НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

КУДРЯВСЬКИЙ ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 330.41: 336.781.5

умови ЗАБЕЗПЕЧЕННя МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ та їх застосування в РЕГУЛЮВАННі БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Спеціальність 08.02.03 – організація управління, планування та регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук,

Базилюк Антоніна Василівна,

Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, завідувач відділу методології регулювання та прогнозування цін

Офіційні опоненти:

1. Полозенко Дмитро Вавильович – доктор економічних наук, професор, заслужений економіст, завідувач відділом Науково-дослідного інституту фінансів при Міністерстві фінансів України

2. Гладких Дмитро Михайлович – кандидат економічних наук, провідний спеціаліст Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль"

Провідна установа – Національний інститут стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України, відділ соціально-економічної стратегії та економічної безпеки, м.Київ

Захист відбудеться 27.02.2001 року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук при Науково-дослідному економічному інституті Мінекономіки України за адресою: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці НДЕІ Мінекономіки України.

Автореферат розісланий 25.01.2001 року.

Вчений секретар Спеціалізованої

вченої ради А.В. Базилюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процес становлення ринкових механізмів господарювання в економіці України протягом 90-х років виявився далеко неоднозначним та суперечливим. За оцінкою фахівців, в умовах перехідної економіки успіх економічних реформ на 90% визначається політичним курсом, макроекономічною політикою держави і лише на 10% - вихідними умовами переходу. Класичні рекомендації провідних економістів світу щодо економічних реформ виявились не дієвими. Однією з головних причин загострення негативних тенденцій є диспаритетний розвиток як окремих ринкових інститутів, так і незбалансована галузева структура народного господарства. Хибність економічної політики держави полягає переважно у “точковому” регулюванні економіки, коли через нехтування принципом рівноправності державна влада не запобігає, а ускладнює ринкові диспропорції.

Регулювання банківської діяльності як один із механізмів, притаманних ринковій економіці, виявилось неспроможним забезпечити стабільний розвиток сектору – прибутковість спекулятивних операцій знижується та й самі вони часто повязані з ризиком (валютним, політичним і т.д.), а розвиток сектору залежить від ефективності функціонування всієї економічної системи. Недостатність комплексних досліджень, інформаційної бази, які не враховували проблему забезпечення системної збалансованості на макрорівні, сприяли підриву ефективності державних важелів регулювання економіки та банківської системи, зокрема.

Віддаючи належне напрацюванням зарубіжних та вітчизняних вчених, слід відзначити, що і сьогодні залишається актуальним питання забезпечення системної збалансованості макроекономічних пропорцій через формування паритетних рамкових умов діяльності субєктів господарювання, що забезпечило б макроекономічну стабілізацію та економічне зростання на ринковій основі.

Актуальність, теоретична і практична значущість проблеми визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи повязана з тематикою і планами науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України на період з 1997 по 2000 роки, зокрема, з темою № 21-97 “Дослідження факторів впливу тіньової економіки на стан розвитку народного господарства” та темою № 4-98 "Аналіз економічного стану України з розробкою наукових рекомендацій по закріпленню позитивних зрушень із рекомендаціями механізмів подолання негативних тенденцій економічного розвитку".

Положення та висновки дисертації використані автором в процесі аналізу, прогнозу та розробки методичних рекомендацій, що виконуються в НДЕІ Мінекономіки України на замовлення органів державного управління.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були викладені на засіданні відділу методології, регулювання та прогнозування цін Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України. Автор приймав участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя", (м. Київ, 1998 р.), Першій національній міжвузівській науково-практичній конференції "Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку" (м. Київ, 1999 р.), засіданні наукової секції "Дні науки на економічному факультеті" "Держава в умовах системної трансформації" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, 2000р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування умов і методів забезпечення макроекономічної збалансованості, що створюють рівні можливості функціонування господарських субєктів, посилюють на цій основі міжгалузеву конкуренцію, сприяють ефективному перетоку капіталу, створюючи підгрунтя для зниження банківського відсотку і зростання ефективності виробництва. Для досягнення вказаної мети в дисертаційній роботі були поставлені і вирішені наступні завдання:

