КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЧМА Марія Олександрівна

УДК 372.8: 802.0

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

В ДЕСЯТИХ КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ

СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського державного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Плахотник Василь Макарович,

Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії викладання іноземних мов

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Черноватий Леонід Миколайович,

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, завідувач кафедри перекладу та англійської мови

кандидат педагогічних наук, доцент

Бобир Світлана Леонідівна,

Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Шевченка, завідувач кафедри англійської філології

Провідна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра методики навчання іноземних мов і прикладної лінгвістики, м. Київ

Захист відбудеться 27.03.2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському державному лінгвістичному університеті за адресою: 03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету за адресою: 03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

Автореферат розісланий 22.02.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Процес трансформації України на шляху демократизації і гуманізації всіх ланок суспільного життя пов'язаний з докорінною перебудовою системи освіти. Тому сучасна вітчизняна школа прагне вдосконалювати навчальний процес на всіх етапах становлення й розвитку духовності, культури особистості учня. Для досягнення цієї мети потрібно визначити нові підходи до структурування знань та ефективні методи формування вмінь і навичок опанування основ наук загалом та іноземних мов зокрема.

В навчальному процесі загальноосвітньої школи з іноземної мови дедалі ширше використовуються інноваційні технології. Вони сприяють підвищенню якості засвоєння навчального матеріалу, розв'язанню проблеми індивідуалізації навчального процесу, забезпеченню педагогічної корекції оцінки рівня мовленнєвих досягнень кожного учня, отже й мовного розвитку його особистості.

Проте, незважаючи на значні зміни в системі викладання іноземних мов, зокрема англійської, рівень володіння ними значною частиною ви-пускників шкіл ще не відповідає вимогам програми середньої загальноосвітньої школи. Це зумовлено недостатнім рівнем професійної підготовки вчителів англійської мови, неналежною ефективністю всього навчального процесу. Частково це також спричинено недостатньою опрацьованістю теоретико-методологічних аспектів проблеми організації процесу вивчення іноземної мови в старших класах загальноосвітніх шкіл. Як наслідок, - невисокий рівень опанування випускниками шкіл лексикою і граматикою, вмінням послідовно, зв'язно, логічно висловлюватися англійською мовою в конкретних ситуаціях спілкування тощо.

Останнім часом ця проблема є предметом глибокої наукової зацікавленості педагогів, психологів, психолінгвістів і методистів. Одержано певні науково-практичні результати, зокрема з питань розробки методик організації іншомовного навчання в загальноосвітніх школах. Вітчизняні і зарубіжні вчені опублікували низку праць, в яких порушено методологічні і теоретичні питання організації навчального процесу з іноземних мов (Н. І. Гез, Г. Г. Лисиця, С. Ю. Ніколаєва, Л. С. Панова, Ю. І. Пассов, Л. З. Якушина та ін.).

В руслі свідомо-порівняльного методу підготовлено ряд дисертаційних робіт, присвячених пошукам ефективних наукових засад навчання в молодших класах загальноосвітніх шкіл (Н. І. Карманова, Н. Ю. Круглякова, М. Ю. Кудряшов, Б. А. Скобеннікова та ін.).

Розробки теоретико-методологічних проблем стимулювали появу нових підручників з іноземної мови (В. М. Плахотника, Л. Г. Александрової і Р. Ю. Мартинової, Н.К.Скляренко, О. І. Литвинюк та ін.), що привернуло увагу науковців і вчителів до питань організації нав-чального процесу на рівні початкового ступеня шкільної освіти (Л. Я. Василенко, В. М. Плахотник та ін.).

Проте фундаментальних праць, які б аналізували організацію навчання англійської мови на старшому ступені шкільної освіти за новими підручниками, поки що немає.

Саме такий стан розробки проблеми підвищення ефективності процесу навчання англійської мови в десятих класах загальноосвітніх шкіл на теоретико-методичному і прикладному рівні й зумовив вибір теми нашого дослідження.

Суб'єктно-діяльнісний підхід до процесу навчання передбачає знання індивідуальних особливостей, стилів навчальної поведінки десятикласника. Сукупність закономірностей мотиваційних чинників розглянуто під час вивчення навчальної діяльності школяра в працях Л. І. Божович, А. К. Маркової, Т. А. Матис, А. Б. Орлова та ін.

Разом з тим залишається невизначеним і не опрацьованим повністю такий аспект методики, як мотивація оволодіння англійською мовою. Розуміння мотиваційної сфери, як підкреслює Е. Стоунс, веде до ефективнішого застосування методик і допомагає подолати негативне ставлення до окремих форм научіння.

Інтерес до цих питань закономірно підвів дослідників до аналізу проблеми суперечностей навчального процесу, визначення основної суперечності і трактування її сутності (Л. П. Арістова, В. І. Войтулевич, Н. К. Гончаров, В. І. Горбач, М. О. Данилов, В. І. Загв'язінський, І. Т. Огородникова, В. М. Плахотник, К. Томашевський, К. Н. Травінін, Л. Я. Хінгін та ін.). Проте проведений нами аналіз літератури, показав, що питання організації навчального процесу з іноземної мови в середній загальноосвітній школі не вивчалося з позицій урахування таких чинників як високий загальний інтелектуальний розвиток старшокласника і низький рівень володіння ним іншомовним матеріалом і розгляду цих чинників як двох сторін основної суперечності. Необхідно також зазначити, що в зв'язку з реформуванням системи загальної середньої освіти в Україні (перехід на дванадцятирічну освіту) загальний інтелектуальний розвиток старшокласників буде зростати. Теоретична нерозробленість методики навчання старшокласників англійської мови з урахуванням основної супе-речності та шляхів її розв'язання, відсутність відповідної науково обґрунтованої системи вправ робить неможливим вирішення питання суттєвого підвищення ефективності навчального процесу.

