ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кравець Олег Васильович

УДК 65.018.2:631.526.32+634 1/2. 003.13

економічна ефективність садівництва та Оптимізація породно-сортового складу плодових насаджень

(на матеріалах господарств південних областей України

та Автономної Республіки Крим)

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії м. Мелітополь, Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник : кандидат економічних наук, доцент Рульєв Віталій Андрійович, Таврійська державна агротехнічна академія м. Мелітополь, доцент кафедри економіки підприємств.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, заслужений економіст України, професор Шестопаль Олександр Миколайович, Інститут садівництва УААН м.Київ, головний науковий співробітник;

кандидат економічних наук, Маркіна Тетяна Анатоліївна, Інститут зрошуваного садівництва УААН м. Мелітополь, завідувач відділу економіки та науково-технічної інформації.

Провідна установа:

Миколаївська державна аграрна академія, кафедра організації та агробізнесу, Міністерство аграрної політики України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться 28” грудня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 8.804.01 Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету, за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ,

вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий “26” листопада 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук , доцент Миронова Р.М.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми. Порода і сорт є головними елементами основних засобів виробництва в галузі садівництва. На відміну від інших засобів виробництва вони безпосередньо створюють новий продукт, чим і визначається їх вирішальна роль у формуванні ефективності садівництва. Тому, удосконалення породно-сортової структури промислових садів є одним із основних напрямків підвищення економічної ефективності садівництва. Породно-сортовим складом насаджень значною мірою визначається рівномірність протягом року використання праці, основних і обігових засобів виробництва, а також рівномірне надходження продукції на реалізацію. Варто підкреслити, що помилки, допущені в породно-сортовому складі при закладанні насаджень, важко виправити без додаткового вкладання значних коштів. Загалом, же, з врахуванням комплексу макро- і мікроекономічних чинників, що впливають на формування галузі садівництва, може бути велика кількість варіантів породно-сортового складу насаджень. Опрацювання такого складу, залежно від конкретних природних і економічних умов господарства, має вирішальне значення в справі ефективного влаштування і ведення галузі. Емпірично вирішувати таку задачу надто складно, оскільки це пов’язано з великими витратами коштів і надто тривалим часом. Досягти поставленої мети можливо шляхом створення моделей породно-сортової структури садів. Актуальність підвищення економічної ефективності садівництва через оптимізацію породно-сортової структури плодових насаджень визначила вибір теми дисертації. Теоретичні основи формування породно-сортової структури садів викладені в працях П.Ф. Дуброви, В.В. Юрчишина, Д.Ф. Чухна, О.М. Шестопаля та інших. Однак, дослідження цих та інших авторів основані здебільшого на врахуванні якісних чинників проблеми, без застосування кількісних, на основі створення моделей породно-сортового складу промислових садів, які дають можливість комплексного підходу до вирішення існуючих проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у Таврійській державній агротехнічній академії (м. Мелітополь) на кафедрі “Економіка підприємств” протягом 1997-2000 рр. Дослідження проводились у рамках плану наукових досліджень Інституту садівництва УААН за темою "Розробити інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно-безпечні технології виробництва, зберігання та переробки плодів і ягід" (номер державної реєстрації 0196U118182).

Мета і задачі дослідження. Основна мета досліджень полягає в узагальнені і поглиблені теоретичних, методичних, організаційно-економічних засад, щодо визначення економічної ефективності садівництва, через оптимізацію породно-сортового складу промислових садів, для господарств різних розмірів та напрямків виробничої спеціалізації. Відповідно до поставленої мети основними задачами досліджень є:

Ш узагальнення та доповнення теоретичних аспектів у визначенні економічної ефективності садівництва;

Ш проведення аналізу та оцінки сучасного стану виробництва продукції садівництва в регіоні;

Ш проведення порівняльного аналізу ефективності сучасних типів садівницьких підприємств;

Ш визначення економічної ефективності порід та сортів плодових культур;

Ш розробка економіко-математичних моделей оптимізації породно-сортового складу плодових насаджень для садівницьких підприємств різних напрямків виробничої спеціалізації;

Ш обґрунтування підвищення економічної ефективності садівництва у господарствах південних областей України шляхом оптимізації породно-сортового складу насаджень.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні питання організаційно-економічних відносин, які складаються у процесі формування породно-сортового складу плодових насаджень у зоні зрошуваного садівництва південного регіону України. За об’єкт дослідження були взяті господарства південних областей України, а саме Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим, різних розмірів, напрямків виробничої спеціалізації та форм власності, зокрема: акціонерні товариства; товариства з обмеженою, та повною відповідальністю; приватно-орендні підприємства; фермерські господарства; сільськогосподарські кооперативи; приватні господарства населення.

Методи досліджень. Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економічної ефективності використання багаторічних насаджень, як основних виробничих фондів галузі.

