років незалежності України: Минуле і сучасне державотворення. - К., 2003.
Українська загальна енциклопедія / За ред. І. Раковського. - Львів; Станіслав; Коломия, б.р. - Т. ІІ.
Енциклопедія українознавства. Словникова частина / За ред. В. Кубійовича. - Париж; Нью-Йорк, 1984.
Ukraine A Concise Encyclopedia. - Toronto, 1971. - V. II.
Опіншевич Л. Професор А. Яковлів: Ювілейна згадка // Сьогочасне і минуле. - 1948. - Кн. 1.
Zhukovsky A. Andriy Yakovliv // Encyklopedia of Ukraine - Toronto - Buffalo - London, 1993 - V. 5.
Кривенко С. Андрій Яковлів // Яковлівські читання: Матеріали наукової конференції, присвяченої пам'яті українського історика, правознавця, громадського і політичного діяча Андрія Яковлева (1872-1955). - Черкаси, 2000.
Горак В. Андрій Яковлів // Історіографічні дослідження в Україні. Визначні постаті української історіографії ХІХ-ХХ ст. - К., 2003. - Вип. 12.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
Західний кордон Німеччини було змінено на користь Бельгії, яка анексувала дві німецькі округи: Ейпен і Мальмеді. Бельгійській уряд також висунув й інші претензії на Паризькій мирній конференції. Бельгійський представник Гюманс поставив вимогу відновлення кордонів 1830 р.,
тобто анексії голландських територій лівобережжя р. Шельди та голландського Лімбургу. Голландія змогла анексувати прусський Гельдерланд або Східну Фрісландію та графство Бентгайм. Бельгія також вимагала віддати їй Люксембург. Вимоги ці не були виконані через опір Голландії (14 лютого 1919 р.) та Англії. Бельгія не добилася також, щоб на Голландію були накладені міжнародні обмеження щодо лівобережжя Шельди та Лімбургу. [Жан-Батіст Дюрозель. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. - К., 1999].
30. Іван Фещенко-Чопівський народився у 1884 р. Український політичний і громадський діяч, учений у галузі металургії. У1917 р. належав до УПСФ, член Української Центральної Ради. У1918 р. - міністр торгівлі і промислу, цього ж року обіймав посаду заступника Голови уряду, був міністром народного господарства УНР. У лютому-серпні 1921 р. - Голова Ради Республіки. З 1921 р. - професор Гірничої академії в Кракові. У 1945 р. - заарештований НКВС. Помер 1952 р. у таборі смертників Абезь. [Визвольні змагання очима контррозвідника: Документальна спадщина Миколи Чеботаріва. - К., 2003]
