КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КАСИЧ Алла Олександрівна

УДК 658.012

УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ФОРМ

ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

КИЇВ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

на кафедрі інноваційного менеджменту та підприємництва.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України,

Заслужений діяч науки і техніки України Черваньов Дмитро Миколайович,

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка, декан економічного факультету, завідувач кафедри інноваційного

менеджменту та підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кузьмін Олег Євгенович,

Державний університет “Львівська політехніка”, декан факультету економіки і

менеджменту, завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва;

кандидат економічних наук, професор

Федонін Олексій Сергійович,

Київський національний економічний університет, професор

кафедри економіки підприємства.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки

України, відділ проблем реформування відносин власності, антимоно-польної

політики і розвитку підприємництва, м.Київ

Захист відбудеться “21” червня 2001р. о 14-00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 у Київському національному університеті

імені Тараса Шевченка за адресою: 03022 м. Київ, вул. Васильківська, 90а, ауд.704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, вул Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий “19” травня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Жилінська О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена тим, що не вирішеними залишаються окремі теоретичні, методичні та практичні проблеми адаптації до сучасних умов господарювання багатьох великих машинобудівних підприємств України.

Формування ринкових відносин потребує від підприємств перебудови діяльності, завдання якої полягає в підвищенні ефективності їх функціонування. Оскільки кожне підприємство, яке функціонує в ринковому середовищі, повинне самостійно вирішувати не лише питання внутрішньої організації, але і всієї сукупності зв’язків із зовнішнім середовищем у відповідності із системними принципами, то актуальними є проблеми адаптації їх організаційно-економічних форм до сучасних умов господарювання.

Проблеми адаптації виробничих комплексів, особливо великих підприємств, до сучасних умов функціонування спричинені тим, що їх розвиток відбувається за руйнування попередньої економічної системи та відсутності утвердження нових механізмів, принципів господарювання суб’єктів підприємницької діяльності. Саме великі підприємства найбільшою мірою відчувають гостроту зіткнення з непередбаченим розвитком ринку, конкурентною боротьбою, технологічним динамізмом. Сучасний етап розвитку багатьох підприємств характеризується погіршенням результативних показників діяльності, падінням обсягів виробництва, накопиченням морально та фізично застарілого обладнання. Складність процесів, які відбуваються на підприємствах, полягає в тому, що досить часто їх зміст не узгоджується між собою. Часткові заходи: чи то зміна форми власності, чи то заміна керівництва й інші не створюють умови для поліпшення ситуації. Підприємства потребують науково-обгрунтованих адаптаційних заходів, розробки моделей і методів доцільної перебудови внутрішніх елементів системи: управління, організаційної структури, форми власності, господарських механізмів. Саме тому головним змістом сучасного етапу розвитку підприємства повинен стати пошук організаційно-економічної форми, яка забезпечила б його адаптацію до ринкових умов. Адаптація машинобудівних підприємств до сучасних умов господарювання базується на гострій необхідності застосування цілої системи нововведень: науково-технічних, продуктових, а особливо економічних, організаційних та управлінських, які потрібно впроваджувати першочергово, навіть на тій же технологічній базі, яку мають підприємства.

Питаннями, які пов’язані з дослідженням процесів адаптації виробничих систем та конструювання ефективних організаційно-економічних форм підприємств, займались і закордонні, і вітчизняні фахівці, а саме: І. Ансофф, Х.Віссема, Обер-Кріе Дж., Саймон Герберт А., М.Портер, А.В. Шегда, Н.П.Гончарова, О.Є. Кузьмін, О.І.Пушкар, В.А.Забродський, Н.В.Салигіна, Т.В.Ландіна, Д.М.Черваньов, М.В.Мельник, А.І.Литюк. Більшість праць присвячені дослідженню часткових методів та моделей розвитку виробничих систем: підвищення ефективності управління, організаційного проектування, визначення організаційної напруженості, змісту корпоративного планування. Але практично не проводились наукові дослідження на основі комплексного підходу до процесів адаптації.

У зв’язку з відсутністю наукових досліджень в цій галузі кожне підприємство опирається на власне розуміння адаптаційних процесів та приймає відповідні рішення. Саме це і визначає необхідність проведення досліджень, спрямованих на визначення змісту адаптаційних заходів, використання яких забезпечить підприємству покращання результатів його діяльності, підняття на новий рівень розвитку.

