ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

На правах рукопису

КОБЗА

Мірослав Тадеушович

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ НА АДАПТАЦІЮ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТІВ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук

Сімферополь – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Радомському політехнічному університеті (Ректор – проф. доктор наук В. Лотко) на кафедрі фізичного і оздоровчого виховання (завідувач – проф., доктор мед. наук І. В. Муравов)

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Буліч Елла Георгіївна

Офіційні опоненти

Котова Аліна Борисівна, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем Міністерства освіти і науки України і Національної Академії Наук України

Буков Юрій Олександрович, кандидат біологічних наук,. доцент, завідувач кафедри фізичної реабілітації Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України

Провідна організація –

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Захист відбудеться "_15_"_травня_____ 2001 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.20.02.02 при Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського (95007, Крим, Сімферополь, вул. Ялтинська, 4)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Таврійського національного університету (Сімферополь, вул. Ялтинська, 4)

Автореферат розісланий "_12__"___квітня__ 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук В.С.Мартинюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Аналіз сучасної літератури в галузі фізичного виховання (ФВ) студентів дозволяє виявити своєрідну особливість. Думка про незадовільний стан ФВ студентів повторюється в більшості публікацій (Z.1987; Е. Л. Еремина и др., 1993; Ю. Г. Козловський і ін., 1994; А. В. Магльований, 1995; W.1995; В. С. Соколовский, А. П. Романчук, 2000). Майже кожний з авторів, які критикують систему ФВ у вищих учбових закладах, пропонують те або інше нововведення, здатне, за думкою автора, докорінно поліпшити ситуацію. Неважко зрозуміти, що це свідчить про відсутність системного підходу до проблеми ФВ студентів. З фізіологічної позиції, використовуючи розроблену П. К. Анохіним та його школою теорію функціональних систем (П. К. Анохін, 1975, 1980; К. В. Судаков, 1986), треба визнати, що ФВ студентів є такою системою без конкретно позначеної цільової характеристики, тобто системоформуючого фактору, а тому систему, яка не може ефективно працювати. Основний результат теорії функціональних систем, до яких відносяться також системи цілеспрямованої поведінки, свідчить, що системоформуючим фактором, є корисний в цілому пристосований результат (К. В. Судаков, 1986). Система ФВ студентів не має не тільки конкретної і вираженої в об'єктивних критеріях цільової установки, але і, крім того, відомостей про те, якою мірою може бути корисним кожний конкретний результат для досягнення кінцевої цілі.

Ці міркування визначили гіпотезу нашого дослідження, яка полягала в припущенні щодо перспективності фізіологічного аналізу впливу занять ФВ на організм студентів, здійсюваного з використанням принципу функціональної системи (П. К. Анохин, 1980; К. В. Судаков, 1986; В. Н. Платонов, 1997). Розглядаючи в системі "ФВ – організм і особовість студента" один з найбільш важливих у соціальному плані результат – тривалий оздоровчий вплив, як прояв довготривалої адаптації (Ф. З. Меерсон, 1981; Ф. З. Меерсон, М. Г. Пшенникова, 1988) – і встановивши його взаємні зв'язки з конкретними змінами функціонального стану організму в процесі занять ФВ, ми сподівалися виявити можливості цілеспрямовано вирішувати найважливіші завдання ФВ студентів.

Ціль дослідження полягала у фізіологічному аналізі впливу занять ФВ на адаптацію до фізичних навантажень і здоров'я студентів.

Завданнями роботи були:

1. Вивчення змін адаптації до фізичних навантажень і здоров'я студентів, які займаються ФВ за різними програмами рухової активності.

2. Дослідження деяких показників серцево-судинної системи в процесі адаптації до фізичних навантажень у студентів, які займаються ФВ за різними програмами рухової активності.

3. Вивчення впливу різних програм рухової активності, що реалізуються в заняттях ФВ, на стан здоров'я студентів

4. З'ясуваня особливостей взаємного зв'язку оздоровчого, рухового і гемодинамічного компонентів ефекту тривалої адаптації, що формується у студентів, яі займаються ФВ за різними програмами рухової активності.

Наукова новизна роботи полягає в обгрунтуванні можливості фізіологічного аналізу занять ФВ студентів на основі концепції функціональної системи з визначенням системоформуючого фактору, яким є тривалий адаптаційний ефект.

Результати досліджень вперше обгрунтовують такі положення:

1. Система занять ФВ студентів, що існує до цьго часу (два півторагодинних заняття фізичними вправами в тиждень при максимальному підвищенні частоти серцевих скорочень в заняттях до 130-140 скор./хв) не забезпечує формування стійких адаптаційних змін в організмі студентів.

2. Стійкий адаптаційний ефект розвивається в організмі студентів, що займаються ФВ в умовах істотнього підвищення обсягу (до 6-8 годин на тиждень) або інтенсивності (до рівня максимальної частоти серцевих скорочень 160-180 скор./хв) занять ФВ. Тривалий адаптаційний ефект, що формується за цих умов, характеризується певними особливостями в залежності від особливостей рухової активності, яка використовується в заняттях ФВ.

