Національний технічний університет України

"КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Клітко Олександр Васильович

УДК 621.311.004

Формування механізму оцінки

передпроектних рішень в енергозбереженні

Спеціальність 05.14.01 – “Енергетичні системи і комплекси”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі електропостачання в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент

Розен Віктор Петрович, НТУУ “КПІ”

професор кафедри автоматизації управління

електротехнічними комплексами

Офіційні опоненти: доктор технічних наук,

Ковалко Михайло Петрович,

Президент української нафтогазової академії,

народний депутат України

кандидат технічних наук, доцент

Шульга Юрій Іванович,

начальник Управління

стратегії та економічної

політики енергозбереження

Державного комітету з

енергозбереження

Провідна установа: Інститут електродинаміки НАН України м. Київ

Захист відбудеться 25 червня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.20 в Національному технічному університеті України "КПІ" за адресою: 03056, м. Київ-56, вул. Борщагівська, 115, корп. 22, ауд. 316.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету України "КПІ" (03056, м. Київ-56, пр. Перемоги, 37).

Автореферат розісланий 23 травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.М. Федосенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У загальному комплексі проблем розвитку електроенергетики України важливе місце в умовах дефіциту паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) займають питання енергозбереження у всіх галузях промисловості. Більша частина застарілого, технічно зношеного обладнання, енергозатратних технологій, орієнтація на дешеві паливно-енергетичні ресурси привели до критичного рівня нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.

Реформувати енергетичну галузь України та вивести її з глибокої та затяжної кризи можливо лише за умови використання сучасних досягнень науки та залучення міжнародного досвіду ринкових перетворень. Важливим є вироблення структурної політики та формування привабливості регіональної та виробничої сфери для закордонних інвесторів, оскільки ці умови є основними для налагодження економічного зростання, а економічна криза найбільше зачепила саме їх.

Процеси ринкового трансформування майже не відбуваються через гострий дефіцит інвестицій в промисловість і, як наслідок, в енергозбереження. Проте, практика провідних країн світу свідчить, що ефективно провадити політику енергозбереження, покладаючись тільки на закони ринку та виходячи з принципу вигоди, дуже важко. Процесом енергозбереження слід керувати, створювати такі умови, які давали б змогу скорочувати енергоспоживання при суворому контролі за використанням палива та енергії з боку державних та місцевих органів.

Впровадження енергозберігаючих заходів також пов'язано з необхідністю вкладання коштів. Видатки на енергозбереження, як правило, в декілька разів нижче за такі ж у еквіваленті з енергетичної точки зору розширення паливно-енергетичного комплексу. Інвестування коштів у реалізацію відповідних програм обов'язково повинно супроводжуватись відповідним техніко-економічним обгрунтуванням, яке б дозволило забезпечити найбільшу економічну ефективність цих витрат. При цьому, вирішуючи цю задачу на державному рівні важливо визначити інвестиційну привабливість вирішення задачі енергозбереження в окремих галузях господарства, а також регіонах. Визначення такої привабливості шляхом фінансової оцінки кожного із можливих енергозберігаючих проектів є дуже складним завданням.

Ось чому визначення інвестиційної привабливості галузей економіки або регіонів повинно базуватись на результатах оцінки потенціалу енергозбереження у всіх виробничо-гоподарських об'єктах, які входять до ціх галузей.

Значний внесок в розв'язання проблеми раціонального використання енергії в енергетичних та виробничих системах внесли роботи вчених: І.В.Жежеленка, М.П.Ковалка, В.Г. Кузнецова, М.М.Кулика, О.В.Новосельцева, Г.Г.Півняка, А.В.Праховника, В.Е.Тонкаля, А.К.Шидловського та ін.

Разом з тим, не зважаючи на велику кількість робіт і багаторічну працю в галузі економії різних видів енергії, проблема ефективного енерговикористання в сучасних кризових умовах економіки країни є дуже важливою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок досліджень пов'язаний з планами НДР кафедри електропостачання НТУ України "КПІ", НДІ “Енергія” НТУ України "КПІ".

Мета і задачі досліджень. Підвищення обгрунтованості формування механізму оцінки передпроектних рішень в енергозбереженні на різних ієрархічних рівнях управління.

Для її реалізації поставлені і розв'язані наступні задачі.

1. Проведення аналізу і формування факторного поля, що впливає на інвестиційну привабливість енергозбереження на різних ієрархічних рівнях керування економікою.

