Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва

АМН України

МАТВІЄНКО ТАМІЛА МИКОЛАЇВНА

УДК 613.6 : 615.916’16

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ФТОРУ НА СТАН ЗДОРОВ'Я

ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

14.02.01- гігієна

А В Т О Р Е Ф Е РА Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Катрушов Олександр Васильович,

Українська медична стоматологічна академія,

завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

чл.-кор. АМН України

Бардов Василь Гаврилович,

Національний медичний університет ім. О.О. Бого-

мольця, завідувач кафедри.

доктор медичних наук, професор

Тимченко Ольга Іванівна,

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзе-

єва АМН України, завідувач лабораторії.

Провідна установа: Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України, м.Київ.

Захист дисертації відбудеться " 8 " червня 2001 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (02660, м.Київ-94, вул.Попудренка,50).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України (м.Київ, вул.Попудренка,50).

Автореферат розісланий " 7 " травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема взаємодії організму з довкіллям є основоположною в розумінні механізму системи "навколишнє середовище - здоров’я населення" (Сердюк А.М., 1996). Ця система, що динамічно змінюється в процесі життєдіяльності, особливо в період науково-технічного прогресу, потребує постійного вивчення і коректування в інтересах збереження здоров'я людини (Сидоренко Г.И., 1985). В зв’язку з цим перед гігієнічною наукою постає завдання поглибленого дослідження патогенезу дії комплексу несприятливих чинників на організм людини (як на організменному, органному, тканинному, так і на клітинно-молекулярному рівні) та пошуку засобів, спрямованих на профілактику негативних наслідків їх пошкоджуючої дії, а отже, і збереження здоров’я людини, зниження захворюваності та збільшення тривалості життя (Гончарук Є.Г., Коршун М.М., Яворовський О.П., 1996; Сидоренко Г.И., 1985).

Одним із важливих несприятливих чинників оточуючого середовища є іонізуюче випромінювання. Широке розповсюдження ядерних технологій неминуче спричиняє розширення кола осіб, які зазнають несприятливого впливу радіаційних чинників (Бардов В.Г., Сучков Б.П., 1997; Лютых В.П., Долгих А.П.,1997; Baryakhtar V.G., 1997).

Найбільшою радіаційною катастрофою нинішнього століття є аварія на ЧАЕС 26 квітня 1986 року. Досвід багаторічного спостереження за станом здоров'я осіб, потерпілих під час аварії або тих, хто приймав участь в ліквідації її наслідків, свідчить про зростання темпів старіння організму, які проявляються в ранньому розвитку атеросклерозу, послабленню імунітету, активізації неопластичних процесів, розвитку синдрому хронічної втоми (Нягу А.И., Логановский К.И., 1998; Романенко А.Ю., 1996; Ткачишин В.С., 1997).

Генез променевого враження пов'язаний із радіолізом біополімерів і води, що дозволяє відносити цю патологію до вільнорадикальних (Кузин А.М., 1962, 1964).

До несприятливих чинників оточуючого середовища також відноситься надлишкове надходження фторидів в організм з водою (Габович Р.Д., Минх А.А., 1979; Лутай Г.Ф., 1992; Окунев В.И., Смоляр В.И., Лаврушенко Л.Ф.,1987). Відомо, що фториди в дозах, що перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК), викликають порушення функцій організму на різних рівнях (Авцын А.П., и др., 1991; Жаворонков А.А., 1996; Жаворонков А.А., Кудрин А.В., 1996; Меджитов М.М., Джафарова С.Д., Алиев А.А., 1989; Gabig TH.G., et al., 1987). Хронічне надходження невисоких доз фторидів викликає флюороз (гіпермікроелементоз). На Україні реєструються випадки ендемічного флюорозу в біогеохімічних провінціях з надлишком фториду в довкіллі, до яких відноситься і Полтавська область (Ковган Н.И.,1974).

На теперішній час є тільки окремі дослідження стану функцій організму, що мають не тільки патогенетичне, але і захисно-пристосувальне, відновно-компенсаторне значення при дії іонізуючого випромінювання чи надлишковому надходженні легко розчинних фторидів, які не дають змоги обгрунтувати достатньо ефективні методи профілактики захворювань, що виникають чи ускладнюються в результаті впливу фторидів та іонізуючого випромінювання.

Значна частина осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проживає в різних ендемічних умовах; зокрема в Полтавській області актуальним є надлишковий вміст фторидів в підземних водоносних горизонтах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є самостійним фрагментом ініціативної академічної науково-дослідної роботи: "Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних чинників. Стан гемо-гомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування" (держ. реєстраційний № 0198U000134).

Мета дослідження: виявлення особливостей стану здоров'я ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалені періоди після Чорнобильської катастрофи на фоні надлишкового надходження фторидів та обґрунтування профілактичних заходів.

