МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
МОТОРНА Марина Михайлівна
УДК : 616.831 - 005: 572. 7 : 612. 014.
Функціональна морфологія судин головного мозку в осіб, що зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи
14.03.02-патологічна анатомія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ-2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.
Науковий керівник
доктор медичних наук, професор Сільченко Валерій
Петрович, Київська медична академія післядипломної
освіти ім. П. Л. Шупика, завідувач кафедри патологічної
анатомії з курсом топографічної анатомії.
Офіційні опоненти :
доктор медичних наук, професор Колесова Надія Арнольдівна,
Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, завідувач
лабораторією метаболічного та структурного аналізу НДЛЦ;
доктор медичних наук, доцент Гичка Сергій Григорович, Київський
медичний інститут УАНМ, завідувач кафедрою патологічної анатомії.
Провідна установа
Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького,
кафедра патологічної анатомії з курсом судової медицини, МОЗ
України, м. Львів
Захист відбудеться 07.02.2002 р. о 14 годині назасіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національномумедичному університеті ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ,пр. Перемоги, 34 (морфологічний корпус) З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця за адресою : 03057, м. Київ,
вул. Зоологічна, 3.
Автореферат розісланий 05.01.2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої ради,
доктор медичних наук, доцент Грабовий О. М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з важливих медичних проблем, яка пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській атомній елек-тростанції у 1986 р. є стан здоров’я населення, яке проживає на забруд-нених радіонуклідами територіях. За даними Омельянця М.І. та співавт. (2001), в Україні у радіоактивно забруднених районах проживає 20 млн. осіб. Населення таких районів протягом тривалого часу зазнає впливу внутрішнього та зовнішнього опромінення. На думку Корольова В.І. (1991), 72% внутрішнього опромінення припадає на 137Cs, який може накопичуватись у тканині головного мозку (Марцинкевич О.О., 1997). Таким чином, церебральні судини в осіб, які проживають на забрудне-них радіонуклідами територіях, зазнають опромінення з двох джерел: як всі тканини організму, так і завдяки інкорпорованому 137Cs.
На думку Бандажевського Ю.І. (1997), інкорпорація в організмі радіонуклідів призводить до функціональних порушень в судинній системі. За даними Руцького А.В. та співавт. (1994), у 55% обстежених дорослих, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, спостерігається вегето-судинна дистонія. Частота початкових проявів цереброваскулярних розладів в осіб, які проживають на забруд-нених радіонуклідами територіях, у 6 разів вища порівняно з мешканцями незабруднених районів (Денисевич М.К., 1990). Загалом, на думку Волошина П.В. та співавт. (1990), вплив малих доз іонізуючого опромі-нення є фактором ризику розвитку мозкових дисциркуляцій та інсуль-тів. Тому важливим є дослідження причин зростання частоти церебро-васку-лярної патології в осіб, які проживають на забруднених терито-ріях, з метою розробки заходів ефективної профілактики та лікування.
Це обгрунтовує актуальність та доцільність проведення структур-но-функціональних досліджень церебральних судин із використанням гістологічних та гістохімічних методів в осіб, які протягом 11-14 років проживали у районах з різним рівнем радіоактивного забруднення та отримали малі дози іонізуючого опромінення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи ка-федри патологічної анатомії Київської медичної академії післядиплом-ної освіти ім. П.Л. Шупика, номер державної реєстрації 0199І 000213, шифр БК 74.9, дисертантка є виконавицею окремих фрагментів комплексної теми.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було виявлення структурно-функціональних змін в судинах головного мозку в осіб, які проживали на радіоактивно забруднених територіях, з обгрунтуванням необхідності проведення профілактичних і лікувальних заходів та підтвердження ушкодження судин речовини головного мозку внаслідок опромінення на основі виявлення змін перебігу інсультів у мешканців Київської області.
Для досягнення мети було поставлено такі задачі:
1. Гістологічними та гістохімічними методами виявити зміни в судинах речовини та м’якої оболони головного мозку в осіб, які прожи-вали в районах України з різним рівнем радіоактивного забруднення.
2. Провести порівняння частоти та виразності виявлених струк-тур-них змін в капілярах, венулах, артеріолах, артеріях та венах в осіб, які проживали в районах з різним рівнем радіоактивного забруднення.
3. З’ясувати вплив виявлених структурних змін в судинах головного мозку на їх функцію для обгрунтування необхідності проведення профілактичних та лікувальних заходів в осіб, які проживають в радіаційно забруднених районах.
4. На основі дослідження протоколів розтинів померлих від інсультів мешканців Київської області, вивчити перебіг ішемічних та геморагічних інсультів в осіб, які проживали у Київській області до Чорнобильської катастрофи та в післяаварійний період в районах з різним рівнем радіоактивного забруднення, шляхом визначення частоти фонових і супутніх захворювань, локалізації і розмірів інсультів та їх ускладнень.
5. Виявити зміни перебігу ішемічних та геморагічних інсультів у мешканців Київської області внаслідок впливу іонізуючого опромінен-ня, які характеризують зміни судин речовини головного мозку.
Об’єкт дослідження: капіляри, венули, артеріоли, артерії, вени речовини головного мозку та черепної м’якої оболони в осіб, які померли насильницькою смертю.
Предмет дослідження: функціональна морфологія судин головного мозку в осіб, що зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи.