2. Розроблення моделі кластерізації регіонів України по енерго-економічних параметрах з метою визначення інвестиційної привабливості енергозбереження.

3. Розроблення математичної моделі індексу ваги, що дозволяє адекватно аналізувати економічний стан виробничих систем з метою підвищення захищеності життєво важливих “енергетичних інтересів” держави.

4. Розроблення техніко-економічного показника оцінки інвестиційної привабливості в енергозбереження виробничої системи.

5. Розроблення математичних моделей енергоспоживання однорідних об'єктів, що відтворюють середній рівень ефективності використання палива чи енергії, характерний для даного класу об'єктів.

6. Розроблення методики визначення потенціалу енергозбереження на виробничих об'єктах, що базується на використанні моделей оптимальної складності, що самоорганізуються.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Вперше побудовано модель кластерізації регіонів України з використанням енерго-економічних параметрів з використанням неієрархічних алгоритмів класифікації;

2. Побудовано математичну модель індексу ваги стану виробничих систем, що дозволяє зробити оцінку їх функціонального стану на передпроектній стадії;

3. Запропоновано новий підхід до визначення факторного поля, що впливає на інвестиційну привабливість енергозбереження на регіональному рівні і базується на використанні агрегирування ознак за критерієм несуперечності;

4. Розроблено новий комплексний показник інвестиційної привабливості енергозбереження виробничих систем і певні вимоги до нього;

5. Розроблено методику та алгоритм одержання оцінки потенціалу економії паливно-енергетичних ресурсів на однорідних виробничо-господарських об'єктах;

6. Вперше розроблені математичні моделі оптимальної складності, оцінки потенціалу енергозбереження виробничих систем.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволяють:

- визначити регіони України по інвестиційній привабливості енергозбереження з застосуванням теорії кластер-аналізу;

- підвищити рівень методичного, інформаційного та програмного забезпечення державних служб, пов'язаних з енергозбереженням;

- підвищення надійності і якості передпроектних рішень на виробничих об'єктах за критерієм енерговикористання;

- якісно оцінити потенціал енерговикористання в умовах діючих виробничих об'єктів;

- здійснювати прогнозну оцінку стану виробничої системи для розробки управляючих дій по підвищенню ефективності енергоспоживання.

Одержані результати використані при розробці методичного та програмного забезпечення та при оцінці енерговикористання таких підприємств як "Енергія", "Дніпротепломережа", "Славутич", "Пар" м. Київ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і її окремі результати доповідалися на слідуючих конференціях та семінарах:

- міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність систем електроенергетики”, 26-28 листопада 1996 р. м. Київ;

- 2-й міжнародній науково-практичній конференції по управлінню використанням енергії (3-6 червня 1997 р. м. Львів);

- міжнародному семінарі "Конкуренція в енергетиці. Можливості і проблеми" (9-12 червня 1998 р. м. Київ);

- щорічних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу Національного технічного університету України "КПІ" в 1997-2001 рр.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт (статті, доповіді).

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, містить 137 сторінок машинописного тексту, а також 7 ілюстрацій на 6 сторінках, 18 таблиць на 17 сторінках, 1 список використаних джерел із 116 найменувань на 8 сторінках та три додатки на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність і важливість проблеми, сформульовано наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі приведено аналіз становища та напрямків вирішення проблем енергозбереження в енергетиці України.

Сучасна ситуація в структурі виробництва енергії складна. Спостерігається зниження ефективності споживання енергії. Це пов'язано з кризою в промисловості, коли спостерігається спад випуску продукції і є потреба в енергії на підтримку виробничої системи в цілому. На базі системного аналізу сформульовано задачу, яка стоїть перед регіонами та виробничими системами України з вирішенням питання передпроектного аналізу.

Дослідження передпроектного аналізу у сфері енергозбереження свідчать про значні упущення в практиці внаслідок наукової нерозвинутості проблеми, що пояснюються у відсутності системного бачення. Як правило, емпіричний аналіз, що здійснюється позатеоретичними основами, не дозволяє враховувати всі суттєві елементи явища і є безсистемним. Проаналізовані методологічні аспекти визначення потенціалу економії енергії у виробничих системах показали необхідність нових підходів та критеріїв оцінки енергоефективності. Сформульовано основні задачі дослідження.