3. У розвитку тривалого адаптаційного ефекту спостерігається певна етаповість: спочатку посилюються відновні процеси, що забезпечують підвищення м'язової працездатності і прогресивні зміни рухової функції. На цьому етапі реєструється збільшення вкладу судинних реакцій, які забезпечуюь м'язову працездатність. В подальшому, при зростанні м'язової працездатності, спостерігається активізація тканинних факторів відновлення. При цьому зменшуються потреби стомлених м'язів до гемодинаміки, тобто відбувається своєрідна "автономізація" м'язів, які певною мірою витрачають залежність від судинного фактору їх відновлення. Проявом цих змін стає економізація діяльності серця і зниження "серцевої ціни" праці.

4. В процесі формування тривалого адаптаційного ефекту під впливом оптимальних занять ФВ в організмі студентів зростає рівень кореляційних взаємозалежностей рухової функції з гемодинамікою та оздоровчим потенціалом організму. Звичайні, неконтрольовані за величиною та інтенсивністю навантажень, заняття ФВ, як правило, істотньо послаблюють рівень цих взаємозалежностей.

5. Найбільш важливою стороною тривалого адаптаційного ефекту, який формується під впливом систематичних і раціонально організованих занять ФВ, є збільшення потенціалу здоров'я, який зберігається на протязі року після припинення програмних занять ФВ. Це знаходить свій вираз в підвищенні максимального використання кисню (енергетичний компонент здоров'я) в середньому на 5,1% і показнику тесту моторно-кардіальної кореляції (інтеграційний компонент здоров'я) в середньому на 5,5% в порівнянні з вихідним рівнем, зареєстрованим на початку занять ФВ на першому році навчання.

6. В процесі дворічних занять ФВ тривалий адаптаційний ефект в організмі студентів формується або за умов збільшення – до 6-8 годин на тиждень – кількості звичайних, тобто з середньою інтенсивністю навантажень (максимальна частота серцевих скорочень до 140-150 скор./хв) занять, або за умов звичайної кількості таких занять – два півторагодиннх заняття на тиждень – при збільшенні інтенсивності фізичних навантажень в цих заняттях (до максимальної частоти серцевих скорочень до рівня 60-180 скор./хв).

Практична цінність роботи.

1. Запропонована модель функціональної системи "ФВ – організм і особистість студента", системоформуючим фактором якої є розвиток тривалого адаптаційного ефекту. Використання цієї моделі дозволяє використати заняття ФВ для цілеспрямованого і індивідуалізованого зміцнення здоров'я, розвитку адаптаційних можливостей організму студентів та формовання у них зацікавленості в самостійних заняттях фізичними вправами.

2. З'ясована неспроможність існуючої системи занять ФВ студентів забезпечити формування стійких і тривалих адаптаційних ефектів в організмі і особистості студентів. В більшості випадків ця система виявляється нездатною навіть підтримати той рівень адаптації організму до фізичних навантажень і здоров'я, з яким абітурієнти приходять до вищого учбового закладу.

3. Встановлена можливість реалізації тривалого адаптаційного ефекту занять ФВ у двох варіантах: при збільшенні загального обсягу рухової активності в тижневому циклі занять середньої інтенсивності (максимальна частота серцевих скорочень на рівні 140-150 скор./хв) до 6-8 годин на тиждень (при щоденних або трьохразових заняттях) на протязі першого року навчання, або при меншій кількості занять – 2-3 рази на тиждень – відносно високої інтенсивності (максимальна частота серцевих скорочень на рівні 160-180 скор./хв). Перший варіант рекомендується для здорових, проте нетренованих молодих людей; другий – також для здорових, однак краще фізично підготовлених, тренованих осіб.

4. Опрацьовані критерії, що характеризують формовання тривалого адаптаційного ефекту: кардіореспіраторний і тканинний. Кардіореспіраторний ефект проявляється у економізації величини реакцій і, особливо, тривалості їх відновлення після виконання стандартного фізичного навантаження. Тканинний адаптаційний ефект характеризується збільшенням величини і тривалості роботи за умов зростаючого стомлення, тобто в збільшенні опорності до стомлення.

5. Інтенсифікація рухової активності студентів в процесі занять ФВ або самостійних занять фізичними вправами у вільний час доцільно здійснювати під систематичним (не рідше одного разу на місяць) контролем стану здоров'я. З цією метою можуть тут використані: проба PWC170 і тест МКК (моторно-кардіальної кореляції), а також оцінка змін самопочуття студентів.

Основні положення, які виносяться на захист. На захист виносяться:

1. Розроблена на основі проведених автором досліджень модель функціональної системи занять ФВ студентів, системоформуючим фактором якої є розвиток тривалого адаптаційного ефекту, а елементами системи – окремі показники функціонального стану організму, що змінюються під впливом занять.

