Ковтун

Ліана Романівна

УДК 330.101.541

СТАНОВЛЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національ-но-го університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент Грабинський Ігор Михайлович, Львівський національний універ-ситет імені Івана Франка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Дзюбик Степан Данилович, Українська академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент Кульчицький Ярослав Володи-ми-рович, Український державний лісотехнічний універ-ситет, завідувач кафедри економічної теорії.

Провідна установа - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра еконо-міч-ної теорії, м.Харків.

Захист відбудеться 19 квітня 2001 р. о 13.00 год. на засідан-ні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79008, Львів–8, пр. Свободи , ауд.115).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського націо-наль-ного університету імені Івана Франка (м.Львів, вул. Драго-ма-нова, 5).

Автореферат розісланий 16 березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _______________________ Вовк В..М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Події останнього десятиріччя поставили Україну не тільки перед проблемою становлення її як самостійної суверенної держави, а й перед проблемою формування економічної системи, яку характеризували б такі риси, як стабільність, ефектив-ність, певна самодостатність та напрям на зростання. Процес виходу України з системи одержавленої директивно-планової економіки вия-вив-ся досить болісним і непростим. У спадок Україна отримала економіку, яка була повністю розбалансована та з абсолютно поруше-ними макроекономічними пропорціями. Тільки збалансована еконо-мічна система може бути стабільною та має шанси на економічне зростання. Тому важливо вибрати механізм формування макро-еконо-мічної рівноваги, який нерозривно пов’язаний з вибором моделі економічної системи, на яку Україна могла б орієнтуватись під час проведення своїх економічних реформ та побудові власної еконо-мічної системи. Саме ця проблема, проблема трансформування еконо-мічної системи України та її макроекономічне збалансування, обґрун-товує актуальність вибраної теми дисертаційного дослідження.

Для написання роботи використано літературу, в якій досліджено теоретичні проблеми становлення економічної системи України та встановлення макроекономічної рівноваги. Це наукові праці таких вчених, як Б.Гаврилишин, І.Грабинський, Б.Губський, М.Долішній, А.Качинський, Д.Лук’яненко, В.Мунтіян, М.Павловський, Ю.Пахо-мов, О.Пивоварський, С.Пирога, С.Пирожков, Ю.Рубан, І.-С.Коро-пецький, В.Черняк, А.Філіпенко та ін. Вивченню економічних систем присвячені праці зарубіжних авторів, а саме: І.Бальцеровича, О.Вільям-сона, К.Гайтані, В.Голєсовського, В.Голубни-чого, П.Ґреґорі, Дж.Деллен-бранта, Н.Джіанаріса, Ш.Іслама, Х.Зайделя, В.Ебен-штей-на, Р.Інгланда, М.Мандельбаума, М.Мендози, В.Наполі, Дж.Нор-дайка, А.Оксенфельд-та, Р.Стюарта, Е.Фоґельмана, Б.Шеванса, М.Шні-цера та ін. Вагомий внесок у дослідження рівноваги в еко-номіці, а зокрема досягнення макроекономічної рівноваги зробили такі українські та зарубіжні вчені-економісти: Т.Дернбурґ, Р.Дорн-буш, Д.МакДугал, М.Зоніш, Р.Манделл, М.Нейм, І.Радіонова, Д.Сем-лер та ін. Особливості сучасного становища України потребують подаль-шого вивчення та синтезу набутих знань, щодо її економічної системи та досягнення нею рівноваги.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисерта-ційного дослідження є визначення умов досягнення макро-еко-номіч-ної рівноваги в умовах перехідної економіки України.

Для досягнення мети у дисертаційному дослідженні поставлено такі завдання: –

дослідити структуру та механізми функціонування економічної системи;–

проаналізувати та систематизувати принципи класифікації еконо-мічних систем;–

уточнити суть поняття “рівновага” та “макроекономічна рівно-вага”;–

з’ясувати причини порушення макроекономічної рівноваги та рівноваги економічної системи в цілому;–

обґрунтувати необхідність встановлення макроекономічної рів-но--ва-ги в умовах перехідної економіки;–

виявити важливість впливу передумов формування еконо-мічної системи та встановлення в ній макроекономічної рівноваги;–

вивчити особливості становлення економічної системи;–

узагальнити досвід інших країн у перебудові своїх економічних систем та встановленні макроекономічної рівноваги в них;–

розробити практичні рекомендації щодо формування економічної системи України та встановлення в ній макроекономічної рівноваги.

Предметом дослідження цієї дисертації є макроекономічна рів-но--вага в перехідних економічних системах, а об’єктом – еконо-мічна система України.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослі-дження стала система економічних законів та принципів, роз-робле-них економічною наукою стосовно проблем макроеконо-мічної рівноваги та теорії економічних систем. У роботі використано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед них: фак-тор--ний, статистичний, системний, порівняльний аналіз; методи зіс-тав-лень та групування, історичний метод. Широко застосовуються методи економіко-математичного моделювання.