Отже а к т у а л ь н і с т ь теми нашого наукового дослідження зумовлена потребою визначити теоретичні передумови організації навчання англійської мови на старшому ступені шкільної освіти та розробити науково обґрунтовану методику навчання англійської мови десятикласників з урахуванням основної суперечності та шляхів її розв'язання.

З в' я з о к р о б о т и з науковими програмами, планами, темами.

Розробка методики організації навчання десятикласників англійської мови в середній загальноосвітній школі з урахуванням основної суперечності навчального процесу та шляхів її розв'язання безпосередньо пов'язана з виконанням кафедрою методики викладання іноземних мов Київського державного лінгвістичного університету науково-дослідної роботи за темою “Сучасні концепції навчання іноземних мов в Україні і Державні стандарти з іноземних мов для середньої загальноосвітньої школи” (№ 0198U000509).

М е т а дослідження – науково обґрунтувати методику організації навчання десятикласників англійської мови загальноосвітніх шкіл шляхом визначення її теоретичних положень і перевірити її ефективність шляхом експерименту.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі з а в- д а н н я:

- визначити теоретичні передумови організації навчальної діяльності десятикласників з оволодіння англійською мовою;

- дослідити мотивацію навчальної діяльності учнів десятих класів;

- уточнити основну суперечність навчального процесу і визначити шляхи її розв'язання;

- розробити методику розв'язання основної суперечності навчального процесу з іноземної мови і створити відповідну систему вправ;

- експериментально перевірити ефективність запропонованої методики.

О б' є к т о м дослідження є навчально-виховний процес з англійської мови в десятих класах загальноосвітньої середньої школи.

П р е д м е т о м дослідження виступає методика організації нав-чального процесу з англійської мови в десятих класах загальноосвітньої середньої школи.

Сформульовані завдання розв'язувалися за допомогою таких м е т о- д і в д о с л і д ж е н н я:

теоретичних – аналізу психолого-педагогічної, соціологічної, лінгвістичної і навчально-методичної літератури з питань викладання іноземних мов для визначення теоретичних засад проблеми;

емпіричних – спостережень за навчальним процесом у десятих класах загальноосвітніх шкіл; соціолого-педагогічного дослідження способом анкетування, бесід з учителями та учнями, статистичного аналізу емпіричних даних.

Н а у к о в а н о в и з н а одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

1) досліджено мотиви вивчення десятикласниками англійської мови з урахуванням психофізіологічних аспектів їхньої навчальної діяльності;

2) обґрунтовано принцип концентричності в системі побудови нав-чального матеріалу;

3) уточнено основну суперечність організації навчального процесу з англійської мови і визначено шляхи її розв'язання;

4) створено систему вправ з урахуванням характеру суперечності навчального процесу.

П р а к т и ч н е з н а ч е н н я одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблені конкретні способи і засоби реалізації методики навчання учнів десятих класів загальноосвітньої середньої школи англійської мови з урахуванням основної суперечності навчального процесу, що дозволяє реалізувати запропоновану методику; розроблено процедуру збору емпіричної інформації з мотивації вивчення англійської мови, яка може використовуватися для дослідження мотивації вивчення будь-якої іноземної мови. Запропонована методика організації навчального процесу може бути використана для розробки нових навчально-методичних комплектів з іноземної мови; при проведенні подальших наукових досліджень, пов'язаних з пошуком інших шляхів розв'язання основної суперечності; при вивченні проблеми організації навчального процесу з урахуванням основної суперечності при навчанні іноземних мов учнів інших типів середніх навчальних закладів та студентів вищих навчальних закладів.

Результати досліджень впроваджені в навчальний процес з англійської мови в десятих класах загальноосвітніх середніх шкіл № 6, 17, 21, 23, 26 м. Тернополя.

А п р о б а ц і я результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюднені на міжнародній науково-практичній конференції з питань викладання іноземних мов 16 квітня 1999 р., м. Тернопіль (Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти), на наукових засіданнях кафедри романо-германської філології Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, методичних об'єднань учителів м. Тернополя, на засіданнях лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України (1998-1999 рр.).

П у б л і к а ц і ї. Матеріали дисертації викладені в п'яти статтях у фахових виданнях та в методичних рекомендаціях.

С т р у к т у р а дисертації. Структура дисертаційної роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 153-х сторінках машинопису, список використаних джерел – на 18-ти і додатки – на 4-х сторінках. Список використаних джерел налічує 202 найменування, в тому числі 27 англійською мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 “Теоретичні передумови організації навчального процесу з англійської мови в десятих класах загальноосвітньої середньої школи”, який складається з трьох підрозділів, розглянуто теоретико-методологічні засади організації навчання англійської мови в десятих класах.