Розробка теоретико-методичного забезпечення адаптації організаційно-економічних форм дасть можливість підприємствам визначати доцільність та напрями перебудови внутрішніх елементів системи, здійснювати оцінку результатів її функціонування в умовах варіантності управлінських рішень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційного дослідження використані в наукових звітах за темою № 16 “Організаційно-економічні форми розвитку підприємств в сучасних умовах” у частині виявлення напрямів реструктуризації великих підприємств, зокрема машинобудівного комплексу, що виконувалась на економічному факультеті Інституту економіки й нових технологій (м. Кременчук).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці методичних основ та практичних заходів адаптації організаційно-економічних форм підприємств до ринкових умов. Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувались такі завдання:

визначити тенденції розвитку зовнішнього та внутрішнього середовища великих машинобудівних підприємств як основи їх подальшого організаційно-економічного розвитку та фактори їх динаміки;

проаналізувати проблеми взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств та обґрунтувати принципи формування організаційно-економічних форм в умовах динамічного зовнішнього оточення;

розробити теоретико-методичні підходи до аналізу адаптації організаційно-економічних форм підприємств до сучасних умов господарювання;

проаналізувати тенденції ринкової адаптації організаційно-економічних форм великих машинобудівних підприємств;

обґрунтувати напрями підвищення результативності управління в умовах децентралізованих організаційно-економічних форм підприємств;

побудувати імітаційну модель організаційно-економічної адаптації за допомогою співставлення зовнішніх вимог та внутрішніх можливостей підприємств;

розробити систему моделей для визначення напрямів розширення виробничої діяльності машинобудівних підприємств як основи подальшого їх організаційно-економічного розвитку;

обґрунтувати необхідність організаційно-економічної реструктуризації з точки зору підвищення інвестиційної привабливості підприємства в цілому.

Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають при адаптації організаційно-економічних форм машинобудівних підприємств до сучасних умов господарювання. Об’єктом дослідження є процеси адаптації організаційно-економічних форм великих машинобудівних підприємств м. Кременчука, зокрема Холдингової компанії “АвтоКрАЗ”, Концерну “Крюківський вагонобудівний завод”, Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький колісний завод”, Акціонерного товариства “Кредмаш”.

Методологія та методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення теорії систем, теорії моделювання, теорії організації та менеджменту.

Для рішення поставлених завдань в дисертації були використані загальнонаукові методи, зокрема системний аналіз, морфологічний аналіз, історичний аналіз та спеціальні методи такі, як методи прогнозу та аналізу стану зовнішнього середовища; методи проектування організаційних структур; методи економічного аналізу.

Як джерела інформації використовувались статистичні матеріали, розрахунки показників, що характеризують результати роботи машинобудівних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації на основі узагальнення результатів дослідження обгрунтовано теоретичні основи і розроблено методичні підходи до здійснення заходів адаптації організаційно-економічних форм підприємств в сучасних умовах, а саме:

розроблено концептуальну модель організаційно-економічної форми підприємства, яка відрізняється поєднанням процесів розвитку підприємств на рівні цілей, функцій, структури та економічного механізму;

на основі дослідження взаємодії підсистем внутрішніх та зовнішніх факторів адаптації організаційно-економічних форм підприємств до сучасних умов визначено проблеми цієї взаємодії та зміст необхідних заходів для їх вирішення;

сформульовано принципи конструювання організаційно-економічних форм великих підприємств, які базуються на загальносистемних принципах, загальних принципах управління, принципах управління розвитком систем;

розроблено методичне забезпечення аналізу результативності адаптації організаційно-економічних форм до ринкових умов господарювання, яке базується на аналізі функціонально-цільового, структурного та економічного аспектів розвитку підприємств;

побудовано імітаційну модель узгодження процесів адаптації організаційно-економічних форм підприємств, яка базується на системі моделей вибору пріоритетних напрямів розвитку виробничої діяльності машинобудівних підприємств, що дає можливість визначати доцільність та послідовність здійснення продуктових, організаційних, управлінських та економічних нововведень;

розроблено методичне забезпечення розрахунку нормативу обсягів виробництва нової (в тому числі непрофільної) продукції для самостійних підрозділів, що орієнтована на досягнення загального рівня прибутковості підприємства;

запропоновано методику визначення пріоритетних напрямів розвитку виробництва в умовах організаційно-децентралізованих підприємств, яка відрізняється спрямованістю на підвищення їх інвестиційної привабливості;

сформульовано пропозиції щодо координації діяльності децентралізованих організаційно-економічних форм підприємства з метою збереження цілісності системи.

Практичне значення одержаних результатів. Прикладне значення результатів дослідження полягає в розвитку методичного забезпечення аналізу ефективності адаптації організаційно-економічних форм великих підприємств за умов швидкої динаміки факторів зовнішнього середовища. Отримані результати в сукупності дають можливість обґрунтовано планувати та здійснювати заходи щодо удосконалення системи та структури управління, організаційно-правової форми, економічного механізму господарювання. Результати аналітичних досліджень, методичні розробки і рекомендації призначені для практичного використання керівниками і менеджерами при розробці механізмів адаптації підприємств до сучасних умов. Впровадження пропозицій дасть можливість визначати зміст адаптаційних організаційно-управлінських заходів з урахуванням особливостей об’єкта, а відтак дозволить стабілізувати ситуацію на великих машинобудівних підприємствах.

