ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАЗАРЕВИЧ ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 636.47:636.082.2

ПРОДУКТИВНІ І ВІДТВОРНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ НОВОГО ЗАВОДСЬКОГО ТИПУ “ДНІПРОВСЬКИЙ” В ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ І ПОРОДНО-ЛІНІЙНІЙ ГІБРИДИЗАЦІЇ

06.02.01 – Розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник – кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пелих Віктор Григорович

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор

Березовський Микола Давидович,

Інститут свинарства УААН,

завідувач відділу розведення та генетики

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри генетики та розведення с.-г. тварин

Лісний Віктор Анатолійович,

Херсонський державний аграрний університет

Провідна установа - Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра генетики та розведення сільськогосподарських тварин Міністерство аграрної політики України, м.Дніпропетровськ.

Захист дисертації відбудеться 28.12.2001 р. о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд.118).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий 26.11.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми. Вченими селекціонерами і практиками племінних господарств України за останні роки створено перспективний генофонд свиней з підвищеними репродуктивними і мўясними якостями. До них відносяться дві породи свиней (українська і полтавська мўясна), три внутрішньопородних типи в великій білій породі та червоно-пояса спеціалізована лінія свиней полтавської селекції з високими показниками відгодівельних і м'ясних якостей молодняку (Рибалко В.П., 1999; Баньковський Б.В., Березовський М.Д., Медведєв В.О., 1996). Створені генотипи в оптимальних умовах годівлі і утримання забезпечують високі показники середньодобових приростів, віку досягнення живої маси 100 кг та зниження витрат кормів на одиницю приросту. Але до останнього часу їх оцінка та випробування здійснювались переважно при чистопородному розведенні, тому актуальним є вивчення ефективності їх використання як батьківських, так і материнських форм в двох і трьохпородних варіантах гібридизації. Поряд з цим недостатньо вивчені біологічні відмінності тварин в енергії росту, виході м'ясної продукції, фізико-хімічних властивостей мўяса і сала. Актуальними також є дослідження закономірностей індивідуального росту тварин в онтогенезі та можливості використання інтер'єрних показників для прогнозування основних показників продуктивності.

Виникла необхідність в комплексному вивченні господарсько-корисних ознак свиней нових генотипів при чистопородному розведенні і гібридизації, встановлення їх комбінаційної здатності. Виходячи з цього, слід вважати актуальними дослідження, які спрямовані на порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей нових заводських типів свиней, встановлення ефективності використання плідників спеціалізованих м'ясних порід в різних варіантах двох і трьохпородної гібридизації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Робота проводилась згідно плану науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету за темами: “Розробити і впровадити технологічний проект підвищення репродуктивних якостей свиней універсальних і м'ясних порід шляхом оцінки їх інтенсивності формування” (№ державної реєстрації 0196U015903) і “Розробка та впровадження системи племінної роботи з метою формування високопродуктивного стада свиней великої білої породи з підвищеними м'ясними якостями” (номер державної реєстрації 0101U001996).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення репродуктивних, відгодівельних і мўясних якостей свиней материнського заводського типу “Дніпровський” при чистопородному розведенні та двох і трьохпородній гібридизації при використанні плідників спеціалізованих мўясних порід. Для досягнення наміченої мети були поставлені наступні завдання:

·

· визначити оптимальні поєднання свиноматок материнського типу в двох і трьохпородній гібридизації з плідниками пород дюрок, ландрас, велика чорна, українська мўясна за репродуктивними ознаками;

· вивчити відгодівельні якості та мўясну продуктивність чистопородного і гібридного молодняку, оцінити якість продукції;

· дослідити закономірності росту і розвитку чистопородних і гібридних тварин за допомогою індексів інтенсивності росту та моделі Т.Бріджеса;

· визначити інтер'єрні показники свиней різних породних поєднань та виявити їх залежність з відгодівельними якостями.

Об'єкт досліджень – Ріст та розвиток чистопородного молодняку свиней, вплив методів розведення на репродуктивні і продуктивні якості свиней.

Предмет досліджень – Вікова динаміка живої маси, енергія росту молодняку різних генотипів, якість м'ясо-сальної продукції, інтер'єрні показники тварин.

Методи досліджень. Проведення експериментів з порівняльної оцінки господарсько-корисних ознак у тварин різних генотипів, отриманих при чистопородному розведенні, а також в варіантах двох і трьохпородної гібридизації, відповідно методик наукових досліджень в свинарстві, визначення показників репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей свиней. Вивчення за допомогою індексів та математичної моделі Т.Бріджеса особливостей росту і розвитку свиней різних генотипів. Визначення методами біометричної статистики ступеня впливу вивчаємих факторів на мінливість ознак.

Наукова новизна роботи. Вперше в умовах індустріальної технології виробництва свинини комплексно вивчені відтворні і продуктивні якості свиней нового заводського типу “Дніпровський” при чистопородному розведенні і в породно-лінійній гібридизації із спеціалізованими м'ясними породами (ландрас, дюрок, українська м'ясна). Доведено доцільність використання свиней нового типу як материнської форми в трьохпородній гібридизації із застосуванням в якості батьківської форми асканійського типу української м'ясної породи. Отримано нові дані щодо інтенсивності росту, відгодівельних та забійних якостей, деяких біохімічних показників крові, морфологічних та фізико-хімічних показників м'язевої та жирової тканини напівтуш свиней, репродуктивних якостей свиноматок. Вперше встановлено показники рівномірності і напруги, параметри кінетичної і експоненційної швидкості росту чистопородних і гібридних тварин. Обґрунтовано доцільність їх використання як додаткових критеріїв селекції на підвищення відгодівельних та репродуктивних якостей свиней. Вперше розроблено методи прогнозування відгодівельних ознак свиней, м'ясо-сальних якостей на підставі інтер'єрних тестів та визначення рівнянь множинної лінійної регресії. Їх використання забезпечує високу точність прогнозу продуктивності тварин (R2=0,95…0,98). Рівняння можуть бути використані в поглибленій селекційній роботі при відборі тварин з високою енергією росту та з більшим вмістом протеїну в м'ясі, що має важливе наукове значення.

