Київський державний лінгвістичний університет

НОВАК ГАЛИНА ФЕДОРІВНА

УДК 803.0: 801.5 (048)

СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

НІМЕЦЬКИХ ДІЄСЛІВ З ПЕРШИМ БЕЗПОСЕРЕДНІМ СКЛАДНИКОМ

DURCH-, UNTER-, ЬBER-, UM-, HINTER-, WIDER-, WIEDER-, VOLL-

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Волинського державного університету імені

Лесі Українки.

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор

Харитонова Ірина Яківна,

Київський державний лінгвістичний університет,

кафедрa німецької філології, професор-консультант

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор

Кусько Катерина Яківна,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра іноземних мов гуманітарних факультетів, професор

кандидат філологічних наук, доцент

Мельничук Галина Іванівна,

Криворізький державний педагогічний університет,

кафедра німецької мови і літератури з методикою викладання,

завідувач кафедри

Провідна установа – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

кафедра німецької мови та загального мовознавства,

Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці

Захист відбудеться “ 1 ” березня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої

ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680 МСП, Київ-5,

вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету.

Автореферат розісланий “ 26 лютого 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. А. Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню семантики німецьких дієслів із першими безпосередніми складниками (далі БС) durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll-, зокрема встановленню тих закономірностей, які визначають їх структурні та синтаксичні особливості, специфіку функціонування в тексті.

Проблема дієслів із першим прислівниково-прийменниковим компонентом привернула увагу багатьох науковців (М.Д.Степанова, О.С.Кубрякова, С.Д.Кацнельсон, Н.Хомський, N.Kjellman, I.Kuhnhold, H.Marchard, G.Mungan, W.Reinhardt), а феномен дієслів із вищезазначеними складниками неодноразово викликав лінгвістичні дискусії. Дієслова досліджувалися діахронно як проміжна фаза розвитку між подільними та неподільними вторинними дієсловами (J.Grimm, H.Paul, R.Leinen) та синхронно як особлива група в німецькому префіксальному дієслівному словотворі: донапівпрефіксальні дієслова (F.Hundsnurscher), ІІІ клас дієслів (H.W.Eroms, L.M.Eichinger), так звані „дієслова подвійної форми“ (A.Simeckova, W.Fleischer, І.Barz), дієслова з від-окремлюваними та невідокремлюваними префіксами (М.Д.Степанова, К.С.Кубрякова, Р.П.Недялков, А.І.Норанович та ін.).

Словотвірна модель „префікс + дієслово” в німецькій мові є дуже продуктивною. Розширення дієслівного словникового запасу відбувається переважно за цим типом словотвору, тому важливим є комплексне вивчення структури та семантики вторинних дієслів. Таким чином, актуальність теми визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення закономірностей у розвитку та функціонуванні лексичного складу мови, поглибленим вивченням системно-мовних зв’язків, потребою подальших досліджень внутрішньої та зовнішньої валентності слова з метою попередження непорозумінь, які виникають між комунікантами в процесі спілкування. Актуальність роботи зумовлена не тільки теоретичним інтересом, а й практичною метою викладання німецької мови як іноземної. Приховані відмінності між вибраними лексичними одиницями призводять до порушення акту комунікації, що в свою чергу спричиняє необхідність сформулювати правила, які б допомогли вивчаючим мову засвоїти та активізувати ці дієслова.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми „Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць“, яка досліджується кафедрою німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (тема затверджена вченою радою ВДУ, протокол № 9 від 29.05.1998 р.) та “Взаємодія лексичних одиниць різних рівнів” (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 31.01.2000 р.).

Метою роботи є виявлення семантичних відмінностей та особливостей мотивації лексичного значення досліджуваних дієслів у ході дериваційно-транспозиційного процесу шляхом встановлення закономірностей сполучуваності їх складників на рівні мови та мовлення. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання конкретних завдань:

1. Визначити парадигматичний статус, морфологічні та семантичні особливості досліджуваних дієслів, місце їх перших БС у системі німецьких твірних елементів.

2. Виділити і проаналізувати структурні моделі цих дієслів.

3. Описати семантичну структуру вибраних дієслів, систематизувати відповідно до компонентному складу.

4. Виявити інтегральні та диференціальні семи досліджуваних дієслів, розробити та обґрунтувати їх семантичну класифікацію.

5. Розкрити особливості актуалізації лексичного значення дієслів у контексті, виявити зміну їх синтаксичної та семантичної валентності.

6. Встановити тенденції поведінки складників wieder- і voll- відповідно до нового німецького правопису.

7. Розробити рекомендації для формулювання правил контактного/ дистантного вживання durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll- з кореневим дієсловом.

Об’єктом дослідження є німецькі дієслова, які характеризує можливість як дистантного, так і контактного положення першого БС, тобто дієслова з durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wieder-, wider-, voll-.