Пропозиції щодо визначення напрямів подальшого розвитку організаційно-економічних форм підприємств, підвищення результативності системи управління, удосконалення організаційної структури, а також визначення оптимальних обсягів виробництва використовувались:

- машинобудівними підприємствами м. Кременчука - Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцький колісний завод” (акт № 6/16–442–2847 від 04.10.2000) та Холдинговою компанією “АвтоКрАЗ” (акт № 1335–55/05 від 05.10.2000);

- при викладанні курсу “Стратегія підприємства” у Кременчуцькому державному політехнічному університеті (довідка № 71-10/71 від 19.01.2001).

Особистий внесок здобувача.

Теоретично обґрунтовано фактори та проблеми адаптації організаційно-економічних форм великих підприємств до сучасних умов господарювання, а також принципи їх конструювання.

Узагальнено систему показників, на основі яких доцільно здійснювати аналіз рівня адаптації організаційно-економічних форм діючих підприємств.

Розроблено модель узгодження процесів адаптації організаційно-економічних форм підприємств, використання якої дасть можливість визначати доцільність та послідовність здійснення продуктових, організаційних, управлінських та економічних нововведень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались на: Другій науково-технічній конференції “Проблеми створення нових машин і технологій” (м. Кременчук, 1997р.); Міжнародних науково-практичних конференціях “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 1997р.), “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (м. Полтава, 2000р.); Першій міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 2000р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 7 – у фахових виданнях, загальним обсягом 2,5 ум. др. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація містить 218 сторінок машинописного тексту, 23 таблиці, 16 рисунків, 6 додатків. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 199 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та визначено предмет і об’єкт дослідження, зазначено наукову новизну та практичну значимість результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичне обґрунтування адаптації організаційно-економічних форм підприємств до сучасних умов” розглянуто еволюцію підприємства як відкритої виробничої системи, сформульовано основні проблеми взаємодії факторів зовнішнього та внутрішнього середовища великих машинобудівних підприємств на даному етапі розвитку та обґрунтовано принципи становлення їх організаційно-економічних форм.

В сучасних умовах відбувається зміна теоретичних основ та практичного механізму функціонування виробничих систем. Концепція “відкритої” системи при визначенні напрямів подальшого розвитку зумовлює необхідність урахування вимог зовнішнього оточення.

Дослідження механізму функціонування підприємства як процесу взаємодії факторів зовнішнього та внутрішнього середовища проведено на основі структурного моделювання, що дало можливість виявити:

по-перше, структуру, а також логіку розвитку системи факторів, які визначають необхідність адаптації організаційно-економічних форм підприємств;

по-друге, протиріччя між вимогами зовнішнього середовища та можливістю внутрішнього реагування виробничо-економічної системи, які виступають рушійною силою розвитку самих форм підприємств;

по-третє, зміст конкретних організаційно-економічних заходів щодо підвищення ефективності взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.

Результати проведеного у роботі аналізу свідчать, що рівень реагування машинобудівних підприємств м. Кременчука на зовнішні зміни знаходиться на низькому рівні. Підприємства здійснюють різні заходи щодо удосконалення системи управління, організаційної та виробничої структури, форми власності й інші. Однак часткові заходи не завжди приносять позитивні результати. Складність адаптації підприємств до сучасних умов господарювання полягає ще і в тому, що етап активних перетворень збігається з етапом спаду в економіці, а відтак вирішення проблем потребує від підприємства здійснення комплексних заходів щодо адаптації його організаційно-економічної форми.

Під організаційно-економічною формою у роботі запропоновано розглядати сукупність складових змінних підприємства - функціонально-цільової змінної (охоплює цілі підприємства, функціональні зони), структурної змінної (охоплює виробничу та організаційну структуру, систему управління, організаційно-правову форму), економічного механізму (визначає форму власності та господарську самостійність), а також взаємозв’язків, що виникають між ними. Визначено, що організаційно-економічна форма є виразом змісту різноякісних процесів, які відбуваються всередині підприємства, та зв’язків із зовнішнім середовищем.

У дослідженні сформульовано висновок: як і будь яка система організаційно-економічна форма може зберігати свій стан незмінним, але тільки до того часу, поки залишаються незмінними зв'язки між внутрішніми і зовнішніми факторами та стан самих факторів. У сьогоденній практиці машинобудівних підприємств головна проблема полягає в тому, що узгодження змін складових елементів за відсутності чіткої стратегії може призвести до ще більшого загострення кризових явищ на підприємстві. Це відбувається, коли підприємство зосереджується на підвищенні ефективності окремих складових, забуваючи про комплексний підхід.

У роботі обгрунтовано принципи розробки організаційно-економічних форм підприємств: принцип багатьох рівнів, принцип комплексності, принцип постійного розвитку, принцип гнучкості, принцип підпорядкування загальнокорпоративним цілям, принцип економічності. Для реалізації обґрунтованих принципів запропоновано використовувати загальнонаукові та спеціальні методи досліджень, а саме системний та морфологічний аналіз, методи прогнозу стану зовнішнього середовища, методи проектування організаційних структур, методи економічного аналізу.