В процесі дослідження широко використовувались методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистичних групувань (проведення аналізу сучасного стану виробництва продукції садівництва у різних групах сільськогосподарських підприємств); індексного аналізу (визначення ступеня впливу основних факторів на зміну у виробництві плодової продукції, визначення рівня економічної ефективності використання землі); екстраполяції (функціональна оцінка зміни врожайності від часу по кожній із груп, що розглядались); кореляційного-регресивного аналізу (встановлення тісноти зв’язку між виробничими витратами на 1 га саду і врожайністю та іншими, побудова виробничої функції залежності рівня інтенсивності від рівня продуктивності у галузі); розрахунково-конструктивний (порівняння економічної ефективності вирощування порід плодових культур у господарствах південних областей України у 1992-1993 та 1997-1998 рр.); симплексний (розрахунок оптимальних варіантів породно-сортового складу промислових садів, в залежності від розміру та напрямку виробничої спеціалізації садівницьких підприємств) та інші загально прийняті статистичні методи. Розрахунки проводились за допомогою сучасних персональних ЕОМ.

Інформаційною базою досліджень були: статистичні дані Державного комітету статистики України; статистичні збірники Інституту аграрної економіки УААН; річні звіти та матеріали первинного обліку ряду садівницьких господарств південних областей України; нормативи витрат засобів виробництва та праці; розробки Інституту зрошуваного садівництва УААН, Інституту садівництва УААН.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному :

Ш узагальнено теоретичні аспекти формування породно-сортового складу плодових насаджень та доповнено категорію визначення економічної ефективності садівництва показниками норма прибутку і ефективність використання землі;

Ш знайшли подальший розвиток наукові основи моделювання породно-сортового складу промислових садів;

Ш вперше запропоновано методику оптимізації породно-сортової структури промислового саду через створення економіко-математичних моделей промислових садів;

Ш вперше розроблена оптимальна породно-сортова структура плодових насаджень для крупнотоварних господарств різних розмірів та напрямку виробничої спеціалізації;

Ш вперше визначено економічну ефективність садівництва в господарствах регіону на основі оптимального породно-сортового складу плодових насаджень;

Ш знайшло подальший розвиток обґрунтування підвищення економічної ефективності галузі садівництва для ВАТ “Червоний фронт” Михайлівського району Запорізької області.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення опрацьованих моделей оптимізації породно-сортового складу полягає в тому, що впровадження їх у виробництво забезпечить рівномірніше використання протягом року виробничих ресурсів і праці, збалансованість виробництва, рівномірніше надходження коштів від реалізації садівницької продукції. Результати досліджень можуть використовуватись у господарствах різних розмірів та напрямків виробничої спеціалізації. Математична модель придатна до використання спеціалістами галузі і проектними установами для планування розвитку садівництва, складання проектів закладання садів у будь-яких господарствах. Реалізація результатів дослідження на підприємствах різних розмірів та виробничої спеціалізації зони зрошуваного садівництва півдня України забезпечить підвищення економічної ефективності через зниження собівартості продукції та раціональнішого використання виробничих і трудових ресурсів, що доводить впровадження розробленої моделі породно-сортового складу плодових насаджень, для господарств з комбінованим використанням продукції садівництва на прикладі ВАТ “Червоний фронт” Михайлівського району Запорізької області.

Апробація результатів дослідження. Отримані результати доповідались на науково-практичних конференціях у містах Мелітополь (1999р.), Дніпропетровськ (2000р.), Запоріжжя (2000р.), Сімферополь (2000р.), Київ (2000р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 статей у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалів науково-практичних конференцій, обсягом 1,4 обл.-вид. арк., з яких 5 – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних літературних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації складає 181 сторінку комп’ютерного тексту, з яких основна частина викладена на 157 сторінках, містить 35 таблиць, 46 рисунків. Список використаних джерел налічує 140 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні основи і особливості формування породно-сортового складу промислових садів та визначення економічної ефективності садівництва в умовах ринку” теоретично узагальнені особливості формування породно-сортового складу промислових садів та застосування основних показників економічної оцінки різних типів насаджень в нових умовах господарювання, виявлені особливості формування ринку садівницької продукції та викладене обґрунтування моделей породно-сортової структури промислових садів.

Удосконалення породно-сортової структури промислових садів є одним із вирішальних напрямків підвищення економічної ефективності галузі.

У галузі садівництва, яка цілком базується на процесах відтворення і продуктивного використання багаторічних насаджень, важливе місце у визначені її економічної ефективності відводиться визначенню ефективності капітальних вкладень на їх створення.

Ефективність породно-сортового складу насаджень у будь-якому господарстві буде різною, залежно від багатьох грунтово-кліматичних, біологічних та економічних чинників. Дослідженнями ряду авторів встановлено, що найвірогідніше визначення економічної ефективності використання насаджень плодових культур та їх сортів досягається при застосуванні комплексу показників економічної ефективності.