Методи дослідження, використані в роботі: гістологічні, які до-зволили виявити структуру судин та стан їх волокнистих компонентів, гістохімічні, за допомогою яких вивчалась основна речовина та ступінь проникності судин та статистичні, які дали можливість встановити зв’язок виявлених структурних змін з величиною річної сумарної ефек-тивної еквівалентної дози (РСЕЕД) опромінення досліджуваних осіб.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено структурні зміни в судинах речовини та м’якої оболони головного мозку в осіб, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях України. Капіляри характеризуються фіброзом, гіалінозом, дифузним і вогнищевим розташуванням уражених судин та змінами аргірофільних волокон. У венулах виявляють склероз, гіаліноз та зміни аргірофільних волокон. Артеріоли характеризуються гіалінозом, еластозом, склерозом зовнішньої оболонки та колагенізацією базальних мембран, звивистіс-тю. В артеріях спостерігаються склероз інтими та адвентиції, еластоз та гіаліноз, у венах – склероз та гіаліноз. В усіх ланках судинної системи спостерігається накопичення сульфатованих та несульфатованих глікозаміногліканів (ГАГ) та плазматичне просякнення. Було виявлено, що частота та виразність структурних змін достовірно збільшена в осіб, які дістали більшу величину РСЕЕД опромінення.
Практичне значення одержаних результатів Гістологічне та гістохімічне дослідження судин речовини головного мозку та його м’якої оболони в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення різної величини, виявило численні морфологічні зміни в судинах всіх калібрів. Ці ураження характеризуються змінами волок-нистих компонентів та основної речовини. Зростання величини РСЕЕД опромінення призводить до суттєвого збільшення частоти та виразності структурних змін. Виявлені структурні пошкодження обмежують компенсаторно-пристосувальні можливості судинної системи головного мозку. Тому особи, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях і зазнають впливу малих доз іонізуючого опромінення, є групою ризику щодо розвитку неврологічних та психічних розладів внаслідок судинних ушкоджень головного мозку. З огляду на це, необхідною є розробка методів профілактики, клінічної діагностики цих уражень та проведення відповідних лікувальних заходів.
Архівне дослідження перебігу інсультів у мешканців Київської області виявляє відмінності перебігу патологічного процесу в осіб, які померли після Чорнобильської катастрофи, в порівнянні з доаварійним періодом. Перебіг геморагічних інсультів в післяаварійний період характеризується зростанням частоти інсультів, при яких не було виявлено фонового захворювання. Серед ішемічних інсультів зростає частота множинних інсультів при незміненій частоті та структурі фонових і супутніх захворювань та тромботичних ускладнень. Вказані зміни свідчать про ураження судин речовини головного мозку. Це необхідно враховувати при лікуванні осіб з інсультами, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях.
Результати дисертаційної роботи впроваджено в учбовий процес на кафедрах патологічної анатомії Національного медичного універси-тету ім. О.О. Богомольця, медичного інституту Української асоціації народної медицини, на кафедрі патологічної анатомії з курсом топографічної анатомії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та у практичній роботі лікарів-патологоанатомів в Київській обласній клінічній лікарні та в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, про що свідчать відповідні акти впровадження.
Особистий внесок здобувача. Планування та виконання дисертаційної роботи проведено протягом 1997-2000 рр. Розробка завдань дослідження, забір секційного матеріалу 88 померлих, проведення гістологічних та гістохімічних досліджень судин головного мозку, підрахунок частоти та виразності морфологічних змін у групах дослідження, вивчення 252 протоколів розтинів померлих від інсультів, статистична обробка результатів із співставленням між собою досліджуваних груп, фотодокументування гістологічних препаратів, підготовка до друку статей та тез, написання та оформлення дисертації виконані дисертанткою самостійно. Аналіз результатів морфологічних досліджень, обгрунтування висновків та практичних рекомендацій проведено сумісно з науковим керівником. Визначення величин РСЕЕД опромінення досліджуваних осіб проводилось автором спільно із співробітниками кафедри медичної радіології КМАПО ім. П.Л. Шупика доцентом Бичковою Н.П. та доцентом Мурашком В.О. Автор висловлює слова щирої подяки вищезазначеним співробітникам КМАПО ім. П.Л. Шупика за допомогу в роботі.
Апробація результатів дисертації. За результатами досліджень було зроблено 2 доповіді на 4-му міжнародному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, травень 2000 р.), доповідь на науково-практичній конференції КМАПО ім. П.Л. Шупика “Медикаментозна та немедикаментозна профілактика та відновне лікування в клінічній практиці” (Київ, червень 2001 р.).
Публікації. За результатами досліджень надруковано 8 наукових праць, серед яких 6 статей (1 є самостійною) в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 тези доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Основний зміст роботи викладено на 145 сторінках. Дисертація містить вступ, 4 розділи власних досліджень, висновки, список використаних літературних джерел та 5 додатків (акти впровадження). Розділи дисертаційної роботи: “Огляд літератури”, “Матеріали та методи”, “Результати досліджень” та “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”. Список літератури складається з 253 літературних джерел. Робота ілюстрована 23 рисунками, 48 таблицями та 6 діаграмами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи досліджень. Дисертаційна робота базується на результатах гістологічного та гістохімічного дослідження судин головного мозку 88 осіб, які померли насильницькою смертю і проживали в різних районах України та на статистичному дослідженні 252 протоколів розтинів померлих від інсультів мешканців Київської області у 1975-1997 рр.
