МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ,Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

МІРОНОВА Ірина Володимирівна

УДК 616.314-089.28/.29+616.379-008.64+612.017.2+

+616.316-008.8+616.155.34: 612.313.63

ОСОБЛИВОСТІ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ

ЗНІМНИМИ ПЛАСТИНКОВИМИ ПРОТЕЗАМИ

У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Спеціальність 14.01.22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського Міністерства охорони здоров,я України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Жадько Сергій Ігоревич, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, завідувач кафедрою ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика, кафедра ортопедичної стоматології, професор кафедри;

доктор медичних наук, професор Чулак Леонід Дмитрович, Одеський державний медичний університет, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач кафедрою.

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія, кафедра пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії, Міністерство охорони здоров,я України, м. Полтава.

Захист відбудеться 01.03.2001 р. о 13.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця , м.Київ, вул. Зоологічна,1, 03057.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця , м.Київ, вул. Зоологічна,1, 03057.

Автореферат розісланий 01.02.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Політун А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В стоматології відомий ряд захворювань, виникнення та розвиток яких близько зв,язані із функцією ендокринних залоз. Однак багато питань що до впливу ендокринних захворювань на зубощелепну систему вивчені недостатньо, а отримані дані часто суперечливі [Беляков Ю.А., 1983]. Координуюча та регулююча роль ендокринної системи в організмі безперечна. Саме вона, разом з нервною системою, забезпечує адаптацію до постійно змінюючихся умов зовнішнього середовища [Балаболкин М.И., 1989]. А оскільки різке погіршення екологічних обставин - це вже сучасна реальність, тенденція до поширення ендокринних захворювань, особливо цукрового діабету, що відмічається протягом 20-30 років, не може не викликати напруженої уваги до цієї проблеми [Беляков Ю.А.,1983; Балаболкин М.И.,1989; Давиденко Г.М., 1998].

Цукровий діабет, безперечно, має перевагу в розповсюдженні порівняно з іншою ендокринною патологією: різними ендокринними захворюваннями страждає приблизно 1,5-1,8%, тоді як маніфестним цукровим діабетом - біля 1,1-1,5% населення [Балаболкин М.И., 1989].

Давно відомо, що частим симптомом цукрового діабету є ураження пародонту і органів порожнини рота [Смоляр Н.И., Годованец Л.В.,1988; Еловикова Т.М.,1989; Романенко И.Г.,1998; Wysocky G.P., Daley T.D.,1987; Sandholm L., Swanljung O., 1989.; Sutalo F., Sjaljac-Staudt G.,1991].

У хворих на цукровий діабет генералізований пародонтит виявляється в 50-90% випадків [Ефимов А.С., Германюк Я.Л., Генес С.Г.,1983; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., Городенко А.В., Захарова С.М.,1996; Різник С.С., Сай В.Г., Гриник Б.С.,1998; Крижалко О.В.,1998; Кухта С.Й., Бабіч О.Т.,1998; Бабина О.А.,1999; Hallmon W.W., Mealey B.L.,1992]. Хвороби ж пародонта - одна з найбільш частих причин втрати зубів [Гаврилов Е.И., Щербаков А.С.,1984]. За даними ВООЗ [1981], більш 30 млн. людей в світі, які страждають на цукровий діабет, втрачають зуби передчасно, що обусловлює високу потребу в ортопедичному лікуванні таких хворих, зокрема необхідність широкого застосовування знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас. Ріст захворювань, велика частота поразки пародонта, передчасна втрата зубів, необхідність повноцінного і якісного відновлення жувальної ефективності ставлять задачу лікування цукрового діабету, його проявлень і ускладнень у ряд медико-біологічних проблем. Однак особливості ортопедичного лікування на фоні даної патології залишаються маловивченими. Порівняно з особами без хронічних загальносоматичних захворювань у хворих на цукровий діабет знижена адаптація до знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас [ Абаев В.Ю., 1985; Дойников А.И., Синицын В.Д., Тимофеева-Кольцова Т.П., 1989; Давиденко Г.М., 1998 ] , що робить практично неможливим якісне протезування.

В нечисленних роботах , щодо проблеми ортопедичного стоматологічного лікування у хворих на цукровий діабет, запропоновані методи лікувального діяння не забезпечують перманентного активного впливу на адаптацію до знімних пластинкових протезів, виявляються короткочасними і потребують частого повторного звернення до стоматолога.

Таким чином, є актуальною необхідність розробки нових методів ортопедичного лікування, дозволяючих ефективно впливати на процес адаптації до знімних пластинкових протезів у хворих на цукровий діабет.

Зв,язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок наукових досліджень є фрагментом планової науково-досліджувальної роботи кафедри ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського “Особливості ортопедичного лікування хворих із супутньою патологією при несумісності до акрилових пластмас “ (№ держ. реєстрації 0198U009093).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було поліпшити адаптацію тканин порожнини рота до знімних пластинкових протезів у хворих на цукровий діабет.

Для досягнення поставленої мети вважали необхідним вирішення задач дослідження:

1. Вивчити клінічний стан порожнини рота у хворих на цукровий діабет до и після ортопедичного лікування знімними пластинковими протезами.

2. Дати морфо-функціональну характеристику змивів із порожнини рота у хворих на цукровий діабет до и після ортопедичного лікування знімними пластинковими протезами.