У другому розділі “Аналіз і оцінка адаптації організаційно-економічних форм машинобудівних підприємств м. Кременчука до сучасних умов господарювання” розроблено методику аналізу діючих організаційно-економічних форм; проаналізовано рівень використання підприємствами адаптаційних заходів; синтезовано моделі організаційно-економічної адаптації, які використовуються досліджуваними підприємствами; обґрунтовано можливі напрями вдосконалення організаційно-економічних форм великих підприємств з урахуванням прогнозу розвитку зовнішнього середовища.

У роботі запропоновано методику аналізу результативності організаційно-економічних форм підприємств, яка базується на аналізі функціонально-цільового, структурного та економічного аспектів його розвитку. Узагальнено запропоновану методику представлено у вигляді схеми на рис.1. Вона може використовуватись як на підприємствах, що характеризуються високим рівнем ефективності функціонування, так і на підприємствах у кризовому стані.

Відповідно до розробленої методики аналізу адаптації організаційно-економічних форм були проведені дослідження машинобудівних підприємств м.Кременчука: Концерну “Крюківський вагонзвод”, Холдингової компанії “АвтоКрАЗ”, ВАТ “Кременчуцький колісний завод” та АТ “Кредмаш”. За результатами дослідження встановлено, що:

по-перше, більшість підприємств використовують заходи внутрішньої адаптації, не завжди зіставивши їх з вимогами зовнішнього середовища;

по-друге, активізація адаптаційної діяльності підприємств має чітко виражену організаційну спрямованість, при недостатньому використанні економічних та технологічних заходів, а тому спостерігається низька результативність функціонування підприємств взагалі.

Виявлено, що підприємства мають обмежені фінансові ресурси для підвищення ефективності функціонування за рахунок технологічного оновлення, тому нагальне питання в сучасних умовах – це питання підвищення результативності управління.

У роботі запропоновано використовувати як основний показник оцінки ефективності системи управління коефіцієнт реагування виробничо-економічної системи на управлінські заходи. Він дає

Рис.1. Методика аналізу організаційно-економічних форм діючих підприємств

можливість визначати на скільки відсотків підвищиться результативність функціонування виробничої системи при збільшенні витрат на управління на 1 відсоток та розраховується за формулою:

, (1)

де -приріст прибутку за певний період часу (рік) t;

-прибуток, який отримало підприємство в попередній період часу (в році t-1);

-приріст витрат на управління за певний період (за рік t);

-витрати підприємства на управління в попередній період часу(в році t-1).

Оскільки окремі підприємства як захід підвищення ефективності функціонування використовують децентралізовані структури, дослідження результативності управління проведено в розрізі дочірніх підприємств ХК “АвтоКрАЗ”. При цьому було використано кластерний аналіз графічної системи STATGRAPHICS Plus for Windows.

Результати кластерного аналізу було доповнено просторовим аналізом, який представлено на рис. 2.

Рис.2. Матриця “темп приросту витрат на управління/темп приросту обсягів виробництва на рівні дочірніх підприємств ХК “АвтоКрАЗ” в 1998-1999рр.

За допомогою матриці можна:

-дослідити та зіставити темпи зростання представлених показників в динаміці;

-визначити доцільність розширення чисельності апарату управління на рівні підрозділів та витрат на його утримання в майбутньому.

Дослідження механізму взаємодії самостійних підрозділів дало можливість сформулювати висновок, що організаційно-економічний центр підприємств (холдинг, концерн) на даному етапі їх розвитку виступає юридичною особою, яка не займається самостійною діяльністю, а лише забезпечує цілість виробничої системи.

У третьому розділі “Моделювання організаційно-економічного розвитку підприємств в сучасних умовах” розроблено і запропоновано імітаційну модель процесу організаційно-економічної адаптації підприємств та систему моделей, які дозволяють визначити зміст та послідовність здійснення адаптаційних заходів; доведено, що організаційно-економічні перетворення в напрямку виділення окремих підрозділів та надання їм певного статусу самостійності можна розглядати як захід щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства загалом.

У дослідженні виявлено, що в умовах динамічних ринкових перетворень прийняття рішень про здійснення заходів по адаптації організаційно-економічної форми підприємства доцільно здійснювати в послідовності, представленій на рис.3. Використання запропонованого в роботі підходу до процесів моделювання організаційно-економічного розвитку виробничих систем дає можливість здійснювати на підприємствах комплексні перетворення та оцінювати їх результативність на основі: моделювання стану зовнішнього середовища та моделювання реакції виробничо-економічної системи на динамічне оточення.