Забір матеріалу для гістологічного дослідження проводився протягом 1997-2000 рр. в бюро судово-медичної експертизи Київської області на базі Київської обласної клінічної лікарні. Для дослідження відбирались особи 22-74 років, обох статей, які померли від механічних ушкоджень (72,7% випадків), політравм (21,6% випадків) та опікової хвороби (5,7% випадків) протягом перших 6 діб після отримання травми. 90,9% померлих становили чоловіки. Забір тканини головного мозку проводився в межах 48 годин після смерті.
Для вивчення впливу радіаційного фактора померлі були розділені на дві групи – основну та контрольну. Основну групу склали 52 особи, які (за даними історій хвороб) проживали в районах Київської області, що вважаються забрудненими внаслідок Чорнобильської катастрофи (Бородянському, Вишгородському, Києво-Святошинському, Іванківському, Макарівському, Поліському) (Холоша В.І., 1997). Контрольну групу склали 36 осіб, які проживали в інших районах Київської області та за її межами.
Для кожної особи було визначено величину річної сумарної ефективної еквівалентної дози (РСЕЕД) опромінення згідно з документом “Дозиметрическая паспортизация населенных пунктов Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению после Чернобыльской аварии” (1994). РСЕЕД є сумою величин зовнішнього та внутрішнього опромінення, визначених в залежності від забруднення території населеного пункту, де проживала особа, нуклідами 137Cs, 90Sr, 239Pt та забруднення молока та картоплі нуклідами 137Cs, 134Cs.
Досліджувані особи з основної та контрольної груп були розділені на вікові підгрупи згідно з міжнародною класифікацією вікових періодів людини (Леонтюк О.С. та співавт.,2000). 1-а підгрупа – особи 21-35 років (жінки) та 22-35 років (чоловіки) – цей віковий період відповідає першому періоду зрілого віку. 2-а підгрупа – 36-55 років (жінки) та 36-60 років (чоловіки), особи другого періоду зрілого віку. 3-я підгрупа – 56-74 роки (жінки) та 61-74 роки (чоловіки), що відповідає похилому віку.
За даними історій хвороб вивчено професійну приналежність померлих. За даними судово-медичного розтину досліджено частоту та структуру причин смерті і супутніх захворювань. При розтині звертали увагу на зміни артерій та вен головного мозку і пазух черепної твердої оболони.
Для дослідження відбирались наступні ділянки головного мозку: кора з м’якою оболоною та прилеглою білою речовиною з середньої третини передцентральної звивини, нижня третина білої речовини тім’яної частки, ділянка присередніх ядер таламусу, кора з верхньої півмісяцевої часточки мозочка з м’якою оболоною, зубчасте ядро мозочка. Забір тканини проводився з обох півкуль переднього мозку та мозочка. При наявності осередків пошкоджень мозкової тканини у до-сліджуваних ділянках, такі випадки виключались з подальшої розробки.
Відібрані шматочки головного мозку були зафіксовані у 4% розчині нейтрального формаліну, зневоднювались у спиртах зростаючої міцності та заливались в парафін. З парафінових блоків робились серій-ні зрізи.
Вибір методів гістологічного та гістохімічного дослідження ви-значався необхідністю виявити структурні пошкодження, які б свідчили про порушення функції судин (Кисельова О.П. та співавт., 1983). Тому досліджувались м’язова оболонка та волокнисті компоненти судин – колагенові, еластичні та аргірофільні волокна і стан основної речовини.
Оглядові препарати забарвлювались гематоксиліном та еозином. Виявлення зрілих колагенових волокон та м’язової оболонки судин проводилось при забарвленні за Ван Гізоном. Для вивчення аргірофільних волокон проводилось сріблення за Гордоном-Світом. Стан еластичних волокон та мембран досліджувався при забарвленні фукселіном за Вейгертом та альдегід-фуксіном за Гоморі (Саркісов Д.С. та співавт., 1996). Стан основної речовини вивчався при забарвленні толуїдиновим синім при рН 3,6 та 6,6, що давало можливість виявити, відповідно, сульфатовані та несульфатовані ГАГ (Єлісєєв В.Г., 1967). Проникність судин досліджувалась постановкою РАS-реакції за Мак-Манусом, завдяки якій виявляли плазматичне просякнення. Для дифе-ренціації від глікогену виявлених РАS-позитивних структур вказана реакція ставилась також з контролем амілазою слини (Саркісов Д.С. та співавт., 1996).
Проникність вивчалась у випадках смерті від забою головного мозку, порівняння змін проводилось між особами, які померли через однакові проміжки часу від моменту отримання травми (Хижнякова К.Н., 1983). Дослідження аргірофільних волокон виконувалось в осіб, які померли протягом 1-ї доби після травми (Педаченко Є.Г. 1996; Науменко В.Г. та співавт., 1980).
Всього було досліджено 880 шматочків тканини головного мозку та переглянуто 5510 гістологічних препаратів.
Проводилось порівняння частоти та виразності морфологічних змін між особами однакових вікових підгруп основної та контрольної групи. Вивчались частота структурних пошкоджень у досліджуваних підгрупах. Виразність морфологічних змін визначалась методом Монцевічуте-Ерінгене (Кононський О.І., 1976) для кожної досліджу-ваної особи, в балах, в залежності від кількості шматочків тканини, в яких виявлялись відповідні зміни.