Практична цінність роботи. Результати виконаних досліджень сприяють підвищенню, за рахунок використання кращого варіанту трьохпородної гібридизації, порівняно з чистопородним розведенням, середньодобових приростів на 72,33….77,65 г, в залежності від статі - зменшенню віку досягнення живої маси 100 кг на 17,39….19,12 діб, зниженню витрат кормів на 1 кг приросту на 0,36….0,40 корм.од. Економічна ефективність від впровадження у виробництво гібридних свиней на трьохпородній основі (УВБ-1Д Д) УМ складає в розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняку 4093,54.…4643,51 грн.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертації приймав участь в розробці схем і методик досліджень. Особисто виконав весь обўєм експериментальних робіт, аналіз і узагальнення первинних даних з методичною допомогою керівника дисертаційної роботи.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи були викладені, обговорені та схвалені на VI Міжнародній науковій конференції зі свинарства “Аспекти селекційних та технологічних процесів по відродженню галузі свинарства” (АР Крим, Саки, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі 3-го тисячоліття” (Житомир, 2000), науково-практичній конференції “Ветеринарне забезпечення промислового свинарства в сучасних умовах” (Київ, 2000), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку свинарства в ХХІ сторіччі” (Биково, 2001), на щорічних наукових конференціях викладачів ХДАУ за підсумками науково-дослідних робіт (1998….2001рр).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 4 друкованих працях в фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота включає – вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, висновки, список використаних літературних джерел. Дисертація викладена на 136 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 42 таблиці, 8 рисунків. Список використаної літератури налічує 203 найменування, в тому числі 20 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились на протязі 1998....2001 років в умовах свинокомплексу Агрогосподарства ВП “Запорізька АЕС”, кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин та кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Херсонського державного аграрного університету на свинях нового заводського материнського типу “Дніпровський” великої білої (УВБ-1Д), великої чорної (ВЧ), української м'ясної (УМ) породи та порід ландрас (Л) і дюрок (Д).

Об'єктом досліджень служили ремонтні свинки і кнурці нового заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) великої білої породи, які були завезені з держплемзаводу "Чумаки" Дніпропетровської області. Тварини за живою масою, розвитком і походженням відносились до класів еліта і перший.

З метою порівняльної оцінки ефективності різних методів розведення для підвищення відтворних і відгодівельних якостей тварин проведені двох і трьохпородні схрещування з використанням свиней заводського типу УВБ-1Д і спеціалізованих м'ясних порід (табл.1).

Таблиця 1 - Схема дослідів

Етапи досліджень Номер групи Порода і породність Кількість в групі, гол

материнська батьківська маток кнурів

І І ІІ ІІІ ІV УВБ-1Д УВБ-1Д УВБ-1Д УВБ-1Д УВБ-1Д Д Л ВЧ 20 20 20 20 4 4 4 4

ІІ V VІ VІІ VІІІ ІХ УВБ-1Д УВБ-1Д УВБ-1Д ? Д УВБ-1Д ? Л УВБ-1Д ? ВЧ УВБ-1Д УМ УМ УМ УМ 15 15 15 15 15 3 3 3 3 3

Для розробки прийомів відбору ремонтних свинок вивчали ріст і розвиток поросят шляхом щомісячного зважування (після відлучення). 3 метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней в ранньому онтогенезі вивчались показники інтенсивності формування, напруги, рівномірності росту за слідуючими формулами (Свєчин Ю.К., 1995):

(1)

де ?t – інтенсивність формування тварин;

W2,W4,W6 – жива маса відповідно в 2,4 і 6-місячному віці.

Вивчали показники напруги росту (Іn) та індексу рівномірності (Ір ):

(2)

, (3)

де СП - середньодобовий приріст; ВП – відносний приріст.

Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К.Бріджеса (Коваленко В.П. та ін., 1997):

, (4)

де N(t) - маса у момент часу t, кг; А - маса у зрілому віці, кг; a, з - ??раметри росту; t - вікові періоди, міс.; Т0 - період ембріонального розвитку міс.

Відтворні якості свиноматок вивчали за багатоплідністю, великоплідністю, молочністю, середньою масою поросят, масою гнізда і збереженістю поросят при відлученні в 45 днів. Визначали оціночний індекс материнських якостей за методикою М.Д.Березовського (1985):

, (5)

де А - багатоплідність, голів; В - кількість поросят при відлученні, голів; G – середньодобовий приріст до 45-денного віку, г.

На контрольну відгодівлю відбирали тварин-аналогів кожного дослідного поєднання, за загальноприйнятою методикою. Відгодівельні якості молодняку оцінювались за віком досягнення живої маси 100 кг, середньодобовими приростами, витратами кормів на 1 кг приросту. Годівля тварин здійснювалась за зоотехнічними нормами ВІТу (1985), з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану. Тип годівлі – помірно-концентратний, з використанням кормів власного виробництва.