В сучасних умовах окрім використання загально визначених показників економічної ефективності, необхідно враховувати ефективність використання землі і показник норми прибутку.

При створенні оптимальної моделі породно-сортової структури в будь-якому сільськогосподарському підприємстві передбачається, головним чином, вирішення таких задач: визначення оптимальної структури площ насаджень; оцінка економічного ефекту одержаного внаслідок освоєних капітальних вкладень; вирівнювання використання робочої сили протягом року (знівельованість “піків”); рівномірне використання протягом року основних засобів виробництва; визначення планової собівартості продукції; рівномірне надходження продукції на реалізацію; максимальне використання позитивних інвестиційних властивостей ряду плодових і ягідних культур; зональна ефективність виробництва конкретних видів садівницької продукції; наявність основних засобів для тривалого зберігання і промислової переробки продукції та галузей, які технологічно поєднуються з садівництвом; прискорення обігу капіталу на створення (формування) основних засобів виробництва. І, в кінцевому підсумку, як результат опрацювання і використання такої моделі - отримання максимального прибутку.

На наш погляд, оптимальною структурою площ насаджень у садівництві, потрібно вважати таку структуру площ насаджень, за якої забезпечується найвищий вихід продукції з 1га плодоносних насаджень, задовольняється потреба в плодах відповідно до попиту і каналів реалізації, підвищується продуктивність праці та знижується собівартість продукції, забезпечується прибутковість виробництва.

У другому розділі “Аналіз та оцінка сучасного стану виробництва плодів та ефективність садівництва у регіоні”, викладені результати аналізу сучасного стану садівництва та ефективності виробництва садівницької продукції у південних областях України. Найбільший середньорічний валовий збір плодів у регіоні (Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим) був досягнутий в 1997 – 1998 роках - 611,8 тис. тонн, або ж на 6,1 тис. тонн більше порівняно до 1991-1992рр. Це збільшення обсягів виробництва плодової продукції сталося переважно за рахунок господарств приватного сектора. Індексний аналіз показав, що у цій групі господарств збільшення обсягів виробництва продукції садівництва досягнуто за рахунок підвищення врожайності на 87,3% і за рахунок розширення площі багаторічних насаджень на 12,7%. У господарствах суспільного сектора валовий збір знизився у 1997-1998рр. порівняно з 1991-1992рр. на 79,1 тис. тонн і склав всього 229,5 тис. тонн. Це сталося в основному через зниження врожайності плодових насаджень на 76,2% і через зменшення площ на 23,8%.

Ефективність виробництва продукції садівництва за типами садівницьких підприємств, у роки що аналізуються, була різною. Наприклад, садівництво в акціонерних товариствах (АТ) було ефективніше, ніж у колективних сільськогосподарських підприємствах (КСП). Про це свідчать дані порівняльного аналізу ефективності виробництва плодової продукції в КСП і АТ Запорізької області (табл. 1).

Таблиця 1

Економічна ефективність садівництва у колективних сільськогосподарських підприємствах і акціонерних товариствах Запорізької області (1995-1998 рр.)*

ПОКАЗНИКИ | Колективні підприємства | Акціонерні товариства

Кількість господарств у групі, одиниць | 4 | 5

Площа плодових насаджень всього, га | 1084,0 | 1294,0

у.т.ч площа плодоносних, га | 812,3 | 816,3

Врожайність, ц/га | 8,9 | 34,7

Затрати на 1га, грн. | 304,8 | 838,4

Виробнича собівартість1ц, грн. | 35,7 | 22,6

Повна собівартість 1ц, грн. | 37,4 | 28,6

Прибуток, тис.грн. | 13,5 | 67,2

Прибуток з 1га,грн. | 16,6 | 82,3

Рівень рентабельності, % | 5,5 | 9,8

*указаний період взято як найбільш типовий з природно-кліматичних умов у садівництві

В КСП прибуток в середньому за 4 роки становив 13,5 тис. грн., а в АТ цей показник досяг 67,2 тис. грн.

Економічна ефективність садівництва безпосередньо залежить від ефективності виробництва окремих видів продукції. Загалом ефективність виробництва плодів зерняткових та кісточкових культур в 1997-1998 рр. значно знизилась порівняно до 1992-1993рр. (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльна ефективність вирощування плодових культур у господарствах південних областей України

ПОКАЗНИКИ | Яблуня | Груша | Слива | Вишня черешня | Абрикос | Персик | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

1992-1993

Кількість господарств у групі, од. | 17 | Площа плодоносних насаджень, га | 3733 | 414 | 532 | 945 | 216 | 496 | Врожайність, ц/га | 59,6 | 66,7 | 55,1 | 45,7 | 46,0 | 37,7 | Виробнича собівартість 1 ц, тис.крб. | 11,5 | 5,2 | 10,8 | 9,9 | 14,5 | 16,1 | Повна собівартість 1 ц., тис.крб. | 13,4 | 5,9 | 11,6 | 10,3 | 14,8 | 16,5 | Ціна реалізації 1 ц, тис.крб. | 22,5 | 14,7 | 17,6 | 18,1 | 26,5 | 24,7