2. Система занять, що до цього часу існує (до двох-трьох півторагодинних занять в тиждень), не забезпечує формовання стійких адаптаційних ефектів в організмі студентів і не сприяє х орієнтації до самостійних занять фізичними вправами у вільний час. Відсутність знань щодо взаємозв'язку між окремими впливами, які використовуються в процесі ФВ студентів, і необхідним результатом, що, до тогож, не зазначений в об'єктивних критеріях, а має декларативний характер ("зміцнити здоров'я", "підвищити працездатність" і т. ін.), не дозволяє цілеспрямовано забезпечити очікуваний результат.

3. Розвиток стійкого адаптаційного ефекту в процесі занять ФВ у студентів може бути реалізований у двох основних варіантах занять. Першим з них є збільшення об'єму (до 6-8 годин на тиждень) занять при їх середній інтенсивності (максимальна частота серцевих скорочень на рівні 140-150 скор./хв.). Другий характеризується підвищеною інтенсивністю занять (максимальна частота серцевих скорочень на рівні 160-180 скор./хв.) при звичайній кількісті – два-три на тиждень – півторагодинних занять ФВ.

4. У формуванні тривалого адаптаційного ефекту відмічається певна черговість, що характеризується початковим посиленням відновних процесів, на основі яких здійснюється підвищення рухових можливостей організму, і збільшення вкладу судинних реакцій в забезпечення м'язової працездатності. Наступному етапу притаманна активізація тканинних процесів відновлення, внаслідок чого зменьшуються потреби стомлених м'язів до гемодинамічного забезпечення. Проявом другого етапу адаптаційних змін стає економізація діяльності серця і зниження "серцевої ціни" роботи.

5. Розвиток ефекту тривалої адаптації в процесі занять ФВ характеризується підвищенням рівня кореляційних взаємозв'язків рухової функції з гемодинамікою і обома – енергетичним і інтеграціним – компонентами здоров'я. Звичайні, не контролювані за величиною та інтенсивністю навантажень, заняття ФВ, як правило, істотньо послаблюють рівень цих взаємозалежностей.

6. Тривалий адаптаційний ефект, що формується під впливом систематичних і раціонально організованих занять ФВ, збільшує потенціал здоров'я. Це збільшення, яке виражається у підвищенні максимального використання кисню (енергетичний компонент здоров'я) і моторно-кардіальної кореляції (інтеграційний компонент здоров'я), а також зниження захворювальності, зберігається на протязі року після припинення програмних занять ФВ.

Апробація роботи та впровадження її в практику. Результати роботи впроваджені в лекційному курсі з предметів "Фізіологія" та "Оздоровче виховання" на кафедрі фізичного і оздоровчого виховання Радомського політехничного університету та на кафедрі педагогіки здоров'я Академії свентокшиській. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на таких наукових конференціях: Europien Scientific Conference "Smoke Free Europe: Conference on Tobacco or Health" (Helsinki, Finland, Oktober 1996); IV Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту дітей інвалідів та валеології в навчальних закладах України" (Кіровоград, червень 1997); V Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України" (Кіровоград, жовтень 1997); International scientific Conference "Sport Kinetics – 97" (Magdeburg, BRD, September 1997); Ogolnopolska Konferencia naukowa "Wychowanie fizyczne w zrefomowanej edukacji" (Piotrkow Trybunalski, Polska, pazdziernik 1998); VI Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту дітей інвалідів та валеологічної освіти в навчальних закладах України" (Кіровоград, жовтень 1998); Internationale Scientific Conference "Health: Its Essence, Diagnostic and Strategies for Improving" (Krinica Gorska, Poland, maj 1999); V Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України" (Кіровоград, червень 1999); Ogolnopolska Konferencja naukowa "Naucziciel w wychowanieu fizycznym i zdrowotnym" (Krakow, wrzesien 1999); Всесвітній науковий Конгрес "Олімпійський спорт і спорт для всіх" (Київ, травень 2000); VI Міжнародна науково-практичная конференція "Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини" (Одеса, червень 2000); II Международный конгресс валеологов (Санкт-Петербург, листопад 2000).

Публікації. За матеріалами конференції опубліковано 18 робіт, в тому числі п'ять статей в спеціалізованих наукових журналах і шість – в матеріалах міжнародних наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, глави, в якій викладені методи, організація та об'єм досліджень, трьох глав з результатами власних досліджень, кожну з яких супроводить обговорення одержаних результатів і висновки. Завершують дисертацію заключення, загальні висновки, практичні рекомендації і вказівник використаної літератури, який включає 413 публікацій (з них 296 – на український та російській мовах і 117 – на польскій та іноземних мовах). Робота викладена на 217 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 49 таблицями і 23 рисунками.

Методи, об'єкт і організація досліджень. В дослідженнях були використані слідуючі методи:

1. Кистьова ергографія.