При архівному дослідженні було проаналізовано 5268 протоколів патологоанатомічних розтинів мешканців Київської області, які помер-ли у Київській обласній клінічній лікарні у 1975-1997 рр. Відібрано 252 випадки смерті від інсультів. Серед досліджуваних осіб виділено три групи – 1-а група, що складалась з 97 осіб, які померли після Чорно-бильської аварії та проживали (за даними історій хвороб) у районах Київської області, що вважаються забрудненими внаслідок Чорнобиль-ської катастрофи: Макарівському, Іванківському, Києво-Святошинсько-му, Вишгородському, Бородянському, Поліському (Холоша В.І., 1997). 2-а група складалась з 65осіб, які проживали в інших районах Київської області та померли в післяаварійний період. Контрольну групу склали 90 осіб, що померли до Чорнобильської катастрофи.
Вивчались частоти фонових та супутніх захворювань при ішеміч-них та геморагічних інсультах, їх розміри та локалізація, характер та частота ускладнень. Проводилось порівняння цих показників у дослід-жуваних групах. За даними “Дозиметрической паспортизации...” (1994) була визначена РСЕЕД опромінення кожної досліджуваної особи.
Обробка результатів дослідження проводилась методами біологічної статистики (Автанділов Г.Г., 1980; Мінцер О.П. та співавт., 1991) з використанням електронних таблиць Excel 7.0 на персональному комп’ютері з процесором Pentium. В результаті отримані основні статистичні показники.
Результати досліджень, їх аналіз та обговорення. Дослідження віку померлих в основній групі показало, що середній вік становив: у 1-й підгрупі – 25,50,9 роки, у 2-й – 45,71,3 роки, у 3-й – 69,41,2 роки. У контрольній групі – відповідно 25,51,2 роки, 47,11,7 роки, 682,3 роки. Не спостерігалось достовірної різниці за віком між особа-ми з груп порівняння (р0,05).
Встановлено відсутність домінуючої професійної групи та різноманітність спеціальностей в осіб 22-35 та 36-60 років. Серед осіб 61-74 років переважна більшість були пенсіонерами.
Макроскопічне дослідження артерій, які забезпечують кровопос-тачання головного мозку, інколи виявляло в інтимі фіброзні та кальциновані бляшки, із звуженням отвору на 1/5-1/6 діаметра судини. При макроскопічному вивченні поверхневих вен головного мозку та пазух черепної твердої оболони зміни не виявлені.
Величини РСЕЕД опромінення в основній групі становили: в 1-й підгрупі 0,560,03 мЗв/рік, у 2-й підгрупі 0,570,03 мЗв/рік, у 3-й підгрупі 0,580,02 мЗв/рік, в контрольній групі – відповідно 0,220,02 мЗв/рік, 0,220,02 мЗв/рік, 0,200,03 мЗв/рік. Таким чином, особи з основної групи отримали більшу величину РСЕЕД порівняно з особами з контрольної групи (р0,05).
Особи з однакових вікових підгруп основної та контрольної груп достовірно не відрізнялись за віком, співвідношенням чоловіків та жінок, структурою причин смерті, частотою змін артерій, які забезпечують кровопостачання головного мозку, частотою супутніх захворювань та професійною приналежністю померлих, що робило можливим їх порівняння. Вони суттєво різнились тільки за величиною дозового навантаження, яке переважало в осіб з основної групи.
Враховуючи, що склеротичні зміни в судинах головного мозку при забоях виникають на 9-ту добу (Хижнякова К.М., 1983), а гіалінози судин розвиваються при плазматичному просякненні волокнистих структур (Благодаров В.М. та співавт., 1997), можна зробити висновок, що зміни у вигляді склерозу та гіалінозу розвинулись до отримання травми. Дослідження пошкоджень аргірофільних волокон судин в осіб, які померли на 1-шу добу після травми, дало можливість виявити зміни, які також виникли до отримання травми (Педаченко Є.Г., 1996; Науменко В.Г. та співавт., 1980). Зміни проникності не залежали від характеру травми та часу з моменту її отримання. Ураження еластичних волокон внаслідок пошкоджень, які стали причиною смерті досліджуваних, спостерігаються тільки при черепномозковій травмі, коли виявляють розриви цих волокон (Науменко В.Г. та співавт., 1980; Федотова І.А., 1992; Педаченко Є.Г., 1996).
Гістологічне та гістохімічне дослідження капілярів виявило зміни у вигляді фіброзу, гіалінозу, з дифузним та вогнищевим розташуванням уражених судин. Спостерігали накопичення сульфатованих та несульфатованих ГАГ у стінках капілярів. Зміни аргірофільних волокон характеризувались погрубішанням, зернистим розпадом та колаге-нізацією.
За частотою вказані зміни спостерігались у 100% досліджених осіб з основної та контрольної груп. Найбільш виразними були пошкодження аргірофільного каркасу, які досягали 10 балів у всіх групах дослідження. Як видно з таблиці 1, виразність капілярофіброзу, гіалінозу, накопичення сульфатованих та несульфатованих ГАГ досто-вірно переважала в основній групі в осіб 22-35 років та 36-60 років.
Таблиця 1.
