ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ТЕХНОЛОГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ

СМІРНОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 657.47: 658.5

ОБЛІК ТА РОЗПОДІЛ ВИТРАТ

НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кіровоградському державному

технічному університеті Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник:

кандидат економічних наук Савченко Віра Меєрівна

Кіровоградський державний технічний університет,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сопко Василь Васильович

Київський національний економічний університет,

професор кафедри бухгалтерського обліку в промисловості;

кандидат економічних наук, доцент Котенко Людмила Миколаївна

Харківська державна академія технології та організації харчування,

доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудита

Провідна установа:

Одеський державний економічний університет Міністерства освіти

та науки України, кафедра бухгалтерського обліку і аудита

Захист відбудеться “ 10 ” травня 2001 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.088.02 при Харківській державній академії технології та організації харчування за адресою:

61051, Харків - 51, вул. Клочківська, 333.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківської державної академії технології та організації харчування за адресою:

61051, Харків - 51, вул. Клочківська, 333.

Автореферат розісланий “ 9 ” квітня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Оспіщев В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Трансформація економіки України вимагає адекватних змін і у структурі бухгалтерського обліку. Постановою Кабінету міністрів України за № 1706 28 жовтня 1998 року затверджена Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. Одним із важливих завдань цієї програми є надання методичної допомоги у впровадженні та використанні реформованої моделі бухгалтерського обліку, що передбачає необхідність розробки і апробації методичного забезпечення.

Необхідним є перегляд концепції облікової системи України, а саме: чітке визначення видів обліку, їх завдань, мети та місця в загальній системі, а також усіх об'єктів обліку з метою визначення їх значення та функцій як у кожній із складових обліку, так і в облікової системи взагалі. Все це відноситься і до такого облікового об'єкту, як незавершене виробництво.

Сучасні умови господарювання промислових підприємств України характеризуються роботою не на повну потужність та неритмічним випуском продукції. Відповідно, змінюється організація виробничого процесу і виникає необхідність оновлення методичних підходів до обліку процесу виробництва та його результатів, зокрема, і незавершеного виробництва. Сьогодні відомчий контроль незавершеного виробництва відсутній, проте підприємства продовжують використовувати ті самі методичні підходи, які вже не спрацьовують, оскільки не враховують особливості господарювання та не відповідають нормам національних стандартів бухгалтерського обліку.

До того ж, перший досвід реалізації стандартів на практиці показав, що вони потребують методичного доопрацювання, що стосується і незавершеного виробництва. Тому постає проблема розробки нових методичних підходів до обліку незавершеного виробництва, які повинні, з нашого погляду, враховувати:

· відповідність національним стандартам бухгалтерського обліку;

· формування оптимального розміру комплектних залишків;

· максимальне поєднання вимог фінансового, управлінського та податкового видів обліку.

Як одне з проблемних питань виробничого обліку незавершене виробництво розглядали П.С. Безруких, О.С. Бородкін, Б.І. Валуєв, М.В. Кужельний, А.Ш. Маргуліс, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко та деякі інші фахівці. Серед фахівців, які досліджували питання обліку,

оцінки та інвентаризації незавершеного виробництва, можна відмітити Д.У.Бікулову, М.Д. Дейнеку, Л.Є. Логінова, В.Г. Маршала, Т.І. Матвєєву, В.П.Савіна, П. Савічева. Проте, всі існуючі дослідження здійснювались в умовах функціонування централізованої економіки, ритмічності та безперервності роботи підприємств, а також до початку реформування облікової системи країни.

Недостатня теоретична і практична розробленість питань щодо удосконалення організації і методики обліку незавершеного виробництва, недосконалість чинних нормативних актів, які його регламентують, саме і зумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, завдання та основні напрямки дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до другого етапу плану науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку Кіровоградського державного технічного університету за напрямком "Реформування облікової системи в Україні", який включає методичне забезпечення трансформації бухгалтерського обліку відповідно до ПБО: узагальнення досвіду практичного їх впровадження в регіоні та розробку пропозицій щодо подолання проблем.

Мета і задачі дослідження. Мета даної дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та науково-прикладній розробці напрямків удосконалення обліку та оцінки незавершеного виробництва.