2. Велоергометрія (модель КЕ-П фірми "Медикор", Угорщина).

3. Функціональна проба PWC170 в модифікації В. Л. Карпмана и др. (1974).

4. Визначення рухового потенціалу (Z. Chrominski, 1987).

5. Кистьова динамометрія.

6. Частота серцевих скорочень реєструвалася в двох медичних варіантах: електрокардіографічному і пальпаторному.

7. Вимірювання артеріального тиску здійснювалося за допомогою автоматичного тонометру (модель DS-115, фірма Nissei, Японія).

8. Обчислення подвійного добутку або індексу Робінсона.

9. Функціональна проба з 20 присіданнями, виконуваними за 30 с (проба Мартіне).

10. Визначення адаптаційного потенціалу системи кровообігу (Р. М. Баевский и др., 1987).

11. Визначення "серцевої ціни" роботи, тобто співвідношення числа серцевих скорочень, що припадають на одиницю виконуваної фізичної роботи.

12. Вимірювання рівня максимального використання кисню за допомогою апарату "Спіроліт-2" було використане для оцінки енергетичного компоненту здоров'я (А. Л. Решетюк, 1987; Г. Л. Апанасенко, Р. Г. Науменко, 1988; S. N. Blaire et al., 1989).

13. Тест моторно-кардіальної кореляції (тест МКК) був використаний для оцінки інтеграційного компоненту здоров'я (Э. Г. Булич и др., 1993; И. В. Муравов, 1995; E.I. Murawow, 1997).

14. Оцінка захворювальності студентів.

15. Найпростіші антропометричні виміри (визначення росту, маси тіла, а також масо-ростового індексу).

16. Кореляційний аналіз був використаний для оцінки рівня взаємних зв'язків між різними елементами функціональних систем.

Вірогідність результатів досліджень була оцінена за допомогою варіаційно-статистичної обробки з визначенням t-критерія Ст'юдента (И. А. Ойвин, 1960; И. Т. Шевченко и др., 1970; П. Ф. Рокицкий, 1973).

Дослідження були організовані таким чином. Експериментальний розділ дослідів був проведений на чотирьох (кожна по 20 чол.) групах студентів – чоловіків із подібним рівнем фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Кожна з цих груп на протязі двох перших років навчання у вузі займалася ФВ по своїй окремій програмі: перша – ЗП – за звичайною (два півторагодинні заняття на тиждень, моторна плотність 60-65%, максимальна інтенсивність, оцінювана за частотою серцевих скорочень – не нижче 140-150 скор./хв.); друга – РП – розширена програма – з такою самою за змістом і моторною плотністю як і попередня, але з кількістю занять ФВ на тиждень 6-8 годин; третя – ІП – інтенсифікована програма – з тією самою періодичністю занять ФВ як у першій, але з підвищеною інтенсивністю (на рівні 160-180 скор./хв.) і четверта – НК – неконтрольована програма, в якій заняття ФВ були такі самі, як в першій групі, однак ані за інтенсивністю, ані за моторною плотністю ці заняття не контролювалися.

На третьому році жодних програмних занять з ФВ не проводилось.

На початку першого року навчання, тобто до реалізації вищезгаданих програм ФВ, в кінці цього року, а також в кінці другого і третього років навчання провадились комплексні обслідування студентів. Крім цього, у студентів, що навчалися на всіх факультетах університету (3029 осіб) реєструвалася захворювальність. Дослідження і їх аналіз були проведені на протязі 1995-2000 років.

Результати досліджень та їх обговорення

Зміни адаптації до фізичних навантажень у студентів, які займаються ФВ з використанням різних програм рухової активності

Особливості рухової активності в процесі занять ФВ на протязі двох перших років навчання студентів у вузі визначають зміни рухової функції з її окремими складовими, м'язової працездатності і її відновлення після стомлюючих фізичних навантажень. Звичайні, спеціально не контрольовані за величиною та інтенсивністю навантажень заняття ФВ не забезпечують адаптаційного ефекту. Показники рухової функції і її відновлення після фізичних навантажень у студентів при цьому виявляють зростаючу тенденцію до зниження на протязі років навчання. Контрольовані за величиною та інтенсивністю навантажень, які забезпечують частоту серцевих скорочень на рівні 140-150 срок./хв., заняття ФВ формують адаптаційний ефект, що характеризується поліпшенням рухової функції з її окремими складовими, м'язової працездатності і її відновлення після фізичних навантажень. Цей ефект є досить вираженим в кінці дворічного періоду занять ФВ, але не зберігається через рік після припинення занять.

Тривалий і стійкий, що зберігається на протязі року після припинення занять ФВ, адаптаційний ефект, принципово подібний до описаного в літературі (Ф. З. Меерсон, М. Г. Пшенникова, 1988), реалізується в умовах збільшення кількості контрольованих за величиною та інтенсивністю занять ФВ (6-8 годин на тиждень при досягненні частоти серцевих скорочень в заняттях на рівні до 140-150 скор./хв) або підвищення інтенсивності навантажень (відповідно, до 160-180 скор./хв) в звичайних заняттях ФВ (табл. 1).

