіки І і ІІ ч.,– ЖІТІ – 1997 р. – 100 с.
Горобчук Т.Т. Методичний матеріал для самостійної роботи, підготовки до заліку з ціноутворення. ЖІТІ – 1997 р., 64 с.
Горобчук Т.Т. ст. викладач. Методичний матеріал до бакалаврського іспиту студентів ІV курсу спеціальності 7050106. ЖІТІ, 100 с.
Горобчук Т.Т Навчально-методичний посібник “Політекономія”. ЖІТІ – 2000 р., 60 с.
Горобчук Т.Т Навчально-методичний посібник “Мікроекономіка” ЖІТІ – 2000 р., 212 с.
АНОТАЦІЯ
Горобчук Т.Т. Особливості ціноутворення при переході до ринкової економіки в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. – “Економічна теорія”. – Національний університет імені Тараса Шевченка, 2001.
В дисертації висвітлюються особливості та динаміка цін, ціноутворення при переході до змішаної економіки нового типу в Україні. Доведено, що в перехідний період ціна є перехідною формою. Розглядаються особливості ціноутворення на підприємстві при функціонуванні на різних типах ринків та необхідність наукового формування цін на ринках ресурсів для досягнення загальної ринкової рівноваги. Визначено найважливіші фактори, що впливають на формування ціни та цілі, стратегію ціноутворення, методи, що забезпечують можливість одержання прибутку при зниженні ціни. Запропоновано рекомендації щодо доповнень до положення Антимонопольного комітету законодавства України встановленням розміру частки двох, трьох підприємств, виходячи із специфіки сучасного монополізму в Україні.
Ключові слова: ціна, ціноутворення, концепції ціни, функції ціни, види цін, затрати, фактори ціноутворення, інфляція затрат, собівартість, лібералізація цін, політика і методологія ціноутворення, ціноутворення на різних типах ринків, на ринку ресурсів, Антимонопольне законодавство.
АННОТАЦИЯ
Горобчук Т.Т. Особенности ценообразования при переходе к рыночной экономике в Украине. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. “Экономическая теория”. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2001.
В работе предлагается авторская концепция комплексного исследования категории цены в рыночной и командно-административной экономике: тип – содержание – форма – виды – функции – особенности формирования – место в хозяйственном механизме. Это позволяет сделать вывод о том, что цена в переходной экономике не может быть отнесена ни к типу цены в рыночной экономике, ни к типу цены в командно-административной экономике. Она функционирует в межсистемном пространстве.
По своему содержанию, механизму ценообразования, функциям, месту в хозяйственном механизме цена может быть охарактеризована с определенными обусловленностями, как переходная форма цены, в которой отражены противоречия переходного периода. Она обслуживает сложный комплекс экономических отношений. В ней отражается сложное переплетения рыночного и не рыночного, рыночных и натуральных отношений, легальной и “теневой” экономики, национального и внешнеэкономического, экономического и неэкономического, виртуального.
Специфической особенностью ценообразования в переходной экономике является использование элементов положительного опыта предыдущей системы. Прошлое и настоящее – беспрерывный процесс развития
В часовом измерении функционирование переходной формы цены не связано с определённым отрезком времени. На начальной стадии переходной экономике этой форме присущи черты и характеристики предыдущей системы. Они постепенно теряют силу по мере движения общества к поставленной цели – рыночной экономике.
Важным при этом, является темп движения. Затягивание, торможение экономических реформ способствует неопределенности экономики и негативным последствиям её функционирования. Прекращают действовать любые закономерности движения цен, взаимосвязь с их издержками производства, спросом и предложением. Определяющей тенденцией движения цен на современном этапе является их резкое возрастание, усиление ценового диспаритета.
В диссертации рассматриваются новые проблемы и особенности ценообразования переходного периода. Проанализирована динамика цен и ее влияние на рентабельность предприятий и материальное состояние населения.
Охарактеризованы аспекты формирования цены под влиянием факторов со стороны предложения и спроса, с учетом комплекса экономических, политических, социальных и психологических факторов, прогнозированием конъюнктуры рынков отдельных товаров, услуг при полном использовании экономического потенциала, предприятий, использованием активных форм осуществления ценовой политики
В переходной период особое значение приобретаем ценообразование на монополизированном рынке. Для борьбы с монополизмом важное значение приобретает Антимонопольное законодательство. Ведь в условиях перехода к смешанной экономике нового типа, когда рынок неуравновешенный, контроль за деятельностью монополий имеет важное значение.
Проанализирована ценовая дискриминация, актуальность которой возрастает, так как доходы граждан являются резко полярными. Поэтому существование дискриминации позволяет пользоваться большему количеству потребителей товарами и услугами.
Осуществлен анализ роста оптовых цен и рентабельности в основных отраслях промышленности за период 1991-2000 г.г. которые свидетельствуют о том, что несмотря на негативный характер развития системы оптовых цен, в последние годы этого периода стали заметны тенденции нормализации как отраслевых уровней рентабельности, так и ценовых пропорций.
Исследована практика ценообразования в рыночной экономике, где используется влияние трех основных факторов: себестоимости, реакции покупателей, поведение конкурентов и возможность ее применения в переходной период. Предлагаемый новый метод ценообразования, который апробировано на Житомирском АО “Крок”.
В условиях, когда значительная часть хозяйствующих субъектов не имеет оборотных средств вынуждена работать на давальческом сырье, автор предлагает один процент от цены продукта перечислять на развитие отрасли, это даст возможность развивать отечественные рынки сырья.
Для улучшения функционирования Антимонопольного законодательства в Украине, автор рекомендует установить размер доли двух предприятий – 50%, трёх –55% участников на рынке.
Ключевые слова: цена, ценообразование, концепции цены, функции цены, виды цен, затраты, факторы ценообразования, инфляция затрат, себестоимость, либерализация цен, политика и методология ценообразования, ценообразование на разных моделях рынков, на рынке ресурсов, Антимонопольное законодательство.
The abstract
T.T. Gorobchuk. The peculiarities of price behavior and pricing, under transition to mixed economy of new type in Ukraine.
Thesis for a candidate’s degree (Economics), speciality 08.01.01 “Economic theory”. The national University: Kyiv, 2001
The author studies new issues and features of prising in transition economy and analyses price beha vior and the way it affects the efficiency of business and well-being of the nation.
The author proves that in transition period price is a transitional form.
The author studies the features of pricing at a business under operating in different types of markets, and the necessity of scientific approach to price formation in resource markets in order to achieve overall market equilibrium.
The author points out the most important factors affecting price formation and pricing atms and strategy, methods that make it possible to receive profit under price reduction.
The author suggests recommendations as to additions to the Ukrainian Antimonopoly Committee’s regulation on establishing the market share of two or three businesses, proceeding from peculiarities of the present day monopolism in Ukraine.
The key words: price, price-making, price concepts, price functions, types of prices, expenses, price-making factors, expenses inflation, self-cost, prices liberalization, price-making policy and methodology, price-making on the examples of different models of market, anti-monopoly legislation.
_____________________________________________________________
Підписано до друку 12. 04. 2001 р.
Формат 60х90/16
Ум. друк. арк. 1,0. Тираж 100 прим.
Замовлення № 94
Редакційно-видавничий відділ ЖІТІ
10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 103