Наголошено, що основою та змістом організаційно-управлінських нововведень в сучасних умовах спаду обсягів виробництва та реалізації традиційної продукції є товарна диверсифікація. Однак на початку підприємство повинно визначити доцільність диверсифікації та її напрями. При цьому зазначено, що побудова моделей розширення напрямів виробництва повинна базуватись на моделях прогнозу попиту на продукцію підприємства.

У роботі модель обсягу попиту на певний вид продукції в момент часу t () представлено наступним чином:

, (2)

де - обсяг машинотехнічної продукції, який було придбано в період (t-1) при певному обсязі виробництва власної продукції споживачами продукції досліджуваного підприємства;

-показник урахування темпів зростання обсягів виробництва підприємств (галузей), які є споживачами машинотехнічної продукції даного виду в період t у порівнянні з періодом t-1;

- кількість машинотехнічної продукції, яка підлягає списанню в поточному році через амортизацію.

Зазначено, що диверсифікація виробництва має створити умови для вирішення проблеми надзвичайно високої собівартості продукції машинобудівних підприємств. В умовах диверсифікації виробництва відбувається перерозподіл постійних витрат між декількома видами продукції та частково вирішується проблема завантаження виробничих потужностей підприємства.

Рис.3. Схема імітаційної моделі процесу організаційно-економічної адаптації виробничих системВалові витрати (Вв) підприємства в умовах диверсифікованого виробництва можна представити наступним чином:

Вв=Вп +Взм1хО1+Взм2хО2+...+Взм nхОn (3)

де 1,2,…n - кількість напрямів виробництва (видів продукції);

О1 -обсяг виробництва спеціалізованої продукції;

О2 ,.. Оn -обсяг виробництва нових видів продукції;

Вп-постійні витрати підприємства;

Взм1-змінні витрати виробництва спеціалізованої продукції;

Взм2,… Взм n-змінні витрати, пов’язані з випуском нових видів продукції.

Ситуацію, коли крім основної продукції підприємство розпочинає випуск ще одного виду у роботі представлено у вигляді наступних залежностей:

Вв1 =К1хВп+Взм1хО1 (4)

Вв2 =К2хВп+Взм2хО2

К1+К2=1,

де Вв1-валові витрати виробництва спеціалізованої продукції;

Вв2-валові витрати виробництва нової продукції;

К1-показник перерозподілу постійних витрат, що припадають на спеціалізовану продукцію;

К2-показник перерозподілу постійних витрат, що припадають на нову продукцію.

Проведені в роботі розрахунки дали можливість сформулювати наступний висновок: чим вищим є рівень диверсифікації виробництва, тим менша частка постійних витрат припадає на спеціалізовану продукцію підприємства, що забезпечує зниження її собівартості.

Наголошено, що в умовах диверсифікації виробництва значне місце посідає проблема визначення оптимальної структури товарної продукції. Даний процес передбачає збільшення питомої ваги тих виробничих напрямів, які здатні бути прибутковими і стануть важливим джерелом збільшення прибутку підприємства загалом.

У роботі з’ясовано, що складність оптимізації структури виробництва товарної продукції на практиці зумовлена істотними проблемами підприємств з ресурсним забезпеченням. Тому сформульовано висновок: рішення про пріоритетний розвиток того чи іншого напряму виробництва та формування на його основі виробничого підрозділу повинно прийматися за допомогою порівняння рівнів забезпеченості ресурсами та прибутковості.

Рівень забезпечення технічними ресурсами () запропоновано визначити на основі наступної залежності:

, (5)

де -оптимальні витрати на технічні ресурси в певний період часу (t);

-абсолютне відхилення витрат на використання технічних ресурсів в певний період часу від оптимального рівня.

Враховуючи значну кількість матеріальних ресурсів, яку підприємство використовує у своїй діяльності, рівень забезпечення ними () у роботі визначено на основі залежності:

, (6)

де -оптимальна кількість ресурсів -го виду;

-відхилення від оптимальної кількості -го виду ресурсів в період t;

=1,2,… -кількість видів ресурсів, які використовуються підприємством.

Рівень забезпечення кадровими людськими ресурсами () запропоновано визначити на основі виразу:

, (7)

де -оптимальна чисельність працівників підприємства;

-відхилення від оптимального рівня за чисельністю працюючих.

Рівень прибутковості кожного виробничого підрозділу запропоновано розрахувати за формулою:

, (8)

де -рівень прибутковості і-го виробничого підрозділу;

-прибуток, який забезпечує і-ий виробничий підрозділ;

-загальний прибуток підприємства.

За результатами проведених досліджень було зроблено висновок, що в сучасних умовах нові виробничі напрями характеризуються достатнім рівнем забезпечення людських та технічних ресурсів, останні характеризуються високим рівнем зносу. Однак рівень забезпечення матеріальними ресурсами не завжди задовільний. Крім того, окремі напрями виробництва збиткові. Використання запропонованого підходу дає можливість підприємствам визначати найбільш оптимальну структуру товарної продукції та приймати рішення стосовно організаційних перетворень.