3. Вивчити стан мікробного баланса порожнини рота у хворих на цукровий діабет в різні терміни користування знімними пластинковими протезами.

4. Розробити й обгрунтувати спосіб виготовлення знімних пластинкових зубних протезів для поліпшення адаптації до них тканин порожнини рота у хворих на цукровий діабет.

5. На основі клініко-лабораторних досліджень дати оцінку розробленого способа виготовлення зубних протезів.

Об,єкт дослідження: хворі на цукровий діабет, які потребують ортопедичного лікування.

Предмет дослідження: ортопедичне лікування у хворих на цукровий діабет із застосуванням знімних пластинкових протезів.

Методи дослідження. Виходячи з мети й основних задач роботи проведено клініко-лабораторні дослідження з використанням клінічних, цитологічних, цитохімічних, мікробіологічних, хімічних та фізико-механічних методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено закономірності розвитку процеса адаптації до знімних пластинкових протезів на субклінічному і субклітинному рівнях у хворих на цукровий діабет.

Вперше виявлено позитивний вплив e-амінокапроновоі кислоти на процес адаптації до знімних пластинкових протезів і стан мікробного баланса порожнини рота у хворих на цукровий діабет.

Розроблено спосіб виготовлення знімних пластинкових зубних протезів для активної постійної дії на процес адаптації до них тканин порожнини рота.

Практичне значення одержаних результатів. Результати клінічних, лабораторних і мікробіологічних досліджень дозволили вивчити механізм адаптації тканин порожнини рота до знімних пластинкових зубних протезів із акрилових пластмас у хворих на цукровий діабет.

Розроблено спосіб виготовлення знімних пластинкових зубних протезів для поліпшення адаптації до них тканин порожнини рота. Пріоритетність дисертаційного дослідження підтверджується рішенням про видачу патенту на винахід “Спосіб виготовлення знімних пластинкових зубних протезів з акрилових пластмас” № 99116377 від 23.05.2000 р. Доведено перевагу розробленого способа виготовлення знімних пластинкових протезів для ортопедичного лікування у хворих на цукровий діабет. Запропонований спосіб впроваджено в лікувальний процес міської та республіканської стоматологічних поліклінік м. Сімферополя.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено патентний пошук, самостійно обстежено 93 пацієнта, 67 пацієнтам проведено ортопедичне лікування, самостійно здійснено проведення клінічних і лабораторних досліджень, оформлення первиної документації, проведено аналіз і математичну обробку результатів досліджень, удосконалено методичні підходи до досліджень в співавторстві з Шпаком С.І., Зінченко С.А., Шейх Ібрагім М., розроблено спосіб виготовлення знімних пластинкових протезів для поліпшення адаптації до них тканин порожнини рота в співавторстві з професором, д.м.н. Шпаком С.І. і професором, д.м.н. Жадько С.І. із рівною часткою науково-практичної участі кожного.

За темою дисертації автором опубліковано 5 самостійних робіт і 3 в співавторстві, із яких 3 - в виданнях за фахом (2 самостійні і 1 у співавторстві). В науковій праці, надрукованій в співавторстві з Міроновим І.І., Шпаком С.І. дисертанту належать лабораторні дослідження, аналіз отриманих результатів. В публікації спільно з Лукояновой Н.С. здобувачу належать мікробіологічні дослідження і аналіз отриманих даних. В науковій праці, надрукованій в співавторстві з Жадько С.І., Северіновой С.К., Риковой С.А., Лавровськой О.М., Прядко А.Т., Куліковим М.С. дисертантом запропонований напрямок для профілактики запальних змін слизової оболонки протезного ложа шляхом вибору конструкційних матеріалів.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали за темою дисертації оприлюднено в докладах на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми стоматології” (Львів, 1998), науково-практичній конференції “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии” (Харків, 1998), на 1 (8) З,їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць. Отримано рішення на видачу патенту України на винахід. Внесено 1 раціоналізаторську пропозицію.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, сьоми розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел. Дисертацію викладено на 149 сторінках машинописного тексту (116 сторінок основного тексту), містить 23 таблиці і 10 ілюстрацій. Список використаної літератури містить 200 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач було обстежено 93 особи, із них 30 пацієнтів, потребуючих ортопедичного лікування (1 група); 37 пацієнтів, потребуючих ортопедичного лікування, на фоні інсуліннезалежного цукрового діабету (2 група); 26 практично здорових осіб (норма).

Хворим 1 і 12 хворим 2 групи (2А група) провели ортопедичне лікування за допомогою знімних пластинкових протезів з акрилової пластмаси “Фторакс”, виготовлених методом пресування за стандартною технологією. 25 хворим 2 групи (2Б група) ортопедичне лікування провели за допомогою знімних пластинкових протезів з пластмаси “Фторакс” з доданням e-амінокапроновоі кислоти (e-АКК).

При клінічному обстеженні хворих ураховувались скарги, дані анамнезу. При дослідженні клінічного стану тканин порожнини рота в різні терміни спостереження ураховували стан зубних рядів, альвеолярних відростків, ступінь рухомості зубів, стан слизової оболонки. Дефект зубних рядів класифікували за Кеннеді. Ступінь атрофії альвеолярних відростків - за Шредером (в/щ) і Келлером (н/щ), стан слизової оболонки порожнини рота - за Супплє (при повній відсутності зубів). Для оцінки ступеню запальних змін в пародонті проводили пробу Шиллера - Пісарєва.