У другому розділі здійснено оцінку регіонів України з енергоефективності і визначено класифікацію регіонів по передінвестиційній привабливості. Викладено теоретико-інформаційний підхід до розв'язання задачі класифікації. Спочатку було сформульовано інформаційне поле, яке складається з таких груп факторів як: географічна і демографічна характеристика регіонів, енергетичні і економічні характеристики, екологічні характеристики. На базі сформульованого інформаційного поля були побудовані агрегати факторів, що дозволило знизити розмірність простору при кластерізації об'єктів.

Агрегати факторів будувалися з використанням двох критеріїв: коефіцієнта кореляції і критерія непротиріччя. Вибір варіанту довизначення агрегування проводиться експертами, що дає змогу виявити структуру подібних факторів та не залежить від природи агрегуємих факторів.

В алгоритмі вхідні фактори представлені матрицею С, яка на першому кроці нормується. На другому кроці проводиться розподіл вибірки С на матриці А і В по правилу "парний-непарний". На третьому кроці будується матриця коефіцієнтів кореляції та .

Зв'язок між факторами визначається за формулами

i,j =

де — відповідні значення матриць А і В;

- середньоквадратичні значення факторів

На четвертому кроці проводиться розподіл М-1 агрегатів та визначається критерій непротиріччя по формулі:

де p — число визначених на цьому кроці вершин агрегату;

— число співпадаючих вершин агрегатів А і В.

На п'ятому кроці проводиться побудова L=M-2 агрегатів і так далі. Із набору агрегатів факторів вибираються ті, значення коефіцієнта непротиріччя яких дорівнює нулю.

Після визначення факторів, які описують області України з боку передінвестиційної привабливості проведено кластерізацію їх методом гіперсфер. В основу метода покладена гіпотеза компактності. Для визначення радіусу гіперсфери здійснювались його зміна від до і функцію радіуса r від числа класів представлено на рис. 1.

Рис. 1 .Зміна радіусу r від числа областей України.

Величину радіусу вибрано в межах 1,2 1.8. Перевірка адекватності вибору радіуса r перевірялась максимінним методом і методом трьох сигм і підтвердила вибір меж радіусу r.

На базі проведеного моделювання всі області України були класифіковані на сім груп до яких при r = 1,3 ввійшли: 1 група - автономна республіка Крим, Вінницька, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська, Хмельницька і Чернігівська області. 2 група — Волинська, Закарпатська, Ковельська, Чернівецька області. Третя група -Донецька область. Четверта група - Дніпропетровська область. П'ята група — Житомирська, Тернопільська та Львівська області. Шоста група — Івано-Франківська область, сьома група - Луганська і Харківська області.

У третьому розділі проводиться визначення стану виробничих систем за допомогою інтегральних характеристик виду

де x(t) - змінювання в часі енерго-економічних показників, які віддзеркалюють стан виробничих систем, t - час контролю.

Оцінка індексу ваги проводиться за формулою

де — середнє значення k - ої компоненти вектора для кожного моменту часу t стану об'єкта управління; — середнє значення k - ої компоненти на початку процесу інвестування; - вагові коефіцієнти.

Для оцінки параметрів моделі застосовано метод найменших квадратів.

Для побудови узагальненого показника використовувалося два підходи. Один з них включав бальну оцінку спеціалістів за шкалою {-2, 0, 1, 2, 3} - легкої, середньої ваги та важкий стан виробничої системи. Для другого підходу було вибрано функцію індексу стану на базі модельних розрахунків виду

де — фактор, який враховує ступінь неефективного стану виробничої системи; показник 0,7 визначений методом найменших квадратів.

Вибір вагових коефіцієнтів проводиться за методом множників Лагранжа:

Результати розрахунку перевірялись по F - критерію для критичного значення .

Процеси відновлення стану виробничої системи досліджувались з використанням однорідних і неоднорідних лінійних стохастичних диференційних рівнянь.

Динаміка індексу ваги в процесі функціонального поновлення має вигляд

(1)

де А - темп функціонального поновлення, В - параметр нерівномірності, - вінерівський випадковий процес.

При використанні стохастичних диференціалів Іто було розглянуто рівняння (1), як рішення стохастичного диференційного рівняння

з початковою умовою t=0,

де і — стохастичні диференціали Іто для вінерівського процесу поновлення .