Цільове спрямування дисертаційного дослідження обумовило постановку і вирішення таких завдань:

· проаналізувати існуючі визначення, здійснити їх систематизацію та уточнити зміст незавершеного виробництва;

· визначити місце та роль незавершеного виробництва як об'єкту фінансового, управлінського та податкового обліку;

· розробити концепцію інформаційного забезпечення обліку незавершеного виробництва;

·

· проаналізувати ефективність використання діючих методик документального оформлення руху незавершеного виробництва та розробити напрямки їх удосконалення;

·

· розробити методичні підходи до оцінки незавершеного виробництва на дату складання балансу у відповідності до ПБО;

· розробити систему заходів по забезпеченню формування комплектних залишків незавершеного виробництва на машинобудівних підприємствах;

· розробити методичні підходи оцінки незавершеного виробництва в системі управлінського обліку, зокрема з метою визначення цінової політики підприємства;

· розробити постановку автоматизації рішення обліково-аналітичної задачі “Облік та оцінка незавершеного виробництва”.

Предметом дослідження є організація і методики обліку незавершеного виробництва. Об'єктом дослідження та базою перевірки отриманих результатів обрано провідні промислові підприємства Кіровоградської області.

Методологічною основою роботи є загальнонаукові методичні прийоми економічних досліджень і емпіричні наукові прийоми мікроекономіки. В процесі дослідження реалізовано системний підхід.

Теоретичною основою дослідження є положення фундаментальних наукових досліджень у галузі обліку та аналізу, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали наукових конференцій і семінарів. Інформаційну базу дисертаційної роботи склали законодавчі та нормативні документи стосовно організації та ведення обліку, зокрема національні та міжнародні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, облікові документи та звітність підприємств Кіровоградської області, статистичні матеріали. Обробка інформації здійснювалась за допомогою засобів комп'ютерної техніки із використанням програм електронних таблиць Excel для Windows 2000.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в уточненні теоретичних положень і розробці конкретних рекомендацій з удосконалення методики обліку та розподілу витрат незавершеного виробництва в сучасних умовах функціонування промислових підприємств.

У процесі дослідження отримано такі результати:

· систематизовані існуючі підходи до визначення незавершеного виробництва, уточнено зміст цієї категорії;

· обґрунтовано необхідність для ефективного управління формування оцінки залишків незавершеного виробництва як за повною, так і за обмеженою собівартістю.

· визначено етапи проведення оцінки залишків незавершеного виробництва при складанні фінансової звітності (порядок формування первісної вартості та чистої вартості реалізації);

· уточнено методику віднесення загальновиробничих витрат на собівартість незавершеного виробництва у відповідності до ПБО;

· розроблено систему заходів та документообіг по забезпеченню оптимального розміру комплектних залишків незавершеного виробництва;

· надано рекомендації щодо формування інформаційного забезпечення при визначенні цінової політики;

· здійснено постановку автоматизованого комплексу задач “Облік та оцінка незавершеного виробництва”.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що розроблені в дисертації підходи, способи та одержані результати являють собою теоретичну та методичну основу для достовірного визначення залишків незавершеного виробництва, їх вартісної оцінки та оптимізації розмірів. Рекомендації, які сформульовані в роботі, спрямовані на поліпшення якості обліково-аналітичної інформації, значне підвищення рівня її оперативності та аналітичності, створення наукової основи для прийняття ефективних управлінських рішень.

Результати дослідження у формі методичних рекомендацій з обліку та оцінки залишків незавершеного виробництва запроваджено на промислових підприємствах Кіровоградщини. Конкретні методики та підходи апробовані та впроваджені на ВАТ “Гідросила” ( довідка № 03-35/5-405 від 28.02.2001 р.) та ВАТ “Червона зірка” ( довідка № 363/01 від 2.03.2001 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, виконані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновки та пропозиції доповідались і отримали схвалення на всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти у вищій школі”(Кіровоград, КІСМ, 1998), міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень(стандартів) бухгалтерського обліку в Україні”(Київ, КНЕУ, 2000 рік), міжнародній науковій конференції “Розвиток бухгалтерського обліку як науки” (Житомир, ЖІТІ, 2000 рік), міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження і оптимізація економічних процесів ” (Харків, НТУ”ХПІ”, 2000 рік).

Результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі Кіровоградського державного технічного університету при викладанні курсів “Управлінській облік”, “Фінансовий облік”.