-

-

-

-

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

-

-

-

-

-

Практичне значення отриманих результатів полягає у висновках і пропозиціях, підготованих на основі аналізу сучасного стану і особливостей практики державного регулювання банківської системи в умовах перехідного періоду. Результати роботи мають істотне значення для поліпшення кількісних та якісних показників функціонування української банківської системи, її подальшої адаптації до форм та методів господарювання на базі комплексного підходу до розвитку економіки на етапі переходу до ринку.

Результати дослідження можуть бути використані в навчальних курсах з організації державного регулювання та планування фінансів, банківської справи.

Положення дисертації були використані при розробці робочої навчальної програми та викладанні дисципліни з "Економічної політики" кафедри "Економічної теорії" Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 6 наукових статтях, з них 5 – самостійні, опублікованих у наукових виданнях, загальним обсягом 2,9 друкованих аркушів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, яка має наукове і практичне значення.

В статті, написаній у співавторстві, автору належить аналіз причин відтоку капіталу із банківської системи та проблем капіталотворення в економіці.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (132 найменування). Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках, робота містить 27 таблиць, 6 рисунків і схем.

Основні положення дисертаційної роботи

Визначальною ідеєю, покладеною в основу цього дослідження, є визначення основних засад формування економічної політики в напрямку забезпечення рівних можливостей функціонування субєктів господарювання на всіх ринках при стимулюванні конкуренції та ефективності виробництва. Обєктивні процеси функціонування народного господарства України засвідчують обмеженість підходів та пропозицій, що широко застосовуються, які полягають у створенні виключного становища чи надання пільг окремим галузям та виробництвам. Наслідком такої політики стали: неефективний перелив капіталу в економіці, демотивація виробників у зростанні ефективності виробництва, тінізація економіки та зниження обсягів національного виробництва. Забезпечення макроекономічної збалансованості можна досягнути лише при умові створення паритетних умов функціонування субєктів господарювання.

Для дослідження впливу диспаритетності умов економічного розвитку на рівень ефективності економіки необхідно було визначити рівень цієї розбалансованості. В роботі була запропонована методика визначення цієї залежності, яка полягала в аналізі динаміки трьох показників, що відображають конюнктуру ринку (індекс цін, рентабельність та темпи зростання) в різних галузях промисловості та рівня коливань цих показників відносно середнього показника в промисловості. Для цього співставлялись середні значення з квадратами відхилень цих показників, зважених на середні по промисловості. Визначені характеристики по галузях були згруповані за рівнем обігу капіталу і дали змогу виявити нерівномірність умов функціонування господарюючих субєктів у різних підгрупах під впливом важелів державного управління. Зростання рівня розбалансованості умов функціонування відносно показників індексу цін та рентабельності виявило кореляцію із відповідним зниженням ефективності. Протилежна динаміка відповідних показників, що прослідковувалась стосовно темпів економічного зростання вказала перш за все на короткострокову орієнтацію цілей та завдань при реалізації промислової політики та, як наслідок, - спотвореність потоків міжгалузевого перерозподілу капіталу.

Головними факторами, що порушували паритетність умов розвитку економічних субєктів на різних ринках та ускладнювали перелив капіталу реального сектору, в тому числі і в неофіційну економіку, стали значний податковий тиск, втручання держави у перерозподільчі процеси та вади амортизаційної політики, що підривають стимули до обліку деяких основних фондів на балансі підприємств.

Відомо, що необхідними (але не достатніми) умовами досягнення економічного розвитку з урахуванням комплексного розвитку субєктів господарювання на всіх ринках є стабільність цін, стимулююча та рівноправна процентна та фінансова політика. Враховуючи, що ціновий фактор є основою при визначенні напрямків переливу капіталів, їх стабілізація має обмежити ускладнення макроекономічних диспропорцій. На цій основі зроблений висновок про можливість переходу до політики економічної стабільності та розвитку.