Предметом дослідження є структурні та семантичні характеристики вторинних дієслів із першим прислівниково-прийменниковим компонентом, особливості їх утворення, а також специфіка вживання в мовленні.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань було використано низку методів лінгвістичного аналізу. Основним у роботі є індуктивний метод, який визначає напрям дослідження від накопичення мовного матеріалу до його систематизації та визначення закономірностей функціонування одиниць словотвірної моделі. Методом аналізу за безпосередніми складниками досліджується словотвірна структура вторинних дієслів, виявляються типи твірних компонентів, будуються структурні моделі. Метод словникових дефініцій дає змогу порівняти денотативні значення кореневих і вторинних дієслів та визначити відмінності в їх семантиці. Метод валентністного аналізу дає вихідний матеріал для проведення трансформацій, які допомагають сформулювати певні правила вживання досліджуваних дієслів у мовленні. Методом трансформаційного аналізу визначаються смислові зв’язки між вторинним і відповідним кореневим дієсловом із прийменником, функціональні розбіжності, притаманні певному першому БС. Метод компонентного аналізу дає змогу розкласти семантичну структуру на мінімальні значущі одиниці, виявити, чим зумовлене семантичне значення похідного і складного дієслів.

Матеріалом дослідження слугували 750 німецьких дієслів, утворених від кореневого дієслова за допомогою зазначених складників. Дієслова відібрані методом суцільної вибірки з сучасних німецькомовних тлумачних словників. Приклади підібрані з творів класиків літератури, сучасних письменників та з періодики обсягом близько 10000 сторінок.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше запропоновано комплексне дослідження вторинних дієслів з погляду семантичного протиставлення їх складників відповідним за звучанням вільним чи зв’язаним морфемам. У роботі розвинуто теорію поступового переходу вільних морфем у словотвірні, удосконалено термінологію на позначення складників вторинного дієслова. Новим є також установлення часткової залежності між мотивованістю/ немотивованістю лексичного значення вторинного дієслова через лексичне значення складників та подільністю/неподільністю дієслова. Запропонована семантична класифікація дієслів розширює уяву про структурну організацію системи лексичних одиниць, сприяє більш глибокому розумінню закономірностей функціонування лексичних одиниць у мовленні.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що проведене дослідження, розкриваючи взаємозв’язок лексики та граматики, розвиває базові положення словотвору. Результати дослідження є внеском у подальше вивчення таких питань: системність дієслівного словотвору й визначення місця досліджуваних дієслів у цій системі, взаємодія семантики одиниць різних рівнів, синхронічна динаміка в мові.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її положень, висновків та ілюстративного матеріалу в курсі лексикології німецької мови (розділ „Префіксальне словотворення“), у лекціях із теоретичної граматики (розділ „Дієслово“), у спецкурсах зі словотвору та розробці дидактичних принципів побудови системи вправ на засвоєння та активізацію дієслів під час укладання підручника з практичної граматики німецької мови (розділ „Дієслово“). Запропоновані в роботі додатки можуть слугувати методичною розробкою для використання досліджуваних дієслів у практиці викладання німецької мови.

Апробація роботи. Основні положення і результати роботи обговорювалися на науково-практичних конференціях Волинського державного університету імені Лесі Українки „Словотвір: дослідження та викладання“ (1998), „Семантика та прагматика мовних одиниць“ (1999), „Семантика та соціальні аспекти теорії комунікації“ (2000) та Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (2000).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображені у 3 статтях автора та в посібнику (у співавторстві). У посібнику дисертантом розроблено завдання на вживання вторинних дієслів.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, лексикографічних та ілюстративних джерел, трьох додатків. Обсяг тексту дисертації – 169 сторінок, загальний обсяг роботи – 231 сторінка.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, розкрито наукову новизну, визначено об’єкт і предмет дослідження, теоретичне та практичне значення роботи, сформульовано мету, основні завдання та методи наукового дослідження, положення, які виносяться на захист.

У першому розділі „Теоретичні передумови дослідження обґрунтовано багатоаспектність і складність проблеми визначення словотвірного та граматичного статусу досліджуваних вторинних дієслів, викладено теоретичні положення, на яких базується основний концептуальний апарат дослідження. Визначено й теоретично обґрунтовано статус першого БС durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wider-, wieder- ? voll- у системі німецьких дієслівних твірних елементів.

У другому розділі „Структурна характеристика вторинних дієслів із першими БС durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wieder-, wider-, voll-“ описано структурно-морфологічні особливості відібраних дієслів, досліджено граматичну сполучуваність кореневих дієслів із першими БС та типи утворюваних ними структурних моделей.

У третьому розділі „Семантична класифікація досліджуваних дієслів“ проаналізовано аспекти семантики лексичних одиниць, зміну валентності кореневих дієслів після девербації, вплив девербації на реалізацію комунікативної інтенції мовця. Зроблено спробу семантичної класифікації вторинних дієслів із першими БС durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll- згідно з якою визначено словотвірний статус першого складника і вторинного дієслова, пояснено відокремлюваність/ невідокремлюваність перших БС.