Навички і вміння володіння англійською мовою формуються в десятикласників у процесі організації уроків. У науково-методичній літературі є різні інтерпретації педагогічного змісту терміну “організація навчального процесу”. Питання організації навчального процесу стосується структури навчання загалом, конфігурації зв'язків між його елементами, способів їх функціонування. Проте, найбільш значущим є розуміння організації навчального процесу через функціонування її форми. Хоча поняття “форма організації” ще недостатньо розкрите як педагогічна категорія в дидактиці, аксіоматичною є думка, що головна організаційна форма навчального процесу — це урок. Саме він, на думку Л.С.Виготського, втілює, як частина цілого, основні властивості процесу.

Проблемі уроку присвячено праці М. О. Данилова, Ю. Б. Зотова, М. І. Махмутова, В. О. Онищука, Ю. І. Пассова, Г. В. Рогової, М. Н. Скаткіна. Звісно, урок можна розглядати з будь-якої точки зору – змістової, структурної, функціональної, організаційної тощо (Ю. І. Пассов). Проте саме урок дає уявлення про ступінь досконалості навчального процесу з позицій педагогічної мети навчання.

Формування ефективної технології навчання передбачає застосування як загальних закономiрностей навчальної діяльності, так і дидактичних принципiв органiзацiї навчально-виховного процесу. Окремі з них набувають ознак, специфічних для організації системи навчання англійської мови школярів загалом і десятикласників зокрема. Глибокому аналізу окремих принципів приділяли увагу: І. К. Підласий – принципу систематичності, М. О. Данилов, Л. В. Занков, П. І. Зінченко, Є. Й. Петровський, С. Х. Чавдаров – принципу узагальнення тощо.

Водночас питанням оволодіння узагальненими знаннями під час засвоєння іноземної мови присвячується лише окремі праці педагогів (М. М. Гохлернер, П. В. Лушин).

У деяких дослідженнях розглянуто психологiчнi особливостi формування мовних (Л.І. Айдарова), зокрема, граматичних (В.В. Андрієвська) узагальнень на початковому ступені вивчення iноземної мови.

Експериментальнi дослідження (М.М. Гохлернер, Н.В. Омельяненко) свiдчать, що формування теоретичних узагальнень у процесi оволодiння рiдною мовою позитивно впливає на хiд засвоєння iноземної мови. Питання залежностi iнтерференцiї рiдної мови під час опанування iноземної вiд видiв i рiвнiв сформованостi мовних узагальнень вперше було предметом психологiчного дослiдження П. В. Лушина. Автор з'ясував, що одним з головних внутрiшнiх чинників, які сприяють вияву iнтерференцiї в iноземнiй мовi, є дiяльнiсть учнiв, котра грунтується переважно на емпiричному мовному узагальненнi. Наявнiсть теоретичних мовних узагальнень створює стiйку основу для подолання iнтерференцiї. Iз підвищенням рiвня мовних узагальнень iнтерференцiя в iншомовному спілкуванні значно зменшується.

Заслуговують на увагу також дослiдження, автори яких зазначають, що пiд час оволодiння iноземною мовою в школi, де мовна практика обмежена, функцiональне узагальнення обов'язково повинне пройти фазу усвiдомлення, аби стати ефективним засобом регулювання iншомовного мовленнєвого процесу (М.М. Гохлернер, Г.В. Ейгер).

Принцип усвідомленого оволодіння дією до автоматизованого її виконання був у колі наукових інтересів методистів М. Д. Дем'яненко, К. О. Лазаренко, С. В. Мельник, Г. В. Рогової, Ф. М. Рабінович, Т. І. Сахарової.

Над створенням системи принципів плідно працювали як відомі в історії педагогічної думки вчені (Ф. А. Дістервег, Я. А. Коменський, К. Д. Ушинський), так і сучасні вітчизняні педагоги. Одну із спроб систематизувати дидактичні принципи навчання зробили останнім часом дослiдники М. В. Богданович та О. Я. Савченко.

В організації та послідовності передачі-засвоєння мовного матеріалу поряд із згаданими принципами потрібно враховувати й принцип концентричності, незаслужено забутий більшістю педагогів під час опрацювання ефективних методик. Концентричність може бути методологічною основою побудови пiдручників з англійської мови (В. М. Плахотник та ін.), організації навчального процесу, уроку тощо.

В нашому дослідженні обгрунтовано думку про те, що враховуваня принципу концентричності в структурі дидактичних принципів навчання зумовлено його об'єктивністю. Концентричність організації навчального процесу має кілька ознак: по-перше, це послiдовнiсть передачi-засвоєння граматики i лексики; по-друге, поглиблене i розширене вивчення одного i того самого питання (теми) або роздiлу; по-третє, послiдовнiсть, розширенння, поглиблення, збагачення, спрямування як характернi особливості концентричностi мають спiльну логiчну форму функцiонування як у ході проведення уроків, так i в процесі формування граматичних та лексичних навичок.

Концентричність виступає як властивість навчального процесу, яка функціонує для взаємозбагачення, взаємодоповнення з іншим його аспектом – циклічністю. Циклічність є зовнішнім проявом сутності, динаміки, змінності форм і методів навчання.

В організації навчання іноземної мови в школі виявляється низка суперечностей як типових для навчального процесу загалом, так і специфічних, притаманних тільки вивченню іноземної мови.