З урахуванням вищесказаного була розроблена система заходів щодо забезпечення макроекономічної збалансованості, яка включає три складові: політика економічного устрою, політика стабілізації та її логічне продовження – політика стабільності та економічного розвитку. Якщо реалізація політики устрою триває впродовж всього процесу державного управління, то дві інші є послідовними, причому друга реалізується при умові ефективності першої.

Політика економічного устрою полягає у забезпеченні рамкових умов функціонування субєктів господарювання – формування інституцій ринкового типу. Досвід Бєларусі та Узбекистану підтверджує тезу про необхідність комплексного розвитку всіх інституцій в економіці. Ця політика має будуватись на принципах: врахування особливостей розвитку галузі (ринку), посилення ролі органів державного управління та регулювання при пріоритетності застосування економічних методів регулювання і посиленні відповідальності посадових осіб та економічних субєктів за будь-які порушення при мінімізації будь-яких пільг.

На базі комплексного підходу була розроблена система заходів та формалізованих умов щодо забезпечення макроекономічної стабілізації, що складається з умов: інтенсифікації, формування ціни, зарплати, процентної ставки, обмінного курсу а також умов фінансової, амортизаційної та податкової політик (Схема 1).

Схема 1.

Умови забезпечення макроекономічної збалансованості та заходи їх реалізації

Умови | Принципи забезпечення

Інтенсифікації | встановлення порядку, за яким є неможливим встановлення гірших умов для рентабельних підприємств що інтенсивно розвиваються ніж в інших підприємств галузі, якщо перевагаюче їх становище має немонопольний характер

Формування ціни |

підприємства не можуть підвищувати ціни у більшій мірі, ніж наперед проголошений рівень інфляції

Формування зарплати | індекс ставки зарплати не повинен перевищувати добутку оголошеного індексу цін та індексу продуктивності

Формування процентної ставки | Центральний банк встановлює номінальну процентну ставку на кілька пунктів вище за цільовий рівень інфляції. Комерційні банки зобовязуються притримуватись певної маржі за процентними ставками

Формування обмінного курсу | Центральний банк стримує реальний обмінний курс на постійному рівні, а номінальний - знижується відповідно до цільових параметрів інфляції

Фінансової політики | відмова від підвищення податків та цін, що провокують інфляцію. Укріплюється податкова адміністрація. Субсидії підприємствам спочатку заморожуються, а потім поетапно скасовуються. Видатки та доходи державного сектора в цілому, приводяться у відповідність до цілей стабілізації

Амортизаційної політики | вартість основних фондів має індексуватись на цільовий рівень зростання цін; недопустима практика застосування так званого понижуючого коефіцієнта; має бути припинена практика вилучення (стягнення) державою будь-якої частини амортизаційних відрахувань; має широко застосовуватись політика прискореної амортизації

Податкової політики | вирівнювальне та стимулююче оподаткування всіх без виключення економічних субєктів

Контролю | забезпечення інтегрованої мережі обміну інформацією; більшої мобільності та продуктивності судової влади; створення системи жорсткої відповідальності за порушення

Реалізацію цих заходів слід будувати на дотриманні принципу контролю. З цією метою необхідно ввести єдину мережу електронного документообігу між органами державної влади, перегляду в напрямку спрощення та уніфікації звітності субєктів господарювання, що спростить процедуру державної реєстрації підприємств, дасть змогу знизити бюрократичний вплив на економіку з боку держави та через прозорість інформації, що подається різним інстанціям, забезпечити більш чіткий контроль за достовірністю звітних даних. Запропоновано змінити процедуру прийняття законів, що передбачає чітке законодавче визначення відповідальності, в тому числі і посадових осіб органів державної влади, за порушення ділової етики.

Очікується, що запропоновані рекомендації дадуть змогу обмежити рівень боротьби за перерозподіл, стимулювати економічний інтерес до ефективної діяльності та створити умови для уникнення подальшого поглиблення структурних диспропорцій.