Інформаційною та статистичною базою дисертаційного дослі-джен-ня стали сучасні теорії ринкової економіки, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали офіційних українських та зарубіжних дже-рел, дані міжнародних організацій, результати статистичних та соціо--логічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних науко-вих результатів, які становлять здобуток дисертантки і винесені на захист, належать:

–

–

–

–

–

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукового аналізу порушення макроекономічної рівноваги в перехідній еконо-міці України та виявленні основних умов її досягнення.

Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомен-дацій щодо параметрів економічної системи України та шляхів вста-новлення макроекономічної рівноваги в ній. Одержані теоретичні поло-ження та методичні підходи доцільно використовувати у процесі викла-дання економічних дисциплін, написанні підручників та при складанні наукових планів чи програм.

Апробація дисертаційної роботи. Основні положення дисерта-ційного дослідження доповідались на Всеукраїнській студентсько-аспі-рантській науковій конференції “Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Львів, 1997), Все-україн-ській еконо-метричній конференції “Економетричні методи і моделі в еконо-міці: теорія і прак-тика” (Львів, 1998), Міжнародній студент-сько-аспі-рантській конферен-ції “Економічна система України: євро-пейський вибір” (Львів, 2000), щорічних Звітних наукових конфе-ренціях Львівського національного університету імені Івана Франка (1997, 1998, 1999, 2000) та на науко-вому семінарі кафедри еконо-мічної теорії.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 нау-кових статей. У тому числі: 4 – у фахових наукових виданнях та 3 – у матеріалах конференцій.

Структура і обсяги роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 198 сторінках машинописного тексту. Робота містить 3 рисунки, 4 додатки. Список використаних літературних дже-рел налічує 197 найменувань.

Структура дисертації:

Вступ

Розділ 1. Методологічні основи дослідження макроекономічної рівнова-ги сучасних економічних систем

1.1. Концепційні засади аналізу макроекономічної рівноваги еконо-мічних систем

1.2. Особливості формування та розвитку ринкових економічних систем

1.3. Причини та наслідки порушення макроекономічної рівноваги адміністративно-командних систем

Розділ 2. Проблеми становлення макроекономічної рівноваги в умовах перехідної економічної системи України

2.1. Об’єктивні передумови формування економічної системи України

2.2. Особливості становлення економічної системи України

2.3. Умови досягнення макроекономічної рівноваги економічної системи України

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Методологічні основи дослідження макро-економічної рівноваги в сучасних економічних системах” – розглянуто методологічні основи дослідження економічних систем та макро-еконо-мічної рівноваги в них, з’ясовано концепційні засади еконо-міч-ного дослідження.

У першому параграфі проаналізовано концепційні засади форму-вання макроекономічної рівноваги в економічній системі. Економічні системи формуються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, і відрізняються між собою не тільки цілями, а й методами та інстру-ментами, за допомогою яких їх досягають. Принципи класифікації еконо-мічних систем відрізняються тим, що було метою того чи іншого дослідження. Оскільки аналіз економічної системи України у цьому дослідженні стосувався проблем досягнення макроекономічної рівно-ваги, то об’єктивною була необхідність класифікації еконо-мічних систем з огляду на те, як в них встановлюється рівновага в цілому та макро-економічна рівновага.

Рівновагу економічної системи в цілому можна розглядати, як оптимальне поєднання держави та ринку і тому рівноважну еконо-мічну систему є підстави вважати ефективнішою. Крім того, необхід-ною умовою досягнення максимальної ефективності націо-нальної економіки є досягнення певної рівноваги інтересів, узгоджен-ня цілей економічної системи з іншими компонентами суспільного ладу.

Складність економічних систем робить надзвичайно актуальною проблему рівноваги, збалансованості національного ринку. Часткову економічну рівновагу розглядають через збалансованість окремих еле-мен-тів цілої системи, а загальну економічну рівновагу націо-нальної економіки – через ефективність використання обмежених ре-сурсів – праці, землі та капіталу. Сучасна теорія економічної рівно-ваги стала результатом синтезу моделей часткової економічної рівно-ваги та теорій загальної рівноваги. Суперечності (порушення рівнова-ги), які не можуть бути розв’язаними в межах цієї економічної системи призво-дять до структурної кризи економічної системи – механізму транс-формації. Якщо поняття рівноваги економіки в цілому досить широке, то макроекономічна рівновага знаходить своє вираження через основні макроекономічні змінні. Ці основні фактори, політичні змінні, такі як монетарна і фіскальна політика разом з ринками праці та капіталу, впливають на сукупний попит та пропозицію, що взаємодіють між собою, оскільки рівень попиту обмежується наявними ресурсами. Результатами цієї взаємодії є: обсяг виробництва, зайнятість, ціни та чистий експорт. Оскільки поняття макроекономічної рівноваги тісно пов’язане з макроекономічним оптимумом, то є підстави говорити про те, що зрівноважена еконономічна система є ефективною, якщо у ній досягається макроекономічний оптимум.