Матеріалом дослідження були змиви із порожнини рота. Дослідження проводили до ортопедичного лікування і в різні терміни користування знімними пластинковими протезами (3 тижні, 3,6 місяців). Змив із порожнини рота збирали за способом С.І. Шпака (1989). Вивчали цитологічні показники змивів: загальну кількість лейкоцитів (підрахунок у рахувальній камері Горяєва), клітинний склад (фарбування мазків за Романовським-Гімзою). Визначали цитохімічні показники нейтрофільних лейкоцитів змивів (активність мієлопероксідази за методом Грехєма-Кнолля, НСТ-тест за Б.С. Нагоєвим, 1983). Також вивчали НСТ-тест нейтрофілів змивів (за Б.С. Нагоєвим, 1983) після інкубації із зразками акрилових пластмас. Проводилось мікробіологічне дослідження змивів із порожнини рота (ГОСТ 10444.15-75). Було проведено порівняльну характеристику фізико-механічних властивостей зразків акрилових пластмас (іспити на статичний згин (ГОСТ 4648-71), стиск (ГОСТ 4651-78), розтяг (ГОСТ 11262-80), двохопорний ударний згин (ГОСТ 4647-69)). Хімічні властивості акрилових пластмас вивчались за методами тонкошарової хроматографії та рН-метрії.

Математична обробка результатів досліджень було проведено на комп,ютері типа ”Pentium” за допомогою статистичної програми “Excel” відповідно вимогам, прийнятим для наукових досліджень.

Аналіз і результати досліджень. В ортопедичній стоматології акрилові пластмаси знайшли широке застосування і використовуються як основний матеріал для виготовлення різних видів зубних протезів. Проведені нами дослідження дозволяють зтверджувати, що знімні пластинкові протези із акрилових пластмас чинять виражений несприятливий вплив на тканини порожнини рота у хворих на цукровий діабет, що узгоджується з даними вітчизняної та закордонної літератури [Абаев В.Ю. 1985; Дойников А.И., Синицын В.Д., Тимофеева-Кольцова Т.П. 1989; Давиденко Г. М., 1998; Kapur K.K., Garret N.R., 1998; Shirai H., Sato T., 1998; Mori S., Sato T., 1999; Maruo Y., Sato T., 1999]. Для зменшення негативного впливу знімних протезів, досягнення перманентної дії на тканини порожнини рота з метою поліпшення адаптації нами розроблено спосіб виготовлення знімних пластинкових протезів із акрилових пластмас з уведенням в них кристалічної e-амінокапроновоі кислоти.

Ортопедичні конструкції в стоматології повинні бути біоінертними, хімічно стійкими, механічно міцними [Гернер М.М., Нападов М.А., Каральник Д.М., 1984]. Проте, матеріал, з якого виготовлено протез, впливає на середовище порожнини рота, слизову оболонку і весь організм [Дойников А.И., Синицын В.Д.,1986]. Використання акрилових полімерів достатньо часто сприяє розвитку патологічних реакцій в порожнині рота, які мають травматичний, токсичний, аллергічний і побічний характер [Гаврилов Е.И.,1974]. Для підвищення біологічної індиферентності і зменшення негативного впливу зубних протезів із акрилових пластмас було запропоновано різноманітні засоби: металізація протезів [Каламкаров Х.А., Полуев В.И., Анорова Г.А.,1980], нанесення фторопластового покриття на базіси протезів [Чулак Л.Д.,1997], екранування протезів сумішшю восків ефіромаслічних рослин [Сысоев Н.П.,1994; Жадько С.І.,1996], покриття базісів протезів антіоксідантною пастою [Давиденко Г. М., 1998], обробка готових протезів в Н-бутіловому ефірі ацетової кислоти, полімеризація акрилових пластмас з полівініловим спиртом і насичення протезів лізоцимом [Данилов П.І.,1993].

Ми уявляємо доцільним уведення лікарської речовини в базіс знімного пластинкового протеза для досягнення перманентного лікувального впливу на тканини порожнини рота з метою поліпшення адаптації до протезів. Щоб добитися тривалої постійної дії вводимої лікарської речовини, треба ввести її в пластмасу в процесі виготовлення протеза.

Всезагальний характер активації протеолітичних систем та їх роль у розвитку різноманітних патологічних процесів (запальних, алергічних, деструктивних) різної етіології обумовили широке застосування з лікувальною метою інгібіторів протеолізу [Швець Л.Г., Іщенко Л.В., Кізім О.Й.,1999]. В запропонованому нами способі виготовлення знімних пластинкових протезів порошок “Фторакса” змішується з синтетичним інгібітором протеоліза кристалічною e-амінокапроновою кислотою (e-АКК) в співвідношенні 15 мг порошку e-АКК на 1 г порошку “Фторакса”. Полімеризація проводиться за стандартною технологією в звичайному для акрилових пластмас температурному режимі.

Хімічні властивості акрилової пластмаси “Фторакс” з додатком e-амінокапронової кислоти вивчались за методами тонкошарової хроматографії та рН-метрії. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що при введенні e-АКК у виготовлені за стандартною технологією зубні протези із акрилових пластмас в процесі полімерізації останніх хімічної взаємодії акрилових пластмас з e-АКК не відбувається. У водному розчині відбувається поступове вимивання e-АКК із протезу. При цьому рН середовища не змінюється з часом.