Вказані вище заходи доцільно застосовувати у короткостроковому періоді - для мінімізації економічного спаду та стабілізації відтворювальних процесів в економіці в цілому. Подальше зростання залежить, по-перше, від здатності втримати досягнуту стабільність, по-друге, від ефективних структурних зрушень в економіці внаслідок ефективного руху капіталу на основі ринкових сил. Для цього необхідно вводити систему кількісно визначених взаємоузгоджених цільових параметрів, приблизний перелік яких запропоновано в дисертації. Всі ці заходи мають бути елементами політики стабільності та економічного розвитку держави з метою оптимізації структури національного народного господарства на основі дії ринкових сил.

Ці заходи мають здійснюватись на основі наступних принципів: спадковість механізму реалізації, виключність та дозованість регуляторних дій, паритетний розвиток як інституційних механізмів так і галузей економіки, рівність умов функціонування господарюючих субєктів, врахування особливостей виробничо-технологічних циклів, застосування альтернативних варіантів регулюючих дій, врахування потреб інтернаціоналізації української економіки з поступовою і послідовною лібералізацією політики економічного розвитку.

Система заходів щодо забезпечення макроекономічної збалансованості відображена на (Схемі 2).

Реалізація банківською системою системи заходів щодо забезпечення макроекономічної збалансованості можливе лише за дотримання наступних умов: забезпечення реальної незалежності НБУ; забезпечення чіткого, справедливого та ефективного банківського законодавства; сприяння розвитку конкурентного середовища в секторі; розвиток довіри до банківського сектору; забезпечення платоспроможності банківських установ; ефективний банківський нагляд та регулювання. Реформування цих напрямків є основою політики економічного устрою в банківському секторі.

Чинний механізм регулювання банківської системи, що склався в Україні, не дає можливості забезпечити ефективний рух потоків капіталу в економіці:

По-перше, не можна говорити про значний регулятивний вплив процентної ставки НБУ на емітовані ресурси, оскільки рефінансування комбанків складає до 1% всіх кредитних ресурсів економіки. Високий рівень цього інструменту обмежує еластичність його впливу на інфляційні процеси та дестимулює активні та пасивні операції банківських установ.

По-друге, перерозподільча дія операцій на відкритому ринку обмежена інвестиційною політикою, що проводить держава за рахунок акумульованих ресурсів, та нерозвиненістю фондового ринку.

По-третє, чинний в Україні механізм регулювання банківської діяльності не забезпечує рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку банківських послуг, а гарантії виключного становища щодо держави як клієнта вимагають лояльної поведінки з боку окремих банків, що і стримує процес ефективного переливу капіталу.

За таких обставин українські банки не мали можливості ефективно забезпечити рівні умови функціонування господарюючих субєктів. Ббільше того, вони у своєму функціонуванні провокували диспропорційність економіки: значна частка кредитів НБУ в загальній структурі кредитів (від 44 до 52%), які спрямовуються переважно на фінансування непродуктивних витрат держави, провокує скорочення потенціалу економіки до розширеного відтворення, зниження ефективності грошової політики; значне нехтування ефективністю конкретних галузей виробництва (Табл. 1); низька питома вага ресурсів спрямовується на кредитування інвестиційних операцій (до 10%), тим більше, що вони спрямовуються переважно у неефективні виробництва. Це вказує на те, що протягом досліджуваного періоду підривались основи відтворення сектору – неможливо тривалий час отримувати прибуток від кредитування галузей, в яких не створюється додатковий продукт. Перенесення ж тягара відповідальності за кредитний ризик банківських установ на ефективних субєктів господарювання має обєктивні межі.

Наслідком такої політики стало зниження реальних доходів сектору фінансових корпорацій України (основу якого складає банківська система) – протягом 1992-1997 років у 4,4 рази, а враховуючи зростання в 1993 році – в 10,2 рази.

Тому завдання банківської системи, орієнтоване на довгострокове зростання, враховуючи особливості поточної ситуації визначене як забезпечення ефективного перерозподілу капіталу в економіці на основі забезпечення паритетних умов функціонування господарюючих субєктів в межах системи заходів щодо забезпечення макроекономічної збалансованості.