Природа макроекономічної рівноваги у ринкових та директивно-планових системах відрізняється між собою. Центром формування рівно-ваги у ринковій економіці є потреби людини, тому основою меха-нізму ринкової рівноваги є рівновага між платоспроможним попитом населення і пропозицією. Існує багато моделей, які описують макро-економічну рівновагу економічних систем. Це кейн-сіанська, класична моделі, модель ISLM, модель Манделла-Фле-мінга, модель для відкритої національної економіки Т.Дернбурга і Д.Мак-Дугала та ін. Усі моделі можна вважати одночасно пра-вильними і певною мірою хибними. Кожна модель хибна в тому сенсі, що вона збіднена, простіша, ніж реальне життя і є результатом абстрагування від чогось одного заради іншого. Кожна модель пра-вильна, якщо завдяки їй вдається відобразити реальну взаємодію явищ. Механізмом, який реалізує становлення макроекономічної рівно-ваги у ринкових еконо-мічних системах є ринок. Об’єктивні зако-ни ринку спонукають людей до певних дій і диктують логіку їхньої поведінки через їхні економічні інтереси.

Коли механізм ринку не виконує поставлені перед ним функції встановлення і дотримання макроекономічної равноваги, наприклад, ринкові ціни не зовсім точно відбивають деякі соціальні витрати виробництва, порушується екологічна рівновага тощо, то стає не-обхід-ним втручання уряду за допомогою макроекономічних інстру-ментів у вигляді фіскальної, монетарної політики, політики цін та доходів і зовнішньоекономічної політики.

У роботі розглянуто та проаналізовано механізм становлення макро--економічної рівноваги в директивно-планових економічних сис-те---мах, виявлено причини її порушення та причини розпаду цих еконо-мічних систем. Особливості директивно-планових систем зумо-вили особли-вості формування макроекономічної рівноваги в них. Ключо-вою ознакою традиційной системи є централізоване плану-вання – її коор-дина-ційний механізм при прийнятті рішень, через який реалізовувалася макроекономічна рівновага командно-адміністратив-них систем. Одним з головних недоліків цієї економіки, є недоско-налість системи плану-вання як механізму, що є рушійною силою такого типу економічних систем. Вона виявлялася, по-перше, в недосконалості планових показників, по-друге, недієздатності самого механізму плану-вання і його реалізації. План не міг замінити ринок у процесі вирішення проблем, які виникали під час розвитку системи. Виникала необхід-ність ускладнювати і без того громіздку систему планування. Якщо спо-чатку існування планової економічної системи для планування виробництва та розподілу достатньо було розв’язати просту систему рівнянь, то сучасна математична модель вимагала сотні, а то й десятки тисяч рівнянь, розв’язання яких є тривалим процесом і громіздким не тільки у часовому вимірі. Отже, межа можливостей системи плану-вання була досягнута і вичерпала себе як така, а ускладнення плану-вання стало чи не причиною порушення макроекономічної рівноваги і відмови від планової економіки. Досяг-нення макроекономічної рівнова-ги у директивно-плановій еконо-мічній системі мало свої особливості. Ціни, які є невіддільною части-ною ринкового механізму, не були складовою частиною планування, встановлювалися бюрокра-тично і не виконували функ-цію раціональ-ного розподілу. Варто зазначити три основні риси, що притаманні директивно-плановій економічній системі і які впливають на форму-вання макроекономічної рівноваги в ній: 1) рішення, щодо визна-чення цін приймали директивно для забезпе-чення прибутковості галузі. Тобто, і ціни, і рівень зарплат були регульованими; 2) політика стабільних цін, які залишалися незмінними роками; 3) ціни обчислю-вали згідно з середніми плановими затратами, до яких додавався прибуток на рівні визначеному для галузі. Тому, ціни на споживчі товари були відірвані від виробництва і не відображали вартості товарів. В умовах керованого ринку ресурси спрямовували у пріоритетні галузі, незалежно від їхньої ефективності. Це призвело до нераціонального використання продуктивних факторів та низької якості товарів широ-кого вжитку, неконку-ренто-спроможності товарів. Таке планування виробництва зумовило необхідність планувати і розподіл прибутку. Тільки за таких умов план давав змогу реалізувати весь створюваний продукт, або неякісну продукцію підприємств. Таким чином, для досягнення рівноваги при такій систе-мі основною вимогою було виробництво на рівні нижче потреб. Досягнення макро-еконо-мічної рівноваги в командній системі відбу-валося шляхом штучного збалансування показників. Створення та підтримання штучного рівня рівноваги на підставі не завжди пра-вильних планових показників, який був відірваний від реальності або ж незорієнтований на забезпечення потреб простих споживачів і спри-чи-нило деформацію економічної системи, яка була змушена шукати способів підвищення своєї ефективності, часто за допомогою зовсім неекономічних методів. Це призвело до того, що єдиним шляхом покращання ситуації стали не реформи і зміни в діючій економічній системі, а трансформування її.