Таблиця 1.

Показники тривалості періоду компенсованого стомлення, % від всієї роботи, у студентів, що займалися ФВ за різними програмами рухової активності, M ±

Позначення: ЗП – звичайна програма занять; РП – розширена програма; ІП – інтенсифікована програма; НП – неконтрольована звичайна програма. Вірогідність різниці з показниками початку першого року: * – на рівні p<0,05; ** – на рівні p<0,025.

Формування стійкого адаптаційного ефекту в процесі занять ФВ пов'язане із стимуляцією двох основних факторів: посиленням вкладу судинних реакцій і активізацією тканинних механізмів функціонального відновлення працездатності. Таким чином, м'язи адаптованих до фізичних навантажень студентів стають у певному розумінні більше автономними, меньш залежними від кровообігу ніж раніше, до занять ФВ (рис. 1). Це явище принципово подібне до спостереження щодо зниження використання кисню міокардом тренованих осіб (H.u.a., 1975).

Зміни деяких показників серцево-судинної системи в процесі адаптації до фізичних навантажень у студентів, що займаються ФВ за різними програмами рухової активності

Заняття ФВ, які забезпечують інтенсивність навантажень на рівні частоти серцевих скорочень до 140-150 скор./хв при 6-8 годинах таких занять на тиждень, або на рівні до 160-180 скор./хв при звичайній кількісті занять призводять до зниження на 9,4-16,6% "серцевої ціни" роботи, що виконується після відпочинку в умовах як нормального, так і блокованого кровобігу у стомлених м'язах. Вираженість і тривалість цього ефекту залежить від особливостей занять ФВ (табл. 2).

Таблиця 2.

Показники "серцевої ціни" одного кгм роботи в умовах нормального і блокованого кровообігу у м'язах студентів на різних етапах навчання у вузі при використанні різних програм рухової активності, M ±

Позначення: вірогідність різниці з показниками початку першого року: * – на рівні p<0,05; ** – на рівні p<0,025; џ – на рівні p<0,01; џџ – на рівні p<0,001.

Звичайні заняття ФВ тривалістю 1,5 години, які провадяться два рази на тиждень і не контролюються щодо інтенсивності навантажень в цих заняттях, не забезпечують в кінці другого року навчання у студентів зниження "серцевої ціни" роботи. При контрольованій на рівні 140-150 скор./хв інтенсивності таких занять в кінці другого року виявляється такий ефект, проте він зникає до кінця третього року навчання. Формування тривалого адаптаційного ефекту, за якого знижена на 9,1-12,7% від вихідного рівня "серцева ціна" роботи зберігається і через рік після припинення програмних занять ФВ, спостерігається при збільшенні інтенсивності навантажень в таких заняттях до рівня частоти серцевих скорочень 160-180 скор./хв.

Адаптаційний потенціал системи кровообігу, показники якого поліпщуються на протязі дворічних занять при всіх контрольованих за своєю інтенсивністю програмах ФВ, зберігається значною мірою лише при використанні розширеної (РП) і інтенсифікованої (ІП) програм занять ФВ (табл. 3).

Таблиця 3.

Показники адаптаційного потенціалу системи кровообігу, зареєстровані у студентів, що займалися ФВ за різними програмами рухової активності, M ±

Позначення: вірогідність різниці з показниками початку першого року: * – на рівні p<0,05; ** – на рівні p<0,025; *** – на рівні p<0,001.

Вплив занять ФВ за різними програмами рухової активності на стан здоров'я і захворюваність студентів

Програмовані, що реалізуються при збільшенні до 6-8 годин на тиждень кількості занять ФВ при середній інтенсивності навантажень (РП), які забезпечують підвищення частоти серцевих скорочень до 140-150 скор./хв, або здійснюються при меньшому обсязі занять (два півторагодинних заняття на тиждень), але більшій інтенсивності цих занять (ІП), які підвищують частоту серцевих скорочень до рівня 160-180 скор./хв, до кінця другого року навчання призводять у студентів до істотнього (на 7,8-8,7% від вихідного рівня; p<0,01) підвищення максимального використання кісня. Цей ефект, – підвищення енергетичного компоненту здоров'я, – характеризується тривалістю на протязі року лише при реалізації занять ФВ із значною інтенсивністю навантажень.

Під впливом програмованих занять ФВ за два роки цих занять у студентів поліпшуються (на 6,5-6,6% в порівнянні з вихідним рівнем; p<0,05) показники тесту моторно-кардіальної кореляції, який характерізує інтеграційний компонент здоров'я. Проте, на протязі третього року навчання в вузі, коли заняття ФВ не провадились, цей ефект зникає. Програмовані заняття ФВ забезпечують зниження на 8,4-16,5% від рівня першого року навчання загальної захворювальності студентів на другому і третьому роках навчання (табл. 4).