Вагомий внесок у розв'язання проблем, пов'язаних із суперечливою сутністю навчального процесу, зробили В. І. Войтулевич, Н. К. Гончаров, М. О. Данилов, В. І. Загв'язінський, І. Т. Огороднікова, В. М. Плахотник, Л. Я. Хінгін та інші вчені. Так, В. І. Загв'язінський виділяє три великі групи взаємопов'язаних і взаємозумовлених дидактичних суперечностей нав-чального процесу: учіння, викладання і научіння.

Суперечністю учіння можна вважати розбіжності між усвідомленими метою, завданнями та рівнем знань, умінь, навичок і загальним розвитком учня на цей момент. Це також суперечності між прагненням пізнавати і пізнавальними можливостями учня, між рівнем здібностей і рівнем працездатності.

На організацію навчального процесу безпосередньо впливають і суперечності викладання, зокрема, між його логічними й образними компонентами, між організаторською і виховною функціями, між ерудованістю і рівнем методичної майстерності вчителя англійської мови.

Суперечності учіння і викладання притаманні процесу навчання, але не вичерпують його, оскільки навчальний процес містить суперечності, властиві тільки йому. Наприклад, суперечності методів навчання, його організаційних форм, мети, завдань тощо. Щоб успішно розв'язувати супе-речності навчання (і насамперед його основну суперечність), десятикласники повинні усвідомити їх як систему труднощів, котрі потрібно подолати в процесі вивчення іноземної мови. За такої умови суперечності навчання (научіння, викладання) переходять у суперечності учіння, тобто в ос-новні суперечності навчального процесу взагалі. Вони превалюють у системі суперечностей навчального процесу. Це зумовлено тим, що головним компонентом навчального процесу є активність суб'єктів навчання – школярів і вчителів. Оскільки діяльність учителя іноземної мови підпорядкована завданню навчати іноземної мови, сконцентрованому на меті діяль-ності школяра, то й суперечності учіння в системі суперечностей будуть провідними. Звісно, в процесі навчання іноземної мови є також внутрішні і зовнішні, основні і другорядні суперечності. Найактуальнішою є проблема визначення сутності основної суперечності та її ролі в підвищенні ефек-тивності мовленнєвої активності.

Є різні визначення основної суперечності навчального процесу і трактування її сутності. Так, М. О. Данилов і М. М. Скаткін основною суперечністю називають розбіжність між навчальними і практичними завданнями та рівнем знань, умінь і розумового розвитку школярів. В. І. Загв'язінський (1971) вважає, що основна суперечність навчання полягає в розбіжності між викладанням та учінням.

На думку В. М. Плахотника (1987), основною суперечністю в навчанні іноземної мови, є суперечність між неминучістю використання рідної мови і формуванням нового самостійного мовленнєвого стереотипу. В ході наукового дослідження ми визначили її як розбіжність між високим інтелектуальним розвитком десятикласника і низьким рівнем володіння іншомовним матеріалом. Найактуальнішою в проблемі сутності основної суперечності є роль останньої в підвищенні ефективності мовленнєвої активності десятикласників (Л. П. Арістова, М. О. Данилов, В. М. Плахотник, К. І. Травінін).

Важливим є питання розв'язання суперечностей. Залежно від того, до якого типу вони належать, є різні способи їх подолання. В одному ви-падку їх розв'язують завдяки перемозі однiєї iз її сторiн, в другому, обидвi протилежностi гинуть, виснажуючись у боротьбi. Буває, що обидвi сторони суперечності, взаємопроникаючи, не знищують одна одну на всьому етапi iснування явищ. Саме такий спосiб розв'язання суперечності мiж рівнем розумового розвитку десятикласника, з одного боку, i рівнем володiння ним іншомовним матеріалом, з другого, характерний для процесу навчання англiйської мови. Динамiчний стереотип рiдної мови не зникає з появою нового iншомовного стереотипу як засобу спілкування. При цьому виникає суперечнiсть мiж сформованим мовленнєвим стереотипом рiдної мови i мовленнєвим стереотипом, що формується, виучуваної мови.

Вибір шляхів розв'язання основної суперечності залежить від обраної педагогом методики викладання іноземної мови, від системи вправ, яка використовується для засвоєння учнем мовного матеріалу, від застосування конкретних прийомів, методів на кожному етапі вивчення іноземної мови. В дисертації теоретично обгрунтовуються такі шляхи розв'язання основної суперечності: 1) збагачення мовного запасу через опрацювання мовного матеріалу в репродуктивних вправах, незалежно від його цільового призначення та через концентричну організацію матеріалу; 2) вираження складних думок за допомогою наявного запасу іншомовного матеріалу; 3) зміцнення міжтематичних зв'язків.

Розв'язання основної суперечності навчального процесу залежить від психофізіологічних і соціальних особливостей розвитку десятикласників, функціонування їхньої пам'яті, зокрема зміцнення її довільності, що дає учням змогу вдосконалювати способи засвоєння мовного матеріалу у свідомо-осмисленій формі.