Для вивчення м'ясо-сальних якостей проводили контрольний забій тварин, що досягли живої маси 100 кг. При цьому враховували передзабійну живу масу, масу парної туші, площу “м'язевого вічка”, товщину шпику над 6-7 грудними хребцями, довжину туші. Вивчення якості м'яса та обвалування туші проводились на охолодженій правій півтуші після 24 годинної витримки. Всього було забито і проведено обвалування 36 голів (16 голів – на першому етапі і 20 голів – на другому).

Для проведення фізико-хімічних досліджень м'язевої та жирової тканини відбирали проби з довгого м'язу спини та сала між 9...12 грудними хребцями. Хімічний аналіз м'язевої і жирової тканини проводили за загальноприйнятими методиками (Полівода А.М. та ін., 1977). З метою вивчення інтер'єрних особливостей свиней проведено дослідження активності ферментів протеїнового, ліпідного і вуглеводного обмінів. Проведено вивчення активності ферментів аспартат (АСТ) і аланін (АЛТ) – трансфераз – за методом Рейтмана і Френкеля (Тодоров І., 1983), холестерину – за методиками наведеними в довіднику В.В. Меншикова (1987). Сіалові кислоти визначали за методикою, розробленою інститутом педіатрії РАМН (1987).

Біометрична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) з використанням персональних комп'ютерів. Для прогнозування відгодівельної і м'ясо-сальної продуктивності свиней виходячи з показників інтер'єрних тестів, визначених в ранньому віці (4місяці) використано пошаговий регресійний аналіз за програмами, що входять до пакету STATGRAРICS (Григор'єв С.Г. та ін., 1992).

Економічну ефективність проведених досліджень розраховували відповідно "Методики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (1983).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Репродуктивні якості свиноматок. В результаті проведених досліджень встановлено (табл.2), що найбільш високі показники багатоплідності характерні для свиноматок нового заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) (11,14...11,11 голів).

Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок різних поєднань

Група Багатоплід-ність, гол. Велико-плідність, кг Молочність, кг При відлученні у 45 днів Оціноч-ний індекс, балів

маса гнізда, кг середня маса 1 голови, кг збере-женість,%

І етап

І 11,14±0,29 1,23±0,04 53,43±0,85 112,50±3,07 11,80±0,12 85,20 38,40

ІІ 10,33±0,35 1,39±0,05* 55,80±1,47 120,35±3,01 13,51±0,17*** 86,45 37,63

ІІІ 10,47±0,22 1,40±0,03** 54,53±1,12 119,13±3,53 13,37±0,20*** 85,35 37,68

ІV 10,07±0,29* 1,31±0,02 54,36±1,46 111,96±3,06 13,12±0,22*** 85,11 36,40

ІІ етап

V 11,11±0,31 1,21±0,02 55,00±1,08 112,90±2,39 11,83±0,16 85,00 38,26

VІ 10,64±0,39 1,29±0,04 51,45±1,56 113,39±4,44 12,50±0,13* 86,78 37,54

VІІ 10,40±0,27*** 1,45±0,05 57,35±0,61 124,50±2,88** 13,70±0,18*** 87,50 38,13

VІІІ 10,64±0,28 1,43±0,05*** 56,64±1,45 126,85±2,45** 13,68±0,19*** 87,18 38,71

ІХ 10,18±0,18* 1,35±0,04** 53,55±1,25 118,21±2,04 13,27±0,08*** 87,50 37,16

Примітка: *- Р<0,05; **- Р<0,01; ***- Р<0,001.

На першому етапі дослідів встановлено, що застосування двопородної гібридизації дещо знизило багатоплідність свиноматок, із збільшенням великоплідності поросят. Найбільшу живу масу при народженні мали поросята поєднання УВБ-1Д ? Л – 1,40 кг (Р<0,01) та УВБ-1Д ? Д – 1,39 кг (Р<0,05), порівняно з чистопородними – 1,23 кг. Використання кнурів породи дюрок забезпечило також отримання найбільшої маси гнізда та середньої маси одного поросяти при відлученні в 45 днів.

Так, маса гнізда при відлученні у свиноматок поєднання УВБ-1Д Д становила 120,35 кг, а жива маса однієї голови – 13,51 кг (Р<0,001). Тварини поєднання УВБ-1Д ? Л поступались за цими показниками. Найвища збереженість поросят характерна для поєднання УВБ-1Д ? Д – 86,45%, що на 1,25% переважає чистопородних аналогів.

Використання кнурів української м'ясної породи при породно-лінійній гібридизації (на другому етапі досліджень) збільшує рівень відтворних якостей. У свиноматок поєднання (УВБ-1Д Л) УМ багатоплідність становить 10,64 голів, що на 0,17 гол більше, ніж у двопородних гібридів УВБ-1Д ? Л. Найбільша жива маса одного поросяти при відлученні виявилась у маток поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ (13,70 кг, Р<0,001), що свідчить про високу енергію росту поросят даного поєднання.

Близьким до зазначених даних був рівень цих показників у свиней поєднання (УВБ-1Д Л) УМ. Щодо маси гнізда у чистопородних свиноматок при відлученні, то вона становила лише 112,90 кг, при середній масі одного поросяти – 11,83 кг.

Трьохпородна породно-лінійна гібридизація сприяє підвищенню збереженості поросят (85,00% у чистопородних свиней заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) у великій білій породі і 87,50% у свиноматок поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ). Оціночний індекс материнських якостей був найвищим у свиноматок поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ – 38,71 балів та чистопородних - 38,26 балів, свиноматки поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ поступалися за цим показником лише на 0,58….0,13 балів відповідно.

В цілому на підставі отриманих даних можна зробити висновок про високі репродуктивні якості свиноматок заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) великої білої породи, а також про ефективність його використання в породно-лінійній гібридизації в якості материнської форми.

