– суспільство атомiзується, кожний його член намагається створити, точніше використати іншу, доступнішу систему настанов, а це виявляється шкідливим для комунікації, для порозуміння між членами суспільства. Саме тому основним завданням захисту національного інформаційного простору є захист національної символьної системи. Що відбувається, коли цей захист не забезпечується взагалі або забезпечується недостатньо, спостерігаємо нині в Україні.
Надійно захистити інформаційний простір може лише відкрита символьна система, яка не сконцентрована на собі, а якнайширше розповсюджується, доки не втрачає привабливості для оточуючих.
Відсутність відомостей, їх виключно або переважно негативний характер у сучасному світі впливає на зовнішньополітичну і економічну діяльність як держави в цілому, так і на окремих її громадян та їхніх організацій. Саме тому ця проблема набуває загальнодержавного значення, а в разі її нехтування створює загрозу національній безпеці.
Альтернатива цьому – застосування найжорсткіших, тоталітарних методів контролю, які проте ефективні на дуже короткий термін. Саме тому створення належних умов для розширення інформаційної, зокрема символьної присутності у світовому інформаційному просторі є найважливішим завданням державної політики інформаційної безпеки.
Список використаної літератури:
Кримінальний кодекс України: Офіційний текст із змінами і доповненнями за станом на 1 лютого 1996 року.- К.: Видання українського державного центру правової інформації Міністерства юстиції України, 1996.- 224с.
Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" // ВВР.- №31.- 1994.- 286с.
Кримінальний кодекс України: Проект підготовлений робочою групою КМ України.- 1997.- 138с.
Баранов А.А. Уголовная ответственность за компьютерные преступления // Безопасность информации.- 1996.- №2.- С.4-9.