Для оцінки фізико-механічних властивостей акрилової пластмаси “Фторакс” з додатком e-АКК було проведено іспити зразків на статичний згин, стиск, розтяг, двохопорний ударний згин (ударна в,язкість). Згідно з результатами іспитів, пластмаса “Фторакс” з додатком e-АКК відповідає вимогам для базісних пластмас.

Клінічне обстеження до ортопедичного лікування виявило значну різницю у стані тканин порожнини рота у пацієнтів 1 і 2 груп. Якщо у пацієнтів 1 групи були відсутні видимі патологічні зміни слизової оболонки порожнини рота, слабопозитивна проба Шиллера-Пісарєва відзначалася лише у 16,66% обстежених, зуби були стійкими, у всіх пацієнтів 2 групи спостерігались ознаки запального процесу у тканинах порожнини рота: рожевий цвіт слизової оболонки, гіперемія в області шиєк зубів, рухливість зубів 1-2 ступеню, позитивна проба Шиллера-Пісарєва.

Через 3 тижні після ортопедичного лікування у пацієнтів 1 групи негативна дія протезів визначалась тільки погіршенням показників проби Шиллера-Пісарєва (слабопозитивна в 30,00% спостережень). У хворих 2А групи відбувалась активізація запального процесу в тканинах порожнини рота: хворі скаржились на печію під протезами (41,66%), сухість у роті (66,66%), парестезії (33,33%); у всіх хворих слизова оболонка була гіперемірована, набрякла, проба Шиллера-Пісарєва позитивна. Рухливість зубів 1-2 ступеню. На відміну від хворих 2А групи, у пацієнтів 2Б групи (в протези яких була уведена e-АКК) клінічна картина значно ліпше: 20,00% пацієнтів взагалі не скаржилися, 60,00% скаржилися на сухість у роті, 24,00% - на парестезії, скарг на печію під протезом не було; гіперемія тільки в ділянці шиєк зубів; проба Шиллера-Пісарєва позитивна тільки в 60,00% (в 40,00% - слабопозитивна).

Через 3 місяці після ортопедичного лікування у пацієнтів 1 групи клінічна картина залишалась практично без змін, спостерігалось поліпшення результатів проби Шиллера-Пісарєва (в 23,33% - слабопозитивна). У хворих 2А групи визначалось погіршення клінічного стану порожнини рота: всіх хворих непокоїла сухість у роті, половину з них - печія під протезами. В 100% спостережень було виявлено гіперемію, набряк слизової оболонки порожнини рота, позитивну пробу Шиллера-Пісарєва, рухливість зубів 1-2 ступеню. У пацієнтів 2Б групи на відміну від 2А групи було спостережено позитивну динаміку результатів клінічного обстеження. Зменшилась кількість скарг на сухість у роті (28,00%), в 64,00% скарг не було. Поліпшились результати проби Шиллера-Пісарєва (позитивна тільки в 36,00%, у решті випадків - слабопозитивна). Зменшилась рухливість зубів (1 ступеню - 82,60%, 1-2 ступеню - 17,39%).

Через 6 місяців після ортопедичного лікування клінічна картина у пацієнтів 1 групи не змінювалась. У хворих 2А групи спостерігалось подальшеє погіршення клінічного стану тканин порожнини рота. У пацієнтів 2Б групи клінічна картина залишалась практично без змін, відзначалось лише деяке погіршення результатів проби Шиллера-Пісарєва (позитивна в 44,00% випадків).

Узагальнення отриманих даних дозволяє оцінювати клінічні результати ортопедичного лікування 1 групи як добрі, 2Б групи - задовільні, 2А - незадовільні.

Проведені цитологічні дослідження показують, що у всіх досліджуваних групах найбільша частина клітинного складу змивів представлена нейтрофільними лейкоцитами і епітеліальними клітинами, незначна - лімфоцитами. Оскільки нейтрофільні лейкоцити і клітини епітелія складають основну частину усіх клітинних елементів змиву, показники їх вмісту і співвідношення можуть бути адекватними крітеріями цитологічної характеристики змиву. Нейтрофільним лейкоцитам належить важлива роль в реалізації адаптаційних механізмів [Маянский А.Н., Маянский Д.Н., 1989]. Нейтрофіли слини мають достатньо ефективну здібність здійснювати захисні реакції у порожнині рота [Numabe G., Kiyonobu K.,1991]. Втрата зубів у пацієнтів 1 групи супроводжується зниженням порівняно з нормою загальної кількості лейкоцитів в змиві ((0,04 + 0,002)х109/л и (0,07 + 0,003)х109/л відповідно), тоді як у хворих 2 групи спостерігається суттєве збільшення даного показника ((0,15+ 0,008)х109/л), що свідчить про підвищену міграцію лейкоцитів в порожнину рота, внаслідок запальних змін в тканинах останнєй, у пацієнтів 2 групи. Як в 1, так і в 2 групі до лікування відмічається зріст числа епітеліальних клітин в змиві (35,66 + 1,24% и 40,55 + 1,38% відповідно), що відображує посилену десквамацію епітелія слизової оболонки порожнини рота, однак цей процес більш виразний у пацієнтів 2 групи.