Задачі дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Наукова новизна роботи. Вперше визначені класи хвороб, які є залежними від поєднаного впливу досліджуваних чинників, такими є новоутворення, хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин та імунітету, психічні розлади, хвороби системи кровообігу, травми та отруєння.

Описані тенденції динаміки захворюваності в різних групах спостереження: загальна захворюваність ліквідаторів продовжує зростати. Первинна захворюваність ліквідаторів за досліджуваний період в зонах з оптимальним вмістом фтору зберігала тенденцію до росту (+6,75%), в зонах з надлишковим вмістом вона падала (-16,86%).

Виявлений кореляційний зв’язок між вмістом фтору в питній воді та захворюваністю ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Встановлено, що сила впливу досліджуваного чинника (надлишку фтору в питній воді) не однакова для різних груп хвороб і коливається для загальної захворюваності від 11,6% (хвороби органів дихання) до 0,8% (хвороби сечостатевої системи), для первинної - від 12,3% (хвороби органів дихання) до 0,7% (хвороби органів травлення).

Експериментальні біохімічні дослідження свідчать, що гамма-опромінення морських свинок в дозі 1 Гр на фоні підгострої фтористої інтоксикації (10 мг/кг маси тіла) призвело до посилення ліпідної пероксидації та ослаблення антиоксидантного захисту в крові та органах, де особливо знизився вміст аскорбінової кислоти. Більш виражені ці зміни виявлені при фтористій інтоксикації в дозі 25 мг/кг маси тіла тварин.

Практичне значення роботи. Матеріали дисертації, що мають практичне значення, знайшли своє відображення у тимчасових рекомендаціях з покращення диспансеризації та надання медичної допомоги ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС (Полтава, 2001) та інформаційно-методичному листі. Теоретичні положення та результати даної роботи використовуються при читанні відповідних розділів лекційних курсів на кафедрах загальної гігієни, нормальної фізіології та біохімії Української медичної стоматологічної академії, кафедрах загальної гігієни Івано-Франківської, Дніпропетровської та Тернопільської державних медичних академій. Практичні рекомендації впроваджені в роботу відділення реабілітації потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС обласної клінічної лікарні м. Полтави та лікувально-профілактичних закладів Полтавської області, Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції та районних СЕС, спеціалізованого санаторію для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧА ЕС "Березовий гай" (м. Миргород).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності та ступеню вивчення проблеми, яка досліджувалась, виборі та виконанні методик експериментальних та статистичних досліджень, збиранні та статистичній обробці первинних матеріалів. Автором особисто проведений аналіз і узагальнення одержаних результатів, їх оформлення.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на Республіканській науковій конференції "Актуальні питання екогенетики та імунології" (м.м. Київ-Полтава, 1994р.), на конференції "Обмен веществ в норме и патологии" (г. Тюмень, 1998), на науково-методичній конференції “Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України” (м. Луганськ, 2000), на Міжнародній науково-практичній конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей” (м. Полтава, 2000), на звітних наукових конференціях УМСА (1997-2000 рр.), на засіданні Полтавського наукового медичного товариства гігієністів (1997, 1998, 1999), на науково-практичній конференції в Полтавській обласній СЕС в 2000 році.

Дисертаційна робота обговорена на міжкафедральному засіданні апро баційної ради Української медичної стоматологічної академії (м.Полтава) (2000). Апробація дисертації відбулась 20.12.2000р. на засіданні Вченої ради Інституту гігієни та медичної екології АМН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 друкованих робіт, з яких 4 опубліковані у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 141 сторінці машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, обговорення одержаних даних, висновків, списку використаних літературних джерел.

Робота ілюстрована 22 таблицями і 10 малюнками. Список використаних літературних джерел включає 282 роботи авторів, з них 216 кирилицею, 66 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для вирішення задач, які були поставлені в роботі, були проведені експериментальні дослідження контрольних і дослідних серій на 63 морських свинках масою 200-400 г. Лабораторних тварин утримували в умовах віварію на стандартному раціоні харчування у відповідності до загальноприйнятих методик (Западнюк И.П., и др., 1983).

Для відтворення фтористої інтоксикації тваринам вводили щоденно протягом 100 днів фторид натрію в дозі 10 мг/кг та 25 мг/кг у вигляді 1,5 % водного розчину з їжею. Досліджувані дози фторидів можуть бути співставлені з надлишковим надходженням цих сполук в умовах фтористої геохімічної провінції, якою є більшість території Полтавської області. При відтворенні патології променевого ураження в експерименті було використано екстракорпоральне опромінення свинок жорстким гамма-опроміненням за допомогою гамма-кобальтової гармати "Агат-2", розташованої на базі відділення променевої терапії Полтавського обласного онкодиспансеру. Тварин піддавали гострому опроміненню в дозі 0,25 Гр чотирикратно щоденно (сумарна доза 1 Гр), починаючи з наступного дня після закінчення токсичного навантаження.