Відгодівельні якості та динаміка живої маси свиней. При вивченні показників росту чистопородних і помісних свиней за результатами І етапу досліджень встановлено, що найбільш скороспілими виявились свинки і кнурці поєднання УВБ-1Д?Д (табл.3).

Свинки мали вік досягнення живої маси 100 кг – 206,07 днів (Р<0,001), кнурці – 203,21 днів (Р<0,001), що менше ніж у чистопородних аналогів на 19,24 та 18,98 днів, відповідно. Найвищий рівень середньодобових приростів також характерний для свиней поєднання УВБ-1Д Д. Так, за весь період контрольної відгодівлі для свинок він становив 604,67 г, вірогідно переважаючи чистопородних тварин на 64,79 г, для кнурців – 611,50 г (Р<0,001), що більше ніж у чистопородних на 66,20г.

На другому етапі досліджень встановлено, що застосування трьохпородної породно-лінійної гібридизації значно підвищує середньодобові прирости і зменшує вік досягнення живої маси 100 кг та витрати кормів на 1 кг приросту. У свинок поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ вік досягнення живої маси 100 кг становив 200,21 днів, при середньодобових приростах – 619,50 г та витратах кормів на 1 кг приросту – 4,41 корм.од. (Р<0,001). Кнурці цього поєднання досягали живої маси 100 кг за 195,11 днів, що на 17,30 днів менше, ніж чистопородні та на 8,10 днів менше, ніж двопородні аналоги УВБ-1Д?Д, аналогічна залежність встановлена і за середньодобовими приростами та витратами кормів на 1 кг приросту.

Таблиця 3 - Відгодівельні якості свиней

Група Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Середньодо-бовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Середньодо-бовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.

свинки кнурці

І етап

І 225,31±2,80 539,88±8,39 4,88±0,06 222,19±2,57 545,30±6,90 4,82±0,05

ІІ 206,07±2,37*** 604,67±4,68*** 4,48±0,02*** 203,21±2,49*** 611,50±6,99*** 4,45±0,03***

ІІІ 212,63±1,80*** 584,10±4,74*** 4,58±0,02*** 210,25±1,98*** 582,24±4,60*** 4,59±0,02***

ІV 225,22±2,01 538,40±6,99 4,87±0,05 223,54±1,86 535,55±4,96 4,87±0,03

ІІ етап

V 219,88±1,77 541,38±6,32 4,81±0,04 212,41±1,21 573,36±4,99 4,65±0,03

VІ 214,05±1,34* 580,65±6,55*** 4,43±0,03*** 207,10±0,82** 614,60±4,16*** 4,43±0,02***

VІІ 200,21±1,45*** 619,50±7,72*** 4,41±0,03*** 195,11±1,64*** 644,45±6,90*** 4,29±0,04***

VІІІ 207,21±1,77*** 601,46±8,38*** 4,49±0,04*** 201,14±1,55*** 608,59±7,16*** 4,45±0,03***

ІХ 211,14±1,36*** 581,12±4,03*** 4,61±0,03*** 205,38±1,45** 588,11±4,97* 4,57±0,03

Більш низькі показники енергії росту і витрати кормів виявились у свиней трьохпородного поєднання (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ, але порівняно з чистопородними аналогами свинки цього поєднання мали виший рівень середньодобових приростів на 39,74 г (Р<0,001), на 8,74 днів менший вік досягнення живої маси 100 кг (Р<0,01) та на 0,2 корм.од. нижчі витрати кормів на 1 кг приросту.

Отримані дані свідчать, що кращі варіанти породно-лінійної гібридизації за рахунок прояву ефекту гетерозису мали більш високі показники відгодівельних якостей, що свідчить про ефективність їх використання при виробництві товарної свинини.

Математичне моделювання показників росту. З метою визначення впливу генетичної мінливості вивчаємих поєднань та статі поросят на мінливість їх живої маси в процесі індивідуального розвитку нами проведено двохфакторний дисперсійний аналіз (табл. 4).

Таблиця 4 - Дисперсійний аналіз

Джерела мінливості Жива маса в 8-місячному віці Відгодівельні якості молодняку

дисперсія С розрахункова F загальний внесок в дисперсію,% дисперсія С розрахункова F загальний внесок в дисперсію,%

Іетап Вік досягнення живої маси 100 кг, днів

Генотип, А 4926,75 59,25*** 53,76 6785,09 41,98*** 42,11

Стать, В 107,40 3,87*** 1,17 1878,50 46,49*** 11,70

Взаємодія, АВ 27,11 0,33 0,30 32,29 0,20 0,19

Факторна, Сх 5061,26 - 8695,88 - -

Загальна, Су 9163,56 - - 16090,70 - -

Залишок, Сz 4102,30 - 44,77 7394,82 - 46,00

ІІетап Середньодобовий приріст, г

Генотип, A 3875,09 36,20*** 43,60 104007,36 34,58*** 38,73

Стать, B 570,80 21,33*** 6,40 20186,09 26,85*** 7,52

Взаємодія, AB 78,25 0,73 0,90 6821,89 2,27 2,55

Факторна, Cx 4524,14 - - 131015,34 - -

Загальна, Cy 8886,20 - - 268621,90 - -

Залишок, Cz 4362,06 - 49,10 137606,56 - 51,20

Встановлено, що для двохпородних поєднань (І етап досліджень) найбільш суттєвий і значний вплив має генотип тварин. Його доля знаходиться на рівні 46,60% у віці 6 місяців і 53,76% у 8-місячному віці. Вплив статі був дещо менший (від 1,17 до 4,4%), але його достовірність була досить високою (Р<0,05….0,001). Не виявлено впливу дії генотипу і статі, що свідчить про відсутність материнського або зчепленого зі статтю ефекту на ознаку жива маса. При дисперсійному аналізі даних, отриманих на трьохпородних гібридах (ІІ етап) також встановлено вірогідний вплив генотипу, статі. При цьому доля впливу статі виявилась більш значною (від 6,4% в 8-місячному віці до 16,3% в віці 2 місяців, Р<0,01).