Через 3 тижні після ортопедичного лікування у пацієнтів всіх досліджуваних груп різко зростає загальна кількість лейкоцитів у змиві, що відображує реакцію організму на протези. Однак, даний показник в 2А групі в 2 рази перевищує аналогічний в 1 групі ((0,42 + 0,031)х109/л и (0,21 + 0,005)х109/л відповідно), тоді як цей же показник в 2Б групі перевищує подібний у 1 групі лише в 1,5 рази ((0,31 + 0,011) х109/л). Зміни клітинного складу змиву у всіх досліджуваних групах однотипові: відбувається різке абсолютне збільшення кількості епітеліальних клітин (48,43 + 1,29%, 50,33 + 2,45% и 46,73 + 1,36% відповідно у 1, 2А і 2Б групах), що вказує на несприятливий вплив зубних протезів з акрилових пластмас на слизову оболонку порожнини рота; спостерігається відносне зниження кількості нейтрофілів (42,73 + 1,26%, 48,25 + 2,62% и 49,66 + 1,38%), що говорить про інтенсивність процесу десквамації епітелія, що має перевагу над процесом міграції лейкоцитів у порожнину рота.

Через 3 місяці після накладення протезів у пацієнтів 1 та 2Б груп спостерігається зниження загальної кількості лейкоцитів у змиві ((0,18 + 0,007)х109/л і (0,24 + 0,01)х109/л відповідно), тоді як у 2А групі цей показник продовжує залишатися на високому рівні ((0,45 + 0,022)х109/л). Як в 1, так і в 2Б групі відбувається зменшення інтенсивності процесу десквамації епітелія слизової оболонки порожнини рота. Аналіз результатів дослідження змивів 2А групи дозволяє говорити про високу інтенсивність десквамації епітелія. Можна відзначити, що через 3 місяці після ортопедичного лікування найгірші цитологічні показники змиву, що свідчать про відсутність адаптації до протезів на субклінічному рівні, виявляються у хворих 2А групи. В цей же час, цитологічні показники змиву у пацієнтів 1 і 2Б груп дають можливість виявити наявність цієї адаптації.

Після 6 місяців користування знімними пластинковими протезами у всіх досліджуваних групах тенденція цитологічних зрушень у змивах є однонапрямковою: спостерігається зріст загальної кількості лейкоцитів, збільшення числа епітеліальних клітин. Згідно з даними літератури, до цього терміну значно погіршується гігієна порожнини рота. Як у неї, так і у самих протезах, що мають пористу поверхню, зростає число мікроорганізмів, здатних спричинити запальні зміни у слизовій оболонці. Порівняння цитологічних показників змиву 2А і 2Б груп визначає чималу різницю інтенсивності тенденції виявленого зрушення, що вказує, що на даному етапі ортопедичного лікування у пацієнтів 2Б групи негативну дію протезів виражено значно менше, ніж у хворих 2А групи.

Стан цитохімічного спектру нейтрофілів відображує реактивні зміни в організмі, тому нерідко виявляється корисним для судження про глибину та динаміку патологічних процесів [Маянский А.Н., Маянский Д.Н.,1989]. Цитохімічне вивчення вмісту пероксідази нейтрофілів дозволяє адекватно оцінити адаптивні процеси, що розвиваються при дії на організм факторів малої інтенсивності [Онойченко Е.В., Грабовская Е.Ю.,1991]. Спонтаний НСТ-тест відображує ступінь роздратування нейтрофілів in vivo, що є своєрідним дзеркалом гомеостазу [Маянский А.Н., Маянский Д.Н.,1989]. Визначення активності мієлопероксідази нейтрофілів змиву із порожнини рота виявило різницю цього показника в досліджуваних групах до ортопедичного лікування: у пацієнтів 1 групи він достовірно нижче, ніж у здорових осіб, а у хворих 2 групи - значно вище (табл.1).

Таблиця 1

Активність мієлопероксідази нейтрофілів змиву із порожнини рота

у пациєнтів різних груп в процесі ортопедичного лікування

Активність мієлоперокс.,

од.(СЦК) | Здорові

донори,

M + m | 1 група,

M + m | 2А група,

M + m | 2Б група,

M + m

До лікування |

2,35 + 0,026 | 2,24 + 0,013

р<0,001 | 2,48 + 0,02

р<0,001; р1<0,001 | 2,48 + 0,02

р<0,001; р1<0,001

Через 3 тиж. |

--- | 2,61 + 0,022

р2<0,001 | 2,93 + 0,02

р2<0,001 | 2,69 + 0,02

р2<0,001; р3<0,001

Через 3 міс. |

--- | 2,55 + 0,022

р2>0,05 | 2,89 + 0,05

р2>0,05 | 2,57 + 0,019

р2<0,001; р3<0,001

Через 6 міс. |

--- | 2,59 + 0,017

р2>0,05 | 2,82 + 0,019

р2>0,05 | 2,71 + 0,022

р2<0,01; р3<0,01

р- ступінь достовірности різниць даних відносно показника групи здорових донорів; р1- відносно показника 1 групи; р2- відносно показника попереднього терміна дослідження; р3- відносно показника 2А групи

Через 3 тижні після накладення знімних пластинкових протезів у всіх досліджуваних групах визначається однакова тенденція (зріст) у зміні активності мієлопероксідази нейтрофілів змиву із порожнини рота. Однак, у хворих 2А групи рівень активності мієлопероксідази набагато перевершує аналогічний показник у 1 групі. В той же час, вивчаємий показник у 2Б групі значно нижче, ніж у 2А групі (див. табл.1).