Другий розділ – “Особливості досягнення макроекономічної рівно--ваги в умовах перехідної економіки України” – присвячений ана-лізу об’єктивних передумов формування економічної системи Украї-ни, особливостей її становлення та виявленню умов досягнення макро--економічної рівноваги економічної системи України.

Україна отримала у спадок після розпаду СРСР директивно-пла-нову економічну систему, яка була здеформована, і якщо теоретично могла забезпечити економічну рівновагу і, навіть, зростання еконо-міки, – на практиці виявилася абсолютно недієздатною і роз-балансованою. Це зумовило необхідність трансформації економічної системи України. Метою перебудови еконо-мічної системи України є така економічна система, яка б забезпечувала стабільність економіки, макроекономічну рівновагу та економічне зростання.

Емпіричні дослідження з приводу трансформаційних процесів в економічних системах при переході їх до ринкових, дають змогу зро-бити такі висновки: (а) вплив стартових умов, які впливають на кон-крет-ну країну, позначається на результатах реформ, але це не визна-чальний фактор, і більш доцільним з цього приводу, є розглядати компроміс між “ліпшою політикою та менш сприятливими старто-вими умовами”; (б) реформи успішніші там, де сильніша ринкова інсти-туційна база, яка б забезпечувала жорсткіші норми закону, спра-ведливість податкового пресу, менший рівень корумпованості; (в) ста-білізація економіки – пріорітетна, необхідна, але недостатня умова переходу від одної економічної системи до іншої; (г) з приводу роздвоєної думки щодо темпів реформ: емпіричні дослідження, зага-лом, приходять до висновку, що швидкі та ранні реформи призводять до раннього та бурхливого одужання; а теоретичні роботи з перехідної економіки часто показують, протилежне, що повільні темпи могли б призвести до не такого стрімкого падіння вироб-ництва. Слід брати до уваги не тільки швидкість втілення тих чи інших реформ, але й інтен-сивність, стартові умови, конфлікти, ефекти стабілізації та інше.

Відносно швидкості перетворень у часі та інтенсивності у термінах “шокова терапія”, “біг-бенг” і напротивагу їм альтернатива – “градуа-лізм”, який ще називають “крок за кроком” або консер-вативний підхід, ми прийшли до таких висновків. Охопити усі ділянки суспільного життя одночасно не можна, незалежно від “машини”, яка керуватиме цим процесом. Економічна система є однією з підсистем суспільства, а її трансформація, так чи інакше, пов’язана з цими підсистемами: багато факторів впливають на неї, а зміни, що відбуваються в ній, опосе-редковано чи безпосередньо, стосуються інших підсистем. Якщо йдеть-ся про одночасне та швидке проведення усіх заходів по перетво-ренню економічної системи, то це процес, який не піддається контролю і може мати непередбачувані наслідки. Проте у певних випадках прове-дення одних реформ повин-но супроводжуватися іншими і тому доціль-но говорити про їхню одночасність. Радикальні перетворення отримали назву “шокової терапії” через “болісні” (для суспільства) наслідки їх проведення. Можна вважати, що будь-які кардинальні зміни у суспіль-стві можуть супроводжуватися певним “шоком”, тому говорити про “шо-кову терапію” як таку, що має більше негативних наслідків, ніж пози-тивних – несправедливо.

Якщо є перетворення, які відбуваються при одночасній підтримці інших, то є і такі, які повинні передувати у часі і бути базою для наступних. Крім того, для багатьох реформ місце у низці перетворень повинно визначатися на підставі певних прогнозів з врахуванням специфіки ситуації, яка склалася у країні, та бажаних результатів. Недоцільно протиставляти підхід “шокова терапія”, і як альтернатива йому градуалізм, оскільки трансформація економічної системи повинна відбуватися, як за допомогою радикальних заходів, так і градуальних перетворень. У дебатах навколо того, яким повинно бути оптимальне поєднання різних реформ (ціни, фіскальні прийняття, режим обмінного курсу, торгівля фінанси, сільське господарство, приватизація, праця, соціальна політика тощо) та як швидко проводжити іх, чітка від-мінність виявляється за-звичай між досягну-тими показниками при віднов-ленні макроекномічної рівноваги (стабілізації) і тими, що запла-новані для зміни розмірів приватного та державного секторів, а також у структурі різних секторів економіки і тим, як вони працюють. Можна погодитися з думками фахівців, що впровадження більшості інших змін буде ускладнено, якщо можливо взагалі, або ж недовготривалі при макроекономічному безпорядку. Ось чому необхідно спочатку скон-центру-вати усі зусилля на економічній стабілізації.