Головним засобом такої політики в межах банківської системи є процентна ставка. Виконання умови формування процентної ставки в межах системи заходів щодо забезпечення макроекономічної збалансованості залежить від спроможності банківської системи знизити рівень банківського відсотка.

Таблиця 1.

Порівняння розподілу кредитів із структурою прибутку за галузями економіки

1992 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999

Прибуток | Кредити | Прибуток | Кредити | Прибуток | Кредити | Прибуток | Кредити | Прибуток | Кредити

Всього | 100% | 100% | 100% | 100% | 100% | 100% | 100% | 100% | 100% | 100%

Промисловість | 51% | 57% | 51% | 26% | 57% | 26% | 75% | 40% | 70% | 39%

Сільське господарство | 19% | 4% | -9% | 4% | -24% | 5% | -129% | 4% | -16% | 3%

Будівництво | 4% | 4% | 7% | 2% | 8% | 1% | 24% | 2% | 3% | 2%

Транспорт та зв"язок | 5% | 4% | 26% | 2% | 27% | 2% | 149% | 4% | 26% | 4%

Торгівля та громадське харчування | 5% | 9% | 6% | 8% | 11% | 6% | -55% | 29% | 7% | 32%

Постачання та збут | 1% | 9% | 2% | 1% | 2% | 1% | 3% | 2% | 1% | 2%

Заготівлі | 1% | 4% | 1% | 1% | 0% | 0% | 0% | 0% | 0% | 0%

Інші галузі | 14% | 7% | 16% | 56% | 19% | 59% | 33% | 19% | 9% | 18%

Низький рівень реального банківського відсотка є умовою доступності кредитних ресурсів для всіх економічних агентів, що ефективно функціонують, без необхідності в державному перерозподілі, що сприяє вирівнюванню умов діяльності цих субєктів. Шляхами такого зниження визначено: зниження рівня державного перерозподілу, збільшення обсягу кредитування та зниження кредитного ризику (Схема 3). Останній є головним фактором, що визначає високий рівень відсотка в умовах України. Для визначення цього впливу в роботі було розроблено формулу (1) та алгоритм (Табл. 2), що зводиться до визначення різниці між рівнем відсотка, необхідного для покриття фактичної собівартості кредитних ресурсів, та відсотка, що не враховує втрат банку від кредитного ризику (непрацюючі кредити та резерви на покриття ризиків). Ця методика дає змогу оцінити змінився рівень зміни проценту за рахунок фактичних втрат банків від ризикованого кредитування, що вже відбулися. Проведені розрахунки на основі звітних даних по діяльності банківської системи Одеської області у 1998 році показали, що ризиковість кредитних операцій спричинила зростання відсотка (точніше, витратної частини у його структурі) на дві третини (з 19,9% до 32,8%).

Загальна формула розрахунку впливу кредитного ризику на формування ціни кредитних ресурсів (Ркр):

Ркр = В / (З – Н) – (В – Р) / З (1)

Таблиця 2.

Алгоритм розрахунку впливу на процент кредитного ризику

Ітерація | Формула для розрахунку | Одиниця виміру | Значення | Умовні позначення | Собівартість кредитних ресурсів | % | 32,8 | Скр – собівартість кредитних ресурсів,

В – загальні витрати за кредитними операціями,

З – залишки за кредитами незалежно від виду валюти,

Н – кредити, що не працюють,

Вр - загальні витрати за кредитними операціями без відрахувань у резерви за кредитними ризиками,

Р – відрахування у резерви по кредитних ризиках,

Скрр – собівартість кредитних ресурсів без врахування кредитного ризику,

Ркр – збільшення проценту

за кредит за рахунок ризику | Загальні витрати за кредитними операціями без відрахувань у резерви за кредитними ризиками | млн.грн. | 56,1 | Собівартість кредитних ресурсів без врахування кредитного ризику | % | 19,9 | Збільшення проценту

за кредит за рахунок ризику | % | 12,9 % |

Визначальними чинниками ризикованості кредитних операцій є: по-перше, прибутковість кредитних проектів, по-друге, дієвість механізму розподілу кредитного ризику та по-третє, дієвість механізму захисту прав банка-кредитора (Схема 3). Мінімізацію негативного впливу слід здійснювати забезпечивши паритетні умови для функціонування економічних субєктів.