У висновках узагальнено підсумки проведеного дослідження, які містяться в таблицях (додаток А), запропоновано можливі перспективи подальших досліджень з обраної проблематики. До роботи додаються перелік дієслів за семантичними групами (додаток Б) і словник досліджуваних дієслів (додаток В).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних лінгвістів показав, що дієслова з першими БС durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll- трактуються як окрема група німецького дієслівного префіксального словотвору. В дисертації запропоновано новий погляд на класифікацію вибраних вторинних дієслів. Оскільки в кожної групи є свої структурно-морфологічні та семантичні особливості, то дієслова з відокремлюваними складниками є одним „мікрополем“, з невідокремлюваними – іншим, а так звані „дієслова подвійної форми“ охоплюють маргінальні зони цих мікрополів і області їх референції перехрещуються (Рис.1):

поле німецьких вторинних дієслів

дієслова з відокремлю- дієслова дієслова з невідокремлю-

ваними першими БС подвійної форми ваними першими БС

дієслова з відок- дієслова з відок- дієслова з невідок- дієслова з невідок-

ремлюваними ремлюваними ремлюваними ремлюваними

першими БС першими БС першими БС першими БС

дієслова з відокремлюваними дієслова з невідокремлюваними

першими БС першими БС

Рис. 1. Класифікація німецьких вторинних дієслів

Отже, поділ на три групи недоцільний, тому що в системі німецьких вторинних дієслів не існує ні так званих „дієслів подвійної форми“, ні „донапівпрефіксальних“ дієслів, ні „дієслів ІІІ класу“. Є тільки два типи німецьких вторинних дієслів: дієслова з невідокремлюваними і з відокремлюваними першими БС.

Саме те, що між дієсловами з відокремлюваним і невідокремлюваним першим БС durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll- існують значні відмінності (наголос, подільність/ неподільність, наявність префікса ge- при утворенні Partizip ІІ, різне положення частки zu при вживанні інфінітива з zu), не дає змоги об’єднати їх в окрему замкнуту дієслівну систему. Отже, в німецькому дієслівному словотворі пропонуємо розрізняти лише дві групи вторинних дієслівних утворень: похідні дієслова (подільні й неподільні), складні дієслова (подільні й неподільні).

Основним теоретичним положенням, на якому базується концептуальний апарат дослідження, є те, що похідне/складне дієслово як різновид вторинних одиниць деривації на морфологічному рівні завжди є результатом виконання певної формальної операції над твірною основою. На відміну від простих, похідні/складні дієслова є здебільшого мотивованими одиницями, які формально, а в ряді випадків і семантично, можна вивести із суми лексичних значень їх складників. За ступенем мотивованості лексичного значення досліджувані дієслова можна поділити на три групи:

- з виразно мотивованим лексичним значенням:

vollschreiben = voll + schreiben = voll mit Schrift bedecken,

ьberfahren = ьber + fahren = jemanden ьber einen Fluв fahren;

- з приховано мотивованим лексичним значенням:

umgeben = um + geben = etw. um etw. erzeugen = in die Mitte nehmen,

vollziehen = voll + ziehen = etw. ganz vцllig ziehen = in die Tat umsetzen;

- з ідіоматизованим лексичним значенням:

ьberzeugen = ьber + zeugen = jemanden durch einleuchtende Grьnde dazu

bringen, etw. als wahr anzuerkennen,

ьbersetzen = ьber + setzen = in einer anderen Sprache wiedergeben.

(Підкресленням позначаємо наголошений склад (складник).

Саме принцип мотивованості/ немотивованості лексичного значення вторинного дієслова лежить в основі запропонованої класифікації. Дієслова з durch-, hinter-, ьber-, unter-, wider-, um-, wieder-, voll- можна поділити на чотири структурно-семантичні типи: справжні композити, синтаксичні композити, формальні композити, псевдокомпозити.

Справжніми композитами вважаємо вторинні дієслова, лексичне значення яких можна вивести із суми лексичних значень їх складників. Якщо позначити перший БС вторинного дієслова літерою А, другий БС (кореневе дієслово) літерою В, то отримаємо формулу, яка відображає мотивацію лексичного значення справжніх композитів: А + В = АВ для неподільних,
А + В = АВ для подільних дієслів, де наголос відповідно падає на перший (АВ) або на другий (АВ) складник. Так, наприклад, дієслово

ьberarbeiten – ьber eine bestimmte Zeit lдnger arbeiten

є прямим утворенням від arbeiten. Перший БС лише модифікує лексичне значення кореневого дієслова, надає йому певного відтінку. Справжні композити за аналогією з деякими складними іменниками можна назвати означальними композитами, тому що їм властиві ендоцентричні відносини між складниками, вони складаються з основного (другий БС) і модифікуючого (перший БС) слів. Другий БС відмінюється і визначає лексичні та морфологічні характеристики слова.

До синтаксичних композитів належать дієслова, другий БС яких утворений від іменних основ і фактично є редукованою синтагмою. Дієслово unterkellern не можна розкласти на БС unter + kellern як у випадку справжніх композитів. Дієслово kellern як лексична одиниця не зафіксоване жодним із словників, а утворене з синтагми mit einem Keller versehen = kellern у поєднанні з unter. Вторинне дієслово unterkellern передає семантику прийменникового словосполучення (наприклад: unter dem Haus errichten), де об’єкт, до якого належить прийменник, не знаходить експліцитного вираження у вторинному дієслові. Після з’єднання двох компонентів unten + mit einem Keller versehen, другий із них трансформується: mit einem Keller versehen = kellern. Таким чином отримуємо нову лексичну одиницю – unter + kellern = unterkellern.