У більшості випадків досягнення макроекономічної рівноваги в про-цесі трансформації економічної системи ідентифікують з проце-сом стабілізації в економіці. Якщо процес трансформації економічної систе-ми є досить невизначеним (і виникає безліч запитаннь таких як: що треба зробити для трансформації економічної системи, чи існують межі цих перетворень, як ці зміни повинні відбуватися у часі, які пріоритети та динаміка перетворень тощо) – то макроекономічна рівновага є по-нят-тям цілком визначеним і існує певний набір макро-економічних інстру-ментів, за допомогою яких ця рівновага досягається. Уряди керують своєю економікою за допомогою числен-ного інструментарію. Це і фіскальна політика, монетарна політика, зовнішньоекономічна політика та полі-тика доходів. Відповідно кожна з цих політик має численний інстру-ментарій, за допомогою якого уряд реалізує свої цілі, впливаючи на сукупний попит і пропозицію і тим самим на вста-новлення макро-економічної рівноваги. На сукуп-ний попит впливає безліч факто-рів: політичні змінні та зовнішні фактори, проте ми мо-жемо моделю-вати (впливати) здебільшого тільки на політичні змінні, регулюючи кіль-кість грошової маси (фіскальна політика) та урядові видатки, по-датки і трансферти (фіс-кальна політика). Зовнішні чинники можуть порушу-вати стан макро-економічної рівноваги, проте держава та уряд не мо-жуть впливати на них, тому стан порушеної макро-економічної рівно-ваги доводиться у таких випадках відновлювати через вплив на внут-рішні фактори. Сукупна пропозиція залежить від витрат вироб-ництва та від потенційного обсягу виробництва. Це змінні, які також можуть зміню--вати своє значення: рівень цін, рівень зарплат, валютний курс і такі фактори виробництва, як земля, капітал і праця, рівень ефектив-ності й техніки, що впливають на потенційний обсяг виробництва.

Можна записати наступні тотожності:

Qx = Y1 (p, w, m, e; g) + Y1 (K, Y,Т) = 0

Nx = Y2 (p, w, m, e; g) + Y2 (K, Y,Т) = 0

Lx = Y3 (p, w, m, e; g) + Y3 (K, Y,Т) = 0 (1.1)

Fx = Y4 (p, w, m, e; g) + Y4 (K, Y,Т) = 0

Rx = Y5 (p, w, m, e; g) + Y5 (K, Y,Т) = 0

Це багатофакторні функції від багатьох змінних, де ціни у грошо-вому вимірі (р); зарплати, у грошовому вимірі (w); пропозиція грошей (m); обмінний курс (e); консолідований бюджет (g), у грошовому ви-мірі.

Рівень цін (р) – це широка категорія цін на імпорт, експорт, внутрішні ціни на товар, оптові і роздрібні ціни, ціни на споживчі то-вари і т.д. Рівень зарплат (w) – може бути диференційованим залежно від різних категорій робочої сили. Пропозиція грошей (m) – може змі-ню-ватися від готівки до банківських резервів: депозити, заоща-джен-ня та інші ліквідні фінансові інструменти. Обмінний курс (е) – курс націо-нальної валюти стосовно інших іноземних валют на світовому ринку. Бюджет держави (g) – відображає як податкові та інші над-ходження до бюджету (t), так і витрати уряду (s), різні виплати та трансфертні платежі (d):

g = t – s – d. (1.2)

Може набувати від’ємного значення (g<0) у випадку, коли бюджет незбалансований і простежується його дефіцит, і навпаки – пози-тив-ного (g>0) значення у випадку, коли надлишок.

Капітал і земля (К), рівень повної зайнятості (У), техніка й ефекти-вність (Т).

А величини Qx, Nx, Lx, Fx, Rx – характеризують величину над-лиш-кового попиту у відповідних секторах: ринку товарів, ринку робочої сили, ринку грошей, секторі іноземної валюти та у держав-ному секторі і у стані рівноваги економічної системи дорівнюють нулю. Знак плюс у тотожностях (1.1) підкреслює різнорідність факто-рів, які впливають на надлишковий попит. За законом Вальраса взаємо-зв’язок між ними описується таким рівнянням:

Qx + Nx + Lx + Fx + Rx @ 0. (1.3)

Сума надлишкових попитів на ринках товарів, праці, грошей, іноземної валюти та у державному секторі у стані рівноваги дорівнює нулю.

У системі рівняннь (1.1) можна припустити, що рівень повної зайнятості, технології та ефективність, капітал і земля – сталі вели-чини:

K = const; Y = const; T = const. (1.4)

Вплив цих факторів на становлення макроекономічної рівноваги є не настільки суттєвим, щоб розглядати їх у системі рівнянь, крім того, не завжди доцільно або й неможливо впливати на них, з метою регулю-вання стану макроекономічної рівноваги. Система (1.1) не враховує вплив зовнішніх змінних, таких як обсяг виробництва в інших країнах, номінальна вартість активів, падіння цін на нафту на формування попиту, і на встановлення макроекономічної рівноваги. Оскільки держава не може впливати на становлення макро-еконо-мічної рівноваги через ці фактори і не має способу встановлювати або прогнозувати значення, які вони можуть набувати при тих чи інших політичних та економічних змінах.