Виразність морфологічних змін в судинах осіб різних вікових підгруп основної та контрольної групи, в яких різниця між групами порівняння була достовірною (р0,05)
Ділянки | Структурні | Основна група | Контрольна група
судинної системи | Зміни | 1-а підгрупа | 2-а підгрупа | 1-а підгрупа | 2-а підгрупа
Капіляри | Фіброз | 8,90,3 | 8,10,2 | 7,20,4 | 6,80,5
Гіаліноз | 7,80,3 | 7,30,3 | 6,20,6 | 5,40,3
НСГ | 8,80,3 | 7,80,4 | 7,30,3 | 6,40,5
ННГ | 8,20,5 | 7,30,3 | 70,3 | 6,50,5
Венули | Склероз | 8,90,5 | 8,50,3 | 7,50,3 | 7,60,3
Гіаліноз | 4,20,4 | 3,50,3 | 2,80,6 | 2,30,4
ПП | 6,50,4 | 5,30,3 | 4,70,3 | 40,3
НСГ | 5,50,4 | 5,20,3 | 40,3 | 3,80,3
ННГ | 4,30,4 | 4,80,4 | 30,3 | 3,20,4
Артеріоли | Гіаліноз | 6,40,4 | 5,60,3 | 4,60,5 | 4,10,3
Склероз адвентиції | 7,20,3 | 5,80,3 | 6,20,4 | 4,10,4
Еластоз | 3,90,4 | 30,3 | 1,90,4 | 1,20,2
Звивистість | 6,40,3 | 5,30,2 | 4,70,4 | 4,10,4
КБМ | 6,10,3 | 4,90,3 | 4,30,5 | 3,10,4
ПП | 6,20,4 | 5,30,2 | 50,3 | 4,40,4
НСГ | 4,80,5 | 4,30,2 | 3,30,3 | 30,4
ННГ | 4,80,3 | 3,70,3 | 3,70,3 | 1,50,5
Артерії | Гіаліноз | 1,40,3 | - | 0,50,2 | -
Склероз адвентиції | 3,50,3 | 3,70,3 | 2,50,3 | 2,40,3
Еластоз | 2,40,4 | - | 1,10,3 | -
Склероз інтими | 1,80,4 | - | 0,60,2 | -
ПП | 5,50,4 | 4,70,3 | 3,30,3 | 3,20,3
НСГ | 4,20,3 | 5,30,3 | 3,00,3 | 40,6
ННГ | 4,30,3 | 50,4 | 30,3 | 3,60,5
Вени | Склероз | 4,10,4 | 3,20,2 | 2,10,3 | 2,50,3
Гіаліноз | 1,30,3 | - | 0,50,2 | -
ПП | 4,70,4 | 4,70,3 | 3,30,3 | 30,3
НСГ | 4,20,3 | 30,3 | 2,70,3 | 2,20,2
ННГ | 4,30,3 | 4,70,3 | 30,7 | 30,4
Примітка. НСГ - накопичення сульфатованих ГАГ, ННГ - накопичення несульфатованих ГАГ, ПП - плазматичне просякнення, КБМ - колагенізація базальних мембран.
- у померлих - у померлих - у померлих
на 1-шу добу. на 4-ту добу на 6-ту добу
Зміни венул характеризувались склерозом,гіалінозом, плазматич-ним просякненням, накопиченням сульфатованих та несульфатованих ГАГ. При срібленні спостерігалось погрубішання, зернистий розпад, колагенізація аргірофільних волокон.
Частота склерозу, змін аргірофільних волокон, плазматичного просякнення, накопичення кислих ГАГ у венулах досягала 100% в осіб з основної та контрольної груп дослідження. Гіаліноз венул спостерігався в основній групі з наступною частотою: 100% – в 1-й підгрупі, 92,94,9% – у 2-й підгрупі та 100% – у 3-й підгрупі, а в контрольній групі: відповідно 90,98,7%, 78,99,4% та 100%.
Виразність змін аргірофільних волокон була найбільшою – по 10 балів у всіх підгрупах. З таблиці 1 видно, що виразність змін венул у вигляді склерозу, гіалінозу, нако-пичення кислих ГАГ та плазматичного просякнення достовірно перева-жала в основній групі серед осіб 22-35 років та 36-60 років.
Гістологічне та гістохімічне дослідження артеріол виявило зміни у вигляді склерозу адвентиції, гіалінозу, колагенізації базальних мембран, еластозу, плазматичного просякнення, накопичення сульфатованих та несульфатованих ГАГ. Спостерігалась поява двох та більше поряд розташованих зрізів артеріоли, оточених одним навколосудинним простором, що розцінювалось як звивистість.
Виявлені в артеріолах зміни спостерігались з частотою 100% у всіх досліджених підгрупах, тільки колагенізація базальних мембран виявлялась з частотою 89,57% у 2-й підгрупі контрольної групи та еластоз виявлявся в основній групі з частотою: 94,15,7% в 1-й підгрупі, 92,94,9% – у 2-й та 100% – у 3-й, а в контрольній групі: відповідно 81,811,6%, 78,99,4% та 100%.
Виразність виявлених структурних змін артеріол представлена в таблиці 1. В осіб з основної групи з вікових підгруп 22-35 та 36-60 років спостерігаються достовірно вищі величини виразності таких структурних змін артеріол, як склероз адвентиції, колагенізація базальних мембран, еластоз, гіаліноз, звивистість, накопичення кислих ГАГ та плазматичне просякнення.