Продовження табл..2

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Прибуток з 1 га, тис.крб. | 485,0 | 598,0 | 340,0 | 377,0 | 536,0 | 320,0 | Індекс ціни реалізації до повної собівартості 1ц продукції | 1,68 | 2,47 | 1,51 | 1,75 | 1,78 | 1,50 | Рівень рентабельності,% | 68,1 | 147,3 | 53,1 | 74,7 | 78,4 | 49,6 | 1997-1998

Кількість господарств у групі, од. | 6 | Площа плодоносних насаджень,га | 1338 | 339 | 105 | 708 | 129 | 198 | Врожайність, ц/га | 55,9 | 45,4 | 51,1 | 56,6 | 52,6 | 30,5 | Виробнича собівартість 1 ц, грн. | 17,6 | 30,0 | 22,8 | 40,3 | 34,1 | 32,2 | Повна собівартість 1 ц. ,грн. | 23,2 | 30,8 | 24,5 | 44,1 | 35,6 | 34,6 | Ціна реалізації 1 ц, грн. | 23,8 | 31,7 | 24,9 | 46,4 | 40,6 | 42,6 | Прибуток з 1 га, грн. | 34,1 | 40,9 | 20,4 | 130,2 | 264,6 | 240,0 | Індекс ціни реалізації до повної собівартості 1ц продукції | 1,03 | 1,03 | 1,02 | 1,05 | 1,14 | 1,23 | Рівень рентабельності, % | 2,6 | 2,9 | 1,6 | 5,2 | 14,2 | 23,1 | Якщо у 1992-1993рр. рівень рентабельності виробництва плодів зерняткових досяг 92,4% (яблуня 68,1%, груша 147,3%), то у 1997-1998рр. – 2,8% (яблуня 2,6%, груша 2,9%), відповідно плоди кісточкових 62,8% (слива 53,1%, вишня, черешня 74,7%, абрикос 78,4%, персик 49,6%) і 11,3% (слива 1,6%, вишня, черешня 5,2%, абрикос 14,2%, персик 23,1%). У 1992-1993рр. індекс ціни реалізації до повної собівартості плодів зерняткових культур складав 192% (яблуня 168%, груша 247%), то у 1997-1998рр. лише 103% (яблуня 103%, груша 103%), по плодах кісточкових відповідно 163% (слива 151%, вишня, черешня 175%, абрикос 178%, персик 150%) і 111% (слива 102%, вишня, черешня 105%, абрикос 114%, персик 123%).

У третьому розділі “Обґрунтування моделей породно-сортової структури промислових садів у підприємствах південних областей України” на основі розрахунку на ЕОМ економіко-математичних моделей, обґрунтовані варіанти породно-сортового складу для великих спеціалізованих садівницьких підприємств та фермерських садівницьких господарств.

В процесі переходу до ринкових відносин вирішальне значення у галузі садівництва надається ефективному використанню виробничих і трудових ресурсів та ефективній реалізації продукції по відповідним каналам. Вирішити дану задачу можливо за рахунок створення такої породно-сортової структури, яка по-перше забезпечувала отримання необхідного асортименту продукції, по-друге забезпечувала рівномірніше використання праці і засобів виробництва протягом року, і в кінцевому підсумку гарантувала б отримання максимального прибутку.

Як показує досвід та багаторічні дослідження провідних науковців економістів-садівників, формування породно-сортового складу насаджень великою мірою залежить від територіального розміщення садівництва, його зональної спеціалізації та виробничої спеціалізації садівницьких господарств.

Залежно від цільового призначення продукції і територіального розміщення, садівницькі підприємства прийнято поділяти на три основні групи: господарства розмішені у зонах великих міст і промислових центрів (приміські зони); господарства розміщені у зонах плодопереробних підприємств (сировинні зони); господарства з комбінованим використанням садівницької продукції. В дисертації обґрунтовується породно-сортовий склад плодових насаджень для цих груп підприємств. Наводимо загальні положення відповідних розрахунків та одержані результати в короткому викладі.

Схема моделі оптимізації породно-сортового складу промислового саду залежно від цільового призначення продукції і територіального розміщення господарства наведена на рисунку 1.

Система критеріїв оптимальності

Ефективне надходження коштів від реалізації:

[A]

де М– множина проміжків часу; х m+1 – надходження продукції у задані проміжки часу.

cm+1- умовний прибуток від реалізації одиниці продукції.

Раціональне використання виробничих та трудових ресурсів протягом року:

[B]

де х n+1 – витрати праці у задані проміжки часу.