Схема.3.

Система заходів по зниженню банківського відсотка

Враховуючи ці чинники на основі проведеного аналізу була запропонована система заходів щодо зниження кредитного ризику, яка передбачає зближення умов для розвитку всіх субєктів господарювання на основі комплексного застосування наступних інструментів: ціна виробника, зарплата, податки, дефіцит державного бюджету, ставка відсотка, валютний курс, амортизація, контроль та інформаційне забезпечення. Для реалізації цієї системи заходів передбачається вдосконалення нормативно-правової регламентації процедур щодо мінімізації кредитного ризику (реалізація прав застави, чітка та прозора регламентація процедури банкрутства).

Запропоновано також створення Системи моніторингу платоспроможності та платіжної дисципліни, за допомогою якої можна отримувати досить систематизовані дані щодо рівня платоспроможності та платіжної дисципліни клієнтів банківської системи, якщо скористатись даними про стан платежів клієнтів служб житлово-комунального господарства, газопостачання, енергопостачальних, телекомунікаційних компаній. Функціонування Системи можливе на комерційній основі, а ініціатива створення повинна походити від НБУ та комерційних банків (чи їх спілок та асоціацій).

Забезпечення вказаних заходів повинне здійснюватись на основі створення умов для розвитку процесів капіталотворення в економіці. Одним із важливих чинників, що стримують ці процеси в економіці України є неефективна амортизаційна політика держави, що спрямована на виконання фіскальної функції фінансової політики держави. Запропоновано внести ряд змін до закону України "Про оподаткування прибутку", - на виконання вимог правила амортизаційної політики в статті 8 “Амортизація” Закону України “Про оподаткування прибутку у підприємницькій діяльності”:

1) виключити з формули розрахунку балансової вартості основних фондів суму амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному.

2) поширити застосування механізму прискореної амортизації не тільки на основні фонди, що належать до третьої групи, а на всі три групи і визначити відповідні щорічні норми нарахування амортизації.

Ці зміни повинні підготувати умови для посилення капіталотворення в економіці.

Сприяння збалансованому розвиткові економіки та ефективному перерозподілу капіталу на основі забезпечення паритетних умов функціонування господарюючих субєктів є головною метою та необхідною умовою ефективної економічної політики держави.

Висновки та пропозиції

1.

2.

3.

4.

5.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Анотація

Кудрявський В.М. Умови забезпечення макроекономічної збалансованості і їх застосування у регулюванні банківської системи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 2001.

Робота присвячена проблемі забезпечення умов для збалансованого, паритетного розвитку в економічній системі України. Встановлено зворотну залежність основних макроекономічних показників від рівня розбалансованості економіки. В дисертації встановлено умови для забезпечення збалансованості макроекономічної конюнктури та на їх основі запропоновано систему заходів щодо забезпечення макроекономічної збалансованості, що поєднує комплекс принципів та правил щодо забезпечення політик устрою, стабілізації, стабільності та росту. Обгрунтовано роль банківської системи у її реалізації. Встановлено, що основною умовою реалізації системи заходів є мінімізація кредитного ризику. На основі цієї системи розроблена система заходів щодо зниження банківського ризику.

Ключові слова: збалансованість, паритетність умов, банківська система, процент, ризик.

Аннотация

Кудрявский В.Н. Условия обеспечения макроэкономической сбалансированности и их использование в регулировании банковской системы. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины, Киев, 2001.