Об'єктом дослідження були кров, сироватка крові, тканини експериментальних тварин. Тканини та кров для аналізу забирали наступного дня після закінчення експерименту. Далі кров змішували з цитратом натрію (3,8% розчин) у співвідношенні 9:1 і центрифугували при 1500 об/хв. протягом 10 хвилин.

При проведенні досліджень використовували методи, які характеризують перекисне окислення ліпідів (ПОЛ), активність антиоксидантних ферментів. З цією метою забір тканин проводили у всіх тварин з однієї і тієї ж області.

Рівень перекисного окислення оцінювали за кінетикою накопичення малонового діальдегіду (МДА) в крові та тканинах (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И.,1972) та спонтанним гемолізом еритроцитів (Спиричев В.Б. и др. 1979). Стан антиокислювального захисту (АОЗ) оцінювали за активністю каталази (Архипова О.Г., 1988), супероксиддисмутази (СОД) (Брусов О.С. и др., 1976), церулоплазміну (Колб В.Г.и др.,1982), глутатіонпероксидази (Mills G.C.,1954; Elman G.L.,1959), аскорбінової кислоти (Шарманов Т.М. ,1979), дегідроаскорбінової кислоти (Шарманов Т.М. ,1979), істинної пероксидази (Тодоров И.,1963). Активність цитохромоксидази визначалась для оцінки тканинного дихання (Straus W., 1954).

Результати біохімічних досліджень, одержані в дослідах на тваринах, були оброблені статистично на комп'ютері "Pentium 200".

За сучасними уявленнями (Тимченко О.І., Сердюк А.М., Турос О.І., 2000) для оцінки стану здоров'я населення доцільно використовувати бази даних щодо смертності, народжуваності та деяких захворювань з високою точністю реєстрації. На попередньому етапі дослідження було виявлено, що показники смертності відібраних когорт ліквідаторів не є достатньо інформативними, оскільки в досліджуваних групах реєструвались поодинокі летальні випадки. Тому вивчення стану здоров'я осіб, що приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проводилось шляхом аналізу інтенсивних показників за допомогою динамічних рядів та даних про чисельність відповідних груп населення за період 1992-1998р.р. з розрахунком показників загальної та первинної захворюваності за групами хвороб згідно Міжнародної класифікації ВООЗ Дев’ятого перегляду (1975), оскільки до моменту введення в дію в 1998 році Міжнародної класифікації хвороб ВООЗ Десятого перегляду встановлення діагнозів в лікувально-профілактичних закладах нашої країни проводилось за нею.

На попередньому етапі дослідження в розробку були відібрані ліквідатори-чоловіки (ЛНА), яким на момент участі в ліквідації аварії на ЧАЕС виповнилось 18-40 років. Відібрані вікові групи чоловіків відносились до дорослого, фізично здорового, працездатного населення, до моменту Чорнобильської аварії вони були практично здоровими людьми, що встановлювалось за даними диспансерних оглядів напередодні участі в ліквідації наслідків аварії. Ці особи брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках. Строки їх участі в ліквідації наслідків аварії становили від 2 тижнів до 3 місяців. Дози опромінення у цих осіб становили (за даними їх карток обліку доз радіоактивного опромінення) 0,06-0,32 Зв. Не приймались в розробку ті особи, які мешкають в районах, на території яких є виробництва, що забруднюють довкілля. В подальшому були відібрані особи, які не контактували з виробничими шкідливими чинниками, постійно (не менше 18 років) мешкали у досліджуваних та контрольних районах, користувались для пиття водою з підземних вододжерел в умовах централізованого водопостачання не менше 15 років. Також не приймались в розробку особи, які зловживали алкогольними напоями. Кінцевим показником відбору була концентрація фтору у питній воді, тобто були відібрані ті ЛНА, які проживали в умовах оптимального та надлишкового надходження сполук фтору з питною водою. Критерієм відбору ми також вважали ступінь благоустрою населених пунктів, де проживають ліквідатори , а саме - централізований тип водопостачання. Умови проживання (водопостачання) встановлювали шляхом анкетного опитування при проведенні щорічних диспансерних оглядів осіб цього контингенту.

Враховуючи ці ознаки, нами були відібрані ЛНА, які мешкали в 4 адміністративно-територіальних районах Полтавської області, населення двох з яких проживає в умовах централізованого постачання води з підвищеним вмістом фтору та двох - з достатнім, а саме: Карлівського, Миргородського, Кобеляцького, Гадяцького. Стан здоров’я ЛНА оцінювали шляхом вивчення загальної і первинної захворюваності за даними звернень за медичною допомогою та диспансеризації цих груп населення. Під нашим спостереженням знаходилось 1439 осіб чоловічої статі. Для аналізу використовувались дані статистичної звітності: первинна облікова документація, а саме "Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу" (Ф.025-2/О). Всього було опрацьовано 21308 талонів.