За темою дисертації опубліковано 6 наукових статей, 5 з яких - у фахових виданнях, загальним обсягом 2,4 друк. арк. Крім того 3 тези доповіді на науково-практичних конференціях.

Структура і обсяги роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи 185 сторінок друкованого тексту, в тому числі 25 рисунків і 21 таблиця. Список використаних джерел із 170 найменувань наведено на 14 сторінках і додатки на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету й основні завдання дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади обліку та розподілу витрат незавершеного виробництва" викладені існуючі підходи до визначення незавершеного виробництва, досліджено вплив на розуміння цієї категорії типу і виду виробництва, варіанту зведення витрат, методу калькулювання собівартості продукції; розглянуто незавершене виробництво як об'єкт господарського обліку; проведено аналіз особливостей формування оцінки незавершеного виробництва за повною та скороченою собівартістю.

На підставі вивчення нормативних документів, методичної літератури та фахової преси зроблено висновок про неоднозначність трактування незавершеного виробництва як економічної категорії та систематизовано існуючі підходи до його визначення (табл.1). Аналіз цих визначень дозволяє стверджувати, що кожне з них характеризує лише конкретну функцію незавершеного виробництва, проте для розуміння сутності цієї категорії їх необхідно розглядати комплексно.

Традиційно незавершене виробництво виступало об'єктом оперативного та бухгалтерського обліку. Дослідження сучасної структури облікової системи України та місця категорії "незавершене виробництво" в ній показало, що, по-перше, перебудова системи економічних відносин та реформування облікової системи не лише не зменшили значення цієї категорії, а, навіть, посилили. Оскільки поряд з впливом незавершеного виробництва на оборотність коштів та розрахунок собівартості готової продукції виникли нові завдання його обліку: визначення обсягів та динаміки залишків незавершеного виробництва для прийняття рішень щодо управління процесом виробництва та визначення частки матеріальних витрат у

Таблиця 1

Систематизація підходів до визначення незавершеного виробництва

Класифікаційна ознака Напрямок групування Визначення незавершеного виробництва

Функція економічного управління · організація виробництва заділ, що забезпечує безперебійний та рівномірний випуск продукції;

·облік сальдо калькуляційних рахунків; виробничі витрати по не завершених обробкою виробах, деталях, замовленнях;

· нормування складова нормованих обігових коштів.

Рівень узагальнення · у вузькому розумінні залишок предметів праці, обробка яких в процесі виробництва продукції ще не завершена;

· у широкому розумінні залишок предметів праці та напівфабрикати власного виготовлення.

Тип виробництва · гетерогенне вузли, деталі, напівфабрикати, що є складовими готового виробу;

· органічне продукт виробництва на будь-якій з операцій (фаз, стадій) обробки, послідовність проходження яких утворює готову продукцію;

· комбіноване складові готового виробу, що знаходяться на будь-якій із послідовних операцій (фаз, стадій) обробки.

Вид виробництва · промислове продукція часткової готовності;

· непромислове не завершена обробкою продукція або незавершені послуги майстерень промислового підприємства;

Метод калькулювання собівартості продукції · позамовний витрати по замовленнях, що не завершені на кінець звітного періоду;

· попередільний витрати на виробництво продукції, що не пройшла всіх переділів (фаз, стадій) обробки;

· подетально- поопераційний сукупність деталей на всіх операціях обробки не залежно від того є вони готовою продукцією чи її складовими.

незавершеному виробництві для розрахунку розміру бази до оподаткування з податку на прибуток. По-друге, дослідження сутності складових сучасної облікової системи показало, що незавершене виробництво є об'єктом всіх без виключення видів обліку.

Порівняльний аналіз методів оцінки незавершеного виробництва за повною та обмеженою собівартістю дозволив виявити вплив застосування методу оцінки на величину розрахованого прибутку та доцільність застосування того чи іншого методу. Зроблено висновок про те, що для оцінки залишків незавершеного виробництва в сучасних умовах господарювання та нормативної регламентації обліку необхідно використовувати обидва методи, оскільки у системі фінансового обліку у відповідності до вимог ПБО незавершене виробництво має бути оцінено за виробничою собівартістю, а в системі управлінського обліку більш ефективним є використання оцінки незавершеного виробництва за змінними витратами.