Слід зазначити, що в віці 2 місяці вплив статі був більш високим, ніж вплив генотипу. Так, в 2-місячному віці доля впливу генотипу складала 2,60 %, а до 6 місяців збільшилась до 45,60 %. Тобто, з віком генотипові особливості тварин проявились більш суттєво, що сприяло отриманню значного впливу генотипових відмінностей на динаміку живої маси. Дисперсійний аналіз відгодівельних якостей свиней також виявив значний вплив генотипу і статі на показники віку досягнення живої маси 100 кг і середньодобові прирости.

Виявилось, що вік досягнення живої маси 100 кг на 42,11% залежить від генотипу і на 11,70% від статі. На середньодобовий приріст стать має значно менший вплив – лише 7,52%, а доля впливу генотипу становить 38,73%. Взаємодія цих факторів на дані показники впливає лише на 0,19…2,25%. Що свідчить про адитивний тип дії генів. Структура впливу організованих факторів на мінливість живої маси у 8 місяців вказано на рисунку 1.

Рис.1.Вплив організованих факторів на мінливість живої маси у 8міс. (Іетап).

При вивченні параметрів моделі росту трьохпородних гібридів у кнурців поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ встановлена найвища кінетична швидкість росту – 1,747 (табл.5). Тварини цього поєднання також характеризувались високим рівнем середньодобових приростів, що дає підставу використовувати їх при виробництві товарної свинини. Близькими до них, за рівнем даного показнику, були свинки поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ і (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ – 1,732 та кнурці поєднання (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ – 1,724.

Таблиця 5 - Параметри моделі росту тварин

Поєднання порід Показник моделі

асимп-тота, А швидкість росту a/h асимп-тота, А швидкість росту a/h

кінетична,a експонен-ційна,h кінетична,a експонен-ційна,h

свинки кнурці

УВБ-1Д?УВБ-1Д 254,62 1,774 0,0128 139 297,31 1,723 0,0126 137

УВБ-1Д?УМ 262,20 1,726 0,0151 114 311,99 1,723 0,0127 136

(УВБ-1Д?Д)?УМ 290,22 1,696 0,0165 103 328,33 1,747 0,0123 142

(УВБ-1Д?Л)?УМ 269,50 1,732 0,0156 111 311,32 1,674 0,0148 113

(УВБ-1Д?ВЧ)?УМ 266,14 1,732 0,0149 116 312,94 1,724 0,0123 140

Отримані результати свідчать, що свині даних поєднань мають відокремлений генофонд, а їх дискретність може бути базою для отримання гетерозисного ефекту при використанні в багатопорідних комбінаціях. Тобто, молодняк зазначених поєднань придатний для використання його в товарних господарствах, але при відгодівлі до більш високих вагових кондицій.

Забійні і м'ясні якості свиней. Для визначення забійних і м'ясних якостей свиней вивчаємих генотипів, була проведена контрольна відгодівля тварин до живої маси 100 кг з наступним забоєм і визначенням морфологічного складу туш. В результаті досліджень виявлено (табл.6), що максимальний забійний вихід отримано для підсвинків поєднання УВБ-1Д?ВЧ – 67,93%.

Таблиця 6 - Забійні і м'ясо-сальні якості молодняку

Група Забійний вихід, % Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм Довжина туші, см Площа “мўязевого вічка”, см2 Маса задньої третини напівтуші, кг

І етап

І 67,30±1,28 32,67±0,88 100,67±0,67 32,80±0,20 11,20±0,59

ІІ 66,80±0,40 31,33±0,67 103,33±0,88 38,67±0,33*** 12,12±0,68

ІІІ 65,37±0,48 29,67±0,67 102,67±0,33 36,93±0,96* 11,57±0,12

ІV 67,93±1,14 34,33±0,88 98,00±0,58 30,53±0,74 10,48±0,29

ІІ етап

V 67,53±0,73 32,25±0,85 101,50±0,65 32,96±0,26 11,33±0,05

VІ 67,38±0,47 31,50±0,87 103,50±0,65 38,36±0,23 11,69±0,37

VІІ 68,33±0,35 29,25±0,48 104,25±0,25 41,05±0,35*** 12,34±0,61

VІІІ 68,18±0,40 28,25±0,25* 105,75±0,48** 40,29±0,75*** 12,34±0,61

ІХ 68,23±0,19 34,00±0,58 101,50±0,65 34,37±0,42* 10,53±0,28*

Високі значення цього показника також характерні для поєднання УВБ-1Д?Д. Дана група свиней мала максимальний показник довжини туші – 103,33 см. Використання кнурів спеціалізованих м'ясних порід (ландрас і дюрок) сприяло також зниженню показників товщини шпику над 6-7 грудними хребцями в поєднанні УВБ-1Д?Л до 29,67 мм, УВБ-1Д?Д до 31,33 мм.