В ієрархічній структурі чинників пізнавальної активності десяти-класників особливе місце посідають мотиви їхньої діяльності. На підставі наших емпіричних соціолого-педагогічних досліджень та анкетування, проведеного нами серед учнів десятих класів Тернопільської області, сформовано уявлення про мотиваційну сферу навчально-пізнавальної діяльності школярів. Визначено субординацію пізнавальних і соціальних мотивів, їхня роль в організації навчального процесу, в розв'язанні основної суперечності. В більшості респондентів – учнів десятих класів міських і сільських шкіл (64.8%) переважають пізнавальні мотиви, пов'язані з вивченням англійської мови. Причому, перше місце посідає широкий пізнавальний мотив (“вивчаю англійську мову для того, щоб знати”). Для десятикласників пізнавальна мотивація є внутрішньо зумовленою потребою. На другому місці в ієрархії мотивів вивчення іноземної мови – соці-альні чинники. Проте вони також структуровані. Серед соціальних мотивів на першому місці – мотив “отримати спеціальність” (32,2%), на другому – “владнати своє життя за кордоном” (22,6%), сюди входить і мотив успішного працевлаштування за кордоном (20,6%).

У розділі 2 “Методика організації навчання англійської мови в десятих класах загальноосвітньої середньої школи”, розглянувши теоретичні передумови організації навчального процесу, ми поставили завдання експериментально перевірити зумовленість оволодіння іноземною мовою в десятих класах відповідною організацією вправ.

У методиці навчання іноземних мов по-різному інтерпретують термін “вправа”, як ідентичні вживають поняття “текст” і “вправа”, “завдання” і “вправа”. Окремі методисти розглядають вправу як дії, виконувані з навчальною метою і спрямовані на розвиток, закріплення або корекцію відповідних умінь і навичок (В. Л. Скалкін 1983, С. П. Шатілов 1986); як планомірно організоване повторне виконання дії (розумової або практичної) з метою оволодіння нею або підвищення її якості (С. Гончаренко 1997); як психофізіологічну діяльність комунікативного характеру, спрямовану на формування здатності брати участь в обміні інформацією (Ю. І. Пассов 1977); як засіб взаємодії того, хто навчає, і того, хто навчається, опосередкований іншомовним матеріалом і конкретними міжосо-бистісними стосунками (Г.О. Китайгородська 1988).

Вправи є стадіями формування навичок і розвитку вмінь школяра. Тому в нашому дослідженні ми виходимо із функціонального призначення вправи як регулярно повторюваної дії для цілеспрямованої активізації мовного матеріалу з метою формування навичок і вмінь іншомовного спілкування. Проте за допомогою однієї вправи не можна сформувати міцні навички, тому використовують систему вправ.

У філософському словнику “система” трактується як сукупність елементів, які знаходяться у взаємовідносинах і взаємозв'язках та утворюють певну цілісність, єдність. Поняття системи в методиці навчання іно-земних мов характеризується наявністю взаємозумовлених елементів і незмінністю залежностей між ними, тобто система реалізується через певні елементи, які відображають її змістовну і формальну сторони. Вибір цих елементів, їх розташування відносно один одного та їх функціонування зумовлені відповідними цілями і завданнями, методичними і психологічними концепціями, а також деякими іншими факторами. Такими обов'язковими елементами системи вправ є типи і види вправ (М.С. Ільїн), як частини і цілого. Тому визначення типів вправ є одночасно і встановленням складу системи вправ та їх взаємозалежності.

Під системою вправ, слідом за С. П. Шатіловим, ми розуміємо таку сукупність необхідних типів, видів і різновидів вправ, виконуваних у такій послідовності та в такій кількості, які враховують закономірності формування навичок у різних видах мовленнєвої діяльності в їхній взаємодії і забезпечують максимально високий рівень оволодіння іноземною мовою за заданих умов.

Система практичних дій у вигляді вправ завжди конституюється одним або кількома провідними прийомами побудови, основою яких є внутрішня логіка засвоєння матеріалу згідно із загальними принципами дидактики.

В основі організації структури вправ, обраної нами, лежить принцип концентричності. Вправами для формування в десятикласників конкретних навичок і вмінь за принципом концентричності можуть бути спеціально дібрані і певним чином організовані завдання до будь-якої теми. На-приклад, перше завдання є ядром усієї сукупності вправ за певною темою, третє завдання розширює і поглиблює перше, а сьоме розширює і поглиблює зміст першого і третього завдань. Зауважимо, що наведений приклад є одним із можливих варіантів. Його не слід вважати єдиною й універсальною формою побудови системи вправ за цим принципом.

Передумовою системи вправ може бути також тематична концентричність, яка передбачає розвиток мовленнєвих навичок та вмінь на невеликому за обсягом мовному матеріалі. Він зумовлений тематичними концентрами (темами і підтемами) як послідовними ступенями у вивченні одного й того самого навчального матеріалу. Такі варіанти організації навчання за принципом концентричності можна виділити в підручниках В. М. Плахотника (1997), де цей принцип реалізується не тільки в межах циклу, а й у поступовому розширенні тематичного змісту.

Описана схема побудови системи вправ дає змогу вчителю підвищувати ефективність обраної ним методики, інтенсифікувати засвоєння учнем навчального матеріалу.