Через 3 місяці після ортопедичного лікування спостерігається різниця у тенденціях цитохімічних зрушень у нейтрофілах змиву у пацієнтів 2А і 2Б груп, які дозволяють судити про характер адаптивних процесів. Збереження високій активності мієлопероксідази у перших говорить про відсутність адаптації до протезів на субклітинному рівні, достовірне зниження досліджуваного показника у других свідчить про її розвиток (див. табл.1).

Після 6 місяців користування знімними протезами виявлені раніше тенденції зберігаються в 1 і 2А групах, а в 2Б групі вімічається деякий зріст активності мієлопероксідази нейтрофілів змиву (див. табл.1).

Оцінка показників НСТ-тесту нейтрофілів змиву із порожнини рота до ортопедичного лікування виявила найбільший ступінь активації киснезалежного метаболізму у пацієнтів 2 групи, що підтверджується даними літератури [Давиденко Г.М.,1998]. Величина даного показника у 2 групі була в 2,5 рази більшою, ніж у групі здорових осіб, і майже в 2 рази більшою, ніж у пацієнтів 1 групи (табл.2).

Через 3 тижні після ортопедичного лікування відмічається зріст показників НСТ-тесту нейтрофілів змиву в 1 і 2А групах, що можливо розцінювати як відповідь організму у вигляді метаболічної активації нейтрофільних гранулоцитів на несприятливий вплив протезів. В цей же час, у пацієнтів 2Б групи збільшення числа НСТ-позитивних нейтрофілів у змиві із порожнини рота не досягає ступеню статистичної достовірності (див. табл.2).

Через 3 місяці користування знімними пластинковими протезами спостерігалось деяке підвищення НСТ-тесту в 1 групі. Це свідчить, що зубні протези з акрилових пластмас не віявляються абсолютно біологічно індиферентними, незважаючи на розвиток клінічної адаптації до них, що підтверджують дані інших авторів [Бушан М.Г., Василенко З.С., 1988; Данилов П.І., 1993]. У пацієнтів 2А і 2Б груп НСТ-тест достовірно не змінюється порівняно з результатами попереднього терміну спостереження. Однак, вивчаємий показник в 2А групі значно перевершує аналогічний до лікування. У пацієнтів 2Б групи відсоток НСТ-позитивних нейтрофілів у змиві не відрізняється від показника до ортопедичного лікування, причому виявлений показник достовірно нижче рівня НСТ-тесту в 2А групі, що дає можливість говорити про розвиток адаптації до знімних пластинкових протезів на субклітинному рівні у пацієнтів 2Б групи (див. табл.2).

Через 6 місяців після накладення знімних протезів у всіх досліджуваних групах достовірної динаміки НСТ-тесту нейтрофілів змиву не відмічається (див. табл.2).

Порівняльна характеристика цитохімічних показників нейтрофілів змиву із порожнини рота в різні терміни ортопедичного лікування підтверджує дані про негативну дію знімних пластинкових протезів на організм пацієнтів на субклітинному рівні і дозволяє говорити про позитивний вплив запропонованого способа ортопедичного лікування хворих на цукровий діабет.

Таблиця 2

НСТ-тест нейтрофілів змиву із порожнини рота у пациентів

різних груп в процесі ортопедичного лікування

НСТ-тест,

% | Здорові

донори,

M + m | 1 група,

M + m | 2А група,

M + m | 2Б група,

M + m

До лікування | 6,23 + 0,39 | 8,36 + 0,48

р<0,01 | 15,85 + 0,70

р<0,001; р1<0,001 | 15,85 + 0,70

р<0,001; р1<0,001

Через 3 тиж. |

--- | 11,46 + 0,55

р2<0,001 | 18,91 + 0,92

р2<0,05 | 17,13 + 0,70

р2>0,05; р3>0,05

Через 3 міс. |

--- | 13,16 + 0,54

р2<0,05 | 19,83 + 0,81

р2>0,05 | 15,40 + 0,84

р2>0,05; р3<0,01

Через 6 міс. |

--- | 12,50 + 0,54

р2>0,05 | 19,91 + 0,90

р2>0,05 | 16,46 + 0,82

р2>0,05; р3<0,05

р- ступінь достовірности різниць даних відносно показника групи здорових донорів; р1- відносно показника 1 групи; р2- відносно показника попереднього терміна дослідження; р3- відносно показника 2А групи

Для оцінки біологічної сумісності вживаємих в ортопедичній стоматології матеріалів, індивідуального подбору оптимального матеріала і прогнозування ефективності нових методів лікування ми пропонуємо до ортопедичного лікування визначати НСТ-тест нейтрофілів змиву із порожнини рота після інкубації із зразками різних пластмас, з яких планується виготувати протез.

Вивчення НСТ-тесту нейтрофілів змиву до інкубації виявило, що даний показник у хворих на цукровий діабет, в 2 рази вище, ніж у пацієнтів без нього (16,00 + 1,11% и 7,80 + 1,29%), що характерізує метаболічну активацію нейтрофільних гранулоцитів у хворих на діабет внаслідок фонового захворювання і запальних змін в тканинах порожнини рота.