У другому розділі "Аналіз стану обліку і розподілу витрат незавершеного виробництва" досліджено практику обліку незавершеного виробництва на підприємствах машинобудівної, взуттєвої та швейної промисловості Кіровоградської області. Дослідження проводилось з метою визначення ефективності діючих методик, встановлення їх відповідності сучасним умовам господарювання та нормативній регламентації. В якості інструментарію дослідження використовувався метод анкетування.

Дослідження документального оформлення процесу використання матеріалів у заготівельних цехах, внутрішньоцехового та міжцехового переміщення незавершеного виробництва на підприємствах області дозволило зробити висновок про те, що діюча система документування не дозволяє здійснювати контроль за формуванням комплектного незавершеного виробництва, тому необхідною є розробка системи заходів по забезпеченню комплектності його залишків.

Проблема комплектності виробництва постала перед підприємствами Кіровоградщини дуже гостро. Аналіз облікової практики підприємств регіону показав, що контроль за формуванням комплектного незавершеного виробництва та готової продукції майже не здійснюється, що обумовлює значне збільшення обсягів незавершеного виробництва.

В результаті дослідження на базовому підприємстві (ВАТ “Гідросила”) встановлено тісний зв'язок (коефіцієнт кореляції 0,70) між нормативними значеннями залишків незавершеного виробництва та обігових коштів. Тіснота зв'язку між фактичними значеннями цих показників суттєво нижча (коефіцієнт кореляції 0, 16) і має зворотній напрямок. Це свідчить про викривлення структури обігових коштів, що зумовлює їх неефективне використання. Така тенденція спостерігається на більшості підприємств області. На підставі розрахунків була отримана модель залежності розміру необхідних обігових коштів від залишків незавершеного виробництва, яку доцільно використовувати при плануванні.

В обліковій практиці досліджених підприємств Кіровоградщини продовжують використовуватись методи оцінки залишків незавершеного виробництва, що пропоновані їм відомчими інструкціями часів СРСР. Результати проведеного анкетування показують, що протягом 2000 року не змінився порядок оцінки залишків незавершеного виробництва на підприємствах регіону, що суперечить вимогам ПБО щодо оцінки незавершеного виробництва за виробничою собівартістю. Тому зроблено висновок про те, що методика оцінки залишків незавершеного виробництва визначається не особливостями організації виробничого процесу та вимогами національних стандартів бухгалтерського обліку, а традиційною обліковою практикою конкретного підприємства.

Наприкінці місяця залишки незавершеного виробництва, що піддаються вартісній оцінці, визначаються на промислових підприємствах області або за даними бухгалтерського обліку, або на підставі проведення інвентаризації. Однак, проблемним залишається питання про періодичність проведення інвентаризації залишків незавершеного виробництва.

Обробка результатів анкетування показала, що на практиці інвентаризація незавершеного виробництва на більшості підприємств проводиться лише один раз на рік перед складанням річної фінансової звітності. Такий стан справ, як правило, зумовлює перекручення даних бухгалтерського обліку, а також позбавляє показник незавершеного виробництва контрольних та аналітичних функцій.

Порівняльний аналіз варіантів розрахунків, що здійснюються підчас розподілу поточних витрат виробництва між собівартістю готової продукції та незавершеного виробництва наприкінці місяця, дозволяє зробити такі висновки. По-перше, розподіл поточних витрат необхідно здійснювати лише за даними про фактичні залишки незавершеного виробництва, одержані при проведенні інвентаризації, а отже, проводити таку інвентаризацію доцільно щомісяця. По-друге, рішення про необхідність корегування нормативної собівартості фактичних залишків незавершеного виробництва на коефіцієнти зміни норм та відхилень від норм вирішується самим підприємством і зумовлюється лише розміром відхилень.

Таким чином, періодичність проведення інвентаризації незавершеного виробництва та доцільність корегування нормативної собівартості на величину виявлених відхилень від нормативів - вагомі елементи облікової політики кожного підприємства, які доцільно врегулювати у наказі про облікову політику.

На підставі аналізу підходів до обліку та оцінки незавершеного виробництва визначені принципи формування ефективної системи обліку незавершеного виробництва:

1) обґрунтування методики обліку незавершеного виробництва, її відповідність організаційно-економічним особливостям підприємства;

2) формування єдиного інформаційного потоку;

3) автоматизація облікового процесу.