Мікроелементний склад питної води (вміст фтору та жорсткість води) оцінювався за вибірковими даними Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції та СЕС відповідних районів за 1992-1998 роки. Всього було опрацьовано 6443 аналізи. Одержані результати обробляли загальноприйнятими статистичними методами (Поляков И.В., Соколова Н.С., 1975).

На основі одержаних даних розраховувались середньорічні показники загальної та первинної захворюваності в цілому та за окремими класами хвороб, темпів приросту захворюваності як загальної, так і первинної в цілому та за окремими класами, визначалась структура захворюваності за загальноприйнятими методиками (Поляков И.В., Соколова Н.С., 1975).

Для оцінки зв'язку вмісту фтору у питній воді та стану здоров'я ліквідаторів був проведений аналіз зв'язку між ними за допомогою кореляційного аналізу з розрахунком рівняння регресії та інтегральних індексів здоров'я за методикою Л.Є.Полякова та Д.М.Малинського (1971) та методикою вивчення впливу якості питної води на здоров'я населення (Гончарук Е.И., Вороненко Ю.В., Марценюк Н.И., 1989). Крім того, одержані показники захворюваності обробляли за допомогою дисперсійного аналізу за методикою, викладеною в (Венчиков А.И., Венчиков В.А., 1974), з метою оцінки сили впливу досліджуваного чинника (вмісту фтору в питній воді) на стан захворюваності окремими нозологічними формами хвороб серед ліквідаторів. Також визначали частину досліджуваного чинника в сумі впливів на результативну ознаку всіх чинників.

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Вплив фториду натрію на стан перекисного окислювання і функцій антиоксидантної системи у крові та різних тканинах. В результаті проведених експериментальних досліджень стану ПОЛ, антиоксидантного статусу та активності цитохромоксидази в різних біосубстратах лабораторних тварин при 100-денній фтористій інтоксикації в добовій дозі 10мг/кг в крові посилювалась ліпідна пероксидація та ослаблювався антиоксидантний захист. Більш виражені ці зміни про добовій дозі 25мг/кг. В печінці, серці, мозку та нирках рівень пероксидації істотно не змінювався. В тих же тканинах фтор інгібував активність цитохромоксидази, що знижувало споживання кисню на ферментативне окислення та посилювало цим можливості пероксидації в крові. Можливості антиоксидантного захисту при токсичному навантаженні в досліджувних дозах в тканинах ослаблювались, судячи за зниженням концентрації та активності антиокислювальних ферментів.

Вплив фракціонованого низькодозового опромінення та хронічного введення фториду натрію на стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного статусу експериментальних тварин. В ході експериментальних досліджень було встановлено, що ефекти гамма-опромінення багато в чому порівняльні з ефектами фтористої інтоксикації у відношенні впливу на процеси пероксидації. За дії 4-разового опромінення (в сумі 1 Гр) в крові відбувалось послаблення АОЗ судячи за збільшенням ТБК-активних продуктів після інкубації та приросту МДА за час інкубації. В результаті підвищувався відсоток спонтанного гемолізу еритроцитів, очевидно також в крові збільшувався вміст продуктів розпаду клітин, що загинули в результаті опромінення та посилювався апоптоз нейтрофілів, чим створювались умови для стимуляції оксидативної активності нейтрофілів антигенними та імунними комплексами. Вплив опромінення мало впливав на ферментативну компоненту АОЗ крові та очевидно був пов'язаний з виснаженням кров'яного пулу низькомолекулярних антиоксидантів. При поєднаному впливі фториду в дозі 10 мг/кг та гамма-опромінення сумарною дозою 1 Гр в порівнянні з інтактною групою спостерігалось посилення пероксидації в крові та тканинах досліджуваних органів і ослаблення АОЗ. Так, в крові збільшувався вміст ТБК-активних продуктів до і особливо після інкубації, а також приріст МДА (в 3,8 разів). В результаті в 2 рази зростав відсоток спонтанного гемолізу еритроцитів.

При інтоксикації фторидом в дозі 25 мг/кг та гамма-опроміненні ці зміни були більш вираженими, спостерігалась тенденція до зниження глютатіонпероксидази і каталази, але не пероксидази. Якщо активність СОД в крові тварин 5 групи дещо зросла в порівнянні з інтактними, то в 6 групі зниження її можна пояснити гальмуванням синтезу ферменту.

Дещо інша картина спостерігалась в тканинах печінки, нирок, серця, мозку. За дії гамма-опромінення відбувалась активація ПОЛ, судячи зі збільшення концентрації в тканинах ТБК-активних продуктів до та після інкубації. Істотних змін АОЗ не спостерігалось, хоча очевидно відбувалась активація низькомолекулярних антиоксидантів. Збільшення дегідроаскорбінової кислоти в печінці можливо пов'язано з руйнуванням антигенного матеріалу відмерлих клітин та ростом навантаження на детоксикаційну систему, а також макрофагальну систему печінки.