Максимально рівномірне надходження продукції:

[C]

де аj – врожайність породи, сорту; хj – площа породи, сорту;

N – кількість порід та сортів;

Максимальне забезпечення сировиною переробного підприємства.

[D]

де, xn+1 – необхідний об’єм сировини;

xm+r – надходження продукції у проміжки часу.

Система обмежень

Обмеження з використання площі:

[1]

де В- площа саду; N – множина порід, сортів.

Обмеження з обсягу площі зайнятої під окремими породами насаджень:

[2]

де bj – мінімальний (максимальний) обсяг площі зайнятої під окремими породами, сортами плодових насаджень.

Обмеження з надходження продукції:

а) збір продукції;

[3]

де аij – врожайність певної породи,сорту; R - кількість проміжків часу.

б) надходження продукції;

[4]

де R – кількість пікових періодів надходження продукції.

Обмеження з надходження коштів:

[5]

де R - кількість пріоритетних проміжків часу; cm+r xm+r - надходження коштів у пріоритетні проміжки часу; c m+r+1 x m+r+1 - надходження коштів у інші проміжки часу.

Обмеження з використання ресурсів праці в певний проміжок часу:

[6]

де wij - затрати праці на 1 га в певний проміжок часу; M - кількість проміжків часу.

Обмеження по максимально рівним витратам праці у пікові періоди виробничого циклу:

[7]

де K - кількість пікових періодів виробничого циклу.

Обмеження з можливості переробки сировини у різні проміжки часу:

[8]

де xm – потреба сировини; bm- можливість переробки сировини у проміжок часу.

Обмеження з необхідного надходження сировини:

[9]

де bij- нормативна потреба сировини на ум.од. продукції яка виробляється.

Обмеження з гарантованого виробництва продукції залежно від спеціалізації переробного підприємства:

[10]

Bmin, , Bmax- гарантоване виробництво основної продукції.

Основні вихідні данні розраховані у середньому за прибутковими господарствами Запорізької області у 1996-1999рр. Планова врожайність порід та сортів, витрати коштів та праці на 1 га плодових насаджень визначена за даними дослідів Інституту зрошуваного садівництва УААН.

В процесі розрахунку на ЕОМ отримані слідуючі варіанти породно-сортового складу:

Ш Господарства розташовані у зонах великих міст і промислових центрів (приміських зонах). Основними каналами реалізації продукції, які безпосередньо впливають на створення відповідної їм породно-сортової структури, є ринки міст та регулярні поставки у торгову мережу. Отже велику частку у породно-сортовій структурі повинні займати породи кісточкових культур, які забезпечують більш раніше отримання коштів від реалізації та користуються підвищеним попитом у період з травня по серпень.

Наведемо породно-сортову структуру, для підприємств з площею плодоносних насаджень 200га.

В загальній структурі зерняткові культури займають 95,9га, що складає 47,9%, з яких, яблуня - 75,9 га (37,9%), у тому числі літні сорти (строком дозрівання з 01.08 по 31.08) - 24,6 га, або 32,4% загальної площі яблуні, осінні, зимові (з 01.09 по 30.09) – 35 га (46,1%), зимові (з 01.10 по 11.10) - 16,3 га (21,5%), груша – 20 га (10%), у тому числі літні сорти (строком дозрівання з 01.08 по 31.08) - 12,7 га, або 63,3% загальної площі груші, осінні, зимові (з 01.09 по 30.09) - 7,3 га (36,7%). Кісточкові культури займають 104,1га - 52,1%, з яких черешня –53га (26,5%), у тому числі сорти строком дозрівання з 20.05 по 11.06 - 14,2 га, або 26,8% загальної площі черешні, з 12.06 по 30.06 - 21,8 га (41,1%), з 01.07 по 11.07 – 17 га (32,1%), вишня - 1,7 га (0,9%), у тому числі сорти строком дозрівання з 11.06 по 31.06 - 0,4 га, або 23,5% загальної площі вишні, з 01.07 по 11.07 – 1,3 га (76,5%), слива - 10,1 га (5%), у тому числі сорти строком дозрівання з 01.07 по 31.07 - 1,3 га, або 12,9% загальної площі сливи, з 01.08 по 31.08 - 8,8 га (87,1%), абрикос - 18,3 га (9,2%) , у тому числі сорти строком дозрівання з 11.06 по 31.06 - 8,4 га, або 45,9% загальної площі абрикосу з 01.07 по 11.07 – 9,9 га (54,1%), персик – 21 га (10,5%), у тому числі сорти строком дозрівання з 21.07 по 31.07 - 2,2 га, або 10,5% загальної площі персика, з 01.08 по 31.08 - 11,9 га (56,7%), з 01.09 по 15.09 - 6,9 га (32,9%).

Наведемо породну структуру для господарств з площею плодоносних насаджень 400, 600га (табл.3).