У третьому розділі "Удосконалення організації і методики обліку незавершеного виробництва " містяться результати розробки напрямків удосконалення обліку та оцінки незавершеного виробництва: методика оцінки незавершеного виробництва при складанні фінансової звітності, система заходів по забезпеченню комплектності незавершеного виробництва, єдина методика оцінки залишків незавершеного виробництва для реалізації запитів різних ланок управління.

Аналіз національних положень бухгалтерського обліку стосовно незавершеного виробництва дозволив виявити проблемні питання методичного характеру, які потребують доопрацювання як на рівні підприємства, так і державної регламентації. По-перше, потребує уточнення редакція ПБО 16, де необхідно зазначити, що положення цього стандарту поширюються і на незавершене виробництво.

По-друге, оскільки у відповідності до п. 24 ПБО 9 запаси відображуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: чистою вартістю реалізації чи первісною вартістю, то необхідною є розробка методики переоцінки незавершеного виробництва на дату складання балансу. У роботі розроблено методику відображення незавершеного виробництва при складанні фінансової звітності, яка включає такі етапи:

1. визначення первісної вартості незавершеного виробництва;

2. розрахунок чистої вартості реалізації незавершеного виробництва;

3. порівняння первісної вартості незавершеного виробництва з його чистою вартістю реалізації та визначення балансової вартості незавершеного виробництва.

Запропоновано два варіанти розрахунку чистої вартості реалізації незавершеного виробництва. У першому випадку чиста вартість реалізації незавершеного виробництва визначається як добуток різниці між очікуваною ціною реалізації відповідного виду готової продукції і витратами на збут цієї продукції та коефіцієнта готовності незавершеного виробництва. У другому випадку – як різниця між очікуваною ціною реалізації відповідного виду готової продукції, витратами на завершення та збут незавершеного виробництва.

Витрати на завершення незавершеного виробництва запропоновано визначати як різницю між первісною вартістю відповідного виду готової продукції та первісною вартістю незавершеного виробництва.

Розмір витрат на виробництво і завершення незавершеного виробництва за статтями прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та інших прямих витрат залежить від особливостей технологічного процесу: по матеріалах – від характеру зростання витрат, а по заробітній платі – від останньої операції технологічного маршруту. Для визначення суми витрат на завершення незавершеного виробництва за загальновиробничими витратами необхідними є дані про суми цих витрат, що відносяться до первісної вартості готової продукції та незавершеного виробництва. Національними ПБО цей факт не враховано, тому в роботі удосконалено методику розподілу загальновиробничих витрат, алгоритм розподілу яких представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл загальновиробничих витрат (грн.)

№/п Показник Сума

1. 2. 3. 4. 5. 5.1 5.2 5.2.1 5.2.2 База розподілу загальновиробничих витрат за нормальною потужністю(сума прямих витрат) Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю: а) змінні; б) постійні. Коефіцієнт розподілу постійних загальновиробничих витрат(п.2.б / п.1) Фактична база розподілу загальновиробничих витрат: в тому числі відноситься до а) готової продукції б)незавершеного виробництва Фактичні загальновиробничі витрати: змінні: а) віднесено на собівартість готової продукції (п.4.а * п.5.1 / п.4) б) включено до собівартості незавершеного виробництва (п.4.б * п.5.1 / п.4); постійні: в тому числі розподілені(п.3 * п.4): а) віднесено на собівартість готової продукції (п.4.а* п.3) б) включено до собівартості незавершеного виробництва (п.4.б * п.3) нерозподілені (п.5.2 – п.5.2.1) 1000 500 300 200 0.2 1100 1000 100 600 400 364 36 200 200 182 18 -

Оскільки ПБО 16 лише містить визначення нормальної потужності, але не містить рекомендацій щодо обґрунтування її показника та розміру, кожне підприємство повинно вирішувати цю проблему самостійно. На нормальну потужність досліджених підприємств впливають проектна потужність підприємства, очікуваний рівень реалізації та рівень реалізації попереднього періоду. В сучасних умовах для підприємств регіону більш реальним є очікуваний рівень реалізації за умов, що він може бути об'єктивно визначений. При цьому можливі два підходи до вимірювання нормальної потужності (використання результативних та вхідних значень виробничого процесу).