Обробка даних 27 виробничих систем дала змогу отримати слідуючі параметри моделі: . Параметри моделі перевірялись на надійність по критеріям Колмогорова, Мізеса та Ст'юдента. Для оцінки ефективності передінвестиційної привабливості областей та виробничих систем розглядались групи показників, які враховують обертання активів, прибуток, ліквідність капіталу та фінансову стабільність. За результатами приведеного аналізу розроблені основні вимоги до комплексного показника, які включають: репрезентабельність, монотонність, критичність, нормованість, можливість зрівняння.

Розроблений комплексний показник має вид

при

де — часткові коефіцієнти, - коефіцієнти ваги.

У четвертому розділі запропоновано методику визначення порівняльного потенціалу енергозбереження, яка базується на математичному моделюванні процесів споживання ПЕР та на встановленні фактичного рівня порівняльної ефективності їх використання на однорідних за призначенням виробничо-гоподарських об'єктах.

В умовах відсутності технічно та економічно обгрунтованих норм питомої витрати палива та енергії оцінювання потенціалу енергозбереження найбільш реально здійснювати на основі визначення фактичного рівня порівняльної ефективності використання ПЕР у виробництві. При такому підході необхідно формувати групи однакових за призначенням виробничо-гоподарських об'єктів і оцінювати рівень ефективності енергоспоживання на кожному з них у порівнянні з іншими об'єктами цієї ж групи. Визначення порівняльної ефективності використання палива або енергії може базуватися на побудові математичних моделей кожного з процесів споживання ПЕР одночасно усіма об'єктами групи, що розглядається. При цьому використання кожного з видів палива або енергії розглядається як випадковий процес, на який впливають численні чинники (технічні, технологічні, економіко-організаційні параметри та кліматичні умови), що загалом можуть бути названі умовами виробництва. Визначення конкретного складу чинників, що впливають на кожен з вказаних процесів, здійснюється на основі опитування відповідних спеціалістів (енергетиків, технологів, виробничих менеджерів), думки яких з цього приводу узагальнюються за допомогою методу експертних оцінок. При цьому, на відміну від відомих методик, пропонується алгоритм обробки результатів опитування експертів, який дозволяє визначати найбільш "суперечливі" чинники, думки експертів щодо доцільності врахування яких суттєво не співпадають. Процедура виявлення таких чинників базується на обчисленні дисперсії значень рангів, що присвоєні експертами кожному з чинників. Наприклад, для деякого j-го чинника дисперсія визначається:

де М - загальна кількість експертів, які були опитані;

- ранг, що був присвоєний і-м експертом j-ому чиннику;

- середнє значення рангів, які були присвоєні j-му чиннику всіма експертами.

При цьому чинники, які мають найбільші значення дисперсії , поступово виключаються зі зведеної таблиці рангів до тих пір, поки думки експертів щодо суттєвості впливу на досліджувані процеси чинників, що залишилися у таблиці, не стануть узгодженими. Математичне моделювання процесів споживання ПЕР на виробничо-гоподарських об'єктах найбільш доцільно здійснювати з використаннями методів теорії самоорганізації математичних моделей на ЕОМ, зокрема алгоритмів методу групового урахування аргументів (МГУА), які дозволяють автоматично (з мінімальним втручанням дослідника) формувати моделі, які можуть враховувати велику кількість чинників та мають оптимальну структуру. Не зважаючи на те, що з метою визначення порівняльної ефективності використання ПЕР одночасно розглядаються тільки однакові за своїм призначенням виробничо-господарські об'єкти, їх фактичні обсяги споживання ПЕР можуть значно відрізнятися між собою. Це пояснюється наступними причинами:*

обсяги виробництва продукції та її асортимент можуть бути суттєво різними;*

умови виробництва на різних об'єктах можуть помітно відрізнятись між собою;*

різним може бути також рівень ефективності використання палива та енергії на кожному з об'єктів.

Оскільки математичні моделі кожного з процесів енергоспоживання побудовані за даними одночасно усіх об'єктів групи, що розглядаються, вони віддзеркалюють деякий, середній рівень ефективності використання палива або енергії, що є характерним для цієї групи. Таким чином, величини споживання різних видів палива або енергії, що визначені на підставі відповідних математичних моделей, являють собою оцінку потреби у паливно-енергетичних ресурсах кожного з об'єктів групи у їх "індивідуальних" умовах виробництва, але при однаковому, середньому рівні ефективності енерговикористання.