Після інкубації спостерігалось підвищення показників НСТ-тесту у всіх трьох досліджуваних групах, однак у пацієнтів без діабету відсоток НСТ-позитивних нейтрофілів (14,40 + 1,03%) не досягає величини показника хворих з діабетом до інкубації, а НСТ-тест, визначений після інкубації змивів, отриманих у хворих на діабет, із зразками пластмаси без e-АКК значно перевищує аналогічний показник після інкубації з пластмасою, яка містить e-АКК (25,20 + 1,85% і 20,60 + 1,30% відповідно). З цього випливає, що зразки пластмаси, що містять e-АКК, викликають менше функціональне роздратування нейтрофілів хворих на цукровий діабет, ніж зразки звичайної пластмаси. Узагальнення отриманих результатів дає можливість зробити висновок про нівеліруючий вплив e-АКК на несприятливу дію акрилових пластмас.

Проведені мікробіологічні дослідження дозволили підтвердити дані літератури про погіршення мікробіологічних показників порожнини рота при користуванні знімними пластинковими протезами, особливо виражене при наявності супутньої патології [Гризодуб В.И., Жуков К.В.,1997; Давиденко Г. М., 1998], а також виявити позитивний вплив на стан мікробного балансу порожнини рота у хворих на цукровий діабет розробленого нами способа ортопедичного лікування. Так, через 3 місяці після накладення протезів кількість мікробних колоній у посівах змивів із порожнини рота у хворих 2А групи в 2,5 рази перевищувало цей показник в 1 групі (43766 + 1718 і 17220 + 587), тоді як у пацієнтів 2Б групи (18153 + 408) і 1 групи була відсутня достовірна різниця зазначених показників. При цьому в мазках, приготовлених з матеріалу колоній, у пацієнтів 1 групи виявлялась Гр+ і Гр- мікрофлора, у хворих 2А групи Гр+ мікрофлора переважала, тоді як в 2Б групі Гр+ мікрофлора практично не виявлялась. Відомо, що всі хвороботворні коки, крім гоно- і менінгокока, усі патогенні бацили і клострідії грампозитивні [Кривошеин Ю.С., Пяткин К.Д., Ачкасова Ю.Н.,1986]. Вищесказане свідчить, що найгірші мікробіологічні показники змивів щодо даного терміну лікування відмічаються у хворих 2А групи, а у пацієнтів 2Б групи вони майже трохи краще, ніж в 1 групі.

Через 6 місяців після ортопедичного лікування у хворих 2А групи спостерігался різкий зріст кількості колоній в посівах змивів (73633 + 3139), відображуючий подальше погіршення гігієнічного стану порожнини рота, у пацієнтів же 1 і 2Б груп виявлялось незначне, порівняно з 2А групою, збільшення числа колоній (24240 + 1001 і 23333 + 665 відповідно), причому між показниками цих груп знову була відсутня достовірна різниця. Як і в попередньому терміні спостереження, в мазках у пацієнтів 2А групи Гр+ мікрофлора мала перевагу. В 1 групі і 2Б групі відмічалось деяке збільшення кількості Гр+ мікрофлори, що свідчить про погіршення гігієни порожнини рота, однак у пацієнтів 2Б групи виявлене зрушення було незначним.

Узагальнення отриманих результатів дозволяє зробити висновок про те, що при ортопедичному лікуванні хворих на цукровий діабет введення в знімні пластинкові протези e-АКК позитивно впливає на стан мікробного балансу порожнини рота.

Клініко-лабораторні дослідження в різні терміни ортопедичного лікування показують перевагу розробленого способа виготовлення знімних пластинкових зубних протезів у пацієнтів з цукровим діабетом.

ВИСНОВКИ

1. Вирішено актуальну наукову задачу стоматології – поліпшення адаптації до знімних пластинкових протезів у хворих на цукровий діабет за рахунок виготовлення протезів із акрилових пластмас з домішкою e-амінокапронової кислоти.

2. Клінічний стан тканин порожнини рота у хворих на цукровий діабет характеризується запальними змінами в них. Знімні пластинкові протези, виготовлені звичайним способом, у даної категорії хворих мають більш виражений несприятливий вплив на тканини порожнини рота, ніж у пацієнтів без цієї патології.

3. Введення e-амінокапронової кислоти у знімні пластинкові протези у хворих на цукровий діабет сприяє нівелірованню негативного впливу протезів.

4. З метою перманентної активної дії на адаптацію до знімних пластинкових протезів розроблено спосіб виготовлення знімних пластинкових зубних протезів з акрилових пластмас з введенням в них кристалічної e-амінокапронової кислоти.

5. Лабораторні дослідження свідчать про поліпшення адаптації на субклінічному і субклітинному рівнях до знімних пластинкових протезів, виготовлених за допомогою розробленого нами способа.

6. Вивчення морфо-функціональних показників змивів з порожнини рота дозволяє адекватно оцінити вплив зубних протезів на тканини останньої.

7. E-амінокапронова кислота, введена в знімні пластинкові протези, позитивно впливає на стан мікробного балансу порожнини рота у хворих на цукровий діабет.

8. Порівняльна оцінка клініко-лабораторних даних, отриманих в процесі ортопедичного лікування хворих на цукровий діабет, дозволяє говорити про перевагу розробленого нами способа виготовлення знімних пластинкових протезів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Миронова И.В. Влияние съемных пластиночных протезов на состояние местного иммунитета ротовой полости у больных сахарным диабетом // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского. - Симферополь: Издат.центр КГМУ. - 1998. -Т.134, ч.1. - С. 182-185.

2. Міронова І.В., Міронов І.І., Шпак С.І. Адаптаційно-імунологічні характеристики лейкоцитів ротової порожнини при зубному протезуванні // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44, № 3. - С. 193 -194.