Таблиця 3

Породна структура плодових насаджень для господарств розташованих у зонах великих міст і промислових центрів

Породи | Площа плодоносних насаджень | 400 | 600 | га | % | га | % | Зерняткові - всього | 205,0 | 51,3 | 318,1 | 53,0

яблуня | 176,0 | 44,0 | 270,0 | 45,0 | груша | 29,0 | 7,3 | 48,1 | 8,0 | Кісточкові - всього | 195,0 | 48,7 | 281,9 | 47,0 | черешня | 107,0 | 26,7 | 152,0 | 25,3 | вишня | 5,7 | 1,5 | 13,0 | 2,2 | слива | 20,0 | 5,0 | 24,0 | 4,0 | абрикос | 30,0 | 7,5 | 46,9 | 7,8 | персик | 32,0 | 8,0 | 46,0 | 7,7 | Всього | 400 | 100 | 600 | 100 | Ш Господарства з комбінованим використанням продукції. Головними каналами реалізації є продаж продукції за межі області та на експорт. Відповідно у породно-сортовій структурі перевагу надають породам та сортам зерняткових культур, які завдяки своїм якостям, більш придатні до транспортування.

Породна структура, для господарства з комбінованим використанням продукції наведена у таблиці 4.

Таблиця 4

Породна структура плодових насаджень для господарства з комбінованим використанням продукції

Породи | Площа плодоносних насаджень | 200 | 400 | 600 | га | % | га | % | га | % | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Зерняткові - всього | 110,6 | 55,2 | 220,0 | 55,0 | 333,1 | 55,0 | яблуня | 90,6 | 45,2 | 180,0 | 45,0 | 273,0 | 45,0 | груша | 20,0 | 10 | 40,0 | 10,0 | 60,1 | 10,0 | Кісточкові - всього | 89,4 | 44,8 | 180,0 | 45,0 | 266,9 | 45,0 | черешня | 50,0 | 25,0 | 100,0 | 25,0 | 147,0 | 25,0 | Продовження табл. 4

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

вишня | 1,7 | 0,9 | 4,0 | 1,0 | 13,0 | 2,2 | слива | 12,0 | 6,0 | 20,0 | 5,0 | 24,0 | 4,0 | абрикос | 13,7 | 6,9 | 28,0 | 7,0 | 40,9 | 6,8

персик | 12,0 | 6,0 | 28,0 | 7,0 | 42,0 | 7,0 | Всього | 200 | 100 | 400 | 100 | 600 | 100 | Ш Господарства розміщені у зонах плодово-переробних підприємств. Основним завданням такого господарства є повне та рівномірне забезпечення потреби у сировині відповідного плодопереробного підприємства протягом року. Отже в породно-сортовій структурі переважну частку мають займати породи кісточкових та ягідних культур.

В загальній структурі зерняткові культури займають 48%, з яких яблуня – 38,6%, груша – 9,4 %. Кісточкові культури займають - 52%, з яких черешня – 25,9%, вишня – 1,1%, слива - 7%, абрикос – 9%, персик – 9%.

Ш Породний склад для фермерських господарств приміської зони (А) та господарств з комбінованим використанням продукції (Б) наведемо у таблиці 5.

Таблиця 5

Породна структура плодових насаджень фермерських господарств

Породи | Площа плодоносних насаджень | А | Б | га | % | га | % | га | % | га | % | Зерняткові - всього | 14,6 | 48,7 | 29,7 | 49,5 | 15,6 | 52,0 | 32,8 | 54,7 | яблуня | 11,5 | 38,3 | 25,0 | 41,7 | 12,3 | 41,0 | 27,0 | 45,0 | груша | 3,1 | 10,4 | 4,7 | 7,8 | 3,3 | 11,0 | 5,8 | 9,7 | Кісточкові - всього | 15,4 | 51,3 | 30,3 | 50,5 | 14,4 | 48,0 | 27,2 | 45,3 | черешня | 6,2 | 20,6 | 16,9 | 28,1 | 5,7 | 19,0 | 14,8 | 24,7 | вишня | 0,2 | 0,7 | 0,5 | 0,8 | 0,2 | 0,6 | 0,5 | 0,8 | слива | 3,0 | 10,0 | 3,0 | 5,0 | 2,7 | 9,0 | 3,0 | 5,0 | абрикос | 3,0 | 10,0 | 5,0 | 8,3 | 2,9 | 9,7 | 4,3 | 7,2 | персик | 3,0 | 10,0 | 5,0 | 8,3 | 2,9 | 9,7 | 4,6 | 7,6 | Всього | 30 | 100 | 60 | 100 | 30 | 100 | 60 | 100 | Модель породно-сортового складу плодових насаджень, для господарств з комбінованим використанням продукції садівництва, апробована на прикладі ВАТ “Червоний фронт” Михайлівського району Запорізької області.

а) Площа плодоносних насаджень.