Як приклади синтаксичних композитів можна назвати дієслова: ьbergolden, ьberwintern, untermauern, ьberhцhen, при утворенні яких відповідна прийменникова конструкція трансформується і другий БС переходить із класу „іменник“ чи „прикметник“ у клас „дієслово“. Запропонована формула для синтаксичних композитів матиме такий вигляд: А + ВS = АВS, А + ВAd.= АВAd. для неподільних; A + BS = AВS, А + ВAd. = АВAd. для подільних дієслівних утворень, де ВS – кореневе відсубстантивне дієслово, ВAd.– кореневе відад’єктивне дієслово.

На відміну від справжніх і синтаксичних формальні композити можна трактувати лише як семантичну єдність, тобто лексичне значення вторинного дієслова в цьому випадку ніколи не можна вивести із суми лексичних значень його складників, наприклад: umkommen = sterben. Формулою це можна відобразити – А + В = С. Семантичне значення як першого, так і другого БС після девербації демотивоване. Тобто формальні композити за своєю структурою є складними, а за лексичним значенням – простими словами. Наприклад:

ьberwerfen, sich = zanken, sich, umbringen = tцten,

unternehmen = machen, unterhalten, sich = sprechen.

Четвертим типом вторинних дієслівних утворень є псевдокомпозити. До них належать дієслова типу hinteressen, umfahren, які зберігають сему лише одного з БС. Кореневе дієслово як складник псевдокомпозита зберігає своє денотативне значення, але отримує іншу, не обумовлену першим складником вторинного дієслова модифікацію. Лексичне значення першого складника при цьому демотивується. Семантичну структуру псевдокомпозитів відображає формула
А + В = BС, де ВС – кореневе дієслово з новим відтінком значення.

Семантичні відношення складників псевдокомпозитів може також відображати формула А + В = СА. У цьому випадку девербація вплинула на кореневе дієслово. Воно повністю або частково змінило своє денотативне значення, хоча перший БС при цьому не десемантизувався, наприклад: wiederholen = wieder + etwas tun. Кореневе дієслово holen, яке має конкретне значення hingehen und etwas herbringen, повністю втратило сему руху і транспортування, набуло зовсім іншого лексичного значення, тобто перейшло в лексико-семантичне поле людської діяльності – etwas machen. Але девербація не вплинула на зміну лексичного значення першого БС wieder. Вільна морфема прислівник wieder і складник складного слова wieder- не виявляють опозиції семантичних ознак, їм властива сема erneut, noch einmal. З семантичної точки зору межі між вищеназваними типами вторинних дієслівних утворень не є чітко визначеними, тому що те чи інше значення може передаватися складниками похідного/складного дієслів експліцитно й імпліцитно. Таким чином:

- справжні композити є мотивованими дієслівними утвореннями, їх лексичне значення є сумою лексичних значень першого БС та кореневого дієслова: А + В = АВ;

- синтаксичні композити є також мотивованими лексичними одиницями. Їх лексичне значення завжди можна вивести із суми лексичних значень складників. Кореневе дієслово завжди відіменникового або відприкметникового походження: А + В = АВS, A + B = ABAd.;

- формальні композити є повністю демотивованою структурно бінарною конструкцією, але семантично цілісним ідіоматизованим дієслівним утворенням: А + В = С;

- псевдокомпозити є частково мотивованими лексичними одиницями, вторинне дієслово зберігає сему лише одного зі складників: А + В = ВC (зберігається сема другого складника), А + В = СА (зберігається сема першого складника).

Виходячи з принципу збереження або часткової чи повної втрати першим БС лексичного значення тотожної за звучанням вільної/зв’язаної морфеми, визначаємо місце перших БС досліджуваного типу в системі німецьких твірних елементів. Аналіз фактичного матеріалу показав, що той самий перший БС у сполученні з різними кореневими дієсловами може бути: префіксом похідних дієслів (відокремлюваним і невідокремлюваним), першим частотним компонентом складних дієслів (відокремлюваним і невідокремлюваним), складником складних дієслів (відокремлюваним і невідокремлюваним).

Відокремлювані й невідокремлювані складники durch-, um-, ьber-, unter-, hinter-, wider- вважаємо префіксами, якщо в процесі девербації відбувається семантичне зміщення і лексичне значення відповідної зв’язаної морфеми (прийменників durch, um, ьber, unter, hinter, wider) демотивується, як, наприклад, у всіх формальних та в частині псевдокомпозитів:

ьberlegen = ьber + legen = denken (A + B = AB = C);

umrennen = um + rennen = beim Rennen verletzen (A + B = AB = BC).

Лексичне значення префіксів uber- і um- відносно лексичного значення омонімічної зв’язаної морфеми прийменників ьber- і um- демотивується. Вважаємо, що тут йдеться про префікси, тому що словотвірні морфеми подібних дієслів характеризуються серійністю вживання, тобто виступають твірними елементами великої кількості дієслівних утворень, і узагальненим значенням, тобто нейтралізацією (десемантизацією) лексичного значення щодо тотожних за звучанням зв’язаних морфем.

Перший БС типу durch-, um-, ьber-, unter-, hinter-, wider- справжніх і синтаксичних композитів належать до перших частотних компонентів, а, відповідно, вторинні дієслова, першим БС яких вони є, – до складних дієслів. Від звичайних основ складних слів вони відрізняються серійністю вживання, від префіксів – відсутністю семантичного зсуву, наприклад:

unterziehen = unter + ziehen = unter etwas ziehen (A + B = AB),

Ich mцchte einen Pullunder unterziehen.