Проблема типології вправ багатогранна, і відносно їхньої класифікації немає єдиної думки. Так, Б. А. Лапідус виділяє комбіновані вправи, В. М. Плахотник – мовні, підготовчі до мовлення вправи і мовленнєві завдання. Як критерій типологізації більшість педагогів-методистів використовують лінгвістичний поділ засобів спілкування на мову і мовлення. У зв'язку з цим вони поділяють усі вправи на два загальні типи – мовні (некомунікативні) та мовленнєві (комунікативні) (С. Ю. Ніколаєва, І. В. Рахманов, І. Д. Салістра, Н. К. Скляренко, С. Ф. Шатилов, Е. П. Шубін, І. І. Хрулева).

Не аналізуючи різне розуміння і різні системи вправ, розглянемо вправляння під кутом зору мети, поставленої в нашому дослідженні – розв'язання основної суперечності навчання учнів десятих класів англійської мови. Відповідно до визначених шляхів розв'язання основної суперечності нами запропоновано три типи вправ: 1) вправи, спрямовані на розширення запасу мовного матеріалу учнів; 2) вправи, спрямовані на формування стратегій спрощувати власне висловлювання; 3) вправи, спрямовані на формування вміння використовувати міжтематичні зв'язки при по-родженні власного висловлювання.

Проаналізуємо кожний тип вправ.

Перший тип вправ: вправи, спрямовані на розширення запасу мовного матеріалу учнів.

Методична мета виконання: за допомогою концентричної побудови “карти” слів та опрацювання рецептивного матеріалу в репродуктивних і рецептивних вправах повторити, поповнити і розширити мовний запас учнів, а також сформувати навички оперування мовним арсеналом.

До цього типу вправ відносимо: 1) вправи, спрямовані на оволодіння новим мовним матеріалом; 2) вправи, спрямовані на активізацію активного і пасивного лексико-граматичного матеріалу, до складу яких входять вправи на складання “карти” слів і словосполучень та перекладні вправи.

Другий тип вправ: вправи, спрямовані на формування стратегій спрощувати власне висловлювання.

Методична мета виконання – навчити адекватної варіативної заміни еквівалентних одиниць, а також систематизувати і узагальнювати грама-тичний матеріал.

До цього типу вправ відносимо: 1) вправи на комбінування з метою мінімізації (парафразуючі вправи); 2) вправи на розвиток уміння реплікувати (запитально-відповідні та реплікові (терміни В.Л.Скалкіна) вправи).

Третій тип вправ: вправи, спрямовані на формування вмінь використовувати міжтематичні зв'язки при породженні власного висловлювання.

Методична мета виконання: сформувати вміння опускати незначні деталі, згортати чуже висловлювання, творчо переказувати, модифікувати та оперувати мовними засобами в межах визначеного кола тем, а також навчити учнів логічно викладати думки, плавно переходити від однієї теми до іншої, не порушуючи змістової структури тексту.

До цього типу вправ відносимо: 1) вправи на розвиток уміння використовувати мовні засоби однієї теми для висловлювання з інших тем; 2) вправи-завдання на розвиток уміння передавати інформацію, одержану з прослуханого або прочитаного тексту (вправи на компресію, вправи-завдання на модифікацію тексту, вправи-завдання на творчий переказ).

Для перевiрки ефективності розробленої системи вправ було проведено експериментальне дослiдження в загальноосвітній середній школі №22 м. Тернополя, в якому взяли участь 60 десятикласників.

Мета експериментальної перевірки: 1) підтвердити гіпотезу до-слідження про те, що рівень володіння англійською мовою у десятикласника зросте за умов: а) впровадження дидактичного принципу концент-ричності в систему побудови навчального матеріалу з використанням інших принципів навчання; б) реалізації ефективних способів розв'язання основної суперечності організації навчального процесу з англійської мови; 2) перевірити доцільність та ефективність введення в структуру уроків системи вправ, спрямованої на розв'язання основої суперечності навчального процесу.

Варіативною умовою експерименту була система навчання.

В експериментальній групі організацію навчальної діяльності здійснювали відповідно до розробленої методики. В контрольній групі роботу організували за методикою, запропонованою авторами підручника для десятого класу В. М. Плахотником, Р. Ю. Мартиновою, Л. Г. Александровою.

За основу критерiїв формування вмiнь і навичок з граматики та лексики нами обрано: достатній рівень виконання граматичного завдання, тобто засвоєння максимального обсягу знань, набуття стійких граматичних навичок, точнiсть перекладу – як свідчення глибокого опанування визначеного обсягу знань і набуття лексичних навичок. Сформовані лексичні і граматичні навички забезпечують високий рівень мовленнєвої діяльності.

Якiсний аналiз експериментальних даних показав, що сформованість граматичних і лексичних навичок залежить вiд системи вправ, яка вико-ристовується, послiдовностi узагальнення, систематизації матерiалу та систематичностi в роботi учнiв.

Для виконання нових мовних вправ і мовленнєвих завдань учням експериментальної групи довелося глибоко аналiзувати процес опрацювання попереднiх, що активiзувало й удосконалювало навички самостiйної роботи, стимулювало розвиток мовлення.

Систематичність у процесі навчання забезпечує упорядковане вживання лексико-граматичного матеріалу в його органічному взаємозв'язку.