Реакція печінки при поєднаному впливі фтору в дозі 10 мг/кг та гамма-опромінення спостерігалась у вигляді зниження вмісту церулоплазміну, отже в ній порушувався синтез білків гострої фази запалення. В печінці на 53% зріс рівень ТБК-активних продуктів до інкубації, і на 45% - після інкубації, що свідчило про посилення перекисного окислення та деяке ослаблення АОЗ. Привертає до себе увагу зниження вмісту аскорбінової кислоти за рахунок росту вмісту дегідроаскорбінової кислоти. Аналогічна картина спостерігалась в тканинах мозку, нирок, серця.

В печінці тварин 6 дослідної групи привертає до себе увагу зниження активності цитохромоксидази, хоча мітохондріальне окислення в умовах інтоксикації та опромінення вкрай необхідне для синтезу АТФ, яка використовується для енергетичних потреб репарації. Частково в умовах фтористої інтоксикації не тільки фторид впливає на цитохромоксидазу,а й вичерпання фонду НАДН2, необхідного для АДФ-рибозилювання ядерних білків, що приймають участь в репарації. В результаті з мітохондрій та цитоплазми відкачується НАДН2 і клітина гине від енергетичного виснаження (Цебржинский О.И.,1993).

Привертає увагу зниження вмісту аскорбінової кислоти в тканинах при підвищенні рівня дегідроаскорбінової кислоти. Очевидно це пов'язано з посиленою регенерацією токоферолу. Судячи з незмінності активності цитохромоксидази в тканинах внутрішніх органів тварин 5 групи, а також активності глютатіонпероксидази в печінці, вважаємо, що доза в 1 Гр (0,15 LD50) для морських свинок є порівняно невеликою і сприяє мобілізації адаптаційних можливостей організму. В досліджуваних групах ліквідаторів максимальна поглинута доза склала 0,32 Зв, що відповідає приблизно 0,1 LD50, отже можна співставити результати, одержані на тваринах, з можливими процесами в організмі осіб, які знаходились під спостереженням.

Таким чином, на прикладах дисбалансного функціонування систем перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту наочно продемонстровано несприятливий вплив іонізуючого опромінення і фтору на системи резистентності організму. З більшим ступенем вірогідності можна припустити, що тривалий період, що пройшов з моменту опромінення даної категорії осіб, та збереження дисбалансу співвідношень в функціонуванні систем резистентності вказують на генетичний характер пошкоджуючої дії іонізуючого випромінення. Одним з можливих механізмів виникнення цих явищ є порушення процесів нейроендокринної регуляції та метаболізму на фоні розладу геномної регуляції систем гомеостазу організму людини.

Санітарно-статистичний аналіз захворюваності ліквідаторів. Результати вивчення вмісту фтору в питній воді централізованого водопостачання склали (М+m): Кобеляцький р-н - 0,65+0,10 мг/дм3; Гадяцький р-н - 1,06+0,19 мг/дм3; Карлівський - 2,21+0,62 мг/дм3; Миргородський - 2,12+0,69 мг/дм3.

Результати аналізу захворюваності ліквідаторів різних за вмістом фтору регіонів за період 1992-1998 р.р. (табл. 1) свідчили про значно вищі рівні загальної захворюваності серед ліквідаторів ендемічних регіонів, ніж у ліквідаторів районів з оптимальним вмістом фтору за рахунок новоутворень - у 6,75 разів; хвороб ендокринної системи, порушення обміну речовин та імунітету - у 3,5 разів; психічних розладів – у 1,75 разів, хвороб системи кровообігу – на 24,2%; травм та отруєнь – в 2 рази.

Таблиця 1.

Середньорічні показники загальної захворюваності ліквідаторів за період 1992-1998р.р. на 10000 нас.(М+m)

Клас хвороб | Р-ни з оптимальним вмістом фтору в питній воді | Р-ни

з надлишком фтору в питній воді

1.Всього в т.ч. | 16249,01+809,83 | 19207,54+838,51*

2.Інфекційні та паразитарні хв-би | 77,97+13,22 | 93,43+10,85

3.Новоутворення | 29,61+7,39 | 199,87+38,76**

4.Хв-би ендокринної с-ми, розладу харчування, по-

рушення обміну речовин та імунітету |

152,01+12,14 |

541,14+93,79**

5.Хв-би крові та кровотворних тканин | 93,44+12,27 | 112,85+22,09

6.Психічні розлади | 167,07+34,46 | 293,10+30,65**

7.Хв-би нервової системи і органів чуття | 3894,40+469,79 | 4392,92+387,6

8.Хв-би системи кровообігу | 4215,77+497,99 | 5237,72+247,69***

9.Хв-би органів дихання | 2899,09+518,74 | 3639,46+562,99

10.Хв-би органів травлення | 2511,00+294,71 | 2221,65+147,76

11.Хв-би сечостатевої системи | 362,12+83,96 | 380,30+29,5

12.Хв-би шкіри і підшкірної клітковини | 155,20+30,30 | 159,98+26,78

13.Хв-би кістково-м'язової с-ми і сполучної тк-ни | 1451,61+174,63 | 1472,27+73,69

14.Травми та отруєння | 199,08+35,74 | 399,59+33,69***

Примітка: * р<0,05; **p<0,01; ***p<0,1.