Гістологічне та гістохімічне дослідження артерій виявило зміни у вигляді склерозу інтими та адвентиції, гіалінозу, еластозу, плазматично-го просякнення, накопичення сульфатованих та несульфатованих ГАГ.
Частота змін в артеріях становила 100% у підгрупах основної та контрольної груп для плазматичного просякнення та накопичення кис-лих ГАГ. Склероз адвентиції зустрічався з частотою 100% в контроль-ній групі та у 1-й та 3-й підгрупах основної групи та у 92,94,9% осіб з 2-ї підгрупи основної групи. Частота гіалінозу становила – основна група: 1-а підгрупа – 64,711,6%, 2-а – 46,49,4%, 3-я – 85,713,2%, контрольна група: відповідно 54,515%, 42,111,3% та 83,315,2%. Склероз інтими зустрічався з наступною частотою – основна група: 1-а підгрупа – 76,510,3%, 2-а – 509,4%, 3-я – 85,713,2%, контрольна група: відповідно 54,515%, 47,411,5%, 83,315,2%. Частота еластозу артерій складала: в основній групі – 1-а підгрупа – 94,15,7%, 2-а – 78,67,8%, 3-я – 100%, контрольна група: відповідно 72,713,4%, 47,411,5% та 100%.
Виразність змін в артеріях представлена в таблиці 1. Також виразність еластозу переважала в основній групі порівняно з контролем в осіб 61-74 років (відповідно 2,90,3 та 1,50,6 бали), (р0,05). Таким чином, в основній групі виразність накопичення кислих ГАГ, плазматичного просякнення та склерозу адвентиції переважала в осіб 22-35 та 36-60 років, склерозу інтими та гіалінозу – в осіб 22-35 років, еластозу – в осіб 22-35 років та 61-74 років.
Дослідження вен за допомогою гістологічних та гістохімічних методів виявило в них зміни у вигляді склерозу, гіалінозу, плазматично-го просякнення, накопичення сульфатованих та несульфатованих ГАГ.
Склероз, плазматичне просякнення, накопичення кислих ГАГ зустрічались у 100% досліджуваних осіб з основної та контрольної груп. Частота гіалінозу становила: в основній групі – у 1-й підгрупі – 64,711,6%, у 2-й – 57,19,4%, у 3-й – 85,713,2%, у контрольній групі: відповідно 54,515%, 42,111,3% та 83,315,2%.
Як видно з таблиці 1, виразність склерозу, плазматичного просяк-нення та накопичення кислих ГАГ переважала в основній групі серед осіб 22-35 та 36-60 років, тоді як гіалінозу – тільки в осіб 22-35 років.
Таким чином, гістологічне та гістохімічне дослідження судин речовини та м’якої оболони головного мозку в осіб, які проживають на забрудненій радіонуклідами території, показало наявність змін, які характеризувались порушенням волокнистих структур – склерозом, еластозом, змінами аргірофільного каркасу судин та збільшенням проникності з розвитком гіалінозу. В осіб з основної групи виразність морфологічних змін була більшою, ніж в контрольній групі.
Досліджувані особи потерпіли від наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р., проживаючи на забруднених радіонуклідами територіях України та зазнаючи внутрішнього і зовнішнього опромінення. Про це свідчать величини РСЕЕД опромінення кожної особи. Враховуючи значний період піврозпаду основних дозоутворюючих радіонуклідів – Cs137, Sr90, Pt239 (Мащенко М.П. та співавт., 1992) та настання смерті у 1997-2000 рр., можна зробити висновок, що досліджувані особи протягом 11-14 років зазнавали впливу іонізуючого випромінювання.
Величини РСЕЕД опромінення, що їх отримали досліджувані особи, характеризуються як малі – до 0,1 Зв (Дж. Гофман, 1994). Дозові навантаження в осіб з основної групи становили 0,5 мЗв/рік та більше. Це, за даними Холоші В.Г. (1997), є підставою для віднесення таких населених пунктів до зони посиленого радіаційного контролю.
Відсутність суттєвого (на 50% та більше) звуження артерій, які забезпечують кровопостачання головного мозку (Яхно М.М. та співавт., 1995), переважання частоти виявлення структурних змін над частотою виявлення супутніх захворювань, які могли б викликати їх розвиток, та, враховуючи частки осіб різних професійних груп і різноманітну структуру спеціальностей (Зербіно Д.Д., 1998), можна зробити висновок, що наявні структурні пошкодження судин не пов’язані із змінами артерій головного мозку, супутніми захворюваннями та професійними шкідливостями. Тому єдиним фактором, який міг викликати їх розвиток, є вплив іонізуючого опромінення, дозиметрично підтверджений для кожної особи.
Можливість порівняння осіб з відповідних підгруп, розвиток морфологічних змін в судинах внаслідок впливу радіаційного фактора та достовірне переважання його величини в основній групі, дають підстави стверджувати, що переважання у виразності структурних змін в осіб з основної групи пов’язано із різницею у дозовому навантаженні в обох групах.