Серед трьохпородних поєднань найбільш високий забійний вихід виявився у свиней поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ– 68,33% та (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ– 68,23%; чистопорідні тварини та двопородні помісі УВБ-1Д?УМ мали дещо нижчий рівень цього показнику відповідно - 67,53% та 67,38%. Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями при використанні кнурів української м'ясної породи знизилась у свиней поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ до 29,25 мм, а (УВБ-1Д?Л)?УМ – до 28,25 мм. Окрім того у трьохпорідних гібридів поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ збільшилась площа “м'язевого вічка” на 2,69 см2, порівняно з тваринами двопорідного поєднання УВБ-1Д?УМ (Р<0,001).

В наших дослідженнях встановлені суттєві відмінності в морфологічному складі туш тварин вивчаємих генотипів (табл.7).

Таблиця 7 - Морфологічний склад туш, %

Група М'ясо Сало Кістки

І етап

І 56,06±1,35 33,26±2,61 10,68±1,32

ІІ 57,69±1,11 30,71±1,33 11,60±0,22

ІІІ 56,72±1,22 32,15±1,60 11,13±0,48

ІV 55,60±0,33 34,99±1,09 9,41±0,76

ІІ етап

V 55,93±1,42 33,31±2,23 10,76±0,86

VІ 57,33±0,83 30,16±0,85 12,51±0,23

VІІ 58,86±0,91 28,81±0,71 12,33±0,30

VІІІ 58,90±1,90 28,63±3,53 12,47±0,29

ІХ 56,31±1,32 30,55±1,24 13,14±0,64

Так, порівняно з чистопорідними тваринами заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) великої білої породи всі вивчаємі комбінації мали більш високий вміст мўяса в туші. Найбільшим він був у свиней поєднань УВБ-1Д?Д – 57,69% і УВБ-1Д?Л – 56,72%.

На другому етапі досліджень встановлено, що максимальний вміст м'яса в туші мали трьохпородні гібриди (УВБ-1Д?Л)?УМ – ,90%. Найнижчий рівень даного показника отримано в поєднанні (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ – 56,31%. Таким чином, проведені дослідження показали високу ефективність використання схрещування і гібридизації для підвищення забійного виходу і м'ясності туш свиней. При цьому вихід м'яса в основному визначається генотипом спеціалізованих м'ясних порід і в певній мірі залежить від використаних методів схрещування. На підставі проведених досліджень для підвищення забійних і м'ясних якостей, доцільно рекомендувати у виробництво двохпорідне УВБ-1Д?Л і трьохпорідні (УВБ-1Д?Д)?УМ та (УВБ-1Д?Л)?УМ поєднання.

Інтер'єрні показники тварин. Поряд із дослідженнями екстерўєрних особливостей тварин, їх генетичного потенціалу і рівня продуктивності, в ході наших експериментів проводилось вивчення інтерўєрних особливостей як для визначення відмінностей в інтенсивності фізико-біохімічних процесів в організмі тварин, так і для прогнозування майбутньої продуктивності. За рівнем резервної лужності встановлені суттєві відмінності між чистопородними тваринами заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) великої білої породи порівняно з двопорідними помісями. За активністю пероксидази встановлено відмінності між тваринами заводського типу УВБ-1Д і її поєднанням з великою чорною.

Також вивчено закономірності показників, що визначають резистентність організму свиней і в значній мірі обумовлюють такі показники як збереженість молодняку, енергію росту, рівень відгодівельних і мўясних якостей. Найбільші відмінності між вивчаємими групами встановлені за показниками лізоцимної і фагоцитарної активності. При цьому помісі за участю породи дюрок мали мінімальні показники резистентності (лізоцимна і фагоцитарна активність). Це співпадає з результатами досліджень В.І.Яременко, Н.Л.Пелих (1996), де встановлено, що високі відгодівельні якості породи дюрок не завжди супроводжуються високими показниками збереженості поросят. Тому слід звернути увагу на знижену резистентність свиней породи дюрок на великих свинокомплексах і включити ознаки резистентності в селекційну програму роботи з цією породою.

Для породно-лінійних гібридів, отриманих при використанні плідників української мўясної породи, визначено показники активності ферментів переамінування (аспартат- і амінотрансферази), концентрація загального білку, сіалових кислот і холестерину в сироватці крові. Дослідження проведені у 4-місячному віці тварин (табл.8).

Таблиця 8 - Інтерўєрні показники крові тварин вивчаємих генотипів

(у 4-місячному віці)

Група АЛТ, мМоль/л АСТ, мМоль/л Сіалові кислоти, у.о. Загальний білок, г/л Холестерин, мМоль/л

V 0,54±0,05 0,42±0,05 0,37±0,01 74,75±2,77 3,48±0,08

VІ 0,77±0,05 0,56±0,05 0,34±0,02 75,14±0,86 3,29±0,09

VІІ 0,74±0,09 0,69±0,06 0,36±0,01 70,60±2,14 3,76±0,25

VІІІ 0,83±0,08 0,58±0,05 0,28±0,01 73,50±2,25 3,38±0,04

ІХ 0,76±0,09 0,62±0,05 0,31±0,01 66,29±2,29 3,28±0,06

значення активності аланінтрансферази (АЛТ) у 4–місячному віці отримано для поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ – 0,83 мМоль/л. Аналогічні дані отримані і за активністю аспартаттрансферази (АСТ), де гібридні особини також значно перевищували показники чистопородних підсвинків УВБ-1Д.