Работа посвящена вопросам макроэкономического регулирования в условиях переходной экономики. Целью исследования являлось формирование условий макроэкономической сбалансирорванности, которые бы создавали равные возможности для развития субъектов хозяйствования, усиливали межотраслевую конкуренцию, способствовали эффективному перетоку капитала, создавая основу для снижения банковского процента и повышения эффективности производства. Предметом исследования являлся комплекс теоретических и методических вопросов, связанных с обеспечением государством стабильного и эффективного функционирования экономической системы. Объектом исследования выступали условия функционирования хозяйствующих субъектов на разных рынках и их влияние на процесс межотраслевого движения капитала. К результатам исследования, имеющих научную новизну, относятся следующие:

На основании предложенной методики расчета уровня диспаритетности условий экономического развития была установлена обратная зависимость основных макроэкономических показателей от уровня разбалансированности экономики. Сделан вывод о краткострочной ориентации задач промышленной политики и обусловленное этим искажение потоков межотраслевого движения капитала.

В диссертации установлены условия для обеспечения сбалансированности макроэкономической конъюнктуры и на их основе предложена система мероприятий по обеспечению макроэкономической сбалансированности, которая сочетает комплекс принципов и правил относительно обеспечения политик уклада, стабилизации, стабильности и роста. Характер такой сбалансированности достигается при обеспечении условий интенсификации, формирования цены, зарплаты, обменного курса, процента, финансовой, амортизационной и налоговой политик. Реализация этих мероприятий предполагает использование инструментов экономического регулирования, которые обеспечивают последовательное реформирование институтов, характерных для рыночной экономики.

Обоснована роль банковской системы в реализации этих условий. Установлено, что основным условием реализации системы мероприятий является минимизация кредитного риска; предложена методика определения его влияния на уровень банковского процента. На основании анализа условий обеспечения макроэкономической сбалансированности разработана система мероприятий по снижению банковского риска. В ее основу положено сближение условий функционирования субъектов хозяйствования через использование предложеных правил и совершенствование нормативно-правовой регламентации.

Обоснована необходимость внесения изменений в Закон Украины "О налогообложении прибыли в предпринимательской деятельности" относительно уточнения порядка определения балансовой стоимости основных фондов, ежеквартальной индексации основных фондов на целевой уровень инфляции, недопущения использования понижающего коэфициента и изъятия амортизационных отчислений государством при расширении использования ускоренной амортизации.

Основные разработки диссертации имеют существенное прикладное значение для улучшения количественных и качественных показателей украинской банковской системы, её дальнейшей адаптации к формам и методам хозяйствования на основе комплексного подхода к анализу развития экономики на этапе перехода к рынку.

Положения диссертации были использованы при разработке рабочей учебной программы и преподавании "Основ экономической политики" кафедры "Экономической теории" Киевской национального университета имени Тараса Шевченко.

Основные результаты диссертации опубликованы в шести печатных работах общим объемом 2,9 печатных листа. В статье, написанной в соавторстве, автору принадлежит анализ причин оттока капитала с банковской системы и проблем капиталообразования в экономике.

Ключевые слова: сбалансированность, паритетность условий, банковская система, процент, риск.

Abstract

Kudryavsky V.M. Provisions for macroeconomic balance and their application in the banking system regulation.- Manuscript.

Dissertation for a candidate`s degree in economics by speciality 08.02.03 – Organization of management, planning and regulation of economy. – Institute for economic research of the Ministry of Economy of Ukraine, Kiev, 2001.

The work is devoted to the problem of guaranteeing conditions for balanced and parity development in the Ukrainian economic system. The author defines the reverse dependence of the main macroeconomic indices on the level of imbalance in economy. Provisions for the macroeconomic conjuncture balance are set in the dissertation and the system of actions for guaranteeing the macroeconomic balance, including a complex of rules and principles for guaranteeing the policy of stabilization, stability and growth are proposed on their basis. The role of banking system in the realization of such policy is substantiated in the dissertation. It is defined, that the main condition of the realization of mentioned above system of actions is the minimization of credit risk. The system for the credit risk minimization is worked out on the basis of the mentioned above actions.

Key words are balance, parity of conditions, banking system, risk, interest rate.