За даними літератури вивчено можливість впливу виявлених структурних пошкоджень на функцію судин. Так, капілярофіброз призводить до зниження інтенсивності транскапілярного обміну (Москальов Ю.І., 1991). Склеротичні зміни в судинах обмежують здатність судин до розширення (Боднар Я.Я. та співавт., 2000), це може призводити в артеріальних судинах до обмеження кровопостачання при збільшенні потреби в кисні та до зниження депонуючої функції венозних судин. Ділянки гіалінозу призводять до зменшення кровопостачання (Благодаров В.М. та співавт., 1997) та можуть стати джерелом кровотеч (Шлопов В.Г., 1999). Таким чином, виявлені в судинах головного мозку порушення здатні обмежувати компенсаторно-пристосувальні можливості судинної системи головного мозку, особливо в умовах зростання навантаження на цю систему, при старінні та розвитку цереброваскулярних захворювань.
Тому особи, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, являють собою групу ризику щодо розвитку пошкоджень головного мозку судинного генезу. З огляду на це, важливою є розробка та впровадження відповідних медичних заходів, що має включати використання препаратів протекторної дії, розробку діагностичних методів для виявлення судинних пошкоджень та лікування вже наявних змін.
Вивчався перебіг ішемічних та геморагічних інсультів в осіб з контрольної, 1-ї та 2-ї груп. Кількість чоловіків та жінок у групах достовірно не відрізнялась, що робило можливим порівняння досліджуваних груп за віком, частотою фонових та супутніх захворювань, ускладнень, локалізацією та розмірами інсультів. Особи з груп дослідження суттєво відрізнялись тільки за величиною дозового навантаження: особи з контрольної групи зазнали його в межах фонових значень, в 1-й групі величина РСЕЕД склала по 0,60,03 мЗв/рік для осіб з геморагічними та ішемічними інсультами, в 2-й групі відповідно по 0,20,01 мЗв/рік (р0,05). Таким чином, особи з 1-ї та 2-ї груп зазнали впливу малих доз опромінення. Порівнювані групи відрізнялись тільки за величиною РСЕЕД.
Зміни перебігу геморагічних інсультів характеризувались зростан-ням частоти інсультів, при яких не було виявлено фонового захворювання – з 10,54,1% у контрольній групі до 29,77,5% – у 2-й групі (р0,05).
Також змінився перебіг ішемічних інсультів. В післяаварійний період збільшилась частка множинних ішемічних інсультів – з 6,14,2% в контрольній групі до 35,19,1% – у 2-й (р0,05) та 35,77,5% – у 1-й (р0,05). Враховуючи, що частота та структура фонових і супутніх захворювань та частки осіб з тромботичними ускладненнями достовірно не відрізнялись у групах дослідження, можна зробити висновок про незмінність впливу основних патогенетичних факторів цих інсультів, до яких відносять фонові захворювання (Яхно М.М. та співавт., 1995), стан насосної функції серця та згортувальні властивості крові (Ходос Х.-Б.Г., 1999).
Таким чином, в післяаварійний період спостерігаються зміни перебігу ішемічних та геморагічних інсультів. Вони свідчать про зростання частоти ураження судин речовини головного мозку. Виявлені особливості необхідно враховувати при діагностиці та лікуванні хворих з інсультами, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях.
ВИСНОВКИ
1.
В роботі вирішено актуальне медичне завдання – виявлення структурно-функціональних змін в судинах головного мозку в осіб, які проживали на радіоактивно забруднених територіях і на цій основі проведено обгрунтування профілактичних та лікувальних заходів у цієї категорії населення.
2.
Гістологічне та гістохімічне дослідження капілярів головного мозку в осіб, які проживали на забруднених радіонуклідами територіях встановило зміни у вигляді фіброзу, гіалінозу, накопичення кислих глі-козаміногліканів (ГАГ). Вищезазначені зміни спостерігались у 100,0% осіб, які проживали у більш та менш забруднених радіонуклідами районах та отримали величину річної сумарної ефективної еквівалент-ної дози (РСЕЕД) опромінення відповідно 0,5-0,6 мЗв/рік (основна група) та 0,2-0,3 мЗв/рік (контрольна група) (р0,05). Виразність вказаних морфологічних змін достовірно переважала в основній групі в осіб 22-35 та 36-60 років.
3.
У венулах головного мозку спостерігались склероз, гіаліноз, накопичення кислих ГАГ та плазматичне просякнення. Частота виявлення гіалінозу венул в осіб різних вікових підгруп основної групи склала 92,9-100,0%, в контрольній – 78,9-100,0%. Інші структурні зміни були виявлені у 100,0% осіб в основній та контрольній групах. Виразність виявлених у венулах змін переважала в основній групі в осіб віком 22-35 та 36-60 років в порівнянні з контрольною групою.
4.
Артеріоли характеризувались гіалінозом, склерозом інтими та адвентиції, еластозом, звивистістю, накопиченням кислих ГАГ та плазматичним просякненням. Частота склерозу інтими у вікових під-групах основної групи становила 100,0%, в контрольній – 89,5-100,0%, частота еластозу відповідно – 92,9-100,0% та 78,9-100,0%. Інші вказані структурні зміни в артеріолах спостерігалась у 100,0% осіб в основній та контрольній групах. Виразність виявлених змін переважала в основній групі в осіб 22-35 та 36-60 років.
5.