Виходячи з цього можна стверджувати, що різницю між величинами енергоспоживання, що визначені для кожного з об'єктів за математичними моделями, та фактичною витратою відповідних видів палива або енергії на цих же об'єктах (залишкові похибки моделювання) можна розглядати як кількісну оцінку відхилення ефективності споживання ПЕР на тому чи іншому об'єкті від середнього рівня ефективності енерговикористання по групі в цілому. Поточне значення такої різниці (поточна величина залишкової похибки моделювання), наприклад, при моделюванні процесу споживання електричної енергії для деякого і-го виробничо-гоподарського об'єкта у j-й момент часу визначається:

=

де і — відповідно фактичне та одержане на підставі математичної моделі значення електроспоживання. Проте, слід приймати до уваги, що фактичні та одержані за відповідною математичною моделлю обсяги енергоспоживання, можуть не співпадати між собою також з тієї причини, що існують деякі додаткові чинники, які не були враховані при моделюванні. У наслідку цього поточні значення залишкової похибки моделювання слід розглядати як випадкові величини, що вміщують дві складові:*

систематичну (невипадкову) складову, яка зумовлена розбіжністю між ефективністю використання енергії на даному об'єкті та її середнім рівнем по всій групі об'єктів, що розглядаються;*

випадкову складову, яка зумовлена тим, що відповідна математична модель енергоспоживання враховує далеко не всі чинники, що впливають на цей процес.

Систематичну складову залишкових похибок моделювання процесів енергоспоживання для кожного з виробничо-гоподарських об'єктів, що розглядаються, можна визначити, обчисливши математичне очікування кожної з цих випадкових величин. Його вибірковою оцінкою є середнє арифметичне поточних значень залишкових похибок моделювання процесів використання палива та енергії на тому чи іншому об'єкті.

Проте, щоб одержати найбільш достеменну оцінку рівня порівняльної ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на усіх об'єктах групи та їх потенціалу енергозбереження, необхідно врахувати також випадкову складову залишкових похибок моделювання. З цією метою для кожного з процесів споживання палива або енергії на усіх об'єктах необхідно побудувати довірчі інтервали, в яких з потрібною вірогідністю будуть знаходитись дійсні значення математичного очікування залишкових похибок моделювання відповідних процесів енергоспоживання. Побудова таких довірчих інтервалів базується на визначенні випадкового відхилення середніх значень залишкових похибок моделювання від їх математичного очікування. Наприклад, для процесу споживання електричної енергії на і-му об'єкті таке випадкове відхилення розраховується за формулою:

де - дисперсія значень залишкової похибки моделювання процесу електроспоживання на і-у об'єкті; N- обсяг вибірки значень цієї похибки.

При цьому верхня та нижня межа довірчого інтервалу для математичного очікування залишкової похибки моделювання електроспоживання на цьому ж і-у об'єкті визначаються:

де k — коефіцієнт, що відповідає заданій вірогідності знаходження дійсного значення математичного очікування залишкової похибки моделювання у межах встановленого довірчого інтервалу (відповідне значення інтегралу вірогідностей).

Рівень порівняльної ефективності енергоспоживання на об'єктах групи, що розглядається, а також їх потенціал енергозбереження слід оцінювати шляхом співставлення між собою величин систематичної та випадкової складової залишкових помилок моделювання процесів використання відповідних видів паливно-енергетичних ресурсів. В результаті такого порівняння можуть спостерігатися наступні ситуації:

1. Межі довірчого інтервалу для математичного очікування залишкової похибки моделювання відповідного процесу енергоспоживання на тому чи іншому об'єкті мають різні знаки. Це означає, що випадкова складова залишкової похибки переважає над систематичною. Тобто, фактичне споживання даного виду палива чи енергії статистично співпадає з його обсягом, що визначений на підставі математичної моделі. Таким чином, порівняльна ефективність використання відповідного палива або енергії на такому об'єкті співпадає з її середнім рівнем по всій групі об'єктів. При цьому потенціал енергозбереження на цьому об'єкті по відповідному виду ПЕР слід вважати рівним нулю.

2. Межі довірчого інтервалу для математичного очікування вказаної залишкової похибки мають однаковий, позитивний знак. Це означає, що систематична складова цієї похибки переважає над випадковою. Причому, фактичне споживання відповідного палива або енергії перевищує його обсяг, визначений за результатами моделювання цього процесу. Тому порівняльну ефективність використання цього виду ПЕР на даному об'єкті слід вважати нижчою за середній її рівень в цілому по групі об'єктів, що розглядаються. У такому випадку мінімальна величина потенціалу енергозбереження на цьому об'єкті по даному виду палива чи енергії чисельно дорівнює нижній межі відповідного довірчого інтервалу.