ьbergolden = ьber + golden = ьber etwas Gold sprьhen (A + BN = ABN),

Sie werden diese Statue ьbergolden.

В обох випадках перший БС складного слова зберігає сему зв’язаної морфеми прийменника unter „рух вниз, під щось“ та прийменника uber „рух на щось, поверх чогось“.

Однаковий за звучанням словотвірний елемент може в одних випадках трактуватися як частотний компонент, в інших – як префікс. Um- є першим частотним компонентом справжнього композита umfahren:

umfahren = um + fahren = um etwas herum fahren (A + B = AB).

Перший БС um- детермінує кореневе дієслово fahren, надаючи йому іншої модифікації. Umfahren – все ще означає fahren, але „їхати, обминаючи якусь перешкоду“, тобто позначає „рух по колу” чи „рух по кривій“, що повторює сему прийменника um. У сполученні з твірною основою bringen um- переходить у статус префікса, втративши будь-який семантичний зв’язок із зв’язаною морфемою – прийменником um:

umbringen = gewaltsam ums Leben bringen, tцten (A + B = C).

Вторинне дієслово є формальним композитом.

Перші БС wieder- (відокремлюваний і невідокремлюваний) та voll- (лише відокремлюваний) належать до складників складного слова як такі, що асоціюються з вільними морфемами – прислівниками wieder та voll і характеризуються відсутністю семантичного зміщення. Наприклад:

wiederverkaufen – wieder + verkaufen = noch einmal verkaufen,

wiederbringen = wieder + bringen = zurьckbringen,

vollessen = voll + essen = so viel essen, bis man ьbermдЯig satt ist,

vollschenken = voll + schenken = zur Gдnze fьllen.

Отже, дієслівні утворення з першим БС durch-, um-, ьber-, unter-, hinter-, wider-, wieder-, voll- трактуємо як похідні або як складні дієслова залежно від того, чи зберігає їх перший компонент семантичні ознаки першого БС, чи переходить у розряд префіксів, втративши будь-який семантичний зв’язок із тотожною за звучанням вільною/зв’язаною морфемами. Таке розмежування пов’язане з визначенням структурних і семантичних особливостей вторинних дієслів у словотвірній конструкції.

Досліджувані дієслова як вторинні лексичні одиниці характеризуються певними спільними семами. Це дає змогу об’єднати їх за семантичним принципом у відповідні семантичні групи, які аналізуються як сегменти лексико-семантичних полів локативності, темпоральності, квалітативності, квантитативності і входять до складу цих полів як окремий випадок лексико-семантичної парадигми.

Приєднавши відповідний перший БС, дієслово може переміщатися в інше лексико-семантичне поле або залишатися в лексико-семантичному полі кореневого дієслова. У першому випадку простежується домінуючий вплив першого БС на основу, що спричиняє розрив семантичного зв’язку кореневого і вторинного дієслів, оскільки вони втрачають спільні семи. У ході девербації відбувається модифікація, а потім транспозиція вторинних дієслів в інші лексико-семантичні поля. Вторинні дієслова дуже віддаляються від кореневих. Можливе також часткове зміщення вторинних дієслів на периферію лексико-семантичного поля кореневого дієслова. В іншому випадку характерний домінуючий вплив основи на перший БС. Девербація не впливає на зміну лексико-семантичних параметрів кореневого та вторинного дієслів. Вторинне дієслово отримує лише додаткову периферійну сему, обумовлену першим БС. Кореневе та вторинне дієслова не виявляють опозиції семантичних ознак.

Локативні дієслова засвідчують, що дейктичні просторові відношення „вверх – вниз“, „вперед – назад“, „зліва – направо“, „спереду – назад“, „ззовні – всередину“, „навкруг (по колу/по дузі)“ можуть виражатися не тільки сполученням прийменника з іменником, а й дієсловами з локативними семами. Проведений аналіз показує, що локативні дієслова є найбільш численною групою. Локативні семи властиві вторинним дієсловам із першим БС ьber-, unter-, durch-, um-, hinter-:

Ьber- – ?ерший частотний компонент справжніх, синтаксичних і псевдокомпозитів (А + В = СА) з диференціюючими семами: „рух над об’єктом зверху“ (uberrennen, ьberzuckern); „рух об’єкта зверху вниз“ (uberstrцmen, ьbersprudeln); „рух/дія через об’єкт“ (uberfahren, ьberklettern); „рух/дія від одного суб’єкта/об’єкта до іншого“ (ubersenden, ьberpflanzen).

Unter- – перший частотний компонент справжніх, синтаксичних і псевдокомпозитів (А + В = СА) з семами: „рух/дія під об’єкт знизу“ (unterbauen, unterlegen); „рух об’єкта зверху вниз“ (untersinken, untergehen).

Durch- – перший частотний компонент справжніх і синтаксичних композитів з семою „рух/дія через об’єкт“ (durchbohren, durchwandern).

Durch- – префікс псевдокомпозитів (А + В = ВС) з семами: „рух/дія над об’єктом зверху“ (durchkreuzen, durchstreichen); „рух/дія зверху вниз“ (durchsacken, durchhдngen).