Таблиця 4.

Середня кількість пропущених внаслідок захворювання днів студентами, які займаються ФВ за різними програмами рухової активності на протязі трьох років навчання у вузі, в розрахунку на одну особу

Адаптаціний ефект, що формується при програмованих за величиною і інтенсивністю навантажень у заняттях ФВ, підвищує рівень кореляційних взаємозв'язків рухової функції з показниками гемодинамікі і оздоровчього потенціалу організму

Програмовані заняття ФВ значно підвищують рівень кореляційних зв'язків між діяльністю серця і характеристиками рухової активності організму. Як приклад цього положення можна навести коефіцієнти кореляції показника адаптаційного потенціалу систему кровообігу з показниками працездатності, тривалості періоду впрацьовування і компенсованого стомлення, а також опорності стомленню у студентів, що займаються ФВ за різними програмами рухової активності (табл. 5).

Таблиця 5.

Коефіцієнти кореляції показника адаптаційного потенціалу системи кровообігу з показниками працездатності, які зареєстровані в ергографічних дослідженнях студентів, що займаються ФВ за різними програмами рухової активності, r

У відповідності із сучасними поглядами на роль інтеграції функцій як фактору негентропії організму (И. И. Шмальгаузен, 1939, 1968; Э. Г. Булич и др., 1993; M. Ycas, 1994; И. В. Муравов, 1995; E. Bulicz, I. Murawow, 1997) ці факти свідчать про оздоровчий вплив досить інтенсифікованих програмованих занять ФВ на організм студентів.

ВИСНОВКИ

1. Перспективним напрямом в розробці проблеми ФВ студентів є системний підхід, що базується на використанні теорії функціональної системи, основним корисним результатом – системоформуючим фактором – якої є формування тривалої стійкої адаптації.

2. Тривалий адаптаційний ефект, що зберігається на протязі року після припинення програмних занять ФВ є в своїй функціональній основі різностороннім явищем, змість якого становлять прогресивні зміни рухової функції (збільшення в середньому на 21,2%) з її окремими елементами (підвищення в середньому від 8,1 до 73,3%), економізація діяльності серця як в відпочинку (в середньому на 3,1%), так і в умовах стандартних фізичних навантажень (в середньому на 9,8%), а також зниження "серцевої ціни" роботи (в середньому на 5,6%), а також прискорення процесів відновлення рухової функції і реакцій серцево-судинної системи.

3. В розвитку тривалого адаптаційного ефекту має місце певна етаповість: спочатку спостерігається посилення відновних процесів, які забезпечують підвищення м'язової працездатності і прогресивні зміни рухової функції. На цьому етапі реєструється посилення вкладу судинних реакцій, які забезпечують м'язову працездатність. Пізніше, в умовах зростання м'язової працездатності спостерігається активізація тканинних факторів відновлення. При цьому зменьшуються потреби стомлених м'язів до гемодинаміки, тобто відбувається своєрідна "автономізація" м'язів, що стають меньш залежними від судинного фактору їх відновлення. Проявом цих змін є економізація діяльності серця і зниження "серцевої ціни" роботи.

4. В процесі формування тривалого адаптаційного ефекту під впливом оптимальних занять ФВ в організмі студентів зростає рівень кореляційних взаємозалежностей рухової функції з гемодинамікою і оздоровчим потенціалом організму. Звичайні, неконтрольовані за величиною і інтенсивністю навантажень, заняття ФВ, як правило, істотньо знижують рівень цих взаємозалежностей.

5. Найбільш важливою стороною тривалого адаптаційного ефекту, що формується під впливом систематичних занять ФВ, є збільшення потенціалу здоров'я, яке зберігається на протязі року після припинення програмних занять ФВ. Виразом цього є підвищення максимального використання кисню (енергетичний компонент здоров'я) в середньому на 5,1% і показника моторно-кардіальної кореляції (інтеграційний компонент здоров'я) в середньому на 5,5% в порівнянні з вихідним рівнем, зареєстрованим на початку занять ФВ на першому році навчання. Загальна захворювальність при цьому виявляється зниженою в середньому на 12,8%.

6. В процесі дворічних занять ФВ тривалий адаптаційний ефект в організмі студентів формується або тоді, коли збільшується – до 6-8 годин на тиждень кількість звичайних, тобто із середньою інтенсивністю навантажень (максимальна частота серцевих скорочень до 140-150 скор./хв), занять, або коли при звичайній кількості таких занять – два півторагодинних заняття на тиждень – в них збільшується (відповідно, до рівня 160-180 скор./хв) інтенсивність фізичних навантажень.