Використання кореляційного і регресійного аналізу для прогнозування зв'язку інтер'єрних показників з м'ясними якостями свиней. При вивченні можливості прогнозування забійних і якісних показників м'ясо-сальної продуктивності з використанням пошагового регресійного аналізу встановлено, що забійний вихід певною мірою пов'язаний з показником вмісту холестерину в сироватці крові. В той же час довжина туші прогнозується більш точно (R=0,718, коефіцієнт детермінації 51,6%), з використанням чотирьох змінних (Х1 – Х4). Найбільшої точності прогнозування досягнуто за вмістом сирого протеїну в м'язевій тканині при включенні рівняння показників активності АСТ, сіалових кислот і холестерину (R=0,815, коефіцієнт детермінації 66,5%, Р<0,001). Розглянуте рівняння може бути використано в селекційній роботі з відбору тварин за більшим вмістом сирого протеїну в м'ясі, що має важливе наукове і практичне значення. В цілому проведені дослідження показали перспективність використання сучасних математичних методів для прогнозування окремих селекційних ознак свиней, виходячи з даних інтер'єрних тестів, отриманих в ранньому віці (4 місяці).

При проведені контрольного забою і визначенні показників м'ясної продуктивності досить складним і трудомістким є процес обвалювання туш для визначення в них виходу м'яса, сала і кісток. Важливим є також вивчення площі “м'язевого вічка”, що потребує розрублення напівтуш свиней. Тому певний інтерес має вивчення цих показників за рівняннями множинної лінійної регресії, які включають забійні показники тварин та виміри напівтуши. Виходячи з цього нами визначені рівняння регресії для прогнозування показників мўясної продуктивності свиней (табл.9).

Таблиця 9 - Рівняння регресії для прогнозування м'ясної продуктивності свиней.

Показники в0 Проміри туші R R2 P

Х1 Х2 Х3 Х4 Х5

Площа “м'язевого вічка” 81,977 - 5,402 -2,796 5,402 - 0,571 0,326 >0,05

Вихід, % м'яса 121,176 -0,581 -0,288 -0,899 1,991 -0,136 0,771 0,595 <0,01

сала -40,199 -0,566 0,326 1,073 -2,087 0,214 0,769 0,591 <0,01

кісток 17,074 - - -0,175 - -0,175 0,562 0,315 <0,05

Примітка: в0 – вільний член рівняння регресії; Х1 – забійний вихід; Х2 – довжина туші; Х3 – маса передньої частини; Х4 – маса окосту; Х5 – товщина шпику над 6 – 7 грудними хребцями; R – коефіцієнт множинної кореляції; R2 – коефіцієнт детермінації; Р - значущість.

Встановлено, що за винятком оцінки площі “м'язевого вічка”, розроблені рівняння з високою точністю прогнозують м'ясні ознаки свиней. Зокрема, найбільш точно (у відповідності з прийнятою в біологічних і сільськогосподарських дослідженнях похибкою на рівні Р<0,01) прогнозується вихід м'яса та сала. Коефіцієнти множинної кореляції були на рівні 0,771 для виходу м'яса в туші і 0,769 для виходу сала. Відповідно коефіцієнти детермінації складали 59,5 і 59,1%, що свідчить про те, що розглянуті рівняння пояснюють значну частину дисперсії ознак. Вони можуть бути використані в практичній роботі при умові експрес методу визначення виходу м'яса в туші для великої вибірки тварин. В цілому на підставі проведених досліджень слід зробити висновок про доцільність використання розроблених регресійних рівнянь для прогнозування майбутньої продуктивності тварин.

Економічна ефективність проведених досліджень. Рівень ефективності галузі свинарства обумовлений використанням перспективного генофонду з високими показниками репродуктивних і відгодівельних ознак при чистопородному розведенні та різних варіантах породно-лінійної гібридизації. В ході досліджень проведено вивчення вартості додатково отриманої продукції в розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняку.

Встановлено, що від трьохпородних гібридів отримано більше додаткової продукції, ніж від двопородних аналогів. Від поєднання УВБ-1Д?ВЧ недоотримано продукції на суму 632,88 грн., а при використанні кнурів української м'ясної породи вартість додаткової продукції становила 991,65грн. Найбільш прибутковими виявилось поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ, вартість додатково отриманої продукції становила 4643,51 грн. при відгодівлі свинок та 4093,52 грн. при відгодівлі кнурців.

Аналіз і узагальнення результатів досліджень. На основі отриманих даних комплексного вивчення продуктивних якостей свиней заводського типу “Дніпровський” великої білої породи при чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації встановлено, що свиноматки за багатоплідністю перевищували всі дослідні поєднання від 0,47 до 1,07 голів. За відгодівельними якостями потомства найвищі показники середньодобових приростів та віку досягнення живої маси 100 кг характерні для гібридів поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ (відповідно 619,50 г та 200,21 днів).

ВИСНОВКИ

1. Використання різних генотипів свиней в породно-лінійній гібридизації сприяє підвищенню відгодівельних і м'ясних якостей молодняку. Тоді як за ведучою селекційною ознакою відтворних якостей – багатоплідністю – перевагу мали свиноматки спеціалізованого материнського заводського типу великої білої породи – “Дніпровський”, який є складовою генеалогічною структурою материнського внутрішньопородного типу УВБ-1.

2. Свиноматки заводського типу “Дніпровський” за багатоплідністю перевершували всі інші піддослідні групи (в І і ІІ-й серіях досліджень) – від 4,5 до 9,6 %. За даними оціночного індексу показників продуктивності свиноматок, суттєвої різниці між піддослідними групами не спостерігалось.

3. При оцінці енергії росту молодняку свиней встановлено, що найбільш високими показниками відгодівельних якостей відрізнялись трьохпорідні гібриди – (УВБ-1Д?Д)?УМ. Показники середньодобового приросту склали для кнурців 644,45 г і свинок 619,50 г. За живою масою у віці 8 місяців тварини цього поєднання вірогідно (Р<0,001) перевершували чистопородний молодняк: кнурців на 13,26 кг і свинки – на 16,28 кг. За даними дисперсійного аналізу найбільш суттєвий вплив на цю ознаку має генотип тварин.