Um- – перший частотний компонент справжніх композитів із семами: „рух/дія, змінююча положення об’єкта в просторі“ (umdrehen, umfallen); „рух навколо об’єкта“ (umbinden, umkrдuzen).

Hinter- – перший частотний компонент справжніх композитів із семою „дія за об’єктом“ (hinterlassen, hintermauern).

Hinter- – префікс псевдокомпозитів (А + В = ВС) із семою „рух/дія зверху вниз“ (hinteressen, hintergieЯen).

На темпоральність вторинного дієслова вказують: словникові дефініції (експліцитне вираження); зіставлення з експліцитним синонімом (імпліцитне вираження); певний перший БС (експліцитне вираження); ретроспективні дієслова з імпліцитними темпоральними семами.

Усі дієслова з темпоральними детермінаторами розмежовуються залежно від того чи виражають вони часові відношення з семантикою тривалості, чи з семантикою часового моменту. Темпоральні семи містять вторинні дієслова з ьber-, durch-, um-, wider-, wieder-, voll-.

Ьber- – ?ерший частотний компонент справжніх і синтаксичних композитів із семою „дія протягом певного часу“ (uberwintern, ьbernachten).

Ьber- – ?рефікс псевдокомпозитів (А + В = ВС) із семою „ретроспективна дія“ (uberprьfen).

Durch- – перший частотний компонент справжніх і синтаксичних композитів із семою „дія, завершена в часі“ (durchleben, durchwachen).

Um- – префікс псевдокомпозитів (А + В = ВC) із семами: „дія, завершена в часі“ (umsein, umgehen) і „ретроспективна дія“ (umbuchen, sich umziehen).

Wider- – перший частотний компонент псевдокомпозитів (А + В = СА) із семою „ретроспективна дія“ (widersprechen, widerschallen).

Wieder- – складник справжніх композитів із семою „ретроспективна дія“ (wiederimpfen, wiedersehen).

Voll- – префікс псевдокомпозитів (А + В = ВС) із семою „дія, завершена в часі“ (vollenden, vollbringen).

Вторинні дієслова можуть передавати кількісні характеристики об’єкта, тобто їм властива сема квантитативності. Досліджувані дієслова належать до периферії лексико-семантичного поля квантитативності, тому що виражають сему кількості (здебільшого сему неконкретної кількості) імпліцитно. Кількісні семи виділяються у семантичній структурі вторинних дієслів із ьber-, unter-, durch-, voll-:

Ьber- – ?рефікс псевдокомпозитів (А + В = ВС) із семою „надлишкова дія“ (uberbleiben, ьberkriegen).

Unter- – перший частотний компонент справжніх композитів із семами: „дія розділення об’єкта на частини” (unterteilen, untergliedern) і „дія змішування частин об’єкта“ (untergraben, untermischen).

Durch- – перший частотний компонент справжніх композитів із семою „дія розділення об’єкта на частини” (durchtrennen, durchbeiЯen).

Voll- – складник справжніх композитів із семою „дія заповнення певного об’єму“ (voll laufen, voll tanken).

Виділення семи квалітативності у дієслів пов’язане з категорією оцінки, тобто з наявністю суб’єкта, здатного оцінити дію, як „завершену“, „ретельну“, „підступну“ тощо. Сема квалітативності зареєстрована в семантичній структурі вторинних дієслів з ьber-, durch-, um-, hinter-.

Ьber- – ?рефікс псевдокомпозитів (А + В = ВС) із семою „марно виконана дія“ (ubersehen, ьberhцren).

Durch- – перший частотний компонент справжніх і синтаксичних композитів із семами: „дія, виконана в повному обсязі“ (durchbacken, durchnдssen) ? „ретельно виконана дія“ (durchwuhlen, durchforschen).

Durch- – префікс псевдокомпозитів (А + В = ВС) із семою „дія, що спричиняє якісні зміни“ (durchliegen, durchreiben).

Um- – префікс псевдокомпозитів (А + В = ВС) із семою „дія, що спричиняє якісні зміни“ (umkommen, umfahren).

Hinter- – префікс формальних композитів (А + В = С) із семою „підступна дія“ (hinterziehen, hinterbringen).

Проведене дослідження підтверджує, що компаративність може проявлятися не тільки на граматичному, а й на лексичному рівнях. Компаративні дієслова показують більший або менший ступінь інтенсифікації тієї самої дії, того самого процесу в порівнянні з іншим, надмірне чи недостатнє виконання певної дії в порівнянні з нормою. Сема компаративності, яка тісно пов’язана з категоріями норми, оцінки та інтенсивності, властива вторинним дієсловам із першим БС ьber- i unter-.