Аналіз структури загальної захворюваності свідчив про дещо вищий рівень захворювань органів травлення серед ліквідаторів з оптимальних за вмістом фтору районів (15,45% проти 11,57%), що привертає до себе особливу увагу, оскільки хвороби цієї системи є екологічно залежними.

В цілому усереднена первинна захворюваність ліквідаторів, що наведена в табл. 2, вища в ендемічних районах, ніж в районах з оптимальним вмістом фтору в питній воді на 21,6% за рахунок хвороб системи кровообігу, органів дихання, травм і отруєнь. Первинна захворюваність нижча в ендемічних районах в групах хвороб нервової системи, органів травлення, сечостатевої системи, кістково-м'язової системи і сполучної тканини.

Таблиця 2.

Середньорічні показники первинної захворюваності ліквідаторів

за період 1992-1998р.р. на 10000 нас.(М+m)

Клас хвороб | Р-ни з оптимальним вмістом фтору в питній воді | Р-ни з надлишком фтору в питній воді

1.Всього в т.ч. | 4805,32+452,54 | 5845,66+774,80*

2.Хв-би нервової с-ми | 744,51+128,58 | 680,52+248,22

3.Хв-би с-ми кровообігу | 600,11+108,01 | 740,06+194,43

4.Хв-би органів дихання | 2083,09+458,10 | 3039,46+625,47*

5.Хв-би органів травлення | 397,74+69,17 | 286,31+71,41

6.Хв-би сечо-статевої с-ми | 87,64+28,56 | 79,36+29,98

7.Хв-би кістково-м'язової с-ми і спол. тканини | 409,92+79,68 | 244,775+92,84

8.Травми і отруєння | 199,08+37,91 | 593,47+82,40*

Примітка: * Р<0,05.

В структурі первинної захворюваності в усіх районах спостереження переважає патологія органів дихання, більшою мірою за рахунок гострих респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів на фоні зниження загальної резистентності. Привертають до себе увагу розбіжності в рівнях цієї захворюваності в різних за вмістом фтору в питній воді регіонах (51,99% в ендемічних проти 43,34% в оптимальних). На 2-3 місцях в структурі первинної захворюваності - це хвороби нервової системи, органів чуття та системи кровообігу, тобто значних структурних відмінностей захворюваності в усіх зонах спостереження не виявлено.

При аналізі динаміки усередненої загальної захворюваності привертає до себе увагу значний ріст патології за досліджуваний період серед ліквідаторів всіх зон спостереження (рис. 1). Якщо в 1992 році захворюваність в районах з оптимальним вмістом фтору становила 10811,37 на 10000 нас., а в районах з надлишковим вмістом - 16158,56 на 10000 нас., то в 1998 році цей показник зріс до 22030,62 та 21487,05 на 10000 нас. відповідно.

Очевидно, що патологічні зрушення стану здоров'я цієї категорії населення прогресували, але темпи приросту патології у ЛНА в регіонах з надлишковим вмістом фтору становили 5,65% та уповільнювались з плином часу, порівнюючи із регіонами з оптимальним вмістом фтору, де темпи приросту складали 11,6%.На нашу думку, це обумовлено тим, що процеси ПОЛ та АОЗ, яких ми вважаємо патогенетичними, з плином часу стабілізуються, що проявляється уповільненням процесів дезорганізації та дезадаптації, що формують органопатологію. Пік росту захворюваності серед ЛНА з ендемічних районів в перші 5-7 років після їх участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, очевидно, обумовлений динамікою змін ПОЛ та АОЗ.

Рис. 1 Динаміка загальної захворюваності ліквідаторів в районах спостереження за період 1992-1998 років (на 10000 нас.).

Аналізуючи динаміку первинної захворюваності (рис. 2) ми звернули увагу на досить різкі відмінності між цими показниками у ліквідаторів всіх районів спостережень. Ми виявили, що якщо в 1992 році вона в районах з оптимальним вмістом фтору становила 3991,14 на 10000 нас., а в районах з надлишковим вмістом - 10019,55 на 10000 нас., то в 1998 році ці показники були 6033,17 та 3225,78 на 10000 нас. відповідно. Первинна захворюваність ліквідаторів в зонах з оптимальним вмістом фтору зберігала тенденцію до росту (+6,75%), в зонах з надлишковим вмістом вона падала (-16,86%). Очевидно, це також пов'язано з уповільненням процесів дезорганізації та дезадаптації, що формують органопатологію та зі зменшенням кількості здорових осіб даного контингенту.