4. Підвищення живої маси тварин вивчаємих груп обумовлено збільшенням кінетичної і зменшенням експоненційної швидкості росту, які визначали за моделлю росту Т.Бріджеса. Коефіцієнти кореляції між параметрами моделі з живою масою в віці 8 місяців складали, для кінетичної швидкості росту, +0,66 і для екпоненційної –0,73. Відповідно, кореляція з рівнем середньодобових приростів склала +0,52 і –0,59, а з відносними +0,92 і –0,95. Показана доцільність використання нових критеріїв оцінки рівномірності і напруги росту для прогнозування живої маси свиней в віці 8 місяців.

5. Більший забійний вихід встановлено у молодняку свиней поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ – 68,33% і (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ – 68,23%, - порівняно з чистопородними тваринами (67,53%). Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями склала у поєднання УВБ-1Д?Л – 29,67 мм, УВБ-1Д?Д – 31,33 мм. Встановлено суттєві відмінності в морфологічному складі туш вивчаємих тварин. Так, найбільший вихід м'яса властивий поєднанню УВБ-1Д?Д (57,69%). Серед трьохпородних гібридів кращим за вмістом м'яса в туші було поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ – 58,90%, та майже не поступалися йому тварини поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ – 58,86%. Найменша товщина шпику була у трьохпородного поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ.

6. Біохімічні показники крові піддослідних тварин знаходяться в фізіологічній нормі. Разом з цим гібридні тварини мали суттєво вищу активність ферментів переамінування (АЛТ і АСТ). Максимальний показник активності аспартаттрансферази отримано у трьохпородного поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ (0,67 мМоль/л). Концентрація холестерину була мінімальною у тварин двохпородного поєднання УВБ-1Д?УМ і трьохпородних гібридів (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ. Більш висока активність ферментів у гібридних тварин свідчить про підвищений, порівняно з чистопородними тваринами, обмін білків.

7. Окремі інтер'єрні тести доцільно рекомендувати для прогнозування відгодівельних і м'ясо-сальних якостей свиней. Встановлена зворотна кореляційна залежність між середньодобовими приростами та вмістом холестерину (-0,44), і пряма залежність цієї біохімічної ознаки з віком досягнення живої маси 100 кг (0,50). З використанням інтер'єрних тестів, отриманих в ранньому віці (4 місяці) розроблені рівняння множинної лінійної регресії, які з достовірною точністю прогнозують вихід м'яса в туші, вміст сирого протеїну в м'язах, вік досягнення живої маси 100 кг та витрати кормів на 1 кг приросту.

8. З метою підвищення відгодівельних і м'ясних якостей свиней, в системі гібридизації в Південному регіоні України доцільно використовувати в якості материнської форми заводський тип “Дніпровський”, в поєднаннях УВБ-1Д?Д; (УВБ-1Д?Л)?УМ і (УВБ-1Д?Д)?УМ.

9. При проведенні поглибленої селекційної роботи із метою раннього прогнозування відгодівельних і м'ясних якостей свиней практикувати в ведучих племзаводах, оцінку ремонтного молодняку за окремими інтер'єрними показниками, а саме: активності ферментів переамінування, концентрації сіалових кислот, загального білку і холестерину.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пелих В.Г., Назаревич Ю.М. Інтерўєрні особливості молодняка свиней при чистопородному розведенні і різних методах схрещування // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1999. - Випуск 10. - С.65-68 (Експериментальна частина).

2. Назаревич Ю.М., Балабанова І.О. Показники якості мўяса чистопородних і помісних свиней різного напрямку продуктивності // Вісник ДААУ.- Житомир, 2000. - С.174-175 (Експериментальна частина).

3. Назаревич Ю. Моделювання кривих росту свиней різних генотипівТваринництво України. - Київ, 2001. - Вип.7. - С.19-20.

4. Назаревич Ю.М. Прогнозування відгодівельних та м'ясо-сальних якостей свиней з використанням інтер'єрних тестів // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2001. – Випуск . С.120-123.

Назаревич Ю.М. Продуктивні і відтворні якості свиней нового заводського типу “Дніпровський” в чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2001.

Дисертація присвячена вивченню репродуктивних, відгодівельних і мўясних якостей свиней нового материнського заводського типу “Дніпровський” при чистопородному розведенні та породно-лінійній гібридизації з використанням плідників спеціалізованих м'ясних порід.

Встановлено найбільш оптимальні поєднання генотипів для отримання максимальних показників продуктивних та репродуктивних якостей свиней. Показана доцільність використання критеріїв напруги і рівномірності росту, а також параметрів моделі Т.Бріджеса (кінетична та експоненційна швидкості росту) та відмінності за ними чистопородних та гібридних тварин.

Вивчено зв'язок інтер'єрних тестів з показниками відгодівельних та м'ясних якостей.

Проведено двохфакторний дисперсійний аналіз з метою визначення впливу генетичної мінливості вивчаємих поєднань та статі поросят на мінливість їх живої маси в процесі індивідуального розвитку.

Ключеві слова: заводський тип, породно-лінійна гібридизація, репродуктивні ознаки, інтенсивність росту, відгодівельні якості.

Назаревич Ю.Н. Продуктивные и воспроизводительные качества свиней нового заводского типа "Днепровский" в чистопородном разведении и породно-линейной гибридизации. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2001.

Диссертация посвящена изучению воспроизводительных, откормочных и мясных качеств свиней нового материнского заводского типа "Днепровский" крупной