Сприйняття інтенсивності виконаної дії властиве тільки людям і стає можливим лише як результат когнітивної операції порівняння. Точка зору мовця особливо важлива в моделюванні скалярних значень і при визначенні умов вибору форми їх вираження. Тільки мовець/слухач здатний оцінити певний процес чи дію як „надмірну“, „недостатню“, „нейтральну“, тобто виконати когнітивну операцію порівняння. Порівнюючи дії, умовно розміщуємо їх на шкалі оцінок, яка сама по собі є досить динамічною і розгортається у двох напрямках – у бік збільшення і в бік зменшення тієї чи іншої ознаки. У дієсловах градація виражається інакше, ніж у прикметниках. Шкалу оцінки прикметників можна зобразити таким чином:

Superlativ (am besten) понад норму

Komparativ (besser) понад норму

Positiv (gut) згідно норми

Рис. 2. Шкала оцінки компаративності прикметників

Кожна наступна шкала градації для прикметників є підсиленням ознаки. Її інтенсифікація завжди відбувається в одному напрямку – від нейтрального, через вищий і до найвищого ступенів. Для компаративних дієслів ця схема матиме інший вигляд:

ьberschдtzen вище норми (інтенсифікація дії)

schдtzen згідно норми

unterschдtzen нижче норми (недостатність дії)

Рис. 3. Шкала оцінки компаративності дієслів

Шкала оцінок для дієслів не є однорідною. У її структурі є зона норми, яку можна означити як співвідносну з тією частиною шкали оцінок, якій відповідає стереотипне уявлення про ту чи іншу дію чи процес. Наприклад:

belasten – mit einer Last versehen (згідно з нормою);

ьberbelasten – zu stark belasten (понад норму);

bewerten – der Wichtigkeit nach schдtzen (?гідно з нормою);

unterbewerten – zu gering bewerten (нижче норми).

Існування норми відображається в мовних структурах. Відхилення від норми, у тому числі в сторону інтенсифікації дії, у мові здебільшого сприймається як тенденція до „гірше“. Цей емотивний аспект оцінки передбачає те, що на шкалі оцінок є зона негативного як у плані надмірної інтенсифікації дії, так і в плані недостатньої ретельності її виконання, між якими лежить зона нейтрального. Так, наприклад, вторинні дієслова, які позначають дію, виконану вище або нижче норми, здебільшого мають імпліцитно виражену периферійну сему негативності:

ьberdosieren = zu viel dosieren, ьberschдtzen = jemanden zu hoch schдtzen,

Lena pfeffert den Salat. Lena ьberpfeffert den Salat. (Der Salat schmeckt nicht).

Oma salzt die Suppe.Oma ьbersalzt die Suppe. (Die Suppe schmeckt nicht).

Ця властивість компаративних дієслів була давно помічена й використовується в літературі як стилістичний прийом для вираження сказаного більш наочно, переконливо, інтенсифікації перлокутивного ефекту зміни емоційного стану адресата.

Межі запропонованої семантичної класифікації не є постійними, вони рухомі й передбачають перехід з однієї лексико-семантичної групи чи підгрупи в іншу, з одного лексико-семантичного поля в інше. Всі поля, групи, підгрупи відкриті. Багатозначність слова, реалізація в тексті таких лексичних категорій, як синонімія, антонімія передбачають перемінну реалізацію того чи іншого лексичного значення. Це пояснюється тим, що контекст обумовлює значення дієслова, актуалізує домінуючу чи одну з периферійних сем його смислової структури.

ВИСНОВКИ

У ході аналізу було встановлено, що дієслова з durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wider- wieder-, voll- не утворюють особливої групи в німецькому дієслівному словотворі, а належать, залежно від подільності/неподільності, до дієслів з відокремлюваними або невідокремлюваними складниками. Спроба виділити їх в особливу групу спричинена механічно-формалістичним поглядом на словотвірну систему німецької мови.

Спільність виконуваної префіксами, першими частотними компонентами та твірними основами словотвірної функції, наявність чи відсутність відповідного лексичного значення, семантична і словотвірна регулярність, частота вживання ведуть до широкого розуміння дієслівної префіксації. Перші БС durch-, unter-, ьber-, um-, hinter-, wider- кваліфікуються як префікси, якщо вони характеризуються семантичним зміщенням відносно тотожної за звучанням вільної або зв’язаної морфеми, і як перші частотні компоненти у разі збереження після девербації семи відповідної морфеми.

Wieder- (відокремлюваний і невідокремлюваний) і voll- (лише відокремлюваний) належать до сладників складних слів, тому що після девербації вони повністю зберігають сему відповідних вільних морфем – прислівників wieder і voll. Voll- неподільних дієслівних утворень вважаємо префіксом похідних дієслів як такий, що втратив семантичний зв’язок із відповідною вільною морфемою. Вторинні дієслова належать до похідних, якщо після девербації їх перший БС втрачає семантичний зв’язок із відповідною вільною чи зв’язаною морфемою, і до складних, якщо цей зв’язок зберігається.

Лексичне значення похідних і складних дієслів може бути мотивоване лексичним значенням їх складників (справжні й синтаксичні композити), частково мотивоване лексичним значенням їх складників (псевдокомпозити), ідіоматизоване (формальні композити).

Приєднавши перший БС, дієслово може переміщатися в іншу лексико-семантичну групу або залишатися в лексико-семантичній групі кореневого дієслова. У першому випадку простежується домінуючий вплив першого БС на основу, що спричиняє розрив семантичного зв’язку кореневих і вторинних дієслів, оскільки вони втрачають спільні семи. Девербація зумовлює модифікацію, а потім транспозицію дієслів в інші лексико-семантичні поля. Можливе також часткове зміщення вторинних дієслів на периферію лексико-семантичного поля кореневого дієслова. В іншому випадку характерним є домінуючий вплив основи на перший БС. Девербація може не впливати на зміну лексико-семантичних параметрів кореневого та вторинного дієслова. Вторинне дієслово отримує лише додаткову периферійну сему, обумовлену першим БС. Кореневе та вторинне дієслово не виявляють опозиції семантичних ознак.