В основу побудови системи рівнянь (1.1) покладена модель макро--економічної рівноваги Р.А.Манделла Exchange Rate Policies in Developing and Post-Socialist Countries / Ed. by E.-M.Claas– San Francisco: ICS, 1991. – P.23.. На його думку, вектори р, w, m, e містять певну кількість елементів необхідних для прове-дення стабілі-заційної політики.

У дисертації система рівняннь (1.1) проаналізована в умовах ди-рек-тивно-планової, перехідної та ринкової економіки.

Важливою рисою директивно-планової економічної системи був план (надалі b – показник плану), який відігравав центральну роль у визна-ченні кінцевого продукту та зайнятості (повна зайнятість) і фор-мував умови рівноваги. Саме він визначає величину надлишкових по-питів на “ринку” товарів, робочої сили, грошей, іноземної валюти та у державному секторі. Усі решта показники дорівнюють одиниці: p , ціни залишалися незмінними і не були інструментом регулювання макро-економічної рівноваги, а політика фіксованих цін була основою для побудови планів; w = 1, зарплати, як і ціни були стабільними і не регулювали рівновагу; m = 1, сума грошей в обігу визначалася сумою цін товарів і не впливала на макроекономічну рівновагу; е = 1, ціни на всі іноземні валюти були фіксованими. Те саме стосується бюджету, який закладався у плані; величини податків, які встановлювалися на визначеному рівні й не змінюва-лися, а лише були диференційованими за категоріями; і транфертних платежів і державних видатків, які напе-ред визначалися планом. Тому g = 1. Показники p, w, m, e, g – можна описати як певні функції від плану, а Qx, Nx, Lx, Fx, Rx – як супер-позиції (композиції) цих функ-цій. За умови (1.4), що рівень повної зайня-тості, технології та ефективність, капітал і земля – сталі величини модель макро-еконо-мічної рівноваги для директивно-планової економіч-ної системи буде мати вигляд:

Qx = Y1 (b) = 0

Nx = Y2 (b) = 0

Lx = Y3 (b) = 0 (1.5)

Fx = Y4 (b) = 0

Rx = Y5 (b)= 0

Показник b описується як складна багатогалузева модель плану-вання випуску та споживання в національній економіці. Функції Qx, Nx, Lx, Fx, Rx є прямими залежностями від змінної b. Відповідно гово-ри-ти про ринки товарів, робочої сили, грошей та іноземної валю-ти, як про такі, у цьому випадку некоректно.

При переході до ринкової економічної системи простежується спро--щен-ня системи до вигляду (1.1), але через її ускладнення. Це пояснюється тим, що механізм ринку не відразу почав функціонувати у повну силу та не всі показники почали визначатися через ринковий меха-нізм. Деякі з них залишилися підвладними державному регулю-ван-ню, тому система рівняннь (1.5) ускладнюється, бо стан справ у кожному секторі визначається вже не як одна функція, як це зобра-жено у системі (1.1), а як сума залежностей від плану і ринкових регуляторів:

Qx = Y1 (p, w, m, e; g) + Y1 (b) + Y1 (K, Y, Т) = 0

Nx = Y2 (p, w, m, e; g) + Y2 (b) + Y2 (K, Y, Т) = 0

Lx = Y3 (p, w, m, e; g) + Y3 (b) + Y3 (K, Y, Т) = 0 (1.6)

Fx = Y4 (p, w, m, e; g) + Y4 (b) + Y4 (K, Y, Т) = 0

Rx = Y5 (p, w, m, e; g) + Y5 (b) + Y5 (K, Y, Т) = 0,

Модель ринкової економічної системи є простішою, а через це й ефективнішою. Механізм становлення макроекономічної рівноваги у пе-рехідій економічній системі поєднує у собі елементи директивно-планової та ринкової систем. Тому багато проблем, пов’язаних з транс-формацією економічної системи, виникають саме внаслідок такого тим-ча-сового ускладнення механізму становлення макро-еконо-мічної рівно-ваги.

Маючи систему (1.1) можна описати “ненормалізовану систему”, у якій порушена рівновага, а змінні р, w, m, e, g можна використо-вувати для моделювання політики стабілізації та становлення макро-еконо-міч-ної рівноваги в економічній системі.

Проблема вибору макроекономічної політики полягає у тому, що жоден з макроекономічних чинників не може залишатися фіксованим без впливу на нього іншими. Тому вибір повинен бути здійснений відпо-відно до цілей, які поставлено і залежить від проблем в еконо-міці.

У дисертації продемонстровано як уряд, маніпулюючи рівнем цін, зарплат, обмінним курсом, кількістю грошей в обігу, податками, транс-фертами та іншими виплатами з бюджету може впливати на ста-нов-лення макроекономічної рівноваги в економічній системі, збалан-со-ву-вати економіку країни.