3. Межі довірчого інтервалу для математичного очікування залишкової похибки моделювання відповідного процесу енергоспоживання мають однаковий, негативний знак. Це означає, що систематична складова цієї похибки так само переважає над випадковою складовою. Однак, у цьому випадку фактичне споживання відповідного палива або енергії менше його обсягу, визначеного за результатами математичного моделювання. Тому порівняльну ефективність використання цього виду ПЕР на даному об'єкті слід вважати вищою за середній її рівень в цілому по групі об'єктів, що розглядаються. При цьому величину потенціалу енергозбереження на такому об'єкті по даному виду палива чи енергії, як і в першому випадку, слід вважати рівною нулю.

Подібним чином оцінку потенціалу енергозбереження на кожному з об'єктів необхідно виконати за усіма видами паливно-енергетичних ресурсів, що споживаються. При цьому в результаті узагальнення одержаних результатів може бути визначена інтегральна величина потенціалу енергозбереження для кожного з об'єктів, що одночасно розглядаються.

На підставі такої інтегральної оцінки може бути одержане обгрунтоване рішення щодо розподілу централізованих коштів, призначених для вирішення задач енергозбереження між окремими виробничо-гоподарськими об'єктами.

ВИСНОВКИ

Основні висновки, що віддзеркалюють результати поставлених і розв'язаних задач підвищення обгрунтованості прийняття рішень з енергетичної ефективності регіонів, включаючи виробничі системи, можуть бути сформульовані наступним чином:

1. В результаті аналізу енергетики та енергозбереження в Україні показано, що для реалізації задачі підвищення обгрунтованості прийняття рішень з енергетичної ефективності на різних ієрархічних рівнях систем управління енерговикористання необхідні нові підходи, наприклад, визначення передінвестиційної привабливості регіонів України, визначення стану виробничих систем у функції енергозбереження, визначення потенціалу енергетичної ефективності промислових об'єктів.

2. Обгрунтовано методичне та математичне забезпечення вирішення задачі передінвестиційної привабливості регіонів України з точки зору енергетичних факторів, при виділенні факторів, що чинять найбільш суттєвий вплив на прийняття рішення.

3. Розроблено методику побудови індексу ваги стану виробничої системи, сформульованого як задача нелінійного програмування.

4. Розроблено методику оцінки передінвестиційної привабливості енергозбереження, відмінну від існуючих введенням комплексного коефіцієнта, який враховує початкові показники і сформульовано вимоги до нього.

5. Розроблено вперше модель процесу відновлення стану виробничих систем з ідентифікацією параметрів по критерію темпу відновлення.

6. Розроблені аналітичні та прогнозні моделі визначення потенціалу енергозбереження виробничих об'єктів, що сприяє обгрунтованості прийняття рішень при підвищенні ефективності управління енергоефективністю.

Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій підтверджується достатньою збіжністю результатів теоретичних і експериментальних досліджень, прийнятими теоретичними передумовами, які базуються на основах факторного аналізу, теорії розпізнавання образів, математичного аналізу, достатністю об'єму початкової статистичної інформації та експериментальних даних, доведенням основних результатів роботи до програмного забезпечення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗДОБУВАЧА ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. О.В.Клітко, А.В.Праховник, В.П. Розен – Формування факторного поля інвестиційної привабливості//Вісник УБЕНТЗ- 1998- № 5 – с.70-72

Викладено методичні принципи визначення інвестиційної привабливості окремих територій залежно від їх господарських та соціально-політичних особливостей

2. А.В. Клитко, А.Ф. Находов- Оценка потенциала энергосбережения производственных объектов.//Автоматика, автоматизация, электротехнические комплексы и системы- 1999- № 1 – с.135-138

Виконано обгрунтування потенціалу енергозбереження виробничих систем. Запропоновано підхід до визначення факторів впливаючих на ефективність енергоспоживання з використанням методу групового урахування аргументів.

3. А.В. Клитко, А.В. Праховник- Построение индекса тяжести экономического состояния производственных систем.//Вісник державного університету “Львівська політехніка" - 1999- № 2 – с.62-64

Розглянуто побудова індексу ваги стану виробничих систем з урахуванням енерго-економічних показників. Індекс ваги базується на використанні диференційних рівнянь та теорії нелінійної оптимізації. Побудована модель оцінки процесу відновлення економічного стану виробничої системи.