У дисертації запропоновано розглядати організаційно-економічні перетворення в напрямку виділення окремих дочірніх підприємств, як захід щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства в цілому. При залученні інвестицій для розвитку хоча б одного виробничого підрозділу відбувається покращання інтегрованого показника інвестиційної привабливості усього підприємства.

Аналіз процесів, які відбуваються на підприємствах, дозволив сформулювати наступний висновок: становлення організаційно-економічних форм на основі дезінтеграційних процесів може спричинити намагання дочірнього підприємства до повного відокремлення. В таких умовах особливого значення набувають розрахунки показника інтеграції підрозділу у виробничо-економічну систему, що запропоновано здійснювати наступним чином:

, (9)

де ІС-узагальнений показник інтеграції підрозділу у виробничо-економічну систему;

Р – показник ресурсної, виробничої та фінансової залежності і-го підрозділу від підприємства (при загальній кількості показників р=1, 2, 3);–

ваговий коефіцієнт значущості виду зв’язку підрозділу з виробничо-економічною системою.

Числові значення ІС знаходяться в інтервалі. Децентралізаційні тенденції можуть виникати у підрозділів із статусом центрів прибутку та інвестицій, коли значення узагальненого показника інтеграції становить. В таких умовах зростає значення механізмів координації діяльності самостійних підрозділів, завдання яких полягає в узгодженні їх діяльності з метою збереження цілісності господарських комплексів.

Використання запропонованих у роботі моделей процесу організаційно-економічної адаптації дасть можливість підприємствам визначати доцільність та послідовність здійснення продуктових, організаційних, управлінських та технологічних нововведень, а також конструювати на цій основі його ефективні організаційно-економічні форми.

ВИСНОВКИ

Результати, отримані автором при вирішенні проблем адаптації організаційно-економічних форм підприємств до сучасних умов господарювання, дозволили сформулювати такі основні висновки:

1. Ефективність функціонування великомасштабних виробничих систем в умовах ринкової економіки доцільно розглядати через рівень їх організаційно-економічної адаптованості до вимог зовнішнього середовища. Тому головним змістом сучасного етапу розвитку підприємств стає пошук організаційно-економічних форм, які забезпечили б їх адаптацію до ринкових умов. Саме в процесі розробки організаційно-економічної форми підприємства повинно відбуватись узгодження процесів щодо удосконалення системи та структури управління, виробничої структури, форми власності, економічних механізмів господарювання.

2. Формування сучасних організаційно-економічних форм більшості машинобудівних підприємств відбувається в умовах надзвичайно динамічних змін зовнішнього середовища та часткових змін факторів внутрішнього середовища, без розробки комплексної обґрунтованої стратегії їх розвитку.

3. З метою приведення процесів адаптації підприємств у відповідність до вимог зовнішнього середовища обґрунтовано принципи розробки їх організаційно-економічних форм на основі загальносистемних принципів, принципів управління, принципів управління розвитком.

4. Запропонована методика аналізу діючих організаційно-економічних форм дозволяє здійснювати діагностику проблем їх розвитку. Проведений у відповідності з представленою методикою аналіз рівня використання адаптаційних заходів машинобудівними підприємствами м. Кременчука дозволив визначити такі основні моделі організаційно-економічної адаптації, як модель конструктивної адаптації, модель дескриптивної адаптації, модель декларативної адаптації. Їх ідентифікація дає можливість спрогнозувати результативність діяльності підприємства у відповідності з використанням тієї чи іншої.

5. Встановлено, що подальший розвиток виробничої діяльності підприємства як відповіді на вимоги динамічного ринкового середовища відбувається на тлі його організаційного розвитку. Найбільш характерними процесами організаційно-економічного забезпечення виробничої диверсифікації є: або збереження централізованої структури управління та перехід лише до інших форм власності, або формування децентралізованої організаційної структури при переході до інших форм власності та відокремлення підрозділів з наданням їм статусу дочірнього підприємства.

6. При реалізації стратегії організаційної реструктуризації запропоновано використовувати кластерний аналіз, який дає можливість визначати доцільність надання статусу самостійності підрозділам підприємства. Прийняття рішення про організаційне виділення в структурі підприємства дочірнього підприємства визначається за такими критеріями, як: наявність власних цілей функціонування (при їх підпорядкуванні загальнокорпоративним цілям); наявність вільних елементів виробничого потенціалу; технологічна можливість випуску нової кінцевої продукції; рівень продуктової диверсифікації в масштабах всього підприємства; організаційно-управлінська здатністьвирішувати економічні проблеми функціонування.

7. Розроблена схема імітаційної моделі процесу адаптації організаційно-економічних форм підприємств до сучасних умов господарювання дозволяє забезпечити поєднання комплексних заходів щодо удосконалення організаційної структури, виробничої структури, методів управління, економічного механізму господарювання з урахуванням вимог зовнішнього середовища.