Аналіз використання макроекономічних важелів впливу на про-цес становлення макроекономічної рівноваги в економічній системі дозво-лив зробити висновок про те, що на практиці переконливішою є полі-тика, коли одночасно поєднується два або декілька ринків. Проте навіть компонування одночасно двох чи більше традиційних інстру-ментів макроекономічної політики не завжди є результативним з точки зору досягнення цілей поставлених перед економічною систе-мою. Наприк-лад, економічна дилема між зростанням зарплат і цін та високим рівнем безробіття за надлишкового сукупного попиту та інші дилеми – поставили завдання шукати додаткові інструменти еконо-мічної політики, які б у поєднанні з традиційними монетарними та фіскальними знаряддями дозволили досягнути повної зайнятості, цінової стабільності і рівноваги бюджету. Саме з такими пошуками пов’язане поняття “нова економіка”, де безінфляційне зростання супроводжувалося б підвищенням зайнятості. Теорія економічної полі-ти-ки наголошує на тому, що інструментів повинно бути не менше, ніж поставлених перед економічною системою цілей. Проте існує небез-пека того, що всі ці інструменти, спрямовані на здійснення тієї самої мети, можуть бути менш ефективними, ніж один інстру-мент.

Аналіз практики макроекономічного регулювання дозволив зро-би--ти висновок про те, що забезпечення стабільності економічної сис-теми не може бути результатом якогось закону чи конституційних правил – для цього треба набагато більше зусиль, і враховувати особливості економічної системи та зовнішніх факторів. Основна відповідальність за виведення економіки з кризового стану покладена на уряд, але кінцевий результат залежить не тільки від внутрішньої стабілізації та політики реформ, але й від сприятливих зовнішніх умов: починаючи від зовнішнього фінансування (здатності вирішити проблему зовнішнього боргу), до правильного функціонування світо-вої торгової системи.

ВИСНОВКИ

У дисертації, на основі аналізу зміни складових економічної рівно-ваги у процесі транс-формації економічних систем, наведено теоре-тичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – станов-лення макроекономічної рівноваги в перехідних економічних систе-мах, що дало змогу виявити основні умови досягнення макро-еконо-мічної рівноваги в економічній системі України.

Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:

1. У результаті еволюції економічні системи постійно розви-вають-ся і модифікуються. Розвиток економічних систем, з погля-ду, загальної економічної рівноваги відбувається внаслідок прояву двох протилежних тенденцій: з одного боку, будь-яка економічна система прагне досягнути точки макроекономічної рівноваги та стабільності, з іншого – метою будь-якої економічної системи є курс на еконо-мічне зростання – впровадження нових і вдосконалення старих техно-логій, підвищення рівня життя тощо, що порушує цю рівновагу.

2. Економічні систе-ми можна класифікувати у залежності від того, як в них вста-новлю-ється макроекономічна рівновага. Тому, еконо-мічні системи можна поділити на такі групи: (1) ринкові, де врівно-важення попиту та пропозиції, а також досягнення оптималь-ного стану функціонування економіки відбувається виключно за допо-могою ринкових механізмів; (2) директивно-планові, де баланс між попитом та пропозицією встановлюється державним регулю-ванням, і саме держава є гарантом ефективності функціонування економіки; (3) змішані і (4) пере-хідні економічні системи, які поєдну-ють ці два способи регулю-ван-ня економікою. Утворення змішаних та перехідних еконо-мічних систем відбувається внаслідок вдоско-налення, розвитку та транс-формації існуючих економічних систем.

3. Макроекономічною рівновагою є точка, в якій сукупний попит і сукупна пропозиція зрівноважуються (через загальний рівень цін, кількість товарів чи послуг, кількість робочої сили). Порушення макро-економічної рівноваги позначається на основ-них макроеконо-мічних показниках сфери виробництва, зайня-тості, зовнішньо-еконо-мічної діяльності та сфери цін. Рівновага економічної системи – це такий стан, при якому відбувається опти-мальне, з погля-ду ефектив-ності (не тільки економічної, а й екологічної, соціальної тощо), поєднан-ня та взаємне збалансування структур, які “протистоять” одна одній (держава–ринок, виробництво–споживання, споживання–за-оща-дження тощо). Стабільність економічної системи – це стан економіки, за якого вона здатна відновлювати стан своєї рівноваги. Рівноважну економічну систему є підстави вважати ефектив-нішою. Необхідною умовою досягнення максимальної ефективності націо-нальної еконо-міки є досягнення певної рівноваги інтересів, узго-джен-ня цілей економічної системи з іншими компонентами суспільного ладу.