4. О.В. Клітко – Програма Тасіс ЄС та проблеми енергозбереження в Україні.// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Управління енерговикористанням”, 3-6 червня 1997.

Здійснено аналіз діяльності українських та європейських експертів за програмою Тасіс в галузі енергозбереження.

5. О.В. Клітко – Визначення цілеспрямованої інвестиційної політики в галузі енергозбереження.// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Ефективність систем електроенергетики”, 26-28 листопада 1996. К.: ECE 96,- С.31.

Здійснено аналіз і дослідження існуючих підходів щодо визначення ефективних заходів в галузі енергозбереження як в Україні, так і з використанням європейського досвіду в цій галузі.

6. А.В. Клитко – Техническая помощь Европейского союза Украине (программа ТАCIS) – как инструмент по созданию условий для привлечения инвестиций.// Украина: Энергетика и экономика, К.: 1996, 13-18 ЕС Energy Cеntere in Kiev.

Здійснені дослідження, щодо залучення інвестицій у енергозбереження в Україні

АНОТАЦІЯ

Клітко О.В. Формування механізму оцінки передпроектних рішень в енергозбереженні. — Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеню кандидата технічних наук по спеціальності 05.14.01 - Енергетичні системи та комплекси. - Національний технічний університет України "КПІ", Київ, 2001.

Дисертація присвячена питанням підвищення енергетичної ефективності виробничих та регіональних систем. У роботі розвивається новий підхід в енергозбереженні на основі оцінок стану виробничих систем та визначення потенціалу енергозбереження.

Сформований факторний простір, який базується на урахуванні енергетичних, економічних, екологічних, та етнографічних показників, в результаті яких одержані класи регіонів по передінвестиційній привабливості.

Побудовані аналітичні моделі індексу ваги стану виробничих систем. Розроблено методику та алгоритм отримання оцінки потенціалу економії паливно-енергетичних ресурсів на однорідних за призначенням виробничо-гоподарських об'єктах.

Ключові слова: передпроектній аналіз, енергозбереження, потенціал енергозбереження.

ANNOTATION

Klitko A.V. Developing of an estimate mechanism for pre-project decisions in energy conservation. - Manuscript.

The dissertation on awarding of a degree of the candidate of engineering science (PhD) on the speciality 05.14.01 - power systems and complexes. - National Polytechnic University of Ukraine (KPI), Kiev, 2001.

The dissertation highlights issues of increasing energy efficiency both industrial and regional systems. The new energy conservation approach is based on estimates of current status of industrial systems and definition of energy conservation potential.

In the manuscript it is generated a space of factors, which are based on the account of energy, economic, ecological and ethnographic parameters. Having these factors the groups of Ukrainian regions for investment attractiveness are classified.

The analytical models for an index of weight are designed to identify current status of industrial systems. The estimate technique and algorithm for fuel and energy resources saving potential on homogeneous industrial entities is developed.

Кеу words: pre-project decisions, saving of energy, energy saving potential.

АННОТАЦИЯ

Клитко А.В. Формирование механизма оценки предпроектных решений в знергосбережении. - Рукопись.

Диссертация на получение степени кандидата технических наук по специальности 05.14.01 - Энергетические системи и комплексы. - Национальный технический университет Украины "КПИ", Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам повышения энергетической эффективности производственных и региональных систем. В работе раскрывается новый подход в энергосбережении на основе оценок состояния производственных систем и определение потенциала энергосбережения.

Сформировано факторное пространство, которое базируется на учете энергетических, экономических, экологических и этнографических показателей, в результате которых получены классы регионов по предынвестиционной привлекательности.

Построены аналитические модели индекса тяжести состояния производсвенных систем. Разработана методика и алгоритм получения оценки потенциала экономии топливно-энергетических ресурсов на однородных по назначениям производственно-хозяйственных обьектах.

Ключевые слова: предпроектный анализ, энергосбережение, потенциал энергосбережения.

Підписано до друку 17.05.2001р. Формат 29.7x42ј

Наклад 100 прим.

Віддруковано в консультаційно-сервісному центрі "Контент сервіс"

М.Київ, вул. Борщагівська, буд. 115. Тел.: 274-30-17