7. Звичайні заняття ФВ, в яких на протязі перших двох років навчання використовуються два півторагодинних заняття на тиждень, а інтенсивність фізичних навантажень, вимірювана за частотою серцевих скорочень, не перевищує 140-150 скор./хв, не забезпечують тривалого адаптаційного ефекту. Через рік після припинення таких занять слабо виражені адаптаційні зміни повністю зникають. Відсутність контролю за інтенсивністю фізичних навантажень і моторною плотністю звичайних занять ФВ призводить до того, що такі заняття супроводжуються погіршенням функціонального стану організму і зростанням захворювальності студентів в процесі їх навчання у вузі.

8. Положення про формування тривалого адаптаційного ефекту як основного корисного результату ФВ і системоформуючого фактору функціональної системи "ФВ – організм і особистість студента" відкриває перспективу конкретизації значення кожного з елементів методики і організації занять фізичними вправами, а також умов учбової діяльності, режиму праці і відпочинку як конкретних внесків у досягнення цього результату. Такий підхід може дозволити цілеспрямовано і ефективно вирішувати не тільки "власне рухові", але не менш важливі оздоровчі і соціально-психологічні завдання ФВ студентів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для вирішення практичних завдань підвищення ефективності занять ФВ студентів рекомендована модель функціональної системи "ФВ – організм і особовість студента", системоформуючим фактором якої є розвиток тривалого адаптаційного ефекту. На основі цієї моделі, встановлюючи кореляційний зв'язок між окремими складовими функціональних можливостей організму і кінцевим корисним результатом, можна забезпечити цілеспрямоване і тривале зміцнення здоров'я, фізичного стану і оздоровчих орієнтацій студента.

2. В заняттях ФВ доцільно поступово збільшити інтенсивність занять фізичними вправами до рівня, який визначається частотою серцевих скорочень близько 160-180 скор./хв.

3. При недостатній фізичній підготовленості замість цього краще збільшити кількість занять ФВ (програмних і самостійних) до 6-8 годин на тиждень і контролювати їх інтенсивність, забезпечуючи її на рівні 140-150 скор./хв.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кобза М. Т. Физиологический анализ изменений адаптации к физическим нагрузкам и здоровья студентов в процессе занятий спортом // Ученые записки Симферопольского государственного университета.– 1998.– № 7 (46).– С. 35-38.

2. Кобза М. Т. Тканевой и сосудистый компоненты адаптации организма к физическим нагрузкам и их изменения в процессе физической тренировки // Ученые записки Симферопольского государственного университета.– 1999.– № 12 (51).– Том 1.– С. 108-110.

3. Буліч Е. Г., Кобза М. Т. Фізіологічні критерії оцінки оздоровчого впливу занять з фізичного виховання // Нові технології навчання.– Київ: НМЦВО, 2000.– Вип. 27.– С. 174-179.

4. Bulich E., Kobza M., Muravov O., Chebanenko N. Physical activity and sport in prevention and cessation of smoking // Smoke Free Europe / Conference on tobacco or health, Helsinki, Finland, October 2-4, 1996.– P. 85.

5. Leykin M., Alexandrova M., Bulich E., Chrominsky Z., Tsisovska G., Kobza M., Muravov O. The smoking in working places: influence on working capacity and health // Smoke Free Europe / Conference on tobacco or health, Helsinki, Finland, October 2-4, 1996.– P. 164-165.

6. Muravov O., Alexandrova M., Bukov Y., Bulich H., Kobza M., Taha A. Primary prevention of hypertension in school and university students // Abstracts from the 4th International Conference on preventive cardiology, Montreal, 1997.– P. 105 B.

7. Кобза М. Т. Обучение студентов в высшем учебном заведении как процесс адаптации к жизненным условиям // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України", Кіровоград, 1998.– С. 20-21.

8. Кобза М. Т. Физиологический анализ двух факторов восстановления работоспособности мышц под влиянием физической тренировки

// Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України", Кіровоград, 1998.– С. 21-24.

9. Muravov I., Alexandrova M., Cisovskaya G., Kobza M., Tuzinek S. Physical activity in strengthening of health and stimulation of mental abilities of students // Sport Kinetics'97: Theories of human motor performance and their reflections in practice. Prague: Czech Republic, 1998.– P. 181-184.

10. Bulich E., Alexandrova M., Cisovskaya G., Karpyuk I., Kobza M., Muravov O., Tuzinek S. Physical activity in the process of removal of risk factors of the most widespread health disorders // Sport Kinetics'97: Theories of human motor performance and their reflections in practice. Prague: Czech Republic, 1998.– P. 208-211.

11. Kobza M. Aktywnosc ruchowa a zdrowie studentow // Kultura fizyczna.– 3-4/99.– S. 12-14.

12. Kobza M. Zdrowie, a wychowanie fizyczne mlodziezy // Miedzynarodowa Konferencja Naukowa "Zdrowie: istota, diagnostyka i strategie zdrowotne", Krynica Gorska, 10-12 maja 1999 r.– S. 226-228.