8. Запропоновані моделі розвитку виробництва з урахуванням ємності зон можливого збільшення обсягів реалізації для кожного виду продукції дозволяють визначити необхідність та зміст заходів щодо адаптації організаційно-економічних форм підприємств.

9. Розроблені організаційно-управлінські заходи, зокрема зменшення витрат підприємства за рахунок виробничої диверсифікації, приведення чисельності працюючих у відповідність із беззбитковим обсягом виробництва дають можливість підприємству поступово удосконалювати його структуру витрат.

10. Представлені моделі поведінки підприємств в умовах децентралізованих організаційно-економічних форм - моделі визначення пріоритетності розвитку напрямів виробництва з урахуванням ресурсного забезпечення дозволяють визначати оптимальну програму виробництва та приймати рішення про організаційне виділення дочірніх підприємств.

Використання запропонованої дисертантом методики аналізу ефективності організаційно-економічних форм, моделей здійснення адаптаційних заходів щодо підвищення гнучкості та досконалості форм дозволяє підприємствам поєднувати перетворення, що відбуваються, і приводити їх в певну системну послідовність.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Касич А.О.Децентралізація та механізми координації діяльності самостійних підрозділів машинобудівних підприємств//Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.Економічна серія.–1999.-№459.-С.240-245(0,3 д.а.)

2. Касич А.О. Методичні основи аналізу організаційно-економічних форм як основа подальшого розвитку виробничих систем//Вісник ЖІТІ, 1999.-№9.-Економічні науки.-С.112-114 (0,2 д.а.).

3. Касич А.О. Методичні основи оцінки ефективності функціонування підприємств після здійснення організаційно-економічних перетворень//Вісник Технологічного університету Поділля.-2000.-№2.-С.133-135 (0,2 д.а.).

4. Касич А.О. Моделювання розвитку виробничо-економічних систем//Регіональні перспективи.-2000.-№2-3.-С.141-143 (0,4 д.а.).

5. Касич А.О.Напрямки організаційного розвитку підприємств-гігантів в сучасних умовах//Вісник Харківського державного політехнічного університету. Технічний прогрес та ефективність виробництва.-Х.:ХДПУ,1999.-С.176-180(0,2 д.а.).

6. Касич А.О. Організаційно-економічна адаптація як засіб підвищення інвестиційної привабливості виробничих систем//Регіональні перспективи.-2000.-№4.-С.26-28(0,3 д.а).

7. Касич А.О. Розвиток функцій великого підприємства і його організаційної структури//Економіка і управління.-1999.- №2(3). – С.41-47(0,4 д.а.).

8. Касич А.О., Третьяков О.В. Обгрунтування напрямків підвищення результативності управління в умовах децентралізованих організаційно-економічних форм//Фондовий ринок.-2000.-№44.-С.26-27.(особистий внесок (0,1 д.а.): запропоновано при аналізі результативності управління використовувати коефіцієнт еластичності (реагування) підприємства на управлінські заходи).

9. Мовшиц Б.Й., Касич А.О. Організаційно-економічний розвиток підприємств як механізм ліквідації витратного характеру виробництва//Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. Частина1.-1999.-№5.-С.24-27. (особистий внесок (0,2 д.а.): запропоновано механізм вибору оптимального варіанту структури товарної продукції).

У матеріалах конференцій:

10. Касич А.О. Аспекти планування трудових ресурсів в умовах структурної реорганізації підприємств// Праці Міжнар. науково-практичної конф. “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку”.- Том 1. – Хмельницький. –1997.-С.241-242.

11. Касич А.О. Вплив зовнішнього середовища (техніки, технології конкурентів, людських ресурсів, тощо) на організаційну структуру управління підприємства в сучасних умовах//Научные труды научно-технической конференции “Проблемы создания новых машин и технологий”.-Кременчуг.-1997.-С.60-65.

12. Касич А.О. Проблеми взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища виробничо-економічних систем// Вісник ДДФЕІ. Матеріали першої міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах”. - Том 1. - Дніпропетровськ. - 2000. - С.342-344.

АНОТАЦІЯ

Касич А.О. Управління адаптацією організаційно-економічних форм підприємств в сучасних умовах.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02-підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертація присвячена проблемам адаптації організаційно-економічних форм підприємств.

В дисертації проаналізовано проблеми взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища

машинобудівних підприємств в сучасних умовах господарювання та обґрунтовано принципи формування його нових організаційно-економічних форм.

Запропоновано методичні рекомендації щодо оцінки ефективності організаційно-економічних форм машинобудівних підприємств.

Синтезовано систему моделей, які складають основу адаптації організаційно-економічних форм машинобудівних підприємств.

Окремі результати дисертаційного дослідження визнані реальними і впроваджені на машинобудівних підприємствах м. Кременчука (ХК “АвтоКрАЗ”, ВАТ “КрКЗ”).

Ключові слова: організаційно-економічна форма, реструктуризація, організаційно-економічна адаптація, економіко-математичне моделювання, інноваційний розвиток.