Перші БС, модифікуючи спосіб вербального процесу, можуть змінювати синтаксичну та семантичну валентність дієслова. На синтаксичному рівні простежується як елімінація, так і модифікація об’єктної позиції деривата відносню кореневого дієслова. Елімінація веде до зменшення синтаксичної валентності, модифікація – до збільшення кількості обов’язкових синтаксичних актантів.

Вибрані дієслова мають пряме відношення до філософських категорій часу і простору, кількості та якості, виражаючи їх на лексичному рівні. За семантичними ознаками їх можна кваліфікувати на чотири лексико-семантичних групи: локативні, темпоральні, квантитативні та квалітативні дієслова. Критерієм виділення лексико-семантичних груп є наявність спільних сем у смисловій структурі лексичного значення слова. Розмежування дієслів за семантичними групами/підгрупами дає змогу пояснити низку теоретичних положень та граматичних явищ: проблему єдності та делімітації слова, морфологічну варіативність і семантику слова, подільність і неподільність дієслів, їх керування, кількість обов’язкових і факультативних актантів, дефектність парадигм тощо.

Дієсловам із першими БС ьber- i unter-, які імпліцитно виражають компаратив прихованого прикметника, властива сема компаративності. Включаючи на лексичному рівні сему негативності, вони здебільшого передають емоційні значення.

Для подальшого дослідження особливо цікавими вважаємо проблеми, пов’язані з дієсловами, яким при тотожному звуковому складі властиві синонімічні варіанти або омографи. Вивчення синонімів вважаємо доцільним проводити з позицій сигніфікативного, денотативного та дистрибутивного підходів, тобто досліджувати ступінь близькості їх значень, тотожність денотатів, взаємозамінність у контексті. Наступним кроком у функціонально-семантичному описі омографів бачимо дослідження їх типів, складу і взаємовідношень.

Подальші дослідження варто проводити з урахуванням сучасних теорій психолінгвістики, зокрема в когнітивному аспекті, де вивчення функціональних особливостей вибраних дієслів допоможе запобігти комунікативним невдачам, стане внеском у пізнання культурно-специфічних форм комунікації. Соціальний аспект у аналізі допоможе розкрити лінгвістичну динаміку в синхронії як форму соціальної зміни.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях:

2. До питання про структурно-граматичний статус дієслів з першою безпосередньо складовою durch-, uber-, unter-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll- i ob- у сучасній німецькій мові // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки (романо-германська філологія). – 1999. - № 3. – С. 21-23.

3. Компаративність дієслова (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки (романо-германська філологія). – 2000. - № 2. – С.160-164.

4. Тестові завдання для вступників (німецька мова): Навчально-методичний посібник. – Луцьк: Вежа, 2000. - 360 с. (у співавторстві з В.П.Міханько, О.Й.Панкевич, Н.М.Шаблій. Г.Я.Лавриненко, Г.О.Кузнецовою, О.А.Головачук, Г.В.Пухняк).

АНОТАЦІЯ (RESUME)

Новак Г.Ф. Структурні та семантичні особливості німецьких дієслів з першим безпосереднім складником durch-, unter-, uber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll-. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський державний лінгвістичній університет, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичних особливостей дієслів із першим безпосереднім складником durch-, unter-, uber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll-. Доведено, що ці дієслова не утворюють особливої групи в німецькому префіксальному дієслівному словотворі, а належать до дієслів з відокремлюваними або невідокремлюваними складниками. Встановлено та обґрунтовано шляхи переходу вільних/зв’язаних морфем у словотворчі. Виявлено та описано структурні моделі досліджуваних дієслів. Розкрито закономірності мотивації їх лексичного значення через лексичне значення складників. Залежно від ступеня мотивованості виділено чотири типи композитів: справжні, синтаксичні, формальні та псевдокомпозити. Доведено, що зазначені дієслова є сегментами лексико-семантичних полів локативності, темпоральності, квантитативності та компаративності. Встановлено частковий взаємозв’язок між лексичним значенням дієслів та їх подільністю / неподільністю у мовленні.

Ключові слова: безпосередній складник, справжні композити, синтаксичні композити, псевдокомпозити, формальні композити, локативність, темпоральність, квалітативність, квантитативність, компаративність.

Новак Г.Ф. Структурные и семантические особенности немецких глаголов с первой непосредственно составляющей durch-, unter-, uber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll-. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2001.

Диссертация посвящена анализу структурных и семантических особенностей глаголов с первой непосредственно составляющей (НС) durch-, unter-, uber-, um-, hinter-, wider-, wieder-, voll- в современном немецком языке. Доказано, что глаголы, первый компонент которых употребляется в контактной и в дистантной позиции по отношению к корневому глаголу, не образуют особой группы в префиксальном глагольном словообразовании, а относятся, в зависимости от делимости/ неделимости, к глаголам с отделяемыми или неотделяемыми составляющими. Материалом исследования послужили 750