Таким чином, аналіз структури та динаміки загальної та первинної захворюваності серед ЛНА, мешканців різних за вмістом фтору в питній воді районах, виявив деякі відмінності в стані здоров’я ліквідаторів, які не дали чіткої картини взаємозв’язку між станом здоров’я ЛНА та впливом несприятливого чинника довкілля (фтору) і потребували подальшого пошуку та вивчення характеру впливу досліджуваного чинника.

Рис.2. Динаміка первинної захворюваності ліквідаторів в районах спостереження за період 1992-1998 років (на 10000 нас.).

Використання сучасних методів статистичного аналізу показників, що характеризують особливості стану здоров'я ліквідаторів, дозволили здійснити імовірнісне прогнозування стану колективного здоров’я ЛНА, для чого були розраховані інтегральні індекси здоров'я, які становили: Гадяцький р-н - 53%, Кобеляцький р-н - 52%, Карлівський р-н - 45%, Миргородський р-н - 46%. Більш низькі індекси здоров'я у ліквідаторів Карлівського та Миргородського районів, очевидно, свідчать про несприятливий вплив додаткових екзогенних чинників довкілля, основним з яких ми вважаємо надлишок фтору в питній воді.

За даними кореляційного аналізу встановлений тісний зв’язок (коефіцієнт кореляції r=-0,87, р<0,05) між вмістом фтору в питній воді і рівнем стану здоров'я ліквідаторів досліджуваних районів. Застосування регресійного аналізу надало можливість визначити ступінь впливу фторидів питної води на стан здоров'я ЛНА та описати його особливості у вигляді рівняння регресії:

У = 55,42 - 10,07x;

де У - інтегральний індекс здоров'я; х - "нормований" показник вмісту фтору в питній воді; 55,42 – постійна, рівна середньому “У” при х=0; -10,07 - коефіцієнт регресії у на х.

Застосування дисперсійного аналізу дозволило визначити силу впливу досліджуваного чинника на показники захворюваності окремими нозологічними формами хвороб, яка не однакова для різних груп хвороб і коливається для загальної захворюваності від 11,6% (хвороби органів дихання) до 0,8% (хвороби сечостатевої системи), для первинної - від 12,3% (хвороби органів дихання) до 0,7% (хвороби органів травлення).

Судячи з отриманих результатів можна вважати, що з підвищенням концентрації сполук фтору в питній воді стан здоров’я ліквідаторів в цілому погіршується. Однак вплив даного чинника невеликий, що дає змогу оцінювати його дію як дію чинника низької інтенсивності.

Аналізуючи одержані експериментальні результати ми впевнилися, що біохімічні показники ПОЛ та АОЗ, які досліджувалися, є достатньо чутливими, високо інформативними, залежними від рівня впливу несприятливих чинників та відображають патогенез змін в організмі лабораторних тварин. Враховуючи літературні дані та власні дослідження, вважаємо, що ці показники мають гігієнічну значимість та можуть бути використані в якості критеріїв ранньої діагностики та об’єктивної оцінки несприятливого впливу фтору та іонізуючої радіації. Використання методів дослідження ПОЛ та АОЗ дозволить виявити донозологічні зрушення здоров’я у осіб, що знаходяться в аналогічних умовах, та спланувати і провести відповідні заходи з патогенетичного лікування та профілактики наслідків дії чинників, що вивчалися. Вважаємо, що в комплекс профілактичних заходів, спрямованих на попередження негативних наслідків поєднаної дії цих чинників, слід в першу чергу включити розробку гігієнічних нормативів, які б враховували характер і ступінь взаємодії чинників, а також заходи аліментарної корекції та підвищення радіорезистентності осіб.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Доля Ю.О., Михайлець М.С., Матвієнко Т.М., Катрушов О.В. Вплив іонізуючого випромінювання на резистентність осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Проблеми екології та медицини.-1998.-Т.2.-№1-2.-С.24-25.

2.Костенко А.Г., Матвієнко Т.М., Катрушов О.В., Михайлець М.С., Костріков А.В., Коваль Т.І. Функціональний стан систем вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту в організмі тварин при хронічному впливі фтору та іонізуючої радіації // Проблеми екології та медицини.-1999.-№6.-С.67-70.

3.Матвієнко Т.М., Катрушов О.В. Вплив фтору питної води на стан захворюваності учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2000.-№2.-С.198-201.