АННОТАЦИЯ

Касич А.А. Управление адаптацией организационно-экономических форм предприятий в современных условиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 – предпринимательство, менеджмент и маркетинг. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертация посвящена проблемам адаптации организационно-экономических форм предприятий.

На основе исследования механизма взаимодействия внешней и внутренней среды украинских машиностроительных предприятий определены проблемы адаптации производственных систем к современным условиям функционирования. Определены цели функционирования производственных предприятий и конкретные мероприятия по их достижению.

Определено, что сложность современных динамических процессов вызвана многоуровневым развитием производственных систем – изменяется функционально-целевая составляющая, структурная составляющая, изменяется экономический механизм функционирования. Согласование и определение оптимального соединения внутренних составляющих целесообразно осуществлять через процесс разработки организационно-экономической формы предприятия.

Синтезированы принципы конструирования организационно-экономических форм в современных условиях.

Основой определения дальнейших направлений развития предприятий должен стать анализ действующих организационно-экономических форм при сравнении характеристик возможных.

Предложенные методика анализа организационно-экономических форм и мероприятия по их усовершенствованию предусматривают реализацию следующих этапов:

1)анализ экономического состояния предприятия;

2)анализ состояния основных составляющих элементов организационно-экономической формы;

3)обоснование направлений усовершенствования организационно-экономической формы с учетом прогноза состояния внешней среды;

4)проведение организационно-экономических преобразований на предприятии;

5)оценка исполнения плана организационно-экономических преобразований.

На основе, обобщенных в рамках предложенной методики показателей, проведен анализ действующих организационно-экономических форм на примере машиностроительных предприятий г. Кременчуга.

Обобщение результатов анализа использования предприятиями организационных, экономических, технологических адаптационных мероприятий позволило синтезировать модели организационно-экономической адаптации производственных систем к современным условиям функционирования.

При обосновании направлений повышения результативности управления в условиях децентрализованных организационных структур был использован кластерный анализ, который позволил определить критерии предоставления подразделениям предприятия статуса дочерних.

Разработана имитационная модель процесса адаптации организационно-экономических форм предприятий, реализация этапов которой позволит производственной системе инициировать инновационную деятельность.

Инновационная деятельность предприятий должна реализовываться в определенной последовательности. Вначале происходит активизация организационно-экономических нововведений, задание которых состоит в формировании механизма комплексного реагирования производственно-экономической системы на внешние требования. Это даст возможность активизировать внедрение продуктовых и экономических инноваций, задание которых состоит в создании финансовых условий для начала технологических инноваций.

Основой и содержанием организационно-экономических нововведений в условиях спада объемов производства и реализации традиционной продукции является товарная диверсификация.

В соответствии с представленной моделью организационно-экономической адаптации предложены модели:

-прогноза состояния внешней среды и прогноза спроса на продукцию предприятия;

-выбора структуры товарной продукции;

-определения приоритетности возможных вариантов товарной диверсификации.

Установлены условия принятия решения о выделении подразделения в самостоятельное дочернее предприятие и механизмы координации деятельности подразделений в условиях децентрализованных организационно-экономических форм.

Отдельные рекомендации диссертационного исследования признаны реальными и внедрены на машиностроительных предприятиях г. Кременчуга (ХК “АвтоКрАЗ”, ОАО “КрКЗ”).

Ключевые слова: организационно-экономическая форма, реструктуризация, организационно-экономическая адаптация, экономико-математическое моделирование, инновационное развитие.

АNNOTATION

A.O.Kasych. Management of adaptation of enterprise organizational economic forms in modern conditions.–Manuscript.

The dissertation submitted to the Kyiv National University named after Tаras Shevchenko (Kyiv, 2001) by speciality 08.06.02 “Enterprise, Management, Marketing” for the Degree of Candidate of Economic Sciences.

The dissertation is devoted to the problems of organizational economic adaptation for production systems. It substantiates the fundamentals for organizational economic development of production systems.

To evaluate efficiency of organizational economic forms of machine-building enterprises the dissertation includes special methodical recommendations.

It, also analyzes problems of internal and external environment interactions at machine-building enterprises in modern economic conditions.

The dissertation synthesized the system of model that form the basis of the process of organizational economic adaptation for machine-building enterprises.

Some results of dissertation research are admitted to be used at the Kremenchuk enterprises such as HC “Auto KrAZ” and J.S.C. “Kremenchuk Wheel Plant”.

Key words: organizational economic form, restructuring, organizational economic adaptation, economic mathematical model, innovation progress.

Підписано до друку 16.05.2001. Формат 60х90/16.

Папір друк. №3. Друк ризографічний.

Ум.друк.арк. 1,0. Тираж 100 прим. Замовлення № .

Надруковано на ризографі ТОВ “Магніт-прім”,

м.Кременчук, вул.К.Маркса, 34/17, тел.3-41-36.