Крім врахування особливостей організації виробничого процесу вибір показника вимірювання нормальної потужності повинен враховувати і можливість його поширення на незавершене виробництво. Доцільним є варіант, коли показник нормальної потужності відповідає базі розподілу загальновиробничих витрат. Вибір бази розподілу загальновиробничих витрат повинен ґрунтуватись на особливостях організації виробничого процесу кожного конкретного підприємства та пропорційності зв'язку між зміною загальновиробничих витрат і відповідною зміною бази розподілу. Запропоновано для обґрунтування бази розподілу проводити аналіз тісноти зв'язку потенційної бази розподілу та результативного показника - загальновиробничих витрат. За даними методичними підходами для ВАТ “Гідросила” рекомендовано обрати в якості бази розподілу і, відповідно, показника нормальної потужності основну заробітну плату виробничого персоналу.

Для визначення витрат на збут за статтею запасів “незавершене виробництво” при розрахунку чистої вартості реалізації запропоновано порівнювати їх з витратами на збут готової продукції відповідного виду і

для розрахунку використовувати оборот по рахунку 93 ”Витрати на збут” та структуру реалізації.

В дисертації розроблені заходи по забезпеченню ритмічного випуску продукції та комплектності незавершеного виробництва, які включають документообіг для забезпечення формування комплектних залишків незавершеного виробництва та оцінку комплектності за запропонованим показником для стимулювання ритмічного випуску продукції.

Необхідність формування вартісної оцінки залишків незавершеного виробництва в системі управлінського обліку зумовлюється формуванням ринкових відносин у країні та змінами у законодавстві. Для прийняття ефективних управлінських рішень з оптимізації цінової політики та обсягів виробництва повинна бути сформована інформація про повну собівартість готової продукції та собівартість готової продукції, розраховану за змінними (прямими) витратами, повну собівартість незавершеного виробництва та собівартість незавершеного виробництва, розраховану за змінними (прямими) витратами в системі управлінського обліку.

Для комплексного вирішення завдань обліку незавершеного виробництва в роботі здійснено постановку автоматизованого комплексу задач “Облік та оцінка незавершеного виробництва”, мета якого полягає у формуванні вартісної оцінки незавершеного виробництва на підставі даних про його залишки у натуральному виразі. Цей комплекс призначений для вирішення таких завдань, як:

1. визначення вартості матеріалів, що знаходяться в незавершеному виробництві;

2. оцінка залишків незавершеного виробництва за змінними виробничими витратами (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі витрати);

3. формування вартісної оцінки незавершеного виробництва у відповідності до вимог ПБО 16 “Витрати” за повними виробничими витратами;

4. розрахунок повної собівартості залишків незавершеного виробництва.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і представлене нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці рекомендацій з удосконалення організації та методики обліку і розподілу витрат

незавершеного виробництва. На підставі проведених досліджень сформульовані наступні висновки і пропозиції.

1. Сутність незавершеного виробництва слід розглядати через його зміст, який складається із комплексу ознак, що зумовлюються рівнем узагальнення, типом і видом виробництва, методом калькулювання, рівнем управління промислового підприємства.

2. В умовах реформування облікової системи посилюється значення незавершеного виробництва, оскільки розширюється коло завдань, що має вирішувати його облік. Незавершене виробництво виступає об'єктом в системі фінансового, управлінського та податкового обліку.

3. Необхідною є оцінка залишків незавершеного виробництва як за повною виробничою, так і обмеженою собівартістю для реалізації різних цілей;

4. В основу організації обліку незавершеного виробництва на підприємстві мають бути покладені наступні принципи: обґрунтований і свідомий вибір методики обліку незавершеного виробництва, її відповідність організаційно-економічним особливостям підприємства, формування єдиного інформаційного потоку та автоматизація облікового процесу.

5. Дослідження промислових підприємств регіону дозволило виявити особливості організації і управління діяльністю підприємств та складові облікової політики, що оптимізують облік незавершеного виробництва, а саме: використання подетально-поопераційного виду оперативного обліку деталей, запровадження елементів нормативного методу, напівфабрикатний варіант зведення витрат, забезпечення складськими приміщеннями кожного виробничого підрозділу, щомісячне проведення інвентаризації незавершеного виробництва, оцінка його залишків за всіма статтями калькуляції.