Фактична і розрахункова породно-сортова структура насаджень представлена у таблиці 6.

Таблиця 6

Фактична і розрахункова породно-сортова структура плодових насаджень у ВАТ “Червоний фронт”

Культури, строки дозрівання | Фактична структура | Розрахунковий варіант | Відхилення | га | % | га | % | % | Зерняткові | 330,0 | 76,7 | 237,0 | 55,0 | 71,8 | яблуня – всього | 260,0 | 60,4 | 194,0 | 45,0 | 74,6 | з 01.08 по 31.08 | 12,0 | 2,8 | 40,0 | 9,2 | 333,3 | з 01.09 по 30.09 | 154,0 | 35,8 | 92,0 | 21,3 | 59,5 | з 01.10 по 11.10 | 94,0 | 21,8 | 62,0 | 14,5 | 66,0 | груша – всього | 70,0 | 16,3 | 43,0 | 10,0 | 61,4 | з 01.08 по 31.08 | 37,0 | 8,6 | 15,2 | 3,5 | 41,1 | з 01.09 по 30.09 | 33,0 | 7,7 | 27,8 | 6,5 | 84,2 | Кісточкові | 100,0 | 23,3 | 193,0 | 45,0 | 193,0 | черешня – всього | 66,0 | 15,4 | 107,0 | 25,0 | 162,1 | з 20.05 по 11.06 | 22,0 | 5,1 | 24,0 | 5,7 | 109,1 | з 12.06 по 30.06 | 26,0 | 6,0 | 47,0 | 10,9 | 180,8 | з 01.07 по 11.07 | 18,0 | 4,3 | 36,0 | 8,4 | 200,0 | вишня – всього | 8,0 | 1,9 | 4,3 | 1,0 | 53,8 | з 11.06 по 31.06 | 3,6 | 0,8 | 1,2 | 0,3 | 32,8 | з 01.07 по 11.07 | 4,4 | 1,1 | 3,1 | 0,7 | 70,9 | слива – всього | 12,0 | 2,8 | 21,0 | 5,0 | 179,2 | з 01.07 по 31.07 | 3,0 | 0,7 | 3,0 | 0,7 | 100,0 | з 01.08 по 31.08 | 9,0 | 2,1 | 18,0 | 4,3 | 200,0 | абрикос – всього | 14,0 | 3,3 | 30,0 | 7,0 | 214,3 | з 11.06 по 31.06 | 6,4 | 1,5 | 13,8 | 3,2 | 215,6 | з 01.07 по 11.07 | 7,6 | 1,8 | 16,2 | 3,8 | 213,2 | персик – всього | **** | **** | 30,0 | 7,0 | **** | з 21.07 по 31.07 | **** | **** | 4,3 | 1,0 | **** | з 01.08 по 31.08 | **** | **** | 24,6 | 5,7 | **** | з 01.09 по 15.09 | **** | **** | 1,1 | 0,3 | **** | ВСЬОГО: | 430 | 100 | 430 | 100 | **** | З даних таблиці 6 видно, що для досягнення оптимальної породно-сортової структури у ВАТ “Червоний фронт” необхідно збільшити площу кісточкових порід у 1,9 рази, зокрема, черешні в 1,6, сливи – в 1,8, абрикосу – в 2,2 рази. Варто також різноманітити асортимент садівницької продукції введенням в склад насаджень персика.

б) Надходження продукції на реалізацію.

Рівномірніше за місяцями надходження плодів на реалізацію сприяє підвищенню ефективності садівництва, оскільки за таких умов підприємство одержує більше коштів у літні місяці, і вони декілька місяців використовуватимуться як обігові засоби.

За запропонованим варіантом породно-сортового складу надходження коштів від реалізації продукції розподілиться таким чином: у травні та у літні місяці планується отримати вже 44,5%, загальної кількості надходження, порівняно з фактичним у ВАТ “Червоний фронт”, це на 20% більше, в осінні місяці відповідно -13,6%, проти фактичного - 18,6% та після реалізації продукції, яка знаходилась на зберіганні, 41,9%, (56,9%).Детальніше розподіл надходження коштів від реалізації наведено на рисунку 2.

Рис. 2. Розподіл надходження коштів від реалізації за місяцями у ВАТ “Червоний фронт” (у %)

Це в свою чергу є одним із переконливих доказів оптимальності запропонованого варіанту рішення.

в) Витрати праці.У системі критеріїв оптимальності породно-сортового складу плодових насаджень, однією із головних була умова рівномірнішого, протягом року, використання праці. Розрахунковий варіант породно-сортового складу насаджень забезпечить рівномірніше використання робочої сили порівняно до фактичного (рис.3).

Рис. 3. Розподіл річних витрат праці за місяцями у ВАТ “Червоний фронт”

г) Одержання прибутку від реалізації плодів.