4. Причини порушення макроекономічної рівноваги та рівноваги економічної системи можна поділити на внутрішні і зовнішні. Внут-рішні – зумовлені особливостями структури та механізмом функціо-ну-вання самої економічної системи, а зовнішні – впливом інших еконо-мічних систем на цю економічну систему. Порушення рівноваги в українській економіці спричинене як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. До внутрішніх слід віднести особливості функціонування директивно-планової економічної системи, яка склалася в Україні. Еконо-міка України сформувалася не як цілісна завершена система, а як частина загальносоюзного економічного комплексу, після розпаду якого макро-економічна нестабільність досягнула кризового рівня. Це відобра-зилось в основних макроекономічних показниках. Підвищен-ня світових цін на нафто-продукти поглибило рівень розбалан-со-ваності. Тому перед Україною постало першочергове завдання – вста-но-вити макроекономічну рівновагу, яка є необхідною умовою успіш-ного трансформування еконо-міч-ної системи.

5. Трансформація економічної системи вимагає певного часу, виваженості у прийнятті рішень та послідовності у їхньому впро-вадженні. Незалежно від програми перетвореннь пріоритетне місце у ній повинна займати стабілізація – заходи по досягненню макро-економічної рівноваги економічної системи. Швидкість з якою стабі-лі-зація та інші реформи принесуть результати залежить від таких чинників: (1) “стартової точки” кожної конкретної держави: специ-фіки ситуації, яка склалася в країні, успадкованих економічних умов та інституційних характеристик; (2) природних ресурсів та політичної історії; (3) рівня досягнутої макроекономічної рівноваги та сили реформаторської політики.

6. Макроекономічна рівновага досягається за допомогою певного набору макроекономічних інструментів. До них можна віднести тради-цій-ні заходи уряду, такі як монетарну і фіскальну політики, політику доходів і цін, зовнішньоекономічну політику. Їх застосу-вання у відновленні “життєдіяльності” економічної системи повинно бути комплексним з урахуванням особливостей економічної системи та впливу зовнішніх чинників. Відсутність достатньої кількості результа-тивних змінних – інструментів економічної політики, приму-шує економістів і політиків шукати нові інструменти, за допомогою яких буде досягнуто не лише повної зайнятості, а й стабільності цін. Теорія економічної політики наголошує на тому, що інструментів повинно бути не менше, ніж поставлених перед економічною системою цілей. Проте є небезпе-ка того, що всі ці інструменти, спрямовані на вико-нання тієї самої мети, можуть бути менш ефективними як один інструмент. Це безпосередньо стосується України, де трансформація поставила перед системою багато завдань, які необхідно виконати.

7. У процесі трансформації економічної системи змінюється і структура механізму становлення макроекономічної рівноваги. Мо-дель, за допомогою якої описується ринкова економічна система є простішою, що свідчить про те, що така економічна система є ефектив-нішою у порівнянні з перехідною. Механізм становлення макро-еконо-мічної рівноваги перехідної економічної системи поєднує у собі еле-менти ринкової та директивно-планової економічних систем, тому бага-то проблем, пов’язаних з трансформацією еконо-мічної системи вини-кають саме внаслідок тимчасового ускладнення механізму становлення макроекономічної рівноваги.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Ковтун Л.Р. Становлення макроекономічної рівноваги в еконо-міч-ній системі України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата еконо-мічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Львівський націо-наль-ний університет імені Івана Франка, Львів, 2001.

Дисертація присвячена проблемам становлення макроеконо-мічної рівноваги в економічній системі України в період транс-формації. У дослідженні проведено аналіз макроекономічної політики уряду в умовах розбалансованої економіки, спрямованої на станов-лення та підтримання макроекономічної рівноваги в еконо-мічній системі. Значна увага в роботі особливостям механізму становлення макроекономічної рівноваги в альтернативних економічних системах. У роботі запропоновано модель макро-економічної рівноваги для перехідних економічних систем. Основні результати дослідження знайшли своє відображення у практичних рекомендаціях та пропо-зиціях стосовно вдосконалення макроекономічного регулювання еко-номіки.

Ключові слова: макроекономічна рівновага, економічна система, макроекономічна політика уряду.

АННОТАЦИЯ

Ковтун Л.Р. Становление макроэкономического равновесия в эконо--мической системе Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономи-ческих наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. – Львов--ский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2001.

Диссертация посвящена проблемам становления макроэконо-мического равновесия в экономической системе Украины. Особое внимание в работе уделено анализу типов экономических систем и особенностям механизма становления, а также причинам нарушения макроэкономического равновесия в альтернативных экономических системах.

В исследовании обнаружено основные макроэкономические фак-торы, которые влияют на процесс становления макроэконо-ми-ческого равновесия. При этом особое внимание акцентировано на особен-ностях становления макроэкономического равновесия в пере-ходных эконо-мических системах, в частности в экономической системе Украины. Проведен также анализ макроэкономической политики правительства в условиях розбалансированной экономики, направ-ленной на станов-ление и поддержание макроэкономического равновесия в экономи-ческой системе. На основе модели макроэконо-мического равновесия для переходной экономической системы про-анализировано механизм