6. В роботі наведено рекомендації щодо уточнення ПБО 16 “Витрати” стосовно незавершеного виробництва.

7. З метою інформаційного забезпечення обґрунтування цінової політики в системі управлінського обліку необхідним є розрахунок повної собівартості незавершеного виробництва.

8. Використанню вартісної оцінки незавершеного виробництва в системах управлінського, фінансового і податкового обліку та оптимізації облікових процедур відповідає автоматизований режим обробки інформації.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті

1. Смірнова І. Методичні підходи до оцінки і формування незавершеного виробництва // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Зб. наук. праць / Кіровоград. ін-т. сільгоспмашинобудування – Вип. 5. В двох частинах. – Ч. II. – Кіровоград, 1998. – с. 43 – 46.

2. Смірнова І. Незавершене виробництво як об'єкт бухгалтерського (фінансового та управлінського) і податкового обліку // Науковий вісник: Збірник наукових праць / Академія державної податкової служби України. – №2(8).- Ірпінь, 2000. – с. 140 – 146.

3. Смірнова І. Облік незавершеного виробництва у відповідності до національних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності // Економіка: проблеми теорії і практики: Міжвуз.зб.наук.праць / Дніпропетр. держ. універс. – Вип. 21. – Дніпр-к: “Наука і освіта”, 2000 – с. 3 – 10.

4. Смірнова І.В. Забезпечення комплектності незавершеного виробництва // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харків. держ. політехн. универс. Зб.наук.праць. – 2000. – Вип. 122. В 4-х част. – Част.3. – Харків, 2000. – с. 109 – 113.

5. Смірнова І. Аналіз сучасного стану обліку незавершеного виробництва на підприємствах Кіровоградщини // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. – Вип. 8.- Кіровоград, 2000. – 160 с. – с. 30 – 36.

6. Смірнова І. Автоматизація обліку незавершеного виробництва // Регіональні перспективи: Науково-практичний журнал. - № 6. - Кременчук, 2000. - с.84 - 86.

Тези

1. Смірнова І.В. Методичні підходи до обліку незавершеного виробництва в сучасних умовах // Тези допов. наук.-практ. конф. "Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових П(С)БО в Україні", 16-18 жовтня 2000. – К.: КНЕУ, 2000.

2. Смірнова І.В. Облік та розподіл витрат незавершеного виробництва // Зб. тез та текстів виступів на наук. міжн. конф. "Розвиток науки про бух. облік", 23-24 лист. 2000. – Част. III. – Житомир: ЖІТІ, 2000.

3. Смірнова І.В. Методичні підходи до оцінки незавершеного виробництва при формуванні цінової політики // Матер. наук.-практ. конф. "Теорія і практика перебудови економіки", 4-5 жовтня 2000. – Черкаси: ЧІТІ, 2000

АНОТАЦІЇ

Смірнова І.В. Облік та розподіл витрат незавершеного виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. – Харківська державна академія технології та організації харчування, Харків, 2001.

Дисертація присвячена теоретичним та практичним питанням організації обліку незавершеного виробництва. В роботі досліджені сутність і зміст категорії “незавершене виробництво”, її місце та роль в сучасній обліковій системі, систематизовано існуючі визначення незавершеного виробництва. Проаналізовано діючі методичні підходи до обліку незавершеного виробництва на промислових підприємствах регіону, зокрема, до визначення залишків незавершеного виробництва в натуральному виразі, їх грошової оцінки та розподілу поточних витрат між собівартістю незавершеного виробництва та готової продукції; визначено облікові процедури, що оптимізують облік незавершеного виробництва. Розроблено методику обліку та розподілу витрат незавершеного виробництва у відповідності до вимог національних облікових стандартів, запропоновано систему заходів по забезпеченню формування комплектних залишків незавершеного виробництва в оптимальному розмірі; сформовано інформаційну базу для визначення цінової політики підприємства; розроблено автоматизований комплекс рішення задачі “Оцінка незавершеного виробництва”.

Ключові слова: незавершене виробництво, облікова система, облікові стандарти, інвентаризація, оцінка, розподіл, комплектність, ціноутворення, автоматизація.