Значення систематизації лексико-граматичного матеріалу полягає в тому, що кожний пакет нових лексичних одиниць, які засвоювали десятикласники за концентрично побудованою системою навчання, сприяв зміцненню відповідних навичок. Словникові одиниці включалися в уже засвоєний граматичний матеріал і, навпаки, нові відомості з граматики пов'язувалися з засвоєним лексичним матеріалом. Це давало учням експериментальної групи змогу актуалізувати те чи інше правило. Як наслідок, зміцнювалися і розвивалися лексико-граматичні навички. Набуті таким чином навички використовувалися в іншомовному спілкуванні. Тому контрольний зріз показав, що в експериментальній групі рівень сформованих лексико-граматичних навичок вищий, ніж у контрольній групі. Зрозуміло, що лексико-граматичні навички, які в процесі навчання перетворюються в стійкі мовленнєві вміння, сприяють ефективному розв'язанню основної суперечності навчання англійської мови.

Учнi контрольної групи недостатньо використовували засвоєний матеріал на практицi, що значною мiрою знижувало iнтерес до оволодіння новим матерiалом, не створювало позитивної мотивацiї до учiння. Нові мовні зразки не пройшли через призму цілеспрямованого сприймання учнями матеріалу, і в них не створився динамічний стереотип мовленнєвої моделі.

Це підтверджується такими фактами: в результаті експериментального навчання в експериментальній групі середній бал опанування лексичного матеріалу зріс з 3,95 бала до 8,9 бала; оволодіння граматичним матеріалом – з 3,5 бала до 8,4 бала, в той час як у контрольній групі відповідно – з 4,3 бала до 5,9 бала і з 4,4 бала до 5,6 бала (рис.1, 2).

Одержані в результаті проведення експерименту дані підтверджують нашу гіпотезу про те, що система вправ, побудована з урахуванням принципу концентричності, забезпечує формування стійких навичок і вмінь володіння іншомовним матеріалом і на цій основі сприяє підвищенню якості навчання англійської мови, розв'язанню основної суперечності на старшому ступені навчання середньої школи. В зв'язку з цим запропоновану систему вправ можна вважати доцільною і теоретично обґрунтованою.

Таким чином, проведене нами теоретичне та експериментальне дослідження проблеми організації навчального процесу з англійської мови в десятих класах загальноосвітньої середньої школи дозволяє зробити такі загальні в и с н о в к и.

1. Основними дидактичними принципами організації уроків з англійської мови в десятих класах загальноосвітньої середньої школи на етапі повторення та узагальнення визначено принципи систематичності і кон-центричності.

2. Структурними компонентами мотиваційної сфери вивчення англійської мови десятикласниками визначено пізнавальні і соціальні мотиви.

3. Оскільки головним мотивом, який спонукає учнів до вивчення іноземної мови, виявився пізнавальний (64,8% респондентів), то якість результатів оволодіння іноземною мовою в школі значною мірою залежить від якості самого навчального процесу. Ефективність навчального процесу залежить від успішного розв'язання основної суперечності процесу навчання десятикласників іноземної мови.

4. Основну суперечність навчального процесу з англійської мови сформульовано як розбіжність між високим інтелектуальним розвитком десятикласника і його низьким рівнем володіння іншомовним матеріалом. Розв'язання основної суперечності реалізується такими шляхами: 1) збагачення мовного запасу через опрацювання мовного матеріалу в репродуктивних вправах, незалежно від його цільового призначення та через кон-центричну організацію матеріалу; 2) вираження складних думок за допомогою наявного запасу іншомовного матеріалу; 3) зміцнення міжтематичних зв'язків.

5. Припущення, що мовний матеріал, передбачений чинною програмою навчання десятикласників іноземної мови, незалежно від його цільового призначення, потрібно опрацьовувати і в репродуктивних вправах, підтверджено експериментально.

6. Для розв'язання основної суперечності раціональною можна вважати таку систему вправ, яка враховує:

а) завдання навчальної діяльності;

б) особливості засвоєння десятикласниками іноземної мови;

в) рівень підготовленості учнів до виконання вправ.

7. Система вправ для розв'язання основної суперечності навчання іноземної мови десятикласників включає три типи: вправи, спрямовані на розширення запасу мовного матеріалу учнів; вправи, спрямовані на формування стратегій спрощувати власне висловлювання; вправи, спрямовані на формування вмінь використовувати міжтематичні зв'язки при по-родженні власного висловлювання.

8. Запропонована методика організації навчального процесу, яка спрямована на розв'язання основної суперечності навчання десятикласників іноземної мови, є ефективною і може бути використана в практиці.

Основні положення дисертації викладено в таких п у б л і к а ц і я х:

1. Концентричність як принцип організації навчальних занять з англійської мови в загальноосвітній школі // Освітянин. – Тернопіль: Видавничий відділ ТЕІПО, 1998. – №1. – С. 56 -57.

2. Основна суперечність процесу навчання іноземної мови старшокласників // Славістичні записки. – Тернопіль: Видавничий відділ ТЕІПО, 1999. – №1. – С. 86-87.

3. Мотивація вивчення іноземної мови старшокласниками // Іноземні мови. – 1999. – №1. – С. 3-4.

4. Використання гумористичних текстів для організації міжтема-тичних бесід // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія Педагогіка. – 2000. – №2. – С. 85-89.

5. Організація процесу навчання в десятих класах загальноосвітньої середньої школи: Методичні рекомендації. –Тернопіль: ТЕІПО, 2000. – 36 с.