Структурні зміни в артеріях характеризувались гіалінозом, склерозом інтими та адвентиції, еластозом, накопиченням кислих ГАГ та плазматичним просякненням. Частота виявлення гіалінозу у вікових підгрупах становила 46,4-85,7% в основній групі, 42,1-83,3% – в кон-трольній, склерозу інтими – відповідно 50,0-85,7% та 47,4-83,3%, елас-тозу – 78,6-100,0% та 47,4-100,0%, склерозу адвентиції – 92,9-100,0% в основній групі та 100,0% в контрольній. Інші вказані зміни спостеріга-лись в 100,0% осіб обох груп. В основній групі виразність накопичення кислих ГАГ, плазматичного просякнення та склерозу адвентиції переважала в осіб 22-35 та 36-60 років, склерозу інтими та гіалінозу – в осіб 22-35 років, еластозу – в осіб 22-35 років та 61-74 років.
6.
У венах були виявлені гіаліноз, склероз, накопичення кислих ГАГ та плазматичне просякнення. Частота гіалінозу вен становила у ві-кових підгрупах основної групи 57,1-85,7%, в контрольній – 42,1-83,3%. Інші виявлені зміни спостерігались у 100,0% осіб з обох груп. В основ-ній групі виразність плазматичного просякнення, склерозу та накопи-чення кислих ГАГ були вищі ніж в контролі в осіб 22-35 та 36-60 років. Виразність гіалінозу переважала в основній групі в осіб 22-35 років.
7.
Архівне дослідження перебігу інсультів у мешканців Київської області у 1975-1997 рр. виявило зростання частоти множинних ішемічних інсультів в післяаварійний період – з 6,14,2% у померлих до аварії на ЧАЕС (контроль) до 35,19,1% (р0,05) у мешканців Київської області, які дістали РСЕЕД опромінення 0,20,01 мЗв/рік (2-а група) і 35,77,5%(р0,05) в осіб з РСЕЕД 0,60,03 мЗв/рік (1-а група). Це вказує на зростання частоти ураження судин речовини головного мозку в післяаварійний період.
8.
Зміни, виявлені у капілярах, венулах, артеріолах, артеріях та венах речовини головного мозку та черепної м’якої оболони в осіб, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, здатні обмежу-вати компенсаторно-пристосувальні можливості цих судин. Тому мешканці забруднених районів становлять групу ризику щодо розвитку уражень центральної нервової системи судинного генезу та потребують проведення відповідних профілактичних та лікувальних заходів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Моторна М.М., Сільченко В.П. Морфологічні зміни судин різного калібру в головному мозку у осіб, які зазнали радіаційного впливу після аварії на ЧАЕС.// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ: КМАПО. - 2000. - Вип. 9, Книга 2.
- С. 473-482. (Дисертанткою виконано забір, обробку та аналіз матері-алу, написання статті, її внесок становить 75%).
2.
Моторна М., Сільченко В. Морфологічні зміни судин голов-ного мозку внаслідок впливу малих доз іонізуючого опромінення (огляд літератури) // Ліки України. - 2001. - №3. - С. 54-56. (Дисертанткою виконано забір, обробку та аналіз матеріалу, написання статті, її внесок становить 90%).
3.
Моторна М.М., Сільченко В.П. Морфологічні зміни в артеріях та венах головного мозку в осіб, які проживали у забруднених радіонуклідами районах // Актуальные проблемы медицины и биологии. - Киев: НМУ им. А.А. Богомольца. - 2001.- №2. - С. 407-411. (Дисертанткою виконано забір, обробку та аналіз матеріалу, написання статті, її внесок становить 90%).
4.
Моторна М.М., Сільченко В.П. Структурні зміни судин мікро-циркуляторного русла головного мозку в осіб різних вікових груп, які проживали на забрудненій радіонуклідами території // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ: КМАПО. - 2001. - Випуск 10, Книга 3. - С.515-524. (Дисертанткою виконано забір, обробку та аналіз матеріалу, написання статті, її внесок становить 90%).
5.
Моторна М.М. Структурні зміни церебральних судин та зміни перебігу інсультів у осіб, що проживали в різних районах Київської області // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2001. - №13. - С.41-44.
6.
Моторна М.М., Сільченко В.П. Зміни структур судин різного калібру головного мозку у осіб, що зазнали впливу наслідків радіації після аварії на ЧАЕС // “Проблеми військової охорони здоров’я” Збірник наукових праць Української військово-медичної академії.
- УВМА. - 2001. - С. 119-124. (Дисертанткою виконано забір, обробку та аналіз матеріалу, написання статті, її внесок становить 80%).
7.
Моторна М.М. Патогенез розладів мікроциркуляції головного мозку при хронічному впливі іонізуючого опромінення // 4-й міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених (матеріали конгресу). - Тернопіль, 2000. - C. 283.
8.
Моторна М.М., Сільченко В.П. Морфологічні зміни судин головного мозку в осіб, що проживають в різних районах Київської області // 4-й міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених (матеріали конгресу). - Тернопіль, 2000. - C. 284. (Дисертанткою виконано забір, обробку та аналіз матеріалу, написання тези, її внесок становить 80%).
АНОТАЦІЯ
Моторна М.М. Функціональна морфологія судин головного мозку в осіб, що зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2001.
Дисертаційна робота присвячена вивченню структурно-функціональних змін в церебральних судинах у мешканців районів, забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи у 1986 р. Проведене гістологічне та гістохімічне дослідження