4.Матвієнко Т.М., Цебржинський О.І., Філатова В.Л., Костріков А.В., Нечепаєва Л.В. Прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у морських свинок при фтористій інтоксикації // Проблеми екології та медицини.-2000.-№2-3.-С.4-7.

5.Матвиенко Т.Н., Мищенко В.П., Грицай Н.Н., Соколенко В.Н. и др. Показатели гемостаза и состояние нейтрофилов крови у лиц, участвовавших в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Тез. докл. Всесоюз. конф. "Радиобиологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС". Минск.-1991.-С.90-91.

6.Матвиенко Т.Н., Катрушев А.В. Влияние гамма-облучения на состояние систем перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты в организме животных // Тез. доп. Респ. наук. конф. "Актуальні питання екогенетики та імунології".-Полтава.-1994.-С.59.

7.Матвиенко Т.Н., Катрушев А.В., Веснина Д.Э., Коровина Д.Д. Корригируещее влияние эритролина на последствия гамма-облучения животных // Тез. докл. конф. "Обмен веществ в норме и патологии".-Тюмень.-1998.-С.44.

8.Матвієнко Т.М., Катрушов О.В., Коваль Т.І. Актуальні питання підготовки лікарів загальної практики в умовах фтористої геохімічної провінції // Матеріали доповідей науково-методичної конференції “Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України”. Луганськ, 26-27 жовтня 2000 р., С. 239.

9.Матвієнко Т.М., Катрушов О.В. Аналіз динаміки захворюваності осіб мешканців фтористої геохімічної провінції, що брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Екологія та дитинство. Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей”. Полтава, 20-21 вересня 2000 р. С. 83-84.

АНОТАЦІЇ

Матвієнко Т.М. Гігієнічна оцінка впливу фтору на стан здоров'я ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за сппеціальністю 14.02.01- гігієна. - Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, Київ, 2001 р.

Дисертація присвячена виявленню особливостей стану здоров'я ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалені періоди після Чорнобильської катастрофи на фоні надлишкового надходження фторидів та обґрунтування профілактичних заходів щодо попередження їх несприятливого впливу.

Експериментально виявлено, що в основі патологічних зрушень, викликаних поєднаним впливом фтору та іонізуючого випромінювання, знаходяться посилення ліпідної пероксидації та ослаблення антиоксидантного захисту в крові та тканинах. Показано, що в ліквідаторів, мешканців ендемічних районів, значно вищі рівні захворюваності новоутвореннями; хворобами ендокринної системи, порушень обміну речовин та імунітету; психічними розладами, хворобами системи кровообігу, травм та отруєнь. Виявлений кореляційний зв'язок між станом здоров'я ліквідаторів в цілому та концентрацією фтору в питній воді. Сила впливу фтору на окремі показники загальної захворюваності коливається від 11,6% до 0,8%, для первинної - від 12,3% до 0,7%.

Ключові слова: фтор, іонізуюче випромінювання, ліквідатори, захворюваність, аварія на ЧАЕС.

Матвиенко Т.Н. Гигиеническая оценка влияния фтора на состояние здоровья ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01- гигиена Институт гигиены и медицинской экологии им. О.М. Марзеева АМН Украины, Киев, 2001 г.

Диссертация посвящена изучению особенностей состояния здоровья ликвидаторов аварии на ЧАЭС в отдаленные периоды после Чернобыльской катастрофы на фоне избыточного поступления фторидов и обоснованию профилактических мероприятий по предупреждению их неблагоприятного влияния.

Впервые экспериментально выявлено, что в основе патологических сдвигов, вызванных сочетанным влиянием фтора и ионизирующего излучения, находятся усиление липидной пероксидации и ослабление антиоксидантной защиты в крови и тканях, причем с возрастанием дозы токсикологической нагрузки фторидов (10мг/кг и 25 мг/кг) изменения перекисного окисления и антиоксидантной защиты становятся более выраженными.

Показано, что у ликвидаторов, жителей эндемичных районов, уровни общей заболеваемости за период 1992-1998 г.г. значительно выше, чем у ликвидаторов, проживающих в районах с оптимальным содержанием фтора в питьевой воде. Так, уровень заболеваемости новообразованиями выше в 6,75 раза, болезнями эндокринной системы, нарушения обмена веществ и иммунитета - в 3,5 раза, психическими расстройствами – в 1,75 раза, болезнями системы кровообращения – на 24,2%, травмами и отравлениями – в 2 раза.

В целом усредненная первичная заболеваемость ликвидаторов выше в эндемичных районах, чем в районах с оптимальным содержанием фтора в питьевой воде на 21,6% за счет болезней системы кровообращения, органов дыхания, травм и отравлений.

Анализ динамики усредненной общей заболеваемости выявил значительный рост патологии за исследуемый период среди ликвидаторов всех районов наблюдения. Если в 1992 году заболеваемость в районах с оптимальным