13. Kobza M. O nowe oblicze wychowania fizycznego // Miesiecznik Kuratorium Oswiaty "Orbi".– 6/1999.– S. 21-22.

14. Kobza M. Wplyw aktywnosci ruchowej о roznej objetosci na wydolnosc fizyczna studentow // Kultura fizyczna.– 9-10/99.– S. 6-8.

15. Муравов И. В., Булич Е. В., Кобза М. Т., Ходинов В. Н. Ближайшие и отдаленные последствия недооценки физического воспитания в университетском образовании // Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури, фізичної реабілітації та валеології у сучасних умовах / Збірник наукових праць Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, Кіровоград, 1999.– С 236-239.

16. Murawow I., Bulicz E., Kobza M., Sobien J. Socjalno-higieniczna ocena wplywu zajec z wychowania fizycznego jako komponentu calosciowego procesu dydaktyczno-wychowawczego // Kultura fizyczna studentow w okresie transformacji szkolnictwa wyzszego w Polsce / Politechnika Warszawska.– Warszawa, 2000.– S. 40-45.

17. Кобза М. Т. Медицинское освобождение от физического воспитания студентов в аспекте изменений состояния здоровья // VI Міжнародная науково-практична коференція "Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини".– Одеса, 2000.– С. 45-46.

18. Булич Е. В., Гальчинская И. Е., Кобза М. Т., Тузинек С. Я. Валеологический подход к решению практических вопросов укрепления здоровья и профилактики заболеваний // Материалы II Международного конгресса валеологов.– СПб., 2000.– С. 22-23.

19. Bulicz E., Adamiec K., Kobza M., Murawow O., Sobiek J., Tuzinek S. Analiza antropologiczna pracy i nauczania jako sytuacji dezadaptacji i naruszania zdrowia // Antropologia a medycyna i promocja zdrowia.– Lodz: Wyd. Uniw. Lodzkiego, 2000.– S. 283-291.

АНОТАЦІЯ

Кобза М. Т. Фізіологічний аналіз впливу занять фізичним вихованням на адаптацію до фізичних навантажень і здоров'я студентів.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук по спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2001.

Ефективна система фізичного виховання (ФВ) студентів, здатна забезпечити істотнє поліпшення їх здоров'я і фізичної підготовленості, може бути забезпечена за рахунок такого використання засобів і методів ФВ, за якого формується довготривалий адаптаційний ефект (ДАЕ). Виявлена можливість досягнення ДАЕ, що зберігається на протязі року після припинення занять ФВ при збільшенні кількості або інтенсивності цих занять. Виявлена етапність розвитку ДАЕ. Спочатку посилюються відновні процеси, що забезпечують стимуляцію м'язової працездатності за рахунок збульшеня вкладу гемодинаміки у це зростання. У подальшому активізуються тканинні фактори відновлення працездатності, проявом цього є економізація діяльності серця. Розвиток ДАЕ супроводжується зростанням рівня кореляційних зв'язків рухової функції з гемодинамікою, підвищенням енергетики і інтеграції функцій організму.

АННОТАЦИЯ

Кобза М. Т. Физиологический анализ влияния занятий физическим воспитанием на адаптацию к физическим нагрузкам и здоровье студентов.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, Симферополь, 2001.

Эффективная система физического воспитания (ФВ) студентов, способная обеспечить существенное улучшение их здоровья и физической подготовленности, может быть обеспечена таким использованием средств и методов ФВ, при котором формируется долговременный адаптационный эффект (ДАЭ). Показана возможность достижения ДАЭ, сохраняющегося в течение года после прекращения занятий ФВ при увеличении количества или интенсивности этих занятий. Выявлена этапность развития ДАЭ. Сначала усиливаются восстановительные процессы, обеспечивающие стимуляцию мышечной работоспособности за счет увеличения вклада гемодинамики в это возрастание. Затем активизируются тканевые факторы восстановления работоспособности, что проявляется в экономизации деятельности сердца. Развитие ДАЭ сопровождается возрастанием уровня корреляционных связей двигательной функции с гемодинамикой, повышением энергетики и интеграции функции организма.

ANNOTATION

Kobza М. Т. Physiological analysis of influence of physical education on adaptation to physical loadings and students health.– Manuscript.

The Doctoral Dissertation on biological science on speciality 03.00.13 – physiology of humans and animals. Tavrida National V. I. Vernadski University, Simferopol, 2001.

A Effective system of physical education of students (PE), capable to provide an essential improvement of their health and physical preparedness can be provided with such PE use of funds and methods, under which a long-lasting adaptation effect is formed (LAE). The possibility of achieving LAE, is shown preserving pendant of year after cessation of PE under augmentation of amount or intensity of these studies. Phase character of LAE developmant has been revealed. At first the restoration processes become stronger, providing stimulation of muscle capacity for account of gemodinamik endowment augmentation in this growth. Then tissue capacity reneval factors, stir up that is displaed in economization of heart activity. Development of LAE is accompanied with the growth of the level of correlation ties of motor function with gemodynamics, rise of energetics and organism function integration.