Одним із основних показників ефективності виробництва будь-якої продукції, в нових умовах господарювання, є прибуток. У розрахованому варіанті прибуток від реалізації садівницької продукції у ВАТ “Червоний фронт” складе 257430 грн., порівняно з фактичною сумою, це на 3903 грн. більше (табл.7). Запропонований варіант породно-сортової структури забезпечить отримання 109474 грн. вже у період з травня по серпень, що у 2,4 рази більше ніж при наявній породно-сортовій структурі насаджень у господарстві.

Таблиця 7

Фактичне і розрахункове надходження прибутку від реалізації плодів за місяцями у ВАТ “Червоний фронт”, грн.<!-- Следующая таблица была создана мастером Web-страниц для Microsoft Excel. --><!-- ------------------------- --><!-- НАЧАЛО ВЫВОДА ПРЕОБРАЗОВАННЫХ ДАННЫХ --><!-- ------------------------- -->

Фактичне надходження прибутку | Періоди | Яблуня | Груша | Черешня | Вишня | Слива | Абрикос | Всього | Травень | 0 | 0 | 21001 | 0 | 0 | 0 | 21001 | Червень | 0 | 0 | 3744 | 2606 | 0 | 1932 | 8281 | Липень | 0 | 0 | 2805 | 391 | 1325 | 3058 | 7579 | Серпень | 445 | 6438 | 0 | 0 | 2513 | 0 | 9396 | Вересень | 3358 | 2175 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5533

Жовтень | 3358 | 2175 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5533

Зберігання | 167765 | 28440 | 0 | 0 | 0 | 0 | 196205 | Всього | 174925 | 39228 | 27550 | 2996 | 3838 | 4990 | 253527 | Продовження табл..7

У розрахунковому варіанті | Періоди | Яблуня | Груша | Черешня | Вишня | Слива | Абрикос | Персик | Всього | Травень | 0 | 0 | 23383 | 0 | 0 | 0 | 0 | 23383 | Червень | 0 | 0 | 6752 | 856 | 0 | 15021 | 0 | 22628 | Липень | 0 | 0 | 5526 | 277 | 1315 | 6575 | 8156 | 21850 | Серпень | 648 | 2637 | 0 | 0 | 5171 | 0 | 33156 | 41613 | Вересень | 2697 | 1305 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1442 | 5444 | Жовтень | 1985 | 972 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2956 | Зберігання | 107956 | 31600 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 139556 | Всього113286 | 36514 | 35661 | 1133 | 6487 | 21596 | 42754 | 257430 | Отже система знайдених рішень в основному задовольняє необхідні умови системи обмежень та достатні умови системи критеріїв оптимальності, а значить є оптимальною, як з математичного, так і з економічного погляду, що і підтверджують результати порівняльного аналізу.

ВИСНОВКИ

1. Характерною особливістю промислового садівництва є те, що воно базується на процесах відтворювання і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень. На відміну від інших основних засобів виробництва останні безпосередньо створюють новий продукт, що й визначає їх вирішальну роль у ефективності усіх складових садівництва. Ефективність продуктивного використання насаджень значною мірою зумовлено їх породно-сортовим складом, який в свою чергу залежить від комплексу природних і економічних чинників. Через те удосконалення породно-сортової структури промислових садів є одним із основних напрямків підвищення економічної ефективності галузі.

2. В умовах ринкової економіки виділяються такі основні організаційні засади формування породно-сортової структури промислових насаджень: забезпечення виробництва продукції у відповідності до попиту на неї і повного врахування місткостей ринку; в організації виробництва продукції пріоритет надається споживачеві, а не виробнику; всебічне врахування комплексу економічних чинників, зокрема, наявність трудових ресурсів, розміщення ринків збуту продукції, розміщення і потужність переробних підприємств, зональна спеціалізація галузі, виробнича спеціалізація підприємств; можливість рівномірного використання протягом року робочої сили і техніки та рівномірного надходження коштів від реалізації продукції; найповніше використання позитивних інвестиційних властивостей типів насаджень, плодових культур і помологічних сортів.

3. В економічній ситуації, що склалася, внаслідок стрімкого переходу від адміністративно-планової до ринкової системи і пов’язаної з цим лібералізацією цін та великим диспаритетом їх на продукцію промисловості і сільського господарства, в більшості сільськогосподарських підприємствах садівництво із високорентабельної галузі перетворилось на збиткову, зменшились площі насаджень, знизились валові збори продукції, знизилась продуктивність насаджень.

4. Економічна ефективність садівництва формується залежно від ефективності виробництва окремих видів продукції зерняткових та кісточкових культур. Встановлено різке зниження рівня рентабельності виробництва плодової продукції. Якщо у 1992-1993рр. рівень рентабельності виробництва плодів зерняткових досяг 92,41%, то у 1997-1998рр. – 2,8%, відповідно плоди кісточкових 62,8% і 11,3%. У 1992-1993рр. індекс ціни реалізації до повної