Смирнова И.В. Учет и распределение затрат незавершенного производства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. – Харьковская государственная академия технологии и организации питания, Харьков, 2001.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим аспектам организации учета незавершенного производства. В первом разделе исследован ряд теоретических аспектов, среди которых: содержание незавершенного производства, влияние на него уровня обобщения, типа и вида производства, метода калькулирования себестоимости продукции.

При этом отмечается, что, поскольку информация об остатках незавершенного производства используется различными экономическими службами, то существующие определения незавершенного производства характеризуют его только с одной конкретной стороны. Для понимания сущности категории “незавершенное производство” все определения необходимо использовать комплексно. С этой целью в работе систематизированы определения незавершенного производства.

Акцентируется внимание на том, что в условиях реформирования системы учета необходимым является пересмотр значения и функций всех объектов учета. Поэтому в работе рассматривается место незавершенного производства как в системе учета, вообще, так и в системах всех составляющих ее видов: в оперативном, бухгалтерском (финансовом и управленческом), производственном, налоговом учете.

Во втором разделе осуществляется анализ методических подходов к учету незавершенного производства на предприятиях машиностроительной, швейной и обувной промышленности региона. При этом внимание акцентируется на том, что вследствие неэффективности используемых методик учета незавершенного производства и формализации подходов к определению его остатков на большинстве предприятий достоверное и своевременное определение остатков незавершенного производства, а также контроль за их формированием отсутствует.

Отмечается, что существует экономически обоснованная необходимость в определении принципов учета незавершенного производства, а также в существенном изменении методик его учета на предприятиях региона.

Исследуется практика организации и ведения учета движения незавершенного производства, порядок проведения его инвентаризации, определение остатков в натуральном выражении и их денежная оценка, распределение текущих затрат производства между себестоимостью готовой продукции и незавершенного производства. Анализируется влияние на используемую методику учета особенностей организации и управления производством, учетной политики предприятия. На основании результатов исследования автором сформулированы конкретные предложения по оптимизации учета незавершенного производства.

В третьем разделе рассмотрены пути усовершенствования учета незавершенного производства в современных условиях хозяйствования, а также возможность использования компьютерных технологий. Предложены конкретные рекомендации по учету незавершенного производства с учетом традиционной практики, а также требований национальных стандартов бухгалтерского учета и финансовой отчетности, в частности, разработан порядок оценки незавершенного производства на дату составления баланса, уточнен алгоритм распределения общепроизводственных расходов между себестоимостью готовой продукции и незавершенного производства. Автор на основании анализа целей управленческой деятельности по отношению к незавершенному производству акцентирует внимание на главных: разрабатывается комплекс мероприятий по обеспечению формирования комплектных остатков незавершенного производства в оптимальных размерах, формируется информационная база для определения ценовой политики. В работе осуществляется постановка решения задачи “оценка незавершенного производства” в автоматизированном режиме. Выходная информация решения этой задачи позволяет удовлетворить запросы об остатках незавершенного производства для разных целей: от оценки по статье “материальные ресурсы” до оценки по полной себестоимости.

Ключевые слова: незавершенное производство, система учета, стандарты учета, инвентаризация, оценка, распределение, комплектность, ценообразование, автоматизация.

Smirnova I.V. Accounting and distribution of the work in process costs. – Manual.

Thesis for getting candidate degree, Economics, speciality 08.06.04. – Accounting, analysis and auditing. – The Kharkiv State Academy of Food Technology and Management, Kharkiv, 2001.

The thesis elucidates theoretical and practical issues of the work in process accounting's organisation. The author researches essence and maintenance of the category “work in process”; it's place and part in the contemporary accounting system? In particular, in operational, statistical, financial, management, cost and tax accounting, systematises definitions of the work in process.

Acting methodical approaches to the work in process accounting in regional industrial enterprises are investigated at the thesis. In particular, author analyses order to the work in process rest's forming and evaluating, determines accounting procedures, which must do work in process accounting optimum.

Methodic of the work in process costs accounting and distribution in conformity with national accounting standards was elaborated in the thesis.

The author proposed step's system for the work in process complete ensuring. Information foundation for price politics forming and automation of the work in process evaluating were realised.

Key words: the work in process costs, the accounting system, accounting standards, the inventory, the evaluating, the distribution, the complete ensuring prices, the politics forming, the automation.