6. Шляхи розв'язання основної суперечності навчального процесу з англійської мови на старшому ступені шкільної освіти старшокласниками // Іноземні мови. – 2000. – №4. – С. 11-12.

АНОТАЦІЯ

Кучма М.О. Організація навчального процесу з англійської мови в десятих класах загальноосвітньої середньої школи. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 — теорія та методика навчання: германські мови. – Київський державний лінгвістичний університет. – Київ, .

У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику навчання англійської мови в десятих класах середньої за-гальноосвітньої школи, проаналізовано основну суперечність навчального процесу і визначено шляхи її розв'язання.

Основну суперечність було сформульовано як розбіжність між високим інтелектуальним розвитком десятикласника і низьким рівнем володіння іншомовним матеріалом. Її розв'язання реалізується такими шляхами: 1) збагачення мовного запасу через опрацювання мовного матеріалу в репродуктивних вправах, незалежно від його цільового призначення та через концентричну організацію матеріалу; 2) вираження складних думок за допомогою наявного запасу іншомовного матеріалу; 3) зміцнення міжтематичних зв'язків.

Розв'язання основної суперечності навчального процесу з англійської мови також залежить від психофізіологічних та соціальних особливостей розвитку десятикласників.

Розроблена методика, побудована за принципом концентричності з урахуванням принципів систематизації та узагальнення, передбачає використання опрацьованої системи вправ для розв'язання основної суперечності навчального процесу. Система вправ включає три типи: 1) вправи, спрямовані на розширення запасу мовного матеріалу учнів; 2) вправи, спрямовані на формування стратегій спрощувати власне висловлювання; 3) вправи, спрямовані на формування вмінь використовувати міжтематичні зв'язки при породженні власного висловлювання.

Ключові слова: організація навчального процесу, принцип концентричності, основна суперечність.

АННОТАЦИЯ

Кучма М.А. Организация учебного процесса по английскому языку в десятых классах средней общеобразовательной школы. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02. — теория и методика обучения: германские языки. – Киевский государственный лингвистический университет. – Киев, .

В диссертации теоретически обоснована и экспериментально проверена методика обучения английскому языку в десятых классах средней общеобразовательной школы, проанализировано главное противоречие учебного процесса, сформулированы пути его преодоления, определено, что дидактическими условиями организации обучения десятиклассников иностранному языку являются принципы систематичности, теоретического обобщения и сознательности.

Систематичность всех компонентов (целенаправленности, упорядочения, последовательности, планомерности) проявляется в отборе, организации и последовательности подачи учителем языкового материала, в подборе упражнений и последовательности их выполнения. Объективно детерминированным процессом систематичности является систематизация, которая способствует глубокому, осознанному пониманию языка.

Поскольку учащиеся десятых классов склонны к абстрактному, теоретическому мышлению, роль диалектического (теоретического) обобщения значительно увеличивается. Наличие теоретических языковых обобщений создает прочную основу для преодоления интерференции.

Для того, чтобы стать эффективным средством регулирования иноязычного речевого процесса, обобщение обязательно должно пройти фазу осознания. Осознанное изучение языка имеет ряд преимуществ, которые проявляются в экономии времени, в прочности речевых умений, в общеобразовательной ценности приобретенных знаний.

При организации учебного процесса в средней школе возникает ряд противоречий: внешнее и внутреннее, главное и второстепенное. В нашем исследовании главное противоречие мы определили как несоответствие высокого интеллектуального развития десятиклассника низкому уровню владения им иноязычным материалом. В зависимости от того, к какому типу принадлежит противоречие, существуют различные пути его разрешения. В диссертации теоретически обосновываются следующие пути разрешения главного противоречия: 1) обогащение языкового запаса посредством обработки языкового материала в репродуктивных упражнениях, независимо от его целевого назначения и посредством его концентрической организации; 2) выражение сложных мыслей при помощи имеющегося в запасе иноязычного материала; 3) укрепление межтематических связей. Выбор пути зависит от выбранной педагогом методики преподавания иностранного языка, от системы упражнений, которая используется для усвоения учеником языкового материала, от применения конкретных методов на каждой ступени изучения иностранного языка.

Разрешение главного противоречия учебного процесса зависит от психофизических и социальных особенностей развития десятиклассников, функционирования их памяти, в частности укрепления ее произвольности, что дает возможность ученикам усовершенствовать способы усвоения языкового материала в сознательно-осмысленной форме.

В иерархической структуре факторов познавательной активности десятиклассников особое место занимают мотивы их деятельности. На основании эмпирических социолого-педагогических исследований и анкетирования, проведенного нами среди учащихся десятых классов Тернопольской области, сформировано представление о мотивационной сфере научно-познавательной деятельности школьников.

Определена субординация познавательных и социальных мотивов, их роль в организации учебного процесса, в разрешении главного противоречия. У большинства респондентов – учеников десятых классов городских и сельских школ (64,8%) преобладают познавательные мотивы, связанные с изучением английского языка. На втором месте в иерархии мотивов изучения иностранного языка – социальные факторы.

Качество учебно-познавательной деятельности учащихся зависит от качества организованных упражнений.

Разработанная нами методика построена на принципе концентрич-ности с учетом принципов систематизации и обобщения и предусматривает использование системы упражнений для разрешения главного противоречия учебного процесса. Данная система состоит из 1) упражнений, направленных