3. Миронова И.В. Влияние съемных пластиночных протезов на состояние микробного баланса ротовой полости у больных с сахарным диабетом // Таврический медико-биологический вестник. - 1998. - № 3-4. - С. 105 -107.

4. Миронова И.В. Особенности ортопедического стоматологического лечения у больных с сахарным диабетом // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. - №3. - С. 46 - 48.

5. Лукоянова Н.С., Миронова И.В. Микробиологические показатели полости рта у больных с соматической патологией // Медико-билогический журнал. - 1999. - Т.3, №2. - С. 8 - 10.

6. Миронова И.В. Микробиологическое исследование ротовой полости у пациентов с сахарным диабетом // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сборник науч. трудов. - Харьков: Харьковский гос. мед. ун-т. -1998. - С. 132-133.

7. Миронова І.В. Характеристика місцевого імунітету порожнини рота у хворих на цукровий діабет // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стоматології”. - Львів: Галдент. - 1998. - С.106.

8. Жадько С.І., Северінова С.К., Рикова С.А., Лавровська О.М., Міронова І.В., Прядко А.Т., Куліков М.С. Перспективні шляхи прогнозування розвитку та профілактики запальних змін слизової оболонки протезного ложа (СОПЛ) в осіб із захворюваннями внутрішніх органів // Матеріали 1 (8) з,їзду Асоціації стоматологів України. - Київ: Книга плюс. - 1999. - С. 281-282.

9. Рішення про видачу патента на винахід, МПК 6 А61 С13/00, А61 С13/02. Спосіб виготовлення знімних пластинкових зубних протезів з акрилових пластмас / І.В. Міронова, С.І. Шпак, С.І. Жадько (Україна). - №99116377; Заявлено 24.11.1999; Видано 23.05.2000.

Анотація

Міронова І.В. Особливості ортопедичного лікування знімними пластинковими протезами у хворих на цукровий діабет.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2001.

Дисертація присвячена питанням оптимізаціі адаптації до знімних пластинкових зубних протезів у хворих на цукровий діабет. Робота містить клінічні та лабораторні дослідження, характерізуючі стан тканин порожнини рота і нейтрофільних лейкоцитів у хворих на цукровий діабет в різні терміни користування знімними пластинковими протезами.

Виявлено закономірності розвитку процесу адаптації до знімних пластинкових протезів на субклінічному і субклітинному рівнях у хворих, страждаючих на цукровий діабет.

Виявлено позитивний вплив e - амінокапронової кислоти на процес адаптації організму до знімних пластинкових протезів і стан мікробного балансу порожнини рота у хворих на цукровий діабет.

Розроблено спосіб виготовлення знімних пластинкових зубних протезів для активної постійної дії на процес адаптації.

Ключові слова: зубні протези, адаптація, цукровий діабет, слина, нейтрофільні лейкоцити, мікроби.

Аннотация

Миронова И.В. Особенности ортопедического лечения съемными пластиночными протезами у больных с сахарным диабетом.- Рукопись.

иссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам оптимизации адаптации к съемным пластиночным зубным протезам у больных с сахарным диабетом. Работа содержит клинические и лабораторные исследования, характеризующие состояние тканей полости рта и нейтрофильных лейкоцитов у больных с сахарным диабетом в различные сроки пользования съемными пластиночными протезами из акриловых пластмасс.

В ортопедической стоматологии акриловые пластмассы нашли широкое применение и используются как основной материал для изготовления различных видов зубных протезов.

Использование акриловых полимеров достаточно часто способствует развитию патологических реакций в полости рта, которые имеют травматический, токсический, аллергический и побочный характер. Для повышения биологической индифферентности и снижения отрицательного действия зубных протезов из акриловых пластмасс предлагались различные меры: металлизация протезов, нанесение фторопластового покрытия на базисы протезов, экранирование базисов протезов смесью восков эфиромасличных растений, покрытие базисов протезов антиоксидантной пастой, обработка готовых протезов в Н-бутиловом эфире уксусной кислоты, полимеризация акриловых пластмасс с поливиниловым спиртом и насыщение протезов лизоцимом.

Выявлены закономерности развития процесса адаптации к съемным пластиночным протезам на субклиническом и субклеточном уровнях у больных, страдающих сахарным диабетом.

Удалось установить, что зубные протезы из акриловых пластмасс оказывают выраженое неблагоприятное воздействие на ткани полости рта у пациентов с сахарным диабетом, адаптация к протезам значительно снижена по сравнению с лицами без диабета.

Для снижения отрицательного действия съемных протезов, достижения перманентного воздействия на ткани полости рта с целью улучшения адаптации мы разработали способ изготовления съемных пластиночных протезов из акриловых пластмасс с введением в них кристаллической -аминокапроновой кислоты.

Всеобщий характер активации протеолитических систем и их роль в развитии самых разнообразных патологических процессов (воспалительных, аллергических, деструктивных) различной этиологии обусловили широкое применение с лечебной целью ингибиторов протеолиза. В предлагаемом нами способе изготовления съемных пластиночных протезов порошок “Фторакса“ смешиваеться с синтетическим ингибитором протеолиза кристаллической -аминокапроновой кислотой (-АКК) в соотношении 15 мг порошка -АКК на 1 г порошка “Фторакса“. Полимеризация производится по стандартной технологии в обычном для акриловых пластмасс